Державно-правові погляди О.Д. Градовського

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ О.Д. ГРАДОВСЬКОГО

12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ОРЛЕНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 34(091) (043.3)

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі теорії та практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Верховної Ради України

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Недюха Микола Петрович

Інститут законодавства Верховної Ради України,

завідувач сектору методології

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,

заслужений юрист України

Шевченко Анатолій Євгенович

Донецький юридичний інститут

Луганського державного університету

внутрішніх справ ім. О. Е. Дідоренка,

професор кафедри

конституційного та міжнародного права

кандидат юридичних наук, доцент

Марчук Віталій Петрович

Інститут повітряного і космічного

права та масових комунікацій

Національного авіаційного університету,

завідувач кафедри теорії та історії держави і права

Захист відбудеться 21.01. 2010 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.01 в Інституті законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4

Автореферат розіслано 18.12.2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Биков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Утвердження та визнання світовою науковою спільнотою сучасної української юридичної науки неможливе поза використанням та осмисленням останньою своїх першоджерел, праць своїх гідних представників, у тому числі й дореволюційних. Поза історико-генетичним підходом неможливе цілісне уявлення про становлення і розвиток тієї чи іншої галузі права, юридичної науки в цілому. Однак встановлені ще за радянської доби ідеологічні обмеження фактично виключили з контексту вітчизняної та світової юридичної науки багато наукових праць, до яких можна віднести, без перебільшення, і доробок визначного вченого, громадського та державно-політичного діяча Олександра Дмитровича Градовського (1841-1889) - автора низки оригінальних досліджень, які торкаються, зокрема, проблем державного права, історії політичних і правових учень. У більшості з них він намагався довести, що держава як організація публічної влади і право як система загальнообов'язкових норм - два взаємопов'язаних суспільних явища.

Попри актуальність та значущість висловлених О.Д. Градовським ідей, їх науково-пізнавальне та теоретико-практичне значення залишається остаточно не з'ясованим, а правовий доробок - мало вивченим, його праці досі є невідомими широкому науковому загалу, в тому числі представникам історії та теорії політичних і правових учень.

Ані до революції 1917 р., ані після неї жодного серйозного дослідження наукової спадщини О.Д. Градовського не було здійснено. З утвердженням в радянській науці марксистсько-ленінської парадигми значна частина дореволюційних дослідників, до яких належав і О.Д. Градовський, та їхні праці повністю випали з поля зору науковців. Єдиним науковим дослідженням, в якому згадувалось ім'я О.Д. Градовського, тривалий час залишалася видана в 1941 р. фундаментальна праця М.Л. Рубінштейна “Російська історіографія”. Віддаючи належне науковому доробку О.Д. Градовського як одному з найвідоміших істориків права другої половини XIX ст., автор справедливо кваліфікує його наукову діяльність як фундаторську в історії правової науки.

Лише останнім часом на теренах СНД праці видатного вченого-правника, його творчий шлях, процес становлення поглядів постали предметом наукових розвідок. У роботах російських дослідників Н.В. Іллеріцької та О.М. Медушевського аналізується науковий спадок вченого, його внесок у розвиток російської політико-правової науки. У вступному слові до виданого в 2001 р. однотомника творів вченого А.Ф. Замалєєв, аналізуючи деякі політико-філософські погляди О.Д. Градовського, вивчаючи його відношення до історичного методу дослідження, слов'янофільських та ліберальних теорій походження держави тощо, узагальнює, що творчість О.Д. Градовського була такою ж неповторною й оригінальною, як і праці В.Й. Ключевського чи В.С. Соловйова. Проте вищезазначені дослідження російських науковців, мають фрагментарний характер, присвячені окремим аспектам його багатогранної наукової діяльності і, відповідно, не можуть претендувати на статус монографічних. Відсутні також і скільки-небудь систематизовані наукові розвідки - статті, доповіді, тези конференцій, які б торкалися доробку О.Д. Градовського. Мають місце лише окремі посилання на його праці.

Висловлені О.Д. Градовським ідеї про державу та право, зокрема, з'ясування ним необхідності забезпечення прав парламентської опозиції, проведення адміністративної реформи на основі розширення повноважень органів місцевого самоврядування, обґрунтування сутності соціальної держави набувають нового прочитання за умов становлення України як суверенної держави, знайшли, зокрема, висвітлення в працях вітчизняних науковців: М.О. Баймуратова, І.П. Голосніченка, В.Н. Денисова, О.В. Зайчука, М.І. Козюбри, О.Л. Копиленка, Є.В. Назаренко, Н.Р. Нижник, Н.М. Оніщенко, О.П. Орлюк, П.М. Рабиновича, А.О. Селіванова, В.Ф. Сіренка, О.Ф. Скакун, О.В. Скрипнюка, С.Г. Стеценка, М.П. Федоріна, В.М. Шаповала, А.Є. Шевченка, Ю.С. Шемшученка, О.Н. Ярмиша та багатьох інших.

Наукові праці О.Д. Градовського викликаються до життя особливостями сучасного трансформаційного стану України, передусім політико-правового, де є можливість знайти дієві рецепти лікування нинішніх суспільних “хвороб” українського суспільства: надмірної бюрократизації державної влади, порушення прав людини і громадянина, низької ефективності правового механізму функціонування органів місцевого самоврядування тощо.

Дослідження також сприятиме поглибленню знань про особливості становлення української школи права, як складової російської юридичної науки на рубежі XIX-XX ст.

Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена необхідністю повернення до вітчизняної політико-правової науки ідей, поглядів, наукового доробку О.Д. Градовського, важливістю врахування його інтелектуальної спадщини за умов суверенного розвитку України, побудови правової держави і громадянського суспільства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках наукової теми Інституту законодавства Верховної Ради України “Науково-правове забезпечення законотворчої діяльності” (Державний реєстраційний номер 0104U006963).

Метою дослідження є комплексний аналіз державно-правових поглядів О.Д. Градовського, що викладені в його основних працях, а також визначення науково-практичної значущості здобутків вченого для сучасної вітчизняної історико-правової науки. Зазначене обумовило основні завдання дослідження, а саме:

– проаналізувати творчий шлях, особливості становлення та основні етапи розвитку державно-правових поглядів О. Градовського;

– встановити значення постаті О. Градовського, його багатогранної наукової діяльності для державного та громадського житті Росії другої половини XIX ст.;

– з'ясувати вплив правових ідей, що передували науковій діяльності О.Д. Градовського, на формування державно-правової концепції вченого;

– обґрунтувати погляди вченого на конкретні державотворчі та правотворчі процеси;

– визначити роль і місце наукової спадщини О. Градовського, її значення для сучасного етапу розвитку юридичної науки.

Об'єктом дисертаційного дослідження є наукова та громадська діяльність О.Д. Градовського.

Предметом дисертаційного дослідження є процес формування та розвитку державно-правових поглядів О.Д. Градовського.

Теоретико-методологічні засади дослідження. З метою забезпечення всебічного, об'єктивного аналізу державно-правових поглядів О. Градовського дисертант застосовував філософські, загальнонаукові та спеціально-правові методи. Діалектичний метод дозволив проникнути в сутність державно-правового вчення О. Градовського, всебічно проаналізувати особливості не лише становлення, розвитку ідей, а й його творчу лабораторію, логіко-понятійний апарат, спосіб викладення матеріалу, розглянути результати теоретичних розробок мислителя у зв'язку з умовами його життєдіяльності (розділ 1, с.24-31, 46-49). Формально-логічні методи дослідження (зокрема аналіз, синтез, індукція, дедукція) дозволили здійснити аналіз сукупності державно-правових понять (розділ 2, с.65-67; розділ 3, с.86-89, 95-97; розділ 4, с.121-122 ).

Використання системно-структурного методу дало можливість розглянути державно-правову концепцію О. Градовського як цілісну систему ідей, структуризувати основні наукові проблеми (розділ 2, с.52-54; розділ 3, с.109-111). Історико-правовий метод застосовувався при з'ясуванні факторів та умов, за яких формувалися погляди вченого, простежувався їхній зв'язок з державотворчою, правотворчою, науковою діяльністю (розділ 1, с.18; розділ 4, с.137-139). Проблемно-концептуальний метод сприяв осмисленню та аналізу методологічних засад загальнотеоретичних поглядів О. Градовського, розуміння ним сутності основних понять, їх видів, форм, основних інститутів (розділ 2, с.72-76, с.61-62). При дослідженні еволюції поглядів та відтворенні біографії вченого також використовувалися історико-хронологічний та біографо-історіографічний методи (розділ 1, с.17-50; розділ 2, с.54-56)

У процесі дослідження наукової діяльності, а також з'ясування генези державно-правових поглядів О.Д. Градовського використані принципи зведення індивідуального до соціального, соціального до класового, класового до матеріального, що дозволило викласти особливості становлення історико-правових поглядів ученого в єдності з умовами його життєдіяльності.

Наукова новизна дисертації зумовлена як сукупністю поставлених завдань, так і засобами їх розв'язання, що знайшло відображення в дослідженні, яке є однією з перших спроб в українській історико-правовій науці на монографічному рівні осмислити наукову спадщину О. Д. Градовського, з'ясувати її місце та роль у системі історико-юридичного знання.

В процесі дослідження дисертантом отримані результати та сформульовані висновки, які складають основні положення наукової новизни, і виносяться на захист

Вперше:

а) доведено, що наукова спадщина О. Градовського являє собою цілісну, всебічно обґрунтовану, помірковано-консервативну за своїм характером концепцію держави і права, складовою якої є також ліберальні ідеї (відміна цензури, створення дієвого, законодавчо визначеного механізму правового забезпечення прав та свобод особи тощо);

б) обґрунтовано, що помірковано-консервативна концепція держави і права О. Градовського:

- базувалась на прийнятому німецькою наукою поділі теорії держави на вчення про державний устрій та органи управління;

- передбачала класифікацію державних і громадських установ на нормотворчі, виконавчі та допоміжні, а також вчення про місцеве управління;

в) обґрунтовано розуміння О. Градовським сутності законодавчої, виконавчої та судової влади, місцевого самоврядування, а також понять “поділ влади”, “верховенство закону” тощо;

г) викладено розроблені вченим основні напрями забезпечення ефективності державного управління, організації та проходження державної служби (встановлення єдиних кваліфікаційних вимог для держслужбовців, утвердження морально-етичних та правових засад професійної діяльності державних службовців, підвищення їхнього професійного та статусного рівнів тощо).

