Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 342.92 (477)

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ГАРДА ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ

Запоріжжя 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ МВС України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Дубко Юрій Валентинович, Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права та процесу.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Синявська Олена Юхимівна, Харківський національний університет внутрішніх справ МВС України, професор кафедри адміністративної діяльності;

кандидат юридичних наук, доцент Константінов Сергій Федорович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративної діяльності.

Захист відбудеться “03” листопада 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.07 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розіслано “02” жовтня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.О. Армаш

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Становлення України як демократичної, соціальної, правової держави; зміна суспільних пріоритетів; формування новітньої парадигми відносин між громадянином і державою - усе це визначає потребу в новому дослідженні усталених правових інститутів, які забезпечують функціонування правової системи України. Останніми роками здійснюється реформування законодавства України, у тому числі адміністративного. У межах останнього значну роль відіграє інститут адміністративної відповідальності, де одним із центральних моментів виступає нормативно-правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних з діяльністю щодо накладення адміністративних стягнень.

Існуюча тенденція до пріоритетного забезпечення прав і свобод особи, зокрема особи, до якої можуть бути застосовані адміністративні стягнення, зумовлює об'єктивну потребу в більш досконалому механізмі реалізації правових норм щодо адміністративної відповідальності. З цим аспектом також пов'язане посилення уваги законодавця до вдосконалення правового регулювання умов, підстав та організаційних форм реалізації цього виду юридичної відповідальності з метою підтримання режиму законності, належного забезпечення в адміністративно-правових відносинах захисту прав і свобод громадян.

Проте на цей час адміністративно-правовій теорії поки що бракує концептуальних положень щодо загальних правил накладення адміністративних стягнень, які б відповідали сучасним соціальним і правовим умовам, що склалися в суспільстві. На наш погляд, ці загальні правила накладення адміністративних стягнень є квінтесенцією того, яким чином держава спрямовує свій примусовий вплив на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, вони демонструють, наскільки довершеною є система нормативних приписів, що обумовлюють прийняття законного та обґрунтованого рішення про накладення адміністративного стягнення.

І хоча безпосередньо адміністративні стягнення були предметом багатьох наукових праць, загальні правила їх накладення зазвичай не досліджувалися як самостійне правове явище. Вони розглядались лише фрагментарно або в межах ширшої правової проблематики, без комплексного підходу, тому теоретичні підходи до їх трактування та нормативні положення, які їх регламентують, протягом тривалого часу не оновлювалися, що не найкращим чином позначилося на законотворенні та правозастосовній практиці.

Питання адміністративної відповідальності, у тому числі накладення адміністративних стягнень, тією чи іншою мірою висвітлювались у працях багатьох українських учених-адміністративістів: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, Н.О. Армаш, В.В. Богуцького, Г.П. Бондаренко, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, Г.В. Джагупова, Ю.В. Дубка, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка, Б.А. Кормича, С.Ф. Константінова, Є.В. Курінного, Д.М. Лук'янця, Р.С. Мельника, С.В. Пєткова, О.П. Рябченко, О.Ю. Синявської, С.М. Штефана, Н.В. Хорощак, О.М. Якуба та ін. Проблематику адміністративних стягнень розглядали у своїх роботах і російські вчені: О.В. Агєєва, А.Б. Агапов, О.П. Альохін, Д.М. Бахрах, М.І. Єропкін, Ю.М. Старілов, Ю.О. Тихомиров, А.П. Шергін, В.А. Юсупов та ін.

Отже, необхідність зміцнення законності; існуючий пріоритет забезпечення прав і свобод особи, у тому числі особи, до якої можуть бути застосовані адміністративні стягнення; потреба приведення вітчизняного адміністративного законодавства до рівня світових стандартів у цій сфері; недостатня розробленість наукових положень із цієї проблематики - визначають актуальність і важливість комплексного дослідження широкого кола питань, пов'язаних із загальними правилами накладення адміністративних стягнень, а також їх розвитком та вдосконаленням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації включена до планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Кримського юридичного інституту ОДУВС на 2005-2010 рр.

Роботу виконано в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., а також п. 3.4 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Тема дисертації відповідає та узгоджена з науково-дослідною роботою кафедри конституційного та адміністративного права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету «Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності публічної влади» (затверджена Міністерством освіти і науки України, державний реєстраційний номер 0108U008955)

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні сутності та особливостей загальних правил накладення адміністративних стягнень, а також виявленні перспективи їх розвитку як однієї з нормативних основ реалізації адміністративної відповідальності.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

- визначити адміністративну відповідальність та засоби її реалізації, складовою яких є загальні правила накладення адміністративних стягнень;

- дослідити поняття, систему та характеристику адміністративних стягнень, застосування яких відбувається з урахуванням положень ст. 33 КУпАП;

- дати загальну характеристику діяльності з накладення адміністративних стягнень, яка здійснюється з урахуванням загальних правил накладення адміністративних стягнень;

