Особливості здійснення юридичної діяльності в умовах германської правової сім’ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СІМ'Ї

Мінченко Ольга Василівна

Київ - 2009

Анотація

Мінченко О.В. Особливості здійснення юридичної діяльності в умовах германської правової сім'ї. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. - Київ: Київський національний університет внутрішніх справ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних проблем освітньої та практичної юридичної діяльності в країнах германської правової сім'ї: у Австрії, ФРН та Швейцарії, а також зроблено деякий порівняльний аналіз з Україною, з метою творчого використання кращих зарубіжних здобутків у вітчизняній освітній та практичній юридичній діяльності. Розглянуто теоретичні питання юридичної діяльності в країнах германського кола. Проведено аналіз особливостей юридичної освіти та поліцейської підготовки в Австрії, ФРН та Швейцарії. Проаналізовано практичну юридичну діяльність представлених країн.

Сформульовано конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення юридичної освіти та юридичної практики в Україні, з метою вдосконалення юридичної освіти в Україні і забезпечення правової охорони та захисту громадян України.

Ключові слова: юрист, юридична діяльність, юридична освіта, юридична практика, германська правова сім'я, Австрія, ФРН, Швейцарія, адвокат, нотаріус.

Аннотация

Минченко О.В. Особенности осуществления юридической деятельности в условиях германской правовой семьи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических проблем юридической деятельности в германской правовой семье.

Работа является одной из первых попыток комплексно, с использованием современных методов познания, с учетом новейших достижений правовой науки исследовать стандарты образовательной и практической юридической деятельности Австрии, ФРГ и Швейцарии, само явление юридической деятельности в германской правовой семье.

Освещена методологическая база исследований юридической деятельности в странах германского права, состояние разработки проблемы в настоящее время. Анализируется правопонимание в странах германского типа, генезис и состояние юридической деятельности. Юридическая деятельность рассматривается как элемент правовой системы, который претерпевает изменения исходя из условий.

В результате проведенного исследования отмечается различие в понимании юридического образования в Украине и в странах германского типа. Отмечается, что понятие юридического образования включает широкий спектр образовательной деятельности: адвокатскую, нотариальную, судебную, правоохранительную, следственную. Обращается внимание что в странах германского типа подготовка полицейских не относится к юридическому образованию.

Автор считает, что внедрение Болонского соглашения в юридическое образование необходимо проводить исходя из национальных интересов.

Подчеркивается факт постоянного реформирования юридического образования и его критика как в Украине, так и в Австрии, ФРГ и Швейцарии.

Изучение закономерностей развития юридической деятельности в отдельных правовых системах, в частности в странах германского права, содействует внедрению в отечественную правовую систему международно-правовых стандартов, а также гармонизации украинского законодательства с европейским. Автор считает, что институты адвокатуры, нотариата, общественные правозащитные организации являются авторитетными институциями, надёжной правовой гарантией осуществления защиты прав человека и обеспечения ему правовой помощи, а также играют важную роль в обеспечении прав и свобод человека и гражданина.

Ключевые слова: юрист, юридическая деятельность, юридическое образование, юридическая практика, германская правовая семья, Австрия, ФРГ, Швейцария, адвокат, нотариус.

Annotation

Minchenko O.V. - Implementation of the German Law Family Law Activity. - Manuscript.

Candidate dissertation on Law, specialty 12.00.01 - the theory and the history of the state and law; the history of political and law sciences. - Kyiv: Kyiv National University of Internal Affairs, 2009.

The dissertation is dedicated to the complex research of theoretical and practical issues of educational and applied law activities in the countries of the German law family, namely in Austria, German Federative of Republic and Switzerland. With the aim of creative implementation of the best foreign achievements in the field of educational and applied law activities some comparative analysis as to the Ukrainian legal system is done. Law activities theoretical issues in the countries of the German law family are depicted. The analysis of law education and police training peculiarities in Austria, GFR and Switzerland is carried out. The law activities of these above mentioned countries, applied into practice, is analyzed.

Specific proposals directed at improving of the Ukrainian law education and law practice are presented. These are aimed at improving of the law education in Ukraine and provision of law securing and law protection of the Ukrainian citizens.

Key words: lawyer, law activity, law education, law practice, German law family, Austria, Federative Republic of Germany, Switzerland, attorney, notary public.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Впровадження в національну правову систему України міжнародних стандартів, що зумовлюється євроінтеграційними процесами, зокрема, підвищенням стандартів у сфері захисту прав людини, cпричиняє необхідність дослідження закономірностей розвитку сучасних національних правових систем світу та їхніх об'єднань, напрацювання єдиних принципів і підходів до забезпечення їх поступового зближення. До того ж, як відомо, для правових систем сучасного світу характерними є такі процеси, як взаємовплив, взаємопроникнення, запозичення, уніфікація, гармонізація тощо. Саме це обумовило підвищення інтересу науковців-правознавців до окресленої проблематики, зокрема до стану правового розвитку провідних країн Європи -Австрії, ФРН, Франції, - правові системи яких є найбільш типовими для романо-германської правової сім'ї. Правова система України за своїми типологічними ознаками також належить до сім'ї романо-германського права, а тому трансформації, що відбуваються у праві європейських країн, певною мірою стосуються і перспектив розвитку української правової системи, в тому числі такого її елемента як юридична діяльність. Стан юридичної діяльності, перспективи її розвитку вже були предметом наукового дослідження, проте особливості її розвитку в інших правових сім'ях, поза межами України, ще мало досліджені, що не дозволяє проводити наукові узагальнення, співставлення з метою їх удосконалення та розвитку.

