Публічно-правові та приватноправові методи регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США з кінця ХVІІІ - до початку ХХІ століть

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 340.111.5

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ ТА ПРИВАТНОПРАВОВІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ І США З КІНЦЯ ХVІІІ - ДО ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ

12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень

СЕВРЮКОВ ДЕНИС ГЕОРГІЄВИЧ

ХАРКІВ-2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті законодавства Верховної Ради України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор ТИХОНОВА Євгенія Антонівна Інститут законодавства Верховної Ради України, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, Мурашин Олександр Геннадійович, Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", професор кафедри теорії та історії держави і права;

кандидат юридичних наук, доцент Самофалов Леонід Прохорович, Національний університет державної податкової служби України, завідувач кафедри теорії та історії держави і права.

Захист відбудеться «23» березня 2009 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.02 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50 річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50 річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий «21» лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Є. Кириченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід незалежної України на капіталістичний шлях розвитку призвів до різкої майнової диференціації суспільства, загострення соціальних протиріч, які мають вирішуватись у першу чергу правовими методами. Вивчення досвіду вирішення таких протиріч у сфері трудових відносин у країнах Західної Європи і США має для нас значне як теоретичне, так і практичне значення.

Актуальність дисертаційної теми обумовлена необхідністю вивчення досвіду застосування методів правового регулювання трудових відносин у західних країнах, які достатньо успішно вирішують ці питання. У зв'язку із зазначеним виникає потреба у вивченні джерел - форм права, нормами якого регулюються трудові відносини. Відомо, що в радянську добу основним джерелом права вважався закон. Інші джерела права (договір, судова практика, звичай) відігравали меншу роль порівняно із законодавством, оскільки не відповідали концепції радянського права, згідно з якою право є засобом реалізації владної волі держави. У демократичних країнах зазначені джерела формують правовий простір, у якому належним чином захищено особу та її права від свавілля як з боку держави, так і роботодавця. У зв'язку із зазначеним актуальним є аналіз політико-правового досвіду країн Заходу стосовно дотримання співвідношення доктрини природного права з політичними теоріями суспільного договору і правової держави, принципу персоналізму з доктриною лібералізму і приватним правом та багатоджерельністю права. В Україні існує асиметрія зазначеного співвідношення, яка, на наш погляд, спричинена порушенням основ правової системи. Тому виникає необхідність приведення українського національного права у відповідність до принципів багатоджерельного праворозуміння, правоутворення і правореалізації.

Актуальність дослідження полягає і в тому, що воно є першою спробою в історико-правовій науці простежити застосування публічно-правових і приватноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США протягом значного історичного періоду. Таке дослідження може сприяти адаптації норм українського трудового права до західноєвропейського, в якому останнім часом спостерігаються тенденції до уніфікації насамперед норм приватного права, які регулюють трудові відносини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності до планової тематики науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України. Тема дисертаційного дослідження є частиною програми «Стратегія розвитку законодавства України» (державний реєстраційний № 01031U007975).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення історико-правових знань щодо становлення та розвитку приватноправових і публічно-правових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США у кінці ХVШ - на початку XXI століть, порівняння їх співвідношення при застосуванні та шляхи вдосконалення та уніфікації сукупності норм права, якими сьогодні регулюються трудові відносини у країнах Заходу. Реалізація зазначеної мети передбачає вирішення наступних завдань:

- визначити характерні ознаки та особливості поділу галузей права на публічне і приватне;

- встановити об'єктивні умови необхідності застосування як приватноправових так і публічно-правових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США у період феодалізму і до сучасності;

- розкрити кореляційні зв'язки між технологічною революцією і необхідністю застосування публічно-правових методів регулювання трудових відносин; - відстежити вплив принципу свободи договору на поширення застосування приватноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Заходу;

- виявити вплив застосування приватноправових методів регулювання трудових відносин на колективний та трудові договори у країнах Заходу;

- визначити межі впливу законотворчої діяльності держави на застосування публічно правових методів регулювання трудових відносин;

- обґрунтувати значення колективних договорів як джерел (форм) приватного права, їх юридичну силу та вплив на формування правових норм;

- встановити шляхи та методи уніфікації норм приватного права, якими регулюються трудові відносини у романо-германській та англо-американській правових сім'ях.

Об'єктом дослідження є правове регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США з кінця ХVІІІ - до початку ХХІ століть.

Предметом дослідження є приватноправові і публічно-правові методи регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США з кінця ХVІІІ - до початку ХХІ століть.

Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні застосовувалося органічне поєднання філософських, загальнонаукових, спеціально-наукових методів та історіографічний підхід, який базується на принципі методологічного плюралізму. Основою даного дисертаційного дослідження є філософський діалектичний метод. Його застосування дало можливість розглянути трудові відносини як сукупність взаємопов'язаних суспільних процесів і явищ, що перебували у стані постійних змін і розвитку. Загальнонаукові методи застосовувались як безпосередньо, так і як основа для формування спеціально-наукової методології. Для досягнення мети дисертації застосовувався історіографічний підхід, який базується на принципі методологічного плюралізму, що передбачає аналіз усієї історико-правової літератури з даної проблеми. Із спеціальних наукових методів знайшли застосування історичні та юридичні методи в їх оптимальному співвідношенні. Особливості застосування зазначених методів докладніше розкрито в окремому підрозділі дисертаційного дослідження. Джерельною базою дисертаційного дослідження є чисельні пам'ятки права країн Західної Європи і США, міжнародні правові акти, англомовна монографічна література, матеріали різних наукових конференцій, а також теоретико-методологічні та галузеві праці таких науковців, як Е. Аннерс, Г. Дж. Берман, Ж.-Л. Бертель, Ф. Вікер, Р. Давід, Д. Дождєв, Б. Жарков, А. Козловский, В. Кисіль, В. О. Котюк, І. І. Котюк, М. І. Козюбра, В. В. Копєйчиков, Г. Кьотц, А. Пашерстник, Л. Таль, Ф. Тернер, Ф. Фінстра, К. Цвайгерт, Р. Ціммерман та ін. Праці зазначених дослідників мають у цілому загальнотеоретичне значення. Аналіз суто галузевих наукових досліджень нами здійснено у спеціальному підрозділі роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у дисертаційному дослідженні уперше в історико-правовій вітчизняній науці простежено застосування приватноправових і публічно-правових методів регулювання трудових відносин в країнах Західної Європи і США з кінця ХVШ до початку XXI століть, зроблені відповідні науково-теоретичні та практичні висновки, які можуть бути використані для вдосконалення правового регулювання трудових відносин у сучасній Україні, введено у науковий обіг цілу низку іншомовних джерел, які не були предметом наукового аналізу в українській історико-правовій науці.

Наукова новизна дисертаційного дослідження міститься у сформульованих автором наукових висновках та положеннях:

- вперше із застосуванням історіографічного підходу піддано аналізу наукова література з питань публічно-правових та приватно-правових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США у кінці ХVШ на початку XXI століть і виявлено, що присвячені проблематиці дослідження наукові праці, відсутні як у вітчизняній, так і в зарубіжній історико-правовій науці;

- встановлено, що законодавство XIX століття у країнах Західної Європи та США не стосувалося змісту трудового договору, що судова практика кваліфікувала його норми як додатки до цивільно-правових норм про договір особистого найму, а тому трудові відносини регулювалися нормами суто приватного (цивільного) права; норми ж публічного права застосовувались головним чином для регулювання виплати заробітної плати, застосування праці дітей, підлітків та жінок, максимальної тривалості робочого часу, умов праці, соціального страхування, створення та діяльності профспілок тощо;

- нормами публічного права у країнах Західної Європи стимулювалось застосування норм приватного права у регулюванні трудових відносин; умови колективних договорів стали нормами приватного права, що регулювали відносини між роботодавцями і найманими працівниками;

- джерелом публічно-правових методів регулювання трудових відносин у країнах романо-германської правової сім'ї є конституції, закони та постанови і декрети урядів, а джерелом приватноправових методів - трудовий і колективний договори, правила внутрішнього розпорядку на виробництві, звичаї та судова практика;

- протягом XX століття право соціального захисту у країнах романо-германської правової сім'ї поступово відійшло до сфери публічного права, а регулювання трудових відносин - до сфери приватного права;

- регулювання трудових відносин в Англії і США у кінці ХVШ протягом XIX століть здійснювалося згідно доктрини “свободи договору”. Проте, якщо відповідальність роботодавця за порушення умов трудового договору встановлювалася на основі норм приватного (загального) права, то відповідальність працівника - на основі норм публічного (кримінального) права;

- висунуто і обґрунтовано положення, що в Англії протягом зазначеного періоду, порядок виплати заробітної плати та її витрати, тривалість робочого дня та робочого тижня для дітей, підлітків і жінок регулювалися нормами публічного права;

- встановлено, що створення і діяльність профспілок як в Англії, так і у США регулювалися спочатку на основі доктрини "таємної змови", а з другої половини XIX століття - на основі доктрини "законної мети і законних засобів", тобто, застосовувалися норми приватного (прецедентного) права;

- в Англії і США профспілки можуть вдаватися до застосування страйків у випадку неправомірної практики у трудових відносинах з боку роботодавця, або ж у випадку виникнення трудового спору, і що у випадку, коли профспілка або окремий працівник досягне з роботодавцем кращих вигод або певних переваг, то вони повинні бути поширені на членів всього колективу;

- доведено, що з кінця XX століття в Англії і США почала виникати і розвиватися система партнерства роботодавців і найманих працівників, суть якої в тому, що наймані працівники через купівлю акцій почали ставати співвласниками виробництва, що дало їм можливість брати участь в управлінні виробництвом та у розподілі прибутків. Система партнерства ґрунтується на нормах приватного права;

- тривалість робочого часу, часу відпочинку, оплата праці та соціальне страхування в Англії і США сьогодні регулюються нормами як приватного, так і публічного права.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у можливості їх використання при вдосконаленні українського трудового законодавства, у навчальному процесі при вивченні таких дисциплін як теорія держави та права, історія держави і права зарубіжних країн, історія політичних і правових вчень та трудове право. Використання результатів проведеної роботи сприяє усвідомленню та осмисленню процесу еволюційного розвитку правових систем країн Західної Європи і США, їх галузей та інститутів з кінця ХVШ століття до сьогодення.

