Міжнародно-правове регулювання трудової міграції населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

міжнародно-правове регулювання трудової міграції населення

Спеціальність 12.00.11 - міжнародне право

Поліщук Ольга Володимирівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного права Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, Міністерство фінансів України.

Наукові керівники: доктор юридичних наук, професор

Висоцький Олександр Федорович,

Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, професор кафедри міжнародного права, Заслужений діяч науки та техніки України;

кандидат юридичних наук, доцент

Голубєва Вікторія Олегівна,

Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, доцент кафедри міжнародного права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Микієвич Михайло Миколайович, Львівський національний університет імені І. Франка, завідувач кафедри європейського права;

кандидат юридичних наук, доцент

Київець Олена Валеріївна,

Інститут законодавства Верховної Ради України, завідуюча відділом європейського права та міжнародної інтеграції

Захист відбудеться 24 грудня 2009 р. о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою:

61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою:

61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

міграційний трудовий міжнародний правовий

Актуальність теми. Міграція як явище виникла вельми давно. Переважна більшість країн світу на різних етапах свого розвитку тією чи іншою мірою була задіяна у світових міграційних процесах як постачальники трудових ресурсів або в ролі країн-реципієнтів. Протягом останніх років переміщення фізичних осіб через кордони з метою здійснення оплачуваної трудової діяльності (зовнішня трудова міграція) стало явищем глобального характеру. За даними Міжнародної організації міграції (МОМ) 86 мільйонів осіб у 2008 р. були ідентифіковані як міжнародні трудові мігранти. Крім того, існує тенденція до зростання їхньої кількості, що зумовлено економічними чинниками: 84 % працездатного населення проживає в країнах, що розвиваються, в тому числі і країнах пострадянського простору. При таких міжнародних міграційних потоках держави виявляються неспроможними створити ефективний механізм регулювання цих потоків самостійно (лише на національному рівні). Тому проблема переходить у міжнародну площину, і єдиними ефективними засобами регулювання міграційних потоків стають міжнародні (як нормативні, так і інституційні) інструменти.

Докорінні зміни у справі формування міжнародного правопорядку взагалі і в сфері міжнародної трудової міграції зокрема сталися після закінчення Другої світової війни. Статут ООН (ст. 1) однією з цілей організації визначив вирішення міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру та заохочення і розвиток поваги до прав і основних свобод людини. З'явилися тенденції до глобалізації механізмів регулювання міжнародної трудової міграції населення (робочої сили) як одного з факторів виробництва (поряд із товарами, капіталами тощо).

Процеси міжнародної трудової міграції безпосередньо стосуються всіх держав (і донорів, і реципієнтів, і транзитних). Не є винятком у даних процесах і Україна, яка стала для мігрантів транзитною державою, а іноді й кінцевим пунктом призначення. Тенденція до активізації та збільшення обсягів переміщення робочої сили між державами породжує, крім позитивних, значно більшу кількість негативних наслідків, які мають не лише правовий, а й соціальний характер. І вирівняти ситуацію здатні тільки міжнародно-правові інструменти, які будуть спрямовані на врегулювання потоків, захист прав трудящих-мігрантів та їхніх сімей.

У центрі уваги дисертаційного дослідження перебувають теоретичні й практичні аспекти розвитку та стану міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення в умовах глобалізації. Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена такими аспектами: специфікою правової природи джерел регулювання міжнародних міграційних трудових потоків; правовими особливостями застосування норм про захист прав міжнародних трудових мігрантів; необхідністю дослідження можливості ефективного використання новітнього інструментарію для захисту прав міжнародних трудових мігрантів та членів їхніх сімей (інструменти міжнародної технічної допомоги тощо), а також ефективного використання консульського захисту прав трудових мігрантів; доцільністю імплементації передового закордонного досвіду, стандартів та міжнародно-правових норм у досліджуваній сфері в національне законодавство України, що дозволить зменшити негативний соціально-економічний ефект від масової трудової міграції.

Світова фінансово-економічна криза призвела до збільшення відтоку робочої сили з України, причому не тільки малокваліфікованих, але й висококваліфікованих працівників, що пов'язано в тому числі й із тим, що держави - члени Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) збільшили для них квоти міграції. Отже, в умовах регіоналізаційних та глобалізаційних світових процесів доцільно визначити ефективні правові механізми захисту національних інтересів України в контексті її двостороннього та багатостороннього співробітництва з іншими державами та результативної участі в діяльності міжнародних організацій.

Крім того, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена недостатньою кількістю доктринальних досліджень міжнародних трудових міграційних процесів як об'єкта міжнародно-правового регулювання. Наукові розробки присвячено переважно питанням міжнародного трудового права, перш за все особливостям національно-правового регулювання праці іноземців або міжнародного міграційного права стосовно порядку переміщення фізичних осіб через кордони.

Теоретичною базою дисертації стали праці як вітчизняних, так і російських учених Г. Балабанової, Е. Балацького, Г. Бараца, Г. Вельямінова, О. Вишневської, Ю. Гаврушко, А. Довгерта, О. Заржицького, Н. Зінченко, О. Леонтенко, О. Надьона, А. Овсюка, О. Піскуна, О. Поздняк, Ю. Римаренка, І. Цапенка, С. Чехович, О. Шкуратенка, В. Шумілова, О. Ярошенко та ін., а також представників західної школи права E. Aісосk Antony, T. Аppleyard Reginald, G. Baruah, L. Betten, M. Bommes, S. Castles, G. Kosack, M. Castells, B. Dietz, N. Hamilton, N. Chinchilla, S. Hobe, K. Lцnnroth, S. Martin, P. Martin, R. Perruchoud, R. Cholewinski, E. Macdonald, H. Rasmussen, E. Ravenstein, J. Symonides та ін.

