Нормативно-правове та геодезичне забезпечення ведення кадастру земель водного фонду

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА ”

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

05.24.04 - кадастр і моніторинг земель

НОРМАТИВНО - ПРАВОВЕ ТА ГЕОДЕЗИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ВЕДЕННЯ КАДАСТРУ ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ

САЙ ВІРА МИХАЙЛІВНА

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті „Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:	доктор технічних наук, професор Перович Лев Миколайович, Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри кадастру територій
Офіційні опоненти:	доктор технічних наук, професор Тревого Ігор Севірович, Національний університет „Львівська політехніка”, декан в Інституті геодезії кандидат економічних наук, доцент Лоїк Григорій Карлович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри земельного кадастру

Захист відбудеться „ 13 ” червня 2009 р. о 10 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.13 у Національному університеті „Львівська політехніка” за адресою 79013, Львів-13, вул. С. Бандери,12, ауд.518 ІІ навч. корп.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного університету „Львівська політехніка” за адресою 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий „ 7 ” травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к. т. н., доцент Б.Б. Паляниця

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Землі водного фонду відіграють значну соціально-економічну, екологічну і біосферну роль. Заплавні угіддя, як своєрідний тип біогеоценозів і невід'ємний елемент сучасних ландшафтів, через систему потоків енергії в них, що здійснюється під впливом живої речовини і різних природно-антропогенних факторів, впливають на інші типи екосистем і біосферу в цілому.

Головними проблемними питаннями в галузі охорони, використання земель водного фонду є:

-недотримання режиму в прибережних смугах та водоохоронних зонах, що безпосередньо впливає на стан земель водного фонду;

-необґрунтована забудова заплав річок, яка вкрай загострила кризову ситуацію в їх басейнах;

-розорювання земель у межах прибережних захисних смуг до урізу води.

Наступною важливою проблемою, яка охоплює значний спектр питань господарсько-економічних відносин і вивчення водних ресурсів, є геодезичне забезпечення використання земель водного фонду. Для проведення робіт з урегулювання земельних відносин земель водного фонду потрібні високої якості картографо-геодезичні матеріали, які давали б можливість з достатньою повнотою і детальністю відтворити реальну ситуацію. Наявність великої кількості територіальних одиниць з різними функціональними характеристиками і з високою ціною землі зумовлює підвищені вимоги до точності відображення меж земельних ділянок, визначення їх площ, геометричних, правових, фізико-географічних та інших характеристик.

Геодезичні роботи є одними з найважливіших і найнеобхідніших, оскільки забезпечують однозначне визначення місцеположень об'єктів водного фонду в вибраній системі координат, визначення якісних, кількісних та правових характеристик. Геодезичні спостереження забезпечують проведення моніторингу за станом і динамікою розвитку водних ресурсів, дають можливість здійснювати розрахунки для прогнозування змін у природних комплексах та екосистемах.

Для вирішення даних проблем дуже важливим є дослідження раціонального використання земель водного фонду у правовому та природному відношенні, що сприятиме збереженню та відтворенню цих уразливих об'єктів.

Актуальність теми. В Україні широкомасштабне перетворення природних екосистем, надмірна господарська діяльність в басейнах річок призвела до суттєвого порушення співвідношення між стабілізуючими (луки, ліса, болота та ін.) і деструктивними підсистемами (рілля, забудовані землі, інфраструктура та ін.) на користь останніх, що обумовило значне зниження екологічної стійкості ландшафтів і розвиток ерозійних процесів. Одночасно відбулося суттєве погіршення природних умов формування водного стоку, стану гідрографічної сітки, якісних характеристик водних ресурсів, що призвело до втрати самовідновної і самоочисної здатності водних екосистем. Унаслідок цього сучасні земельно-водні проблеми з регіональних набули загальнодержавного значення, стали одним з головних чинників національної безпеки України.

Важливо відзначити ряд особливостей земель водного фонду. По-перше, виконуючи свою спеціальну функцію, вони служать захисним бар'єром водних об'єктів від шкідливої дії зовнішнього середовища як природного, так і антропогенного характеру. По-друге, землі водного фонду призначені для збереження і раціонального використовування гідроресурсів, виправдовуючи своє місце в екосистемі. По-третє, сама природа цих земель така, що вони служать вмістищем для водотоків і водоймищ, а також зоною їх водозбору. Саме в результаті цих особливостей землі водного фонду утворюють захисний природний (ландшафтний) бар'єр для водних об'єктів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до тематики науково-дослідних робіт кафедри кадастру територій Національного університету “Львівська політехніка”, базуючись на законодавчих та нормативних положеннях Земельного кодексу (введеного в дію з 2002 р.) і Водного кодексу України (і змінами, внесеними Законом України №1990-ІІІ від 21.09.2000 р.), Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” (№1264-ХІІ від 25.06.1991 р.), Постанови Верховної Ради України “Про основні напрямки державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” (від 5.03.1998 р.), Постанови Кабінету Міністрів України “Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них”(№72 від 24.01.2002 р).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у всесторонньому вивченні сучасного стану земель водного фонду, виявленні тенденцій і перспектив його розвитку в умовах ринкової економіки.

Для дослідження поставленої мети передбачається вирішити такі задачі:

- дослідити структуру земель водного фонду України за природними та штучними водоймами;

- на основі європейського та світового досвіду визначити шляхи вдосконалення нормативно-законодавчої бази щодо регулювання земельних відносин земель водного фонду

- розробити класифікатор земель водного фонду;

- вдосконалити методику визначення безпечних екологічних прибережних захисних смуг;

- вивести математичні алгоритми побудови точності геодезичних мереж при кадастровому зніманні земель водного фонду.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження пропонованої роботи є землі водного фонду.