Проведене дослідження має практичне значення для розвитку і вдосконаленню системи правового регулювання трудових відносин в Україні, може бути використано при розробці відповідного законодавства та його адаптації до законодавства ЄС.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права відкритого міжнародного університету “Україна”, на лекційних та практичних заняттях відкритого міжнародного університету “Україна” з курсу «Актуальні проблеми теорії держави та права», на наукових конференціях, зокрема на науково-методичній конференції «Проблеми сучасної вищої юридичної освіти» (Харків, 2000), Міжнародної науково-практичної конференції «Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості.» (Київ, 2001), «Правова система України в світлі європейського вибору» (Київ, 2008).

Публікації. основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 3 наукових статтях, які опубліковані у фахових наукових виданнях та у двох тезах науково-практичних конференцій.

Структура дослідження відповідає його меті та завданням і складається із вступу, чотирьох розділів, які містять десять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 194 сторінки. Список використаних джерел складається з 158 найменувань і займає 12 сторінок.

правовий публічний трудовий уніфікація

Основний зміст роботи

у Вступі обґрунтовано актуальність дослідження публічно-правових і приватноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, його методологічну основу, сформульовано положення, які відображають наукову новизну та практичне значення результатів дослідження.

Розділ 1 «Поняття трудових відносин, історіографія та методологія дослідження публічноправових і приватноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США у кінці ХУІІІ - на початку ХХІ століть» присвячено висвітленню поняття трудових відносин, дослідженню методів регулювання цих відносин та огляду загального стану теоретичної розробки теми дисертаційного дослідження.

У підрозділі 1.1 «Поняття, теорії трудових відносин та методи правового регулювання» наведена загальна характеристика поняття, змісту, суб'єктного складу трудових відносин та правового регулювання цих відносин. Характерними ознаками, за якими визначається належність галузі права до сфери публічного або приватного, є метод правового регулювання суспільних (трудових) відносин, властивих даній галузі. Імперативний метод, або метод владних приписів, за якого сторони позбавлені права вільно обирати моделі правомірної поведінки та перебувають у залежності або підпорядкуванні одна від одної, є характерним для галузі публічного права. Диспозитивний метод, за якого сторони можуть вільно обирати моделі правомірної поведінки і є рівними між собою, є ознакою належності галузі до приватного права. Проаналізовано теорії правового регулювання трудових відносин: теорія соціального конфлікту та теорія соціального партнерства тощо.

У підрозділі 1.2 “Роль соціальної держави у правовому регулюванні суспільних відносин” автором встановлено, що у результаті буржуазних революцій у країнах Заходу сформувалась ліберальна держава, яка гарантувала як свободу самореалізації особи, так і принцип рівних можливостей. Разом з тим реалізація ідеї індивідуалізму зіткнулася із майновою диференціацією. Захист гідності людини - вимагав свободи вільного вибору виду праці, адекватної її оплати, виплати матеріального відшкодування у випадку втрати працездатності тощо. Виникає необхідність осмислення місця і ролі держави у її ставленні до особи та суспільства в цілому.

Під впливом виступів робітників у країнах Заходу з'являються норми, які регулювали трудові відносини і які були включені у цивільне законодавство або містилися у спеціальних законах. Поступово було узаконено діяльність профспілок та створено правове поле для укладення колективних договорів, умови яких ставали нормами приватного права. Автор дійшов висновку, що загроза соціальній та політичній стабільності, яка крилася у протиріччях між роботодавцями і найманими працівниками, сприяла формуванню протягом ХІХ століття ідеї соціально спрямованої держави. Процес розбудови соціальної держави почався з кінця ХІХ століття і набув свого завершення у другій половині ХХ століття. Виявлено принципи соціальної держави, серед яких виділяються принцип демократизму, принцип гуманізму, принцип соціальної спрямованості економіки та інші. Проведено детальний аналіз таких принципів, як принцип рівних можливостей, принцип справедливості, принцип соціальної рівності, принцип солідаризму, принцип соціальних зобов'язань, принцип субсидіарності, принцип реального забезпечення соціальних прав людини. Із соціальною державою тісно пов'язані методи правового регулювання трудових відносин, а також належність окремої галузі права та її інститутів до сфери публічного або приватного права.

Підрозділ 1.3 “Історіографія дослідження публічно-правових та приватноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США у кінці ХУІІІ - на початку ХХІ століть” містить загальний огляд праць зарубіжних, радянських та сучасних вітчизняних авторів. Дано авторську оцінку результатам їхніх досліджень. На основі аналізу наукових джерел з досліджуваної тематики є підстави дійти висновку про недостатність грунтовних праць щодо конкретного впливу публічно правових та приватноправових методів регулювання трудових відносин в країнах Західної Європи та США на протязі тривалого історичного періоду. Лише незначна кількість наукових праць присвячена сфері впливу вищевказаних методів на трудові відносини, а дослідження в сфері правового регулювання за допомогою цих методів обмежується лише постановкою питання про їх необхідність.

У працях авторів радянського періоду існував досить заідеологізований підхід до висвітлення правового регулювання трудових відносин у країнах Заходу. Проаналізувавши значну кількість наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, нами встановлено, що проблема публічно-правових і приватноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Заходу не була предметом спеціального дослідження.