д) узагальнено пропозиції вченого щодо реформування органів виконавчої влади, зокрема уникнення їхньої надмірної бюрократизації;

е) з'ясовано, що ідеї О.Д. Градовського вплинули на формування теоретико-методологічних засад процесів адаптації, апроксимації та гармонізації законодавства сучасних країн з нормами права європейських держав (необхідність врахування сутності й історичного досвіду, умов застосування правових норм - стосовно реалізації прав та свобод людини, впровадження інституту парламентаризму, відносин влади та опозиції; вплив географічних факторів на процеси адаптації й апроксимації тощо);

Удосконалено:

– обґрунтування внеску вченого в розвиток теорії та історії держави і права

– наукове уявлення про розроблення вченим проблематики юридичної термінології в галузі: а) трудового права (праці, що присвячені “робочому питанню”, формуванню системи трипартизму); б) теорії адміністративного права (вдосконалення системи державної служби та служби в органах місцевого самоврядування), в) законодавства про правосуддя та правоохоронні органи (питання тілесних покарань, судової реформи, формування місцевої поліції);

– низку наукових положень щодо прав особи (право на свободу слова, право на свободу пересування, право на безпечні умови праці) тощо;

– розуміння вчення О.Д. Градовського про соціальну державу;

– уточнено та конкретизовано окремі біографічні дані, зроблено оцінки і висновки, які стосуються окремих маловідомих сторін його життя і творчості (Харківський період життя О.Д. Градовського, публіцистична діяльність тощо).

Знайшли подальший розвиток:

– ідеї щодо вдосконалення державно-правового та політико-ідеологічного механізму життєдіяльності сучасної Української держави (забезпечення прав парламентської опозиції, розподілу повноважень гілок влади, розширення прав місцевого самоврядування тощо) ;

– положення щодо наукової значущості ідей, висловлених у маловідомих працях вченого, опублікованих, зокрема, в періодичній пресі, що дозволило заповнити прогалини в частині визначення реального внеску наукового доробку О.Д. Градовського в розвитку державно-правової науки (реформування правоохоронних органів, створення поліції, підпорядкованої органам місцевого самоврядування, розроблення основ концепції трипартизму тощо);

– ідеї державного права, які були покладені в основу університетських курсів, що читалися О.Д. Градовським.

Теоретичне і практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що її матеріали можуть бути використані: а) при підготовці узагальнюючих і спеціальних робіт з історико-правової проблематики (монографій, підручників, посібників); б) у навчальному процесі вищих навчальних закладів при викладанні окремих тем з історії політичних і правових учень, теорії держави і права, історії держави і права зарубіжних країн. Деякі висновки дисертації можуть спонукати до подальших наукових досліджень.

Апробація результатів дослідження.

Положення дисертації доповідались та обговорювались у відділі теорії та практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Верховної Ради України.

Окремі аспекти наукового дослідження доповідалися: на міжнародних науково-практичних конференціях “Дні науки - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), “Современные научные достижения - 2007” (Дніпропетровськ, 2007), “Забезпечення прав і свобод людини і громадянина в контексті конституційної реформи” (Київ, 2008).

Основні положення і висновки роботи використовувалися дисертантом при підготовці навчальних посібників: “Історія вчень про державу і право” (видання 1-е, 2007 р.; видання 2-е, 2008 р.), “Історія держави і права зарубіжних країн” (в співавторстві) (видання 1-е, 2006 р.; видання 2-е, 2007 р.; видання 3-є, 2008 р.).

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення в п'яти статтях, що видруковані у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Структура дисертаційної роботи обумовлена метою і завданнями дослідження, складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (281 найменування, 23 с.) та додатку (8 с.). Загальний обсяг роботи складає 194 с., з яких ? 163 є основним текстом дисертації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, наводяться дані про зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами, формулюється його мета і завдання, визначаються об'єкт, предмет і хронологічні межі, з'ясовуються методи дослідження, розкриваються джерельна база та стан наукової розробки проблеми, окреслюються наукова новизна та положення, які виносяться на захист, вказується на теоретичне та практичне значення, апробацію та впровадження отриманих в процесі дослідження результатів, зазначається структура дисертації та її обсяг.

Перший розділ - “Життєвий шлях та громадсько-політична діяльність О.Д. Градовського” ? присвячений дослідженню основних етапів наукової діяльності О.Д. Градовського, становлення його як ученого, його науковій, викладацькій та громадській діяльності.

Наголошується, зокрема, що О.Д. Градовський, закінчивши в 1862 р. юридичний факультет Харківського університету, займав посаду спочатку виконуючого обов'язки, а згодом ? редактора “Харківських губернських відомостей”.

Наукова діяльність О.Д. Градовського, починаючи з 1865 р., пов'язана з С.-Петербургом. У вересні 1869 р. О.Д. Градовський захищає докторську дисертацію, яка була присвячена дослідженню російської губернії як адміністративно-територіальної одиниці. Наголошується, що вчений одним із перших зробив спробу проаналізувати правові та організаційні засади діяльності земських установ, які щойно з'явилися в Російській імперії, вказав на перспективи розвитку та шляхи їхнього вдосконалення.

Підкреслено, що вчений плідно працював над створенням збірника “Політичні теорії XIX століття”, результатом чого постали дослідження, присвячені творчості провідних мислителів того часу у сфері держави і права.

На початку 70-х років XIX ст. учений, продовжуючи наукову і викладацьку діяльність в університеті, стає ще й публіцистом. Ця діяльність О.Д. Градовського була нерозривно пов'язана з газетою “Голос”, з якою він буде співпрацювати майже все своє життя, опублікувавши в ній десятки своїх статей на різноманітну тематику.