Загальні питання правових систем світу, особливості здійснення в них окремих видів, форм юридичної діяльності вже розглядалися українськими науковцями, серед яких слід назвати В.Д.Бабкіна, В.С.Бігуна, Ю.М.Бисагу, С.В.Бобровник, С.Д.Гусарєва, В.С.Журавського, А.П.Зайця, О.В.Зайчука, М.І.Козюбру, В.В.Копєйчикова, О.Л.Копиленка, В.В.Лемака, Л.А.Луць, Н.М.Оніщенко, В.Ф.Опришка, М.Ф.Орзіха, В.Ф.Погорілка, П.М.Рабіновича, В.М.Селіванова, О.Ф.Скакун, О.Д.Тихомирова, В.М.Шаповала, Ю.С.Шемшученка та ін.

Окремі аспекти проблематики юридичної діяльності в умовах романо-германської правової сім'ї (структура, функції, типологія, психологія, соціологія юридичної діяльності) досліджували такі російські правники як С.С.Алексєєв, А.Е.Жалінський, В.Н.Карташов, О.В.Кривельська, В.М.Кудрявцев, О.В.Малько, М.Н.Марченко, М.І.Матузов, Ю.А.Тихомиров, Л.С.Явич та ін.

У юридичній науковій літературі проблеми функціонування правових систем та їх окремих складових, у тому числі й юридичної діяльності, завжди посідали важливе місце. Значний внесок у їх розробку зробили видатні зарубіжні вчені Е.Аннерс, Е.Бланкенбург, В.Гиленсен, Р.Давид, Х.Кьотц, Б.Хашматулла, К.Хессе, К.Цвайгерт та ін.

Проте особливості юридичної діяльності в країнах романо-германської правової сім'ї поки що не стали цілісним об'єктом дослідження, оскільки в наукових розробках попередніх часів розглядалися хоч і важливі, проте лише окремі аспекти цього правового явища. З огляду на потреби сьогодення (гармонізація українського законодавства з європейським, впровадження в державно-правове життя українського суспільства європейських, ліберальних цінностей тощо) актуальними стають питання, що ще не знайшли свого розкриття в сучасних наукових працях. Передусім це стосується питань правових основ діяльності юристів тих країн, які належать до групи германського права, ролі юристів у державному управлінні, здійсненні правосуддя, а також питання особливостей функціонування юридичної освіти тощо.

Отже, актуальність проблематики юридичної діяльності в країнах германського права зумовлена: по-перше, сучасними потребами розбудови правової держави України з урахуванням передового досвіду розвинутих демократичних країн; по-друге, глобалізаційними та інтеграційними процесами сьогодення, що стають нині всеосяжнішими, тенденціями зближення різних правових систем; по-третє, потребами науково-теоретичного осмислення особливостей здійснення юридичної діяльності в правових системах розвинутих країн світу з метою виявлення можливостей запозичення передового досвіду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене в межах Концепції Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (схвалена Законом України від 21 листопада 2002 р. № 228-IV), Програми інтеграції України до Європейського Союзу (затверджена Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. №1072/2000), Протоколу про співробітництво між Київським національним університетом внутрішніх справ та Академією безпеки Федерального МВС Австрійської Республіки від 18 лютого 2008 р., Протоколу про виконання Спільної заяви про співробітництво між органами міліції Міністерства внутрішніх справ України та органами поліції Державного міністерства внутрішніх справ Баварії від 19 лютого 2008 р. Тема дисертації обговорена і затверджена на засіданні вченої ради КНУВС (Протокол № 5 від 23 травня 2006 р.), внесена до плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2007 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення особливостей здійснення та організації юридичної діяльності в країнах германського права і визначення на цій основі можливостей та шляхів використання відповідного правового досвіду в окресленій сфері в національній правовій системі України.

Для досягнення зазначеної мети здобувачем були поставлені такі завдання:

- проаналізувати стан наукової розробки та методологію проблематики юридичної діяльності в умовах германської правової сім'ї;

- охарактеризувати особливості германської правової сім'ї;

- розкрити роль юридичної діяльності як елемента правових систем германського права та їх співвідношення з такими явищами як законність, право, правопорядок, законодавство тощо;

- визначити характерні риси функціонування системи юридичної освіти та особливості поліцейської підготовки у країнах германського права;

- висвітлити роль і місце юристів у сфері державного управління;

- охарактеризувати професійну діяльність юристів у сфері функціонування правоохоронних органів та органів правосуддя;

- визначити роль юристів у зв'язку зі здійсненням ними функції правового захисту.

Об'єкт дослідження - юридична діяльність як соціальне і правове явище.

Предмет дослідження - особливості здійснення та організації юридичної діяльності в умовах германської правової сім'ї.

Методи дослідження. Проблематика юридичної діяльності і правових систем складна й багатогранна, має міжгалузевий характер, а тому методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність філософських, загальнонаукових та конкретно наукових принципів і методів пізнання державно-правових явищ і процесів.

Принцип об'єктивності вимагає розгляду конкретних явищ у всій багатогранності, складності та суперечливості, виходячи з сукупності позитивних і негативних моментів незалежно від їх суб'єктивного сприйняття та оцінки, виявлення тенденцій та закономірностей юридичної діяльності в умовах різних правових систем (підрозділи 1.4, 2.1, 2.2, 2.3, 3.2).

Використання діалектичного методу сприяло вивченню юридичної діяльності як явища, яке розвивається, змінюється, визначається умовами життя та розвитку суспільства (підрозділи 1.3, 1.4). Метод абстрагування використовувався для пізнання юридичної діяльності як відносно самостійного явища суспільного життя, без урахування несуттєвих властивостей, зв'язків та відношень з іншими елементами правової системи (підрозділ 3.1).

