Формування та реалізація державної гендерної політики в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія державного управління при Президентові України

Харківський регіональний інститут державного управління

УДК 351.84: 364.144

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Формування та реалізація державної гендерної політики в Україні

25.00.02 - механізми державного управління

Даудова Галина Володимирівна

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Хомуленко Тамара Борисівна, Харківський педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, завідувач кафедри практичної психології

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

Корабльова Надія Степанівна, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, професор кафедри теоретичної та практичної філософії;

кандидат наук з державного управління Кулачек Ольга Іванівна, Національна академія прокуратури України, доцент кафедри теорії держави і права

Захист відбудеться 17 жовтня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75.

Автореферат розісланий “11” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.С. Лебець

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розбудова незалежної, демократичної, соціальної, правової Української держави, створення для жінок і чоловіків рівних умов реалізації своїх можливостей в усіх сферах суспільно-політичного та економічного життя країни, з огляду на соціальну специфіку обох статей, має на меті подальшу демократизацію суспільства, інтеграцію країни у європейський та євроатлантичний простір. Усвідомлення рівності чоловіків і жінок, визнання партнерських відносин між ними, необхідність збалансованості їх інтересів у процесі державного управління потребує удосконалення механізмів формування та реалізації державної гендерної політики, забезпечення гендерного паритету на керівних посадах в органах державного управління різних рівнів та у представницьких органах влади.

Незважаючи на важливість вирішення цих питань, необхідно визнати, що законодавча база, система інститутів, державно-управлінські механізми формування гендерної політики на сучасному етапі державотворення в Україні досліджуються недостатньо. Разом з тим, ігнорування гендерних проблем у стратегії розбудови державності може спричинити серйозні негативні наслідки.

Стан наукової розробки проблеми. Загальні питання підвищення ефективності і якості державного управління, що певною мірою стосуються і даної теми, досліджуються в наукових працях О. Амосова, Г. Атаманчука, Ю. Битяка, А. Васильєва, І. Голосніченка, А. Дєгтяра, В. Князєва, А. Колпакова, В. Корженка, В. Лугового, В. Мартиненка, А. Мельника, Н. Мельтюхової, Г. Одінцової, В. Олуйка, В. Тація, Т. Хомуленко, О. Чаплигіна, Г. Щокіна та ін.

Методологічні та правові засади щодо участі жінок у суспільному житті України розробляються в наукових публікаціях А. Андерсена, М. Буроменського, В. Гошовської, Н. Корабльової, К. Левченко, А. Олійник, Ю. Тодики та ін.

Гендерний аналіз державної політики базується на окремих ідеях В. Тертички, Т. Мельник, Н. Болотіної, І. Лаврінчук, В. Романова, О. Рудіка та ін.

Окремі питання процесу формування гендерної політики та визначення шляхів її реалізації висвітлюють у своїх роботах М. Богачевська-Хомяк, К. Верес, І. Голубєва, Н. Гога, Р. Рубань, Л. Кобелянська, Л. Кормич, А. Комарова, М. Орлик, А. Пашко, С. Станік, Е. Лібанова, Л. Смоляр, Н. Чухим, Н. Шпак, І. Богословська, В. Довженко, Л. Морозко.

Гендерні аспекти державної служби стали предметом для узагальнень Т. Василевської, Н. Грицяк, О. Іваницької, Б. Кравченка та М. Пірен. Упровадженню гендерних підходів у теорію та практику державного управління присвятили свої праці В. Близнюк, Н. Ковалішина, О. Кулачек, М. Попов, І. Розпутенко та ін.

Розробці гендерної проблематики в різних сферах життєдіяльності суспільства сприяє мережа гендерних ресурсних і освітніх центрів (“Чоловіки проти насильства”, Харківського та Київського центрів гендерних досліджень, Херсонського обласного гендерного ресурсного центру, лабораторії гендерних досліджень Вінницького національного технічного університету, Кіровоградської обласної інформаційної служби з актуальних питань жіноцтва, інформаційно-освітнього центру “Жіноча мережа”, громадської організації “Крона” та ін.). Однак їх методичним розробкам бракує комплексного осмислення проблем функціонування існуючих механізмів формування та реалізації державної гендерної політики. Хоча гендер і залишається одним з організуючих принципів системи суспільних відносин, його недостатнє теоретичне обґрунтування негативно впливає на подолання застарілих стереотипів поведінки, викриття фактів дискримінації жінок, зокрема, пов'язаної з їх кар'єрним просуванням.