Предмет дослідження - кадастрова система земель водного фонду.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використані природничо-наукові погляди на єдність ландшафтів і функціонування водних екосистем, конституційні і міжнародно-правові принципи екологічного законодавства, статистичні та математичні методи прогнозування та розвитку природних явищ і процесів.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає в тому, що автором:

-у контексті значної природничо-наукової та екологічної інформації, ґрунтуючись на законодавчих та нормативно-правових актах Західних європейських країн, країн СНД, США щодо правового режиму використання земель водного фонду запропоновані зміни до нормативно-правових актів України стосовно правових відносин у тісному поєднанні ефективного використання і збереження водних та земельних ресурсів;

-вдосконалено систему реєстрації земель водного фонду за цільовим використанням, правом користування чи власністю, встановленими обмеженнями чи обтяженнями;

-на основі всесторонніх досліджень виведено новий алгоритм встановлення ширини прибережних смуг, що має важливе практичне значення для оптимального визначення та використання цієї категорії земель водного фонду;

-у роботі, ґрунтуючись на економічних показниках, вперше встановлені науково обумовлені параметри точності визначення координат межових знаків при виконанні кадастрових знімань в залежності від грошової вартості земель.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розширенні наукових знань про таку специфічну категорію земель, якими є землі водного фонду. Результати досліджень можуть бути використані при розробці та вдосконаленні законодавчого та нормативно-правового регулювання земельних відносин в Україні.

Зокрема, можуть бути поєднані воєдино розбіжності нормативно-правових положень, які існують в земельному та водному законодавствах.

Матеріали виконаних досліджень використовуються в навчальному процесі при підготовці фахівців спеціальності “Землевпорядкування та кадастр” у Національному університеті “Львівська політехніка”, а також при пошукових, розвідувальних та проектних роботах Державного інституту “Львівдіпроводгосп”.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні теоретичних та експериментальних досліджень, обробці отриманих результатів, формулюванні основних положень і висновків. Основні наукові результати, викладені в дисертації, отримано особисто автором, що підтверджується одноосібними публікаціями з ключових аспектів проблеми. В наукових працях [5,6] автором досліджений та вдосконалений нормативно-правовий механізм регулювання земельно-водних відносин в Україні; в [2] розроблений класифікатор земель водного фонду; на основі виконаних досліджень доповнена компонентна структура земель водного фонду, зокрема це викладено автором у наукових статтях [3,4]; в [1,7] обґрунтовано створення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи апробовано і впроваджено в практичній діяльності Державного проектно-розвідувального інституту “Львівдіпроводгосп”.

Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися та отримали схвальну оцінку на науково-практичних семінарах кафедри кадастру територій Національного університету ” Львівська політехніка”, на міжнародних наукових конференціях “Кадастр, фотограмметрія, геоінформатика - сучасні технології та перспективи розвитку” (Львів, 2008); “Геофорум - 2008” (Львів - Яворів, 2008).

Публікації. Результати дисертації відображені у 7 статтях, що входять до переліку фахових видань, визначених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів оригінальних досліджень, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вона містить 147 сторінок, із них 131 сторінку основного тексту, 18 рисунків і 13 таблиць на окремих аркушах, список використаних джерел з 165 найменувань на 14 стор., 1 додатку на 1 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання і методи дослідження, наведено основні наукові результати роботи та їхнє практичне значення, викладено відомості про апробацію роботи, повноту публікації результатів та їх впровадження.

У першому розділі „Характеристика земель водного фонду” зроблено загальний огляд сучасної кадастрової системи, проведено аналіз наукових досліджень у розв'язанні проблеми багатоцільового кадастру, обґрунтовано доцільність введення регіонального водного кадастру, приведена характеристика сучасної структури гідрографічної сітки України, що включає відомості про розподіл великих, середніх і малих річок за визначеною градацією площ водозборів. Характеризується територіальний розподіл озер, лиманів та їх походження, даються відомості про найбільші озера та лимани України, які включають дані про довжину, ширину, глибину і площу. Наведено характеристику Чорного і Азовського морів. Наведена характеристика про основні канали України - місце розташування водозбору, довжину, пропускну здатність, основне призначення.

Виконана детальна характеристика земель водного фонду та їх структури, наведені дані про площу земель, зайнятих водними об'єктами (річками та струмками, озерами та прибережними замкнутими водоймами), гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, болотами, а також прибережними захисними смугами, подано розподіл земель водного фонду за землекористувачами, а також розподіл земель водного фонду в межах населених пунктів АР Крим і адміністративних областей України.

На сучасному етапі розвитку кадастрових систем, геоінформаційних систем і технологій, моніторингу і охорони довкілля особливої уваги заслуговують роботи Х.В. Бурштинської, С.П. Войтенка, Б.І. Волосецького, М.Д. Волощука, В.В. Горлачука, А.С. Даниленка, Д.С. Добряка, О.Л. Дорожинського, Б.М. Данилишина, Н.В. Закорчевної, Ю.О. Карпінського, М.Г. Лихогруда, О.Т. Лозового, Г.К. Лоїка, В.М. Мельника, О.І. Мороза, А.А. Лященка, П.Г. Казьміра, М.М. Паламарчука, Р.М. Панаса, Л.М. Перовича, Р.М. Рудого, Л.Г. Руденка, А.Я. Сохнича, М.Г. Ступеня, І.С. Тревого, А.М. Третяка, П.Г. Черняги, А.В. Яцика та інших дослідників.

