Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Марков Олег Станіславович

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис

Науковий керівник:

доктор наук з державного управління, доцент Пахомова Тетяна Іванівна, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри державного управління і місцевого самоврядування.

доктор наук з державного управління, професор Бабаєв Володимир Миколайович, Харківська обласна державна адміністрація, перший заступник голови;

доктор наук з державного управління, старший науковий співробітник Кальниш Юрій Григорович, Національний інститут стратегічних досліджень, завідувач відділу стратегії розвитку політичної системи.

Захист відбудеться «3» липня 2009 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.863.01 в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 22, к.212.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 22). регіональний моніторинг політика

Автореферат розісланий «2» червня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М. Безверхнюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах становлення незалежності України відбуваються докорінні зміни інформаційного простору країни, форм і методів інформаційного забезпечення управління на всіх рівнях. Сьогодні система інформаційної підтримки регіонального управління представляє собою складну і не завжди взаємопов'язану сукупність інститутів зі збору, зберігання, аналізу та розповсюдження інформації. Для ефективного виконання своїх функцій органи публічного управління всіх рівнів, в будь-який час повинні мати в своєму розпорядженні достовірну і вичерпну інформацію щодо соціально-економічного, екологічного, політичного, технологічного, просторового стану об'єкту управління (регіону, міста, країни тощо).

Сучасна ситуація в країні, що призвела до виникнення кризових явищ, вимагає перебудови засад інформаційної підтримки регіонального управління і, перш за все, створення системи регіонального моніторингу та відповідної нормативно-правової бази, яка забезпечить управління повною, об'єктивною і актуальною інформацією для компетентного всебічно зваженого підходу до підготовки і прийняття рішень будь-якого рівня щодо політики регіонального розвитку.

Нині інформація, необхідна для прийняття управлінських рішень щодо регіонального розвитку, розподілена по відомчих, галузевих, обласних, місцевих, державних та недержавних інформаційних центрах, не збирається і не накопичується централізовано в потрібному обсязі для комплексного та оперативного аналізу інформації щодо функціонування та розвитку регіонів в контексті реалізації державної регіональної політики. Разом з тим, аналіз динаміки і прогнозування змін стану ресурсів, процесів та результатів регіонального розвитку надзвичайно важливі для обґрунтування управлінських рішень щодо розробки та реалізації державної регіональної політики.

Актуальність регіонального моніторингу в контексті реалізації державної регіональної політики зростає в умовах викликів глобалізації та кризових явищ на етапі сучасного розвитку України. Регіональний моніторинг, як безупинне спостереження за ресурсами, процесами, результатами регіонального розвитку, виступає складовою системи регіонального управління. Предметна сфера інформаційно-аналітичних ресурсів регіонального моніторингу орієнтована на підтримку прийняття управлінських рішень на всіх рівнях державного управління та надання релевантної та своєчасної інформації всім категоріям користувачів (органам публічного управління, недержавним організаціям, підприємствам, громадянам тощо). Варто відзначити необхідність підвищення рівня інтелектуалізації регіонального моніторингу, коли на нього покладаються інформаційно-аналітичні функції, обробка інформації, наукове супроводження, яке спрямоване на поширення інформаційної бази для розробки пропозицій щодо вдосконалення механізму державного управління регіональним розвитком в контексті реалізації державної регіональної політики.

Актуальність теми дослідження визначається передусім тим, що ефективність управління регіональним розвитком шляхом реалізації державної регіональної політики напряму залежить від взаємозв'язку між цілями та результатами регіонального управління. Однак нині в Україні на практиці регіонального управління використовуються тільки елементи регіонального моніторингу. Виходячи з цього, одним з важливих наукових завдань є розробка організаційних засад цілісної системи регіонального моніторингу для підвищення ефективності управління регіональним розвитком через реалізацію державної регіональної політики. Методології здійснення державного управління регіональним розвитком, регіональними соціально-економічними системами різних рівнів, проблемам розробки та реалізації регіональної політики присвячені праці В.Б.Авер'янова, О.Ю.Амосова, Г.В.Атаманчука, В.М.Бабаєва, В.Д.Бакуменка, Т.М.Безверхнюк, С.О.Білої, В.М.Вакуленка, В.Б.Керецмана, І.Б.Коліушко, А.Е.Когута, В.Ф.Комарова, Н.А.Кравченка, О.І.Крюкова, В.С.Куйбіди, Ю.О.Куца, О.Ю.Лебединської, В.В.Мамонової, А.Ф.Мельника, М.М.Миколайчука, П.І.Надолішнього, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенського, Г.С.Одинцової, С.Є.Саханенка, Ю.П.Сурміна, В.В.Тертички, В.В.Цвєткова, Ю.П.Шарова та інших відомих українських та зарубіжних вчених.

