Забезпечення безпеки праці як умови трудового договору

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

УДК 349.23

Спеціальність: 12.00.05 - трудове право;

право соціального забезпечення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ЯК УМОВИ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

Амелічева Лілія Петрівна

Харків - 2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Кабінет Міністрів України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор БАЛЮК Галина Іванівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри трудового, земельного та екологічного права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор ПРОЦЕВСЬКИЙ Олександр Іванович, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, юридичний факультет, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін та трудового права;

кандидат юридичних наук, доцент АНДРІЇВ Василь Михайлович, Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, ректор.

Захист відбудеться 26 грудня 2008 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розісланий 20 листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Прилипко С.М.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією з визначальних передумов належної реалізації і захисту конституційного права людини на безпечні і здорові умови праці в Україні, закріпленого ст. 43 Конституції України, є якісне й ефективне здійснення правового забезпечення безпеки праці кожного. Виходячи з того, що Україна займає серед інших держав світу 90-92 місце за станом безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, стає зрозумілим підвищений інтерес працюючих громадян до їх юридично гарантованої можливості безпечно здійснювати роботу, обумовлену трудовим договором. Не менший інтерес зазначене викликає і у держави, адже, безпека праці має особливе значення у процесі досягнення країною сталого розвитку й добробуту. Кожен роботодавець також опікується проблемою правового забезпечення безпеки праці як умови трудового договору, розуміючи, що нехтування з його боку дотриманням вимог безпеки праці неминуче тягне за собою підвищення рівня травмування й професійної захворюваності працівників, наслідком яких є значні економічні втрати.

Сучасне правове забезпечення безпеки праці як умови трудового договору в нашій державі здійснюється згідно з нормами Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» й інших численних законодавчих і підзаконних актів. Попри значимість цих актів, нагальними залишаються проблемні питання щодо безсистемності їх прийняття, розпорошеності в законодавчому масиві, недосконалості змісту й малоефективного застосування у практичній діяльності підприємствами, державними органами з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду й ін.

Правовим питанням забезпечення безпеки праці, права кожного на безпечні і здорові умови праці, гарантіям його реалізації та захисту завжди приділялася увага вчених-правознавців, що знайшло своє відображення в ряді робіт дисертаційного рівня, науково-теоретичного й публіцистичного характеру. Однак, на сьогодні в Україні немає комплексного дослідження питань щодо визначення юридичної природи поняття «безпека праці» як соціально-правового явища, виявлення проблем недостатньої дієвості правового механізму забезпечення безпеки праці як умови трудового договору й пошуку шляхів їх вирішення.

Актуальність та недостатність висвітлення вказаних проблем і сприяли вибору теми даного дослідження.

Науково-теоретичною базою дослідження стали наукові праці з питань забезпечення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища відомих вчених-правознавців у галузі трудового права радянського періоду таких, як: К. Абжанов, О.А. Абрамова, М.Г. Александров, О.К. Безіна, А.А. Бікєєв, В.І. Борисов, Л.Я. Гінзбург, С.А. Голощапов, О.Д. Зайкін, С.О. Іванов, А.Г. Касабова, Я.Л. Кисельов, Д.А. Колбасін, Л.Г. Коняхін, Е.Н. Коршунов, Р.З. Лівшиць, А.Р. Мацюк, Г.В. Муцинов, Н.О. Муцинова, В.Э. Паеглє, О.С. Пашков, Д.А. Сафіна, В.І. Семенков, О.В. Смирнов, Г.В. Смолін, А.А. Фатуєв, О.І. Цепін, Б.М. Чубайс та ін.

В основу дисертаційної роботи покладені дослідження українських вчених трудового права таких, як: В.М. Андріїв, А.Ю. Бабаскін, Ю.В. Баранюк, М.Д. Бойко, Н.Б. Болотіна, В.Я. Бурак, В.С. Венедиктов, І.О. Гуменюк, С.В. Дріжчана, О.М. Дуюнова, В.В. Жернаков, І.В. Зуб, М.І. Іншин, Д.О. Карпенко, З.Я. Козак, Д.М. Кравцов, В.В. Лазор, Л.І. Лазор, О.П. Лапай, О.Т. Панасюк, П.Д. Пилипенко, С.М. Прилипко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, В.Г. Ротань, Б.С. Стичинський, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишева, С.М. Черноус, І.І. Шамшина, О.М. Ярошенко й ін.

Порівняльний аналіз законодавчих актів, що регулюють питання забезпечення безпеки праці й охорони здоров'я, було проведено з використанням досліджень зарубіжних вчених, у тому числі, у галузі трудового права, таких, як: Бенжамін О. Алі, К.М. Гусов, В. Зваард, І.Я. Кисельов, Є.В. Кряжев, О.А. Лукашева, А.С. Мордовець, Н. Паланд, Л.О. Сироватська, А.А. Тер-Акопов, Г.І. Угрюмова, В.М. Толкунова, В.Є. Шарков, Р. Шведес й ін.

