Юридична мова правозастосовних актів

Позитивною визнано мовну політику у сфері права зарубіжних країн. Перспективною для України названо практику співпробітництва правників та лінгвістів, що існує в Канаді, Німеччині, Чехії і направлена на підготовку лінгвістично стрункої, технічно грамотної сучасної правової бази. Увагу акцентовано на забезпеченні умов діяльності установ, комітетів та відділів, що займаються лінгвістичними експертизами, термінологічним плануванням і консультуванням з лінгвістичних проблем; проведення для працівників практичних органів навчальних семінарів з термінологічних, стилістичних, технічних питань; видання збірок-рекомендацій щодо юридичних термінів, конструкцій і кліше, оптимальних для побудови тексту відповідного документа.

Визначено необхідність формування самостійного напряму оптимізації текстів, завдання якого полягатиме в розробленні правил їх укладання щодо конкретних видів правозастосовних актів з урахуванням усіх рівнів мовної організації і можливих способів укладання текстів. Особливо підкреслюється необхідність одностайності при створенні правових словників та розвитку терміносистем.

Основні положення дисертаційного дослідження відображені у наступних публікаціях автора

1. Балтаджи П. М. До проблеми використання деяких термінів у мові офіційного документу / П. М. Балтаджи // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. 2004. № 2. С. 8-12.

2. Балтаджи П. М. Мова як засіб оптимізації правового регулювання / П. М. Балтаджи // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. Вип. 25. Одеса: Юрид. літ., 2005. С. 79-83.

3. Балтаджи П. М. Мова правових актів як показник правової культури суспільства / П. М. Балтаджи // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 31. К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. С. 24-27.

4. Балтаджи П. М. Юридична техніка правозастосовних актів / П. М. Балтаджи // Південноукраїнський часопис. 2006. № 2. С. 68-70.

5. Балтаджи П. М. До мовного питання в юриспруденції / П. М. Балтаджи // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 36. К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. С. 97-101.

6. Балтаджи П. М. Мова правових актів: реалії та перспективи / П. М. Балтаджи // Віче. 2007. № 18. С. 53-55.

7. Балтаджи П.М. До питання вдосконалення юридичного тексту як форми вираження права / Балтаджи П.М. // Наукові записки. Серія «Право». Вип. 6. Острог: Вид-во нац. ун-ту «Острозька академія», 2005. С. 10-14.

8. Балтаджи П.М. Юридична мова як засіб удосконалення правопорядку в демократичній державі / Балтаджи П.М. // Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громад та забезпечення правопорядку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Ч. 2. Одеса: Вид-во ОЮІ НУВС, 2005. С. 15-16.

9. Балтаджи П.М. Юридична техніка: теоретичний аспект / Балтаджи П.М. // Социально-правовые проблемы совершенствования законодательства Украины: история, теория и практика: материалы 60-й научной конференции профессорско-преподавательского состава экономико-правового факультета ОНУ им. И.И. Мечникова - Одесса: ОЮИ ХНУВС, 2006. С. 48-51.

10. Балтаджи П.М. Українська Центральна Рада і становлення українського правничого дискурсу / Балтаджи П.М. // Революції в Україні ХХ-ХХІ ст.: співзвуччя епох: матеріали ІІІ Міжнар. наук. конф. Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2007. С. 99-101.

11. Балтаджи П. М. Акти застосування права: сучасні погляди та концепції / Балтаджи П.М. // Треті юридичні читання: матеріали Міжнар. наук. конф. (25-26 квітня 2007 p.). К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. Т. 1. С. 34-36.

12. Балтаджи П. М. Вдосконалення мови правових актів: міжнародний досвід / П. М. Балтаджи // «Порівняльно-правові дослідження». 2007. № 1-2. С. 227-230.

АНОТАЦІЯ

Балтаджи П. М. Юридична мова правозастосовних актів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. - Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - Київ, 2008.

У дисертації досліджується юридична мова як невід'ємний чинник правової системи. Мова представлена не лише як лінгвістичне чи юридичне поняття, а й як відбиття мовної свідомості учасників комунікації у правовій сфері.

Проаналізовано історію становлення, традиції, функції та особливості юридичної мови в Україні, виявлено особливості мови актів застосування права залежно від рівня професійності, мовної підготовки, загальної та правової культури суб'єктів правозастосування. Сформульовано авторське визначення поняття „юридична мова”.

Розглядаючи стан юридичної терміносистеми, яка формується сьогодні в Україні, автор звернув увагу на роль і місце дефініцій у текстах правових актів і невизначеність цього питання на нормативному рівні. Обґрунтовано відкритість мовної системи, що дало можливість визнати процеси запозичення та інтернаціоналізації мови явищами позитивного характеру.

У порівняльному аспекті досліджено мовно-юридичні характеристики нормативних та правозастосовних актів. Зосереджено увагу на композиційних особливостях правозастосовних актів вищих органів управління і актів органів внутрішніх справ. Обґрунтовано подвійний характер актів застосування права: державно-владний характер зближує його з нормативним, регулювання конкретної ситуації, свідчить про індивідуальний характер. Це визначає специфіку тексту акта і потребує від суб'єкта певних умінь і навичок.

