Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Державне регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

Дмитренко Вікторія Миколаївна

Запоріжжя - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Класичному приватному університеті, м. Запоріжжя.

Захист відбудеться "04" квітня 2008 р. о "09" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.03 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд.125.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий "03" березня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради З.О. Надюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Регіони України володіють багатим рекреаційно-туристичним потенціалом, який при ефективному використанні здатний не лише привести до відродження рекреаційно-туристичних комплексів, а й дати поштовх для розвитку всієї вітчизняної економіки. Світова практика показала, що при ефективному державному управлінні туризм може давати відчутні результати як для окремих регіонів, так і для держав у цілому.

Сфера рекреації й туризму в регіонах України перебуває на етапі зародження. Руйнування наявної інфраструктури, відсутність належного фінансування для розвитку, криза в більшості підприємств цієї сфери зумовлюють необхідність пошуку шляхів відновлення та поступального розвитку туризму в регіонах. Ринкові перетворення поставили багато підприємств РТК в складне становище, зумовивши кризу всього рекреаційно-туристичного комплексу країни. У сучасних умовах регіональні РТК мають ряд серйозних проблем: низька якість рекреаційно-туристичних послуг, слабка інфраструктура, високий рівень зносу основних фондів, стагнація розвитку внутрішнього і в'їзного туризму.

Ситуацію може змінити розробка ефективної системи державного управління РТК на регіональному рівні, що має єдину мету, стратегію і програму реалізації. РТК традиційно відігравав важливу роль у господарському комплексі Запорізької області, тому тут його проблеми потребують детального вивчення, аналізу, вироблення стратегії управління РТК і системи заходів для їх вирішення.

Проблеми й особливості розвитку туризму знайшли своє відображення в наукових дослідженнях: передумови виникнення, принципи функціонування підприємств рекреаційно-туристичного комплексу, класифікація їх форм і видів, організація діяльності в ринкових умовах, методологія розробки і реалізації державної та регіональної туристичної політики, особливості обліку й аналізу результатів роботи, планування фінансово-господарської діяльності, світовий досвід організації туризму висвітлені в наукових працях таких вітчизняних і зарубіжних учених, як: В. Азар, М. Борущок, Л. Гринів, П. Гудзь, Б. Данилишин, М. Долішній, В. Євдокименко, І. Зорін, В. Квартальнов, В. Кифяк, В. Козирєв, В. Кравців, О. Любіцева, М. Мальська, В. Мацола, А. Мельник, О. Мілашевська, О. Мордвінов, В. Федорченко, С. Харічков, В. Цибух, А. Чечель, О. Шаптала та інші.

Одним з ефективних важелів ринкового регулювання розвитку туризму є вдосконалення механізмів його державного регулювання. Потребують дослідження нові методологічні підходи до формування регіональної туристичної політики, розробка комплексу макроекономічних показників стану туристичної галузі та механізму формування механізму курортно-рекреаційної ренти. Актуальність та невідкладність вирішення проблем, пов'язаних з активізацією державної туристичної політики, необхідність удосконалення системи управління регіонального рекреаційно-туристичного комплексу визначили тему дисертаційної роботи, зумовили зміст, мету, завдання і структуру дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені в межах теми Класичного приватного університету "Планування, прогнозування та державне регулювання мікро - та макроекономічних процесів" (номер державної реєстрації 0102U003195). Роль автора полягає в розробці механізму встановлення та використання фонду рекреаційно-туристичної ренти шляхом аналізу різних підходів до поняття рекреаційно-туристичної ренти.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування й розробка рекомендацій з удосконалення системи державного регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу як складової державного регулювання суспільного розвитку України.

Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені та вирішені такі завдання:

визначити сутність рекреаційно-туристичного комплексу як об'єкта державного управління та методичні аспекти формування регіональної туристичної політики;

дослідити зарубіжний досвід державного регулювання сфери туризму;

проаналізувати стан туристичної галузі в Україні та розвиток і ефективність використання рекреаційно-туристичного потенціалу регіону;

обґрунтувати необхідність регіональної інтеграції в системі рекреаційно-туристичного комплексу;

розробити механізм формування рекреаційно-туристичної ренти;

поглибити концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу;

запропонувати заходи регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.

Об'єкт дослідження - процес державного регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти, практичні рекомендації щодо вдосконалення системи державного регулювання рекреаційно-туристичного комплексу регіону.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що цілеспрямована державна політика у сфері туризму, ефективне стратегічне управління рекреаційно-туристичного комплексу, запровадження механізму рекреаційно-туристичної ренти є необхідною та достатньою умовою ефективного функціонування туристичної галузі.

Методи дослідження. Теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження в галузі програмно-цільового управління, законодавчі та нормативно-правові акти, що встановлюють правові й організаційні основи суспільних відносин у сфері регулювання туристичної галузі як в Україні, так і за кордоном.

Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених із ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи - для дослідження практики державного регулювання туристичної галузі в зарубіжних країнах; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення й формулювання висновків; економіко-статистичний - для аналізу сучасного стану розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України та регіону; методи аналізу й синтезу - для розробки ефективного механізму реалізації державної політики в туристичній галузі; експериментальний - при розробці механізму рекреаційно-туристичної ренти, формування напрямів удосконалення державного регулювання рекреаційно-туристичного комплексу регіону.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні матеріали, звітна документація управлінь та відділів обласних державних адміністрацій і туристичних підприємств України, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних учених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

запропоновано механізм формування рекреаційно-туристичної ренти за рахунок відрахувань підприємств рекреаційно-туристичного комплексу регіону, що дасть змогу отримати кошти для саморозвитку рекреаційно-туристичного комплексу регіону;

удосконалено:

процес стратегічного управління рекреаційно-туристичним комплексом регіону, який полягає в розробці та реалізації туристичної політики регіону, при цьому основними етапами формування регіональної туристичної політики виступають: економічний аналіз і оцінювання розвитку комплексу регіону, вибір типу базової стратегії структурних перетворень в РТК регіону, вироблення системи пріоритетів розвитку РТК регіону, вироблення та реалізація основних напрямів туристичної політики;

науково-методичні підходи до формування туристичної політики в регіоні. Запропоновано використовувати два підходи, які доповнюють один одного. В основі системного підходу лежить процес створення та реалізації турпродукту, а в основі сценарного - сам регіон, його особливості, зв'язки, елементи, а також місце і роль серед інших регіонів;

набуло подальшого розвитку:

визначення поняття "рекреаційно-туристичний комплекс" як частини господарського комплексу регіону, що є об'єднанням туристичних, рекреаційних і супутніх підприємств та організацій, діяльність яких координується державними структурами і спрямована на створення, просування та реалізацію унікального турпродукту з урахуванням оптимального використання рекреаційно-туристичного потенціалу території;

організаційна структура державного регулювання та управління сфери туризму на регіональному рівні шляхом обґрунтування надання додаткових повноважень та функцій структурним підрозділам місцевих органів виконавчої влади з питань туризму; створення Агентства регіонального розвитку рекреаційно-туристичного комплексу;

концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу за допомогою SWOT-аналізу, на підставі чого розроблено основні етапи Стратегії розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використані Запорізькою обласною радою при розробці функцій координації і контролю з боку регіональних органів управління РТК при реалізації Стратегії розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Запорізької області (довідка № 1247-9 від 23.10.2007 р.) на підставі чого Державній туристичній адміністрації було запропоновано механізм розрахунку рекреаційно-туристичної ренти та фонду рекреаційно-туристичної ренти (довідка № 440/8 від 07.05.2007 р.).

державне регулювання туризм регіональний

Бердянською районною державною адміністрацією апробовано механізм встановлення та використання фонду рекреаційно-туристичної ренти, розроблений шляхом аналізу різних підходів до поняття рекреаційно-туристичної ренти (довідка № 47-09 від 10.12.2007 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовують у навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: "Економіка туристичного та готельного господарства", "Ринок туристичних послуг", "Державне регулювання економіки", "Основи туристичного бізнесу", а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка № 199-07 від 19.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано ті положення та ідеї, які отримані в результаті особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях, конгресах, круглих столах: "Культура і освіта фахівців туристичної сфери - сучасні тенденції та прогнози" (м. Київ, 2005 р.), "Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України" (м. Харків, 2007 р.), "Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні" (м. Запоріжжя, 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 8 публікаціях, із них 4 - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,6 обл. - вид. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 209 сторінок, із них 11 рисунків, 14 таблиць, 2 додатки, список використаних джерел (179 найменувань).

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі - "Теоретико-методичні основи державного регулювання рекреаційно-туристичного комплексу на державному та регіональному рівнях" - досліджено сутність рекреаційно-туристичного комплексу як об'єкта державного управління, визначено роль рекреаційно-туристичного комплексу в економічній системі держави, обґрунтовано необхідність формування регіональної туристичної політики, проаналізовано зарубіжний досвід державного регулювання сфери туризму.

Рекреаційно-туристичний комплекс є складною відкритою системою, яка перебуває в постійному розвитку. Основна мета РТК, на наш погляд, надання якісного, унікального та конкурентоспроможного турпродукту, спрямованого на духовне і фізичне відновлення та вдосконалення людини. РТК - це частина господарського комплексу регіону, що є об'єднанням туристичних, рекреаційних і супутніх підприємств та організацій, діяльність яких координується державними структурами і спрямована на створення, просування й реалізацію унікального турпродукту з урахуванням оптимального використання рекреаційно-туристичного потенціалу території.

Згідно з концепцією, головною метою державної політики у сфері туризму є створення сучасного високоефективного й конкурентоспроможного туристичного комплексу, що забезпечує широкі можливості для задоволення потреб українських та іноземних громадян у різноманітних туристичних послугах. Пріоритетними напрямами визнано розвиток внутрішнього і в'їзного туризму. Державна туристична політика є комплексом заходів правового, економічного й організаційного порядку, підкріплена відповідними управлінськими інститутами, діяльність яких пронизує всі управлінські рівні та спрямована на узгодження державних, бізнесових і місцевих інтересів на ринках туристичних послуг різного порядку. Регуляторними каналами впливу є законодавчо-нормативний, податковий, валютно-фінансовий, інформаційний, управлінський. Ефективність державної туристичної політики відображається в характері туристичного процесу і позначається місцем, яке займає в ньому національний туристичний ринок, та прибутковістю індустрії туризму, її прямим та опосередкованим внеском у національну економіку.