У підрозділі 1.4 «Методологія дослідження та теорії правового регулювання трудових відносин» автор застосовував методологію дослідження, яка ґрунтується на поєднанні всього позитивного, що є в матеріалістичному науковому підході, відкидаючи ідеологічне нашарування, яке часто заважає та зводить нанівець спроби наукового пізнання об'єктів дослідження. Саме свідомість людей, ідеї, погляди, наукові теорії, мораль та етичні цінності мають вирішальне значення у пізнанні та розвитку державно-правових явищ. Досліджуючи публічно-правові і приватноправові методи у регулюванні трудових відносин у країнах західної Європи і США, автор зазначає, що він виходив із плюралізму ідей, поглядів, підходів та застосував різноманітні наукові теорії, що виникли та існували в досліджуваних країнах протягом більш ніж двохсотлітньої історії їх розвитку.

У підрозділі належним чином проаналізовані методи, які застосовував автор, аналізуючи приватноправові та публічно-правові методи регулювання трудових відносин. Серед них вирізняються такі методи, як метод порівняння, що дав можливість порівняти приватне і публічне право як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямках. При цьому було застосовано інституційно-описовий та функціонально-модельний методи.

Застосовуючи соціологічний метод, автор встановив причинно-наслідкові зв'язки у розвитку публічного і приватного права та суспільства.

Застосовування історичного методу дозволило авторові дослідити еволюцію норм приватного і публічного права у регулюванні трудових відносин у країнах Західної Європи і США у певні конкретні періоди їх розвитку, простежити зміну змісту трудових відносин та відповідну зміну в інститутах права. У підрозділі обґрунтовано правомірність застосування системно-логічного методів, спеціально-юридичного методу тощо, які і дозволили авторові простежити еволюцію приватноправових та публічно правових методів та детермінанти їх розвитку.

Розділ 2 «Особливості формування правових систем та джерела правового регулювання трудових відносин в країнах романо-германської та англо-саксонської правових сімей» присвячено дослідженню історичного формування правових систем та аналізу витоків та джерел правового регулювання трудових відносин в країнах Західної Європи та США.

У підрозділі 2.1 «Західна традиція права в епоху свого формування» стверджується, що романо-германська та англосаксонська правові системи, виходячи з особливостей історичного розвитку пішли різними шляхами, але на початковому етапі становлення, за відсутності усталених методів регулювання трудових правовідносин, вони мали багато спільних рис. З часом дві системи набули багатьох з протилежних рис, які їх характеризують сьогодні. Але на протязі всієї епохи свого формування вони мали значно більше спільного, ніж це могла допустити націоналістична історіографія. Враховуюче вище наведене, автор зазначає, що цей підрозділ дисертації присвячений дослідженню загальних тенденцій та історичних закономірностей розвитку трудових відносин та їх правового регулювання в епоху Середньовіччя (або феодалізму), в надрах якого формувались буржуазні та сучасні правові системи Західної Європи та США, які є об'єктом дослідження цієї дисертації. Трудові відносини у період раннього Середньовіччя регулювалися як нормами публічного, так і приватного права, які містились в численних джерелах конкуруючих церковних та світських правових системах: канонічному, королівському, феодальному, маноріальному, торговому, міському праві, але домінували приватно-правові методи Ці системи різною мірою базувались на звичаєвому та відродженому римському праві, в основі якого було достатньо розроблене приватне право, а відповідно і приватно-правові методи регулювання правових відносин. Слід зазначити, що в Англії в цей період формуються засади загального права, яке згодом стало домінуючим і дістало зовнішній прояв в рішеннях королівських судів. У зв'язку із зміцненням світської королівської державної влади, політичним наслідком якої стала централізація західноєвропейських країн, інтенсифікується законодавча діяльність королівської влади і в регулюванні трудових відносин досить широко застосовуються норми публічного права.

В підрозділі 2.2 «Джерела правового регулювання трудових правовідносин в країнах романо-германської та англо-саксонської правових сімей» надається загальна характеристика романо-германської та англо-американської правових сімей, джерела (форми) правового регулювання трудових відносин, які використовуються в країнах, що відносяться до цих сімей. Співвідношення джерел, і відповідно методів правового регулювання в період з кінця XVIII, коли почалось формування трудового права, до нашого часу постійно змінювалось. Джерелами правового регулювання трудових відносин в романо-германській правовій сім'ї є норми міжнародного права, які в разі дотримання передбаченої процедури, набувають чинності для держави, норми внутрішнього законодавства, що характеризується переважно імперативним методом впливу на трудові відносини: конституційне та поточне законодавство, підзаконні нормативно-правові акти, локальні акти керівництва підприємств та норми приватного права: колективні договори та трудові контракти, в яких, при визначенні взаємних прав та обов'язків, застосовується диспозитивний метод правового регулювання.