У сучасній кадастровій системі України, крім чинних п'яти основних видів кадастру, має місце регіональний кадастр природних ресурсів, який функціонує відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р.“Про затвердження положення про регіональні кадастри природних ресурсів”. З метою раціонального використання та збалансованого соціально-економічного розвитку територій регіональні кадастри ведуться за окремими видами природних ресурсів і складаються з таких розділів: земельні ресурси, водні ресурси, природні рослинні ресурси, ресурси тваринного світу, природні лікувальні ресурси та мінерально-сировинні ресурси.

Однак, така галузева структура регіонального кадастру має певні недоліки, що пов'язано з інвентаризацією та адресною (картографічною) прив'язкою водних об'єктів, земель водного фонду, оцінкою їх стану в натуральних, відносних і економічних показниках та їх правовою прив'язкою за суб'єктами володіння і розпорядження. Відсутня або обмежена інформація про моря, лимани, озера, не систематизована структура гідрографічної сітки за визначеною класифікацією за регіонами, відсутня інформація про технічний стан гідротехнічних споруд та інше. Не розроблена структура інформації про розміщення і параметри об'єктів земель водного фонду та гідрологічних характеристик як основи для оцінки можливого виникнення, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації.

З метою усунення цих недоліків пропонуємо перехід до екосистемних принципів управління і регулювання водних відносин відповідно до сучасних радикальних змін характеру природокористування та стратегій суспільного розвитку країни. Розглянутий перелік проблем, які потребують одночасного та комплексного вирішення, зумовлює дещо інший підхід до розгляду інформації про об'єкти і землі водного фонду, водні ресурси і їх використання, способи і можливості одержання даних та методи їх узагальнення і систематизації, які існують у традиційній системі водообліку і кадастру, і можуть бути використані на регіональному рівні як інструмент в управлінні водокористуванням.

Земельний фонд України станом на 01.01.2006 року складає 60354,8 тис. га. Структура земельного фонду свідчить, що 42942,6 тис. га (71,2%) зайнято сільськогосподарськими угіддями, ліси та лісовкриті площі по Україні становлять 10503, 7 тис. га (17,4%), забудовані землі становлять 2467,5 тис. га (4,1%), землі водного фонду складають 2416,9 (4,0%), відкриті заболочені землі 966 тис. га (1,6%), інші землі 1058,1 тис. га (1,7%).

З розподілу земель в розрізі землекористувачів очевидно, що найбільша питома вага припадає на землі, зайняті водогосподарськими підприємствами 215,1 тис. га (9%), земельні ділянки зайняті, сільськогосподарськими підприємствами складають 191,1 тис. га (5 %).

Загальну площу водного дзеркала компонують річки і струмки 242,2 тис. га (10%), озера та прибережні замкнуті водойми 868,8 тис. га (36%), водосховища і ставки 1126,0 тис. га (47%), канали, колектори, канави 179,9 тис. га (7%).

У відповідності з нормами Водного кодексу (ст.88) та Земельного кодексу (ст.60) площа прибережних захисних смуг становить для малих річок 929 тис. га, середніх - 155 тис. га, великих річок - 104 тис. га. Отже, загальна площа захисних смуг вздовж річок досягає майже 1,3 млн. га без урахування площі захисних смуг навколо озер, водосховищ, ставків та інших водойм.

Прибережна захисна смуга земель, зайнятих водними об'єктами в розрізі адміністративних утворень, за даними облводгоспів складає 958 тис. га, а за розрахунками згідно з Водним кодексом 1257 тис. га. Таким чином, різниця в розрахунках складає біля 300 тис. га.

Прибережна захисна смуга вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах внутрішніх морських вод встановлюється не менше 2 км від урізу води. При загальній довжині берегової лінії 2693 км площа прибережної захисної смуги складатиме 539 тис. га.

Таким чином, із проведеного нами аналізу встановлено, що регіональний водний кадастр ще не є єдиною системою кадастрових робіт, яка б давала повну і достовірну інформацію про землі водного фонду. А тому, розкритий перелік проблемних питань земель водного фонду країни зумовлює розробку регіонального водного кадастру, який би відповідав вимогам реформування земельно-водних відносин в умовах переходу до ринкової економіки.

Питання формування регіонального водного кадастру є особливо актуальним, коли йдеться про землі водного фонду, які відзначаються потужним природно-ресурсним потенціалом.

В результаті виконаних досліджень та аналізу структури земельного фонду встановлено, що землі водного фонду (під водними об'єктами) становлять 2416,9 тис. га, що складає приблизно 4% від загального земельного фонду країни. Практично цей показник рівний ідентичному показнику земель житлової і громадської забудови (4,1 %).

Таким чином, можна зробити висновок, що землі водного фонду України займають досить значні території, які надають в постійне або тимчасове користування як спеціалізованим організаціям, так і іншим підприємствам та установам. Це зумовлює необхідність проведення дослідження охорони ґрунтів, флори та фауни, а також розробки методики кадастрового знімання та врегулювання земельних відносин на основі вдосконалення нормативно-правових актів.

