Політичні інститути та конституційне право штату Теннессі (США)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

АВТОРЕФЕРАТ

Політичні інститути та конституційне право штату Теннессі (США)

Спеціальність 12.00.02 - конституційне право

Барабаш Борис Абрамович

Харків-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник

- доктор юридичних наук, професор Буроменський Михайло Всеволодович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри міжнародного права та державного права зарубіжних країн.

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор, Баймуратов Михайло Олександрович, Маріупольський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права;

- кандидат юридичних наук, доцент, Коломієць Юрій Миколайович, Харківський національний університет внутрішніх справ, проректор із заочного навчання.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сполучені Штати Америки є не лише однією з найдавніших демократій сучасного світу, а й надзвичайно складною, і у той же час досконалою за устроєм, державою. Позитивний досвід більше, ніж двохсотрічного існування держави робить конституційне законодавство США об'єктом прискіпливого дослідження в багатьох країнах світу. Нажаль конституційне право США в сучасній Україні майже не досліджене. Не переосмислено заідеологізованих висновків двадцяти-тридцятилітньої давнини про американський федералізм. Ще більш білою плямою у сучасних українських дослідженнях залишається конституційно-правовий статус окремих штатів США. Проте, конституційне право США розвивається надзвичайно динамічно. У штатах відбуваються процеси вдосконалення конституційного законодавства, створення ефективної структури державного і місцевого управління, розвитку місцевого самоврядування та введення розгалуженого механізму гарантій захисту прав і свобод громадян, у чому переконує приклад штату Теннессі. Разом з тим у Сполучених Штатах Америки функціонує чіткий конституційно-правовий порядок, який запобігає ймовірним порушенням цілісності держави.

Актуальність цього дослідження на сучасному етапі обумовлена декількома обставинами. Передусім, конституційно-правовий розвиток Української держави має спиратись на досвід іноземного конституційно-правового будівництва, у тому числі таких сталих демократій, як США. У цьому контексті набуває надзвичайної актуальності світовий досвід вирішення питань організації діяльності та взаємин центральних і регіональних органів держави. Зокрема, це стосується дослідження окремих аспектів американського конституціоналізму, зокрема, механізму розподілу влади та утворення надійних взаємозв'язків між органами держави. Крім того, потребує усвідомлення природа сучасного американського федералізму, який став не стільки формою політико-територіального устрою, скільки способом демократизації та децентралізації влади. Актуальність дослідження також визначається необхідністю наукового опрацювання питань організації діяльності політичних інститутів на рівні регіонів, на прикладі окремого штату Теннессі.

Незважаючи на безсумнівну актуальність цієї тематики, в Україні поки що відсутні комплексні правові дослідження, як американського федералізму в цілому, так і основ конституційного права окремих американських штатів, зокрема, штату Теннессі. Проте, іноземні науковці досить ґрунтовно досліджують загально-правові аспекти американського конституціоналізму (Дж. Боденхеймер, М. Боте, Т. Дай, Д.Є. Димов, Л.М. Карапетян, Дж. Кларк, Д. А. Ковачев, Е. Коруїн, В.Є. Чиркін та ін.). В Україні дослідження питань форми політико-територіального устрою в різних державах світу містяться в основному у підручниках з курсу конституційного права зарубіжних країн (М.О. Баймуратов, А.З. Георгіца, К.О. Закоморна, Ю.М. Коломієць, В.О. Ріяка, В.М. Шаповал). Вагомий внесок у розуміння судової системи федерації і штатів зробив український правник В. І. Шишкін.

Із зарубіжних авторів, які звертались до окремих аспектів питань, пов`язаних із тематикою дисертації, варто зазначити В.А. Власихіна, С.А. Єгорова, А.О. Мішина (принципи федеративного устрою, розподіл влади у системі стримувань і противаг), В.Г. Барабашова, В.Н. Моргачова, В.М. Шамберга (організація територіального управління в штатах), Б.С. Крилова (суверенітет Союзу і штатів), І.А. Алебастрову, В.І. Лафітського, М.С. Салікова (порівняльно-правовий аналіз федералізму США і РФ).

В дисертації також всебічно проаналізовані дослідження Л. Верця, Д. Бурстіна, Дж. Гібона, М. Конвея, Р. Лорча, В. Острома, А. Розенталя, А. де Токвіля, Д. Френдрейса, Л. Фрідмена.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри міжнародного права і державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною цільової комплексної програми «Проблеми історії, теорії та практики державного права зарубіжних країн і міжнародного права» (державна реєстрація № 0106 u 002284).