Застосування формально-логічних методів (аналіз і синтез, дедукція та індукція) дозволило дослідити окремі риси юридичної діяльності у взаємозв'язку з характерними рисами правових систем германського права, виокремити відповідні ознаки державно-правових інститутів, сформулювати висновки (підрозділи 1.1, 1.4). Використано також: історичний метод, який обумовив можливість дослідження умов та факторів формування правової системи германського права, історіографії проблематики юридичної діяльності (підрозділи 1.1, 1.3). Системний метод було використано для дослідження юридичної діяльності як складової частини системи вищого рівня - правової сім'ї, а також для виявлення внутрішньосистемних зв'язків правової організації країн, що належать до типу германського права (Австрія, ФРН, Швейцарія) (підрозділ 1.3). Структурний та функціональний методи дозволили з'ясувати особливості організації та функціонування окремих елементів структури юридичної діяльності, зокрема таких її складових як наукова, освітня і практична юридична діяльність (підрозділ 1.4). Діяльнісний метод сприяв висвітленню окремих правових явищ, зокрема, права, правосвідомості через призму їх детермінації діяльністю юристів у сфері державного управління, в системі органів суду та прокуратури (підрозділ 1.2). Із конкретно наукових методів застосовувалися: метод герменевтики, що дозволило розкрити зміст основних категорій та принципів шляхом тлумачення текстів нормативних актів, дослідження змісту наукових праць, довідкових матеріалів тощо (підрозділи 2.1, 2.2.); формально-догматичний, завдяки якому юридична діяльність характеризується лише як об'єкт нормативно-правового регулювання (підрозділ 1.4); порівняльно-правовий, що був використаний для проведення співставлень окремих елементів юридичної діяльності правових систем Австрії, ФРН, Швейцарії та України, виявлення подібних і відмінних рис у нормативному регулюванні та інституційній основі юридичної діяльності цих держав (підрозділи 2.1, 2.2, 3.2, 3.3).

Застосування зазначених методів допомогло розглянути юридичну діяльність у її динаміці та взаємозв'язку з іншими правовими явищами, виявити особливості розвитку, отримати науково обґрунтовані результати, що відповідають реаліям суспільного та державного життя сьогодення.

Дисертаційне дослідження базується на результатах теоретичних досліджень у сфері філософії та історії права, теорії держави і права. Зокрема, у якості методологічної основи було використано теорію природного права, теорію правових систем, а також теорію юридичної діяльності, комунікативну теорію права, концепцію позитивізму. Окрім того, для досягнення повноти теоретичних уявлень та всебічності аналізу використано також відповідні матеріали досліджень з порівняльного правознавства, історії вчень про державу і право, конституційного, адміністративного та інших галузей наукових правових знань.

Емпіричною базою дисертації є: нормативно-правові акти держав германської правової сім'ї, зокрема близько 20 законів та законодавчих актів мовою оригіналу - це закони про судоустрій ФРН та Австрії, нормативно-правові акти щодо діяльності нотаріату та адвокатури Австрії, ФРН, Швейцарії, Статути Бернського, Віденського, Мюнхенського університетів тощо; нормативно-правові акти України, статистичні дані діяльності вітчизняних правових установ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є одним з перших у вітчизняній юридичній науці теоретико-правових досліджень, присвячених окремим аспектам здійснення юридичної діяльності в умовах германської правової сім'ї.

У межах визначених завдань в дисертації висвітлено коло проблем здійснення та організації юридичної діяльності у країнах германського права, на підставі чого визначено можливі напрямки підвищення ефективності юридичної діяльності в Україні, що дало можливість сформулювати і аргументувати такі основні положення, які відображають новизну дослідження:

вперше:

­ охарактеризовано стан наукових досліджень проблематики юридичної діяльності у країнах германського права, розкрито особливості організації і здійснення юридичної діяльності в умовах германської правової сім'ї, зокрема таких її видів як навчальна і практична, виокремлено особливості філософських засад праворозуміння як світоглядної основи юристів у германській правовій сім'ї;

­ обґрунтовано, що професіоналізм фахівців та високий авторитет юристів у суспільстві зумовлені передусім існуючою системою фахової юридичної освіти, яка базується на принципах безперервності, доступності освіти та соціального сприяння студентам, державної підтримки освіти та науки, престижності юридичної професії тощо;

­ доведено, що стабільність функціонування судової системи позитивно впливає на високий рівень судового захисту прав і свобод людини в країнах германського типу права;

удосконалено:

­ розуміння поняття правової системи як складного державно-правового явища, що полягає у єдності інституційного, нормативного (регулятивного), ідеологічного і функціонального компонентів, де одним з основних елементів функціональної підсистеми виступає юридична діяльність;

­ положення про взаємовплив правових сімей, на підставі чого запропоновано можливі напрямки гармонізації українського законодавства з європейським;

дістали подальшого розвитку:

­ характеристика правової основи організації і функціонування юридичної освіти у ФРН та Австрії як явища, зумовленого особливостями форми територіального устрою цих держав, яке складається з актів федеративного законодавства, законодавства окремих земель, а також статутів університетів;

­ ідеї щодо розуміння діяльності поліції країн германського права як деполітизованого інституту правоохоронної системи з особливим статусом, який виконує функції з охорони публічного порядку;

­ система знань щодо ролі юристів у галузі державного управління, а також значення діяльності інститутів адвокатури, нотаріату, правозахисних організацій у здійсненні захисту прав людини, наданні правової допомоги.