Правове регулювання трудових відносин в Англії і США здійснюється нормами переважно приватного права, при цьому необхідно зазначити, що в англо-американській правовій сім'ї відсутній в класичному розумінні поділ права на приватне та публічне. Ключовим джерелом правового регулювання відносин в сфері праці є колективні договори, які уточнюють та покращують загальні положення статутного права. Незважаючи на те, що домінуюче місце в регулюванні трудових відносин в Англії та США займає судовий прецедент, наукова доктрина наповнила англо-американське право відповідним змістом, що полягає в пріоритетності соціальних цінностей. Традиційний консерватизм англо-американського права, однієї з рис якого є значна правотворча роль суддів, які традиційно є незалежними від тиску з боку різних соціальних груп, відіграв позитивну роль в загальному розвитку трудового права, соціального захисту трудящих, що підкреслює глибину розвитку демократії та існування громадянського суспільства та справедливої держави.

Розділ 3 «Методи правового регулювання трудових відносин у країнах романо-германської правової сім'ї» присвячено аналізу застосування публічно-правових та приватноправових методів на різних етапах історичного розвитку правових систем країн континентальної Західної Європи.

У підрозділі 3.1“Публічноправові та приватноправові методи регулювання трудових відносин у кінці ХУІІІ- ХІХ століттях” встановлено, що буржуазні революції в країнах Західної Європи знищили феодальні принципи регулювання трудових відносин та замінили феодальні правові норми новими, які ґрунтуються на демократичних засадах. Разом з тим законодавство країн романо-германської правової системи протягом усього ХІХ століття не стосувалося змісту договору найму робочої сили і пов'язаних з ним прав і обов'язків сторін. Невідомий був і особливий інститут трудового договору, який би регулював відносини роботодавця і найманого працівника. Тому регулювання відносин між роботодавцем і найманим працівником здійснювалося нормами приватного(цивільного) права. У підрозділі проаналізовано відповідні норми цивільного права різних західноєвропейських країн.

Досліджено виникнення і діяльність професійних спілок, які отримали право укладати колективні договори та вдаватися до страйків з метою досягнення певних вимог. Автор встановив, що в колективних договорах закріплювалися умови, які не були зафіксовані в законі, або ж були кращими для робітника, ніж ті, що містилися в законі. Автор дійшов висновку, що протягом ХІХ століття у країнах романо-германської правової сім'ї досить інтенсивно відбувалося застосування норм публічного права, якими встановлювались мінімальні межові рамки захисту інтересів найманих працівників, закріплялись широкі права профспілок. Тим самим було підготовлено грунт для поступового переходу регулювання трудових відносин нормами приватного права, в основі яких знаходяться умови колективного договору, які, у свою чергу, визнаються нормами права, що регулюють трудові відносини.

У підрозділі 3.2 «Публічно-правові та приватноправові методи регулювання трудових відносин у ХХ- на початку ХХІ століть» досліджується формування інститутів трудового права. Не дивлячись на те, що системи права кожної з країн романо-германської правової сім'ї розвивалися за різних соціально-економічних умов, але їх інститути були схожими. Це стосується інституту заробітної плати, інституту охорони праці, інституту робочого часу та відпочинку, інституту вирішення трудових спорів і конфліктів. Зазначені інститути спочатку були інститутами як публічного, так і приватного права, але з другої половини ХХ століття вони стали інститутами суто приватного права. Разом з тим інститути соціального страхування та соціального забезпечення остаточно ввійшли до публічної галузі права.

Досліджено поступове звуження ролі держави, а, значить, і публічно-правових методів регулювання трудових відносин у більшості країн романо-германської правової сім'ї. Автором встановлено, що у судовій практиці та юридичній науці західноєвропейських країн ще на початку ХХ століття було сформульовано приватноправову концепцію поняття “колективний договір”, умови якого можуть закріплювати правовідносини між роботодавцями та найманими працівниками. Тобто, умови колективних договорів мають таку ж чинність у регулюванні трудових відносин, як і норми законів, хоча вони і зберігають договірну природу, що є властивим для правових норм та джерел (форм) приватного права.

Автором встановлено, що зобов'язання сторін трудового договору у країнах романо-германської правової системи з середини ХХ століття випливають із відповідних норм приватного(цивільного) права, але вони не можуть протирічити законодавству та умовам колективного договору. Порушення роботодавцем умов трудового або колективного договору надає право профспілці вдаватися до страйку. У підрозділі з'ясовано, що у колективних договорах багатьох країн романо-германської правової системи містяться положення про відмову профспілок від застосування страйків та дотримуватись “соціального миру”. Сприйняття приватним правом ідеології соціального партнерства, змінювало його функції, перетворювало його на юридичний інструмент, що згладжує соціальні протиріччя. Соціальне партнерство між роботодавцями та найманими працівниками було у 70-і роки ХХ століття закріплене низкою законів та колективних договорів, у яких закріплювались програми спільних дій сторін, зокрема, і те, що приватна форма власності на виробництво має перетворитись у колективну форму власності найманих працівників. Зазначене змінило суть трудового договору, перетворивши його на формальність. Адже найманий працівник, ставши співвласником виробництва, бере особисто або через своїх представників участь у його управлінні та в розподілі прибутків. Автор у підрозділі дійшов висновку, що, у зв'язку із зазначеним, почали змінюватися функції держави і профспілок. Останні почали набувати певних функцій держави.

У цілому автором було зроблено висновок про те, що у другій половині ХХ століття трудове право остаточно набуло у країнах романо-германської правової сім'ї ознак приватного права, а право соціального захисту, яке має тенденцію до виділення в окрему галузь, набуває ознак публічного права.