Дослідження юридичної природи поняття «безпека праці», елементів правового механізму забезпечення права кожного на безпечні і здорові умови праці проводилося з використанням наукових досліджень українських вчених інших галузей права таких, як: В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, К.Г. Волинка, В.Д. Волков, Ю.Я. Кінаш, А.М. Колодій, В.В. Копєйчіков, В.А. Ліпкан, О.Ф. Скакун, М.О. Фролов й ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання дисертаційного дослідження здійснено в контексті науково-дослідної роботи за темою «Формування механізму реалізації і захисту прав та свобод громадян в Україні», яка виконувалася на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка з січня 2000 року по грудень 2005 року (номер теми БФ 042-01, номер державної реєстрації 03010002693), та за темою «Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу» (номер теми 06 БФ 042-01, номер державної реєстрації 0106U006631), яка виконується з січня 2006 року. Автором дисертації, зокрема, досліджено елементи правового механізму реалізації та захисту права працюючих на підставі трудового договору на безпеку праці й проблеми адаптації національного законодавства з європейськими стандартами у сфері безпеки праці. Запропоновані положення та висновки за темою відображені в дисертації і були апробовані в наукових статтях.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка нових теоретичних положень щодо визначення правової природи поняття «безпека праці», змісту права працівників на безпечні і здорові умови праці, правового значення безпеки праці як умови трудового договору, правового механізму забезпечення права працівників на безпеку праці; формулювання власних пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства і практики його застосування з цих питань. безпека праця правовий здоровий

Поставлена мета зумовила вирішення таких основних завдань дисертаційного дослідження, як: 1) дослідити юридичну природу безпеки праці як соціально-правового явища; 2) визначити етапи формування та розвитку права працюючого на безпеку праці; 3) уточнити визначення поняття «безпека праці як умова трудового договору»; 4) виявити проблеми нормативно-правового, інституційно-функціонального, процесуально-правового забезпечення права на безпеку праці працівників; 5) запропонувати власні пропозиції і наукові рекомендації щодо вдосконалення законодавства у цій сфері права; 6) обґрунтувати висновки стосовно внесення змін та доповнень у чинне законодавство про працю, у законопроект Трудового кодексу України, у низку законів, підзаконних актів з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища у зв'язку із удосконаленням дієвості та впорядкованості правового механізму забезпечення права на безпеку праці працюючих на підставі трудового договору; 7) дослідити роль трудо-правової відповідальності за порушення вимог законодавства з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища як елемента правового механізму забезпечення безпеки праці як умови трудового договору з метою підвищення рівня дисциплінованості працівників, за якого зменшуються показники виробничого травмування й професійної захворюваності.

Об'єктом дослідження є система нормативно-правових актів, які регулюють трудові й тісно з ними пов'язані правовідносини в сфері забезпечення безпечних і здорових умов праці.

Предмет дослідження - трудові й тісно з ними пов'язані правовідносини у сфері забезпечення безпечних і здорових умов праці, що потребують належного правового регулювання в зазначеній сфері.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають методи наукового пізнання, у першу чергу, метод діалектики та розвитку в системі теорії пізнання, й об'єктивно існуючі закони, від дії яких залежить розвиток безпеки праці як соціально-правового явища. Дослідження проведено на основі таких методів наукового пізнання, як порівняльно-історичний, формально-логічний, структурно-функціональний, порівняльно-правовий, системного синтезу та аналізу, екстраполяції права.

При дослідженні формування та становлення права людини на безпеку праці використаний порівняльно-історичний і порівняльно-правовий методи. За допомогою методу формально-логічного аналізу визначені поняття «безпека праці», «безпека праці як умова трудового договору», «право працюючих на безпеку праці в об'єктивному значенні», «право працівника на безпеку праці в суб'єктивному значенні», «трудо-правова відповідальність за порушення законодавства у сфері права працівника на безпеку праці». Метод системного синтезу та аналізу застосовувався при визначенні системи категорій у галузі безпеки праці, системи прав та обов'язків суб'єктів трудового договору в сфері забезпечення безпечних і здорових умов праці. З позицій структурно-функціонального аналізу досліджено правові аспекти інституційно-функціонального забезпечення права на безпеку праці працюючих на підставі трудового договору. Метод екстраполяції права використовувався під час дослідження юридичної природи багатоаспектного поняття «безпека праці», а також вивчення елементів правового механізму забезпечення безпеки праці як умови трудового договору.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним науковим дослідженням юридичної природи безпеки праці працюючих, проблем правового забезпечення безпеки праці як умови трудового договору в сучасних ринкових умовах господарювання та шляхів удосконалення законодавства про працю, законопроекту Трудового кодексу України у зазначеній сфері.

Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в наступних науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, які виносяться на захист:

уперше:

1) науково обґрунтовані і сформульовані юридичні визначення наступних понять:

- безпека праці як категорія трудового права - це безпечні і здорові умови праці, що створюються роботодавцем шляхом здійснення соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних засобів та заходів і забезпечуються системою нормативно-правових приписів з метою збереження життя, здоров'я і працездатності працівників;

- безпека праці в аспекті права працюючих на безпечні і здорові умови праці в об'єктивному значенні визначається як система загальнообов'язкових норм, що мають формальне вираження і розповсюджуються на невизначену кількість працюючих, встановлюються та гарантуються державою з метою впорядкування суспільних правовідносин у сфері забезпечення працюючих безпечними і нешкідливими умовами праці;

- безпека праці в аспекті права працівника на безпечні і здорові умови праці в суб'єктивному значенні визначається як забезпечена законом можливість працювати в безпечних і нешкідливих умовах праці, у безпечному для здоров'я виробничому середовищі та вимагати на законних підставах від роботодавця, держави додержання вимог безпеки праці, відновлення й захисту своїх прав від правопорушень;