Надзвичайною плідністю ідей, багатством проблематики вирізняються наукові праці вченого. В 1871 р. з'являється збірник “Політика, історія та адміністрація”, до якого ввійшли майже всі праці вченого, написані ним у період з 1866 по 1871 рр. Побачили світ також і зовсім нові дослідження, зокрема: “Про дію законів у часі”, “Про судове тлумачення законів згідно російського права”, “Закон та адміністративне розпорядження за російським правом” тощо. В 1875 р. видрукований перший том фундаментального дослідження “Засади російського державного права”, присвячений основам вчення про державний устрій. У другому томі цієї праці (1876 р.) обгрунтовані загальні засади вчення про органи управління, зроблено детальний огляд та характеристика вищих органів влади Російської імперії. Третій том дослідження (1883 р.) присвячений детальному аналізу системи місцевих установ. Наголошується, що ця наукова праця була високо оцінена правознавцями, мала важливе значення для розвитку не тільки російської, а й світової правової науки, оскільки подібних узагальнюючих робіт з проблематики російського державного права, функціонування органів місцевого самоврядування на той час ще не було.

Розробляючи актуальні проблеми тогочасного державного права, О.Д. Градовський часто звертався до порівняльного правознавства, результатом чого стали дослідження: “Система місцевого управління на Заході Європи та в Росії”, “Політичні установи Німецької імперії”, “Державне право найважливіших європейських держав” тощо.

Багато робіт О.Д. Градовського було присвячено вивченню державних аспектів національного питання (“Сучасні погляди на державу та національність”, “Національне питання в історії та літературі”, “Національне питання” та ін.), де вчений обґрунтовував право кожної нації на власну державність, національну гордість та самоповагу. Однак остання, на думку вченого, неможлива без поваги до інших націй.

Іншим важливим напрямом діяльності О.Д. Градовського в 70-і рр. була розробка та захист проектів, спрямованих на вдосконалення соціальних перетворень, започаткованих реформами 60-х рр. ХІХ ст. Ця робота вимагала надзвичайного напруження всіх його сил, адже не випадково період 1878-1880 рр. учений назвав “важкими роками”. За такою ж назвою був видрукуваний збірник його статей, які засвідчили, що зазначений період життя справді був особисто складним для вченого не стільки у зв'язку з надзвичайно інтенсивною науковою та громадською діяльністю, скільки зважаючи на соціальний неспокій, протиріччя тогочасного російського суспільства. Саме їх унормуванню була підпорядкована його діяльність в ті роки. Вчений у своїх статтях викладає своє бачення основних напрямів внутрішньої політики держави, захищає соціальні здобутки реформ, науково обґрунтовує засоби та можливості їх подальшого продовження, переймається питанням ліквідації протистояння адміністративних та громадських установ, окреслює необхідність реформування деяких з них та наголошує на запровадженні нових, більш прогресивних форм державного життя, пропонує, зокрема, нову процедуру розгляду законопроектів, виступає за децентралізацію управління, розширення повноважень органів місцевого самоврядування тощо.

Проте намагання вченого донести до уряду своє бачення сутності та шляхів реформування державного ладу були марними. Його порадами нехтували. Після закриття журналу “Голос”, де друкувалася більшість статей О.Д. Градовського, він остаточно зневірився у можливостях прогресивних перетворень, зосередившись в основному на викладацькій діяльності. Наприкінці життя він читає університетські курси з теорії державного права та державного права європейських держав, працює над повним курсом конституційного права. Сучасники віддавали належне величі його розуму. Невипадково його твори до 1917 р. неодноразово перевидавалися.

Розділ закінчується висновком, згідно з яким О.Д. Градовський суттєво збагатив правову науку - від обґрунтування необхідності свободи преси до питання забезпечення особистих прав і свобод людини, значення діяльності органів центрального і місцевого управління, як в Російській імперії, так і в Західній Європі. Все це складає надзвичайну цінність, наголошується в дисертації, для сучасної української історико-правової науки, практики функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування.

У другому розділі “Вчення О.Д. Градовського про державу та право” наголошується, що вчений був прибічником поступового перетворення Російської імперії у правову, демократичну державу з розвинутим механізмом соціального забезпечення. Особливу увагу науковець приділяв питанням забезпечення прав та свобод людини, зокрема, права на особисту безпеку, свободу слова, свободу пересування тощо. Належний рівень забезпечення прав та свобод, за О.Д. Градовським, є необхідною умовою розбудови правової держави.

Пошукам ідеальної державної моделі вчений присвятив низку своїх робіт. З цією метою ним розглянуті основні західноєвропейські вчення про державу та право, однак жодне з них його не задовольнило. Він критикував ліберальні теорії держави, вважаючи, що діяльність держави та правові механізми, що регулюють її, повинні виходити не лише з критеріїв економічної ефективності, а й враховувати загальнолюдські моральні норми. Розглядаючи форми державного правління, вчений скептично відносився до парламентаризму, наголошуючи водночас на відсутності кращих способів представництва народних інтересів. У межах вивчення західноєвропейського досвіду парламентаризму, він докладно дослідив питання про статус та права парламентської опозиції.

Разом з тим О.Д. Градовський рішуче виступав проти соціалістичних теорій держави, відстоював непорушність права приватної власності, вважав що “робоче питання” можна вирішити шляхом вдосконалення трудового законодавства, захисту інтересів найманих працівників у межах правового поля. Крім того, наголошується в дисертації, дослідник негативно відносився до революцій, різких змін форм державного устрою та правління, висловлював сумніви щодо можливості співіснування “революційної доцільності” та демократичних принципів.