- дослідити поняття та сутність процесуального режиму реалізації адміністративних стягнень, його взаємозв'язок із загальними правилами накладення адміністративних стягнень;

- з'ясувати особливості, сутність та значення загальних правил накладення адміністративних стягнень;

- проаналізувати та подати характеристику окремих елементів системи загальних правил накладення адміністративних стягнень, що передбачені ст. 33 КУпАП;

- дослідити перспективи розвитку загальних правил накладення адміністративних стягнень у їх взаємозв'язку з адміністративно-деліктним провадженням; адміністративний стягнення деліктний провадження

- сформулювати теоретичні та практичні пропозиції щодо вдосконалення правової регламентації загальних правил накладення адміністративних стягнень.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі застосування адміністративних стягнень.

Предметом дослідження є теоретичні та правові засади, якими визначено загальні правила накладення адміністративних стягнень.

Методи дослідження обрано відповідно до мети й завдань дослідження з урахуванням особливостей об'єкта та предмета дослідження.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування зумовлене системним підходом, що дає можливість розглянути предмет дослідження в єдності його соціального змісту і юридичної форми. Використання діалектичного методу дало можливість дослідити природу та зміст загальних правил накладення адміністративних стягнень, їх взаємозв'язок з іншими правовими явищами, визначити їх місце і роль у системі адміністративного права. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат у частині опрацювання понять: адміністративно-правовий режим, адміністративне стягнення тощо (підрозділи 1.1-1.4), виокремлено складові системи адміністративних стягнень (підрозділ 1.2). Формально-логічний та системно-структурний методи сприяли виявленню правової природи та дослідженню характеристики окремих складових загальних правил накладення адміністративних стягнень (підрозділи 1.5, 2.1-2.3), а також визначення місця правових норм щодо загальних правил накладення адміністративних стягнень у системі юридичних гарантій законності застосування заходів адміністративного впливу (підрозділи 1.5, 2.5). Метод правового аналізу (догматичний) застосовано при аналізі змісту правових норм, якими регламентовано загальні правила накладення адміністративних стягнень, та при опрацюванні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до КУпАП. Статистичний і документальний аналіз застосовувались для визначення недоліків правового регулювання та діяльності в процесі забезпечення законності застосування заходів адміністративного стягнення.

Дисертаційне дослідження базується на широкій джерельній базі, де поряд з науковою літературою з адміністративного права використано джерела з теорії держави та права, конституційного, кримінального, кримінально-процесуального права тощо. Нормативну базу дисертаційного дослідження становлять Конституція України, Закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України тощо. Використано також ряд проектів законодавчих актів. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які характеризують діяльність відповідних державних органів щодо застосування адміністративних стягнень.

Наукова новизна отриманих результатів зумовлена поставленими завданням і полягає в тому, що автором здійснено одну з перших спроб комплексного дослідження норм, які визначають загальні правила накладення адміністративних стягнень. Основні з них такі:

вперше:

- визначено, що норми, якими встановлено загальні правила накладення адміністративних стягнень, мають комплексний характер, що забезпечує їх системний вплив на діяльність щодо застосування заходів адміністративних стягнень, а за своєю природою загальні правила накладення адміністративних стягнень є засобом конкретизації приписів відповідних правових принципів (адміністративного права та адміністративного процесу), які лежать в основі впорядкування суспільних відносин з приводу встановлення та реалізації адміністративної відповідальності;

- доведено, що положення ст. 33 КУпАП забезпечують індивідуалізацію стягнення, обґрунтованість та справедливість адміністративної відповідальності; визначають об'єкт дослідження та предмет доказування в справах про адміністративні правопорушення; підвищують ефективність впливу окремих видів адміністративних стягнень на правопорушника; сприяють застосуванню найбільш доцільного виду стягнення; створюють можливість вибору виду адміністративного стягнення з альтернатив, що передбачені законом;

удосконалено:

- зміст ст. 33 КУпАП за рахунок включення до неї такого формулювання: «Особі, з урахуванням положень, вказаних у частині другій цієї статті, призначається стягнення, яке найбільшою мірою забезпечує досягнення мети, передбаченої ст. 23 КУпАП», що повинно забезпечити врегулювання цих положень у чинному законодавстві, ніж дотепер;

- уточнено перелік обставин, які підлягають доказуванню під час провадження у справах про адміністративні правопорушення (ст. 280 КУпАП), що буде спрямовано на більш повне та всебічне встановлення обставин, які передбачені ст. 33 КУпАП (подія і склад адміністративного правопорушення; обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення; винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення й мотиви адміністративного правопорушення; обставини, що характеризують вчинення адміністративного правопорушення, а також обставини, що характеризують особу правопорушника, його майновий стан; обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність; характер і розмір шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням; причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи);