Практичне значення одержаних результатів визначається актуальністю теми дослідження і новизною розглянутих у дисертації проблем юридичної діяльності в умовах германської правової сім'ї. Матеріали і висновки дисертації є теоретико-методологічним підґрунтям наукового і практичного вирішення проблем у сфері юридичної діяльності.

Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження використовуються:

- у науково-дослідній сфері - для подальшого вивчення проблематики юридичної діяльності в умовах германської правової сім'ї, для написання дисертацій, магістерських та курсових робіт;

- у процесі правотворчості - при розробці нових і вдосконаленні чинних нормативно-правових актів з питань юридичної діяльності (юридична освіта, наука, практика), заповнення прогалин у правовому регулюванні цієї сфери (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 5 лютого 2009р. № 04-30/18-307);

- у процесі правозастосування - для підвищення ефективності практичної юридичної діяльності, зокрема в системі службової підготовки співробітників ОВС (Акт впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ від 20 січня 2009 р.);

- у навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з теорії держави і права, юридичної деонтології, порівняльного правознавства, а також при викладанні відповідних навчальних дисциплін (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 16 грудня 2008 р.);

- у правовиховній роботі - для пропаганди правових знань з метою підвищення правової культури населення та активізації його участі у забезпеченні правопорядку.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, викладені в дисертації, та їх аргументація, рекомендації щодо запровадження передового досвіду юридичної діяльності в умовах германської правової сім'ї в національну правову систему були обговорені на засіданнях кафедри теорії держави та права Київського національного університету внутрішніх справ, а також на наукових конференціях, зокрема на: ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Формування правової держави в Україні. Проблеми і перспективи” (м. Тернопіль, 13 квітня 2006 р., тези опубліковані);науково-практичній конференції “Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті Європейської інтеграції” (м. Київ, 21-22 квітня 2006 р.; тези опубліковані); науково-практичній конференції “Право і держава сучасної України: проблеми розвитку та взаємодії” (м. Київ, 13-14 травня 2008 р., тези опубліковані); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави” (м. Черкаси, 5-6 червня 2008 р., тези опубліковані).

Публікації. Основні наукові положення та висновки дисертації викладені у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України, а також тезах 4-х наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять десять підрозділів, висновків, додатку та списку використаних джерел (274 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 217 сторінок, з них основного тексту - 188 сторінок.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, мету, основні завдання, методи, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію та впровадження, публікації, структуру й обсяг роботи.

Розділ перший - “Наукознавчі основи діяльності юристів у германській правовій сім'ї” містить чотири підрозділи, в яких докладно проаналізовано стан розробки наукової проблематики юридичної діяльності у країнах германського права, відображений у наукових публікаціях вітчизняних та зарубіжних авторів. Здобувачем з'ясовано філософські засади праворозуміння в германській правовій сім'ї, генезис та стан юридичної діяльності в країнах германського права, юридичну діяльність охарактеризовано як елемент правової системи, зокрема висвітлено роль юридичної діяльності у правовій системі Австрії, ФРН та Швейцарії шляхом аналізу її співвідношення з іншими правовими явищами.

У підрозділі 1.1. “Історіографія та стан розробленості проблеми” на основі аналізу наукових джерел з проблематики юридичної діяльності зроблено висновок про їх розмежування на три основні групи за критерієм предмета досліджень: а) романо-германська правова сім'я; б)юридична діяльність як елемент правової системи і правової сім'ї; в)окремі види юридичної діяльності країн германського права.

Здобувач зауважив, що, незважаючи на наявність значної кількості наукових досліджень, присвячених різним аспектам організації та здійснення професійної діяльності юристів, поширення системи компаративних правових знань, проблематика теоретико-правових засад юридичної діяльності в правових системах країн, які належать до германського типу права, залишається недостатньо розробленою.

Дисертант дійшов висновку, що наукова проблематика правових систем залишається дискусійною, а загальними рисами досліджень окремих аспектів та видів юридичної діяльності в умовах правових систем германського кола є їх фрагментарність, непослідовність.

Більшою мірою увага вчених акцентується на таких питаннях, які дозволяють охарактеризувати нормативну основу функціонування правової системи. Водночас недостатньо висвітлено питання діяльності правозахисних організацій, нотаріату, виконавчої служби, органів прокуратури, що не дозволяє скласти повне уявлення про стан та особливості юридичної професії в умовах правової системи ФРН, а тим більше Австрії та Швейцарії.

У підрозділі 1.2. “Філософські засади праворозуміння в германській правовій сім'ї” аргументовано доведено, що право розуміється як інтегрована частина соціокультурної реальності, а не як автономна сфера норм і абстрактних уявлень. Увага юристів акцентується на проблемі захисту пріоритету особистості та її суб'єктивних прав щодо державного права. Таке праворозуміння юристів країн германського права, засноване на плюралізмі підходів, ідеях природного права, є визначальним фактором світоглядного походження, ідеологічним детермінантом юридичної діяльності, який дозволяє зрозуміти, чому основною темою політичних і правових учень Австрії та ФРН була і залишається проблема співвідношення громадянського суспільства і держави.

Аналіз філософсько-правової думки філософів - представників країн германського права дає можливість стверджувати про плюралізм підходів до розуміння права, закону, ролі юристів у суспільстві. Серед концепцій, які мали місце в правовій думці ХVIII-ХІХ ст. ст. поширені концепція природного права (Г.-В.Лейбніц, С.Пуфендорф), вільного права (Є.Ерліх), теорія комунікацій (А.Кауфман, Ю.Хабермас), теорія соціологізму (Рудольф фон Ієрінг), проте провідними школами у ХХ-ХХІ ст. ст. залишаються школи позитивізму та соціологізму: класичного (О.Конт, Е.Дюркгейм, М.Вебер) та новітнього (Т.Парсонс, Р.Мертон, Н.Луман), завдяки поширенню яких у правовій культурі країн германського кола зберігається особливо шанобливе ставлення до закону, законодавчої діяльності, до представників закону, а право сприймається як основний засіб регулювання суспільних відносин, вирішення соціальних конфліктів та забезпечення гармонії соціальних інтересів.