Сучасна мовно-правова культура правознавців має будуватися на комутації - здатності знаходити, встановлювати та використовувати зв'язки для вдосконалення засобів взаємодії, навчання та передачі вмінь і навичок, обміну інформацією, установлення контактів і вирішення конфліктів.

Висловлюється ідея доцільності вивчення позитивного досвіду інших країн з підготовки і систематизації правових актів.

Ключові слова: юридична мова, мова права, правові акти, правозастосовні акти, техніка, термінологія, дефініція, систематизація, мовно-правова культура.

АННОТАЦИЯ

Балтаджи П. Н. Юридический язык правоприменительных актов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Институт государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины. - Киев, 2008.

В диссертации исследуется юридический язык как неотъемлемая составляющая правовой системы. Язык представлен не только как понятие лингвистического и юридического порядка, а как показатель языковой культуры участников коммуникации в правовой сфере.

Проанализировав существующие в юридической литературе подходы и мнения, автор характеризует язык в праве как иерархическую систему. Фундаментальной субстанцией системы выступает язык права - основа правотворчества и результат взаимодействия правовых систем, научных школ, теорий и направлений, различных языков. В пределах языка права выделено теоретико-научный элемент - язык юридической науки, литературы, образования и практический элемент - язык правовых текстов (юридический язык) - конструкция, включающая язык законов, язык правоприменительных и интерпретационных актов.

Предложено авторское определение понятия «язык правоприменительных актов» - юридический язык актов порождающих определенные правовые последствия, направленных на регулирование конкретных общественных отношений и принятых субъектами правоприменительной деятельности.

Язык, как носитель определенной исторической памяти и национальных традиций, выполняет в правовой сфере ряд функций и выступает в качестве определенного кода, использование которого требует соответствующей подготовки и навыков.

Рассматривая состояние юридической терминосистемы, сформировавшейся сегодня в Украине, автор обращает внимание на роль и место дефиниций в текстах правовых актов и неурегулированность данного вопроса на нормативном уровне. Характеристика языка как открытой системы позволила признать позитивность процессов заимствования и интернационализации языка.

В сравнительном аспекте изучены языковые и юридические характеристики правоприменительных актов. Сосредоточено внимание на композиционных особенностях актов высших органов управления и органов внутренних дел. Обоснована двойственность актов применения права: государственно-властный характер сближает данный вид актов с нормативными, регулирование конкретных отношений доказывает их индивидуальных характер. Это определяет специфику текста акта и требует от субъекта соответствующих умений и навыков, высокого уровня профессиональной культуры.

Современная языковая и правовая культура юристов должна строиться на коммутации - умении находить, устанавливать и использовать коммуникативные связи с целью совершенствования способов обмена и передачи информации, для установления контактов и решения конфликтов.

Высказана идея целесообразности изучения и использования опыта зарубежных государств в вопросе подготовки и систематизации правовых актов. Особого внимания заслуживает практика системного сотрудничества юристов и лингвистов направленная на подготовку лингвистически стройной, технически грамотной, отвечающей потребностям современных реалий правовой базы.

Ключевые слова: юридический язык, язык права, правовые акты, правоприменительные акты, техника, терминология, дефиниция, систематизация, языково-правовая культура.

SUMMARY

Baltadzhy P. M. Judicial language of law-enforcement acts. - Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of the сandidate of sciences (law), on the speciality 12.00.01 - theory and history of the state and law; history of political and law studies. - V. M. Koretsky institute of State and Law of the National Ukrainian Academy of Science. - Kyiv, 2008.

In the thesis a legal language as an integral part of legal system has been researched. The language is being presented not only as a linguistic or judicial term, but as an imprint of language consciousness of communication participants in juridical sphere.

History of establishment, traditions, functions and features of judicial language in Ukraine has been analyzed, special features of language of law-enforcement acts and its dependence from level of professionalism, language grounding, general and legal culture of law-enforcement subjects have been revealed. Author's definition of term “judicial language” has been formulated.

Examining the status of judicial system of terms, which is being emerged now in Ukraine, the author drew attention to the role and place of definitions in texts of legal acts and ambiguity of this question on regulatory level. Openness of language system has been substantiated, that gave the opportunity to recognize processes of borrowing and internationalization as positive phenomenon.

In comparing aspect language-judicial characteristics of normative and law-enforcement acts have been examined. The author focused on composition particularizes of law-enforcement acts of the highest governmental authorities and acts of law-enforcement agencies. Dual nature of law-enforcement acts have been grounded: state and power-holding nature brings it closer to the normative and regulating of certain situation indicates its individual character. It determines the specific character of text of the act and demands certain skills and abilities from the subject.

Contemporary language-judicial culture of lawyers has to be built on commutation - ability to find, establish and use of connections for improvement of cooperation means, training and transferring of skills and abilities, information exchange, contacts establishing and conflicts solving.

An idea of reasonability of examination of positive experience of other countries in preparation and systematization of legal acts has been expressed.

Kea words: judicial language, language of law, legal acts, law-enforcement acts, technique, terminology, definition, systematization, language-legal culture.

Размещено на Allbest.ru