- запропоновано авторське визначення поняття «адміністративно-процесуальний режим» - це закріплена адміністративно-правовими та адміністративно-процесуальними нормами цілісна система регулятивного впливу, яка реалізується за допомогою юридично-організаційних заходів у централізованому порядку, переважно імперативним методом та при юридичній нерівності суб'єктів правовідносин, спрямована на встановлення процесуальних форм діяльності органів держави та інших осіб, забезпечує досягнення цілей процесу (провадження) і реалізацію передбачених законом прав та обов'язків його учасників;

- набула подальшого розвитку характеристика поняття «адміністративне стягнення» в частині можливості введення двох його визначень: доктринального - регламентовані нормами адміністративного права заходи адміністративної відповідальності, що мають примусовий характер та застосовуються органами державної влади (виконавчої та судової) у процесуальній формі задля досягнення певної мети й виявляються у формі обмеження прав, свобод і законних інтересів особи, яка вичинила адміністративне правопорушення); нормативного - адміністративне стягнення є заходом примусу, що застосовується від імені держави за рішенням уповноваженого на те органу до особи, визнаної винною у вчиненні адміністративного правопорушення (проступку), і полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод правопорушника;

- сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині, що стосується більш детальної регламентації загальних правил накладення адміністративних стягнень та процесу доказування під час проваджень у справах про адміністративні правопорушення (статті 23, 24, 33, 280, 283 КУпАП).

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

- у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем забезпечення законності в практиці застосування адміністративних стягнень і доказування під час проваджень у справах про адміністративні правопорушення;

- у правотворчості - в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- у правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів дасть змогу покращити ефективність застосування адміністративних стягнень і сприятиме дотриманню законності під час притягнення особи до адміністративної відповідальності;

- у навчальному процесі - матеріали дисертації можуть використовуватися під час проведення занять з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність ОВС України».

Апробація результатів дисертації. Апробація результатів дослідження здійснювалась у процесі викладання навчальних курсів «Адміністративне право України», «Адміністративна відповідальність», «Актуальні проблеми адміністративного права України», а також під час виступів на науково-практичних конференціях: «Проблеми дотримання прав людини в діяльності ОВС України» (Харків, 22-23 травня, 2008 р.), «Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах» (Харків, 27 листопада 2008 р.) та «Актуальні проблеми безоплатної юридичної допомоги: теорія і практика» (Харків, 14-15 травня 2008 р.).

Структура дисертації. Структура роботи визначена логікою дослідження та його метою. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що містять дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 205 сторінок, з них основного тексту - 184 стор., список використаних джерел та літератури - 21 сторінок (204 найменування).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження; визначено його мету, завдання, об'єкт і предмет, методологічну основу та джерельну базу; розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів; подано дані про їх апробацію та структуру роботи.

Розділ 1 «Загальні правила накладення адміністративних стягнень у механізмі реалізації адміністративної відповідальності» присвячений висвітленню загальнотеоретичних питань адміністративної відповідальності, процесуальної форми й режиму реалізації адміністративних стягнень, у зв'язку з якими та в межах яких застосовуються загальні правила накладення адміністративних стягнень.

В підрозділі 1.1. «Характеристика адміністративної відповідальності та засобів її реалізації» здійснено дослідження цього виду юридичної відповідальності в аспекті її зв'язку з діяльністю щодо застосування адміністративних стягнень.

На підставі аналізу існуючих поглядів на поняття «адміністративна відповідальність» (застосування санкції - наслідок учинення правопорушення, як обов'язок правопорушника відповідати за вчинене, як правоохоронне відношення), дослідження основних його характерних рис автором закцентовано увагу на тому, що її реалізація зумовлює потребу в певній правозастосовній діяльності, яка відбувається в умовах відповідного правового режиму, в певному порядку, а її кінцевим юридично значимим моментом є накладення адміністративного стягнення. Це виявляється у взаємозв'язку матеріальних та процесуальних норм, де необхідність застосування адміністративної відповідальності є підставою для введення в дію відповідних правил, умов та порядку її реалізації. Узагальнивши існуючі точки зору на поняття «адміністративна відповідальність», здобувач запропонував власне визначення.

У роботі підкреслено, що існування інституту адміністративної відповідальності є базою для існування та організації провадження у справах про адміністративні правопорушення, за допомогою якого будуть встановлені та реалізовані відповідні правовідносини з приводу неї. Тому застосування адміністративних стягнень, маючи матеріальну основу, реалізується у виключно процесуальних формах, проявом яких, зокрема, виступають загальні правила накладення адміністративних стягнень.

У підрозділі 1.2. «Поняття, система та характеристика адміністративних стягнень» проаналізовано взаємозв'язок між стягненнями й правилами їх накладення.

На підставі проведеного в підрозділі аналізу та узагальнення точок зору вчених щодо поняття «адміністративне стягнення» автором запропоновано введення двох його визначень: доктринального та нормативного (легального). Це відображає подвійний характер цього поняття як теоретичної конструкції та як юридичного поняття.