Емпіричну базу дослідження склали: Статут ООН, Статут Міжнародної організації праці (МОП), конвенції ООН, конвенції та рекомендації МОП, міжнародні договори (багатосторонні та двосторонні).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі згідно з цільовою комплексною програмою „Актуальні проблеми міжнародного публічного права” (державний реєстраційний номер - 0107U002992).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у встановленні комплексного характеру міжнародних публічно-правових аспектів світових трудових міграційних процесів у плані економічного співробітництва держав на різних рівнях та за допомогою різних правових методів та інструментів.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації поставлено такі завдання:

- з'ясувати передумови та етапи розвитку і становлення правового регулювання трудових міграційних відносин на міждержавному рівні;

- визначити поняття і правовий зміст міжнародних міграційно-трудових відносин як об'єкта міжнародно-правового регулювання;

- розкрити функції, методи та принципи (загальні та спеціальні) міжнародно-правового регулювання трудової міграції, особливості їх міжнародно-правового закріплення, правової природи та їхнього співвідношення;

- проаналізувати вплив загальних принципів міжнародного права на формування спеціальних принципів міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення, проаналізувати та систематизувати їх;

- визначити роль міжнародних інституцій у становленні універсального та регіонального (субрегіонального та двостороннього) механізму правового регулювання міжнародних трудових міграційних відносин, приділивши окрему увагу діяльності МОП, МОМ, а також Седеркопінгському та Бернському процесам;

- дослідити особливості імплементації Україною міжнародних норм (стандартів) з регулювання міжнародних трудових міграційних відносин.

Об'єкт дослідження - міжнародні публічні відносини, які виникають у зв'язку з різнорівневим співробітництвом (білатеральним та багатостороннім) держав, як у рамках та під егідою міжнародних організацій, так і за їхніми межами, а також міжнародних організацій та інституцій різної правової природи між собою щодо питань міжнародної трудової міграції.

Предмет дослідження - міжнародно-правові норми різної правової природи, спрямовані на правове регулювання міжнародних трудових міграційних процесів на універсальному, регіональному, міжрегіональному, двосторонньому та національному рівнях, а також діяльність міжнародних інституцій у цій сфері.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становить система загальнонаукових, філософських і спеціальних методів, застосування яких забезпечує достовірність отриманих результатів, досягнення сформульованих мети і завдань дослідження. Діалектичний метод пізнання дозволив розглянути проблематику дослідження в єдності її міжнародно-правового змісту та юридичної форми, обґрунтуванні тенденції розвитку міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення (пп. 1.1, 1.2, 3.1). Використання можливостей системного аналізу дозволило дослідити міжнародно-правове регулювання світової трудової міграції як цілісність в єдності його основних складових (пп. 2.1, 2.2, 2.3), а також системну якість як показник результативності, ефективності цього процесу (п. 1.3). Логіко-семантичний та історико-правовий методи аналізу сприяли з'ясуванню змісту основних понять (пп. 1.1-1.3) та дослідженню історії міжнародно-правового регулювання світової трудової міграції (пп. 1.1, 1.2). Порівняльно-правовий та системно-структурний методи дозволили вивчити міжнародно-правові стандарти щодо трудових мігрантів та їхніх сімей, а також найкращу практику та можливість їх застосування у вітчизняному законодавстві (пп. 2.1-2.3, 3.1). Спеціальні методи - статистично-правовий, класифікації та групування - послугували з'ясуванню особливостей процесу міжнародно-правового регулювання трудових міграційних процесів, принципів цього регулювання, особливостей захисту прав трудящих мігрантів з України за кордоном (пп. 1.3, 2.1, 2.3, 3.2, 3.3). Використано також науково-евристичний потенціал таких філософських методів дослідження, як аналіз, синтез, абстрагування, дедукція тощо.

Наукова новизна одержаних результатів характеризується тим, що дисертація є першим в Україні науковим дослідженням, в якому комплексно й системно вивчаються теоретичні та практичні питання міжнародної трудової міграції як об'єкта регулювання міжнародного права.

Уперше:

встановлено та визначено періоди, етапи, причини та тенденції історичного розвитку міжнародної трудової міграції, а також характерні особливості її правового регулювання на кожному етапі;

визначено поняття, правовий зміст та правову природу міжнародних міграційно-трудових відносин як об'єкта міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення;

розкрито взаємодію та взаємний вплив основних принципів міжнародного права та спеціальних принципів міжнародного співробітництва в сфері міжнародної трудової міграції;

визначено вплив загальних принципів міжнародного права на формування спеціальних принципів міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення, проаналізовано та систематизовано їх;

на основі аналізу Будапештського, Пуебльського та Седеркопінгського процесів, а також Бернської ініціативи виявлено специфіку нових форм співробітництва в сфері міжнародної трудової міграції;

визначено методи вдосконалення інституційної розбудови консульських установ України;

запропоновано механізми забезпечення імплементації міжнародно-правових зобов'язань України в сфері міжнародної трудової міграції.

Удосконалено:

визначення міжнародно-правових стандартів регулювання міжнародної трудової міграції з урахуванням практики їх застосування міжнародними інституціями та державами;

способи організаційно-правового забезпечення нормативної діяльності в сфері міжнародної трудової міграції в рамках міжнародних організацій універсального (ООН) та регіонального характеру (ОАД, СНД, НАФТА, Андської групи, МЕРКОСУР), спеціальної компетенції (МОП, МОМ), а також об'єднання наднаціонального характеру (ЄС).