Для сфери туризму в економіці держави регіональний аспект функціонування, регулювання та управління має винятково важливе значення. Саме в регіонах реалізують конкретні кроки з формування нових і відновлення наявних РТК, їх диверсифікації й оновлення, у регіонах здійснюється прив'язка інвестиційних проектів до конкретних підприємств, розвивається підприємництво, проводяться ринкові реформи.

Виходячи з діалектики взаємодії державної й економічної систем, можна визначити такі об'єктивні обставини, що найбільше впливають на формування механізму державного регулювання РТК в Україні. По-перше, це потужна роль держави, що традиційно склалася, в управлінні економікою, у тому числі й туристичною сферою. По-друге, циклічність функціонування ринкової економіки, відхилення вектора дій суб'єктів туристичної діяльності, спрямованої на отримання найбільшої віддачі від вкладених коштів, від стратегічного напряму державної політики щодо РТК. По-третє, це особливості перехідного періоду, такі як політична нестабільність, виникнення нових форм і напрямів туристичної діяльності, відсутність збалансованого розвитку реальної та фінансової сфер. Управління РТК в регіоні здійснюється за допомогою розробки, організації та подальшої реалізації туристичної політики. Сьогодні туристська політика є важливою складовою зовнішньої і внутрішньої політики разом з економічним, соціальним, культурним, екологічним та іншими напрямами державної політики. Туристична політика в Україні на регіональному рівні управління перебуває на стадії становлення, вона не відлагоджена ні організаційно, ні з погляду економічного механізму її реалізації. Завдання побудови її системної моделі на сьогодні повною мірою не здійснено ні в країні в цілому, ні тим більше в її регіонах.

У межах дослідження виділено дві основні форми державного регулювання рекреаційно-туристичної діяльності, які впливають на туристичну сферу:

1) форми стратегічного регулювання РТК, пов'язані з державним економічним програмуванням, розробкою та реалізацією цільових комплексних програм, інвестиційною, фінансовою, податковою, бюджетною, інноваційною, структурною політикою; інституційними перетвореннями; політикою у сфері спеціального законодавства; політикою із залучення іноземних інвестицій; програмами з підвищення інвестиційної активності в окремих видах, напрямах і об'єктах туризму;

2) форми тактичного регулювання РТК, пов'язані із здійсненням заходів щодо короткочасного стимулювання розвитку РТК, стимулювання зростання виробництва і зайнятості в РТК в поточному періоді; короткостроковими цільовими програмами розвитку.

Запропоновано основні напрями державної політики розвитку туризму (рис.1) .

Визначено, що концепція туристичної політики регіону повинна містити такі складові її науково-методичного забезпечення: наукову концепцію розвитку РТК регіону на перспективу, в основу якої закладено система пріоритетів розвитку РТК і структурної політики щодо нього в регіоні; основні напрями туристичної політики регіону, умови, що забезпечують реалізацію концепції.

Рис.1. Основні напрями державної політики розвитку туризму

На їх основі розробляють конкретні пропозиції щодо активізації туристичної діяльності в регіоні.

У другому розділі - "Організаційно-економічний механізм державного регулювання туристичної галузі" - визначено, що на початку третього тисячоліття туризм перетворився на одну з найбільш високоприбуткових і динамічних галузей економіки в світі. Держава проголосила туризм одним із пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки. Туризм має вагомий вплив на такі ключові галузі господарства, як транспорт і зв'язок, торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та багато інших, виступаючи каталізатором соціально-економічного розвитку держави.

На основі загального функціонально-цільового критерію рекреація та туризм інтегровані до єдиного рекреаційно-туристичного комплексу, соціально-економічні, демографічні, ресурсно-екологічні та політичні чинники розвитку якого визначають індустріальний характер його функціонування. Виділено значення рекреаційного потенціалу, який виконує відтворювальні функції й безпосередньо впливає на виробничо-господарську та соціодемографічну ситуацію в регіоні. Особливо актуальне це питання для індустріальних регіонів, яким є Запорізька область. Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов'я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом і перебуває на шляху екстенсивного освоєння. Запорізьке Приазов'я має значний рекреаційний потенціал: сприятливі кліматичні умови, піщані пляжі, рівнинний рельєф, лікувальні грязі та мінеральні води тощо. Об'єктивною основою інтеграції на туристичному ринку, як показує практика, є складні технологічні ланцюги, зумовлені процесами поглиблення міжнародного поділу праці і глобалізації світового туризму. На нинішньому етапі розвитку туристичного ринку доцільно, щоб ініціатором інтегрованих структур виступала держава. При цьому вона повинна поставити за мету збереження системи державного управління галуззю. На регіональному рівні ініціатором створення інтегрованих структур повинна виступати облдержадміністрація.

Оптимальним варіантом у рамках горизонтальної інтеграції є створення асоціації підприємств рекреаційної сфери, яка могла б акумулювати фінансові ресурси, розробляти й запроваджувати в життя маркетингову та рекламну концепції, що орієнтуються на міжнародні стандарти.

Основна мета асоціації збігається з основною метою системи просування рекреаційного продукту - просування рекреаційних послуг.