Здобувачем у роботі відзначено, що застосування стягнень пов'язано з існуванням певної сукупності правил їх застосування, які (ст. 33 КУпАП) повинні враховувати специфіку окремих видів адміністративних стягнень. Тому, на думку автора, слід вести мову про певне співвіднесення існуючих правил накладення адміністративних стягнень тим правовим засобам впливу (адміністративним стягненням), застосування яких ці правила визначають.

Так, проведене в підрозділі дослідження комплексної характеристики адміністративних стягнень вказує на існуючу залежність між адміністративним стягненням (його видом і розміром) та тими умовами, у яких воно застосовується. Це дає можливість характеризувати поняття «адміністративне стягнення» і «загальні правила накладення адміністративних стягнень» як такі, що перебувають між собою в діалектичному зв'язку, де перше зумовлює необхідність існування другого, а друге є необхідною умовою законного та обґрунтованого застосування першого, умовою досягнення мети застосування адміністративного стягнення (ст. 23 КУпАП), а разом вони виступають складовими єдиного механізму реалізації адміністративної відповідальності.

У підрозділі 1.3. «Зміст адміністративно-деліктного провадження» досліджено комплекс питань, що характеризують діяльність з реалізації адміністративної відповідальності.

У підрозділі звернуто увагу на те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення, в межах якого здійснюється вирішення питання про накладення адміністративних стягнень на підставі положень ст. 33 КУпАП, по-перше, фактично використовує ряд правових явищ, що входять до складу інституту адміністративної відповідальності (суб'єкти, принципи, понятійний апарат); по-друге, є засобом реалізації відносин адміністративної відповідальності, відчуває на собі їх вплив, певним чином пристосовуючись до них. У зв'язку із цим розгляд провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснено з урахуванням трьох аспектів:

- структури діяльності (стадійність), яка: корелює з етапами розвитку відносин в сфері адміністративної відповідальності; є сферою реалізації відповідних прав та обов'язків суб'єктів провадження; забезпечує можливість досягнення мети провадження; виступає формою пізнання обставин адміністративного правопорушення;

- правової форми організації діяльності, яка детально врегульована в законі; встановлює детальну регламентацію порядку розгляду й вирішення адміністративних справ; закріплює систему гарантій прав, свобод та законних інтересів громадян; створює специфічну форму захисту суб'єктивних прав і свобод зацікавлених осіб, а також забезпечення інтересів держави;

- суб'єктного складу діяльності, де співвідношення прав та обов'язків різних суб'єктів цієї діяльності, у тому числі врахування загальних правил накладення адміністративних стягнень, прямо залежить від того, яким адміністративно-правовим статусом наділений той чи інший суб'єкт.

У підрозділі 1.4. «Процесуальний режим реалізації адміністративних стягнень» розглянуто питання засобів забезпечення дотримання принципу верховенства права під час накладення адміністративного стягнення.

Автором звернуто увагу на те, що загальне поняття «режим» ще недостатньо повно досліджено в науці адміністративного права, увагу в основному приділено особливим режимам (режим надзвичайного стану та режим надзвичайної екологічної ситуації, режим воєнного стану, режим державної таємниці). З метою усунення цього недоліку автором здійснено узагальнення існуючих точок зору. Аналіз відповідних джерел дає підстави констатувати, що законність як прояв конституційного принципу верховенства права в більшості випадків розглядається як режим, який є універсальним для більшості сфер правозастосування.

На основі проведеного в підрозділі дослідження здобувачем запропоновано власне розуміння поняття «адміністративно-правовий режим» та визначено його структурний склад (принципи адміністративного права; метод правового регулювання; особливість правового статусу суб'єктів адміністративних правовідносин тощо).

Автором також було здійснено огляд думок щодо поняття «процесуальний режим» і на його основі, з урахуванням вищенаведених положень, запропоновано власне розуміння поняття «адміністративно-процесуальний режим».

Закцентовано увагу на тому, що із встановленням адміністративно-процесуального режиму реалізації адміністративних стягнень відбувається трансляція його в діяльність відповідних державних органів та їх посадових осіб, у поведінку інших учасників провадження, де провідне місце належить саме нормам права (адміністративно-правовими та адміністративно-процесуальними), що є засобом закріплення складових адміністративно-процесуального режиму, який сприяє реалізації адміністративної відповідальності, її завдань та цілей. Зокрема, як такі норми виступають загальні правила накладення адміністративних стягнень.

У підрозділі 1.5. «Сутність та значення загальних правил накладення адміністративних стягнень» наведено характеристику системи нормативно-правових приписів, що регламентують порядок накладення адміністративних стягнень.