Таким чином, узагальнює дисертант, О.Д. Градовський створив власну концепцію розвитку державного права в Російській імперії, обґрунтував учення про державу та право поклавши в його основу синтез положень історичної та державної шкіл права. Іншою характерною особливістю його поглядів була спроба поєднання, в цілому успішна, здобутків юридичної науки та політології, про що свідчить детальний аналіз ліберальних, соціалістичних та консервативних теорій державного будівництва. Погляди дослідника на державу та право, як відомо, допускали можливість синтезу базових положень зазначених теорій, створення держави на засадах гармонійного співіснування консервативних та ліберальних ідей.

Наголошується, що обстоювана О.Д. Градовським концепція держави передбачала:

а) державне забезпечення захисту основних прав та свобод особи;

б) існування представницьких органів з достатніми повноваженнями, як на рівні центральних органів влади, так і органів місцевого самоврядування;

в) збереження консервативних правових норм (консервативних у розумінні традиційності) за умови обов'язкового впровадження нових;

г) соціально-економічне благополуччя;

д) високий рівень правової освіти населення тощо.

Реалізацію цих положень вчений вважав можливим, наголошується в дисертації, шляхом продовження курсу реформ 60-х років ХІХ століття, зокрема селянської, місцевого самоврядування та судової реформи. Разом з тим він відзначав необхідність проведення низки інших, принципово нових перетворень - реформи законодавства про пресу, яка забезпечила б реальну свободу слова, реформи державної служби тощо. Такі перетворення, на думку вченого, мають здійснюватись з урахуванням європейського досвіду, у контексті інтеграції до європейської спільноти. При цьому мало відбуватись не механічне копіювання правових західноєвропейських норм, а їхнє творче осмислення, пристосування до специфіки умов Російської імперії, результатом чого могла постати нова правова та демократична російська держава як повноправний член європейської спільноти.

Третій розділ - “Погляди О.Д. Градовського на функціонування та діяльність органів центральної влади” - присвячений аналізу однієї з найважливіших складових творчої спадщини О.Д. Градовського, а саме діяльності вищих органів державної влади та вченню про державний устрій Російської імперії.

Тогочасну Російську імперію О. Д. Градовський за формою державного правління визначав як необмежену самодержавну монархію та, будучи одним із найкращих тогочасних знавців її законодавства, на значному документальному матеріалі обгрунтував сутність та призначення монархічної влади, її права та прерогативи, легітимні форми та способи діяльності ? в законодавчій, адміністративній, судовій сферах, відносинах з церквою тощо. Учений показав відмінність монархічної влади від держав-деспотій та держав з конституційними формами правління, при цьому декларуючи лояльне ставлення до інституту абсолютної монархії.

Ученим була досліджена, наголошується в дисертації, діяльність вищих органів влади законодавчого та виконавчого спрямування, які були безпосередньо підпорядковані імператору, зокрема Державної ради, Комітету міністрів, Ради міністрів, міністерств, стосовно яких у О. Градовського було своє бачення їхніх повноважень, структури, перспектив розвитку. Так, детально проаналізувавши історію виникнення, основні етапи становлення, компетенцію та стан тогочасної Державної ради О.Д. Градовський приходить до висновку, згідно з яким остання не виправдовує свого призначення, потребує суттєвого вдосконалення, суть якого він вбачав у наданні їй права законодавчої ініціативи, виключних законодавчих повноважень, зміні механізму формування її складу, що дозволило б уникнути дублювання з компетенцією інших органів. Реформування Державної ради, на думку вченого, мало сприяти утвердженню законності, без якої, як він вважав, неможливе забезпечення нормального функціонування державних інститутів, реалізація прав і свобод людини.

Існування інституту Комітету міністрів О.Д. Градовський пов'язував із запровадженням міністерств, справедливо вважаючи, що першопочатково зазначений інститут був не окремою установою, а способом доповіді імператору. Однак з часом, на думку вченого, цей орган зайняв особливе положення в системі державних органів Росії, перетворившись фактично у засіб надання міністрам можливості проводити важливі рішення в обхід двох інших важливих установ - Державної ради і Сенату. Зважаючи на цю обставину, а також з метою проведення єдиної державної політики, О.Д. Градовський пропонує ліквідувати цей орган.

Принципово іншим було бачення О.Д. Градовським компетенції Ради міністрів, завдання якої вбачалось у збереженні загальної системи управління, забезпеченні єдності функціонування всіх міністерств і головних управлінь. Рада міністрів, на його думку, теж потребувала суттєвих змін, спрямованих на вдосконалення загальнодержавного управління відповідно до принципів, які були поширені в тогочасній Європі.

Важливу роль в системі органів верховної влади Російської імперії О.Д. Градовський відводив Сенату, який, на його погляд, займав провідне місце серед установ державного управління і також потребував суттєвих змін. Останні, на його думку, мали відповідати вимогам часу, спиратися на історичний досвід функціонування цієї установи, передбачати гарантії від втручання міністра юстиції, від обтяжливих, дрібних і маловажливих справ шляхом передачі їх іншим установам, тоді як діловодство мало бути зосереджено безпосередньо у Сенаті. Оптимальним шляхом реформування Сенату О.Д. Градовський вважав перетворення його на особливий орган з широкими повноваженнями передусім щодо здійснення контролю за діяльністю центральної та місцевої виконавчої влади.

Не менш важливою формою організації вищих органів управління в Росії ХIХ ст., як наголошується в дисертації, О.Д. Градовський вважав міністерства. Він був одним із перших російських учених, хто з наукових позицій зробив спробу дослідити функціонування міністерства як державно-правового інституту, показати його місце, роль і повноваження в умовах необмеженої монархії, взаємодію з іншими державними інституціями, дослідив організаційну структуру та специфіку його діяльності тощо.