У другому розділі „Нормативне регулювання використання і охорони земель водного фонду” характеризуються основні етапи історії світового розвитку правового регулювання земельних і водних відносин. Проведено порівняння земельних і водних кодексів України з кодексами і законами країн СНД, виявлені їх спільні та відмінні риси, підкреслено наявність в країнах СНД форм власності на землі водного фонду і обмежувальні режими водоохоронних зон і прибережних захисних смуг.

Докладно охарактеризовано правовий режим земель водного фонду в країнах Західної Європи (Нідерландів, Франції, Іспанії, Швеції), США, на основі чого був виконаний порівняльний аналіз правового режиму використання земель водного фонду України з його приведеними аналогами.

На основі проведеного нами аналізу Земельного і Водного кодексу України встановлено, що не визначена чітка процедура встановлення меж земельного водного фонду. Через названу нечіткість важко обґрунтувати встановлення меж земель водного фонду, зайнятих водними об'єктами. Недосконалість нормативного регулювання порядку практичної реалізації робіт з розмежування земель водного фонду від інших категорій земель значно ускладнює їх державний облік і створює умови для небажаної практики забудови і іншого нецільового використання. На нашу думку, землі водного фонду через свої природні особливості привабливі для господарської діяльності і рекреації (родючий грунт, обводнення заплав, поклади корисних копалини, естетичний вигляд і т.д.), але при всій своїй біопродуктивності достатньо уразливі (шкідлива дія вод, обезводнення, забудова). Зокрема позначається і несприятлива дія на них господарської діяльності людини. На основі цього нами запропоновано розробити доповнення до нормативно - правових актів, що стосується розмежування земель водного фонду від інших категорій земель (земель с/г призначення, земель водного транспорту, житлової і громадської забудови) та рекомендувати позначати на земельних планах і місцевості межі суміжних категорій земель. Землі водного фонду треба виділити з загальної маси земель і надати їм правовий режим. Це є задачею землеустрою і земельного кадастру.

У даному розділі дається характеристика різних водних об'єктів і уявлення про їх межі і приурочених до них водоохоронних зон і прибережних захисних смуг. Зроблено конкретні висновки щодо правового режиму земель, зайнятих річками, струмками, озерами, болотами, каналами, водосховищами, ставками. В чинному українському законодавстві не визначено точність геодезичного забезпечення кадастрового знімання земель водного фонду різного цільового призначення. Межі включення довколишніх земель до складу поверхневих водних об'єктів повинні бути визначені, виходячи з рельєфу місцевості. Керуючись цим орієнтиром, до складу водних об'єктів пропонуємо включити ділянки заплав, які безпосередньо прилягають до урізу води. За своїми екологічними характеристиками вони інтегровані до складу водних об'єктів.

Правові режими водоохоронних зон, прибережних захисних смуг розглядаються, як способи правового захисту поверхневих вод від забруднення, засмічення, виснаження та іншої негативної дії на води з прибережних земель. Звертається увага на недостатню послідовну кадастрову практику виділення названих зон і смуг. У свою чергу, встановлення водоохоронних зон і їх прибережних захисних смуг також повинно визначатися залежно від рельєфу місцевості. Це, в цілому, не враховується чинними нормативними актами. Пропонується внести відповідні зміни в нормативно-правові акти.

В даному розділі розкритий комплекс правових відносин по охороні і використанню земель водного фонду. Вельми актуальним за останні роки стали питання охорони земель водного фонду. Загрозлива ситуація виникає через самовільну забудову прибережних земель у зв'язку з їх привабливістю. Існують і інші проблеми охорони земель водного фонду. На основі аналізу легальних понять забруднення, засмічення, захаращення виявлена деяка неузгодженість із цього приводу між Водним і Земельним кодексами. Розглянутий стан найбільших річкових басейнів України підкреслює необхідність розвитку басейнових рад в управлінні водним господарством. Питання охорони і відновлення захисних буферних функцій прибережних територій водойм повинні бути віднесені до рівня державних пріоритетів екологічної безпеки держави, найважливіших напрямків в галузі охорони довкілля. Припинення деградації природоруйнівної господарської діяльності на землях водного фонду не тільки відкриє значні резерви для збільшення ресурсів чистої води, але й забезпечить суттєве оздоровлення екосистем.

Третій розділ роботи “Розробка методики робіт із кадастрового забезпечення земель водного фонду” присвячений теоретичним засадам розробки класифікатора земель водного фонду, нових підходів до визначення ширини прибережної захисної смуги, побудови параметрів точності при виконанні кадастрових знімань. Важливою складовою земельного кадастру є класифікація територій не тільки за категоріями земель, але й за формами власності, сервітутними обтяженнями, цільовим використанням. Чинна на даний час структура класифікатора є застарілою. Для усунення цього недоліку нами розроблена структура класифікатора земель водного фонду. Для вирішення поставленої задачі була розроблена позиційна структура, яка може використовуватись для класифікації земель різної категорії (рис.1).

Позиційна структура класифікатора земельних ділянок водного фонду може бути представлена наступним чином:

З метою практичної реалізації даного класифікатора нами розроблені коди для земель водного фонду.

Наприклад, для земельної ділянки водного фонду 08. 01 001 0001 означає:

08 - землі водного фонду; 01 - функціональне використання; 001 - землі водного фонду під річками; 0001 - ширина річки.

08.02 003 0002 означає: 02 - форма власності; 003 - приватна; 0002 - приватна часткова власність.

08. 03 009 0013 означає: 03 - сервітути; 009 - змішана форма; 0013 - право проходу через земельну ділянку та використання для ремонтних робіт і прокладення інженерних комунікацій.