У цілому діяльність об'єднань, спрямована на формування стабільних курортно-туристичних потоків, має бути орієнтована на: підвищення рівня сервісу; зниження транспортних витрат; розробку гнучкіших програм відпочинку; розвиток культурних обмінів і міжнародних зв'язків; автоматизацію систем управління і реалізації; розвиток інфраструктури.

Основними напрямами туристичної галузі, на які може орієнтуватися регіональний рекреаційно-туристичний комплекс, є такі: курортний туризм - з метою відпочинку і лікування (має досить хорошу базу, але потребує додаткових вкладень; є традиційним, хоча у світовій практиці не виступає як основний, а отже, вимагає обов'язкового розвитку інших напрямів) ; маршрутний туризм - малоефективний, але як супутній може давати певний дохід; діловий і конгресний туризм - проведення переговорів, участь у семінарах, виставках, ярмарках і конференціях - найбільш перспективний і високоприбутковий, для нього характерний високий платоспроможний попит, але він вимагає високого рівня сервісу та розвитку інфраструктури, що потребує значних капіталовкладень і залучення інвесторів.

У третьому розділі - "Удосконалення механізму державного регулювання рекреаційно-туристичного комплексу регіону" - розроблено механізм формування курортно-рекреаційної ренти; поглиблено концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу; запропоновано заходи регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.

У результаті повного SWOT-аналізу виявлено ключові чинники успіху відновлення й розвитку РТК Запорізької області: розробка системи заходів, спрямованих на забезпечення безпеки туриста і зниження кримінальної та політичної обстановки в регіоні; створення позитивного туристичного образу Запорізької області, а також ефективної системи просування регіонального туристичного продукту на вітчизняний і міжнародний ринки туристичних послуг; відновлення та розвиток туристичної інфраструктури регіону, її модернізація й інноваційна спрямованість; залучення нових груп туристів, створення принципово нових турпродуктів і їх просування; створення для інвестора в РТК області максимально сприятливих умов роботи; створення й постійне оновлення бази інвестиційних пропозицій ("зелених майданчиків") і проектів зі створення об'єктів РТК в області; стимулювання різними методами інвестування в РТК області; створення Агентства регіонального розвитку РТК регіону, основними завданнями якого будуть збір даних і маркетингові дослідження в РТК регіону і за його межами, і на їх основі розробка і впровадження проектів розвитку РТК регіону, оцінка і моніторинг туристичного клімату і потенціалу регіону; створення якісної системи статистичного обліку і моніторингу по всіх елементах РТК регіону; залучення місцевого населення для участі в РТК, створення підсобних господарств для постачання підприємств РТК, розміщення туристів; розробка дієвих механізмів і схем залучення коштів населення в інвестування РТК регіону; розробка і реалізація ефективної кадрової політики в РТК регіону; забезпечення навчання, перепідготовки і стажування фахівців у сфері РТК відповідно до міжнародних стандартів; розробка комплексу заходів, які сприяють подоланню проблем, що виникають на підприємствах РТК деяких форм власності, а в разі потреби і зміна цими підприємствами форми власності; сприяння створенню і ефективному розвитку прогресивних форм організації підприємств РТК (кооперація, франчайзинг), які роблять доступними малим і середнім організаціям ті переваги, які мають великі підприємства; розробка комплексу заходів щодо вирішення екологічних проблем регіону; вироблення правил і норм забудови регіону відповідно до його рекреаційно-туристичної спеціалізації і із збереженням стилю, а також культурних, історичних і археологічних пам'ятників і цінностей. Надання державним органам повноважень щодо ведення контролю за користуванням земель регіону і цілями, їх використання; створення потужної регіональної державної структури управління РТК, здатної дієво і якісно управляти розвитком РТК регіону.

Запропоновано механізм формування рекреаційно-туристичної ренти за рахунок відрахувань підприємств рекреаційно-туристичного комплексу регіону.

В основу був покладений такий механізм встановлення й використання фонду рекреаційно-туристичної ренти, розроблений шляхом аналізу різних підходів до поняття рекреаційно-туристичної ренти (рис.2).

Як база розрахунку рекреаційно-туристичної ренти запропоновано 3 основні варіанти:

1) економічні результати діяльності підприємства, при цьому рентні платежі стягуються: у формі процентної ставки від розміру валової виручки підприємства; у формі процентної ставки від величини валового, чистого прибутку або прибутку до оподаткування підприємства;

2) собівартість послуг підприємства (прямі витрати), при цьому рентні платежі стягуються: у процентному співвідношенні від вартості ліжко-дня мешкання туриста; у формі фіксованої суми від вартості ліжко-дня мешкання туриста;

3) як економічні результати підприємства, так і собівартість послуг підприємства, при цьому рентні платежі стягуються й у формі процентної ставки від величини валової виручки підприємства, і від вартості ліжко-дня мешкання туриста.

Рекомендовано в межах дослідження реалізацію семи базових цілей на період дії Стратегії: розробка і впровадження механізмів активного залучення позабюджетних джерел інвестицій в РТК регіону; відновлення й розвиток туристичної інфраструктури регіону, її модернізація та інноваційна спрямованість; підвищення привабливості Запорізької області шляхом залучення нових груп туристів, створення принципово нових турпродуктів і їх просування, а саме з акцентом на розважальний, конгресний і екскурсійний туризм; створення позитивного туристичного образу Запорізької області, сприятливого і безпечного для потенційного туриста; розвиток і посилення інститутів, які забезпечують прогрес і управління РТК регіону; розробка та впровадження системи інформаційного забезпечення РТК регіону й інститутів з її обслуговування; посилення програми маркетингу РТК регіону; розширення та модернізація матеріальної бази розміщення туристів у регіоні відповідно до сучасних вимог.

