Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правове регулювання припинення права надрокористування в Україні

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Гірнича промисловість як базова галузь народного господарства формує промисловий потенціал держави і забезпечує її економічну та сировинну безпеку. Продукція гірничої промисловості в Україні є джерелом майже 97% електричної і теплової енергії, близько 90% продукції важкої індустрії, більше ніж 50% валового продукту країни, майже 17% обсягу предметів споживання, що виробляються. Особливістю надрокористування є те, що корисні копалини належать до категорії ресурсів, які не відновлюються, видобування багатьох їх видів не компенсується приростом відкритих та розвіданих запасів. Невід'ємним наслідком надрокористування є погіршення екологічного стану промислових регіонів держави, при цьому ефективне використання надр і охорона природного середовища стають більш нагальними проблемами саме після припинення надрокористування, оскільки при зупинці технологічного процесу вплив на довкілля, як правило, багатократно збільшується, негативно впливаючи на техногенно-екологічну безпеку.

Сучасна законодавча база регулювання суспільних відносин в галузі припинення права надрокористування є безсистемною і не завжди узгоджується з іншими галузями права, на що вказують в наукових працях провідні вітчизняні та зарубіжні вчені-правознавці в галузі земельного, екологічного, природоресурсного права: В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, Г.С. Башмаков, А.Г. Бобкова, С.О. Боголюбов, М.М. Бринчук, Д.В. Бусуйок, Ю.О. Вовк, А.П. Гетьман, Б.В. Єрофеєв, Л.О. Заславська, І.І. Каракаш, О.С. Колбасов, В.В. Костицький, С.М. Кравченко, Н.Р. Малишева, Л.М. Мороз, В.Л. Мунтян, А.Р. Мухамедов, Н.Б. Мухітдінов, Л.Г. Навроцька, В.В. Петров, В.К. Попов, О.О. Погрібний, О.В. Плотнікова-Сурілова, С.В. Размєтаєв, Б.Г. Розовський, Н.А. Сиродоєв, В.І. Семчик, А.М. Статівка, О.Л. Теплов, М.М. Чабаненко, Ю.С. Шемшученко, О.П. Шем'яков, М.В. Шульга та ін.

Проблема ускладнюється тим, що в Україні до 2002 року були відсутні фундаментальні дослідження правового регулювання використання і охорони надр, припинення права надрокористування в юридичній літературі зовсім не розглядалось, а дослідження науковців радянського періоду вже не відповідають сучасному розвитку правовідносин в галузі користування надрами. Оскільки питання теоретичного і практичного характеру, пов'язані з правовим регулюванням припинення права надрокористування в Україні не були об'єктом спеціального вивчення, а розвиток суспільних відносин стосовно використання і охорони надр потребує відповідного правового забезпечення, подане дослідження є необхідним і надзвичайно актуальним.

Все вищезазначене зумовило необхідність комплексного дослідження проблем правового регулювання припинення права надрокористування на дисертаційному рівні з метою вдосконалення законодавства про надра та практики його застосування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до «Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр.» - наказ Міністерства внутрішніх справ України №755, 2004 р. - та «Головних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України на період 2006-2010 рр.» (п. 9.1. Розвиток законодавства, удосконалення законодавчого процесу, законодавчого регулювання), затверджених вченою радою 5 січня 2006 року (протокол №11).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз наявних проблем визначення підстав та порядку припинення права надрокористування згідно з діючим законодавством, і на цій базі формування наукових і практичних рекомендацій стосовно вдосконалення нормативної бази і правозастосовчої діяльності відповідних державних органів галузі правового регулювання припинення права надрокористування з одночасним забезпеченням природоохоронних пріоритетів. Реалізація мети наукового дослідження зумовила постановку і розв'язання таких завдань наукового пошуку:

- оцінити наявні теоретичні концепції та позиції науковців стосовно суспільних відносин, що виникають у зв'язку з припиненням права користування надрами, з урахуванням перспектив розвитку вказаних правовідносин;

- провести комплексний аналіз системи чинних правових норм, що регулюють припинення права користування надрами, підстави припинення такого права, умов і механізму їх реалізації, а також відповідної правозастосовчої практики;

- проаналізувати законодавство і правові методи регулювання припинення права надрокористування в зарубіжних країнах, а також відповідного вітчизняного законодавства ХІХ-ХХ століть, визначити можливість використання цього досвіду в сучасній практиці;

- розробити пропозиції щодо визначення понять «припинення права користування надрами», «зупинення права користування надрами», «обмеження права користування надрами» з урахуванням специфіки функціонування гірничодобувних підприємств - суб'єктів надрокористування;

- провести класифікацію видів припинення права користування надрами, а також підстави припинення надрокористування окремими суб'єктами, розробити пропозиції з уточнення та доповнення відповідних переліків;

- дослідити особливості сучасного правового регулювання припинення права надрокористування і на цій основі сформулювати відповідні пропозиції стосовно вдосконалення законодавства про надра для посилення його природоохоронної спрямованості.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при правовому регулюванні припинення права надрокористування.