- безпека праці (безпечні і здорові умови праці) - це умова трудового договору як правомірного акта, що визначає систему прав та обов'язків сторін трудового договору (які або узгоджені сторонами трудового договору, або завчасно визначені законами й іншими нормативними актами з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища), реалізація яких повинна забезпечити працездатність, безпечне життя та здоров'я працівників, безпечність виробничого середовища;

- безпека праці розглядається як стан розвитку суспільно-трудових та тісно з ними пов'язаних правовідносин, за якого системою правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних засобів і заходів забезпечується право кожного на безпечні й здорові умови праці;

- трудо-правова відповідальність за порушення законодавства у сфері права працівника на безпеку праці - це специфічна форма суспільних відносин, пов'язаних із невиконанням чи неналежним виконанням правопорушником трудових обов'язків щодо створення безпечних і здорових умов праці у процесі трудової діяльності, у яких за допомогою юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання ним вимог чинного законодавства у сфері забезпечення безпеки праці;

2) визначені ознаки, притаманні безпеці праці як категорії трудового права в аспекті безпечних і здорових умов праці працівників такі, як: існування системи правових приписів на конституційному, законодавчому рівні, а також значної кількості нормативно-правових актів технічного змісту, що регулюють питання у сфері забезпечення безпечних і здорових умов праці; наявність комплексу державно-правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших засобів, який створений для забезпечення безпеки праці працівників; притаманність міри - професійного ризику, який піддається аналізу й оцінці; різноплановість, поліфункціональність її характеру;

3) виявлені істотно-суттєві ознаки безпеки праці як умови трудового договору такі, як: безпека праці є, як правило, нормативною умовою трудового договору; трансформування безпеки праці як умови трудового договору в систему прав та обов'язків сторін щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці в межах їх правомірної (позитивної) поведінки; особистий характер безпеки праці як умови трудового договору, що випливає із особистого характеру останнього; безпека праці як умова трудового договору характеризується конкретизацією прав та обов'язків його сторін, спрямованих, перш за все, на забезпечення безпечних і здорових умов праці персонально працівника;

удосконалена:

- система понять у галузі безпеки праці, яка складається із таких основних категорій, як: «об'єкт безпеки праці», «суб'єкт безпеки праці», «професійний ризик», «загрози безпеці праці», «виклики безпеці праці», її антипод - «небезпека», «об'єкт небезпеки», «суб'єкт небезпеки», «джерело небезпеки», «носій небезпеки»;

- класифікація етапів формування та становлення права працюючого на безпеку праці, починаючи з XVII ст. і до сучасного періоду, з умовним виділенням п'яти етапів такого становлення: перший етап (XVII ст. - XVIII ст.) пов'язаний із проголошенням у багатьох країнах світу загального права на безпеку людини; другий етап (XIX ст. - початок XX ст.) пов'язаний із формуванням зародкових норм, які регламентували право людини на безпеку праці в окремих найбільш небезпечних галузях промисловості того часу; третій етап (перша половина 20-х років XX ст. - перша половина 80-х років XX ст.) характеризується стрімким розвитком правового регулювання права на безпеку праці працюючого, зокрема, на підставі трудового договору, під час співіснування двох полярних систем соціалізму й капіталізму; четвертий етап (друга половина 80 - х років - початок 90-х років XX ст.) пов'язаний з подальшим розвитком правової регламентації права людини на безпеку праці під час переходу соціалістичних і капіталістичних держав світу від конфронтації до співробітництва; п'ятий етап (перша половина 90-х років XX ст. - сучасний період) характеризується гармонізацією внутрішніх законодавств багатьох держав світу, зокрема, пострадянських, із міжнародними нормами і нормами Європейського Союзу у сфері регулювання права працюючого на безпеку праці.

набуло подальшого розвитку:

- положення про те, що правовий механізм забезпечення права працівника на безпеку праці складається з таких елементів, як: нормативно-правове, інституційно-функціональне, процесуально-правове забезпечення зазначеного права й юридична відповідальність за порушення вимог законодавства з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;

- положення про необхідність доповнення статті 29 КЗпП України обов'язком роботодавця повідомляти під розписку працівника не тільки про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, але й про показники професійного ризику, на який він може наражатися, виконуючи свої трудові обов'язки, й статті 159 КЗпП України додатковими обов'язками працівника, які він повинен виконувати під час і після прояву професійного ризику;

- положення про те, що в законопроекті Трудового кодексу України не вибудувана чітка система прав та обов'язків сторін трудового договору в сфері безпеки праці, що обумовлює доповнення його Книги Третьої «Умови праці» окремим Розділом «Безпека праці», в якому б містилися положення, що усувають всі виявлені в процесі дослідження проблеми у сфері безпеки праці як умови трудового договору;

- положення про необхідність удосконалення процесуально-правового забезпечення безпеки праці як умови трудового договору та підвищення рівня безпеки праці на підприємствах, зокрема, про доцільність нормативного врегулювання: а) процедури виконання роботодавцем як стороною трудового договору обов'язку щодо проведення аудиту з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища й доведення кінцевих результатів цього аудиту до кожного працівника; б) порядку планомірних дій роботодавця під час локалізації й ліквідації аварій на підприємстві й рятування працівників й ін.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання результатів дослідження для вдосконалення чинного законодавства про працю, законопроекту Трудового кодексу України, що сприятиме більш ефективному забезпеченню безпеки праці як умови трудового договору в правозастосовчій практиці.