Рис. 2. Механізм створення та використання фонду рекреаційно-туристичної ренти

Упровадження механізму рентних платежів при успішній реалізації може дати такі результати: ефект у розвитку РТК, коли отриманий первинний результат зростає швидкими темпами за рахунок залучення пов'язаних і взаємодоповнюючих джерел. Таким чином, рента могла б виступити найважливішим внутрішнім джерелом саморозвитку, самоокуповування й самофінансування РТК регіону й всього національного туризму.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено науково-прикладне завдання розробки теоретичних, методичних і практичних положень з удосконалення механізмів державного регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.

1. У межах дослідження найбільш придатним для розгляду категорії "туризм" є рекреаційно-туристичний комплекс (РТК), оскільки в нашій країні в загальній структурі туризму переважає рекреаційна послуга. Встановлені причини, з яких рекреаційно-туристичний комплекс видається найбільш оптимальною категорією: по-перше, вплив туризму на різні сфери діяльності не можна обмежувати рамками однієї галузі; по-друге, рекреаційно-туристичний комплекс включає два поняття - територію і сам рекреаційно-туристичний комплекс, який вона містить. По-третє, вживання поняття "комплекс" у синтетичній категорії "рекреаційно-туристичний комплекс" зумовлено тією обставиною, що рекреаційно-туристська технологія сама є комплексною, а технології виробництва окремих видів туристичних послуг у складі рекреаційно-туристичного продукту мають разом із спільними рисами, властивими технологіям сфери обслуговування в цілому, специфічні ознаки, що має на увазі формування не галузі, а міжгалузевого рекреаційно-туристичного комплексу; по-четверте, рекреаційно-туристичний комплекс заснований на поєднанні ринкових і державних механізмів регулювання, у РТК держава виступає як підсистема, окремий учасник, суб'єкт, що забезпечує узгодження інтересів всієї території з інтересами окремих учасників рекреаційно-туристичного комплексу.

2. З огляду на специфічні ознаки рекреаційно-туристичного комплексу дано його визначення як частини господарського комплексу регіону, що є об'єднанням туристичних, рекреаційних і супутніх підприємств і організацій, діяльність яких координується державними структурами та спрямована на створення, просування й реалізацію унікального турпродукту з урахуванням оптимального використання рекреаційно-туристичного потенціалу території.

3. Визначено найважливіші напрями й основні завдання державної політики у сфері туризму: створення організаційно-правових і економічних умов для прискорення розвитку в'їзного і внутрішнього туризму; формування сучасної маркетингової стратегії просування туристичного продукту на внутрішньому й міжнародному ринках; формування сучасної цілісної нормативно-правової бази; зміцнення та подальший розвиток міжгалузевої й міжрегіональної координації на користь підвищення ефективності вітчизняної туристичної індустрії; підвищення якості обслуговування у сфері туризму.

4. У результаті аналізу системи управління туризмом у зарубіжних країнах виділено три основні моделі державного управління сферою туризму.

Перша модель характеризується відсутністю центральної державної адміністрації, яка регулює сферу туризму. Основним прикладом застосування цієї моделі є США. Навряд чи в нинішніх умовах подібна модель може бути застосовна до України, де, з одного боку, туристська індустрія перетворилася останніми роками на серйозну складову економіки, а з іншого - могла б розвиватися набагато успішніше при можливій серйозній державній підтримці. Друга модель базується на наявності сильного й авторитетного міністерства, що концентрує у своїх руках значний контроль над галуззю. Як приклад застосування подібної моделі можна навести Туреччину, Єгипет, Туніс. Аналіз використання моделі показав, що вона досить ефективна і приваблива, у тому числі і для України. У європейських країнах домінує третя модель організації державної туристичної адміністрації - туризм на рівні центральних органів виконавчої влади належить до компетенції якого-небудь багатогалузевого міністерства.

5. Запропоновано підходи до формування туристичної політики в регіоні, які є базовими і які взаємодоповнюють один одного. В основі системного підходу лежить процес створення й реалізації турпродукту, а в основі сценарного - сам регіон, його особливості, зв'язки, елементи, а також місце і роль серед інших регіонів. Здійснення в регіоні ефективного управління вимагає врахування як природи та умов перебігу процесу формування турпродукту, так і знання специфіки, історії й тенденцій розвитку регіону. Розробка реальної туристичної політики регіону вимагає використання обох підходів. Водночас, сценарний підхід більш повно відображає систему елементів туристичної політики.