08. 04 005 0001 означає: 04 - цільове використання; 005 - ведення рибного господарства; 0001 - рілля.

хххххххххх:хх:ххх:хххх: ххххххххх: хххххххххх: хххх: ххххххххх: ххххххх

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1 Позиційна структура класифікатора земельних ділянок водного фонду

Для представлення об'єктів кадастрових баз даних використовували реляційні відношення та термінологію реляційної алгебри, яка основана на наукових та практичних розробках проф. М. Лихогруда. Об'єктами є земельні ділянки водного фонду, про які потрібно мати дані. Відомості про об'єкти, які мають значення для реляційної моделі називаються атрибутами об'єкту. Значення даних - це дійсні числа, що містяться в кожному атрибуті.

Тепер найбільшого поширення набули реляційні моделі бази даних. В основі цієї моделі лежать поняття відношення, подане у вигляді прямокутних таблиць, розбитих на рядки і стовпці. Кожна база даних може включати декілька таблиць, які, як правило, пов'язані одна з одною. На реляційній моделі даних базуються практично всі сучасні бази даних.

Виділяються об'єктивні відношення та відношення-зв'язки. Серед об'єктивних відношень розрізняють основні та допоміжні відношення. Основними будемо називати ті відношення, атрибути яких мають відмінні від „0” значення майже всіх різновидів даного об'єкту .

Допоміжними будемо називати ті відношення, значення атрибутів яких характерні тільки для певної групи різновидів даного об'єкту. До групи допоміжні будемо відносити також відношення - класифікатори, відношення - кодифікатори.

Схему відношення визначали назвою відношення (комбінація великих букв українського алфавіту) та атрибутами, які знаходяться в круглих дужках і розділені знаком “,”. В якості ключового атрибута в реєстрі земельних ділянок використовували атрибут КН_ЗД (кадастровий номер земельної ділянки). Нижче приведений приклад для класифікатора: основне цільове призначення.

Класифікатор КОЦП (основне цільове призначення ЗД) має наступну схему КОЦП (#_ОЦП, НЗВ_ОЦП) табл. 1.

Таблиця 1. Класифікатор основного цільового призначення земельної ділянки

Атрибут	КНЗД	#ОЦП	НЗВОЦП
Тип	Integer	Integer	Character
Формат	хххххххххх:хх:ххх:хххх	ххххххххххх	ххххххххххххххххххххх
Приклад	4652855300:07:003:0065	08. 04 006 0001
	08	Землі водного фонду
	04	Цільове призначення
	005	Ведення рибного господарства
	0001	Рілля

де КН_ЗД - кадастровий номер земельної ділянки;

#_ОЦП - код виду основного цільового призначення ЗД;

НЗВ_ОЦП - назва основного цільового призначення та виду угідь ЗД;

<х...х> - складова частина кадастрового номера;

х - одна позиція в структурі номера;

Integer - ціле число;

Character - текстові дані.

Класифікатор розроблений для забезпечення, створення і функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, в тому числі ефективної обробки і управління інформацією у відповідній інформаційній системі, підтримки зв'язку з іншими галузевими кадастрами та інформаційними системами.

Важливе місце в охороні земель водного фонду належить водоохоронним зонам та прибережним захисним смугам. Прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки та інших водойм, де встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Вона має зовнішню і внутрішню межу. Мінімальні розміри прибережної захисної смуги встановлюють по обидва береги водойми уздовж урізу води (у меженний період) з шириною згідно з Водним та Земельним кодексами України:

· для малих річок, струмків і потоків, а також ставків площею менш як 3 га - 25 м;

· для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га - 50 м;

· для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 м.

При крутизні схилів більше 3°, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Дані підходи при деякій гнучкості все ж таки мають недоліки і не враховують такі важливі природні чинники, як рельєф місцевості, гранулометричний склад ґрунту і т.д.

Прийняті величини розмірів прибережних захисних смуг встановлені на основі середньостатистичних даних, ґрунтуючись, в основному, на площах водних поверхонь.

Нами запропонований розрахунок визначення оптимальної ширини прибережної захисної смуги з врахуванням факторів, що визначають гранулометричний склад ґрунту, лісистість та види лісової рослинності, види земельних угідь методом введення відповідних коефіцієнтів. Розрахунок ширини прибережної смуги пропонуємо визначати від урізу води у водоймі за формулою: геодезичний кадастр земля водний

, (1)

де - оптимальна ширина прибережної захисної смуги, м;

- встановлена Земельним кодексом ширина прибережної захисної смуги, м;

- коефіцієнт переходу від листяного лісу до інших його видів (табл. 2);

- коефіцієнт переходу від супіщаних до інших за гранулометричним

складом ґрунтів (табл. 3);

- коефіцієнт переходу від північної експозиції до інших експозицій (табл.4);

- коефіцієнт переходу від категорії прилеглої території до земель водного

фонду (табл. 5);

- коефіцієнт варіації (табл. 6);Коефіцієнти , , , , визначені, використовуючи ВБН 33 -4759129-03-05-92”.