Розділ 4 «Методи правового регулювання трудових відносин у країнах англо-американської правової сім'ї» присвячено дослідженню методів правового регулювання трудових відносин в Англії та США з кінця ХVІІІ - до початку ХХІ століть.

У підрозділі 4.1 «Публічно-правові та приватноправові методи регулювання трудових відносин у Англії та США у кінці ХVІІІ-ХІХ століттях» встановлено, що в Англії і США прийняття працівника на роботу і звільнення його з роботи регулювалося у відповідності до доктрини “свободи договору”. Разом з тим, якщо роботодавець порушував укладений з робітником договір трудового найму, то останній мав право добиватися компенсації згідно норм приватного (загального) права через цивільний позов. Коли ж робітник порушував умови трудового договору, то до нього могли застосувати норми публічного (кримінального) права. З 30-х років ХІХ століття в Англії регулювання виплати заробітної плати та порядок її витрати, захист праці дітей, підлітків та жінок, тривалість праці та часу відпочинку, а також соціальний захист найманих працівників здійснювались нормами публічного (статутного) права. Оскільки роботодавці досить часто, порушуючи норми законодавства, не несли ніякої відповідальності, то захист інтересів найманих працівників почали здійснювати професійні спілки.

У підрозділі досліджено виникнення і розвиток профспілок в Англії і США та законодавче закріплення права трудящих на страйк.

Автором доведено, що на відміну від Англії регулювання трудових відносин у США протягом ХІХ століття здійснювалось виключно приватноправовими методами. Вони випливають із норм загального права та права справедливості.

У підрозділі 4.2 «Публічно-правові та приватноправові методи регулювання трудових відносин у Англії та США у ХХ на початку ХХІ століть» автором проаналізовано методи регулювання трудових відносин у зазначений період. Встановлено, що у ХХ- на початку ХХІ століть регулювання трудових відносин в Англії і США здійснювалось головним чином приватноправовими методами. Такі інститути трудового права, як тривалість робочого часу, часу відпочинку, оплата праці та соціальне страхування регулювались нормами як приватного, так і публічного права. Укладення трудового та колективного договорів, звільнення найманого працівника з роботи, проблема закриття, реорганізації та переміщення виробництва, підготовка та проведення страйків, набуття працівниками права власності на виробництво регулювались нормами приватного права (загальне право, право справедливості). Зроблено висновок, що якщо на початку ХХ століття в Англії і США головним джерелом регулювання трудових відносин були норми загального права, права справедливості, то з середини ХХ століття - трудового і колективного договорів, стають нормами права та, зокрема, нормами статутного права (законодавство).

ВИСНОВКИ

Наукова задача цього дослідження полягала в наданні на основі теоретичного узагальнення за допомогою застосування різноманітних методів цілісного уявлення про еволюцію методів правового регулювання відносин в сфері праці в Західній Європі та США на протязі тривалого історичного періоду, застосування та співвідношення. Проведене дослідження дає можливість зробити наукові висновки і запропонувати рекомендації щодо практичного використання його результатів. Найбільш принциповими з них є такі:

1. Автором дисертаційного дослідження було виявлено сутність соціальної держави, яка сформувалась в найбільш розвинених країнах Західної Європи та США в середині ХХ століття, принципи, на яких вона побудована, а також її роль в застосуванні тих чи інших методів правового регулювання трудових відносин. Соціальна держава взяла на себе зобов'язання соціального захисту людини, який вона забезпечує владними приписами, та встановлює мінімальні стандарти в сфері праці, на основі яких суб'єкти трудових відносин можуть в договірному порядку визначати свої права та обов'язки та покращувати умови праці, передбачені нормами законодавства.

2. Поділ права на приватне і публічне у країнах романо-германської правової системи стався ще у Середньовіччя. Такий поділ залежав як від суб'єкта творення і суб'єкта застосування правових норм, так і від предмета та сфери правового регулювання. Якщо для приватного права характерним є наявність дозвільних, заохочуваних та регулюючих норм, то для публічного - заборонних, охоронних та регулюючих. У період феодальної роздрібненості основним джерелом права були договори між феодалами, спеціальні грамоти, які отримували міста від феодалів, цехові статути та звичаї. Зазначені джерела відносяться до сфери приватного права. Завдяки утвердженню абсолютної монархії головним джерелом права стає закон, який сприяє формуванню публічного права. Якщо у період феодальної роздрібненості приватноправові і публічно-правові елементи не розрізнялися, то у період абсолютної монархії вони набувають чітких ознак. У цілому у період феодалізму регулювання трудових відносин здійснювалося як нормами приватного, так і публічного права.

3. З встановленням буржуазного ладу у країнах романо-германської правової сім'ї в ХІХ столітті зміст трудового договору залишався незмінним і відносини між роботодавцем і працівником регулювалися нормами приватного (цивільного) права. Судова практика розглядала норми законодавства, що стосувалися трудових відносин, як додатки до цивільно-правових норм про договір особистого найму. Проте регулювання виплати заробітної плати, застосування праці дітей, підлітків та жінок, тривалості робочого часу, умов праці, відшкодування збитків працівникам у випадку каліцтва, соціального страхування, створення та діяльності профспілок здійснювалося нормами публічного права. Поступово умови колективного договору ставали нормами приватного права і були обов'язковими для їх застосування у регулюванні відносин між роботодавцями і найманими працівниками. У цілому протягом ХІХ століття загальні умови праці регулювалися нормами публічного права, а конкретні умови - нормами приватного права.