У підрозділі 1.3. “Генезис та стан юридичної діяльності в германській правовій сім'ї” характеризується юридична діяльність в контексті германської правової сім'ї. Здобувач поділяє думку таких авторів як КьотцГ., МарченкоМ.Н., СавчинМ.В., СкакунО.Ф., ТкаченкоВ.Д., ХаритоноваО.І., ХаритоновЄ.О., ХашматуллаБ., ЦвайгертК. та інших про необхідність виокремлення германської та романської груп в межах романо-германської правової сім'ї. Висвітлюючи генезис юридичної діяльності, дисертант звертає увагу на особливості формування германського права та приходить до висновку про наявність певних специфічних рис, притаманних праву країн германського кола, серед яких: провідна роль старогерманського і “професорського” права для здійснення юридичної практичної діяльності; наявність складних, абстрактних юридичних конструкцій законодавства, якими користуються юристи; пандектна система кодифікації приватного права, суть якої полягає в розміщенні норм права за принципом “від загального до конкретного (приватного)”, на основі якої будувалося Германське цивільне уложення 1900р.; особлива структура публічного права, до якого відносять не тільки конституційне, адміністративне, фінансове (податкове), міжнародне публічне право, як у романській групі, а й кримінальне, кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне, церковне право.

Дисертантом розглянуто умови і фактори становлення поліцейського права ФРН, що дозволяє висвітлити особливості правового життя і розвитку країн германського типу, а також питання еволюції юридичної діяльності та правової системи ФРН загалом.

Визначальним чинником сучасного стану юридичної діяльності в германській правовій сім'ї є імплементація в національну правову систему міжнародного і європейського права, інтеграція до європейського правового простору, розширення системи соціальних та правових гарантій юридичної діяльності, збереження тенденції гуманізації, посилення контролю держави за методами, формами та результатами здійснення юридичної діяльності у сфері захисту прав і свобод громадянина.

Підрозділ 1.4. “Юридична діяльність як елемент правових систем германського права” присвячено теоретизації поняття та складу правової системи, характеристиці законодавства країн германського кола як нормативної основи здійснення юридичної діяльності та співвідношенню юридичної діяльності з такими явищами як законність, правопорядок, захист прав людини тощо.

Здобувач вважає, що вивчення юридичної діяльності як елемента правової системи необхідно здійснювати з використанням методу структурування правової системи на складові, серед яких виокремлюються ідеологічна, нормативна, організаційна та функціональна основи.

Юридична діяльність є динамічним елементом у структурі правової системи, який відноситься до її функціонального блоку. Вона не існує окремо, а пов'язується, узгоджується з іншими елементами правової системи, завдяки чому досягаються її завдання як стабілізуючого та організуючого чинника, здійснюються загальні і спеціальні функції правової системи.

Роль юридичної діяльності у сучасних правових системах країн германського права визначається через розуміння її співвідношення з іншими елементами правової системи, такими як право, законність, правомірна поведінка, правопорядок, по відношенню до яких вона є фактором-причиною, рушійною силою, умовою або гарантією існування.

Розділ другий - “Юридична освіта в германській правовій сім'ї” складається з трьох підрозділів, у яких розкрито змістовну характеристику організації та функціонування освіти у країнах германського права, правові засади здійснення юридичної освіти, а також особливості поліцейської підготовки в Австрії, ФРН та Швейцарії.

У підрозділі 2.1. “Принципи та особливості юридичної освіти у країнах германського кола ” здобувач наголошує, що кожна з країн германської правової сім'ї має певні особливості юридичної освіти, незважаючи на те, що вищеназвані країни, як і Україна, приєдналися до Болонської угоди, реалізація якої зумовлює сучасні тенденції універсалізації та зближення освітніх систем. Проте юридична освіта країн германського права в своїй основі залишається національною.

Дисертант виокремлює принципи універсальності вищої юридичної освіти, такі як соціальна значущість юриспруденції; доступ до вищої юридичної освіти всіх, хто для цього має необхідні здібності, мотивацію, а також адекватну підготовку на всіх етапах професійної юридичної діяльності протягом усього життя; плюралізм форм навчання.

Особливостями юридичної освіти у ФРН є: підготовка юристів, яка для всіх видів юридичної професії є змістовно однаковою; вона є двоступеневою, кожен ступінь закінчується державним іспитом. В Австрії спостерігаються подібні особливості, хоча юридичні факультети (яких всього 5, на відміну від 44 німецьких) здійснюють уже поряд із двоступеневою системою також підготовку юристів згідно з Болонською угодою. Дається характеристика такої особливості австрійської юридичної освіти як підвищена увага до вивчення римського права, яке, наприклад, у Віденському університеті є базовою юридичною дисципліною і вивчається протягом двох семестрів.

Характерною особливістю юридичної освіти в країнах германського кола є її державний характер.