Предметом дослідження є правові норми, які регулюють діяльність надрокористувачів і державних органів при здійсненні припинення права надрокористування, відповідна правозастосовча практика.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є як загальнонаукові (діалектичний, історичний, формально-логічний, системний аналіз, метод узагальнення тощо), так і спеціальні (порівняльно-правовий аналіз зарубіжних і вітчизняних джерел з теми дослідження, тлумачення правових норм тощо) методи та прийоми наукового пізнання.

Діалектичний метод використовувався в процесі дослідження проблем становлення і розвитку суспільних відносин припинення права надрокористування та їх правового регулювання (підрозділ 1.1), а для виявлення відповідності цим відносинам норм права застосовано метод тлумачення (підрозділи 1.2, 1.3). За допомогою логіко-семантичного методу визначено окремі категорії та поняття (підрозділи 1.2, 2.1). Правове регулювання припинення права надрокористування із забезпеченням охорони надр розглядалося з точки зору комплексного дослідження нормативно-правових актів (підрозділи 2.2, 2.3). Методом системного аналізу досліджені правовідносини, що виникають при припиненні права користування надрами у їх взаємозв'язку (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3), зміст правовідносин розглядається як складний структурований комплекс взаємопов'язаних суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, дозволів і заборон, діяльності уповноважених державних органів і суб'єктів надрокористування. Також методом системного аналізу досліджувались положення Конституції України, відповідних міжнародно-правових актів, чинного Кодексу України про надра, інших законів та підзаконних актів (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3).

Порівняльно-правовий та історико-правовий метод застосовувались для вивчення позитивного правотворчого досвіду зарубіжних країн у досліджуваній сфері правового регулювання, а також у процесі аналізу наукової літератури та законодавства ХІХ-ХХ століть (підрозділи 2.2, 2.3). Використання порівняльно-правового методу дослідження дозволило з'ясувати переваги і недоліки наявних теоретичних конструкцій (підрозділи 1.2, 1.3). Методом конкретно-соціологічних досліджень вивчалася правозастосовча практика підрозділів Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (підрозділи 2.2, 2.3), чим досягнуто репрезентативність отриманих висновків.

Науково-теоретичну базу дослідження становлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі загальної теорії держави і права, теорії земельного, екологічного та природоресурсного права.

Методологія наукової роботи автора грунтувалась на принципах єдності теорії і практики. Зроблені висновки і пропозиції грунтуються на вимогах формальної логіки; при розробці пропозицій з удосконалення законодавства було використано методи моделювання, аналізу та синтезу (підрозділи 1.2, 1.3, 2.2, 2.3).

Комплексне застосування методів наукового пізнання та використання синергетичного наукового напрямку сприяло дослідженню правового регулювання припинення права надрокористування у сукупності всіх елементів, єдності соціального змісту та юридичної форми, що забезпечило підвищення наукового і практичного значення отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що дисертація є одним з перших в Україні комплексним науковим дослідженням особливостей правового регулювання припинення права надрокористування. Наукова новизна одержаних у ході дисертаційного дослідження результатів полягає в розробці і формулюванні ряду нових, теоретично обгрунтованих і практично важливих положень, зокрема таких:

вперше:

- проведено комплексний аналіз системи чинних правових норм, що регулюють припинення права користування надрами, підстав припинення такого права, умов і механізмів їх реалізації, а також відповідної правозастосовчої практики;

- здійснено порівняльний аналіз правового регулювання припинення права користування надрами в Україні та зарубіжних країнах, а також в Російській імперії кінця ХІХ - початку ХХ століть;

- сформульовано основні риси припинення права користування надрами, проведено класифікацію видів припинення права надрокористування, визначено особливості правового регулювання окремих видів припинення вказаного права;

- запропоновано авторське визначення понять: «припинення права користування надрами», «зупинення права користування надрами», «обмеження права користування надрами»;

- сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень в законодавство про надра.

дістало подальшого розвитку:

- дослідження особливостей правового регулювання припинення права надрокористування;

- правове забезпечення дотримання принципу балансу суспільних і приватних інтересів при здійсненні припинення права користування надрами;

- вивчення підстав припинення права надрокористування з проведенням їх класифікації, доведена доцільність їхнього законодавчого закріплення;

- визначення прав та обов'язків суб'єктів надрокористування залежно від окремого виду припинення права користування надрами;

удосконалено:

- пріоритетні напрямки подальшого розвитку правового регулювання припинення права надрокористування;

- правовий механізм припинення права користування надрами в частині встановлення особливого правового режиму «техногенних мінеральних утворень» та запропоновані відповідні зміни у законодавство про надра.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:

- у наукових дослідженнях - для подальшого опрацювання проблем правового регулювання припинення права надрокористування;

- у правотворчості - результати дослідження містять ряд пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання припинення права користування надрами, які можуть бути використані при підготовці проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань використання й охорони надр.