Вагомий внесок у формування уявлення про підходи до управління регіонами, засади розробки та впровадження регіональної політики та виявлення її особливостей зробили такі вчені як О.І.Амоша, А.Г.Ахламов, З.В.Балабаєва, З.С.Варналій, В.К.Галіцин, А.П.Голиков, М.І.Долішній, Ю.М.Іпатов, Ю.Г.Кальниш, О.Б.Коротич, Ю.В.Наврузов, І.В.Нагорна, В.І.Нудельман, С.А.Романюк, В.К.Симоненко, Д.М.Стеченко, О.Г.Топчієв, М.Г.Чумаченко, та інші.

Тим не менш, проблема регіонального моніторингу як механізму управління регіональним розвитком через впровадження державної регіональної політики лишається невирішеною, що свідчить про актуальність проведення подальших досліджень у цьому напрямку. Регіональний моніторинг має цілком визначену мету, алгоритм функціонування, принципи побудови, критерії оцінки, методи і технології. Тому необхідно вважати доцільною розробку організаційних засад створення та функціонування регіонального моніторингу. Ці обставини і визначають актуальність дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у рамках кількох наукових проектів Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у 2002-2004 рр., а саме: «Пріоритетні напрямки використання ресурсного потенціалу регіону: управлінський аспект» (номер державної реєстрації 0103U006947); «Методологія стратегічного управління соціально-економічним розвитком Південного регіону» (номер державної реєстрації 0104U004194), у межах яких автором проведено аналіз методів інформаційного забезпечення регіонального розвитку.

Дисертаційне дослідження відповідає програмі проведення досліджень з проблем державного управління та місцевого самоврядування, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2003 р.
№ 492.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування організаційних засад функціонування регіонального моніторингу як механізму реалізації завдань державної регіональної політики та розробка методичних і практичних рекомендацій щодо його запровадження в практику діяльності регіональних органів влади.

Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:

- уточнити понятійний апарат державного та регіонального управління у сфері реалізації державної регіональної політики;

- визначити сутність та розкрити зміст понять «регіональний моніторинг» і «система регіонального моніторингу», а також інших термінів, що випливають з їх понятійного апарату;

- сформулювати систему принципів регіонального моніторингу як необхідної складової регіонального розвитку;

- запропонувати основні підходи до формування організаційної моделі регіонального моніторингу як механізму реалізації державної регіональної політики;

- запропонувати методику оцінки ефективності реалізації державної регіональної політики шляхом запровадження збалансованої системи показників;

- узагальнити результати теоретичного дослідження та обґрунтувати практичні рекомендації щодо впровадження системи регіонального моніторингу в практику регіонального управління України.

Об'єкт дослідження - державна регіональна політика.

Предмет дослідження - регіональний моніторинг як механізм реалізації державної регіональної політики в Україні.

Гіпотеза дослідження базується на сукупності теоретичних положень, відповідно до яких науково обґрунтована і впорядкована система регіонального моніторингу здатна сформувати передумови якісно нової системи регіонального управління, зробити значний внесок в підвищення ефективності реалізації державної регіональної політики в Україні. Визначення основних організаційних засад та принципів впровадження цілісної системи регіонального моніторингу як підсистеми державного управління регіональним розвитком дасть змогу не тільки науково обґрунтувати необхідність якісного зворотного зв'язку у процесі реалізації державної регіональної політики, але і прискорити розвиток територій, створити систему попередження кризових явищ, що в результаті призведе до підвищення якості життя суспільства.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є положення і висновки з теорії систем та системного аналізу, економічної теорії, регіоналістики, соціології, теорії ймовірності та математичної статистики, комп'ютерного моделювання та аналізу інформаційних потоків, теоретичні напрацювання в галузі місцевого самоврядування та державного управління, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем функціонування й розвитку регіонів, державної регіональної політики, взаємовідносин суспільства та органів державного управління на регіональному рівні.

Для реалізації мети та поставлених завдань використовувався комплекс сучасних загальнонаукових методів дослідження і підходів, а саме:

- теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, законодавчої та нормативної бази з питань державного управління регіональним розвитком та державної політики регіонального розвитку;

- історичний і логічний підхід - для аналізу постановки проблеми дисертаційного дослідження та виявлення її спадкоємності з науковими роботами зарубіжних та вітчизняних вчених;

- системний аналіз - з метою розробки теоретичних положень системи регіонального моніторингу, визначення її складових;

- процесний підхід, який використовувався для методичного забезпечення розробки системи регіонального моніторингу в контексті впровадження державної регіональної політики;

- інформаційно-аналітичні методи дослідження, які використовувалися для оцінювання сучасного стану розробки та впровадження систем моніторингу для дослідження реалізації політики регіонального розвитку.