Результати дослідження можуть бути використані також: 1) у практичній діяльності органів Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в процесі інспектування роботодавців з питань дотримання ними вимог законодавства з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; 2) у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін «Трудове право України», «Право соціального забезпечення України», спецкурсів з проблем правового забезпечення безпеки, охорони, гігієни праці та виробничого середовища та при підготовці навчальних посібників, підручників, методичних розробок з цих дисциплін і спецкурсів; 3) у науково-дослідницькій діяльності під час проведення подальших досліджень проблем малоефективності дії правового механізму забезпечення права працівників як суб'єктів трудового договору на безпеку праці.

Результати дисертаційного дослідження нині використовуються в діяльності Донецького національного університету МОН України при викладанні навчальних дисциплін «Трудове право України», «Право соціального забезпечення України», спецкурсу «Правова охорона праці».

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження були апробовані у виступах на: науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників» (юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 8-9 квітня 2004 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Господарське законодавство України: практика застосування й перспективи розвитку в контексті європейського вибору» (економіко-правовий факультет Донецького національного університету, 30 вересня - 1 жовтня 2004 року); I Міжнародній науково-методичній конференції «Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу» (Хмельницький університет регіонального управління та права, 3-4 грудня 2004 року); XI регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 3-4 лютого 2005 року); підсумковій науковій конференції, присвяченій 60-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні (економіко-правовий факультет Донецького національного університету, березень 2005 року); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників» (юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 13-14 квітня 2005 року); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників» (юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 20-21 квітня 2006 року); щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Запорізькі правові читання» (юридичний факультет Запорізького національного університету, 18-19 травня 2006 року); у науковому повідомленні на кафедрі трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка 30 червня 2006 року на тему «Проблеми правового забезпечення безпеки праці за законодавством України»; Восьмій щорічній міжнародній міжвузівській студентській науковій конференції «Законодавство України: сучасний стан та перспективи розвитку» (Київський університет права НАН України, 26-30 січня 2007 року); підсумковій науковій конференції, присвяченій 70-річчю Донецького національного університету (економіко-правовий факультет Донецького національного університету, 4 квітня 2007 року).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у шести статтях у наукових фахових виданнях згідно з вимогами ВАК України та у п'яти тезах доповідей.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу; 2-х розділів: перший розділ складається з 3-х, другий - з 4-х підрозділів; висновків; списку використаних джерел; додатків. Загальний обсяг роботи - 197 сторінок. Список використаних джерел розміщений на 34 сторінках і складається з 364 найменувань.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, характеризується стан її дослідженості у спеціальній літературі, визначаються мета та завдання, об'єкт та предмет, висвітлюються методологічна та науково-теоретична основи дослідження, формулюються положення, що виносяться на захист, вказуються апробація результатів дослідження та публікації за темою дисертації, структура та обсяг роботи.

Розділ 1 «Юридична природа безпеки праці» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Правове поняття безпеки праці та його ознаки» досліджуються правова сутність, ознаки поняття «безпека праці», система понять у галузі безпеки праці, правове значення безпеки праці як права працюючих на безпечні і здорові умови праці в об'єктивному значенні, вивчається тісний зв'язок безпеки праці з категоріями, близькими за змістом, у тому числі, з екологічною безпекою.

Безпеці праці як правовій категорії трудового права притаманні істотно-суттєві ознаки такі, як: існування системи правових приписів на конституційному, законодавчому рівні, а також значної кількості нормативно - правових актів технічного змісту, що регулюють питання в сфері забезпечення безпечних і здорових умов праці; наявність комплексу державно-правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших засобів, який створений для забезпечення безпеки працюючих, зокрема, на підставі трудового договору; притаманність міри - професійного ризику, який піддається аналізу й оцінці; різноплановість, поліфункціональність її характеру.

Автором запропонована удосконалена система понять у галузі безпеки праці, яка складається із таких основних категорій, як: «об'єкт безпеки праці», «суб'єкт безпеки праці», «професійний ризик», «загрози безпеці праці», «виклики безпеці праці», її антипод - «небезпека», «об'єкт небезпеки», «суб'єкт небезпеки», «джерело небезпеки», «носій небезпеки».

Проведений аналіз чинного законодавства про працю дає підстави констатувати, що визначення поняття «безпека праці» відсутнє у найважливіших законодавчих актах держави таких, як: Конституція України, КЗпП України, Закон України «Про охорону праці» та ін. Це сприяє хибному тлумаченню поняття «безпека праці» у чинному законодавстві, що регулює суспільно-трудові правовідносини в сфері її забезпечення, як наслідок знижується ефективність дії механізму правового забезпечення безпечних і здорових умов праці працюючих в Україні.

Правове значення безпеки праці в аспекті права працюючих на безпеку праці в об'єктивному значенні висвітлюється як система загальнообов'язкових норм, що мають формальне вираження і розповсюджуються на невизначену кількість працюючих, встановлюються та гарантуються державою з метою впорядкування суспільних правовідносин у сфері забезпечення працюючих безпечними і здоровими умовами праці.