Забезпечення гендерної рівності потребує гендерного підходу до створення нових політичних і правничих інститутів, які б виступали гарантами рівноправного становища жінок і чоловіків, докорінного переосмислення ціннісних орієнтирів державно-управлінських відносин та формування гендерно чутливої системи державного управління. Усе це й обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження, визначає його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної роботи кафедри політології та філософії Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України “Політична модернізація регіональних органів влади в нових суспільно-політичних умовах України” (державний реєстраційний номер 0106U003925). Особистий внесок здобувача у виконання НДР полягає в розробці теоретичних та методичних положень щодо удосконалення державної гендерної політики на рівні регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення та теоретичне обґрунтування напрямів удосконалення механізмів формування та реалізації державної гендерної політики в Україні.

Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

- систематизувати принципи здійснення державної гендерної політики, визначити її зміст у контексті забезпечення рівних політичних і громадянських прав жінок і чоловіків у суспільстві, а також складові та пріоритети цієї політики;

- проаналізувати сучасний стан забезпечення гендерного паритету в державно-управлінській сфері України;

- з'ясувати чинники та механізми реалізації гендерної рівності в державному управлінні, особливості їх взаємозв'язку;

- розкрити зміст механізму формування та реалізації державної гендерної політики й визначити перспективні напрямки його удосконалення.

Об'єкт дослідження - гендерна політика держави в умовах соціальних трансформацій.

Предмет дослідження - удосконалення механізму формування та реалізації державної гендерної політики в Україні.

Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження використано комплекс загальнонаукових методів, які дозволили забезпечити досягнення визначеної мети. На основі історичного та правового методів, методу порівняльного аналізу охарактеризовано існуючу в суспільстві гендерну нерівність, підходи до визначення соціального статусу жінки, узагальнено досвід формування та реалізації гендерної політики в країнах сталої демократії, організаційно-правового забезпечення гендерної рівності в українському суспільстві. Метод соціологічних досліджень використано при аналізі емпіричної інформації стосовно участі жінок у державному управлінні, а системно-структурний та логічний методи - при визначенні масштабів та форм обмеження прав жінок у вирішенні питань суспільного життя, обґрунтуванні механізмів їх інтеграції в систему управління державою. Структурно-функціональний та психологічний підходи використано з метою з'ясування уявлень у суспільстві про мотиви поведінки чоловіків і жінок.

У роботі застосовуються й інші методи: кількісного та якісного аналізу (при вивченні ролі й статусу жінки в політиці та врегулюванні ціннісних орієнтирів державно-управлінських відносин через державне управління); історичний та діалектичний (для визначення гендерних аспектів у прийнятті управлінських рішень); аналізу та синтезу, індукції та дедукції (для обґрунтування шляхів реалізації та вдосконалення гендерної політики в Україні).

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані Головного управління державної служби України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Державного комітету статистики України, центрів гендерних досліджень, обласних державних адміністрацій, матеріали науково-практичних конференцій, публікації у наукових виданнях, дані соціологічних опитувань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні механізмів реалізації державної гендерної політики на основі принципу статевої рівності й конкретизується в таких положеннях:

уперше:

- обґрунтовано соціоповедінковий підхід до формування механізмів реалізації державної гендерної політики, що враховує вимогу якісного виконання органами державного управління основних функцій (планування, організації, мотивації, контролю) та їх мотиваційну діяльність;

удосконалено:

- змістовні характеристики механізмів формування та реалізації державної гендерної політики (ідеологія рівності та гендерна свідомість суспільства; фінансові, матеріальні, інформаційні, людські ресурси; спеціальні інститути в судовій системі тощо), підходи до визначення її пріоритетів та забезпечення гендерної паритетності в суспільстві (адаптація вербальної методики “Особисте визначення” А. Едвардса, застосування методики “виваженого діалогу”);