Мета і завдання дослідження. Головна мета дисертаційного дослідження полягає у розкритті властивостей основ конституційного права штату Теннессі, виявленні сучасних тенденцій розвитку відносин, які виникають у штаті у процесі взаємодії публічних інституцій між собою та громадянами штату, а також із федеральними органами влади. Відповідно до поставленої мети у дисертації вирішуються наступні завдання:

- визначити специфіку конституційно-правового регулювання «вертикальних» і «горизонтальних» відносин у США;

- охарактеризувати основні етапи конституційного розвитку штату Теннессі;

- з`ясувати яким чином партії та лобістські організації штату сприяють налагодженню взаємодії органів влади й громадянського суспільства;

- встановити специфіку конституційно-правового регулювання виборчої системи штату Теннессі;

- дослідити роль Генеральної Асамблеї у створенні законодавчої бази штату;

- з`ясувати місце Губернатора у системі органів влади Теннессі;

- встановити зміст конституційних принципів здійснення судочинства у штаті;

- обґрунтувати значення місцевого управління Теннессі у створенні владної вертикалі.

Об`єктом дослідження є комплекс суспільних та політико-правових відносин, які виникають у штаті Теннессі між федеральними та регіональними політичними інституціями і громадянами.

Предметом дисертаційного дослідження є конституційно-правове положення інститутів політичної системи штату Теннессі у складі американської федерації.

Методи дослідження. Вибір методології дослідження обумовлений науковою та прикладною доцільністю роботи. Методологічну основу дослідження складають, як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання. За допомогою таких прийомів діалектичного методу, як аналіз, синтез, узагальнення було вироблено розуміння щодо природи об`єкта й предмета дослідження. Формально-догматичний метод сприяв аналізу конституційних та інших правових норм, компаративний - дозволив порівняти різні форми правовідносин. Історико-правовий метод вплинув на формування світогляду на еволюцію правових і політичних реалій федерації та штату Теннессі. При дослідженні окремих тенденцій розвитку інститутів політичної системи Теннессі були також застосовані інституціональний, соціологічний та психологічний методи пізнання.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що дисертація є першим в українській правовій науці комплексним дослідженням конституційно-правових норм, котрі визначають принципи взаємин американської федерації та штатів, на прикладі штату Теннессі, та закріплюють засади функціонування інститутів політичної системи цього штату.

До найбільш істотних результатів, які відбивають наукову новизну й виносяться на захист, належать наступні положення:

Вперше:

­ обґрунтовано, що конституційна історія штату Теннессі містить чотири етапи (1 - 1796-1834 р. р.; 2 - 1834-1870 р. р.; 3 - 1870-1978 р. р.; 4 - 1978 р. - і до тепер), які характеризуються соціалізацією та демократизацією конституційно-правового регулювання відносин між людиною, суспільством і державою;

­ зроблено висновок, що особливість інституціоналізації політичних партій Теннессі полягає у детальній конституційно-правовій регламентації порядку утворення, реєстрації, фінансування, напрямів діяльності партій, а також принципів їх участі у виборчих кампаніях штату;

­ аргументовано, що специфіка конституційно-правового регулювання виборчої системи штату Теннессі відбивається у своєрідному поєднанні чітких меж приблизно однакових за кількістю виборців виборчих округів, гнучкого способу проведення постійної реєстрації виборців, конкретних форм і розмірів фінансування виборчих кампаній та різних варіантів висування кандидатів на виборні посади (основним із яких є праймеріз);

­ доведено, що характерні риси судової системи Теннессі полягають у запровадженні спеціалізованих суддів у рамках судів загальної юрисдикції та функціонуванні судів зі справ неповнолітніх, сімейних судів, судів зі справ про спадок, основною функцією яких є надання правовою допомоги;

­ зроблено висновок, що законодавча компетенція Генеральної Асамблеї є чітко визначеною, оскільки у Конституції Теннессі 1978 р. конкретно перераховані питання, за якими парламент штату може займатися законотворчістю.

Удосконалено:

­ положення про те, що проведення класифікації повноважень губернатора за таким критерієм як галузь їх реалізації сприяє повноті розуміння важливої ролі глави виконавчої влади у різних сферах життєдіяльності штату Теннессі. На підставі чого слід виділяти повноваження: у сфері управління; представницькі; щодо забезпечення безпеки; фінансові; у сфері діяльності Генеральної Асамблеї;

­ тезу, що реформування структурної організації партій та зменшення впливу партійної еліти на членів партій впливає на формування плодотворних взаємин між органами влади Теннессі та суспільством;

­ твердження, що занадто докладна конституційно-правова регламентація судової влади Теннессі, з одного боку, упорядковує роботу судових органів та гарантує незалежність та об'єктивність судового процесу, а, з іншого, ускладнює реформування судової системи;