Дістали подальшого розвитку:

дефініція „міжнародна трудова міграція” як складовий елемент міжнародної міграції та об'єкт регулювання міжнародним правом;

система принципів міжнародного співробітництва, які лежать в основі міжнародно-правового регулювання трудової міграції;

підходи щодо узагальнення світового досвіду та напрямки його імплементації в правову систему України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертаційному дослідженні теоретичні положення, пропозиції, рекомендації та висновки сприятимуть подальшому удосконаленню міжнародно-правового механізму регулювання міжнародної трудової міграції.

Одержані результати можуть бути використані в науково-дослідній діяльності для нових теоретичних пошуків при дослідженні проблем міжнародної трудової міграції, яка є надзвичайно мінливим явищем, при підготовці проектів міжнародних двосторонніх договорів за участю України про захист прав трудящих мігрантів та реадмісію.

Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні дисциплін „Міжнародне право”, „Міжнародне право захисту прав людини”, „Міжнародне економічне право”.

У процесі підготовки дисертаційного дослідження розроблено проект Концепції міграційної політики України у сфері трудової міграції, який враховує найкращу світову практику та міжнародні зобов'язання України в царині міжнародної трудової міграції.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, розглядалися й обговорювалися на засіданнях кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та права Первомайського політехнічного інституту НУК імені адмірала Макарова та кафедри міжнародного права Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.

Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на: Міжнародній науково-практичній конференції: „Дні науки - 2005” (м. Дніпропетровськ, 15-27 квітня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Наука: теорія та практика - 2005” (м. Дніпропетровськ, 20 липня - 5 серпня 2005 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу - 2005” (м. Дніпропетровськ, 19-30 вересня 2005 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми політики” (м. Миколаїв, 25-26 жовтня 2005 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції „Наука та технології: крок в майбутнє - 2006” (м. Дніпропетровськ, 20-30 березня 2006 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції „Становлення сучасної науки - 2006” (м. Дніпропетровськ, 16-30 жовтня 2006 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції „Другі Прибузькі юридичні читання” (м. Миколаїв, 24-25 листопада 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу „Правове життя сучасної України” (м. Одеса, 5-6 червня 2009 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено в шести наукових статтях у фахових виданнях та дев'яти тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена метою, завданням та предметом дослідження. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, що включають дев'ять підрозділів, висновків, додатків (на 10 сторінках) та списку використаних джерел (на 36 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 223 сторінки, із них 175 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету та завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, зазначено про її зв'язок із науковими програмами, висвітлено ступінь розробки та методи наукового аналізу, подано відомості про публікації, наведено форми апробації та впровадження здобутих результатів.

У Розділі 1 „Теоретико-правові основи міжнародних міграційно-трудових процесів”, який складається із трьох підрозділів, досліджено передумови та етапи становлення і розвитку міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення; визначено поняття і правовий зміст міжнародних міграційно-трудових відносин як об'єкта міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення; розкрито функції, методи та принципи (загальні та спеціальні) міжнародно-правового регулювання трудової міграції, особливості їх міжнародно-правового закріплення, правової природи та співвідношення.

У підрозділі 1.1. „Передумови виникнення міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення” досліджено історичні періоди та етапи, причини та тенденції історичного розвитку міжнародної трудової міграції, характерні особливості її правового регулювання та місце останнього в міжнародному праві. Зокрема автор визначає, що з точки зору міжнародно-правового регулювання міжнародні трудові (міграційні) процеси можна умовно поділити на два періоди (шість етапів). Визначено, що відмежування кожного етапу один від одного пов'язано з конкретними історичними подіями, на тлі яких формувалася система правових норм, що регулюють трудову міграцію населення. З'ясовано, що II період - „Сучасний” - ознаменовує початок універсального міжнародно-правового регулювання трудових міграційних процесів. Так звана „Епоха ООН” розвиває юридичне оформлення універсальних важелів регулювання міжнародних трудових процесів у цілому та трудової міграції зокрема. Автор доводить, що на сучасному етапі найвпливовішим регулятором трудової міграції населення виступають МОП як безпосередній регулятор усіх трудових процесів та МОМ, що підтримує забезпечення регулювання міграції та гуманітарного процесу в цілому. Проте МОП і МОМ є лише загальними регуляторами трудових міграційних процесів, а єдиний організаційно-структурний підрозділ, який регулював би питання трудової міграції відсутній. Зазначено, що останніми роками відбувається бурхливий розвиток неурядових організацій у міграційній сфері. Автор доводить, що наприкінці ХХ ст. - на початку ХХІ ст. в результаті глобалізаційних процесів виробництва й обміну та історичних геополітичних змін (розпад СРСР, подальший розвиток інтеграції в межах ЄС, створення нових інтеграційних економічних об'єднань держав у різних частинах світу та низка інших факторів) явища зовнішньої (міжнародної) трудової міграції набули особливо серйозного значення для розвитку світу в цілому та окремих його регіонів зокрема.

