Організаційно–правові аспекти діяльності прокурора у виконавчому провадженні

7. Враховуючи подвійну роль прокурора у виконавчому провадженні (як особа, що здійснює нагляд за законністю виконавчого провадження і як особа, що ініціює відкриття виконавчого провадження), необхідно включити прокурора до складу учасників виконавчого провадження, передбачених статтею 10 Закону України “Про виконавче провадження”. З цією метою необхідно у частині 1 статті 10 Закону після слова “перекладачі” записати слово “прокурори”.

8. Можна стверджувати, що в умовах сьогодення у теорії сформулювалася самостійна процесуальна конструкція “Право прокурора на відкриття виконавчого провадження”. Вона включає: а) передумови права прокурора на відкриття виконавчого провадження; б) порядок (механізм) відкриття виконавчого провадження; в) гарантії реалізації права прокурора на відкриття виконавчого провадження. Ефективність участі прокурора у виконавчому провадженні багато в чому залежатиме від того, наскільки активно цей інструментарій буде використовуватись у конкретній правозастосовній практиці.

9. За змістом ч.2 ст.36¹ Закону України “Про прокуратуру”, яка відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 8 квітня 1999р. №3-рп/99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді, прокурор має право ініціювати відкриття виконавчого провадження на захист прав і свобод громадянина, якщо той за станом здоров'я чи з інших поважних причин не може реалізувати своє право на примусове виконання судового рішення. Щодо захисту інтересів держави прокурор звертається, на підставі виконавчого документа, до державного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження, якщо орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, на користь якого ухвалене рішення за позовом прокурора, не звертається до суду з проханням про видачу виконавчого документа або з будь-яких причин не пред'являє його державному виконавцю для примусового виконання.

10. Для реалізації у виконавчому провадженні наглядової функції прокурор, передусім, використовує таке право, як доручати відповідним органам ДВС проведення перевірок виконавчого провадження, отримувати необхідні документи і пояснення службових осіб і громадян, вживає передбачені законодавством заходи реагування щодо порушників закону тощо. Необхідно закріпити право прокурора на проведення перевірки законності виконавчого провадження саме у Законі України “Про виконавче провадження”, а також передбачити у цьому Законі право прокурора на витребування виконавчого провадження.

11. Організація роботи прокурора у виконавчому провадженні охоплює комплекс заходів по упорядкуванню і оптимізації діяльності конкретного органу прокуратури, реалізований її керівником. Управління системою прокуратури у цьому напрямку включає постановку перед прокурорами завдань і здійснення контролю за їх виконанням у точній відповідності із законом і недопущення у цій діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

12. Елементами структури роботи прокурора у виконавчому провадженні виступають: розподіл службових обов'язків; інформаційно-правове забезпечення; планування та здійснення прокурорських заходів; аналіз (узагальнення) стану законності; координація діяльності правоохоронних органів, у тому числі державної виконавчої служби по боротьбі із правопорушеннями; гласність вжитих заходів; первинний облік та статистична звітність про роботу прокурора та ін.

13. Важливою проблемою, яку необхідно вирішити, є підвищення правового статусу державних виконавців, зокрема - віднесення державної виконавчої служби до системи правоохоронних органів. Це необхідно зазначити у законах “Про Державну виконавчу службу” та “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”, що сприятиме належній координації (взаємодії) прокуратурою дій державної виконавчої служби та інших органів, які виконують судові рішення за своєчасним, правильним та повним виконанням.

14. Критеріями оцінки ефективності діяльності прокурора при виконанні рішень судів та інших органів слід вважати: а) повноту і своєчасність використання наданих йому повноважень; б) принциповість у реальному усуненні порушень закону при проведенні виконавчих дій, передусім, за фактами несвоєчасного, неправильного та неповного виконання судових рішень, відмови державного виконавця від вчинення певної виконавчої дії та зволікання з вчиненням виконавчих дій; в) відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем громадянам чи юридичним особам; г) фактичне поновлення порушених прав стягувача та інших осіб у виконавчому провадженні.

15. Суттєвою проблемою є відсутність кримінальної відповідальності за невиконання судових рішень боржниками - фізичними особами, що дає можливість їм безкарно ухилятися від виконання покладеного на них судом обов'язку. Без встановлення законом дієвої відповідальності за невиконання судових рішень неможливо досягнути їх реального виконання. Майже відсутній у чинному законодавстві України та зовсім не досліджений інститут відповідальності державної виконавчої служби, а саме: умови настання відповідальності, порядок відшкодування матеріальних збитків чи моральної шкоди, що нанесені учасникам виконавчого провадження або третім особам неправомірними діями посадових осіб ДВС. Отже, відповідальність державного виконавця та відділу ДВС повинні визначатися чітко, зрозуміло і окремою статтею у Законах України „Про державну виконавчу службу” та „Про виконавче провадження”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧАЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Говоруха М. Місце і роль прокуратури у виконавчому провадженні // Вісник прокуратури. - 2006. - № 10. - С. 51-58.

2. Говоруха М. Статус прокурора у виконавчому провадженні: матеріали Міжн. наук.-практ. конф. „Реформування органів прокуратури України: проблеми і перспективи” (2-3 жовт.2006 р.).- К.: Акад. пр-ри України, 2006.-С.135-137.

3. Говоруха М. Прокурорський нагляд у виконавчому провадженні: сучасний стан та перспективи // Право України.- 2007.-№4.- С.118-121.

4. Говоруха М. Правовий статус прокурора у виконавчому провадженні: матеріали 2-ої міжн. наук.- практ. конф. „Від громадянського суспільства до правової держави” (25 квіт. 2007 р.). - Х.: Харк. нац. ун-т ім.В.Н. Каразіна, 2007.-С.335-338.

5. Говоруха М. Право прокурора на відкриття виконавчого провадження: питання теорії і практики // Вісник прокуратури.- 2007.- № 8 .- С.59-64.

6. Говоруха М. Оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби прокурором: деякі теоретичні і практичні аспекти// Вісник Академії прокуратури України. - 2007.- № 3 . - С. 32-38.

7. Говоруха М. Поняття та значення організації роботи прокурора у виконавчому провадженні // Вісник прокуратури.- 2008.- № 3.- с.44-50.

Размещено на Allbest.ru