­ висновок про те, що розширення компетенції місцевих органів влади та врахування специфіки розвитку місцевої громади сприяє децентралізації, демократизації та соціалізації управління справами федерації і штату;

Дістало подальшого розвитку:

­ обґрунтування ідеї про значення юридичної невизначеності норм Конституції США 1787 р. для налагодження «вертикальних» і «горизонтальних» взаємин федерації та штатів;

­ мотивування необхідності всебічної конституційно-правової регламентації статусу лобістських організацій на рівні штату;

­ аргументування точки зору про особливість трансформації системи організації влади у штаті, що полягає у посилення ваги губернатора при одночасному збереженні жорсткого принципу розподілу влад.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані у науково-дослідницькій, науково-методичній та правотворчій сферах. У науково-дослідницькій сфері результати дисертації сприяють поглибленню наукових знань щодо правових аспектів федералізму США, а також організації влади в окремому штаті - Теннессі. У науково-методичній - положення дослідження нададуть змогу вдосконалити процес викладання навчального курсу «Державне (конституційне) право зарубіжних країн», а також підготувати відповідні посібники та підручники з цієї учбової дисципліни. У правотворчій царині ключові тези дисертації можуть бути враховані під час розробки нормативно-правових актів, які регламентують організацію влади в Україні.

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі міжнародного права і державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені у виступах на: Всеукраїнській науково-теоретичній конференції - 20 Харківські політологічні читання (січень 2008 р., тези виступу опубліковано); 3 Міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства - до правової держави» (24 квітня 2008 р., тези виступу опубліковано).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 5 статей у фахових періодичних виданнях з юридичних наук, затверджених Вищою атестаційною комісією України, а також двох тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації визначена метою й завданнями дослідження й обумовлена об`єктом і предметом дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які включають вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 199 сторінок, із них основний текст - 181 сторінок, список використаних джерел - 18 сторінок (220 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується новизна та актуальність обраної теми дисертації, характеризується методологія дослідження, теоретична база, визначаються мета, завдання і структура дисертації, вказується на зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами, характеризуються наукове і практичне значення одержаних результатів, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

Перший розділ «Становлення американського федералізму» - складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Конституційно-правове регулювання взаємовідносин федерації та штатів» з'ясовуються правові й історичні передумови виникнення американської федерації. Вивчаються поняття федерації і федералізму, сформульовані у зарубіжній та вітчизняній науці конституційного права. Розглядається еволюція взаємин федерації та штатів, врегульованих у Декларації незалежності (1776 р.), Статтях конфедерації (1781 р.) і Конституції США 1787 р. Розкриваються риси впровадженої Конституцією США 1787 р. моделі дуалістичності федерації, а також підкреслюється неоднозначність їх сприйняття дослідниками американського федералізму. Всебічно досліджуються сформовані в науці конституційного права доктрини «делегованих або перерахованих повноважень», «повноважень, які припускаються» та принцип верховенства суверенітету федерації. Вказується на особливість змісту положень Конституції США 1787 р., які надалі надали можливості Верховному Суду США в залежності від суспільно-політичних реалій доволі вільно тлумачити конституційно-правові норми, що закріплюють «вертикальний» та «горизонтальний» розподіл повноважень між федерацією й її суб'єктами. Звертається увага на сучасну трансформацію американського федералізму у модель кооперативного федералізму, яка отримала розвиток в Акті «Про Федералізм» та Акті «Про збереження федералізму» (прийняті Конгресом у 1999 р.), а також в Урядових розпорядженнях Президента США (№ 13083 від 1998 р., № 13132 від 1999 р.) та інших, і призвела до виникнення збіжних повноважень федерації та штатів. Підкреслюється, що нова модель сприяє розвитку, так званого, процесу «деволюції» у США.

У підрозділі 1.2. «Етапи конституційного розвитку у штатах (на прикладі штату Теннессі)» виявляються спільні риси та відзнаки конституційного шляху штатів США. Докладно досліджується конституційний процес у Теннессі, та виділяються чотири етапи його розвитку (1 етап - 1796-1834 р. р.; 2 - 1834-1870 р. р.; 3 - 1870-1978 р.р.; 4 - 1978 р. - і до тепер), які у часі співпадають із прийняттям нових конституцій штату. Вказується, що для кожної стадії конституційного розвитку Теннессі характерні такі тенденції, як демократизація та соціалізація. Надається повна характеристика положень конституцій штату Теннессі 1796, 1834, 1870 і 1978 р. р. Відмічається, що дані головні нормативно-правові акти Теннессі є конституціями у формальному значенні, тому що мають такі властивості, як вища юридична сила, верховенство права, установчий характер, є основними законами штату тощо. Проводиться порівняльно-правовий аналіз конституцій штату та зазначається, що за формою вони є писаними, за структурою - кодифікованими. Доводиться, що сутність цих конституцій полягає у досягненні суспільної угоди між існуючими політичним силами. Підкреслюється, що фундаментом змісту основних законів стала Конституція США 1787 р. Водночас укладачі конституцій штату не копіювали федеральний основний закон, а скоріше пристосовували її ключові положення до реальних суспільних відносин Теннессі. Таким чином, усі конституції Теннессі варто вважати реальними. Разом з тим, відмінністю діючої Конституцій Теннессі 1978 р. є норми, які, зокрема, забороняють по-життєву ренту, визначають кордони штату, затверджують необхідність побудови безпечних і зручних тюрем, закріплюють умови та фіксовані ставки податків та ін. Окрім цього, процедура внесення змін і доповнень до неї також відрізняється від федеральної. Так, у діючій Конституції штату встановлено не лише право громадян ініціювати внесення змін і доповнень, але і закріплена необхідність остаточного схвалення народом конституційних реформ.