Автором здійснено дослідження основних правових категорій, які можуть визначати систему загальних правил накладення адміністративних стягнень. У результаті дослідження вказано, що ця система є відображенням принципів адміністративного та адміністративно-процесуального права. На цій підставі автор приходить до висновку, що загальні правила накладення адміністративних стягнень пов'язані з відповідними принципами взаємозв'язком підпорядкування та взаємної зумовленості, де загальні правила накладення адміністративних стягнень відображають відповідні аспекти регулювання суспільних відносин, що пов'язані з введенням щодо особи певних обмежень та досягнення відповідних соціально значимих цілей застосування таких обмежень.

На підставі проведеного в підрозділі дослідження здобувачем відзначено, що система норм, якими встановлено загальні правила накладення адміністративних стягнень забезпечують індивідуалізацію стягнення, обґрунтованість та справедливість адміністративної відповідальності; в певній частині визначають об'єкт дослідження та предмет доказування в справах про адміністративні правопорушення; сприяють ефективність впливу окремих видів адміністративних стягнень на правопорушника; підвищують застосуванню найбільш доцільного виду стягнення; створюють можливість вибору виду адміністративного стягнення з альтернатив, що передбачені законом.

Розділ 2 «Характеристика загальних правил накладення адміністративних стягнень та перспективи їх розвитку» присвячений висвітленню питань, що стосуються характеристики адміністративно-правових норм, якими встановлено загальні правила накладення адміністративних стягнень, а також дослідженню перспектив їх розвитку.

У підрозділі 2.1. «Характер вчиненого правопорушення» проведено дослідження значення та сутності вказаного елемента системи нормативно-правових приписів, що регламентують порядок накладення адміністративних стягнень.

Підкреслено, що нормативно-правове закріплення в ч. 2 ст. 33 КУпАП як одного із загальних правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення такої їх складової, як характер правопорушення, зумовлює появу відповідного обов'язку у правозастосовного органу щодо його встановлення, де ця характеристика безпосередньо стосується змістовних ознак вчиненого адміністративного правопорушення (проступку). У нормативному вигляді цей елемент загальних правил фактично відображений у ст. 9 КУпАП та передбачений у ряді інших статей глави другої цього кодексу, які в сукупності утворюють системну характеристику його змісту. Автор погоджується з існуючою позицією, що при накладенні адміністративного стягнення повинні враховуватися два основних критерії: а) об'єктивний - визначає особливості вчиненого правопорушення; б) суб'єктивний - включає оцінку особистих дій правопорушника. Так, про характер правопорушення свідчать його об'єкт, тобто суспільні відносини, на які посягає проступок (наприклад, права і свободи громадян тощо), а також ознаки, що характеризують об'єктивну сторону правопорушення (дія чи бездіяльність, характер і розмір заподіяної шкоди, час, місце, спосіб, засоби вчинення правопорушення тощо).

Правильне встановлення характеру вчиненого правопорушення впливає на: належну кваліфікацію правопорушення, а також відмежування його від злочину (наприклад, статті 51, 173 КУпАП); визначення необхідних засобів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення; остаточне вирішення питання про призначення конкретного виду та розміру адміністративного стягнення; можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності тощо.

У підрозділі 2.2. «Особа порушника, ступінь її вини та майновий стан» здійснено дослідження значення та змісту системи норм, що регламентують порядок накладення адміністративних стягнень.

У дисертаційному дослідженні автор акцентує увагу на тому, що при остаточному вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення (проступок), слід враховувати ряд обставин, які характеризують його особистість: а) як суб'єкта адміністративного проступку (вік, протиправна поведінка в минулому тощо); б) як суб'єкта суспільних відносин (поведінка в трудовому колективі, побуті, ставлення до навчання тощо).

З метою дотримання об'єктивності інформації про особу порушника, яка буде міститися в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, доцільно, і автор підтримує в цьому висловлені в адміністративній науці позиції, враховувати обставини, що характеризують особу правопорушника як позитивно, так і негативно. І цей аспект повинен знайти своє відображення в законі, оскільки всі ці обставини мають бути встановлені органом (посадовою особою), який розглядає справу, щоб мати повне уявлення про особу правопорушника.

Тому пропонується передбачити законодавче закріплення положення щодо обов'язковості встановлення цих обставин під час провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У підрозділі 2.3. «Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність» наведено характеристики кожного з видів вказаних обставин, що впливають на розмір та характер адміністративної відповідальності й застосування адміністративних стягнень.

Зазначено, що існування обставин, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, зумовлено необхідністю індивідуалізації адміністративної відповідальності, а також призначення найбільш ефективного адміністративного стягнення, яке відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника. Їх особливість полягає в тому, що вони безпосередньо пов'язані з такими положеннями ч. 2 ст. 33 КУпАП, як характер вчиненого правопорушення й особа порушника.

На думку автора, під обставинами, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, слід розуміти передбачені в законі характеристики, що стосуються особи винного і вчиненого ним адміністративного правопорушення, які відповідно зменшують або підвищують суспільну небезпечність вчиненого правопорушення і ступінь відповідальності правопорушника.