У підрозділі 1.2. «Історично-правові аспекти становлення права працюючого на безпеку праці» детально вивчаються соціально-історичні корені зародження права працюючого на безпеку праці, що базується на загальнолюдському природному праві на безпеку.

Соціально-економічні, науково-технічні, правові, міжнародні й ін. передумови формування й становлення права людини на безпеку праці, починаючи з часів Аристотеля, Гіппократа і, закінчуючи сучасністю, надають можливість простежити його генезис, а також формування та розвиток правових норм, в яких це право закріплювалось.

Автором проводиться дослідження історії становлення права працюючого на безпеку праці, починаючи з XVII століття й до сучасного періоду, з умовним виокремленням п'яти етапів такого становлення: перший етап (XVII ст. - XVIII ст.) пов'язаний із проголошенням у багатьох країнах світу загального права на безпеку людини; другий етап (XIX ст. - початок XX ст.) пов'язаний із формуванням зародкових норм, які регламентували право людини на безпеку праці в окремих найбільш небезпечних галузях промисловості того часу; третій етап (перша половина 20-х років XX ст. - перша половина 80-х років XX ст.) характеризується стрімким розвитком правового регулювання права на безпеку праці працюючого, зокрема, на підставі трудового договору, під час співіснування двох полярних систем соціалізму й капіталізму; четвертий етап (друга половина 80 - х років - початок 90-х років XX ст.) пов'язаний з подальшим розвитком правової регламентації права людини на безпеку праці під час переходу соціалістичних і капіталістичних держав світу від конфронтації до співробітництва; п'ятий етап (перша половина 90-х років XX ст. - сучасний період) характеризується гармонізацією внутрішніх законодавств багатьох держав світу, зокрема, пострадянських, із міжнародними нормами і нормами Європейського Союзу у сфері регулювання права працюючого на безпеку праці.

Підрозділ 1.3. «Безпека праці як умова трудового договору» висвітлює правову сутність безпеки праці як умови трудового договору. В ньому провадиться класифікація основних прав та обов'язків сторін трудового договору в сфері створення безпечних і здорових умов праці, й розглядається безпека праці як елемент системи трудового договору через зміст трудових відносин трудового права.

Запропоновано визначення безпеки праці (безпечних і здорових умов праці) як категорії трудового права. Безпека праці - це умова трудового договору як правомірного акту, що визначає систему прав та обов'язків сторін трудового договору (які або узгоджені сторонами трудового договору, або завчасно визначені законами й іншими нормативними актами з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища), реалізація яких повинна забезпечити працездатність, безпечне життя та здоров'я працівників, безпечність виробничого середовища.

На підставі проведеного аналізу окремих положень законодавства України в сфері безпеки праці зроблено висновок, що досліджена система основних прав та обов'язків сторін трудового договору, встановлених законами й нормативними актами з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища, не є досконалою. Запропонована автором удосконалена класифікація основних прав та обов'язків сторін трудового договору не тільки в деталях характеризує зміст безпеки праці як складової системи трудового договору, але й дозволяє виявити взаємопов'язану, злагоджену поведінку цих сторін до, під час й після прояву професійного ризику.

Розділ 2 «Правовий механізм забезпечення безпеки праці як умови трудового договору» присвячений дослідженню правового механізму забезпечення права працівника на безпеку праці як цілісного системного утворення, що функціонує через такі елементи, як: 1) нормативно-правове забезпечення права працівника на безпеку праці; 2) інституційно-функціональне забезпечення права працівника на безпеку праці; 3) процесуально-правове забезпечення права працівника на безпеку праці; 4) юридична відповідальність за порушення вимог законодавства з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища. Розділ 2 складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Нормативно-правове забезпечення безпеки праці як умови трудового договору» здійснено правовий аналіз законів і підзаконних актів в сфері права працівника на безпеку праці. Встановлено, що у чинному Кодексі законів про працю України зовсім не передбачені обов'язки працівника як сторони трудового договору, які він повинен виконувати під час і після прояву професійного ризику. Запропоновано доповнити статтю 159 КЗпП України окремим положенням про обов'язки працівника під час аварії та у процесі ліквідації її наслідків.

Дослідження положень законопроекту Трудового кодексу України, дозволяє зробити висновок про недостатність і недосконалість положень в сфері безпеки праці та запропонувати передбачити в його Книзі Третій «Умови праці» окремий Розділ «Безпека праці», в якому слід закріпити положення, які б вирішували виявлені у процесі дослідження проблеми в сфері створення безпечних і здорових умов праці для працюючих на підставі трудового договору.

Удосконалення потребує й низка законів України з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Так, аналізуючи положення Закону України «Про охорону праці», виявлено, що відповідні до Закону обов'язки, права та відповідальність роботодавців - підприємств малого й середнього бізнесу нічим не відрізняються від прав, обов'язків й відповідальності роботодавців - великих підприємств, хоча фінансові можливості у них різні. На базі виявленого запропоновано вдосконалити положення зазначеного Закону стосовно організації охорони праці й ін.

Детальний аналіз підзаконних актів у сфері права працівника на безпеку праці дозволяє зробити висновок, що на сьогодні залишається нормативно не врегульованими питання щодо виконання роботодавцем своїх обов'язків як стороною трудового договору з питань проведення аудиту з безпеки, гігієни праці й виробничого середовища на підприємстві й доведення результатів по закінченню цього аудиту до кожного працівника.