Другий розділ «Партійна та виборча системи штату Теннессі» складається з двох підрозділів.

Підрозділ 2.1. «Партії та лобістські організації, як ефективний механізм взаємодії органів влади й громадянського суспільства штату Теннессі» присвячений розгляду особливостей конституційно-правового регулювання цих провідних інститутів політичної системи штату та їх участі в просування демократичних принципів управління. Констатується, що партії відіграють значну роль у суспільстві та державі, оскільки у силу їх організаційної неоформленості кожний громадянин розглядається, як потенційний член цих політичних об'єднань. Обґрунтовується, що на відміну від федерального рівня, у штаті Теннессі інституціоналізація політичних партій відбувається у двох формах - конституціоналізації та законодавчої інституціоналізації. Вказується, що Конституція Теннессі 1978 р. містить основні положення про роль політичної партії та принципи її функціонування, які розвинуті у Законі «Про політичні партії» (у ред. 1993 р.). Доводиться, що даний Закон відноситься до групи «сильних» американських законів про політичні партії, тому що досить докладно регламентує порядок утворення, реєстрації, фінансування, а також структуру, функції, внутрішні правила роботи партій. Підкреслюється важливість визначення політичної організації, котра претендує на статус політичної партії, сформульоване у ст. 63 Закону «Про політичні партії». Розглядаються останні тенденції розвитку цих політичних об'єднань. Наголошується, що в умовах багатопартійності у Теннессі склалася двопартійна система, яка впливає на встановлення плідної взаємодії усіх гілок влади.

Пильна увага приділяється вивченню функціонування лобістських організацій Теннессі, які у конституційному праві штату отримали назву «груп тиску». Всебічно досліджуються федеральні акти («Про реєстрацію іноземних агентів» 1938 р., «Про федеральне регулювання лобіювання» 1946 р., «Про розкриття лобістської діяльності» 1995 р., «Про прозорість іноземної лобістської діяльності» 2005 р.) та Закон штату «Про обмеження прав лобіювання» 1952 р. (із наступними змінами і доповненнями), які складають нормативну базу діяльності цих груп. Як один із головних напрямів діяльності лобістських організацій штату, розглядається участь лобістів у розробці проектів нормативно-правових актів та організації їх обговорення в парламенті штату. Доводиться обов'язковість державного контролю за діяльністю діючих у Теннессі «груп тиску».

У підрозділі 2.2. «Особливості проведення виборів до органів влади штату Теннессі» ґрунтовному аналізу піддаються Конституція Теннессі 1978 р., «Акт про права голосування штату Теннессі» 1985 р. (у ред. 1993 р.) та Кодекс законів штату. Досліджуються відповідні норми, які регулюють проведення у штаті федеральних, регіональних, місцевих і локальних виборів, та виявляється відмінність регламентації виборчої системи у штаті від федеральної. Звертається увага на процедуру реалізації громадянами активного і пасивного виборчого права, вивчаються принципи та цензи виборчого права. Наводиться оцінка абсентеїзму, яка надана правниками та політологами штату. Вивчаються усі етапи виборчого процесу. Вказується, що збіг встановлення дати проведення виборів законодавчого і виконавчого органу влади штату упорядковує виборчий процес і забезпечує більш стабільну роботу влади у штаті. Обґрунтовується важливість праймеріз, як стадії висування кандидатів на виборні посади, та визначається еволюція даного способу балотування у бік демократизації. Підкреслюється обов'язковість закріплення чіткого порядку фінансування виборів кандидатів і партій, та проводиться розбір видів і меж внесків на виборчу кампанію. Аргументуються позитивні та негативні якості мажоритарної виборчої системи відносної більшості, яка застосовується при формуванні усіх органів влади. Визначається, що для Теннессі властивий принцип широкої виборності органів влади. На підставі чого доводиться, що у штаті встановлений розгалужений механізм реалізації конституційних принципів народного суверенітету і демократичного правління.