Щодо значення обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, то автором указано на ряд моментів. Врахування обставин, які пом'якшують відповідальність, дає уповноваженому органу право: а) призначити стягнення ближче до мінімуму санкції статті КУпАП; б) за наявності декількох санкцій призначити менш суворий вид стягнення, передбачений у ній; в) не застосовувати до особи стягнення. А наявність обставин, які обтяжують, навпаки, надає суду можливість: а) призначити стягнення, рівне максимуму санкції статті КУпАП або наближене до цього максимуму; б) при альтернативній санкції призначити більш суворе із зазначених видів стягнень.

Автором звернуто увагу на те, що обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, утворюють певну систему визначення міри відповідальності правопорушника, де кожна обставина не повинна розглядатися ізольовано, а закон орієнтує уповноважений орган на врахування всіх наявних обставин у їх сукупності, що і є підставою вибору ним конкретної, найбільш обґрунтованої та доцільної міри стягнення.

У підрозділі 2.4. «Перспективи розвитку загальних правил накладення адміністративних стягнень» досліджено основні напрями вдосконалення цих положень.

Відзначено, що загальні правила накладення адміністративних стягнень можна характеризувати як складову механізму правового регулювання адміністративно-правових відносин, де положення ст. 33 КУпАП виступають нормою загального характеру, що здійснює свій регулятивний вплив на правовідносини, пов'язані з провадженням у справах про адміністративні правопорушення.

На цій підставі в контексті опрацювання перспектив удосконалення загальних правил накладення адміністративних стягнень можна звернути увагу на два аспекти їх існування (нормативний та регулятивний), які є нерозривно пов'язані між собою. Вони відображають ті взаємозв'язки, що мають місце між нормою права та її впливом на регулювання суспільних відносин, у тому числі відносин з приводу накладення адміністративних стягнень. Саме їх розвиток та подальше опрацювання здатні забезпечити підвищення ефективності, законності та обґрунтованості накладення адміністративних стягнень.

У підрозділі проведено дослідження вказаних аспектів, що дало можливість навести їх характеристику, яка і була покладена автором в основу пропозицій, спрямованих на вдосконалення загальних правил накладення адміністративних стягнень.

Так, нормативний аспект забезпечує формальну визначеність відповідних норм та встановлення їх місця в системі правових приписів, які стосуються провадження в справах про адміністративні правопорушення. Загальні правила накладення адміністративних стягнень повинні: повно відображати зміст відповідних правових норм у статтях КУпАП; відповідати потребам правового регулювання суспільних відносин у сфері адміністративного права; забезпечувати досягнення мети, зокрема інституту адміністративної відповідальності.

У свою чергу, регулятивний аспект пов'язаний із загальною регулятивною властивістю правових норм, у тому числі норм статей 33, 34, 35 тощо. Він стосується того, що вказані правила повинні: виступати засобом досягнення відповідних результатів (мети) застосування адміністративних стягнень (ст. 23 КУпАП); забезпечувати нормативно-організаційний вплив на діяльність щодо застосування адміністративних стягнень; сприяти правовому регулюванню суспільних відносин у сфері адміністративного права як елементи механізму регулювання адміністративно-правових відносин.

Як висновок у підрозділі зазначено, що сучасний стан нормативно-правового закріплення загальних правил, зокрема правила накладення адміністративних стягнень, потребує свого вдосконалення, що можна здійснити завдяки таким крокам: розширенню змісту відповідних положень правових норм, що випливають із ст. 33 КУпАП; включенню цих статей, які б відображали положення, що випливають із ст. 33 КУпАП, в регулювання діяльності по застосування адміністративних стягнень; врахуванні їх регулятивного впливу не тільки на стадії розгляду справи та її вирішення, а й на стадіях порушення адміністративного провадження у справі та адміністративного розслідування. Ці положення було покладено в основу пропозицій щодо змін і доповнень до чинного законодавства в частині, яка стосується перспектив удосконалення загальних правил накладення адміністративних стягнень.

ВИСНОВКИ

У висновках формулюються основні положення, які підбивають підсумки проведеного автором дисертаційного дослідження. Основні з них такі:

1. Набула подальшого розвитку характеристика поняття «адміністративне стягнення» в частині можливості введення двох його визначень:

- доктринального (регламентовані нормами адміністративного права заходи впливу, що мають примусовий характер та застосовуються органами державної влади (органами виконавчої та судової влади) в процесуальній формі задля досягнення певної мети й виявляються у формі обмеження прав, свобод і законних інтересів особи, яка вчинила адміністративне правопорушення);

- нормативного (адміністративне стягнення є заходом примусу, що застосовується від імені держави за рішенням уповноваженого на те органу до особи, визнаної винною у вчиненні адміністративного правопорушення (проступку), і полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод правопорушника).

2. З метою підвищення ефективності та подальшого вдосконалення діяльності, пов'язаної із застосуванням адміністративних стягнень, запропоновано розглядати її як таку систему, що характеризується рядом вимірів: динамічний (структура провадження), правовий (процесуальна форма), соціальний (суб'єкти провадження).