6. Аналіз в'їзних туристських потоків у розрізі областей свідчить, що більшість іноземних туристів (96%) обслуговуються у п'яти регіонах України, а саме: м. Київ і Автономна Республіка Крим, Одеська, Львівська, Запорізька області. Україна посідає помітне місце серед 25 найбільш відвідуваних країн світу, проте слід зазначити, що третина всіх туристів приїжджають із Росії. Крім туристів із СНД, Україну найчастіше відвідують туристи з Угорщини, Польщі, Німеччини, Австралії, США та Канади. Щодо визначення перспективних та високоприбуткових видів туризму, що набувають розвитку, то такими є конгресний, оздоровчо-лікувальний, спортивний туризм, а також тури для мисливців та рибалок. Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов'я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом і перебуває на шляху екстенсивного освоєння. Запорізьке Приазов'я має значний рекреаційний потенціал: сприятливі кліматичні умови, піщані пляжі, рівнинний рельєф, лікувальні грязі та мінеральні води тощо.

7. На підставі проведеного аналізу виявлено негативні чинники, які перешкоджають подальшому розвитку туризму, комплексному санаторно-курортному оздоровленню населення та перетворенню Запорізької області на туристично-екскурсійний центр: відсутність цілісної системи державного управління туризмом і курортами в області; повільні темпи зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму області; відсутність відповідних об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості; невідповідність більшості туристичних, курортних закладів міжнародним стандартам; тенденція скорочення кількості підприємств готельного господарства; незадовільний стан туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури курортних зон області; незбалансованість соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів та необхідність їх збереження; відсутність інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку туризму і курортів; недостатня забезпеченість туристичної і курортної галузі висококваліфікованими спеціалістами; недосконалість бази даних стосовно об'єктів туристичної та курортної сфер; недостатня реалізація наявного рекреаційного та історико-культурного потенціалу; низькі темпи процесів модернізації застарілої курортно-рекреаційної та туристичної інфраструктури, залучення інвестицій у їх розвиток; стійке зниження кількості населення; надмірний податковий тиск на підприємства галузі; низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристично-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності, слабкість її інформаційно-рекламного забезпечення на внутрішньому і, особливо, зовнішньому ринках, недоліки територіальної організації туристично-екскурсійних маршрутів та інформаційної інфраструктури.

8. Для реалізації горизонтальної управлінської інтеграції необхідне, перш за все, створення чіткої організаційної структури. Це дасть змогу гнучко координувати модель планування й ефективного контролю за вартістю рекреаційних послуг; розвивати навички подачі турпродукту, ефективно рекламувати і просувати послуги з урахуванням налагодження системи стійких зв'язків; планувати інвестиційні витрати з управління мережею реалізації своїх послуг. Оптимальним варіантом у рамках горизонтальної інтеграції є створення асоціації підприємств рекреаційної сфери, яка могла б акумулювати фінансові ресурси, розробляти й втілювати в життя маркетингову й рекламну концепції, що орієнтуються на міжнародні стандарти.

9. Основна мета асоціації збігається з основною метою системи просування рекреаційного продукту - просування рекреаційних послуг. Завданнями асоціації є залучення нових споживачів і утримання "старих". До основних функцій Асоціації входитимуть проведення єдиної маркетингової стратегії для всього регіону в цілому та координації відповідно до неї стратегії окремого рекреаційного підприємства, реалізація єдиної рекламної кампанії, здійснення моніторингу ринку і надання рекомендацій РП і облдержадміністрації. Асоціація є громадською організацією, засновниками якої можуть виступати санаторно-курортні установи, облдержадміністрація, державні позабюджетні фонди та інші зацікавлені організації.

10. На основі проведеного аналізу та виділення ключових чинників успіху було сформульовано п'ять стратегічних можливостей розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Запорізької області та проведено SWOT-аналіз за напрямами: розвиток наявного туристичного продукту; еволюція наявної бази туризму з виділенням і розвитком спортивного та екстремального видів туризму як пріоритетних; розвиток нових туристичних продуктів, орієнтованих на сегменти специфічного попиту; розвиток на території регіону мережі курортів, що дублюють світові. За кожним напрямом розвитку виділено сильні та слабкі сторони розвитку, проблеми та можливості розвитку; зроблено висновок.

11. У рамках розробки Стратегії розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Запорізької області запропоновано модель його розвитку трьома етапами:

1) відновлення збиткових галузей і виробництв РТК і початок інвестування майбутніх виробництв - 2006-2008 рр.;

2) створення й інвестування нових напрямів розвитку РТК з підтримкою наявного потенціалу РТК - 2008-2015 рр.;

3) диверсифікація і просування на ринок принципово нових унікальних продуктів - 2015-2025 рр.