- концептуальні засади державного управління щодо забезпечення на галузевому рівні збалансованого співвідношення працівників жіночої і чоловічої статі (гендерні команди управління в органах влади, включення гендерної компоненти до нормативно-правових актів, моніторинг результатів упровадження гендерної політики);

- механізм гендерної збалансованості в органах державної влади шляхом формування доброзичливого ставлення до гендерної проблематики в суспільстві;

дістало подальший розвиток:

- застосування гуманітарного менеджменту для формування позитивного соціально-психологічного клімату в управлінському колективі і цивілізованих міжособистісних відносин на рівні персоналу, що сприяє вирішенню завдання збалансованості інтересів жінок і чоловіків;

- обґрунтування гендерних особливостей державного управління та необхідності гендерної освіти державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;

- визначення поняття “державна гендерна політика”, у межах якого зміщується акцент на формування гендерної культури та гендерної свідомості в українському суспільстві.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони доведені до рівня конкретних рекомендацій щодо реалізації державної гендерної політики на національному та місцевому рівнях, які можуть бути корисними для міністерств, центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій при розробці Національного плану дій, створенні нових організаційних структур для виконання спеціальних функцій в гендерній сфері, оптимізації методів діяльності існуючих суб'єктів реалізації гендерної політики. Результати дисертаційного дослідження також можуть бути використані у сфері правотворчості для внесення змін до законодавчої бази з питань утвердження гендерної рівності, приведення галузевих нормативно-правових актів у відповідність із Законом України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено Управлінням у справах сім'ї та молоді Харківської обласної державної адміністрації при розробці проекту регіональної програми щодо утвердження гендерної рівності в українському суспільстві (довідка про впровадження № 485 від 25.03.2007 р.). Базові положення висновків стосовно залучення інтелектуального потенціалу жінок до прийняття управлінських рішень використані виконавчим комітетом Комінтернівської районної у м. Харкові ради при розробці пропозицій щодо удосконалення кадрової політики (довідка про впровадження № 52 від 17.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, у якій вирішується конкретне наукове завдання теоретичного обґрунтування та розробки методичних рекомендацій щодо гендерних перетворень в Україні. Усі сформульовані в ній висновки, методичні положення та пропозиції ґрунтуються на особистих дослідженнях автора. З наукової праці, підготовленої у співавторстві з Хомуленко Т.Б., у дисертації використано лише ті положення, що сформульовані здобувачем.

Апробація результатів дисертації. Основні результати і висновки дисертації обговорено та оприлюднено на V, VI, VII та VІII міжнародних наукових конгресах “Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2005 р.; м. Харків, 2006 р.; м. Харків, 2007 р.; м. Харків, 2008 р.); міжнародних науково-практичних конференціях “Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика” (м. Львів, 2007 р.), “Гендерна політика міст: історія і сучасність” (м. Харків, 2007 р.); регіональній науково-практичній конференції “Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження” (м. Одеса, 2006 р.); науково-практичній конференції “Тенденції та перспективи розвитку державно-управлінських відносин” (м. Харків, 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено в 7 наукових працях, 4 з яких опубліковано у виданнях, що входять до переліку фахових у галузі науки “Державне управління”. Загальний обсяг публікацій становить 3,2 авт. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, чотирьох додатків (на 18 сторінках) і списку використаних джерел (169 назв на 15 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 203 сторінки, у тому числі 8 рисунків (на 4 сторінках) і 8 таблиць (на 4 сторінках).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначається стан її наукової розробки, з'ясовується зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, розкривається її мета, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, формулюється наукова новизна отриманих результатів та їх значення, наводяться відомості щодо апробації результатів дисертації.

У першому розділі - “Теоретичні засади формування та реалізації державної гендерної політики” - аналізується зміст гендера та гендерних відносин у суспільстві, узагальнюються основні наукові підходи до їх дослідження, обґрунтовуються етапи процесу наукового усвідомлення ролі жінки та розуміння гендерної рівності в суспільстві, визначаються засади та механізми формування державної гендерної політики.