Таблиця 2. Коефіцієнт переходу від листяного лісу до інших його видів

Вид лісу	Листяний	Мішаний	Хвойний	Безлісий схил
	1	0,92	0,85	2,5

Таблиця 3. Коефіцієнт переходу від супіщаних до інших за гранулометричним складом ґрунтів

Вид ґрунту	Легкі (пісок, супісок, торф)	Середні (легкі та середні суглинки)	Важкі (важкі суглинки, глина, скельні ґрунти)
	1,0	1,5	2,0

Таблиця 4. Коефіцієнт переходу від північної експозиції до інших експозицій

Експозиція схилу	ПнС і З	С, ПдС, ПнЗ	Пд і ПдЗ
	1,0	0,8	1,2

Таблиця 5. Коефіцієнт переходу від категорії прилеглої території до земель водного фонду

Умови прилеглої території	Оранка впоперек схилу	Оранка вздовж схилу та багаторічні перелоги	Перелоги під випасом та цілина
	1,6	2,4	2,6

Таблиця 6. Коефіцієнт варіації

Позначення	Карпати	Крим	Полісся	Лісостеп	Степ
	0,3 - 0,4	0,7-0,4	0,7 - 0,3	0,6 - 0,4	0,8 - 1,5

Вдосконалення системи земельних відносин в Україні потребує чітких та науково обґрунтованих методів ведення кадастрових робіт і, зокрема, кадастрового знімання з урахуванням чинних юридичних та технічних норм і правил з перспективою їх розвитку.

З цією метою досліджуються питання визначення точності координат межових знаків земель водного фонду в залежності від цінності землі. В результаті виконаних досліджень отримані математичні формули для визначення точності межових знаків водної поверхні, прибережної смуги та гідротехнічної споруди. Формули виведені для замкнутих водойм і витягнутих водойм. Зауважимо, що математичні залежності виведені для найбільш поширених конфігурацій водних поверхонь (коло, багатокутник, прямокутник).

1. Для замкнутих водойм.

а) Земельна ділянка у вигляді кола

Рис. 2. Земельна ділянка водного фонду замкнутої форми:

1 - водна поверхня;

2 - прибережна захисна смуга;

3 - гідротехнічна споруда;

- площа водної поверхні;

- радіус водної поверхні;

- ширина прибережної захисної смуги;

- площа гідротехнічної споруди (дамби);

- ширина дамби;

- довжина дамби.

З результатів досліджень отримали формули для середньої квадратичної похибки визначення координат межових знаків:

Для водної поверхні: , (2)

де - середня квадратична похибка визначення координат межових знаків, м;

- нормативна грошова ціна 1 м² земельної ділянки, грн/м²;

- середня квадратична похибка нормативної грошової ціни земельної ділянки, грн.;

- площа водної поверхні, м².

Для прибережної захисної смуги: , (3)

Для дамби (гідротехнічна споруда): . (4)

б) Земельна ділянка правильного багатокутника

Рис. 3. Земельна ділянка правильного багатокутника:

1 - водна поверхня;

2 - прибережна захисна смуга;

- сторони, що з'єднують попередню і наступну сторони багатокутника відносно заданої сторони;

- центральний кут;

- кількість вершин багатокутника.

Для водної поверхні: , (5)

Для прибережної захисної смуги: . (6)

в) Для витягнутих водойм

Рис. 4. Земельна ділянка витягнутої форми:

1 - прибережна захисна смуга;

2 - водна поверхня;

- площа водної поверхні;

- довжина водної поверхні;

- ширина водної поверхні;

- ширина прибережної захисної смуги;

- площа першої смуги; - площа другої смуги.

Для водної поверхні: , (7)

Для прибережної захисної смуги: . (8)

Отримані формули (2), (3), (4), (5), (6), (7), (8) дозволяють нам встановити точність визначення положення межових знаків для земельних ділянок площею S різного функціонального призначення, для яких попередньо відома цінність земель () та похибка плати за землю.

У четвертому розділі „Практична реалізація теоретичних розробок” проведено аналіз земель водного фонду Львівщини, в результаті якого визначено об'єкт апробації теоретичних розробок.

З цією метою здійснена практична апробація на водосховищі “Яворівське озеро” (рис. 5), яке є маловивченим і найбільшим з - посеред замкнутих водойм Львівщини. Загалом об'єкт дослідження характеризується процесами індустріалізації та урбанізації, що погано вплинули на навколишнє природне середовище озера. Видобуток природної сірки завдав значної шкоди унікальному природному ландшафту.

Крім того, у регіоні актуальним є питання доцільності використання території для ведення рибного господарства чи розширення природно-заповідного фонду, розвитку рекреації. Географічне розташування Яворівського озера ідеальне для створення регіональної транскордонної зони рекреації. З цих міркувань вивчення природних умов, земельних і водних ресурсів Яворівського озера має важливе загальнонаукове і господарське значення.

Площа водної поверхні даної водойми становить 610 га. Для даного водосховища визначена ширина прибережної захисної смуги у відповідності з вимогами Водного кодексу України і „Порядку визначення розмірів і меж прибережних захисних смуг та режим ведення господарської діяльності в них” та розраховувалась відповідно до виведеної формули (1) (рис. 5).

Реалізація методології формування ширини прибережної захисної смуги за нашим алгоритмом показала, що максимальні відхилення в положенні межових знаків прибережної захисної смуги становить 194 м., мінімальні 0 м. Площа земель прибережної захисної смуги згідно з Водним кодексом становить 151 га, а згідно з виведеною формулою становить 273 га. Таким чином, загальна площа прибережної захисної смуги за нашими розрахунками буде збільшена на 122 га.

Створення прибережної захисної смуги навколо водосховища дасть можливість вести контроль за використанням земель прибережної смуги, сприятиме покращенню екологічного та санітарного стану водосховища.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і викладені практичні результати розв'язання науково-практичної проблеми вдосконалення нормативно-правового регулювання та розробки геодезичного забезпечення ведення кадастру земель водного фонду.