- у правозастосовній діяльності - запропоновані рекомендації можуть бути використані для підвищення ефективності діяльності суб'єктів досліджуваної сфери. Основні положення роботи прийняті до використання: Технічною дирекцією та юридичним відділом Державного підприємства «Макіїввугілля» для розробки планів природоохоронних заходів при проведенні екологічних експертиз проектів ліквідації та консервації гірничодобувних об'єктів (Акт впровадження від 18.01.2008 р.); в геологорозвідувальних експедиціях виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» при з'ясуванні підстав припинення права користування надрами, оформленні та вилученні спеціальних дозволів на виконання геологорозвідувальних робіт, пов'язаних з пошуком і розробкою корисних копалин (вугілля) на території Донецької і Луганської областей (Акт впровадження від 5.02.2008 р.);

- у навчальному процесі - при викладанні навчальних курсів «Екологічне право», «Гірниче право», «Концепція сучасного природокористування», а також при підготовці підручників та навчальних посібників, на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників. Основні положення роботи використовуються: Донецьким національним технічним університетом при проведенні семінарів та колоквіумів при викладанні навчальних дисциплін «Концепція сучасного природокористування» і «Гірниче право» для студентів спеціальностей «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «Менеджмент організації природоохоронної діяльності», «Розробка родовищ корисних копалин» (Акт впровадження від 24.01.2008 р.); Макіївським економіко-гуманітарним інститутом при викладанні навчальних дисциплін «Екологічне право», «Земельне право», «Рекреаційне право» (Акт впровадження від 14.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дослідження, що містяться в дисертаційній роботі та виносяться на захист, отримані автором особисто. Конкретний внесок здобувача в спільні наукові роботи наведено у списку опублікованих праць за темою дисертації. Наукові ідеї та розробки, які належать співавторам, у дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження апробовані та оприлюднені на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми юридичної науки» (Харків, 30-31 жовтня 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Соціум. Наука. Культура» (29-31 січня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Українська наука в мережі Інтернет» (26-28 лютого 2008 р.)

Публікації. Основні положення та отримані результати дисертаційного дослідження викладено у семи наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, визначених ВАК України, а також у трьох тезах доповідей за матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації зумовлені метою та завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що містять шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел (176 найменувань на 21 сторінці) та додатків (4 сторінки). Загальний обсяг дисертації 215 сторінок, з них основного тексту 190 сторінок.

Основний зміст роботи

правовий законодавство надра природоохоронний

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначається його мета та завдання, характеризуються об'єкт, предмет і методологічна основа дослідження, висвітлюються наукова новизна роботи та основні положення, що виносяться на захист, теоретична і практична значущість, апробація отриманих результатів, наводяться наукові публікації з теми дисертації.

Розділ перший «Юридична характеристика припинення права користування надрами» складається з трьох підрозділів, які присвячено дослідженню змісту правовідносин припинення права надрокористування; аналізу теоретико-правових засад визначення поняття «припинення права користування надрами», дослідженню чинних видів припинення права користування надрами та правового механізму його реалізації.

У підрозділі 1.1 «Зміст та стан правовідносин припинення права користування надрами» автором проаналізовано положення законодавства, які регулюють припинення права надрокористування, здійснено порівняльний аналіз правового механізму припинення права користування надрами в Україні та зарубіжних країнах. Автор доводить пріоритетність принципу забезпечення балансу суспільних і приватних інтересів при здійсненні припинення права надрокористування, обґрунтовує висновок, що припинення права надрокористування державними органами правомірно розглядати як волевиявлення суб'єкта здійснення права власності на надра через контрольні та управлінські функції цих органів з дотриманням балансу відносин між власником - народом України - і організаційно незалежними суб'єктами підприємницької діяльності - користувачами ділянок надр - для забезпечення раціонального, комплексного використання надр та охорони навколишнього природного середовища.

Дисертантом обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення особливостей правового регулювання припинення права користування надрами для загального і вторинного надрокористування, розроблено проекти відповідних правових норм до КУпН. З метою розв'язання питань, пов'язаних із запобіганням накопиченню в Україні великих обсягів мінеральних ресурсів техногенного походження, запропоновано ввести спрощений порядок надання суб'єкту надрокористування, чиє право на користування надровою ділянкою припиняється, права на використання техногенних мінеральних утворень на пільгових умовах.