4. У першій половині ХХ століття у країнах романо-германської правової сім'ї такі інститути трудового права, як інститут трудового договору, інститут заробітної плати, інститут охорони праці, інститут робочого часу та часу відпочинку, інститут вирішення трудових спорів і конфліктів були інститутами як приватного, так і публічного права. Такі ж інститути, як інститут соціального страхування та інститут соціального забезпечення, остаточно відійшли до публічної галузі права. Нормами публічного права встановлюється мінімальний розмір заробітної плати, надбавки до заробітної плати на членів сім'ї працівників, гарантується виплата заробітної плати у випадку банкрутства роботодавця та закріплюється система участі найманих працівників у розподілі прибутків виробництва. Контроль за дотриманням норм як публічного, так і приватного права здійснюється радами, що складаються з представників роботодавців і профспілок, що є свідченням того, що трудові відносини у країнах романо-германської правової сім'ї регулюються головним чином приватноправовими методами.

5. Джерелами правового регулювання трудових відносин в Англії і США є загальне право, право справедливості, звичай (практика), договір та судовий прецедент, які відносяться до галузі приватного права. Джерелом права є також закон, але його роль в англо-американській правовій системі, не дивлячись на розвиток статутного права є меншою, ніж у романо-германській, і він тлумачиться суддями на основі правила прецеденту.

6. Протягом ХІХ століття в Англії регулювання тривалості робочого часу дітей, підлітків та жінок, порядок виплати заробітної плати та порядок її витрати, утворення і діяльність професійних спілок здійснювалося публічно-правовими методами. У ХХ столітті в Англії і США встановлення мінімуму заробітної плати, тривалість робочого часу та часу відпочинку, діяльність професійних спілок також регулювалися публічноправовими методами. Усі інші відносини між роботодавцями і найманими працівниками регулюються нормами виключно приватного права.

7. Існує значна різниця у застосуванні приватноправових і публічно-правових методів регулювання трудових відносин у романо-германській та англо-американській правових системах. У романо-германській правовій системі відчувається значний вплив римського права, яке було джерелом приватного права і законодавства, найважливішим засобом створення правових норм. В англо-американській правовій системі спостерігається домінування особливої процесуальної техніки. Спільним в обох правових системах є високий рівень юридичної техніки, що дає можливість на сучасному етапі розвитку проводити уніфікацію норм приватного права, загальних принципів їх тлумачення. З появою соціальної держави характер законодавства у країнах романо-германської правової системи почав змінюватись з імперативного на диспозитивний, а тому домінуючими методами регулювання трудових відносин стають, як і в країнах англо-американської правової системи, приватноправові методи.

8. Україна після розпаду СРСР почала будувати свою правову систему на основі принципів континентальної, європейської правової системи, в основі якої поділ права на публічне та приватне, закон визнається основним джерелом права, менша роль порівняно з законодавством належить судовим рішенням. В цьому є певне раціональне зерно, тому що в Україні не має тієї випробуваної століттями англосаксонської традиції, згідно з якої судді є головними правотворцями, які незалежні від жодних соціальних груп в суспільстві і приймають рішення, ґрунтуючись лише на основі правових принципів та власного здорового глузду та сумління. На сучасному етапі свого розвитку для України дієвим є розумне поєднання публічно-правових та приватно-правових методів правового регулювання, що призведе до «м'якого» контролю над трудовими відносинами, не руйнуючи при цьому ринкову модель економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Севрюков Д.Г. Публічно-правові та приватноправові методи регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США у першій половині XIX століття. //Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2007. - №4(66). - С.225-230

2. Севрюков Д.Г. Публічно-правові та приватноправові методи у формуванні правового регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи в період феодалізму // Держава і право : зб. наук. праць. - Вип. 36. - Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2007. - С.347-352.

3. Севрюков Д.Г. Публічно-правові методи у регулюванні трудових відносин у країнах Західної Європи і США у кінці ХІХ - першій половині ХХ ст. // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2007. - №5(67). - С.137-142.

АНОТАЦІЇ

Севрюков Д.Г. Публічно-правові та приватноправові методи регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США з кінця ХVІІІ - до початку ХХІ століть .- Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук по спеціальності 12.00.01- теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2009.

У дисертації здійснено комплексне дослідження формування та застосування публічноправових та приватноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США у кінці ХVІІІ - на початку ХХІ століть. Проаналізовано поділ права на приватне і публічне, який стався ще у середньовічній Європі, і встановлено, що у період феодалізму регулювання трудових відносин здійснювалося як приватноправовими, так і публічно-правовими методами.