У підрозділі 2.2. “Правові засади юридичної освіти у Австрійській Республіці та Федеративній Республіці Німеччини” досліджено, що правові основи юридичної освіти в державах, які входять до германської правової сім'ї (Федеративна Республіка Німеччини, Австрія), визначаються особливостями форми державного устрою і складаються з нормативно-правових актів федеративного рівня, правових актів суб'єктів федерації, статутів університетів і університетських правил, які мають різні назви та відносяться до локального рівня правового регулювання відносин у діяльності того чи іншого науково-педагогічного колективу. У освітянських законодавствах держав, що досліджуються, закріплено принцип загальної орієнтації навчання одразу на кілька напрямків юридичної роботи, зокрема, на судову, адміністративну і юридично-консультативну практику, підкреслюється виключна роль навчальної практики у системі професійної освіти. Характерною рисою нормативного регулювання юридичної освіти і власне навчального процесу в германській правовій сім'ї є високий рівень конкретності правового регулювання, консервативність поглядів на використання нових форм та методів навчання, що проявляється в існуванні чітких, перевірених часом та незмінних критеріїв оцінки знань студентів, належна матеріально-технічна база, чіткість процедури і гнучка організація навчального процесу при значній самостійності студентів, а також належний рівень поєднання академічного і практичного навчання.

У підрозділі 2.3. “Особливості поліцейської підготовки” зазначається, що, на відміну від правової системи України, в країнах германського кола поліцейську підготовку відділено від юридичної освіти. Особливістю поліцейської підготовки в ФРН, Австрії та Швейцарії є тісний зв'язок теорії і практики, наступність системи підготовки. Організація навчального процесу підготовки працівників поліції Австрії та ФРН здійснюється за такою схемою: школа початкової підготовки (формування суто практичних навиків мислення), вища земельна поліцейська школа (для персоналу, що претендує на подальше просування по службі) і Німецька вища школа поліції або Вища поліцейська школа у Відні Нойштадт ( підготовка вищого керівного складу поліції). Основними центрами підготовки швейцарської поліції є Швейцарський поліцейський інститут та Поліцейська академія.

Систему професійної підготовки кадрів поліції характеризують також певні особливості: жорсткий відбір кандидатів для вступу до навчальних закладів по підготовці поліцейських; логічна завершеність та послідовність багаторівневої системи підготовки поліцейських кадрів, яка не допускає переходу через ланку; чітко виражена залежність кар'єрного росту від рівня професійної підготовки; викладання в навчальних закладах здійснюють особи з обов'язковим стажем роботи в практичних органах (за винятком загальнотеоретичних дисциплін).

Здобувач зазначає, що завдяки особливостям відомчої освіти, на відміну від української дійсності, поліція ФРН, Австрії та Швейцарії сприймається у суспільній свідомості як соціальний інститут, а не як правоохоронний орган.

Розділ третій - “Юридична діяльність у сферах державного управління, правової охорони та захисту в германській правовій сім'ї” містить три підрозділи, у яких висвітлюється практична діяльність юристів у країнах германського права, її ознаки, сфери застосування, функції та роль.

У підрозділі 3.1. “Роль німецьких юристів у галузі державного управління” зазначається, що роль юристів виявляється в тому, що, по-перше, державна влада на високопрофесійному рівні застосовує право як основний інструмент соціального управління, а також ефективно використовує надані у їх розпорядження правові засоби та процедури; по-друге, юристи спрямовують свою діяльність на забезпечення прав та обов'язків громадян, що сприяє як підтриманню легітимності влади, так і належного рівня правопорядку в країні; по-третє, завдяки ефективному використанню владою правових форм діяльності забезпечується узгодженість взаємодії та розвитку відносин між правовою соціальною державою та громадянським суспільством. Професія юриста представляє найкращі можливості для вступу на державну службу. В публічно-правовому управлінні юристів на керівних посадах можна знайти практично в усіх галузях. Визначальним тут є не лише диплом юриста, а й додаткові кваліфікації: служба в армії, володіння фаховими іноземними мовами, досвід громадської діяльності.

Визначальна роль німецьких юристів у галузі державного управління забезпечується (підкріплюється) високим рівнем моральності працівників, яка ґрунтується на свідомому виконанні деонтологічних норм: обов'язку служити спільному благу, безпартійності, вірності Конституції, готовності до протидії у випадку порушення Конституції чи закону у вказівках керівника, безперервності у виконанні обов'язків, прерогативі службових вимог по відношенню до можливостей додаткової професійної діяльності, а також у доброзичливому ставленні до громадян при виконанні службових обов'язків.

У підрозділі 3.2. “Юристи в системі органів суду та прокуратури” розглядається діяльність судді і прокурора в країнах германського типу: підготовка, призначення на посаду, функціональні обов'язки та права, контроль за діяльністю, звільнення з посади. Здобувач аналізує освітньо-кваліфікаційні характеристики судді та прокурора. Звертається увага на “соціальну компетентність” судді та прокурора, під якою розуміють доброзичливість при спілкуванні з людьми і здатність до співпереживання і порозуміння, поміркованість у відносинах та прийнятті рішень, близькість до громадян, участь у громадській роботі.

При характеристиці процедури та умов призначення на посаду судді, а також основних рис діяльності суддів у Швейцарії зазначає здобувач, в деяких кантонах судді обираються громадянами, в інших вони призначаються парламентом чи спеціальними органами. В окремих регіонах функціонує інститут мирового судді, до компетенції якого відноситься процедура примирення сторін до початку формальних слухань у звичайному суді.

Аналізуючи характерні риси судової та прокурорської діяльності, серед яких підкреслюються легітимність прийнятих рішень, їх виваженість, доцільність, обґрунтованість, високий рівень ефективності роботи, здобувач наводить аналогії з української правової системи, визначає найбільш значущі шляхи вдосконалення організаційної основи правосуддя в Україні.