Дослідження гендерних відносин дозволяє пропонувати нове розуміння поняття гендера як системи цінностей чоловіків і жінок, з'ясувати їх роль, характеристики і зв'язки як особистостей у процесі суспільної взаємодії. Аналіз наукових джерел свідчить про поступову зміну уявлень щодо змісту гендерної політики та гендерної рівності. У роботі подається визначення державної гендерної політики як цілеспрямованої діяльності взаємопов'язаних інститутів, за допомогою якої формуються гендерна культура та гендерна свідомість у суспільстві, ставлення до проблеми статі, забезпечуються рівні можливості для реалізації інтересів жінок і чоловіків. Розгляд динаміки змін поглядів на гендерні відносини з використанням основних наукових підходів (психологічного, соціологічного, економічного та ін.) вказує на зв'язок соціально-економічної, політичної, духовної, сімейно-побутової сфер суспільства, дозволяє визначити шляхи запобігання жіночій дискримінації.

Вивчення питань забезпечення рівності жінок та чоловіків у суспільно-політичній діяльності та прийнятті відповідних державних рішень обумовлюється зміною моделі гендерних відносин, яка історично будується на біологічній відмінності між чоловіком і жінкою, що дозволяє переорієнтувати державну політику на усунення гендерної асиметрії в державному управлінні, змістити акцент з відстоювання прав жінок на забезпечення гендерної збалансованості та паритету в суспільстві, усунути причини та умови, які обмежують фактичну можливість жінок брати участь в управлінні державою.

Сучасний етап гендерних досліджень, у межах якого жінка розглядається не як пасивний конструкт, а як активний елемент соціального розвитку та комунікації, пов'язується з ідентифікацією гендерних проблем, соціальною структурою та культурними особливостями кожної держави.

У роботі доведено, що важливою складовою державної гендерної політики виступає певна гендерна система, що розглядається, з одного боку, як відносини між чоловіками та жінками, а з іншого, - як державні структури, органи місцевого самоврядування та суб'єкти громадянського суспільства, причетні до формування стратегії і відповідної політики гендерних перетворень, забезпечення свобод і рівних можливостей для жінок і чоловіків, гармонізації відносин у процесі гендерної комунікації.

У другому розділі - “Особливості реалізації державної гендерної політики в Україні та в інших країнах” - з урахуванням об'єктивного зростання впливу міжнародних стандартів та норм міжнародного права на забезпечення гендерної рівності в українському суспільстві узагальнено світовий досвід формування та реалізації гендерної політики провідних держав, висвітлено основні принципи побудови і функціонування національних механізмів забезпечення рівності між жінками і чоловіками, проаналізовано міжнародні документи щодо прав жінок та гендерної рівності, діяльність європейських інституцій стосовно досягнення гендерного паритету в суспільстві, а також досліджено організаційно-правове забезпечення гендерної рівності та механізми її реалізації в Україні, гендерного паритету в державно-управлінській сфері.

В європейських країнах механізми забезпечення рівності між статями, концепція та стратегія щодо поліпшення положення жінок та забезпечення гендерного паритету враховують соціально-культурні особливості та традиції, передбачають комплексний підхід та моніторинг результатів щодо ефективності прийняття рішень з питань гендерної політики.

Процес гендерного розвитку в Україні характеризується формуванням принципово нової законодавчої бази, розвиненістю організаційно-інституціональних основ гендерної політики і в той же час відсутністю гендерної збалансованості в суспільстві. Рівень представництва жінок-керівників у структурах державної влади (рис. 1) свідчить про гендерні диспропорції в державно-управлінській сфері.

Рис. 1. Питома вага чоловіків та жінок в Україні на посадах керівників на державній службі у 2007 р. (до загальної чисельності), %

Аналіз особливостей гендерного паритету в системі державного управління дозволяє твердити про відсутність в Україні науково обґрунтованої стратегії залучення жінок на управлінські посади у пірамідальній структурі органів влади. Результати соціологічного опитування державних службовців та пересічних громадян показали домінування низького рівня сприйняття гендерного паритету та консервативних стереотипів щодо ролі жінок і чоловіків у сім'ї та суспільстві.

Сучасні тенденції гендерної нерівності в українському суспільстві дозволяють виявити наступні існуючі гендерно диференційовані прояви:

- обмежені можливості професійного зростання жінок та їх участі в політичній, бізнесовій, матеріальній мережах;

- низький рівень гендерного паритету в суспільній свідомості та жіночої солідарності;

- незадовільне залучення соціально і професійно активних жінок, які отримали сучасну освіту та мають більш ефективні підходи до вирішення політичних питань та державного управління;

- відсутність суспільної стратегії, ідеології та культури, правил рівної конкуренції щодо залучення жінок в політику та державне управління;

- подолання суспільної невіри в покращення становища в державі у випадку збільшення жінок на найвищих державних посадах та в парламенті.