У підрозділі 1.2. „Міжнародні міграційно-трудові відносини як об'єкт міжнародно-правового регулювання” доведено, що сучасне міжнародне право виступає регулятором та координатором широкого кола відносин, у тому числі з приводу трудової міграції. Визначено поняття і правовий зміст міжнародних міграційно-трудових відносин як об'єкта міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення. Автор дослідив міжнародно-правове регулювання трудової міграції населення та визначив, що на сучасному етапі воно являє собою рухомий механізм у період становлення, який включає в себе міжнародно-правові норми (джерела) універсального і регіонального походження, що мають лише рамковий характер, а безпосередніми регуляторами є держави з їх національними особливостями побудови правових систем. Трудящий-мігрант виходячи за межі своєї правової системи стає суб'єктом відносин зовнішньої (міжнародної) міграції і одночасно об'єктом міжнародно-правового регулювання в плані забезпечення і захисту його прав та прав членів його сім'ї.

У підрозділі 1.3. „Принципи міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення” розкрито принципи (загальні та спеціальні) міжнародно-правового регулювання трудової міграції, особливості їх міжнародно-правового закріплення, правової природи та співвідношення, визначено вплив загальних принципів міжнародного права на формування спеціальних принципів міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення, проведено систематизацію останніх. Показано, що загальні принципи міжнародного права відображають систему цінностей сучасного міжнародного правопорядку, а спеціальні - в сфері міжнародної трудової міграції - належать до категорії галузевих, адже вони є характерними відразу для декількох галузей (підгалузей, інститутів): міжнародного економічного права, міжнародного трудового права, міжнародного міграційного права та ін.

Автор визначає, що до спеціальних принципів міжнародно-правового регулювання трудової міграції слід віднести такі принципи: державного суверенітету щодо правового режиму міграції (імміграції та еміграції); державного контролю за правовим режимом щодо громадянина-мігранта на іноземному ринку праці; державного захисту трудящих-мігрантів; рівності умов праці; заборони на примусову працю; заборони нелегальної трудової міграції; заборони на демпінг робочої сили; свободи надання приватним особам послуг відповідно до внутрішнього законодавства; недискримінації; надання національного режиму; взаємності. А також: принцип найбільшого сприяння і відповідний режим найбільшого сприяння (РНС); принцип преференційного режиму і відповідно преференційний режим; принцип взаємної вигоди; принцип рівності і рівноправ'я, крім рівності умов праці, ще й рівне право трудящих-мігрантів на відшкодування внаслідок нещасних випадків; принцип рівності та недискримінації забезпечення трудящим-мігрантам та членам їхніх сімей необхідного медичного обслуговування; принцип обов'язкового страхування трудящих-мігрантів; принцип справедливої заробітної плати; принцип збереження за мігрантами набутих прав у соціальній сфері; принцип невисилки працівника-мігранта за певних умов. Визначено, що перелік наведених принципів не є вичерпним і може розширюватися та уточнюватися внаслідок того, що міжнародно-правове регулювання міжнародних трудо-міграційних відносин перебуває в процесі становлення (розвитку), а самі відносини мають комплексний характер.

У Розділі 2 „Міжнародно-правові аспекти регулювання міжнародної трудової міграції в контексті процесів глобалізації та регіоналізації”, який складається з трьох підрозділів, проаналізовано організаційно-правове забезпечення нормотворчої діяльності (багатосторонньої та двосторонньої) на різних рівнях регулювання міжнародної трудової міграції, а саме: ООН та її органів, МОП як спеціалізованої установи ООН, міжнародних організацій поза системою ООН (МОМ), окремих регіональних міжнародних організацій та інтеграційних об'єднань (ЄС, СНД, ОАД, НАФТА, Андська група, МЕРКОСУР та ін.), здійснено тлумачення сучасних міжнародно-правових стандартів міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення шляхом ретельного їх аналізу та надання їм визначення відповідно до практики їх застосування міжнародними організаційно-правовими механізмами.

У підрозділі 2.1. „Міжнародно-правове регулювання трудової міграції населення на універсальному рівні” проведено аналіз організаційно-правового забезпечення нормотворчої діяльності на універсальному рівні регулювання міжнародної трудової міграції. Встановлено, що з метою співробітництва держави створюють міжнародні інституційні механізми ефективного забезпечення практичної реалізації різноманітних договірних норм, які складаються з двох пов'язаних складових: 1) джерельної бази для регулювання певної сфери відносин (міжнародні (двосторонні та багатосторонні міжнародні договори та ін.) та національні (внутрішньодержавні) нормативно-правові акти); 2) органів (державних) та організацій (міжнародних універсальних, регіональних та національних (загальнодержавних та місцевих). Зокрема доведено, що в міжнародно-правовому регулюванні міжнародних трудових міграційних відносин і процесів, з одного боку, суттєву роль відіграють міжнародні договори (двосторонні та багатосторонні, універсальні та регіональні) та міжнародні норми „м'якого права”, а з другого - виступають основні регулятори, тобто суб'єкти (держави та міжнародні організації), у рамках діяльності й співпраці яких і відбувається створення відповідної нормативно-правової бази.

З'ясовано, що спеціальні норми, які регламентують міжнародні трудові відносини, за своїм походженням слід поділити на групи за ступенем конкретики регулювання взагалі суспільних відносин у сфері трудової міграції населення і специфічних її проявів. Першу групу становлять норми універсальних та регіональних угод, що стосуються режиму мігрантів як однієї з категорій трудящих (тобто висвітлюють стандарти регулювання статусу осіб, які визначаються „родовим” концептом „трудящі” як першою складовою подвійного поняття „трудящі-мігранти”). Переважно це численні конвенції МОП, що регламентують різні аспекти прав трудящих-мігрантів, встановлюючи відповідні міжнародні стандарти. Другу групу становлять спеціальні принципи і норми угод, що стосуються регламентації міжнародної трудової міграції як окремого об'єкта міжнародних правовідносин відповідно до реалізації концептуальної програми „захисту інтересів працівників, які працюють за кордоном”, що закріплена в Преамбулі до Статуту МОП, як основи багатосторонньої універсальної нормативно-правової регламентації трудової міграції.