У роботі проаналізовано застосування приватноправових і публічно-правових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США протягом ХІХ століття і з'ясовано, що в країнах романо-германської правової системи домінували публічно правові, а в країнах англо-американської системи - приватноправові методи. Протягом першої половини ХХ століття в обох правових системах спостерігався високий рівень розвитку правотворчої діяльності, вдосконалення юридичної техніки, що дозволило у другій половині ХХ - на початку ХХІ століть проводити уніфікацію норм приватного права на основі загальних принципів їх тлумачення. У роботі запропоновано авторське бачення поділу права на приватне і публічне. Трудове право віднесено до сфери приватного права. Дано характеристику соціальної держави і встановлено її вплив на широке впровадження і застосування приватноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США.

Ключові слова: приватноправовий, публічноправовий, метод, трудові відносини, джерела права, правова система, роботодавець, найманий працівник.

Севрюков Д.Г. Публичноправовые и частноправовые методы регулирования трудовых отношений в странах Западной Европы и США в конце ХVIII - начале ХХI столетий. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01. - теория и история государства и права; история политических и правовых учений.- Харьковский национальный университет внутренних дел, Украина, Харьков, 2009. В диссертации осуществлено комплексное исследование публичноправовых и частноправовых методов регулирования трудовых отношений в странах Западной Европы и США в конце ХVIII - начале ХХI столетий. Проанализировано деление права на публичное и частное, которое, произошло в странах Западной Европы в период Средневековья, и установлено, что в период феодализма регулирование трудовых отношений происходило как частноправовыми, так и публичноправовыми методами. Указано, что источником частноправовых методов регулирования трудовых отношений были договоры, грамоты, цеховые уставы, которые имели диспозитивный характер. Источником публичноправовых методов были законы, которые имели императивный характер. Использование публичноправовых и частноправовых методов регулирования трудовых отношений определяется также субъектами и объектами регулирования.

При анализе методов регулирования трудовых отношений в странах романо-германской правовой семьи в конце ХVIII- на протяжении ХІХ столетий установлено широкое использование публичноправовых методов. Ими регулировались использование детского, подросткового и женского труда, длительность рабочего времени, выплата заработной платы, материальное возмещение убытков работникам в случае инвалидности, социальное страхование, создание и деятельность профсоюзов. Содержание трудового договора оставалось неизменным и регулировалось нормами частного (гражданского права). Судебная практика рассматривала нормы законодательства, относящиеся к трудовым отношениям, как дополнения к гражданскоправовым нормам договора личного найма. В странах англо-американской правовой системы все вышеуказанные отношения регулировались нормами частного права, источником которых было общее право, право справедливости, договор. Роль закона в правовом регулировании трудовых отношений была значительно меньшей, что связано с традицией общего права. В диссертационной работе установлено, что в странах романо-германской правовой семьи в ХIХ веке общие условия труда регулировались нормами публичного права, а конкретные условия - нормами частного права. Установлено, что если в первой половине ХХ века в странах романо-германской правовой семьи такие институты трудового права, как институт трудового договора, институт заработной платы, институт охраны труда, институт рабочего времени и времени отдыха, институт трудовых споров и конфликтов были институтами, как частного, так и публичного права, то со второй половины ХХ века они стали институтами частного права. Нормами публичного права в странах романо-германской правовой системы закрепляются минимальный размер заработной платы, надбавки к заработной плате на членов семьи работников, гарантируется выплата заработной платы в случае банкротства работодателя и узаконивается система участия наемных работников в распределении доходов на производстве. Автор приходит к выводу о существовании значительной разницы в использовании частноправовых и публичноправовых методов регулирования трудовых отношений в обеих правовых системах. Если в романо-германской правовой системе чувствуется значительное влияние римского права, как наиболее важного создания правовых положений, то в англо-американской наблюдается доминирование особой процессуальной техники. В выводах изложены аргументы, что высокий уровень юридической техники позволяет проводить в странах Запада унификацию норм частного права на базе общих принципов их толкования. Появление социального государства в ХХ веке в странах обеих правовых систем способствовало доминированию частноправовых методов регулирования трудовых отношений.

Ключевые слова: частноправовой, публичноправовой, метод, трудовые отношения, источники права, правовая система, работодатель, наемный работник. Sevriukov D.G. Public and private legal methods application in regulation of labor relations in Western Europe and USA at the end of XVIII th- at the beginning of XXI th centuries. - Manuscript.

This dissertation is for degree of Candidate of Science (Law) Speciality 12.00.01. - Theory and history of state and law; History of political and legal studies. - National University of Internal Affairs, Kharkov, 2009.

In the dissertation is accomplished the comprehensive research of public and private legal methods forming and application in regulation of labor relations in Western Europe and USA at the end of XVIII th- at the beginning of XXI th centuries.

It is analysed the application of private and public methods in regulation of labor relations in Western Europe and USA all the 19 th century and it is examined that in states of continental legal system dominated public law methods but in states of anglo-saxon legal system prevailed private methods. During the first half of 20 th century in both legal systems was noticeable the high level of legal activity and the improvement of legal technology development in second half of XX th - at the beginning of XXI th centuries, that enabled to carry on the unification norms of private law on the basis of common principles of interpretation. In the thesis is proposed the author vision of law division on private and public. The labor law is referred to the sphere of private law. It is described a social state and is ascertained an influence of such state over wide introduction and application of labor relations regulation in Western Europe states and USA. Keywords: private, public, method, labor relations, form of law, legal system, employer.

Размещено на Allbest.ru