У підрозділі 2.2. «Особливості нормативно-правового забезпечення права працівника на безпеку праці в окремих галузях промисловості (на прикладі підприємств вугільної, металургійної і хімічної промисловості Донецької області)» висвітлюються особливості нормативно-правового забезпечення безпеки праці як умови трудового договору деяких найбільш небезпечних через прояви професійного ризику галузей промисловості України: вугільної, металургійної і хімічної на прикладі підприємств Донецької області.

В Україні нормативно-правове забезпечення права працюючих на безпеку праці у вугільній, металургійній і хімічній галузях здійснюється неоднаково ефективно. Безпека праці у вугільній галузі є більш пріоритетним напрямком для держави сьогодні, тому й законодавча база, яка закріплює права та обов'язки працівників та роботодавців-вугільних підприємств у сфері безпеки праці, тут оновлюється швидше, має менше прогалин, існує затверджена галузева програма підвищення рівня безпеки на вугільних підприємствах. У металургійній і хімічній промисловості таких галузевих програм ще не затверджено, тому нормативні акти, які передбачають права та обов'язки в сфері безпеки праці суб'єктів трудового договору підприємств зазначених галузей, осучаснюються дуже повільно, особливо це помітно в хімічній промисловості, що й обумовлює пропозицію автора в роботі прискорити прийняття цих програм.

Підрозділ 2.3. «Інституційно-функціональне та процесуально-правове забезпечення права працівника на безпеку праці» присвячений проблемам інституційно-функціонального та процесуально-правового забезпечення безпеки праці як умови трудового договору.

Дослідження нормативно-правових актів України, якими регламентуються діяльність органів державної влади загальної та спеціальної компетенції у сфері створення безпечних і здорових умов праці для працюючих на підставі трудового договору та численні процедури у цій сфері, виявило низку недоліків інституційно-функціонального та процесуально-правового забезпечення безпеки праці як умови трудового договору.

У роботі серед проблем інституційно-функціонального забезпечення безпеки праці як умови трудового договору зазначені численні реорганізації державного органу спеціальної компетенції - Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці і гірничого нагляду, що призводить до зниження ефективності його роботи, в тому числі, нормотворчої діяльності в сфері встановлення прав та обов'язків працівників та роботодавців щодо створення безпечних і здорових умов праці й ін.

До проблемних питань процесуально-правового забезпечення безпеки праці працівників автором віднесене запровадження роботодавцем більш досконалої за структурно-функціональним призначенням локальної системи управління безпекою й гігієною праці на базі національних стандартів ДСТУ-П OHSAS 18001:2006 «Системи управління безпекою і гігієною праці. Вимоги» й ДСТУ-П OHSAS 18002:2006 «Управління безпекою й гігієною праці» лише на добровільній основі, що на сьогоднішній день не сприяє підвищенню рівня безпеки праці й ін.

У підрозділі 2.4. «Проблеми юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері права працівника на безпеку праці» проаналізовано забезпечення безпеки праці як умови трудового договору засобами трудо-правової відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері права працівника на безпеку праці.

Загальна характеристика трудо-правової відповідальності, зокрема, за порушення вимог законодавства у сфері права працівника на безпеку праці, дає можливість зробити висновок про існування багатьох проблемних теоретичних питань навколо неї в науці трудового права (щодо її сутності, змісту та понятійного апарату).



ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі аналізу чинного вітчизняного законодавства, практики його реалізації, законопроекту Трудового кодексу України здійснено теоретичне узагальнення і по-новому вирішене наукове завдання, яке полягає у розробці нових теоретичних положень щодо визначення правової природи поняття «безпека праці», змісту права працівників на безпечні і здорові умови праці, правового значення безпеки праці як умови трудового договору, правового механізму забезпечення права працівників на безпеку праці; формулюванні пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства і практики його застосування з цих питань.

1. Під безпекою праці як категорією трудового права розуміються безпечні і здорові умови праці, які створюються роботодавцем шляхом здійснення соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних засобів та заходів і забезпечуються системою нормативно-правових приписів з метою збереження життя, здоров'я і працездатності працівників.

Визначені ознаки, притаманні безпеці праці як категорії трудового права такі, як: існування системи правових приписів на конституційному, законодавчому рівні, а також значної кількості нормативно-правових актів технічного змісту, що регулюють питання у сфері забезпечення безпечних і здорових умов праці; наявність комплексу державно-правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших засобів, який створений для забезпечення безпеки праці працівників; притаманність міри - професійного ризику, який піддається аналізу й оцінці; різноплановість, поліфункціональність її характеру.

2. Запропонована удосконалена система понять у галузі безпеки праці, яка складається із таких основних категорій, як: «об'єкт безпеки праці», «суб'єкт безпеки праці», «професійний ризик», «загрози безпеці праці», «виклики безпеці праці», її антипод - «небезпека», «об'єкт небезпеки», «суб'єкт небезпеки», «джерело небезпеки», «носій небезпеки».

3. Удосконалена класифікація етапів формування та становлення права працюючого на безпеку праці, починаючи з XVII ст. і до сучасного періоду.

4. Безпека праці (безпечні і здорові умови праці) - це умова трудового договору як правомірного акта, що визначає систему прав та обов'язків сторін трудового договору (які або узгоджені сторонами трудового договору, або завчасно визначені законами й іншими нормативними актами з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища), реалізація яких повинна забезпечити працездатність, безпечне життя та здоров'я працівників, безпечність виробничого середовища.