3. Запропоновано власне визначення ряду ключових понять, які характеризують діяльність, пов'язану із застосуванням адміністративних стягнень:

- адміністративна відповідальність - це охоронні (адміністративно-деліктні) відносини між державним органом адміністративної юрисдикції та особою, які виникли на підставі виявлення порушення загальнообов'язкових правил, що діють у державному управлінні, та мають своєю метою застосування до осіб, які вчинили адміністративні проступки на підставах і в порядку встановленому законом, адміністративних стягнень, що тягнуть за собою для цих осіб обтяжливі наслідки майнового, морального, особистісного чи іншого характеру;

- адміністративно-процесуальний режим - це закріплена адміністративно-правовими та адміністративно-процесуальними нормами цілісна система регулятивного впливу, яка реалізується за допомогою юридично-організаційних заходів у централізованому порядку, переважно імперативним методом та при юридичній нерівності суб'єктів правовідносин, спрямована на встановлення процесуальних форм діяльності органів держави та інших осіб, забезпечує досягнення цілей процесу (провадження) і реалізацію передбачених законом прав та обов'язків його учасників;

- адміністративно-процесуальна форма застосування адміністративних стягнень - заснована на принципах права система нормативно визначених правил процедури, які відображають організаційно-функціональні закономірності процесуальної діяльності з реалізації адміністративної відповідальності, забезпечуючи чітку й детальну регламентацію цієї діяльності, з метою досягнення її безпосередніх завдань, а також встановлення системи гарантій прав осіб, які беруть участь у справі (сприяння та забезпечення повної й своєчасної реалізації приватних і публічних інтересів).

4. Визначено, що система норм, якими встановлено загальні правила накладення адміністративних стягнень, виступаючи гарантіями законного та обґрунтованого вирішення справи, а також захисту прав і законних інтересів осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, вимагає більш змістовного нормативного закріплення окремих положень загальних правил накладення адміністративних стягнень, що має на меті докладне врегулювання їх у чинному законодавстві, ніж на цей час. Наведено конкретні пропозиції до законодавства.

5. Визначено, що норми, якими встановлено загальні правила накладення адміністративних стягнень, мають комплексний характер, що забезпечує їх системний вплив на діяльність щодо застосування заходів адміністративних стягнень, а за своєю природою загальні правила накладення адміністративних стягнень є засобом конкретизації приписів відповідних правових принципів (адміністративного права та адміністративного процесу), які лежать в основі впорядкування суспільних відносин з приводу встановлення та реалізації адміністративної відповідальності.

6. Доведено, що загальні правила накладення адміністративних стягнень забезпечують індивідуалізацію стягнення, обґрунтованість та справедливість адміністративної відповідальності; в певній частині визначають об'єкт дослідження та предмет доказування в справах про адміністративні правопорушення; підвищують ефективність впливу окремих видів адміністративних стягнень на правопорушника; сприяють застосуванню найбільш доцільного виду стягнення; створюють можливість вибору виду адміністративного стягнення з альтернатив, що передбачені законом.

7. Відзначено, що процес доказування у справах про адміністративні правопорушення повинен бути чітко окреслений, тому запропоновано розширити перелік обставин, які підлягають обов'язковому доказуванню при провадженні в кожній справі про адміністративні правопорушення.

8. Опрацьовано пропозиції щодо змін і доповнень до чинного законодавства в частині, що стосується більш детальної регламентації загальних правил накладення адміністративних стягнень та процесу доказування під час проваджень у справах про адміністративні правопорушення (статті 23, 24, 33, 280, 283 КУпАП).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гарда І.В. Поняття режиму в адміністративному матеріальному та процесуальному праві та його значення щодо застосування адміністративних стягнень / І.В. Гарда // Форум права. 2008. № 3. С. 97-103 [Електронний ресурс]. Режим доступу: htt://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008 -3/08givzas.pdf.

2. Гарда І.В. Окремі питання вдосконалення загальних правил накладення адміністративних стягнень / І.В. Гарда // Південноукраїнський правничий часопис. 2009. № 1. С. 222-225.

3. Гарда І.В. Доктринальне та нормативне визначення поняття «адміністративне стягнення» / І.В. Гарда // Науковий вісник Ужгородського університету. 2009. № 12. С. 331-334.

4. Гарда І.В. Сутність та значення загальних правил накладення адміністративних стягнень / І.В. Гарда // Південноукраїнський правничий часопис. 2009. № 2. С. 237-241.

5. Гарда І.В. Загальні правила накладення адміністративних стягнень: сучасний стан та перспективи розвитку / І.В. Гарда // Проблеми дотримання прав людини в діяльності ОВС України: матеріали науково-практичної конференції (м. Харків, 22-23 травня 2008). Х.: Нац. ун-т внутрішніх справ, 2008. С. 13-17.