Для формування висновків, рекомендацій та визначення шляхів подальшого розвитку регіонального моніторингу як механізму реалізації державної регіональної політики в контексті підвищення ефективності регіонального управління застосовувалися прогностичні методи (моделювання, узагальнення незалежних характеристик). Достовірність результатів досягалася завдяки використанню методів змістовно-порівняльного аналізу літературних джерел та наукової ідентифікації.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі й нормативні акти з питань розвитку територій, сучасні розробки щодо адміністративної реформи Національної академії державного управління при Президентові України, статистичні збірники і матеріали Державного комітету статистики України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: розглянуто теоретичні положення, методичні принципи запровадження системи регіонального моніторингу в державне управління; розроблено організаційні засади функціонування системи регіонального моніторингу як механізму реалізації завдань державної регіональної політики. Зокрема, у вітчизняній науці:

уперше:

- доведено доцільність і практичну можливість застосування системи регіонального моніторингу на стадіях розробки та реалізації державної регіональної політики та обґрунтовано організаційні засади його функціонування, що у сукупності створює інформаційно-методичне середовище забезпечення зворотного зв'язку в процесі розробки й впровадження програм і стратегій регіонального розвитку;

- розроблено методичний підхід до використання збалансованої системи показників у системі моніторингу реалізації стратегій регіонального розвитку як інструменту отримання прозорої, доступної, достовірної та своєчасної інформації для всіх зацікавлених користувачів.

удосконалено:

- дефініції ключових понять дослідження: «регіональний моніторинг», як механізм інформаційної підтримки державної регіональної політики, що призначений для збирання, накопичення, зберігання, структурування та всебічного аналізу інформації з метою прогнозування процесів регіонального розвитку; «система регіонального моніторингу», як складна, відкрита, динамічна соціотехнічна система, основними елементами якої є ресурси, процеси та продукти моніторингу;

- методичні підходи до організації процесу регіонального моніторингу як послідовного накопичення, постійного аналізу, зберігання та розповсюдження інформації щодо ресурсів і процесів функціонування та розвитку регіону в контексті реалізації державної регіональної політики;

набули подальшого розвитку:

- основні тенденції розвитку систем збирання, накопичення та зберігання інформації в системі регіонального управління.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові висновки й теоретичні розробки дисертаційного дослідження становлять основу підвищення дієвості механізмів державної регіональної політики шляхом використання системи регіонального моніторингу та доведені до рівня конкретних пропозицій, придатних для впровадження в практику.

Конкретні рекомендації дисертаційного дослідження використані в діяльності Ради Міністрів АР Крим (довідка № 01-01/479 від 26.02.08 р.); Чернівецької обласної державної адміністрації (довідка № 05/ 2014 від 11.07.07 р.); Коломийської міської ради Івано-Франківської області (довідка №1975/01-13.23 від 29.08.07р.); Севастопольської міської державної адміністрації (довідка № 237-ГУЕ від 8.08.07р.); Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя (довідка № 342/4 від 22.07.06 р.); навчальному процесі Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Отримані в дисертації теоретичні положення та висновки можуть застосовуватися в навчальному процесі, зокрема при викладанні навчальних модулів «Організаційно-правові засади державного управління», «Територіальна організація влади в Україні», «Стратегічне планування» та інших дисциплін з державного управління в Національній академії державного управління при Президентові України та в її регіональних інститутах.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. У дисертації не використовуються ідеї і розробки, що належать співавтору Т. Пахомовій. У співавторстві опубліковано одну наукову працю, в якій здобувачем проаналізовано методичні підходи щодо розгляду системи регіонального моніторингу в контексті системної методології та процесного підходу.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні та практичні положення дисертаційного дослідження оприлюднено на наукових семінарах та науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції «Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком» (м. Одеса, 2004 р.); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування» (м. Одеса, 2005 р.); науково-практичній конференції «Регіональна політики на сучасному етапі державотворення» (м. Одеса, 2006 р.); на науково-практичній конференції за міжнародною участю «Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування» (м. Київ, 2007 р.); на міжнародному управлінському форумі «Управління сьогодні і завтра» (м. Хмельницький, 2008); на засіданні Урядової комісії з питань інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів виконавчої влади (м. Київ, 2001 р.); на семінарі «Комунікативне та інформаційне забезпечення органів державного управління» (Польща, м. Закопане, 2002 р.); на семінарі «IT and Telecommunications specialists from Russia and former Soviet republics» (США, м. Вашингтон, 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено автором у 10 наукових працях, 5 з яких опубліковано у наукових журналах і збірниках, що є фаховими за спеціальністю «державне управління».

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Обсяг основного тексту становить 175 сторінок, список використаних джерел включає 287 найменувань, з яких 20 іноземною мовою. В тексті дисертації міститься 8 таблиць, 2 рисунка та 4 додатка.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, вказано на зв'язок з науковими темами досліджень Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і гіпотезу дослідження; охарактеризовано використані методи дослідження, ступінь наукової новизни одержаних результатів, їх теоретичне й практичне значення; наведено дані щодо апробації та впровадження в практику результатів дослідження, кількості публікацій за темою дисертації.