Розгляд конституційних засад реалізації державної гендерної політики, порівняльний аналіз організаційно-функціональних складових механізму державного управління гендерним розвитком дають підстави говорити про необхідність удосконалення законодавчого та інституційного забезпечення гендерної рівності.

Узагальнення світового досвіду та напрацювань науковців і практиків нашої країни визначає нагальним завдання розробки та запровадження комплексу заходів щодо вирішення проблем політичного, соціального, економічного, культурного характеру, реалізація яких має здійснюватись через удосконалення нормативно-правової бази, що закріплює проведення гендерно-правової експертизи правового поля та внесення до нього відповідних змін, включення гендерної складової до галузевих нормативно-правових актів та програм, конкретні санкції за неналежне виконання законодавчих актів, створення спеціальних структур з контролю за гендерною рівністю в усіх сферах суспільного життя; забезпечення умов економічного розвитку, який сприяв би підвищенню рівня доходів та зменшенню гендерних розбіжностей в оплаті праці в усіх сферах зайнятості; здійснення заходів щодо формування гендерної ідеології в суспільстві, усунення обмежень доступу до влади, власності, ресурсів та можливостей для реалізації інтересів як жінок, так і чоловіків.

У третьому розділі - “Основні напрямки вдосконалення державної гендерної політики” - обґрунтовуються пріоритетні завдання держави щодо формування нових відносин між чоловіками і жінками в усіх сферах життєдіяльності шляхом упровадження цілеспрямованої державної політики рівних можливостей жінок і чоловіків, виховання у державних службовців гендерної свідомості та толерантності у гендерних питаннях, удосконалення правового та інституційного забезпечення реалізації державної гендерної політики. гендерний паритет рівність

З'ясовано, що вирішення цих завдань потребує запровадження дієвого механізму реалізації державної гендерної політики в Україні (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Механізм реалізації державної гендерної політики в Україні

На базі запропонованого механізму та рекомендацій практикуму “Впровадження гендерних підходів у діяльність органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування” визначено чотири рівні завдань органів державного управління щодо реалізації гендерної політики: перший рівень - забезпечення гендерного паритету в системі управління; другий рівень - впровадження заходів стосовно забезпечення прав жінок у процесі планування; третій рівень - забезпечення гендерної рівності у процесі реалізації державної політики; четвертий рівень - оцінка результатів упровадження та реалізації гендерної політики. Реалізація цих завдань потребує трансформації гендерних ролей і застарілих стереотипів поведінки, забезпечення рівноправних стосунків між статями, суспільного визнання права на самоідентифікацію і самооцінку жінок і чоловіків, принципової зміни характеру взаємодії між ними та використання сучасних методів і форм державного управління.

У зв'язку з цим запропоновано заходи управлінського, політичного, економічного, психологічного, культурного, педагогічного, інформаційно-просвітнього впливу на процес утвердження в реальній практиці гендерної демократії, реалізація яких передбачає:

- модернізацію гендерної освіти як елементу підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, науковий супровід якої включає психологічне забезпечення поглибленого вивчення гендера;

- зміну організаційної культури в державних установах та створення відповідного психологічного клімату в управлінських колективах шляхом орієнтації керівників на застосування гуманітарного менеджменту, формування особистого ставлення людини до гендерного питання через її діалог з членами колективу;

- удосконалення державної гендерної політики шляхом створення нових інститутів: Уповноваженого із забезпечення рівного статусу жінок і чоловіків Верховної Ради України, Національної ради з питань гендерної рівності при Президенті України, спеціалізованих судів тощо та обґрунтування мотивації їх діяльності;

- приведення законодавства України у відповідність із міжнародними правовими нормами та стандартами у сфері забезпечення гендерної рівності, у тому числі галузевих нормативно-правових актів, процесуальних процедур та спеціальних тимчасових заходів (гендерних квот);

- створення гендерно чутливої системи державного управління, елементами якої є аналітико-експертні групи, служби, центри; підготовка кадрового резерву на керівні державні посади; розробка та реалізація програм планування родини і кар'єри.