При характеристиці діяльності юристів у сфері здійснення ювенальної юстиції підкреслюється провідна роль судді та прокурора. Так, у ФРН ювенальна юстиція організаційно відокремлена від загальної юстиції, а суддя і прокурор є не лише юристами-фахівцями та учасниками юридичної процедури, але й вихователями, психологами, лікарями дитячих душ.

У підрозділі 3.3. “Правозахисна діяльність адвокатури та нотаріату” охарактеризовано загальні положення діяльності адвокатів та нотаріусів у германській правовій сім'ї через призму потреб розвитку громадянського суспільства. Інститути адвокатури та нотаріату в умовах германського права виступають надійними правовими гарантіями здійснення захисту прав людини і надання їй правової допомоги.

Особливістю німецького нотаріату є здійснення його функціональних повноважень у трьох формах: “чисті” нотаріуси, адвокати-нотаріуси, чиновники-нотаріуси. В Австрії нотаріуси, крім своїх основних функцій, наділяються ще й функціями судового комісара. Професії адвокатів і нотаріусів у Австрії та ФРН відносяться до вільних професій, які часто займають проміжне місце між державними установами і промисловими підприємствами, але політика держави полягає в прагненні полегшити особам вільних професій ведення власної справи, в тому числі і шляхом надання всілякої фінансової допомоги.

Здобувач підкреслює, що і адвокатура, і нотаріат відносяться до інститутів громадянського суспільства, роль яких проявляється у виконанні правозахисної функції. Особливою рисою правозахисної роботи є високий рівень професійності, відповідальності, наявність ефективного корпоративного контролю та авторитетність у представників цих професій.

Висновки

У висновках сформульовано найбільш суттєві результати дослідження, отримані внаслідок вирішення загальної наукової проблеми, суть якої полягає в осмисленні теоретичних засад юридичної діяльності в германській правовій сім'ї, сучасного стану юридичної освіти та юридичної практичної діяльності у сферах державного управління, правової допомоги та захисту в германській правовій сім'ї. Зокрема:

Юридична діяльність, як складне соціальне та правове явище, є предметом дослідження як загальноправових, так і галузевих правових наук. Проте огляд джерел, присвячених засадам здійснення юридичної діяльності в умовах германської правової сім'ї, дозволяє зробити висновок про недостатність висвітлення цієї проблематики, що загалом не сприяє розвитку теорії правових систем, дослідженню правових інститутів іноземних держав, запровадженню загальноєвропейських стандартів у забезпеченні прав і свобод громадян, цілеспрямованому реформуванню правової системи України.

Результат аналізу наукових джерел з проблематики юридичної діяльності дозволяє зробити висновок про їх розмежування на три основні групи за критерієм предмета досліджень: а)романо-германську правову сім'ю; б)юридичну діяльність як елемент правової системи і правової сім'ї; в)окремі види юридичної діяльності країн германського права.

На підставі зазначеного вище постає проблема дослідження окремих видів юридичної діяльності у країнах германського права в контексті їх організаційних та структурно-функціональних характеристик, соціальної значущості. Загальною рисою досліджень окремих компонентів юридичної діяльності в умовах правової системи германського кола є їхня фрагментарність, непослідовність. Так, у наукових дослідженнях діяльності органів прокуратури, адвокатури, функціонування системи юридичної освіти в сучасних ФРН, Австрії, Швейцарії називаються лише загальні засади їх організації і здійснення, а окремі напрямки, особливості проведення конкретних заходів, процедура здійснення певних проваджень, передовий досвід, як правило, залишаються поза увагою. Все це разом свідчить про недосконалість методології досліджень юридичної діяльності в умовах правових систем германського типу, відсутність комплексності та узгодженості наукових досліджень.

Разом з тим слід зазначити, що в методології наукових праць, присвячених означеній проблематиці, спостерігається домінування нормативістського світогляду, сутність якого полягає у висвітленні різних аспектів юридичної діяльності в контексті нормативного регулювання та державно-правового управління. В результаті застосування такого методологічного підходу юридична діяльність розглядається через призму законодавчо визначених форм, методів, засобів та видів.

Принципами юридичної освіти у Австрії, ФРН та Швейцарії є: взаємопоєднання у вищому навчальному закладі освіти та науки; самоврядування університетів щодо присвоєння наукових ступенів і звань (“Doktor habilitatus” і “Privatdozent”); державна підтримка освіти й науки (перш за все це передбачає безоплатність освіти, а, по-друге, належність професорів юридичних факультетів університетів до державних службовців спеціальної категорії); доступність вищої освіти та соціального сприяння студентам; інтернаціоналізація науки та освіти; престижність юридичної професії; універсальність (підготовка юристів для всіх видів юридичної професії є змістовно однаковою); двоступенева освіта (університетське навчання і референдаріат - підготовча служба для Австрії і ФРН); жорсткий контроль (особлива система державних іспитів); студентська активність (детальне і поглиблене засвоєння матеріалу, необхідне для здачі іспиту, як правило, кожен студент здійснює самостійно, створюючи між собою “робочі групи ”, а це сприяє розвитку самостійності і самодисциплінованості студента); розвиненість правової основи, гарантованість ресурсного оснащення, чітка нормативна визначеність технологій навчання та викладання.

Особливостями юридичної освіти у Австрії, ФРН та Швейцарії є надання переваги індивідуальній, самостійній роботі студентів; розвиненість вибіркової частини навчання; спрямованість на критичне та аналітичне мислення, вироблення власної точки зору. Основним завданням педагогів є не ретрансляція знань, а допомога студентам у розвитку здібностей. Акцент робиться на вивченні правової методології, засобів тлумачення, а не матеріального права. Характерною рисою є також постійне реформування освіти у напрямку уніфікації, диференціації, підвищення ефективності навчання.

