Незважаючи на певну критику доцільності існування торговельно-економічних місій у складі дипломатичних представництв України, підтримується необхідність їх подальшого включення до представництв, оскільки завдяки цим місіям підвищується якість виконання завдань, які стоять перед дипломатичним представництвом у цілому, а також можливість уточнення вихідної інформації.

Враховуючи всезростаючу кадрову проблему в МЗС України, виникає потреба у перегляді принципів підготовки майбутніх дипломатів. Зокрема, запропоновано поєднання принципів загальності та спеціалізації у професійній підготовці майбутньої еліти дипломатів. Доведено необхідність створення навчальних закладів, які стали б наступними після Дипломатичної академії при МЗС України ланками в підготовці співробітників МЗС України як менеджерів вищого рівня.

На основі проведеного аналізу практичної діяльності дипломатичних представництв робиться висновок щодо наявності двох напрямків оптимізації їх роботи:

1) підвищення ефективності управління дипломатичним та адміністративно-технічним персоналом дипломатичного представництва;

2) оптимізація отримання, обробки, передачі інформації. У першому випадку оптимізація має відбуватись через урахування нових життєвих реалій, зокрема через застосування нових мотиваційних пропозицій для співробітників, а також через застосування психолого-педагогічних методів, спрямованих на укріплення морально-психологічного клімату в колективі представництва. Другий напрямок оптимізації має забезпечуватись використанням сучасної оргтехніки, а також професійною підготовкою співробітників дипломатичного представництва до використання нових технічних засобів.

У зв'язку з тим, що на державу перебування покладено обов'язок уживати заходів з попередження та припинення будь-яких дій з боку фізичних та (або) юридичних осіб, здатних такими діями в будь-якій формі завдавати шкоди приміщенню дипломатичного представництва, вважається за необхідне доповнити ст.22 КДЗ пунктом 4 такого змісту:

"На відповідні органи держави перебування покладається обов'язок вжиття усіх можливих заходів із забезпечення недоторканості дипломатичного представництва. У разі завдання будь-яких збитків дипломатичному представництву з вини держави перебування внаслідок її недбалого ставлення до обов'язків щодо захисту представництва така держава повинна відшкодувати ці збитки у повному обсязі".

В результаті аналізу п.1 ст.22 КДЗ виявлено, що положення про те, що органи держави перебування не мають права вступати в приміщення дипломатичного представництва, не враховує інтересів країни перебування. Цілком можливе виникнення ситуацій, коли дипломатичне представництво може завдати шкоди майну держави перебування, наприклад під час горіння. У такому випадку органи держави перебування повинні діяти, як за форс-мажорних обставин. У зв'язку із цим уважається за доцільне доповнити п.1 ст.22 КДЗ нормою такого змісту: "У виняткових випадках та виключно з метою нейтралізації загрози життю та здоров'ю людей, розташованим поряд з дипломатичним представництвом будівлям (реальна можливість займання, вибуху тощо), за умови неспроможності співробітників дипломатичного представництва нейтралізувати такі загрози своїми силами, органам держави перебування надається право доступу до приміщення дипломатичного представництва".

На основі аналізу сучасної світової геополітичної ситуації робиться висновок про неможливість подальшої ефективної роботи дипломатичних представництв на території окремих держав у разі продовження зростання масштабів світового тероризму. Гарантії забезпечення недоторканості приміщень дипломатичних представництв та його співробітників буде дотримано лише в тому разі, коли самі дипломатичні представництва, використовуючи усі законні невійськові засоби дипломатії, будуть сприяти ліквідації такого негативного наслідку глобалізації, як тероризм.

Зроблено висновок про необхідність нормативного врегулювання на двосторонньому рівні функціонування внутрішньої охорони дипломатичного представництва з числа громадян держави акредитування.

Оскільки КДЗ передбачає звільнення дипломатичного агента від цивільної юрисдикції держави перебування з певними обмеженнями, важливого значення набуває вирішення питання, коли саме дипломатичний агент виступає офіційно, а коли ні. Оскільки КДЗ не дає відповіді на таке питання, вважається за необхідне доповнити її статтею такого змісту: "Дипломатичний агент не вважається таким, що перебуває у стані виконання своїх службових обов'язків, якщо виконувана ним робота не має ніякого відношення до офіційної діяльності представництва на території держави перебування".

На основі аналізу підвищеної загрози завдання шкоди представникам іноземної держави, які перебувають в Україні, а також можливості вчинення злочинів проти осіб та установ, що мають міжнародний захист, ураховуючи необхідність посилення гарантій недоторканості дипломатичних представництв та його співробітників, уважається за необхідне внести зміни до ст.443 Кримінального кодексу України й доповнити її пунктом 2 такого змісту: "Погроза вбивством представника іноземної держави, незалежно від мети його перебування на території України, а також незалежно від наявності дипломатичних відносин України з державою, громадянином або підданим якої є потерпілий, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років".

На основі узагальнення практики робиться висновок про необхідність внесення відповідних змін до КДЗ з метою обмеження дипломатичного імунітету від адміністративної відповідальності у випадках навмисного порушення співробітниками іноземного диппредставництва правил дорожнього руху в країні перебування.

Ураховуючи проведений аналіз норм КДЗ, які передбачають відповідальність дипломатичного агента за скоєне правопорушення на території країни перебування, яке фактично завдає шкоди державі акредитування, вважається за необхідне доповнити КДЗ статтею такого змісту: "У разі скоєння дипломатичним агентом діяння, за яке передбачено юридичну відповідальність згідно з чинним законодавством держави перебування, якщо це діяння виходить за межі офіційного статусу дипломата та за межі його компетенції та пов'язане з його комерційною діяльністю або майновими правами, на дипломата не поширюється імунітет від юрисдикції держави перебування".

Перелік опублікованих праць за темою дисертації