Гендерна рівність у суспільстві є потужним резервом для подальших суспільних зрушень, відтворення ресурсного потенціалу держави. Досягнення такої рівності можливе на шляху координації комплексних та скоординованих дій законодавчих, виконавчих, судових інституцій, неурядових організацій, міжнародних установ, політичних партій, науково-дослідних центрів з реалізації основних напрямків удосконалення гендерної політики.

Висновки

У сукупності результати дисертаційного дослідження дозволяють вирішити важливе для розвитку вітчизняної науки державного управління науково-прикладне завдання, що полягає в удосконаленні механізмів державного управління реалізацією державної гендерної політики в Україні.

Основні висновки дослідження зводяться до таких положень:

1. Незважаючи на законодавче закріплення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у громадсько-політичній та соціально-економічній сферах, в Україні мають місце деформації гендерної державної політики, що зумовлюють викривлення збалансованого представництва працівників різної статі в органах державного управління та органах місцевого самоврядування. Гендерна асиметрія потребує вдосконалення механізмів формування та реалізації державної гендерної політики на всіх рівнях влади.

2. Досягнення гендерної паритетності в суспільстві як неодмінної умови його стабільного розвитку неможливе без послідовних дій вищого законодавчого органу і органів виконавчої влади щодо формування гендерної культури взаємовідносин в управлінській сфері, зміни гендерної свідомості посадовців, урахування гендерних підходів у всіх стратегічних напрямках діяльності інститутів держави і громадянського суспільства.

3. З урахуванням теоретичних досліджень гендера та гендерних відносин, що розкривають соціально-філософські, соціологічні, політологічні, психологічні, культурологічні концепції чоловічої й жіночої ідентичності, державну гендерну політику варто розглядати як цілеспрямовану взаємопов'язану діяльність інститутів держави і громадянського суспільства щодо забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам для повної реалізації їх інтересів.

4. Конституційні засади державної гендерної політики в Україні не повною мірою відповідають міжнародним правовим нормам та стандартам у сфері забезпечення гендерної рівності і залишаються переважно декларативними, зокрема щодо рівних можливостей статей у виборчому процесі, сферах підприємництва та соціального захисту, органах державного управління та органах місцевого самоврядування, у праці та одержанні винагороди за неї, під час укладання колективних договорів, що виключає можливість демократичного впливу на досягнення гендерної рівності в усіх сферах суспільного життя.

Розв'язання гендерних питань вимагає проведення гендерно-правової експертизи існуючих законодавчих актів і внесення до них відповідних змін, включення гендерної компоненти до галузевих нормативно-правових актів, усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків щодо участі в управлінні державними справами, встановлення конкретних санкцій за порушення чинного законодавства.

5. Використання на практиці правових документів, що враховують гендерний підхід до оцінки діяльності організаційно-функціональних структур влади, потребує удосконалення організаційного механізму реалізації державної гендерної політики шляхом утворення нових інституцій, зорієнтованих на забезпечення гендерної рівності, перерозподіл функцій між суб'єктами державної гендерної політики, зміну гендерної свідомості посадових осіб.

6. Система гендерної освіти працівників владних структур має кардинально відрізнятися від масової підготовки громадян, оскільки успіх розпочатих реформ значною мірою визначається наявністю якісного кадрового потенціалу в країні, рівнем освіченості національної управлінської еліти з гуманістичним світоглядом, її психологічною підготовкою та кваліфікацією службовців. Гендерна освіта управлінців - це невід'ємний елемент підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, що передбачає зміну їх організаційної культури шляхом використання спеціальних соціально-психологічних методів і методик, забезпечення реального гендерного паритету в системі державного управління.

7. Методичні підходи до дослідження гендерних аспектів, які охоплюють кількісну та якісну оцінку гендерної рівності в суспільстві, доцільно доповнити показниками особистісних індексів мотивації до державно-управлінської діяльності як жінок, так і чоловіків, що дозволить створити сприятливі умови залучення жінок до державного управління.