Основні наукові та практичні результати дисертаційної роботи:

1. На основі аналізу дослідження структури земель водного фонду, які становлять 4% від загального земельного фонду України, встановлено суттєві розбіжності як в загальній кількості земель водного фонду, так і за їх структуризацією за даними облводгоспів та методики розрахунку відповідно до Водного кодексу України. За даними облводгоспів під прибережними захисними смугами знаходиться 22% земель водного фонду, а під водоймами 55%. Згідно з розрахунками за Водним кодексом ці показники відповідно становлять 27% та 51%. Для усунення вищенаведених розбіжностей нами виведений алгоритм для визначення ширини прибережної захисної смуги в залежності від видів лісової рослинності, гранулометричного складу ґрунтів, експозиції схилів та виду обробітку ґрунту.

2. На основі європейського та світового досвіду визначено шляхи вдосконалення нормативно-правової та законодавчої бази щодо регулювання земельних відносин земельного фонду, що стосується розмежування земель водного фонду від інших категорій земель (земель с/г призначення, земель водного транспорту, житлової і громадської забудови) та рекомендовано позначати на земельних планах і місцевості межі суміжних категорій земель. Це дасть можливість на законодавчому рівні розмежувати інтереси власників і землекористувачів водних об'єктів і земельних ділянок, що не входять до складу водних об'єктів. До складу водних об'єктів пропонуємо включити ділянки заплав, які безпосередньо примикають до урізу води.

3. На основі аналізу охорони земель водного фонду запропоновано необхідність розвитку басейнових рад в управлінні водним господарством. Землі водного фонду повинні знаходитись під дією басейнових рад. Стан цих земель буде нормальним при умові послідовної реалізації басейнових рад, що може бути забезпечено в нормативно- правових актах.

4. Розроблено позиційну структуру класифікатора земельних ділянок, яка може використовуватись для класифікації земель різної категорії. Запропонований класифікатор земель водного фонду, який забезпечує функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, дає можливість ефективної обробки і управління інформацією у відповідній інформаційній системі. Даний класифікатор забезпечує унікальність кожної земельної ділянки протягом всього періоду її існування, підтримує механізм обігу земельних ділянок.

5. Запропоновано алгоритм визначення ширини прибережної захисної смуги, який дозволяє на науково обґрунтованому рівні визначати ширину прибережної захисної смуги водойм в залежності від видів лісової рослинності, гранулометричного складу ґрунтів, експозиції схилів та виду обробітку ґрунту.

6. Вперше розроблено параметри точності побудови геодезичних мереж при кадастровому зніманні земель водного фонду. В результаті виконаних досліджень показано необхідність проведення знімальних кадастрових робіт з врахуванням цілої низки факторів, зокрема ціни земель, конфігурації та площ земельних ділянок.

7. Теоретичні дослідження реалізовано на землях водосховища „Яворівське озеро”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сай В. Про водоохоронні зони та прибережні захисні смуги // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : Зб. наук. праць - Львів : Ліга - Прес. - 2005. Вип. І. - С. 408 - 410.

2. Сай В.М. Класифікатор цільового використання земель водного фонду // Інженерна геодезія : Наук. - техн. зб. - КНУБА - 2005. - №51 - С. 240 - 243.

3. Сай В. Аналіз земель водного фонду Львівщини // Сучасні досягнення науки та виробництва : Зб. наук. праць - Львів : Ліга - Прес. - 2006. - Вип. І. - С. 310 - 316.

4. Сай В. Сучасний стан водних ресурсів Львівської області // Геодезія, картографія і аерофотознімання. - Міжвідом. наук. - техн. зб. - Львів. - 2006. - №67. - С. 66 - 70.

5. Сай В. Зарубіжний досвід правового регулювання земельних і водних відносин // Геодезія, картографія і аерофотознімання : Міжвідомчий наук. - тех. зб. - Львів. 2006. - №68. - С. 41 - 46.

6. Сай В. Особливості правового режиму окремих видів земель водного фонду // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : Зб. наук. праць - Львів : Ліга - Прес. - 2008. - Вип. І - С. 291 - 298.

7. Сай В.М. Визначення ширини прибережної захисної смуги // Геодезія, картографія і аерофотознімання : Міжвідомчий наук. - тех. зб. - Львів, 2008. - №70. - С. 76 - 80.

АНОТАЦІЯ

Сай В.М. Нормативно-правове та геодезичне забезпечення ведення кадастру земель водного фонду - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.24.04 - кадастр та моніторинг земель. - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2009.

Дисертація присвячена питанню вдосконалення нормативно-правового та геодезичного забезпечення ведення кадастру земель водного фонду. В процесі виконаних досліджень земель водного фонду за природними та штучними водоймами доповнена компонентна структура земель водного фонду, зокрема прибережними захисними смугами.

Проведений аналіз нормативно-правового регулювання використання та охорони земель дозволив визначити шляхи вдосконалення нормативно-законодавчої бази щодо регулювання земельних відносин земель водного фонду.

Для достовірного відображення стану різних земельних ділянок створено універсальний класифікатор земель за їх категоріями, формами власності, сервітутами та цільовим призначенням.

На основі виконаних досліджень встановлено науково обґрунтовану точність ведення геодезичних робіт для земель водного фонду. Вперше отримані математичні формули дозволяють встановити точність визначення координат межових знаків земель водного фонду.