Таким чином, узагальнює дисертант, О.Д. Градовський у своїх поглядах на функціонування та діяльність органів центральної влади хоча і визнавав інститут абсолютної монархії та пов'язану з ним специфіку діяльності вищих органів державної влади, проте вважав за потрібне провести низку реформ спрямованих, на демократизацію механізму державного управління, а саме: а) утвердження принципу розподілу влади; б) ліквідацію непотрібних установ у системі центральної влади; в) запровадження дієвого контролю за діяльністю влади, особливо виконавчої; г) розширення кола суб'єктів законодавчої ініціативи тощо.

У четвертому розділі - “Місцеве управління в державно-правовій концепції О.Д. Градовського” ? висвітлюються порушені вченим у багатьох працях питання місцевого управління, які не втратили своєї актуальності і до сьогодні, зокрема: про співвідношення централізації та децентралізації; способи зміни адміністративного-територіального поділу країни шляхом проведення реформ та врахування можливих негативних наслідків цього процесу; розбудови місцевої виконавчої влади. У розділі проаналізовано рекомендації вченого щодо реформування зазначеної системи.

Важливе місце у цьому розділі відводиться також аналізу О.Д. Градовським основних недоліків системи органів місцевого самоврядування Російської імперії другої половини ХІХ ст., висвітленню запропонованих дослідником комплексу заходів щодо їх ліквідації чи, принаймі, обмеження їхнього впливу (порядок призначення деяких посадових осіб місцевої виконавчої влади, децентралізація адміністративних функцій, розширення владних повноважень органів місцевого самоврядування тощо).

У дисертації зазначається, що деякі пропозиції О. Д. Градовського з питань удосконалення системи місцевої влади вже стали складовою частиною сучасного європейського, у тому числі й українського, законодавства. Так, працює принцип підзвітності підрозділів місцевих державних адміністрацій відповідним органам центральної виконавчої влади, утверджується система нагляду за дотриманням законності органами місцевого самоврядування, при органах місцевого самоврядування створені виконавчі органи (виконкоми) тощо. Проте чимало положень з його наукової спадщини, принаймі в цій сфері, чекають ще свого часу. Наголошується, зокрема, що лише незначна частка місцевої громади задіяна у місцевому самоврядуванні, привертається увага до того факту, що були скасовані закони, які передбачали існування місцевої міліції тощо.

У висновках підбито підсумки та узагальнено результати дисертаційного дослідження, які можна звести до таких положень:

1. О.Д. Градовський належить до видатних правознавців другої половини ХІХ ст. Його творчий доробок складає близько 160 праць з державно-правової тематики. Дисертанту вдалося виявити і вперше увести до наукового обігу 25 раніше невідомих праць ученого.

2. Аналіз історіографії з досліджуваної проблеми дозволяє стверджувати, що вивчення науковцями державно-правових поглядів О.Д. Градовського раніше майже не проводилося. Пояснюється це головним чином тим, що вчений належав до тієї ліберально налаштованої когорти мислителів, які обґрунтовували необхідність конституційного обмеження монархічної влади, побудови громадянського суспільства, виховання поваги до права: їхні погляди виявилися незатребуваними як до революції 1917 р., так і після неї. Очевидною також була невідповідність їхньої історико-правової позиції, вчення про державу та право з марксистсько-ленінською ідеологічною доктриною.

3. У центрі досліджень О.Д. Градовського була держава, в якій він вбачав найвищий і найморальніший спосіб людського співіснування. До основних функцій держави дослідник відносив: а) зовнішні зв'язки з іншими державами; б) організацію внутрішньої та зовнішньої безпеки; в) забезпечення фінансовими ресурсами; г) правосуддя. Однак зазначені функції учений розглядав лише з прагматичної точки зору, вважаючи, що основне завдання держави полягає не у здійсненні нею своїх повноважень, а у виконанні певних обов'язків, перш за все перед своїми громадянами. Будучи прибічником конституційної монархії, О.Д. Градовський вважав за можливе поєднання її функцій з демократичним політичним режимом. Розроблена вченим концепція держави передбачала синтез низки консервативних правових норм, які пройшли апробацію часом, з ліберальними поглядами, котрі відповідали вимогам нової доби, були спрямовані на забезпечення основних прав і свобод особи, економічного благополуччя, високого рівня правосвідомості громадян. Зважаючи на сутнісне обґрунтування концепції, вченого можна вважати одним із засновників теорії соціальної держави.

4. За своїми політико-правовими переконаннями О.Д. Градовський, як наголошено в дисертації, може бути віднесений до помірковано-консервативних мислителів-правників. Разом з тим деякі ідеї світогляду вченого наближують його до лібералів, а то й до соціал-демократів. Вчений критикував консервативно-реакційні та радикально-соціалістичні погляди, неодноразово полемізував з їх представниками, справедливо вважаючи, що суспільні протиріччя можна розв'язувати, не вдаючись до надзвичайних заходів.

5. У дисертаційному дослідженні наголошено на вагомому внеску О.Д. Градовського у правовий аналіз позитивних сторін реформ 60-х років ХІХ ст. (зокрема, селянської, судової, земської, міської), привернута увага до їх нинішньої актуальності.

6. О.Д. Градовський уперше в історії російської правової науки дослідив та звів до єдиної системи органи законодавчої та виконавчої влади Російської імперії, визначив їхні основні повноваження, структуру, завдання та функції, наголосив на особливостях їх функціонування в умовах необмеженої монархії, здійснив порівняльний аналіз формально закріплених за ними владних повноважень, їх реального впливу на державно-правову сферу. На значному фактичному та документальному матеріалі вчений показав відмінність цих органів від подібних західноєвропейських установ та запропонував низку організаційно-правових та інституційних засобів реформування вищих органів державної влади Російської імперії.