У підрозділі 1.2 «Поняття припинення права надрокористування» автором визначені основні риси припинення права користування надрами, як елемента правового регулювання відносин надрокористування, доведено, що припинення права користування надрами охоплює як саме припинення цього права, так і зупинення (тимчасову заборону) чи обмеження права надрокористування.

Дисертантом запропоновано доповнити КУпН нормами, що містять авторські визначення юридичних понять «припинення права користування надрами», «зупинення права користування надрами», «обмеження права користування надрами». Автор визначає припинення права користування надрами як «припинення всього обсягу встановленого спеціальним дозволом змісту правовідносин з приводу використання надр між суб'єктом користування надрами і спеціально уповноваженим державним органом із повним припиненням технологічного процесу впливу на ділянку надр з метою вилучення корисних копалин і(або) використання корисних властивостей цієї ділянки, а також будь-якої іншої допоміжної діяльності, за виключенням діяльності щодо забезпечення збереження гірничих виробок, підтримання будівель, споруд і обладнання в безаварійному, безпечному для людей і навколишнього природного середовища стані, з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами».

Полемізуючи з окремими дослідниками, автор обґрунтував позицію, що відмежування поняття «припинення права користування надрами» від суміжного «змінення умов користування надрами» необхідно проводити, виходячи з факту державної реєстрації зміни умов користування надрами. У цьому разі не лише змінюється обсяг прав і обов'язків надрокористувача, викладених в умовах користування надрами, а й здійснюється припинення окремих прав і обов'язків залежно, наприклад, від проекту консервації або ліквідації гірничих виробок, що засвідчується новим спеціальним дозволом. При цьому зміст і обсяг таких правомочностей буде суттєво відрізнятися від первинного права користування ділянкою надр, і це пов'язано, зокрема, з необхідністю проведення робіт з закладки додаткових гірничих виробок для здійснення геологічного моніторингу з метою спостереження за гідрологічним режимом підземних вод і за інженерно-геологічними процесами на ділянці надр, право користування якою припинено.

У підрозділі 1.3 «Види припинення права користування надрами» дисертант проводить класифікацію видів припинення права користування надрами за способом реалізації із визначенням особливостей умов і правових механізмів для здійснення таких видів: 1) ліквідація і консервація об'єктів, пов'язаних з використанням і охороною надр; 2) зміна виду користування надрами; 3) зміна правового режиму ділянки надр; 4) переоформлення спеціального дозволу на користування надрами; 5) припинення права користування надрами землевласниками і землекористувачами. Автором запропоновано додатково передбачити в КУпН такі самостійні види припинення права користування надрами, як: 1) припинення права загального надрокористування; 2) припинення права вторинного надрокористування; 3) припинення у зв'язку з переходом на більш пільговий режим користування надрами.

На основі узагальнення чинного законодавства дисертантом доведено, що одним з видів припинення права надрокористування є переоформлення спеціального дозволу на користування надрами, оскільки в таких випадках здійснюється перехід права користування надрами до іншого суб'єкта підприємницької діяльності через припинення поданого права у попереднього надрокористувача, шляхом анулювання чинного спеціального дозволу і надання нового спеціального дозволу на користування тією ж ділянкою надр, що є можливим у таких випадках:

- коли проводиться реорганізація (зміна організаційно-правової форми) юридичної особи (надрокористувача) відповідно до законодавства, якщо юридична особа має намір продовжити користування надрами або у зв'язку із зміною найменування юридичної особи (надрокористувача), а також зміни прізвища, імені та по батькові фізичної особи (надрокористувача);

- коли юридична особа (надрокористувач) виступає засновником іншої юридичної особи, утвореної з метою подальшої діяльності на наданій їй у користування ділянці надр, за умови передачі новоутвореній відповідно до законодавства юридичній особі майна, необхідного для користування надрами згідно з дозволом;

- коли здійснюється передача майна, необхідного для користування ділянкою надр, юридичною особою (надрокористувачем), яка є основним підприємством, юридичній особі, яка є її дочірнім підприємством;

- коли суб'єкт підприємницької діяльності придбав майно (цілісний майновий комплекс) підприємства-банкрота в порядку, що передбачений законодавством про банкрутство;

- у разі продажу споруд, обладнання та інших активів, що були створені власником спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами в процесі здійснення підприємницької діяльності в нафтогазовій галузі.

Автором у роботі визначено права та обов'язки суб'єктів надрокористування залежно від виду припинення права користування надрами.