Автор з'ясував, що найбільшим сучасним регулятором міжнародних трудо-міграційних відносин в епоху глобалізації виступає ООН та її структурні підрозділи: Департамент з економічних і соціальних питань у рамках Секретаріату ООН та його (департаменту) структурні підрозділи, Регіональні комісії ООН тощо. Проблемами міжнародної трудової міграції як складової частини міжнародної міграції займаються також Об'єднана програма ООН щодо вірусу імунодефіциту людини/синдрому набутого імунодефіциту (ЮНЕЙДС); Управління Верховного комісару ООН з прав людини; Управління Верховного комісаріату ООН у справах біженців, Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД); Навчальний та науково-дослідний інститут ООН (ЮНІТАР); Управління ООН з наркотиків та злочинності; Фонд ООН у сфері народонаселення (ЮНФПА). Спеціалізовані установи ООН: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Організація Об'єднаних Націй з питань освіти та культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Женевська група з міграції. Беручи активну участь у розробці загальних універсальних міжнародно-правових підходів, ООН прагне створити єдину універсальну систему захисту прав мігрантів, у тому числі трудових. Така система базується на загальних документах з прав людини: Загальній Декларації прав людини, Пактах про права людини, Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню до жінок, Конвенції про права дитини, Міжнародній конвенції про захист прав усіх трудящих-мігрантів та членів їх сімей та ряді резолюцій.

Окрему увагу було приділено ролі Міжнародної організації праці (МОП) в правовому забезпеченні прав трудящих-мігрантів. МОП є однією з найстаріших міжнародних організацій, поява якої ознаменувала початок ІІ - „Сучасного” - періоду розвитку універсального міжнародно-правового регулювання міграційно-трудових процесів. Конвенції, розроблені в рамках МОП, регулюють не тільки трудові права трудящих-мігрантів, але й інші соціально-економічні, соціально-культурні та деякі політичні й особисті (майнові та немайнові) права. Результатом діяльності МОП стала розробка базових принципів для міжнародних трудових мігрантів, які закріплені ще в низці документів МОП, а саме: в Конвенції про трудящих-мігрантів № 97 (прийнята в 1939 р. і переглянута в 1949 р.); в Конвенції про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення № 143 (1975 р.); у Рекомендації № № 86 та 151.

Окрему увагу було приділено діяльності міжнародної організації - Міжнародній організації міграції (МОМ), основне завдання якої у сфері міжнародної трудової міграції полягає у наданні допомоги в розробці стратегій і програм, які можуть, кожна окремо та в сукупності, принести користь мігрантам, урядам та світовій спільноті.

У підрозділі 2.2. „Регіональні особливості міжнародно-правового регулювання міжнародної трудової міграції” автор доводить, що регіональне співробітництво у сфері трудової міграції можна умовно поділити на: офіційні механізми регіональної інтеграції та регіональні угоди, включаючи свободу циркуляції трудових ініціатив і зобов'язання співпрацювати в рамках регіональних угод; неформальні механізми - регіональні консультативні процеси. Визначено, що на міжнародному рівні держави активно співпрацюють у першу чергу в рамках міжнародних регіональних організацій: установ (органів і спеціалізованих організації системи ООН) регіонального характеру - ЄЕК, ЕСКАТО та ін.; інтеграційних політичних та економічних регіональних організацій та об'єднань - РЄ, ОАД, СНД, НАФТА, Андської групи, МЕРКОСУР, ЄС.

Автор дослідила роль кожної з вищеназваних регіональних інституцій у правовому регулюванні трудової міграції населення й відзначила, що регіональні консультативні процеси були розпочаті, по суті, в усіх регіонах світу, причому в багатьох випадках поштовхом до таких процесів стало проведення семінарів та конференцій (як приклад, Будапештський процес і Бернська ініціатива). У Центральній та Північній Америці уряди проводять регулярні робочі зустрічі з проблем трудової міграції, що стали відомі як Пуебльський процес.

Окремо в підрозділі досліджено Седеркопінгський процес. На початку 2001 р. Управління Верховного комісаріату ООН у справах біженців ООН та шведська міграційна служба розпочали спільну ініціативу з метою сприяння діалогу щодо проблем притулку та нерегулярної міграції в державах, які розташовані вздовж східних кордонів ЄС. Ініціатива була названа Седеркопінгським процесом. Відзначається, що стратегічною метою цього процесу є сприяння прикордонному співробітництву між новими державами - членами ЄС та державами СНД з питань управління притулком, міграцією та кордонами.

У підрозділі 2.3. „Білатеральне міжнародно-правове регулювання сфери міжнародної трудової міграції” визначається, що найефективніше регулювання питань міжнародної трудової міграції здійснюється на білатеральному (двосторонньому) рівні. Саме це і підкреслювалося в Конвенції МОП № 143 1975 р. і Рекомендації до неї № 151. Досліджено приклади двостороннього регулювання міжнародних трудових міграційних процесів деяких з основних держав-імпортерів робочої сили. У ході аналізу текстів двосторонніх договорів, було з'ясовано, що основною їхньою метою, в переважній більшості, є закріплення взаємного доступу держав до ринків праці. Було виділено декілька основних цілей, які досягаються державами шляхом укладення двосторонніх угод: економічна - від реалізації двосторонніх угод щодо регулювання короткострокових робіт до одного року (сезонна зайнятість) у сферах сільського господарства, туризму, будівництва та ін., які сприяють, з одного боку, вирішенню питання нестачі трудової сили, а з другого - і вирішенню питання безробіття та отримання доходів у результаті переказу коштів; політична - укладення двосторонніх угод підтверджує наявність дружніх відносин або зміцнення співробітництва в управлінні нерегулярною міграцією (наприклад, угода між Італією та Іспанією); розвивальна або регуляторна - певне уникнення невпорядкованого найму робочої сили, наприклад у секторі медичного обслуговування (низку таких угод має Велика Британія).