7. Важливе місце в державно-правовій концепції О.Д. Градовського відведено також аналізу проблеми розподілу владних повноважень між центральними та місцевими органами управління, їх централізації та децентралізації. Привернута увага до того факту, що дослідник наголошував на надзвичайно жорсткій вертикалі влади Російської імперії та пропонував низку заходів щодо її децентралізації.

8. О.Д. Градовський належить до тих небагатьох учених, які ще в XIX ст. обґрунтували далекосяжні ідеї про місцеве самоврядування, справедливо вважаючи, що місцеве самоврядування має поєднувати, гармонізувати інтереси місцевих жителів із загальнодержавною справою, виховувати почуття громадянства, постати школою господарювання, подолання недовіри між владою і різними верствами населення.

9. Окремою складовою системи загальнотеоретичних поглядів О.Д. Градовського можна вважати проблематику щодо осмислення місця, ролі та значення європейських форм народовладдя, зокрема парламентаризму. Відношення вченого до цього інституту було неоднозначним. З одного боку, він визнавав, що парламентаризм, безумовно, одна із найвдаліших форм представництва народу, а з іншого - відзначав низку його недоліків, багато з яких не втратили своєї гостроти і до сьогодні.

10. О.Д. Градовський уперше в історії російського права привернув увагу до інституту опозиції, розробив концепцію його відносин з владою. Даючи йому загальну оцінку, він вважав, що опозиція є цивілізованим явищем державного життя, має право на існування.

11. Вагомими є напрацювання О.Д. Градовського в галузі трудового та адміністративного права, законодавстві про правосуддя та правоохоронні органи, про права особи тощо.

12. Звертаючись до актуальної вже тоді проблеми застосування російським імперським законодавством європейських правових норм, О.Д. Градовський застерігав від спроб механічного перенесення норм європейського законодавства на російські терени, оскільки це може призвести до негативних наслідків.

Ідеї, викладені в працях О. Д. Градовського, як наголошується в дисертації, залишаються актуальними і дотепер. Їх аналіз дозволив дисертанту сформулювати низку практичних рекомендацій в контексті сучасного українського державотворення.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

градовський держава право влада

1. Орленко В. В. Розвиток вчення про самоврядування в державно-правовій концепції О. Д. Градовського / В. В. Орленко // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. - Випуск 32. - С. 52-57.

2. Орленко В. В. Олександр Дмитрович Градовський та його внесок у розвиток державного права / В. В. Орленко // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 9. - С. 101-104.

3. Орленко В. В. Вчення О. Д. Градовського про державу / В. В. Орленко // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 2. - С. 109-112.

4. Орленко В. В. Олександр Градовський про роль і місце Державної ради в системі органів влади Російської імперії другої половини ХІХ сторіччя / В. В. Орленко // Юридична Україна. - 2007. - № 3. - С. 15-18.

5. Орленко В. В. Основні принципи європейської демократії ХІХ ст. в ученні О. Д. Градовського про державу / В.В. Орленко // Юридична Україна. - 2008. - № 3. - С. 13-19.

6. Орленко В. В. Історія держави та права зарубіжних країн: посібник / Орленко В. І., Орленко В. В. - К.: Вид. Паливода А. В., 2006. - 244 с.

7. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: посібник / В. В. Орленко. - К.: Вид. Паливода А. В., 2007. - 204 с.

8. Орленко В. В. “Історія місцевого управління в Росії” як одне з найважливіших досліджень в ранній період наукової діяльності Олександра Дмитровича Градовського / В. В. Орленко // “Wyksztalcenie i nauka bez granic - 2005”. Materialy II miedzynarodowej naukowe-praktycznej konferencji. Historia. - Przemysl: Publishing house Education and Science s.r.o. - 2005. - T. 29. - S. 13-15.

9. Орленко В. В. Вклад О. Д. Градовського у справу підготовки правознавців / В. В. Орленко // Матеріали ІІ науково-практичної конференції “Дні науки - 2006”. Право. - Дніпропетровськ: Наука та освіта, 2006. - Т. 28. - С. 13-15.

10. Орленко В. В. Градовський О. Д. про основні завдання та функції держави / В. В. Орленко // Материалы ІІ научно-практической конференции “Современные научные достижения - 2007”. История. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - Т. 3. - С. 42-44.

11. Орленко В. В. Вчення О. Д. Градовського про соціально-культурні права і свободи людини та сучасність / В. В. Орленко // Статті і тези всеукраїнської наукової конференції “Правове регулювання суспільних відносин у сфері культури. Сучасний стан та перспективи розвитку”. - К.: КНУКіМ, 2007. - С. 88-91.

12. Орленко В. В. Вчення О. Д. Градовського про свободу друку та його значення для становлення в Україні правової держави / В. В. Орленко // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Забезпечення прав і свобод людини і громадянина в контексті конституційної реформи”. - К.: КНУКіМ, 2008 - С. 134-137.

АНОТАЦІЯ

Орленко В.В. Державно-правові погляди О. Д. Градовського. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук з спеціальності 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. - Інститут законодавства Верховної Ради України. - Київ, 2009.