Зважаючи на те, що переоформлення спеціального дозволу на користування надрами необхідно вважати видом припинення такого права, дисертант доводить необхідність законодавчо забезпечити обов'язок виконання суб'єктом надрокористування, чиє право припиняється, всіх відповідних робіт з приведення в належний стан гірничих виробок і технологічного обладнання, яке не передається новому надрокористувачу. Тобто проведення рекультиваційних, ліквідаційних і консерваційних робіт має здійснюватися в термінах та межах правовідносин, встановлених спеціальним дозволом на користування надрами, причому накопичення коштів для проведення цих робіт має також бути вказано в законодавстві про надра як обов'язок суб'єкта надрокористування і вноситися до умов спеціального дозволу на користування надрами. У зв'язку з цим дисертант пропонує розробити і встановити у спеціальному нормативному акті порядок використання цих коштів, в тому числі й уповноваженими державними органами.

Доведено, що застосування правової регламентації припинення права користування надрами у разі ліквідації і консервації гірничодобувних підприємств можна поширити і на випадки консервації і ліквідації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, а також на стадіях будівництва й експлуатації будь-яких об'єктів, пов'язаних з надрокористуванням, оскільки цей правовий механізм повністю відповідає технологічним умовам проведення вказаних заходів і сприятиме забезпеченню екологічної безпеки.

Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення можливості надання права користування надрами для цілей підтримання ділянки надр в стабілізованому стані у зв'язку з припиненням експлуатаційного надрокористування з обов'язковим отриманням відповідного спеціального дозволу окремим самостійним суб'єктам господарської діяльності, у зв'язку з чим необхідно ст. 14 КУпН «Види користування надрами» доповнити наступними видами надрокористування:

а) роботи з ліквідації гірничих виробок з наступними моніторінговими заходами до повної, безпечної для навколишнього природного середовища, населення та інженерних споруд, стабілізації гірничого масиву;

б) консерваційні роботи з наступним підтриманням ділянки надр в безпечному для для навколишнього природного середовища, населення та інженерних споруд стані.

Розділ другий «Правові підстави припинення права користування надрами» містить три підрозділи, в яких за результатами проведеного автором дослідження визначено проблеми в законодавчому забезпеченні та правозастосовчій практиці припинення права користування надрами і запропоновано шляхи їх розв'язання. Обґрунтовані та сформульовані конкретні, залежно від виду підстав припинення права надрокористування, пропозиції стосовно вдосконалення вже існуючих правових норм і закріплення нових, відсутніх в чинному законодавстві про надра.

Підрозділ 2.1 «Загальна характеристика підстав припинення права користування надрами» присвячено юридичному аналізу вказаних підстав. Автором доведена доцільність законодавчого закріплення і проведена класифікація підстав припинення права користування надрами за ознакою їхнього зв'язку з порушеннями природоохоронних вимог, оскільки в такому разі можливо однозначно визначити правову відповідальність суб'єктів права користування надрами після припинення такого права.

Особливістю всіх підстав припинення права користування надрами є те, що для виникнення передбачених законодавством правових наслідків необхідна сукупність юридичних фактів - підстав для ухвалення відповідних рішень (актів) органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або суду і безпосередньо самих цих певним чином оформлених рішень, що мають індивідуальний характер, тобто для припинення права користування надрами є необхідною наявність юридичного складу.

Автором обґрунтовуються пропозиції щодо закріплення в нормах КУпН вимог до належного оформлення як процедури встановлення підстав припинення права користування надрами, так і рішення про таке припинення, оскільки це має контрольне та інформаційне значення для управлінської діяльності державних органів, судової та іншої правозастосовчої практики відповідних органів в галузі використання й охорони надр. Крім того, в більшості випадків це має ще й правовстановлююче значення.

У підрозділі 2.2 «Підстави припинення права надрокористування, що не пов'язані з порушенням природоохоронних вимог надрокористування» досліджено передбачений чинним КУпН перелік таких підстав, розроблено пропозиції стосовно його доповнення й уточнення, розкрито зміст кожної з підстав.

Вивчення законодавства стосовно підстав припинення права користування надрами та практики діяльності уповноважених державних органів дозволило дисертанту обґрунтувати висновок, що право користування надрами може бути припинено і при настанні події, яка передбачена в угоді про умови користування надрами, що укладається між Мінприроди і надрокористувачем, а також при достроковому припиненні договору з організацією, яка має право на здійснення певних видів діяльності, пов'язаних з користуванням надрами, або у разі дострокового припинення договору про оренду цілісних майнових комплексів для підприємств-надрокористувачів, або у випадках дострокового припинення угоди (контракту) з іноземною юридичною особою чи громадянином на користування надрами та переробку мінеральної сировини, що здійснювали концесійну або інвестиційну діяльність в Україні.

На основі узагальнення матеріалів практичної діяльності контролюючих та правоохоронних органів, автор дійшов висновку, що під деліктом «подання надрокористувачем свідомо неправдивих відомостей для отримання спеціального дозволу» слід розуміти і такі випадки, коли претендент на право отримання спеціального дозволу на користування надрами подає до аукціонного комітету Мінприроди свідомо неправдиву інформацію з метою уникнути відхилення заявки на участь в аукціоні; а також ті, коли суб'єкт підприємницької діяльності після отримання права користування надрами вносить зміни до установчих документів або вчиняє дії, що суперечать вимогам до претендентів на отримання спеціального дозволу на користування надрами, вказаним в законодавстві.