5. Для безпеки праці як умови трудового договору притаманні такі істотно-суттєві ознаки, як: 1) безпека праці є, як правило, нормативною умовою трудового договору; 2) трансформування безпеки праці як умови трудового договору в систему прав та обов'язків сторін щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці в межах їх правомірної (позитивної) поведінки; 3) особистий характер безпеки праці як умови трудового договору, що випливає із особистого характеру останнього; 4) безпека праці як умова трудового договору характеризується конкретизацією прав та обов'язків його сторін, спрямованих, перш за все, на забезпечення безпечних і здорових умов праці персонально працівника.

6. Права та обов'язки роботодавця та працівника у сфері забезпечення безпечних і здорових умов праці, які визначаються безпекою праці як, в першу чергу, нормативною умовою трудового договору, класифіковано за такими критеріями: 1) за сторонами (працівник, роботодавець); 2) за цільовим призначенням цих прав та обов'язків щодо проявів професійного ризику (запобігання проявам професійного ризику, реагування на прояви професійного ризику, відновлення діяльності роботодавця й здоров'я та працездатності потерпілого працівника після аварії, нещасного випадку на виробництві).

7. Запропоновані елементи правового механізму забезпечення права працівника на безпеку праці такі, як: нормативно-правове, інституційно-функціональне, процесуально-правове забезпечення зазначеного права й юридична відповідальність за порушення вимог законодавства з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища.

8. Запропоновано внести зміни до ст. 29 КЗпП України, які б доповнювали обов'язок роботодавця повідомляти під розписку працівника не тільки про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, але й про показники професійного ризику, на який він може наражатися, виконуючи свої трудові обов'язки. Внесена пропозиція доповнити ст. 159 КЗпП України нормою, що передбачає обов'язки працівника, які він повинен виконувати під час і після прояву професійного ризику (надання першої медичної допомоги, якщо в змозі, собі й іншим потерпілим, виконання плану дій під час пожежі, вибуху й ін.).

9. Книгу Третю «Умови праці» законопроекту Трудового кодексу України аргументовано доповнити окремою Главою «Безпека праці», в якій би містилися норми, що сприяють усуненню всіх виявлених у процесі дослідження проблем в сфері забезпечення безпеки праці як умови трудового договору.

10. Інституційно-функціональне забезпечення безпеки праці як умови трудового договору характеризується в сучасних ринкових умовах існуванням на підприємствах неефективних і недієвих локальних систем управління охороною праці, що базуються на засадах теорії «абсолютної безпеки». Запропоновано закріпити у Законі України «Про охорону праці» обов'язкове, а не рекомендаційне впровадження на підприємствах, установах і організаціях більш досконалої за структурно-функціональним призначенням локальної системи управління безпекою й гігієною праці на базі національних пробних стандартів ДСТУ-П OHSAS 18001:2006 «Системи управління безпекою і гігієною праці. Вимоги» й ДСТУ-П OHSAS 18002:2006 «Управління безпекою й гігієною праці», в основу яких закладений обов'язок роботодавця оцінити й проаналізувати професійний ризик, прийняти заходи щодо його унеможливлення або зниження рівня.

11. З метою удосконалення процесуально-правового забезпечення безпеки праці як умови трудового договору визнано за доцільне нормативно врегулювати в окремих Положеннях, затверджених наказами центральних виконавчих органів державної влади в сфері праці, промислової безпеки, охорони праці і гірничого нагляду: 1) процедуру виконання роботодавцем як стороною трудового договору обов'язку щодо проведення аудиту з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища й доведення кінцевих результатів цього аудиту до кожного працівника; 2) порядок планомірних дій роботодавця під час локалізації й ліквідації аварій на підприємствах й ін.

12. Трудо-правова відповідальність за порушення законодавства у сфері права працівника на безпеку праці - це специфічна форма суспільних відносин, пов'язаних із невиконанням чи неналежним виконанням правопорушником трудових обов'язків щодо створення безпечних і здорових умов праці у процесі трудової діяльності, у яких за допомогою юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання ним вимог чинного законодавства у сфері забезпечення безпеки праці.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Амелічева Л.П. Правові аспекти «безпеки праці» в умовах реформування трудового права України / Л.П. Амелічева // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2003. - № 53. - С. 77-79.

2. Амелічева Л.П. До історії становлення права людини на безпечні і здорові умови праці / Л.П. Амелічева // Правничий часопис Донецького національного університету. - 2003. - № 2. - С. 65-71.

3. Амелічева Л.П. Проблеми реалізації та захисту права громадян на безпечні та здорові умови праці як об'єкта національної безпеки / Л.П. Амелічева // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 8. - С. 119-123.

4. Амелічева Л.П. Деякі проблеми державної підтримки малого й середнього підприємництва у сфері забезпечення безпечних і здорових умов праці / Л.П. Амелічева // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых ис-ний; Редкол.: Мамутов В.К. (отв. Ред.) и др. - Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд». - 2005. - С. 544-549.

5. Амелічева Л.П. Сутнісно-змістовна характеристика права на безпечні й здорові умови праці / Л.П. Амелічева // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної наук.- прак. конф., 3-4 лют. 2005 р.: тези доп. - Львів, 2005. - С. 261-263.