12. На основі проведеного аналізу можна назвати основні чинники, що забезпечують механізм удосконалення державного управління в регіоні: створення потужної регіональної структури управління РТК, здатної дієво і якісно вирішувати питання відновлення й розвитку РТК регіону; введення системи кількісних і якісних показників за оцінкою ефективності роботи регіональних органів управління РТК; вдосконалення кадрового складу з акцентом на набуття досвіду і навичок у галузі сучасного консалтингу, менеджменту, маркетингу, інформаційних технологій у сфері туризму; повний взаємозв'язок і співпраця між окремими підрозділами регіонального управління, що беруть участь в управлінні РТК регіону; організація тісної роботи для реалізації стратегії розвитку РТК з місцевими органами влади; посилення взаємодії з діловим співтовариством регіону, представниками науки, фахівцями в області консалтингу по розвитку РТК і вирішенню його ключових проблем; забезпечення створення й нормальної роботи сучасних інформаційних баз з розвитку РТК регіону; забезпечення фахівців сучасними інформаційними технологіями і програмними продуктами з метою підвищення продуктивності й ефективності праці; активне впровадження процедур стратегічного менеджменту в роботу фахівців; посилення функцій стратегічного планування, ведення маркетингових досліджень, просування і створення нових турпродуктов в регіоні в процесі управління РТК регіону; посилення функцій координації і контролю з боку регіональних органів управління РТК при реалізації стратегії розвитку РТК Запорізької області; поліпшення якості, повноти та достовірності інформації про РТК Запорізької області, необхідної в процесі управління ним фахівцями державних органів; створення потужного фінансового джерела державного фінансування РТК в регіоні, наприклад, шляхом упровадження фонду рекреаційно-туристичної ренти; створення Агентства регіонального розвитку РТК регіону.

13. Аналіз діючих платежів (податків) за користування природними ресурсами свідчить про відсутність відпрацьованих механізмів стягування плати за користування природними рекреаційними ресурсами і в цілому єдиної методології щодо встановлення ресурсних платежів. При виборі методики розрахунку рекреаційно-туристичної ренти необхідно враховувати інтереси трьох суб'єктів: підприємства РТК, туриста і регіону в особі державних органів влади. Запропоновані механізми розрахунку рекреаційно-туристичної ренти повинні істотно допомогти рекреаційно-туристичному комплексу отримати необхідні кошти для саморозвитку. Основною перешкодою для впровадження насамперед є відсутність розробки методики обліку рекреаційно-туристичної ренти.

14. Запропоновано основні пріоритетні заходи розвитку рекреаційної сфери в регіоні: модернізація діючих туристичних об'єктів та курортно-рекреаційних закладів, створення та функціонування високорентабельних туристичних та курортно-рекреаційних підприємств на базі впровадження сучасних технологій світового туризму, збільшення кількості готелів і створення лікувальних центрів, які надаватимуть платні послуги; стимулювання розвитку перспективних тематичних напрямів туризму; освоєння нових рекреаційно-курортних зон та територій, які мають туристичний потенціал, та розробка нових екскурсійних маршрутів з урахуванням історико-культурних цінностей регіону; проведення тендерів на право виділення рекреаційних територій під забудову об'єктами рекреації з пайовою участю на розвиток інженерної та загально курортної інфраструктури; подальше розширення номенклатури курортно-рекреаційних послуг за рахунок екзотичного туризму й різних видів медичних послуг; підвищення якості та асортименту туристичних послуг, нарощування обсягів надання туристичних та оздоровчих послуг за рахунок розширення в'їзного та внутрішнього туризму; створення високоякісної рекламної кампанії регіонального туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках, підготовка необхідної інформації про рекреаційно-туристичний потенціал регіону.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Дмитренко В.М. Здійснення державної політики в туристичній галузі на регіональному рівні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУНАДУ, 2005. - Вип.4 (18). - С.17-180.

2. Дмитренко В.М. Проблеми й тенденції розвитку туризму в Україні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2007. - № 3. - С.63-67.

3. Дмитренко В.М. Інструменти здійснення регуляторної політики в галузі туризму // Економіка та держава. - 2007. - № 10. - С.57-59.

4. Дмитренко В.М. Напрями вдосконалення механізмів розвитку туризму на регіональному рівні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2007. - № 4. - С.69-74.

5. Дмитренко В.М. Виставкова діяльність, як складова туризму // Матеріали круглого столу Всесвітньої Туристичної біржі (WTM). Лондон, Великобританія, 2005. - С.4-5.

6. Дмитренко В.М. Турбизнес и Всемирная торговая система // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Культура і освіта фахівців туристичної сфери - сучасні тенденції та прогнози". - К, 2005. - С.477-479.

7. Дмитренко В.М. Повноваження обласної координаційної ради з питань розвитку туризму // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: Матеріали науково-практичної конференції, 27 листопада 2007 р. - Х.: Вид-во ХарРІНАДУ "Магістр", 2008. - С.81-83.

8. Дмитренко В.М. Удосконалення організації і технологій державного регулювання розвитку сфери туризму // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. / Гуманітарний університет "ЗІДМУ", 11-12 жовтня 2007; Ред. кол.В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2007 - Т.2. - С.342-345.

Анотація

Дмитренко В.М. Державне регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2008.

Дисертацію присвячено питанням побудови дієвих механізмів державного регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу. Визначено сутність рекреаційно-туристичного комплексу як об'єкта державного управління та методичні аспекти формування регіональної туристичної політики. Досліджено та проаналізовано зарубіжний досвід державного регулювання сфери туризму. Проаналізовано сучасний стан туристичної галузі в Україні та розвиток і ефективність використання рекреаційно-туристичного потенціалу регіону. Виявлено негативні чинники, які перешкоджають подальшому розвитку туризму, комплексному санаторно-курортному оздоровленню населення та перетворенню Запорізької області на туристично-екскурсійний центр. Обґрунтовано необхідність регіональної інтеграції в системі рекреаційно-туристичного комплексу. Розроблено механізм формування курортно-рекреаційної ренти. Поглиблено концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу. Проведено SWOT-аналіз, на підставі чого виявлено ключові чинники успіху для відновлення і розвитку РТК Запорізької області. Запропоновано заходи державного регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.