У першому розділі - «Теоретичні засади моніторингу державної регіональної політики» - на підставі аналізу наукової літератури з проблем регіонального розвитку, регіональної політики та економіки, визначаються підходи до аналізу механізмів регіонального розвитку, розкриваються теоретико-методологічні підходи до вивчення закономірностей функціонування та розвитку регіону як системного об'єкта.

Доведено, що в Україні склалися передумови для розробки і реалізації державної регіональної політики на загальнодержавному та регіональному рівнях: значні відмінності між регіонами в рівнях соціально-економічного розвитку; нераціональне використання ресурсів регіонального розвитку; незадовільна реалізація можливостей регіонів щодо міжнародної інтеграції України; недооцінка необхідності розвитку національно-культурних та історичних особливостей регіонів; повільний розвиток галузі туризму та рекреації на регіональному рівні; відсутність ефективних механізмів залучення іноземних інвестицій та ін.

Визначається, що необхідність розгляду проблеми моніторингу державної регіональної політики в Україні зумовлена становленням української державності в контексті сучасних глобалізаційних й інтеграційних процесів, необхідністю прискорення розробки нових технологій та методів управління розвитком регіонів, які б відповідали сучасним тенденціям суспільного прогресу. До того ж, нагальність запровадження регіонального моніторингу визначається: потребою в оновленні системи публічного управління відповідно до вимог максимального забезпечення задоволення інтересів та потреб громадян; підвищенням ступеня невизначеності, динамічності, хаотичності зовнішнього середовища, в якому підвищується ймовірність виникнення криз суспільного розвитку. Важливе значення також має: відсутність комплексного підходу до методологічного забезпечення регіонального моніторингу; відсутність цілісної системи показників, що відображають нові соціально-політичні умови розвитку держави і регіонів, явища та процеси регіонального розвитку, які є необхідними для аналізу реалізації політики регіонального розвитку; розпорошеність у часі, несистемність інформації та труднощі, які виникають при отримані та інтерпретації інформації щодо реалізації стратегій регіонального розвитку. До складових проблеми моніторингу державної регіональної політики варто віднести недосконалість законодавчої бази щодо формування, функціонування і розвитку системи регіонального моніторингу та відсутність регламентації прав і обов'язків органів виконавчої влади щодо використання інформаційних ресурсів системи моніторингу.

Система регіонального моніторингу повинна бути спрямована на створення єдиного порядку інформаційно-аналітичного забезпечення органів публічної влади. Це дозволило б оперативно отримувати достовірну та повну інформацію щодо функціонування та розвитку регіонів в контексті державної регіональної політики, для використання в процесі прийняття управлінських рішень та прогнозування у всіх сферах регіонального розвитку. Створення системи регіонального моніторингу необхідне для отримання прозорої, доступної, достовірної та своєчасної інформації для всіх зацікавлених користувачів.

Наголошується, що поняття «регіональний моніторинг» у теорії державного управління відносно нове, при цьому, поняття «система регіонального моніторингу» зустрічається в поодиноких дослідженнях компонентного спрямування (екологічного, соціального, фінансового тощо), а методологічні основи регіонального моніторингу ще не стали предметом дослідження державно-управлінської науки. Зважаючи на зазначене, доведено доцільність використання методології системного аналізу та процесного підходу, зокрема принципів системності, цілісності, науковості, комплексності, адекватності при обґрунтуванні організаційних засад регіонального моніторингу. В аспекті дослідження, регіональний моніторинг визначається як механізм інформаційної підтримки державної регіональної політики, призначений для аналізу й прогнозування регіонального розвитку, накопичення, зберігання, всебічного розгляду структурованої інформації і прогнозування територіальних соціально-економічних процесів. Система регіонального моніторингу розглядається як відкрита динамічна система, що постійно розвивається. Її складовими виступають: суб'єкти державної регіональної політики, процеси та процедури отримання, накопичення, аналізу, розповсюдження інформації. У цілому, головна мета системи регіонального моніторингу - підвищення ефективності регіонального управління шляхом забезпечення суб'єктів державної регіональної політики своєчасною та оперативною інформацією.

У другому розділі - «Організаційно-методичні засади функціонування системи регіонального моніторингу» - проаналізовано методичні підходи до організації регіонального моніторингу як механізму державної регіональної політики; визначено показники діагностики проблем регіонального розвитку; досліджено співвідношення процесів моніторингу і прогнозування, проблеми ресурсного забезпечення створення, функціонування та розвитку системи регіонального моніторингу.