8. Суттєвим інструментом реалізації державної гендерної політики повинна стати взаємоузгодженість дій інститутів держави і громадянського суспільства, здатних підтримувати гендерно чутливу систему державного управління у стані результативного функціонування.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Даудова Г.В. Конституційне підґрунтя здійснення гендерної політики в державному управлінні України / Г.В. Даудова // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - Вип. 2 (11). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. - C. 109 - 115.

2. Даудова Г.В. Актуальні проблеми реалізації гендерної політики на рівні регіональних органів влади / Г.В. Даудова // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. - № 2 (29): У 2 ч. - Ч. 2. - С. 138 - 146.

3. Даудова Г.В. Методологічні контексти подолання впливу гендерних стереотипів при прийнятті управлінських рішень / Г.В. Даудова // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. - Вип. 2. - К.: Вид-во НАДУ, 2006. - С. 237 - 248.

4. Даудова Г.В. Теоретико-методологічні засади гендера та гендерної політики / Т.Б. Хомуленко, Г.В. Даудова // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - Вип. 1 (16). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. - С. 364 - 369. (Особистий внесок здобувача полягає в удосконаленні поняття “гендерна політика”, а також у класифікації існуючих механізмів державного управління на механізми залучення та механізми участі).

5. Даудова Г.В. Сучасна жінка в суспільно-політичному житті / Г.В. Даудова // Я: Информационно-просветительское издание. - Харьков: Харьковская женская организация “Крона”, 2006. - № 1 (13). - С. 24 - 26.

6. Даудова Г.В. Організаційно-правові аспекти здійснення гендерної політики України в державному управлінні / Г.В. Даудова // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (22 березня 2007 р.): У 2 ч. / За наук. ред. канд. фіз.-мат. наук, доц. Шевчука П.І. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. - Ч. 1. - С. 35 - 37.

7. Даудова Г.В. Гендерні аспекти ціннісних орієнтацій харків'ян / Г.В. Даудова // Гендерна політика міст: історія і сучасність: матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Харківська національна академія міського господарства, Харків, 23-24 травня 2007 р.). - Вип. 2. - Харків: “Озон - Інвест”, 2007. - С. 47 - 54.

Анотація

Даудова Г.В. Формування та реалізація державної гендерної політики в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків, 2008.

У дисертації досліджуються механізми формування та реалізації державної гендерної політики на сучасному етапі розвитку українського суспільства та питання створення умов рівноправної участі жінок і чоловіків у суспільно-політичному житті. На підставі теоретичного узагальнення особливостей процесів та тенденцій розвитку гендерних відносин, визначення функцій та компетенції суб'єктів реалізації гендерної політики, опрацювання сукупності засобів та механізмів державного управління цією сферою запропоновано напрямки удосконалення організаційно-правового механізму формування гендерної політики, включення гендерної компоненти до галузевих нормативно-правових актів, упровадження гендерних підходів у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, створення в Україні гендерно чутливої системи державного управління, застосування методів, дій та підходів, спрямованих на визначення ціннісних орієнтацій громадян. Обґрунтовано провідну роль механізму мотивації у діяльності суб'єктів реалізації гендерної політики і доведено необхідність підвищення рівня гендерної освіти працівників владних структур як джерела формування гендерної свідомості суспільства.

Ключові слова: державна гендерна політика, механізми державного управління, функції державного управління, галузеві нормативно-правові акти, гендерна свідомість, гендерна освіта, державні службовці.

Аннотация

Даудова Г.В. Формирование и реализация государственной гендерной политики в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Харьков, 2008.

В диссертации исследуются механизмы формирования и реализации государственной гендерной политики на современном этапе развития украинского общества и вопросы создания условий равноправного участия женщин и мужчин в общественно-политической жизни. Систематизированы принципы, модели, концепции и стратегии обеспечения равенства мужчин и женщин, освещены этапы эволюции статуса и взаимоотношений мужчин и женщин, выявлено влияние политических, экономических, социальных, культурных, психологических факторов на достижение гендерного паритета в обществе.

Доказано, что современный этап исследования данной проблематики идентифицирует гендерное равенство с социальной структурой и культурными особенностями общества, что подтверждает необходимость последовательного перехода от патриархальной политики государства к ее эгалитарной модели с соблюдением принципа равноправного участия всех социальных групп в государственном строительстве и оптимальным использованием креативного потенциала мужчин и женщин.