Особливості устрою судової системи Австрії, ФРН і Швейцарії та організації прокурорського нагляду зумовлюються, перш за все, федеративним устроєм названих вище держав. Судова влада у системі державного управління має виключне становище, яке характеризується особливим статусом суддів, що забезпечується різними соціальними засобами, в тому числі і довірою громадян. Все зазначене вище свідчить про високий рівень організації та ефективності у роботі інституцій захисту та охорони, а значить і про відповідний високий рівень реалізації правового статусу різних категорій суб'єктів права, що виражається у надійному судовому захисті прав і свобод людини та громадянина в країнах германського права.

Методологічною основою вивчення юридичної діяльності в умовах германської правової системи є використання як діяльного, так і структурного підходу, що дозволяє виокремити такі елементи правової системи як: 1)інституційна підсистема; 2)нормативна (регулятивна) підсистема; 3)ідеологічна підсистема; 4)функціональна підсистема. При цьому юридична діяльність має розглядатися у складі функціональних елементів правової системи як різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами, на професійній основі та відбувається у трьох формах, на підставі чого виокремлюються їх три види: юридична практична діяльність, юридична наукова діяльність, юридична навчальна діяльність.

Становлення України як правової держави та утвердження в ній ідеї верховенства права зумовлюють зростання ролі правництва в Україні. Досвід країн германського права засвідчує можливість ефективнішого використання права шляхом позиціонування юридичної професії як інтегрованої та єдиної. У країнах європейської співдружності, а також у багатьох країнах за межами Європи останнім часом спостерігається посилення процесу зближення правових систем, що є необхідною умовою для забезпечення прав і свобод громадянина. Вивчення закономірностей розвитку юридичної діяльності в окремих правових системах, зокрема в країнах германського кола, сприяє запровадженню у вітчизняну правову систему міжнародно-правових стандартів, а також гармонізації українського законодавства з європейським.

Правові основи юридичної освіти в державах, що входять до германської правової сім'ї (Австрія, ФРН, та Швейцарія), визначаються федеративною структурою законодавства названих держав і складаються з федеративних нормативно-правових актів, правових актів адміністративно-територіальних одиниць, статутів університетів та університетських правил, які мають різні назви та відносяться до локального рівня правового регулювання освітніх відносин у межах того чи іншого науково-педагогічного колективу.

Поліція в державах германської правової сім'ї характеризується як деполітизований інститут правоохоронної системи з особливим статусом, який виконує функції з охорони публічного порядку та користується значною довірою з боку суспільства. Такий стан речей забезпечується особливостями поліцейської підготовки, яка характеризується тісним зв'язком теорії і практики, наступністю системи підготовки поліцейських, до якої ставляться високі вимоги. Особливо високі вимоги ставляться до формування педагогічного складу: це мають бути переважно досвідчені поліцейські, що викладають спеціальні навчальні дисципліни, проте які можуть працювати в навчальному закладі не більше 5-6 років.

Сучасна управлінська діяльність у країнах германського права має правовий характер та риси соціальної спрямованості, завдяки чому є основою здійснення сильної, соціально орієнтованої політики, що гарантує забезпечення балансу прав та обов'язків громадян, стабільність правового розвитку суспільства. Нагальним питанням діяльності юристів у галузі державного управління є пошук оптимального співвідношення між мінімальним терміном юридичної процедури і максимальним забезпеченням прав, свобод і законних інтересів громадян, між метою дотримання принципів правової держави в адміністративній процедурі та результатом. Це створює умови для висування високих вимог до чиновників державного апарату, які розглядаються як службовці державних органів по наданню населенню відповідних, в тому числі й юридичних, послуг.

Важливу роль у забезпеченні інтересів особи та громадянського суспільства має діяльність адвокатів, нотаріусів, а також громадських правозахисних організацій, які є авторитетними інституціями, надійною правовою гарантією здійснення захисту прав людини і надання їй правової допомоги.

юридичний право законодавство германський

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Мінченко О.В. Окремі аспекти правової системи Німеччини / Ольга Василівна Мінченко // Науковий вісник КНУВС. - 2006. - №2. - С.101-108.

2. Мінченко О.В. Юридична професія у Німеччині: аналіз окремих питань / Ольга Василівна Мінченко// Право України. - 2006. - №1. - С.140-142.

3. Мінченко О.В. Суддівська діяльність у Німеччині / Ольга Василівна Мінченко// Підприємництво, господарство і право. - 2008. - №1. - С.152-156.

4. Мінченко О.В. Підготовка вищого керівного складу поліції Німеччини / Ольга Василівна Мінченко // Правова держава. Випуск 18. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - 2007. - С.571-577.

5. Мінченко О.В. Використання правового досвіду Німеччини в контексті Європейської інтеграції / Ольга Василівна Мінченко // Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті Європейської інтеграції: тези доп. наук. - практ. конф. - Київ, 21-22 квітня 2006 р. - Ч.1. - К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2006. - С.169 - 171.

6. Мінченко О.В. Роль юристів у забезпеченні інтересів особи та громадянського суспільства / ОльгаВасилівнаМінченко // Формування правової держави в Україні. Проблеми і перспективи: матеріали ІХ Всеукр. наук. - практ. конф. - Тернопіль, 13 квітня 2006 р. - Ч.1. - Тернопіль: Економічна думка, 2007. - С.101 - 104.

7. Мінченко О.В. Юрист у сфері державного управління / ОльгаВасилівнаМінченко //Право і держава сучасної України: проблеми розвитку та взаємодії: тези доп. наук. - практ. конф. - Київ, 13-14 травня 2008 р. - Ч.1. - К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2008. - С.82-84.