Як відомо, реалізація державної регіональної політики відбувається через стратегії регіонального розвитку. Стратегічне управління, як процес, передбачає визначення цільових орієнтирів регіону, здійснення стратегічного аналізу (тобто аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища регіону), розробку і реалізацію стратегії, контроль. Саме здатність суб'єктів регіонального управління реалізовувати стратегії розвитку є ключовим нематеріальним ресурсом, який суттєво впливає на процес реалізації завдань державної регіональної політики. Однак, як підтверджує практика, органи виконавчої влади досить часто стикаються з труднощами саме під час реалізації стратегії: помітний серйозний розрив між стратегічними цілями і щоденними діями органів влади, між баченням вищого керівництва й динамічними реаліями сьогодення.

Доведено, що вирішенню цієї проблеми може сприяти сучасна система аналізу реалізації стратегій регіонального розвитку. Аналіз існуючих показників регіонального розвитку показав, що найвагомішими є оцінки ресурсного потенціалу регіонів для визначення рейтингів регіональної конкурентоспроможності та індекс людського розвитку, як індикатор якості життя регіональної спільноти. Комплексна система показників економічного, екологічного та соціального розвитку використовується для визначення міжрегіональних диспропорцій. Проте, підвищення ефективності реалізації стратегій регіонального розвитку потребує: запровадження нових показників, що враховують мінливість зовнішнього середовища та динаміку (позитивну чи негативну) регіонального розвитку; розробки алгоритмів їх розрахунків; адаптації програмно-цільового підходу до планування ресурсного забезпечення; удосконалення процедури корегування та представлення отриманих даних.

У роботі запропоновано методичний підхід до використання збалансованої системи показників для корегування цілей і процесу реалізації регіональних стратегій розвитку. Поглиблена в аспекті дослідження збалансована система показників (Balanced Scorecard (BSC)), що розроблена Р.Капланом і Д.Нортоном, зорієнтована на корегування стратегічних планів та інструментів їх реалізації. Збалансована система показників є аналітичним інструментом регіонального моніторингу при обробці отриманої інформації щодо внутрішніх процесів в регіоні та впливу зовнішнього середовища. В умовах жорсткої ринкової конкуренції та кризових явищ суттєво збільшується значимість державного управління регіональним розвитком, основними механізмами якого є стратегічне планування, регулювання процесів регіонального розвитку, формування ресурсного потенціалу, зростання людського капіталу. Для запровадження збалансованої системи показників в систему в практику регіонального управління запропоновано використовувати метод стратегічних карт.

Визначено, що основним питанням практичної реалізації регіонального моніторингу є створення системи відповідного ресурсного забезпечення (табл. 1).

Доведено, що основними процесами регіонального моніторингу є: збір, аналіз, розповсюдження, накопичення, зберігання та переробка інформації; інформаційно-аналітичне забезпечення реалізації регіональних стратегій розвитку. Запровадження методології процесного підходу дозволяє розглядати систему регіонального моніторингу як сукупність окремих процесів, де на вході знаходиться первинна інформація, що обробляється відповідним інформаційно-аналітичним інструментарієм, а на виході - дані для прийняття управлінських рішень. Наголосимо, що система моніторингу це сукупність взаємопов'язаних підсистем: ресурсне забезпечення; процесне забезпечення; продукти (результати моніторингу).

Таблиця 1. Ресурсне забезпечення системи регіонального моніторингу

У третьому розділі - «Напрями вдосконалення аналітичного забезпечення реалізації державної регіональної політики» - запропоновано загальну схему регіонального моніторингу; визначено вимоги щодо формування системи показників, за якими здійснюється моніторинг.

Необхідність впливу держави на процеси регіонального розвитку спонукає до пошуків інноваційних підходів та методів удосконалення системи моніторингу на державному та регіональному рівнях в умовах збільшення невизначеності і кризових явищ. Показано, що перспективою подальших досліджень є створення єдиної системи регіонального моніторингу для підвищення оперативності, своєчасності, повноти й достовірності інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях державного управління. Створення такої системи регіонального моніторингу передбачає вирішення наступних проблем: використання інформаційних технологій для ефективного збору й перетворення інформації з приводу функціонування та розвитку регіонів; оцінки стратегій та програм регіонального розвитку; розробки інструментальних засобів інтеграції різнорідних за структурою, технологією і платформами відомчих інформаційно-довідкових і інформаційно-аналітичних систем; узгодження правових основ їх функціонування, стратегії фінансування системи і її компонентів; створення комплексу програм з метою оцінювання та прогнозування розвитку процесів регіонального розвитку; фінансування створення такої системи; прийняття Концепції регіонального розвитку; підготовки фахівців відповідного профілю тощо.

Встановлено, що у практиці реалізації регіональних стратегій та програм розвитку найменше оцінюються ризики, повязані з їх фінансуванням. Водночас, порушення дисципліни фінансового забезпечення регіонального управління (невчасність, зміна обсягів і неритмічності) може призводити до серйозних наслідків, вартість ліквідації яких буде багаторазово перевищувати заплановані спочатку фінансові ресурси. Тому на етапі планування важливо виявити й оцінити ті ризики, що виникатимуть у випадку порушення дисципліни фінансування.