Третій розділ «Конституційно-правові засади організації влади у штаті Теннессі» складається із чотирьох підрозділів, у яких піддається аналізу специфіка сучасної трансформації взаємин органів влади штату Теннессі.

Підрозділ 3.1. «Роль Генеральної Асамблеї у створенні законодавчої бази штату» присвячений дослідженню відповідних норм Конституції Теннессі 1978 р., які регламентують статус представницького і законодавчого органу штату, а також Регламенту палат Генеральної Асамблеї. Вивчається структура парламенту, вказуються різні точки зору науковців на створення у штаті бікамерального парламенту (Палата представників - нижня палата і Сенат - верхня), та зазначається власна думка на це питання. Розглядається склад палат парламенту, зокрема, статус члена парламенту, роль спікера і батогів (керівників фракцій) в організації роботи Палати представників і Сенату, функції постійних і спеціальних комітетів. Підкреслюється специфіка конституційної регламентації порядку роботи Генеральної Асамблеї Теннессі, а саме аспект проведення чергових і спеціальних сесій. Пильна увага приділяється законодавчій компетенції парламенту Теннессі, та доводиться її чітко визначений характер. Аргументується рівнозначний статус Палати представників і Сенату у законодавчому процесі, та розбираються наслідки використання «човника», як методу подолання розбіжностей між палатами. Окрім того, акцент робиться і на реалізацію Генеральною Асамблею Теннессі контрольних, фінансових, установчих і судових повноважень. Доводиться, що відсутність конституційно-правових норм про дострокове припинення повноважень парламенту Теннессі сприяє ефективності його роботи. теннессі законодавчий асамблея

У підрозділі 3.2. «Місце Губернатора у системі органів влади Теннессі» проводиться всебічний аналіз статті ІІІ Конституції Теннессі 1978 р., виконавчих наказів Губернатора, актів департаментів штату та поглядів провідних вчених на особливе юридичне і фактичне становище глави виконавчої влади штату. Відмічається своєрідне призначення Губернатора, як «титулованого» лідера однієї із ключових партій, оскільки взаємозв'язок партійного апарату і глави виконавчої влади досить суттєвий. Констатується, що усі інші інституції (Уряд і Кабінет Губернатора), які входять до виконавчої гілки влади штату, виконують функції допоміжних і дорадчих органів при Губернаторі. Вивчаються повноваження Губернатора у різних сферах суспільного життя, і пропонується їх власна вдосконалена класифікація. Акцентується вагомість повноважень глави виконавчої влади Теннессі у галузі управління і незалежність їх здійсненні від Президента США та інших федеральних органів влади. Повноваження у сфері діяльності Генеральної Асамблеї Теннессі розглядаються, як суттєві важелі впливу на формування законодавчої бази штату. Причому значна увага приділяється процедурі застосування Губернатором права вето. Обґрунтовуються позитивні якості вибіркового вето та формулюється висновок про «абсолютний характер» відкладного вето Губернатора. Доводиться, що на сучасному етапі у штаті спостерігається тенденція щодо збільшення „ваги” Губернатора в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Підрозділ 3.З. «Конституційні принципи здійснення судочинства у штаті» присвячений дослідженню відповідних положень Конституції США 1787 р., Конституції Теннессі 1978 р., органічного закону «Про судоустрій штату Теннессі» 1980 р., а також рішень Верховного Суду США і Верховного Суду Теннессі. Наголошується на встановленні конституційних норм, які гарантують кожному штату право на впровадження власних судових органів, та які розмежовують предмети ведення федеральних судів і судів штатів. Аргументується судження, що у США існує децентралізована судова система, яка забезпечує демократизм усього механізму державного управління. Підкреслюється відмінність конституційно-правової регламентації судової гілки влади Теннессі від аналогічної федеральної, яка втілюється у детальному закріпленні: принципів реалізації судочинства; правового статусу суддів і органів, які сприяють здійсненню правосуддя; ланок судової системи; повноважень судових органів тощо. Оскільки судова система Теннессі має досить складну структуру, з метою її найкращого розуміння, у даному підрозділі міститься схема чотирьох ланок судової системи штату. Переконливо доводиться прогресивне значення роботи судів зі справ неповнолітніх, сімейних судів, судів зі справ про спадок, яке полягає у наданні ними допомоги у вирішенні спорів без тривалого судового процесу. Формулюється висновок, що здійснення судового провадження за участю присяжних сприяє об'єктивності судового процесу та надає можливості громадянам штату брати участь у роботі органів влади. Пильна увага приділяється конституційно-правовому статусу Верховного Суду Теннессі. Його функція конституційного контролю обґрунтовується, як найважливіша.