В работе расширено понятийное содержание государственной гендерной политики, которое включает осознанное переосмысление обществом гендерных проблем и утверждение принципов общечеловеческой справедливости при реализации интересов мужчин и женщин.

На основе обобщения мирового опыта достижения гендерного равенства в обществе, определения роли гендерной политики в общественно-политическом и социально-экономическом развитии государства, исследования механизмов ее формирования и реализации в Украине, определения особенностей внедрения гендерного паритета в государственно-управленческой сфере предложены пути гендерной гармонизации украинского общества, согласования действий законодательных, исполнительных, судебных органов, международных и неправительственных организаций, политических партий, научно-исследовательских центров в области обеспечения гендерного равенства.

В качестве приоритетных задач органов государственного управления и органов местного самоуправления определены: достижение гендерного паритета в системе управления, включение гендерной составляющей при разработке программ социально-экономического развития территорий, обеспечение гендерного равенства в процессе реализации гендерной политики, мониторинг результатов внедрения гендерной политики.

Исходя из сформулированных приоритетов, в диссертации обоснованы направления совершенствования механизмов формирования и реализации государственной гендерной политики в Украине, в том числе законодательная поддержка сбалансированного представительства женщин и мужчин в избирательном процессе, в сфере государственного управления и местного самоуправления, устранение дисбаланса между возможностями мужчин и женщин в реализации конституционных прав. В работе сделан вывод о необходимости приведения нормативно-правового обеспечения гендерного равенства в украинском обществе к международным стандартам, что предусматривает гендерную экспертизу существующей законодательной базы, внесение изменений в ряд законов, включение в отраслевые нормативно-правовые акты гендерного компонента.

Для совершенствования деятельности организационно-функциональных структур предлагается создать в Верховной Раде Украины, при Президенте Украины, в судебной системе специализированные институты, деятельность которых была бы направлена на реализацию принципа гендерного равенства во всех сферах общественной жизни.

На основании теоретических исследований особенностей внедрения гендерного паритета в систему государственного управления, подкрепленных результатами социологического опроса, сделан вывод о необходимости переориентации системы государственного управления на использование новых подходов к организации гендерного образования государственных служащих, формирование позитивного социально-психологического климата в управленческих коллективах и цивилизованных межличностных отношений на уровне персонала. Создание в Украине гендерно чувствительной системы государственного управления призвано оказать существенное воздействие на изменение государственно-управленческих отношений, формирование новых подходов к реализации кадровой политики и планированию служебной карьеры.

Ключевые слова: государственная гендерная политика, механизмы государственного управления, функции государственного управления, отраслевые нормативно-правовые акты, гендерное сознание, гендерное образование, государственные служащие.

Аnnotation

Daudova G.V. Formation and Realization of the State Gender Policy in the Ukraine.- Manuscript.

Dissertation for getting a scientific degree of Candidate of Sciences in Public Administration following the speciality 25.00.02 - mechanisms of public administration. - Kharkiv Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration attached to the Office of the President of Ukraine. - Kharkiv, 2008.

The dissertation considers mechanisms of forming and realizing the state gender policy at the present stage in the Ukrainian modern society's development and the issues of creating conditions for the male and female equal participation in the social and political life.

The trends were proposed for improving the organizational and legal mechanism of forming the gender policy by means of including the gender components into the departmental normative and legal acts, implementing gender approaches into the activity of state powerful authorities and local self-governments, creating in the Ukraine the system of gender sensitive system of public administration, applying the methods, actions and approaches aimed at defining the values' orientation of citizens basing on the theoretical generalization of the peculiarities in the processes and tendencies of the gender relations development, isolation of functions and competences of subjects involved into the gender policy realization, definition of means and mechanisms of public administration of the relevant sphere.

The essential role of the motivational mechanism in the activity of the subjects of gender state policy realization was grounded, the necessity in enhancing the level of gender education of the officials being the source for forming the society's gender consciousness was proved.

Key words: state gender policy, mechanisms of public administration, functions of public administration, departmental normative and legal acts, gender consciousness, gender education, public servants.

Размещено на Allbest.ru