Запропоновано схему регіонального моніторингу реалізації програми регіонального розвитку (рис.1). На рисунку позначено наступні етапи:

1 - моніторинг фінансування запланованих робіт (окремих етапів);

2 - моніторинг виконання робіт (етапів);

3 - моніторинг результатів діяльності;

4 - моніторинг процесу усунення можливих помилок.

При цьому вважається, що до початку робіт над програмою джерела фінансування вже визначені, виконавчі колективи обрані, а ресурси є в наявності.

Отже для комплексної оцінки ефективності реалізації заходів реалізації програми, необхідно враховувати результати не тільки безпомилковості, але й своєчасності. В системі регіонального моніторингу треба враховувати вимоги щодо формування системи показників, за якими здійснюється моніторинг, частоту надходження та обсяги інформації, уявлення про те, яка інформація необхідна для підготовки прийняття рішень щодо політики регіонального розвитку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Основні етапи моніторингу виконання програми

Висновки

Дисертаційне дослідження надало можливість отримати нові результати у галузі державного управління, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання щодо створення цілісної системи регіонального моніторингу для реалізації завдань державної регіональної політики. Результати, отримані в процесі дослідження, підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення:

1. Системний аналіз наукових джерел з проблем державного управління регіональним розвитком, розробки та впровадження державної регіональної політики свідчить про те, що спеціальних досліджень з проблеми побудови цілісної системи регіонального моніторингу не проводилося.

2. Необхідність подальшого розроблення теоретичних, організаційних та методичних засад підвищення ефективності реалізації державної регіональної політики вимагає розробки організаційних засад регіонального моніторингу, які б ґрунтувалися на відповідному понятійному апараті, принципах державної регіональної політики, стратегічних орієнтирах розвитку держави.

3. Сучасний етап розвитку України потребує успішної реалізації програм і стратегій регіонального розвитку, створення системи попередження кризових явищ. Для ефективної реалізації цих завдань необхідні нові підходи до розробки технологій отримання якісної інформації завдяки запровадженню системи регіонального моніторингу в практику діяльності органів регіональної влади.

4. Регіональний моніторинг, як механізм реалізації державної регіональної політики, призначений для аналізу і прогнозування розвитку регіону, накопичення, зберігання, всебічного аналізу структурованої інформації і передбачення територіальних соціально-економічних процесів. Сьогодні, в існуючій практиці публічного управління, використовуються тільки елементи регіонального моніторингу. При цьому не дотримуються принципи моніторингу, технології і структури, що робить існуючий моніторинг малоефективним.

5. В системі регіонального моніторингу треба враховувати вимоги до формування системи показників, за якими здійснюється моніторинг, частоту надходження та обсяги інформації, уявлення про те, яка інформація необхідна для підготовки прийняття рішень щодо. Регіональний моніторинг має визначену мету, алгоритм функціонування, принципи побудови, критерії оцінки, методи і технології. Тому необхідно вважати доцільною розробку як теоретичних, так і прикладних аспектів створення та функціонування регіонального моніторингу.

6. Визначено, що досліджуючи складний, динамічний системний об'єкт - регіон, система регіонального моніторингу також повинна виступати як складна відкрита, динамічна, цілісна система. І, користуючись системним підходом, треба зазначити, що розглядаючи систему регіонального моніторингу, необхідно розглядати її ресурсне і процесне забезпечення у сукупності. Так, ресурсне забезпечення системи моніторингу складається з таких елементів: методичні ресурси; інформаційні ресурси; інтелектуальні ресурси; організаційні ресурси; фінансові ресурси; правові ресурси; людські ресурси; матеріально-технічні ресурси; соціальні ресурси.

7. Доведено, що використання методології процесного підходу в організації регіонального моніторингу сприятиме підвищенню ефективності реалізації регіональних стратегій через чітке визначення процесів, їх входів та параметрів на виході. Регіональний моніторинг як механізм реалізації завдань державної регіональної політики складається з наступних елементів: суб'єкт-суб'єктні відносини; процеси збору, обробки та аналізу вихідної інформації; підсистема ресурсного забезпечення всіх процесів.

8. Визначено, що у сучасних наукових дослідженнях щодо регіонального розвитку оцінюються показники ресурсів та досягнень (результатів і продуктів) такого розвитку. Але в контексті системних перетворень суспільства та розвитку кризових явищ, стає актуальним вивчення регіону, як системного об'єкта, тобто сутності процесів його функціонування та розвитку, мети, структури, елементів та зв'язків з зовнішнім середовищем. Отже, структура системи моніторингу повинна містити такі елементи: моніторинг програм та стратегій регіонального розвитку; моніторинг якості життя населення; моніторинг вкладу регіону в рішення міжрегіональних та державних проблем; моніторинг процесів регіонального розвитку (процесів впровадження реформ у регіоні, процесів подолання кризових явищ, тощо); моніторинг соціально-економічного, фінансового, просторового, екологічного, інтелектуального потенціалу регіону та ефективності його використання.