Дисертант стверджує, що при розв'язанні питання про припинення права користування надрами у зв'язку з закінченням строків дії спеціального дозволу, з точки зору настання певних правових наслідків, закінчення таких строків може бути як правоприпиняючою підставою, так і правозмінюючою. З метою усунення суперечностей при з'ясуванні закінчення терміну легітимності права користування надрами як підстави припинення такого права необхідно привести до узгодженого стану норми правових актів про строки надрокористування з урахуванням сучасного стану правовідносин і технолого-економічних потреб надрокористувачів.

Аналіз та узагальнення практики застосування законодавства про надра при припиненні права користування надрами підрозділами Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за 2005-2007 рр. дозволив дисертанту дійти висновку, що перелік визначених ст. 26 КУпН підстав припинення права користування надрами потребує доповнень, які б дозволили уникнути невизначеності в правозастосовчій діяльності уповноважених державних органів.

Так, крім наведених вище, окремою підставою припинення права надрокористування в законодавстві про надра, наприклад, доцільно ще передбачити й таку, як об'єднання ділянок надр в єдину ділянку (або, навпаки, розділення ділянки надр), якщо це пов'язано з діяльністю збагачувального комплексу чи іншого об'єкта гірничопереробної господарської діяльності.

Підрозділ 2.3 «Підстави припинення права надрокористування, що пов'язані з порушенням природоохоронних вимог надрокористування» присвячено дослідженню нормативно-правових актів та практичної діяльності державних органів щодо встановлення підстав припинення права користування надровою ділянкою як у випадках невиконання природоохоронного законодавства на різних стадіях надрокористування, так і при порушенні природоохоронних вимог під час здійснення окремих видів діяльності з використання надр. Автором установлено недоліки юридичних конструкцій відповідних норм, доведено, що, розглядаючи підстави припинення права користування надрами, які пов'язані з порушенням природоохоронних вимог надрокористування, слід виходити виходити з того, що дія цих норм має поширюватися на всі види користування надрами і охоплювати будь-які стадії такого користування.

При вирішенні питання про припинення права користування надрами уповноваженим державним органам слід з'ясовувати, перш за все, обсяг дотриманні екологічних вимог і виконання природоохоронних заходів, правил експлуатації об'єктів, пов'язаних з надрокористуванням; наявність відповідних спеціальних дозволів; встановлювати факти інших порушень законодавчих вимог природоохоронної спрямованості, які слід вважати підставами для припинення права користування надрами. В поданій дисертаційній роботі докладно досліджено зміст вказаних підстав припинення права надрокористування, що пов'язані з порушенням природоохоронних вимог надрокористування, а також умови їх встановлення.

Зважаючи на підвищену значущість геологічної інформації для забезпечення раціонального і комплексного використання й охорони надр та для підтримання екологічної безпеки навколишнього природного середовища і населення, на думку автора, доцільно передбачити в КУпН відповідні підстави дострокового припинення права користування надрами. Таке можливо, наприклад, у випадку ненадання користувачем надр тієї геологічної звітності та маркшейдерської документації, що передбачені законодавством України як обов'язкові, або надання неправдивої інформації до Державної геологічної служби. Крім того, як окрема підстава припинення права надрокористування фізичних і юридичних осіб, що завдають шкоди надрам, в КУпН має бути передбачено відповідне рішення суду, як це вже встановлено в земельному та водному законодавстві.

Висновки

У результаті дослідження, проведеного на основі аналізу чинного вітчизняного і зарубіжного законодавства, а також правозасосовчої практики, теоретичного осмислення ряду наукових праць правознавців в різних галузях права автором здійснено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягає у розвитку і вдосконаленні правовідносин використання й охорони надр, зокрема правового регулювання припинення права надрокористування.

1. Автором запропоновано напрямки вдосконалення правового регулювання припинення права користування надрами, які ґрунтуються на збалансованому поєднанні прав та обов'язків держави і надрокористувачів, що має забезпечити екологізацію економіки та перехід до сталого розвитку суспільства в перспективі.

2. Визначено основні риси припинення права надрокористування як елемента правового механізму регулювання відносин використання і охорони надр, проведено класифікацію видів припинення права надрокористування за способом реалізації, а також досліджено умови та правові механізми для здійснення кожного з видів такого припинення.

3. Встановлено, що припинення права користування надрами охоплює як саме припинення цього права, так і зупинення чи обмеження права надрокористування. Дисертантом виведені авторські юридичні поняття «припинення права користування надрами», «зупинення права користування надрами», «обмеження права користування надрами», які запропоновані для для законодавчого закріплення в КУпН.