У підрозділі 3.4. «Місцеве управління, як основа вертикалі влади Теннессі» розглядається роль органів місцевої влади у системі державного управління. Для реалізації поставленого завдання у підрозділі піддаються ґрунтовному аналізу наступні документи: 1) Конституція Теннессі 1978 р. (ст. ХІ); 2) закони штату про тауни, про міста другого класу; 3) муніципальні хартії (статути міст). Констатується, що для США властива англосаксонська система управління, яка обумовлює значну автономію органів місцевого самоврядування Теннессі у вирішенні локальних справ. Підкреслюється, що усі органи місцевого управління функціонують на основі принципу “home rule”, який гарантує їм автономію у вирішенні місцевих справ. Наводиться критична оцінка даного принципу, яка існує серед дослідників місцевого управління США. Вказується, що на всіх ланках адміністративно-територіального устрою штату формуються органи місцевого управління Досліджуються становище окружної комісії в округах, систем „рада -мер” і „рада - менеджер” у містах, комісійної системи у таунах і таншипах. Доводиться, що у містах Теннессі найбільшого розповсюдження отримала модель муніципального управління «рада-мер», оскільки вона концентрує у собі політичну й адміністративну владу, а також надає можливості стримувати тенденції відцентрування у містах, і консолідувати різні верстви населення навколо сильної особистості - мера. Робиться висновок про багатоманітність варіантів місцевого управління, котрі як найкраще відображають специфіку економічного, соціального, духовно-культурного та політичного розвитку місцевої громади. Аргументується судження про збільшенням ваги органів місцевого управління у процесі законотворчості штату, а також обґрунтовується тенденція розширенні повноважень місцевої влади в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розкритті властивостей основ конституційного права штату Теннессі, виявленні сучасних тенденцій розвитку відносин, які виникають у штаті в процесі взаємодії публічних інституцій між собою та громадянами штату, а також із федеральними органами влади. Серед висновків, які сформульовані у дисертації, найважливішими є наступні:

1. Передусім, сама Конституція США 1787 р. закладає правову невизначеність відносин Союзу та штатів. Особливість конституційно-правової регламентації взаємовідносин федерації і штатів полягає, по-перше, у наявності положень, які корегують принципи федералізму, а по-друге, відповідні норми не мають юридичної конкретики. Свого часу це змусило федеральні органи витлумачити Конституцію на користь федерації. З іншого боку, саме ця невизначеність зробила гнучкими конституційно-правові механізми взаємодії центру зі штатами. Вказана особливість сприяє здібності американського федералізму адаптуватися до існуючих реалій у суспільстві та постійно реформуватися.

2. Динамічний конституційний розвиток штатів, зокрема штату Теннессі, забезпечує стабільність процесу становлення американського федералізму. Конституційний шлях штату Теннессі можна поділити на чотири етапи: 1 етап - 1796-1834 р. р.; 2 етап - 1834-1870 р. р.; 3 етап - 1870-1978 р. р.; 4 етап - 1978 р. - і до тепер. Дані етапи відзначилися прийняттям нових конституцій, які реально відобразили зміни у суспільно-політичному житті штату. Для кожної стадії конституційного розвитку Теннессі характерні такі тенденції, як демократизація та соціалізація.

3. На відміну від федерального рівня, у штаті інституціоналізація політичних партій відбувається у двох формах: 1) проголошення у Конституції Теннессі 1978 р. основних принципів діяльності партій; 2) закріплення у Законі штату «Про політичні партії» (у ред. 1993 р.). порядку утворення, реєстрації, фінансування, структуру, функції, внутрішніх правил роботи партій.

4. На сучасному етапі для політичних партій Теннессі характерні наступні тенденції: 1) вдосконалення структурної організації партій; 2) зменшення впливу партійної еліти на членів партій; 3) постійна та швидка адаптація партій до змін суспільно-політичного життя штату; 4) загострення політичної боротьби між існуючими партіями; 5) зближення змісту ідеологічних постулатів у програмах партій.

5. Із метою здійснення контролю за діяльністю лобістів у штаті діє низка федеральних актів і законів штату, які всебічно регулюють наступні питання: порядок обов`язкової реєстрації лобістів у Генеральній Асамблеї Теннессі; процедуру надання парламенту штату звіту про свою діяльність; зобов`язання повідомляти про джерела та обсяги фінансування; головні функції лобістів; розміри штрафів за порушення норм законів тощо. Зазначена повнота регламентації сприяє прозорості роботи лобістів, а також налагоджує ефективні взаємини даних груп із органами влади штату.