Ключові слова: державне регулювання, ефективність, механізми, рекреаційно-туристичний комплекс, регіональні програми, потенціал.

Аннотация

Дмитренко В.Н. Государственное регулирование регионального рекреационно-туристического комплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2008.

Диссертация посвящена вопросам построения эффективных механизмов государственного регулирования регионального рекреационно-туристического комплекса. Определено сущность рекреационно-туристического комплекса как объекта государственного управления и методические аспекты формирования региональной туристической политики. Исследован и проанализирован зарубежный опыт государственного регулирования сферы туризма. Проанализировано современное состояние туристической отрасли в Украине и эффективность использования рекреационно-туристического потенциала региона. Обоснована необходимость региональной интеграции в системе рекреационно-туристического комплекса. Разработан механизм формирования курортно-рекреационной ренты. Предложены концептуальные подходы к определению направлений развития регионального рекреационно-туристического комплекса. Проведен SWOT-анализ, который позволил выявить ключевые факторы успеха возобновления и развития РТК Запорожской области.

Определены важнейшие направления и основные задачи государственной политики в сфере туризма: создание организационно-правовых и экономических условий для ускорения развития въездного и внутреннего туризма; формирование современной маркетинговой стратегии продвижения туристического продукта на внутреннем и международном рынках; формирование современной целостной нормативно правовой базы; укрепление и последующее развитие межотраслевой и межрегиональной координации в интересах повышения эффективности отечественной туристической индустрии; повышение качества обслуживания в области туризма.

Выделены три основные модели государственного управления сферой туризма. Первая модель характеризуется отсутствием центральной государственной администрации, регулирующей сферу туризма. Вторая - базируется на наличии сильного и авторитетного министерства, которое концентрирует в своих руках значительный контроль над отраслью. По третьей модели организации государственной туристической администрации туризм на уровне центральных органов исполнительной власти входит в компетенцию какого-либо многоотраслевого министерства.

Предложены подходы к формированию туристической политики в регионе, которые являются базовыми и взаимодополняющими. В основе системного подхода лежит процесс создания и реализации турпродукта, а в основе сценарного - сам регион, его особенности, связи, элементы, а также место и роль среди других регионов.

Выявлены негативные факторы, которые препятствуют развитию туризма, комплексному санаторно-курортному оздоровлению населения и превращению Запорожской области в туристический и экскурсионный центр: отсутствие целостной системы государственного управления туризмом и курортами в области; медленные темпы роста объемов инвестиций в развитие материальной базы туризма; отсутствие соответствующих объектов для развития туристической деятельности в сельской местности; несоответствие большинства туристических, курортных заведений международным стандартам; тенденция сокращения количества предприятий гостиничного хозяйства; неудовлетворительное состояние туристической, сервисной и информационной инфраструктуры курортных зон области; несбалансированность социальной и экономической эффективности использования рекреационных ресурсов и необходимость их сохранения; отсутствие инновационных проектов и научных исследований по вопросам развития туризма и курортов; недостаточная обеспеченность туристической и курортной отрасли высококвалифицированными специалистами; несовершенство базы данных по объектам туристической и курортной сфер.

На основе проведенного анализа определено основные факторы, которые обеспечивают механизм совершенствования государственного управления в регионе: создание мощной региональной структуры управления РТК; введение системы количественных и качественных показателей по оценке эффективности работы региональных органов управления РТК; полная взаимосвязь и сотрудничество между отдельными подразделениями регионального управления; создание мощного финансового источника государственного финансирования РТК в регионе, например, путем внедрения фонда рекреационно-туристической ренты; создание Агентства регионального развития РТК региона.

Предложены основные приоритетные мероприятия развития рекреационной сферы в регионе: модернизация действующих туристических объектов, создание и функционирование высокорентабельных туристических и курортно-рекреационных предприятий, увеличение количества гостиниц и создание лечебных центров; стимулирование развития перспективных тематических направлений туризма; освоение новых рекреационно-курортных зон и территорий; повышение качества и ассортимента туристических услуг.

Ключевые слова: государственное регулирование, эффективность, механизмы, рекреационно-туристический комплекс, региональные программы, потенциал.

Annotation

Dmitrenko V.M. Regulation of development of regional tourist complex. - Manuscript.

Dissertation for a competitor's degree of sciences from public administration after speciality 25.00.02 - mechanisms of public administration. - Classical private university. - Zaporozhye, 2008.

The dissertation is devoted the questions of construction of effective mechanisms of government control of regional tourist complex. Certainly essence of tourism complex as an object of state administration and methodical aspects of forming of regional tourist policy. Investigational and foreign experience of government control of sphere of tourism is analysed. The modern consisting of tourist industry of Ukraine and development and efficiency of the use of tourist potential of region is analysed. Found out negative factors, which hinder subsequent development of tourism, complex sanatorium-resort making healthy of population and transformation of the Zaporozhia area, on a tourist excursion center. Grounded necessity of regional integration for the system of tourist complex. The mechanism of forming of курортно-рекреаційної rent is developed. The conceptual going is deep near determination of directions of development of regional tourist complex. The measures of government control of regional tourist complex are offered.