У дисертації зроблена одна з перших спроб в українській правовій науці комплексного, системного вивчення державно-правових поглядів О.Д. Градовського, визначення його внеску у розвиток вітчизняної юриспруденції. Значна увага приділена історико-правовій реконструкції життєвого та творчого шляху вченого, висвітленню процесу становлення його наукових поглядів. У дисертації, поряд з науковою діяльністю, значне місце відведено аналізу громадської та публіцистичної активності вченого.

В роботі досліджується створена О.Д. Градовським концепція держави. Особлива увага приділяється вченню про соціальну державу та її роль у захисті прав особи. З'ясовано, що вчення О.Д. Градовського є спробою наукового синтезу традиційних консервативних поглядів на державу з ліберальними та соціал-демократичними уявленнями. Вперше виявлено специфіку поглядів О.Д. Градовським на основні державно-правові інститути (глава держави, парламентаризм, опозиція, державна служба тощо). У дисертації знайшли подальший розвиток ідеї щодо вдосконалення сучасного державно-правового та політико-ідеологічного механізму життєдіяльності Української держави, виходячи з наукового доробку О.Д. Градовського.

За результатами дисертаційного дослідження сформульовані висновки та пропозиції з питань здійснення в Україні адміністративної реформи, реформи державної служби тощо.

Ключові слова: державно-правове вчення, парламентаризм, опозиція, права особи, правова держава, соціальна держава, розподіл влад, місцеве самоврядування, державна служба, адміністративна реформа.

АННОТАЦИЯ

Орленко В. В. Государственно-правовые воззрения А. Д. Градовского. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Институт законодательства Верховной Рады Украины. - Киев, 2009.

В диссертации сделана одна из первых попыток в украинской правовой науке комплексного, системного изучения государственно-правовых взглядов А. Д. Градовского, обоснования их значения для развития отечественной правовой науки. В процессе анализа научного наследия, историко-правовой реконструкции жизненного и творческого пути ученого освещено его становление в качестве юриста и историка. Наряду с научной, особое внимание уделено его общественной, публицистической деятельности.

В работе исследуется созданная А.Д. Градовским концепция государства. Особое внимание уделяется учению о социальном государстве и его роли в защите прав человека. Установлено, что учение А.Д. Градовского являлось попыткой научного синтеза традиционных консервативных взглядов на государство с либеральными и социал-демократическими суждениями. Впервые определена специфика взглядов А.Д. Градовского на основные государственно-правовые институты (глава государства, парламентаризм, оппозиция, государственная служба и т.д.). В диссертации нашли дальнейшее развитие идеи, связанные с усовершенствованием государственно-правового и политико-идеологического механизма жизнедеятельности Украинского государства.

Установлено, что научный вклад А.Д. Градовского в развитие историко-правовой науки состоит в обосновании государственно-правовой концепции, основными положениями которой являются: а) характерное для немецкой юридической науки разделение теории государства на учение о государственном устройстве и учение об органах управления государством; б) уникальная классификация государственных органов, отличительной особенностью которой является приоритетность её связей с общественными неправительственными учреждениями; в) разработка основ теории социального государства; г) рассмотрение возможности адаптации отечественного законодательства к нормам зарубежного права; д) исследование таких важных институтов как парламентаризм, оппозиция, местное самоуправление и их связь с построением правового государства и т.д.

Автором диссертационного исследования уточнены и конкретизированны биографические данные А.Д. Градовского, обнаружены и введены в научный оборот малоизвестные работы ученого.

Исследована возможность использования идей, концепций, научных наработок А.Д. Градовского в процессе проведения в Украине административной реформы, расширения прав местного самоуправления, демократизации общества.

Ключевые слова: государственно-правовое учение, парламентаризм, оппозиция, права личности, правовое государство, социальное государство, разделение властей, местное самоуправление, государственная служба, административная реформа.

ANNOTATION

Orlenko V. V. - State and law views of O. D. Gradovsky. - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of the Candidate of Law of the speciality 12.00.01 - Theory and history of state and law, history of political and law teachings. - The Institute of legislation of Verhovna Rada of Ukraine. - Kiyv, 2009.

The dissertation is dedicated to the problem of adequate evaluation of O. D. Gradovsky state and law views and his contribution to the development of nature and world jurisprudence. Complex analyses of his scientific heritage is shown in the dissertation. In the research the vital and creative way of O. D. Gradovsky was reconstructed; some unknown facts of his biography were added. Besides scientific work, special attention was paid to his social, sociopolitical and lecturer's activity.

O. D. Gradovsky's state concept was investigated and special attention was paid to his study of social functions of the state and its role in protection of personal rights. The results of this research were conclusions about O. D. Gradovsky's attempt to reconcile and to synthezed traditional conservative views on state with liberal and social-democratic opinions. It is also determined that scientist's attention was paid to such important institutions rule-of-law state as parliamentarism, opposition, social guarantees, local self-government, separation of powers and so on. In dissertation are reviewed the ideas concerning public, political, ideological and legal life of Ukrainian state.

The possibility of using O. D. Gradovsky's achievements during realization of administrative reform, public service reform and so on is considered in the dissertation.

Key words: state-law doctrine, parliamentarism, opposition, personal rights, rule-of-law state, social state, separation of powers, local self-government, public service, administrative reform.

Гарнітура Таймс. Формат 60х84/16.

Наклад 100. Папір офсетний. Ум.-др. арк. 0,9.

Підписано до друку 17.12.2009. Замовлення 67.

Надруковано в “МП Леся”.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи серія ДК № 892 від 08.04.2002.

“МП Леся”

03148, Київ, а/с 115.

Тел./факс: (050) 469 7485, (044) 407 6197

E-mail: lesya3000@ukr.net

Размещено на Allbest.ru