Держави доволі часто використовують modus vivendi як гнучку форму міжнародного договірного співробітництва, яка дозволяє державам-імпортерам вчасно вирішити проблеми з нестачею трудових ресурсів, а державам-експортерам ефективно захищати права своїх громадян (трудящих-мігрантів). Як приклад можна навести відповідні угоди між країнами ЄС та східноєвропейськими державами. Двосторонні угоди можуть запроваджувати обмеження або встановлювати вимоги до віку трудящих-мігрантів, володіння ними мовою і обсягу квот, дозволяти роботодавцю проводити тренінги для трудових мігрантів ще до їх від'їзду з держави походження. Такі договори називають „угодами другого покоління”.

За відсутності глобального режиму міжнародної трудової міграції, двосторонні угоди є важливим механізмом міждержавного співробітництва у сфері регулювання міжнародних трудо-міграційних відносин, захисту прав трудящих мігрантів, певного збалансування попиту та пропозиції на міжнародному ринку праці тощо.

Розділ 3 „Україна як суб'єкт міжнародних трудо-мiграцiйних правовідносин” складається з трьох підрозділів, в яких проаналізовано механізм імплементації міжнародних стандартів у сфері трудової міграції в правову систему України, інституційно-правові засади консульського захисту трудових мігрантів та міжнародну технічну допомогу Україні в сфері міжнародної трудової міграції.

У підрозділі 3.1. „Імплементація міжнародних стандартів у сфері трудової міграції в правову систему України” доведено, що Україна активно присутня на міжнародній арені в царині міжнародної трудової міграції, що зумовлено її географічним положенням, яке робить її одночасно державою походження, транзиту та призначення трудових мігрантів. З метою міжнародного співробітництва, виконання владних повноважень і захисту власних громадян закордоном Україна проводить певну роботу з укладання двосторонніх та багатосторонніх угод, а також бере участь у діяльності міжнародних інституцій різної правової природи. У зв'язку з цим є потреба у створенні ефективного національного механізму реалізації міжнародних зобов'язань. Для цього необхідно, перш за все, погодити між собою норми двох систем (міжнародної і національної) шляхом забезпечення виконання міжнародного договору державою через інституційну та нормативну систему, що дозволить забезпечити стабільність і правопорядок у цій сфері, а також належне місце України в регулюванні (забезпеченні) зовнішніх і внутрішніх трудо-міграційних процесів.

A priori міжнародні договори в сфері прав людини належать до самовиконуваних договорів і не підлягають трансформації на національно-правовому рівні. З огляду на те, що права трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей безпосередньо витікають із загальних прав людини і їх міжнародно-правового забезпечення, особливу увагу на внутрішньодержавному рівні необхідно приділити не нормативному, а інституційному механізму їх реалізації. Інституційна і нормативна системи реалізації міжнародно-правових норм у сфері дослідження тільки почали формуватися в Україні. Відповідно, розглянуто інституційно-правові засади консульського захисту трудових-мігрантів з України з урахуванням міжнародно-правових зобов'язань.

У підрозділі 3.2. „Інституційно-правові засади консульського захисту трудових мігрантів з України” визначено, що забезпечення захисту прав та інтересів громадян України за кордоном є пріоритетним напрямом у роботі Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України, який на постійній основі проводить моніторинг стану дотримання та захисту прав громадян України за кордоном. Практика роботи закордонних дипломатичних установ України говорить про обмежені можливості консульського реагування у багатьох справах, які мають характер трудових спорів. Це пов'язано з тим, що консульські установи не можуть виступати стороною в суді з метою захисту прав та інтересів наших громадян за кордоном, бути посередниками чи представниками у справах такої категорії.

Запропоновано внести зміни до Консульського статуту України щодо функцій консула, зокрема додати ст. 26¹, в якій прописати обов'язки консула в сфері інформування громадян України, котрі за своїм формальним статусом є трудовими мігрантами, щодо особливостей законодавчого регулювання праці в державі перебування, незалежно від того чи перебувають такі особи на консульському обліку, чи ні.