На основі аналізу наявних досліджень, а також нормативних матеріалів нами запропонований алгоритм, який дозволяє на науково обґрунтованому рівні визначити ширину прибережної захисної смуги водойм в залежності від видів рослинності, гранулометричного складу ґрунту, експозиції схилів та виду обробітку ґрунту. Вперше отриманий алгоритм залежності визначення ширини прибережних захисних смуг від цінності прилеглої території.

Ключові слова: водний кадастр, водний об'єкт, водоохоронна зона, земельний кадастр землі водного фонду, правова база, охорона земель, прибережна захисна смуга.

АННОТАЦИЯ

Сай В.М. Нормативно-правовое и геодезическое обеспечение ведения кадастра земель водного фонда - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук за специальностью 05.24.04 - кадастр и мониторинг земель. - Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2009.

Диссертация посвящена вопросу совершенствования нормативно-правового и геодезического обеспечения ведения земель водного фонда. В процессе выполненных исследований земель водного фонда за естественными и искусственными водоемами дополнена компонентная структура земель водного фонда, в частности прибрежными защитными полосами.

Проведенный анализ нормативно-правовой регуляции использования и охраны земель позволил обнаружить причины недостаточной эффективности при использовании и охране земель водного фонда и определить пути формирования нормативно-законодательной базы относительно регуляции земельных отношений земель водного фонда. На основе анализа Земельного и Водного кодексов Украины рекомендуется разработать методические рекомендации по установлению границ земель водного фонда, занятых водными объектами, внести дополнения, которые касаются разграничения земель водного фонда от других категорий земель.

Вопрос охраны и восстановление защитных буферных функций прибрежных территорий водоемов должны быть отнесены до уровня государственных приоритетов экологической безопасности государства, важнейших направлений в области охраны естественной среды. Рекомендовать научно обоснованные методы защиты земель водного фонда: лесомелиорацию, создание кустовых насаждений по берегам водоемов, а также предусмотреть “аквакультурную ” мелиорацию (зарыбление), что даст возможность восстанавливать и сохранять водные ресурсы, обеспечивать и поддерживать экологически стойкие водные системы.

Земли водного фонда должны находиться под действием бассейновых советов, которые базируясь на эколого-экономических бассейновых принципах обеспечат восстановление природно-экологического равновесия в естественных экосистемах.

Для достоверного отображения состояния различных земельных участков создан универсальный классификатор земель за их категориями, формами собственности, сервитутами и целевым назначением. Такая унифицированная система обеспечивает уникальность классификации земель на протяжении всего периода ее существования, поддерживает механизм обращения земельных участков, удобная и гибкая с точки зрения процедуры компьютерной реализации, а также несет в себе дополнительную информацию относительно географического расположения места земельного участка в пределах административно-территориального устройства.

На основе выполненных исследований установлена научно обоснованная точность определения геодезических работ для земель водного фонда. Впервые полученные математические формулы позволяют нам установить точность определения координат межевых знаков земель водного фонда. В результате выполненных исследований показана необходимость проведения съемочных кадастровых работ с учетом целого ряда факторов и, в частности, цены земель, их функциональное назначение, конфигурации земельного участка и площадей. Полученные результаты указывают на необходимость проведения исследований с целью выработки практических рекомендаций относительно кадастровой съемки земель водного фонда.

На основе анализа существующих исследований, а также нормативных материалов нами предложен алгоритм, который позволяет на научно обоснованном уровне определить ширину прибрежной защитной полосы водоемов в зависимости от видов растительности, гранулометрического состава почвы, экспозиции склонов и вида обработки почвы. Впервые получен алгоритм зависимости определения прибрежных защитных полос в зависимости от ценности прилегающей территории.

Ключевые слова: водный кадастр, водный объект, водоохранная зона, земельный кадастр, земли водного фонда, правовая база, охрана земель, прибрежная защитная полоса.

ANNOTATION

Sai V.М. Normative-lawful and geodesic ensuring the cadastre of water fund's lands. -The manuscript.

The dissertation on obtaining the scientific degree a candidate of technical science by specialty 05.24.04 - the cadastre and the lands monitoring. - The National University “Lviv Polytechnic”, Lviv, 2009.

The dissertation is dedicated the point of improvement normative - lawful and geodesic ensuring performing the cadastre of water fund's lands. In the process accomplished researches of water fund's lards for natural and artificial ponds, the component structure of water fund's lands is completed especially by littoral protective zones.

The analysis of normative - lawful regulation in using and protection the lands that was conducted, permitted to determine the ways in improvement the normative -legislative basis as to regulation the lands' terms of water fund's lands.

For reliable depiction the condition of different plots of land, the universal lands' classifier by their categories, forms of possession, servitude and purpose-oriented purpose was established.

On the basis of made researches, the scientific substantiated precision in conducting the geodesic works for water fund's lands was established. For the first time, the mathematical formulas, which were received, help to determine the accuracy of designation coordinates boundaries signs water fund's lands.

On the basis of analysis available researches and also on normative materials the algorithm was offered by us, which permits on the scientific substantiated level determine the breadth of littoral protective ponds' zone in dependence of kinds of vegetations, grain metric structure of the ground, an exposition of descents and the species agro cultivation of the ground.

At first the algorithm dependent on determine the breadth of littoral protective pond's zones from the value of adjacent territory was received.

Key words: the cadastre of water, the object of water, the water-protective area, the agrarian cadastre, the water fund's lands, the lawful basis, the protection of the grounds, the littoral protective zone.

Размещено на Allbest.ru