9. Запропоновано організаційну схему системи регіонального моніторингу, що базується на засадах процесного підходу та розроблено методичний підхід до використання інструментарію збалансованої системи показників при оцінці результативності впровадження державної регіональної політики.

Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного та світового досвіду, потреб у підвищенні ефективності регіональних стратегій розвитку дозволило запропонувати такі рекомендації органам державного управління з метою їх подальшого впроваджування в практичну діяльність:

а) Кабінету Міністрів України:

- дати доручення Міністерству економіки та Міністерству регіонального розвитку та будівництва з опрацювання єдиної методики регіонального моніторингу реалізації державної регіональної політики;

- створити незалежну організаційну структуру щодо реалізації моніторингових досліджень регіонального розвитку;

б) науковцям, що займаються проблемами державного управління і місцевого самоврядування:

- активізувати роботу з розробки нормативно-правової бази методичного і методологічного забезпечення впровадження систем моніторингу регіонального розвитку в практику органів виконавчої влади.

Отже, дисертаційне дослідження засвідчило, що впровадження регіонального моніторингу в систему державного управління має істотно поліпшити існуючу систему прогнозування регіонального розвитку у напряму зменшення невизначеності кінцевих результатів управлінського впливу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Марков О. Особливості прийняття управлінських рішень в умовах реалізації програм стійкого розвитку регіону / О. Марков // Актуальні проблеми державного управління : збірник наукових праць. - Одеса : ОРІДУ УАДУ, 2002. - Вип. 10. - С. 202-208.

2. Марков О. Система соціально-економічного та екологічного моніторингу як механізм регіонального управління / О. Марков // Актуальні проблеми державного управління : збірник наукових праць. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2006. - Вип.1 (26). - С. 104-111.

3. Марков О. Особливості врахування впливу дисципліни фінансування програм і проектів стійкого розвитку на ефективність їх реалізації / О. Марков // Актуальні проблеми державного управління : збірник наукових праць. - Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2003. - Вип.2 (12). - С. 111-117.

4. Марков О. С. Методологічні засади створення системи моніторингу в державному управлінні на місцевому рівні / О. Марков // Актуальні проблеми державного управління : збірник наукових праць. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - Вип.2 (30). - С. 352-358.

5. Марков О., Пахомова Т. Регіональний моніторинг в контексті процесного підходу / О. Марков, Т. Пахомова // Актуальні проблеми державного управління : збірник наукових праць. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. - Вип.1 (37). - С. 107-109.

Особистий внесок: проаналізовано методичні підходи щодо розгляду системи регіонального моніторингу в контексті системної методології та процесного підходу.

Статті в інших виданнях, матеріали конференцій:

1. Марков О. С. Соціально-економічний моніторинг як необхідна складова підвищення ефективності розвитку регіону / О. Марков // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації : щорічна науково-практична конференція, 24 лист. 2004 р. : тез. доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2004. - С. 81-85.

2. Марков О. С. Екологічний моніторинг як складова сучасного регіонального управління / О. Марков // Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку : щорічна науково-практична конференція, 18 жовтня 2005 р. : тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2005. - С. 211-214.

3. Марков О. С. Розробка системи соціально-економічного моніторингу на місцевому рівні / О. Марков // Регіональна політики на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації ризики та перспективи впровадження : щорічна загальноінститутська науково-практична конференція, 31 жовтня 2006 р. : тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2006. - С. 194-197.

4. Марков О. Центр моніторингу інвестиційного розвитку регіону / О. Марков // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування : наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 31 травня 2007 р. : [у 4 т.] / [за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна] : тези доп. - К. : Вид-во НАДУ, 2007. - Т. 3. - С. 85-86.

5. Марков О. С. Регіональний центр інвестиційного розвитку регіону як інструмент нової регіональної політики / О. Марков // Управління сьогодні та завтра : міжнародний управлінський форум, 15-16 травня 2008 р. : тези доп. - Хмельницький : Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2008. - С. 179-183.

Анотації

Марков О.С. Регіональний моніторинг як механізм реалізації державної регіональної політики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Одеса, 2009.