У підрозділі 3.3. „Міжнародна технічна допомога Україні у сфері міжнародної трудової міграції” доведено, що з метою подолання проблем міжнародної трудової міграції українська сторона через роботу в міжнародних міжурядових і неурядових організаціях бере участь у ряді проектів, спрямованих на встановлення системи протидії нелегальній міграції, торгівлі людьми тощо. Для з'ясування ролі таких проектів автор проаналізувала їхній соціально-правовий ефект для України. Зокрема досліджено: проект, проведений за ініціативою МОП, „Україна: сприяння основним принципам та правам у світі праці”; проект за ініціативою МОМ та Асоціації місцевих коледжів Канади (АССС), Саскачеванського інституту прикладних наук та технологій (SIAST) за участю Міністерства праці та соціальної політики України „Децентралізація управління професійним навчанням в Україні”; проект „Можливості професійного навчання, зайнятості та національна політика як фактори запобігання та скорочення масштабів торгівлі жінками в Албанії, Молдові й Україні” за участю Ірландської Республіки, МОП, Міністерства праці, Державного центру занятості, Міністерства у справах сім'ї, молоді і спорту, профспілок, організації роботодавців; проект щодо протидії торгівлі дітьми з метою сексуальної та трудової експлуатації в країнах Балканського регіону та в Україні; навчальний тренінг Міністерства праці та соціальної політики України „Методи допомоги, реабілітації та реінтеграції дітей, що постраждали від торгівлі людьми”; проект „GDISC Україна - Нарощення потенціалу і технічна допомога українським органам влади ефективно протидіяти незаконній транзитній міграції” (ERIT); проект технічної допомоги в рамках досліджуваної проблематики, реалізований спільно МОМ та Європейською Комісією „Удосконалення управління міграційними процесами”. Окрему групу становлять проекти, спрямовані на залучення до ряду держав кваліфікованої робочої сили, зокрема, Пілотний проект „Відбір кваліфікованих іноземних працівників”.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження визначається виявленням і дослідженням нових правових механізмів та тенденцій розвитку відносин у сфері міжнародно-правового регулювання трудової міграції та напрямків вдосконалення цих механізмів. У роботі враховані положення міжнародних документів різної правової природи, проведено всесторонній аналіз теоретичного та практичного матеріалу, який стосується теми дослідження. Це сприяло обґрунтованому вирішенню тих проблем, які мають важливе наукове та прикладне значення. Усе це надає можливість сформулювати такі узагальнюючі положення та висновки:

Визначено, що розвиток міжнародних трудових міграційних процесів історично перебуває під впливом політичних, територіальних, демографічних, релігійних, соціальних, економічних, кліматичних та інших факторів і умовно може бути поділений на два періоди та шість етапів.

Запропоновано в якості загальних та спеціальних принципів регулювання міжнародних трудової міграції населення такі принципи: найбільшого сприяння; преференційного режиму; взаємної вигоди; рівності та рівноправ'я, крім рівності умов праці, ще й рівного права трудящих-мігрантів на відшкодування внаслідок нещасних випадків; рівності та недискримінації забезпечення трудящим-мігрантам та членам їхніх сімей медичного обслуговування; обов'язкового страхування трудящих-мігрантів; справедливої заробітної плати; збереження за трудовими мігрантами набутих прав у соціальній сфері; невисилки трудящого-мігранта за певних умов.

Дано авторське визначення міжнародно-правового регулювання міжнародних міграційно-трудових правовідносин як системи міжнародно-правових норм та принципів (які перебувають у стадії формування), спрямованої на регулювання міждержавних відносин економічного характеру зі специфічним об'єктом, який виникає у зв'язку з постійним і масовим міграційним переміщенням робочої сили з однієї національної юрисдикції в іншу та необхідністю відповідного забезпечення та захисту прав трудових мігрантів.

Незважаючи на прийняття в 1990 р. ГА ООН Міжнародної конвенції про захист прав усіх трудящих-мігрантів та членів їхніх сімей, саме на глобальному рівні відсутній світовий міжнародний трудо-міграційний режим. Адмісія осіб в основному регулюється за допомогою засобів державної політики та національно-правовими нормами. Беручи активну участь у розробці загально-рамкових міжнародно-правових підходів, ООН прагне створити єдину універсальну систему захисту прав мігрантів, у тому числі трудових. Саме правові засоби щодо прав людини стали основою розробки в подальшому нормативних актів із проблем забезпечення прав трудящих-мігрантів. На сьогодні розроблена та ефективно діє спеціальна система міжнародних норм в усіх сферах трудової діяльності: від виробничих відносин, політики зайнятості, умов праці до захисту прав людини на робочому місці та захисту прав особливих категорій працівників. Основним регулятором у сфері міжнародних трудових міграційних відносин виступають норми, розроблені в рамках та під егідою міжнародних організацій, перш за все, МОП.

У співпраці на універсальному рівні в питаннях міжнародної трудової міграції держави надають перевагу „програмам” як специфічній формі міждержавного співробітництва.

Трудові міграційні відносини можна ефективніше врегульовувати на регіональному рівні, особливо в рамках інтеграційних процесів, у тому числі на наднаціональному рівні, що пояснюється тісними зв'язками між державами.

Білатеральні (двосторонні) міжнародні договори є частиною механізму співпраці держав, містять чіткіші зобов'язання держав у сфері міжнародної трудової міграції, оскільки основною метою їх укладення визначається і закріплюється взаємний доступ до ринків праці через економічні, політичні та розвивальні або регуляторні важелі, і в основній частині угоди визначається конкретний механізм реалізації зобов'язань держав. Основна тенденція у двосторонньому регулюванні відносин - це включення до таких договорів положень про безперебійний переказ коштів з метою забезпечення передачі технологій загального розвитку людського капіталу як важливих складових для держави-походження.