6. Особливістю конституційно-правової регламентації виборчого процесу у штаті є визначення чітких меж виборчих округів, закріплення гнучкого способу проведення постійної реєстрації виборців, фіксування конкретних форм і розмірів фінансування виборчих кампаній, встановлення різних варіантів висування кандидатів на виборні посади (основним із яких є праймеріз). Через це у штаті практично унеможливлені ймовірні маніпуляції та зловживання, які можуть привести до порушення виборчого законодавства та повній мірі забезпечується відповідність результатів виборів волевиявленню громадян штату.

7. Як і на федеральному рівні, організація діяльності органів влади Теннессі базується на основі принципу розподілу влад: законодавча влада здійснюється Генеральною Асамблеєю, виконавча - Губернатором, а судова - судами штату. Взаємини органів влади забезпечуються системою стримувань і противаг, створеною Конституцією штату 1978 р. Протягом усього конституційного шляху Теннессі ця система трансформувалася відповідно до існуючих соціально-політичних реалій. Специфіка таких перетворень полягає у реформуванні юридичного і фактичного статусу органів влади при збереженні жорсткого принципу розподілу влад, та гарантуванні стабільності життєдіяльності держави та суспільства.

8. Відповідно до Конституції Теннессі 1978 р. Генеральна Асамблея - представницький орган штату, який володіє законодавчими, контрольними, фінансовими, установчими і судовими повноваженнями. Водночас парламент реалізує законодавчу функцію лише у межах, наданих йому Конституцією штату. Отже, компетенцію законодавчого органу штату слід вважати чітко визначеною.

9. Повноваження Губернатора штату Теннессі варто розподілити за сферами реалізації: повноваження у сфері управління; представницькі повноваження; повноваження щодо забезпечення безпеки; фінансові повноваження; повноваження у сфері діяльності Генеральної Асамблеї.

10. Особливістю конституційно-правової регламентації судової гілки влади Теннессі є її досить докладне визначення у Конституції Теннессі 1978 р. та органічному законі «Про судоустрій штату Теннессі» 1980 р. Вважаємо, що таке детальне закріплення: 1) впливає на упорядкування організації роботи судових органів; 2) гарантує принцип незалежності здійснення судочинства; 3) створює ефективним механізм здійснення судових функцій; 4) сприяє повноті реалізації, дієвому захисту та поновленню прав і законних інтересів громадян; 5) запобігає можливим зловживанням з боку посадових осіб органів законодавчої та виконавчої влади; 6) ускладнює проведення швидких реформ судової влади. Рисами судової системи Теннессі є: а) впровадження чотирьох-ланкової ієрархічної системи судів загальної юрисдикції; б) наділення муніципальних і місцевих судів обмеженою юрисдикцією; в) введення спеціалізованих суддів у рамках судів загальної юрисдикції; г) функціонування судів зі справ неповнолітніх, сімейних судів, судів зі справ про спадок, які скоріше є агентами «соціальних служб» та допомагають вирішити суперечки без тривалого судового процесу; д) здійснення судового провадження за участю присяжних, що забезпечує зв`язок держави та громадянського суспільства; ж) закріплення функції конституційного контролю за Верховним судом штату.

11. На усіх ланках адміністративно-територіального устрою Теннессі функціонують виборні місцеві органи, завдяки чому забезпечується найширока децентралізація, демократизація та соціалізація управління справами федерації і штату. Особливістю конституційно-правового статусу місцевих органів Теннессі є його різноманітність, яка відображає та враховує специфіку економічного, соціального, духовно-культурного та політичного розвитку місцевої громади. На сучасному етапі у Теннессі спостерігається значне розширення повноважень місцевої влади в усіх сферах життєдіяльності суспільства, що свідчить про виконання місцевими органами ролі основи вертикалі влади Теннессі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Барабаш Б.А. Деякі особливості конституційно-правового регулювання взаємовідносин федерації та суб'єктів у США/ Барабаш Б.А. // Форум права. - 2008. - №1. - С.28-33 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/

2. Барабаш Б.А. Законодавча влада штатів США: структура та функції/ Барабаш Б.А. //Право України. - 2000. - № 12. - С. 116 - 120.

3. Барабаш Б. А. Місце губернатора у системі органів влади штату Теннессі/ Барабаш Б.А. // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр. - Х.: Право, 2008. - Вип. 15. - С. 167-175.

4. Барабаш Б.А. Вплив суспільних еліт на діяльність органів державної влади (на прикладі штату Теннессі США) // Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи: Збірник статей і тез за матеріалами Всеукраїнської науково-теоретичної конференції - 20 Харківські політологічні читання. - Х.: НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України, 2008. - С. 49 - 52.