У дисертації аналізуються теоретико-організаційні засади функціонування регіонального моніторингу в контексті реалізації державної регіональної політики. Уточнено понятійний апарат державного та регіонального управління у сфері реалізації державної регіональної політики та запропоновано методику оцінки впровадження державної регіональної політики на засадах збалансованої системи показників. Визначено основні організаційні засади та принципи впровадження цілісної системи регіонального моніторингу як підсистеми державного управління регіональним розвитком. Обґрунтовано необхідність забезпечення якісного зворотного зв'язку у процесі реалізації державної регіональної політики для прискорення розвитку територій та створення системи попередження кризових явищ на регіональному рівні. Узагальнено результати теоретичного дослідження та обґрунтовано практичні рекомендації щодо запровадження системи регіонального моніторингу у вітчизняну практику регіонального управління. Запропоновано організаційну схему системи регіонального моніторингу на основі процесного підходу та запровадження збалансованої системи показників для реалізації державної регіональної політики.

Ключові слова: державна регіональна політика, регіон, регіональний моніторинг, регіональний розвиток, регіональне управління, збалансована система показників.

Марков О.С. Региональный мониторинг как механизм реализации государственной региональной политики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Одесский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Одесса, 2009.

В диссертации анализируются теоретико-организационные принципы функционирования регионального мониторинга в контексте реализации государственной региональной политики. Современный этап развития Украины нуждается в успешной реализации мероприятий программ и стратегий регионального развития, создании системы предупреждения кризисных явлений. Для эффективной реализации этих заданий необходимы новые подходы к разработке технологий получения качественной информации благодаря внедрению системы регионального мониторинга в систему регионального управления. Установлено, что современные подходы к рассмотрению регионального мониторинга, с целью улучшения эффективности реализации государственной региональной политики, заключаются в определении взаимосвязей и взаимоотношений между элементами, компонентами, подсистемами региона, ресурсами, процессами и результатами регионального развития и возможностями анализа полученных данных, для своевременного принятия качественных управленческих решений на разных уровнях государственного управления. Ведь именно в контексте такого методологического направления становится возможным эффективное определение противоречий, спровоцированных кризисным периодом, и выработка эффективных рекомендаций, относительно их преодоления. В диссертации доказано, что в системе регионального мониторинга нужно учитывать требования к формированию системы показателей, за которыми осуществляется мониторинг, частоту поступления и объемы информации, представления, о том, какая информация необходима для подготовки принятия решений относительно политики регионального развития. Региональный мониторинг имеет определенную цель, алгоритм функционирования, принципы построения, критерии оценки, методы и технологии. Поэтому необходимо считать целесообразной разработку как теоретических, так и прикладных аспектов создания и функционирования регионального мониторинга.

Исследуя сложный, динамический системный объект - регион, система регионального мониторинга тоже должна выступать как сложная открытая, динамическая, целостная система. И, пользуясь системным подходом, нужно отметить, что, анализируя систему регионального мониторинга, необходимо рассматривать: ресурсное и процессное обеспечения системы мониторинга, а также продукты системы мониторинга. Ресурсное обеспечение системы мониторинга состоит из таких элементов: методические ресурсы; информационные ресурсы; интеллектуальные ресурсы; организационные ресурсы; финансовые ресурсы; правовые ресурсы; человеческие ресурсы; материально-технические ресурсы; социальные ресурсы.

В диссертации показано, что, используя при разработке системы мониторинга регионального развития современные технологии процессного подхода, можно повысить эффективность регионального управления. Рассматривая внедрение политики регионального развития как систему, которая состоит из субъекта, процесса разработки и внедрения, результата, ресурсов политики регионального развития, можно сделать вывод о необходимости создания системы регионального мониторинга для обеспечения эффективности регионального развития.

Внедрение регионального мониторинга в систему государственного управления должно существенно повысить управляемость страны и ее устойчивость относительно природных и техногенных катастроф, социальной, экономической и политической нестабильности и кризисных явлений.

Ключевые слова: государственная региональная политика, регион, региональный мониторинг, региональное развитие, региональное управление, система сбалансированных показателей.

Markov O.S. The Regional monitoring as mechanism of realization of public regional policy. - Manuscript.

Thesis dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of sciences from state administration on the specialty 25.00.02 - mechanisms of public administration. - Odessa regional institute of public administration of the National academy of public administration in front of President of Ukraine. - Odessa, 2009.

In dissertation new principles of functioning of the regional monitoring are analysed in the context of realization of public regional policy. The concept vehicle of state and regional administration is specified in the field of realization of public regional policy and the method of estimation of introduction of public regional policy is offered on principles of the balanced system of indexes. Determination basic organizational principles and principles of introduction of the integral system of the regional monitoring as subsystems of the system of state administration regional development. Grounded necessity of high-quality feed-back in the process of realization of public regional policy for the acceleration of development of territories, and creation of the system of warning of the crisis phenomena, at regional level. The results of theoretical research are generalized and ground practical recommendations in relation to introduction of the system of the regional monitoring in practice of regional management of Ukraine. The organizational chart of the system of the regional monitoring is offered on the basis of process approach and introduction of the balanced system of indexes at research of introduction of public regional policy.

Keywords: public regional policy, region, regional monitoring, regional development, regional management, balanced system of indexes.

Размещено на Allbest.ru