Ключовими напрямами вдосконалення міграційно-трудової політики України є:

підписання та ратифікація конвенцій МОП та інших міжнародних організацій у сфері міжнародної трудової міграції (наприклад, Конвенції ООН про захист прав трудящих-мігрантів та членів їхніх сімей, 1990 р., Конвенції МОП № 97 про трудящих-мігрантів, 1949 р., Конвенції № 143 про зловживання у сфері міграції та забезпечення трудящим-мігрантам рівних можливостей, 1975 р., Європейської конвенції про соціальну та медичну допомогу, 1953 р., Конвенції МОП про працю в морському судноплавстві, 2006 р.); активна участь у всесвітньому та регіональному (багатосторонньому та двосторонньому, особливо прикордонному) співробітництві щодо врегулювання питань, пов'язаних із трудовою міграцією;

створення ефективної національної нормативно-правової бази (у першу чергу, прийняття Національної концепції міграційної політики України) та єдиної організаційно-інституціональної структури з управління трудовою міграцією;

посилення ролі консульств України у сфері захисту прав трудових мігрантів та запровадження окремої посади, до службових обов'язків якої входив би виключно захист прав трудящих-мігрантів у державі перебування, що забезпечить активну зовнішньополітичну позицію держави на міжнародній арені стосовно захисту прав трудящих-мігрантів з України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Полищук О. В. Вопросы имплементации конвенций Международной организации труда (МОТ) в Украине : проблемы и перспективы [Текст] / О. В. Полищук // Міжнар. наук.-практ. конф. „Науковий потенціал світу - 2005”. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 3-5.

Полищук О. В. Интеграция Украины в Европейское пространство как путь международно-правового регулирования трудовой миграции населения [Текст] / О. В. Полищук // Міжнар. наук.-практ. конф. „Наука: теорія та практика - 2005”. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 19-24.

Поліщук О. В. Міжнародно-правове регулювання захисту інтересів трудящих-мігрантів : сучасні тенденції [Текст] / О. В. Поліщук // Міжнар. наук.-практ. конф. „Актуальні проблеми політики”. - Миколаїв, 2005. - С. 321-328.

Поліщук О. В. Міжнародно-правове регулювання питань правопорушень та злочинів, вчинених трудівниками-мігрантами [Текст] / О. В. Поліщук // Міжнар. наук.-практ. конф. „Дні науки - 2005”. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 18-21.

Поліщук О. В. Право на пересування - це невід'ємне право людини [Текст] / О. В. Поліщук // IV Міжнар. наук.-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень - 2005”. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 48-49.

Поліщук О. В. Історичні етапи виникнення та розвитку міжнародної трудової міграції, її правового регулювання [Текст] / О. В. Поліщук // Підприємництво, господарство та право. - 2006. - № 12. - С. 94-97.

Поліщук О. В. Міжнародна жіноча трудова міграція: соціально-правовий аспект [Текст] / О. В. Поліщук // Міжнар. наук.-практ. конф. „Другі Прибузькі юридичні читання”. - Миколаїв, 2006. - С. 298-299.

Поліщук О. В. Міжнародна організація праці (МОП) в системі міжнародного правового регулювання трудової міграції [Текст] / О. М. Поліщук // Міжнар. наук.-практ. конф. „Становлення сучасної науки - 2006”. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 22-25.

Поліщук О. В. Міжнародна організація праці (МОП) в системі міжнародно-правового регулювання трудової міграції [Текст] / О. В. Поліщук // Зовнішня торгівля : право та економіка. - 2006. - № 6. - С. 110-113.

Полищук О. В. Проблемы международно-правового регулирования трудовой миграции населения и новый подход их разрешения [Текст] / О. В. Полищук // Міжнар. наук.-практ. конф. „Наука та технології : крок в майбутнє - 2006”. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 13-15.

Поліщук О. В. Міжнародно-правове регулювання захисту інтересів трудящих-мігрантів : сучасні тенденції [Текст] / О. В. Поліщук // Зовнішня торгівля : право та економіка. - 2006. - № 2. - С. 79-83.

Поліщук О. В. Міжнародно-правові питання протидії нелегальній міграції морським шляхом [Текст] / О. В. Поліщук // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2007. - № 2. - С. 81-84.

Поліщук О. В. Особливості формування та становлення основ міжнародного трудового (міграційного) права : сучасні тенденції [Текст] / О. В. Поліщук // Зовнішня торгівля : право та економіка. - 2008. - № 5. - С. 60-65.

Полищук О. В. Становление и развитие международных принципов и норм регулирования трудовой миграции [Текст] / О. В. Полищук // Підприємництво, господарство та право. - 2008. - № 1. - С. 79-82.

Поліщук О. В. Особливості сучасної класифікації міжнародних мігрантів (трудящих-мігрантів) [Текст] / О. В. Поліщук // Всеукр. наук. конф. професорсько-викладацького і аспірантського складу „Правове життя сучасної України”. - Одеса, 2009. - С. 676-678.

АНОТАЦІЇ

Поліщук О. В. Міжнародно-правове регулювання трудової міграції населення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 - міжнародне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2009.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню становлення та розвитку міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення. Досліджено етапи розвитку міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення, питання міжнародних міграційно-трудових правовідносин як об'єкта міжнародно-правового регулювання та його рівні: універсальний, регіональний та білатеральний. Висвітлено поняття, принципи, функції, методи та зміст міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення.

Досліджено міжнародне співробітництво України у сфері міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення і у зв'язку з цим з'ясовано зміст міжнародних зобов'язань України щодо забезпечення права своїх громадян на працевлаштування за кордоном та особливості імплементації в її міграційне законодавство міжнародних стандартів.

Ключові слова: трудова міграція, міжнародні міграційно-трудові відносини, міжнародні трудо-міграційні процеси, імплементація міжнародно-правових стандартів, міжнародне співробітництво, інституційно-правові засади консульського захисту, міжнародно-правове регулювання.

Полищук О. В. Международно-правовое регулирование трудовой миграции населения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 - международное право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2009.