5. Барабаш Б.А. Конституційно-правова регламентація виборчої системи у штаті Теннессі (США) // Збірник тез за матеріалами 3 Міжнародної науково-практичної конференції «Від громадянського суспільства - до правової держави. - Х.: Харківський Національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2008. - С. 133

6. Барабаш Б.А. Судова система штатів США та її функціонування. // Право України. - 2001. - № 8 - С. 117 - 121.

7. Барабаш Б.А. Правовий статус особи у конституціях штатів США // Право України. - 2002. - № 3 - С. 166 - 171.

АНОТАЦІЇ

Барабаш Б. А. Політичні інститути та конституційне право штату Теннессі (США). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02-конституційне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2008.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню конституційно-правового статусу інститутів політичної системи штату Теннессі у складі американської федерації. У роботі розглянуті історичні, політичні та правові фактори, що впливали на процес становлення федералізму у США. Розвинуті ідеї про юридичну невизначеність норм Конституції США 1787 р., які формують гнучкий характер взаємин федерації та штатів.

Надана характеристика основних етапів конституційного розвитку штату Теннессі. Визначена особливість інституціоналізації політичних партій та лобістських організацій цього штату. Розкрита специфіка конституційно-правової регламентації виборчої системи Теннессі. Розглянуті сучасні тенденції розвитку відносин органів державної влади та місцевого управління у штаті Теннессі.

Ключові слова: конституційно-правовий статус, інститути політичної системи, американська федерація, Конституція США 1787 р., взаємини федерації та штатів, штат Теннессі, політичні партії, лобістські організації, виборча система, органи влади.

Барабаш Б.А. Политические институты и конституционное право штата Теннесси (США). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 - конституционное право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2008.

Диссертация посвящена комплексному исследованию конституционно-правового статуса институтов политической системы штата Теннеси в составе американской федерации. В работе рассматриваются исторические, политические и правовые факторы, которые оказали воздействие на становление федерализма в США. Развиваются идеи о юридической неопределенности норм Конституции США 1787 г. Подчеркивается, что соответствующие конституционно-правовые нормы сформировали гибкий характер взаимодействия федерации и штатов и позволили эволюционировать от дуалистического федерализма к более прогрессивной модели - кооперативной.

Изучается конституционное развитие штата Теннеси, выделяются основные этапы этого процесса, и указываются такие тенденции его развития, как демократизация и социализация. Дается полная характеристика положений конституций штата 1796, 1834, 1870 и 1978 г.г. Обуславливаются особенности формы, структуры и содержания действующей Конституции Теннесси 1978 г., а также процедуры внесения в нее дополнений и изменений.

Обосновывается специфика конституционно-правового регулирования партийной и избирательной системы штата. Конституционализация и законодательная институционализация определяются, как две основные формы правового регулирования деятельности политических партий. Аргументируется необходимость четкой и подробной регламентации работы лоббистских организаций. Проводится детальный анализ законодательной базы штата Теннесси, закрепляющей избирательную систему штата. Выявляются черты, свойственные каждому этапу избирательного процесса штата Теннесси.

Получили развитие выводы о трансформации отношений государственных институций штата. Всесторонне рассматривается конституционно-правовой статус Губернатора, Генеральной Ассамблеи, судов и органов местного управления Теннесси. Доказываются процессы усиления децентрализации власти и совершенствования демократических методов управления в штате.

Ключевые слова: конституционно-правовой статус, институты политической системы, американская федерация, Конституция США 1787 г., взаимодействие федерации и штатов, штат Теннесси, политические партии, лоббистские организации, избирательная система, органы власти.

Barabash B. A. Political Institutes and the Constitutional law of the state Tennessee (USA). - Manuscript.

Dissertation for a candidate's degree of legal sciences, speciality 12.00.02 - constitutional law. - National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav Mudry. - Kharkiv, 2008.

The dissertation is dedicated to the complex research of the Constitutional Legal status of the institutes of the political system of the State Tennessee within the limits of the American Federation. Historical, political and legal factors are examined in the work. Those factors influenced the process of making the federalism in the USA. In the work there are some considered questions about the juridical vagueness of the Constitutional norms of the USA, 1787, which form the flexible type of relations between the federal center and the states.

There is a reference of the main stages of the Constitutional development of the Tennessee State. The peculiarity of political parties and lobbyist's organizations of the state is determined in the work. The specific character of the Constitutional Legal regulation of the electoral system of Tennessee is opened here. Some modern tendencies of the development of the organs of government and local government organs in Tennessee are examined in the work.

Key words: the Constitutional Legal status, the institutes of the political system, the Tennessee State, the American Federation, the Constitution of the USA 1787, relations between the federal center and the states, State Tennessee, political parties and lobbyist's organizations, the electoral system, the development of the organs of government and local government organs.

Размещено на Allbest.ru