6. Гарда І.В. Поняття «адміністративне стягнення» у доктринальному та нормативному визначенні / І.В. Гарда // Актуальні проблеми безоплатної юридичної допомоги: теорія і практика: матеріали науково-практичної конференції (м. Харків, 14-15 травня 2008 р.). Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2008. С. 130-136.

7. Гарда І.В. Роль процесуального режиму реалізації адміністративної відповідальності за порушення в галузі охороні праці / І.В. Гарда // Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах: матеріали науково-практичної конференції (м. Харків, 27 листопада 2008 р.). Х.: Нац. ун-т внутрішніх справ, 2008. С. 261-266.

АНОТАЦІЯ

Гарда І.В. Загальні правила накладення адміністративних стягнень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю: 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, 2009.

Дисертація висвітлює комплекс питань теоретичного і практичного характеру, пов'язаних із загальними правилами накладення адміністративних стягнень. У роботі наведено: характеристику адміністративної відповідальності та засобів її реалізації; поняття й характеристику адміністративних стягнень; висвітлено сутність та значення загальних правил накладення адміністративних стягнень, а також охарактеризовано перспективи їх розвитку.

Доведено, що норми, якими передбачено загальні правила накладення адміністративних стягнень, забезпечують індивідуалізацію стягнення, обґрунтованість та справедливість адміністративної відповідальності; визначають предмет доказування у справах про адміністративні правопорушення; сприяють ефективності впливу адміністративних стягнень на правопорушника тощо.

Сформульовано ряд пропозицій щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства.

Ключові слова: адміністративна відповідальність, адміністративне стягнення, індивідуалізація стягнення, правила накладення адміністративних стягнень.

АННОТАЦИЯ

Гарда И.В. Общие правила наложения административных взысканий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Классический приватный университет, г. Запорожье, 2009.

Диссертация освещает комплекс вопросов теоретического и практического характера, связанных с общими правилами наложения административных взысканий и их влиянием на реализацию административной ответственности. В работе на основании анализа признаков этого вида юридической ответственности указано, что существование института административной ответственности в административном (материальном) праве является базой для существования и организации административно-юрисдикционного процесса, с помощью которого устанавливаются и реализуется правоотношение по поводу административной ответственности. Поэтому применение административных взысканий, имея материальную основу, реализуется в исключительно процессуальных формах, проявлением которых, в частности, выступают общие правила наложения административных взысканий.

Отмечено, что применение отдельного административного взыскания (ст. 24 Кодекса Украины об административных правонарушениях) связано с существованием определенной совокупности правил, где правила наложения административных взысканий отображают то, каким образом государство реализует свое принудительное воздействие на лицо, которое совершило административное правонарушение. Это позволяет возможность характеризовать понятия «административное взыскание» и «общие правила наложения административных взысканий» как такие, что находятся между собой в диалектической связи, где первое обуславливает необходимость существования второго, второе является необходимым условием законного и обоснованного применения первого, а вместе они выступают составляющими единого механизма реализации административной ответственности.

Отмечено, что существование общих правил наложения административных взысканий обеспечивает реализацию целого ряда принципов административного права и процесса, а система норм, которыми установлены общие правила наложения административных взысканий, имеет следующее назначение: обеспечивает индивидуализацию взыскания, обоснованность и справедливость административной ответственности; определяет предмет доказывания в делах об административных правонарушениях; способствует эффективности влияния отдельных видов административных взысканий на правонарушителя; определяет целесообразность применения конкретного вида взыскания; создает возможность выбора вида административного взыскания из числа альтернатив, которые предусмотрены законом.

Акцентировано внимание на том, что общие правила наложения административных взысканий имеют влияние на процесс доказывания в делах об административных правонарушениях. На этом основании предложено рассматривать содержательные элементы общих правил наложения административных взысканий как часть обстоятельств, которые подлежат обязательному доказыванию при производстве по делу об административных правонарушениях. Такой подход обеспечит достижение цели применения административных взысканий, а также обоснованность и справедливость административной ответственности.

Ключевые слова: административная ответственность, административное взыскание, индивидуализация взыскания, правила наложения административных взысканий.

ANNOTATION

Garda I.V. General rules of administrative penalties infliction. - Manuscript.

The dissertation for a Candidate of Legal Sciences' degree in Specialty 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law; Information Law. - Classic Private University, Zaporizhzhya, 2009.

Dissertation outlines complex of theoretical and practical issues connected with general rules of administrative penalties infliction. The work covers the following questions: characteristic of administrative responsibility and means of its realization; the notion and characteristic of administrative penalties; outlines essence and meaning of general rules of administrative penalties infliction, and also characterizes prospects of their evolution.

It proves that norms which regulate general rules of administrative penalties infliction guarantee individualization of penalties, validity and justice of administrative responsibility; determine object of proof in the cases of administrative transgressions; promote effectiveness of influence of administrative penalties etc. It formulates a number of propositions for improvement of administrative legislature in force.