6. Амелічева Л.П. Проблеми гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами у сфері безпеки праці / Л.П. Амелічева // Правничий часопис Донецького національного університету. - 2005. - № 2. - С. 79-85.

7. Амелічева Л.П. Проблеми правового забезпечення безпеки праці за законодавством України / Л.П. Амелічева // Вісник Запорізького національного університету (серія «Юридичні науки»). - 2006. - № 3. - С. 106-110.

8. Амелічева Л.П. Деякі державно-правові проблеми гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами у сфері безпеки праці / Л.П. Амелічева // Материалы итоговой науч. конф. Донецкого национального университета за период 2003-2004 гг.: тезисы док. - Донецк, 2005. - С. 113-115

9. Амелічева Л.П. Правове забезпечення безпеки праці за законодавством України: проблеми та шляхи вирішення / Л.П. Амелічева // Матеріали щорічної міжнародної наук.- прак. конф., 18-19 трав. 2006 р.: тези доп. - Запоріжжя, 2006. - С. 411-412.

10. Амелічева Л.П. Проблеми удосконалення законодавства про дисциплінарну відповідальність за порушення вимог безпеки праці / Л.П. Амелічева // Матеріали восьмої щорічної міжнародної міжвузівської студентської наукової конф., 26-30 січ. 2007 р.: тези доп. - К., - 2007. - С. 194-196.

11. Амелічева Л.П. Проблеми удосконалення законодавства про матеріальну відповідальність за порушення вимог безпеки праці / Л.П. Амелічева // Материалы итоговой научной конф. Донецкого национального университета, 4 ап. 2007 г.: тезисы докл. - Донецк, 2007. - С. 151-154.



АНОТАЦІЯ

Амелічева Л.П. Забезпечення безпеки праці як умови трудового договору. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню юридичної природи, ознак понять у сфері трудового права таких, як: безпека праці, безпека праці як умова трудового договору, право працюючих на безпеку праці в об'єктивному значенні, право працівника на безпеку праці в суб'єктивному значенні та ін.

У дисертації обґрунтована доцільність внесення змін і доповнень в чинне законодавство про працю та в законопроект Трудового кодексу України з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища.

Ключові слова: безпека праці як умова трудового договору, об'єкт безпеки праці, суб'єкт безпеки праці, право на безпечні і здорові умови праці, професійний ризик.



АННОТАЦИЯ

Амеличева Л.П. Обеспечение безопасности труда как условия трудового договора. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 - трудовое право; право социального обеспечения. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2008.

Диссертация посвящена исследованию юридической природы, признаков понятий в сфере трудового права таких, как: безопасность труда, безопасность труда как условие трудового договора, право трудящихся на безопасность труда в объективном смысле, право работника на безопасность труда в субъективном смысле и др.

В ней приводится усовершенствованная классификация этапов формирования и становления права трудящегося на безопасность труда, начиная с XVII ст. и по настоящее время.

В работе осуществлено упорядочивание основных прав и обязанностей сторон трудового договора в сфере безопасности труда по таким критериям: 1) по субъектам (работник, работодатель); 2) по целевому назначению этих прав и обязанностей относительно проявлений профессионального риска (предотвращение проявлений профессионального риска, реагирование на проявления профессионального риска, восстановление деятельности работодателя и здоровья, трудоспособности пострадавшего работника после аварии, несчастного случая на производстве).

В работе проанализированы элементы правового механизма обеспечения права работника на безопасность труда, такие как: нормативно-правовое, институционально-функциональное, процессуально-правовое обеспечение указанного права и юридическая ответственность за нарушение требований законодательства по вопросам безопасности, гигиены труда и производственной среды.

В диссертации обоснована целесообразность внесения изменений и дополнений в действующее законодательство в сфере безопасности, гигиены труда и производственной среды. Предложено дополнить КЗоТ Украины положениями, закрепляющими обязанности работника, которые он должен выполнять во время и после проявления профессионального риска. В работе сделан вывод о том, что в законопроекте Трудового кодекса Украины не выстроена четкая система прав и обязанностей сторон трудового договора в сфере безопасности труда, которая обуславливает дополнение его Книги Третьей «Условия труда» отдельным Разделом «Безопасность труда», в котором бы содержались положения, устраняющие все выявленные в процессе исследования проблемы в сфере безопасности труда как условия трудового договора.

Ключевые слова: безопасность труда как условие трудового договора, объект безопасности труда, субъект безопасности труда, право на безопасные и здоровые условия труда, профессиональный риск.



SUMMARY

Amelicheva L.P. Providing safety of labour as a condition of the labour agreement. - Manuscript.

The Dissertation for obtaining the academic degree of the candidate of legal sciences, specialization 12.00.05.- labour law; law for public welfare. - National law Acadamy of Ukraine named after Yaroslaw Mudriy. - Kharkow, 2008.

Dissertation is devoted to research of legal nature, characteristics of notions in the field of labour law as: safety of labour, safety of labour as a condition of labour contract, individual right of worker for safe labour, labour liability for violation of legislation in the field of right of worker for safe labour. In work the improved classification on stages of forming and becoming of human right on safety of labour is brought over, since the XVII cent, and for nowadays. In dissertation the legal mechanism of providing of right for a worker safety of labour as a condition of labour a contract is determined, its structural elements, the problems of lack of effectiveness of the mentioned mechanism and ways of decision of these problems are researched.