4. Доведено доцільність проведення відмежування поняття «припинення права користування надрами» від суміжного поняття «змінення умов користування надрами», виходячи з факту державної реєстрації зміни умов користування надрами.

5. Враховуючи досвід зарубіжних країн Західної Європи та Сполучених Штатів Америки, автором доведена доцільність передачі при припиненні права користування надрами техніко-технологічного обладнання, яке забезпечує збереження родовища корисної копалини, тимчасовому оператору ліквідаційних робот, для чого пропонується впровадити розроблені відповідні правові норми в КУпН.

6. Новим підходом до вирішення проблем, пов'язаних з виконанням природоохоронних вимог, і підтримання гірничих виробок в стабілізованому стані при переоформленні права користування надрами є пропозиція законодавчого забезпечення обов'язку виконання (в межах дії чинного спеціального дозволу) суб'єктом надрокористування, чиє право припиняється, всіх відповідних робіт з приведення в належний стан гірничих виробок і технологічного обладнання, яке не передається новому надрокористувачу.

7. Запропоновано впровадження накопичення відповідних коштів на спеціальних цільових рахунках для проведення рекультиваційних, ліквідаційних і консерваційних робіт при припиненні права користування надрами, що має бути законодавчо встановленим обов'язком суб'єкта користування надрами з визначенням цієї умови в спеціальному дозволі на користування надрами.

8. Обґрунтована необхідність ухвалення нових норм стосовно регулювання припинення права користування надрами на ділянках надр, які містять низькорентабельні важкодоступні для вилучення поклади корисних копалин, відвали і відходи гірничовидобувного виробництва, користування якими припинено, з упровадженням більш пільгового режиму надрокористування.

9. Проведений аналіз наявних прогнозів подальшого розвитку відносин з приводу використання й охорони надр дозволив автору вмотивовано обґрунтувати необхідність визначення правового механізму припинення права загального і вторинного надрокористування в майбутньому, запропонувати відповідні доповнення до КУпН.

10. Досліджено та класифіковано підстави припинення права користування надрами, розкриті права та обов'язки суб'єктів надрокористування залежно від виду підстав припинення права користування надрами. Запропоновано зміни і доповнення до переліку таких підстав з урахуванням існуючих у практичній діяльності обставин, виходячи з цього, визначено напрямки вдосконалення правового регулювання припинення права користування надрами в Україні з урахуванням особливостей функціонування підприємств - користувачів надр.

11. З метою вдосконалення правового регулювання припинення права користування надрами пропонується внести зміни до Кодексу України про надра, зокрема такі:

Назву ст. 54 та ч. 1 ст. 54 викласти в наступній редакції:

«Стаття 54. Ліквідація і консервація гірничодобувних підприємств та інших об'єктів, пов'язаних з використанням надр (гірничих об'єктів)

Припинення права спеціального надрокористування у вигляді ліквідації чи консервації гірничих об'єктів або ділянок цих об'єктів здійснюється на підставах: 1) закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами; 2) анулювання спеціального дозволу на користування надрами; 3) обмеження або зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, якщо припинення надрокористування без проведення консерваційних робіт загрожує безпеці навколишнього природного середовища, життю та здоров'ю населення; 4) за ініціативою надрокористувача у разі, коли за техніко-економічними розрахунками та іншими обгрунтуваннями подальша розробка родовищ чи його частин є недоцільною або неможливою; 5) за ініціативою надрокористувача у разі, коли відпала потреба в користуванні надрами з цілями, не пов'язаними з видобуванням корисних копалин; 6) у разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури.»

У частинах 2, 3 і 4 ст. 54 слова «гірничодобувні об'єкти» замінити словами «гірничі об'єкти» у відповідних відмінках.

Доповнити Кодекс України про надра статтею 54-1 такого змісту:

«Стаття 54-1. Фінансування проектування і проведення робіт з ліквідації та консервації гірничодобувних підприємств та інших об'єктів, пов'язаних з використанням надр (гірничих об'єктів).

Фінансування проектування і проведення робіт з ліквідації та консервації гірничих об'єктів проводиться за власні кошти надрокористувачів, за рахунок передбачених у Державному бюджеті України коштів або за кошти з інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Витрати на проектування і проведення робіт з ліквідації й консервації гірничого об'єкта покладаються на власника спеціального дозволу на користування надрами, якщо право користування надрами припиняється достроково на підставах: 1) виникнення загрози життю чи здоров'ю працівників гірничого об'єкта або населення, що мешкає в зоні впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами (за наявності вини надрокористувача); 2) порушення надрокористувачем умов спеціального дозволу; 3) систематичного порушення користувачем надр природоохоронних вимог законодавства про надра; 4) за ініціативою надрокористувача.

З метою забезпечення готовності до дій з локалізації та ліквідації наслідків аварій, а також для реалізації заходів із запобігання аварійних ситуацій власник спеціального дозволу на користування надрами формує власний цільовий резерв фінансових коштів і матеріальних ресурсів. Порядок формування та використання такого резерву встановлюється Кабінетом Міністрів України і вказується в угоді про умови користування надрами між Мінприроди і надрокористувачем.

Надрокористувач повинен виконати всі зобов'язання, які передбачені спеціальним дозволом, угодою про умови користування надрами та проектом ліквідації (консервації) гірничого об'єкту до закінчення встановленого строку проведення ліквідаційних (консерваційних) робіт. При невиконанні надрокористувачем вказаних зобов'язань спеціально уповноважений державний орган, що надав спеціальний дозвіл, має право на стягнення суми збитку від їх невиконання в судовому порядку.

Витрати на ліквідацію і консервацію гірничого об'єкта несе держава, якщо припинення права користування надрами здійснюється у разі: 1) виникнення безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників гірничого об'єкта або населенню, що мешкає в зоні впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами (за відсутності вини надрокористувача); 2) виникнення надзвичайних ситуацій (стихійне лихо, військові дії тощо); 3) якщо таке передбачене угодою про умови користування надрами між Мінприроди і надрокористувачем; 4) виявлення рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури.

У разі, якщо право користування надрами припинено на підставах, пов'язаних з порушенням природоохоронних вимог законодавства про надра, або якщо витрати на ліквідаційні (консерваційні), рекультиваційні роботи та антиаварійні заходи бере на себе держава, надрокористувач зобов'язаний передати техніко-технологічне обладнання, яке забезпечує підтримання ділянки надр в безпечному для людей і навколишнього природного середовища (стабілізованому) стані, спеціальному державному підприємству (оператору ліквідаційних робіт) на оплатній основі.

Список опублікованих праць

Хохлова І.В. Проблеми кваліфікації злочинів, пов'язаних з порушенням правил охорони надр / І.В. Хохлова // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - Вип. 18. - С. 171-175.

Шем'яков О. Право власності на надра і техногенні мінеральні утворення / Шем'яков О., Хохлова І. // Право України. - 2004. - №11. - С. 75-79. (Особистий внесок здобувача: обгрунтування і формулювання пропозицій до застосування економіко-правового стимулювання утилізації техногенних мінеральних утворень при припиненні права користування надрами).

Шем'яков О.П. Сучасні проблеми правового регулювання вторинного надрокористування / О.П. Шем'яков, І.В. Хохлова // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2004. - Вип. 28. - С. 335-339. (Особисто автору належить обгрунтування отриманих наукових результатів в частині правового забезпечення припинення права вторинного надрокористування, формулювання відповідних пропозицій до нової редакції КУпН).

Хохлова І.В. Удосконалення законодавства про надра / І.В. Хохлова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2007. - Вип. 37. - С. 398-403.

Шем'яков О.П. Проблеми забезпечення принципу балансу суспільних і приватних інтересів при припиненні права користування надрами / О.П. Шем'яков, І.В. Хохлова // Держава і право. Юридичні і політичні науки. - 2007. - Вип. 37. - С. 508-513. (Здобувачем особисто встановлені невирішені раніше частини загальної проблеми забезпечення балансу суспільних і приватних інтересів при припиненні права користування надрами, викладено обгрунтування отриманих наукових результатів, здійсненно формулювання основних положень і висновків).

Хохлова І.В. Визначення поняття «припинення права користування надрами» / І.В. Хохлова // Право України. - 2007. - №12. - С. 77-80.

Хохлова І.В. Припинення права користування надрами як елемент правового регулювання відносин надрокористування / І.В. Хохлова // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. - 2007. - №2. - С. 365-370.

Хохлова І.В. Види припинення права користування надрами / І.В. Хохлова: Матеріали третьої всеукраїнської наук.-практ. інтернет-конф. [«Соціум. Наука. Культура»], (Київ, 29-31 січня 2008 р.). - К., 2008. - Ч. 2. - С. 38-42.

Хохлова І.В. Припинення права користування надрами за ініціативою надрокористувача / І.В. Хохлова: Матеріали третьої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції [«Українська наука в мережі Інтернет»], (Київ, 26-28 лютого 2008 р.). - К., 2008. - Ч. 2. - С. 81-84.

Хохлова І.В. Щодо поняття «припинення права користування надрами»: Тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та здобувачів [«Сучасні проблеми юридичної науки»] / І.В. Хохлова: / За ред. А.П. Гетьмана. - Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2008. - С. 343-347.

Размещено на Allbest.ru