Правове регулювання міжнародного економічного правопорядку

Визначення ролі, значення і співвідношення норм міжнародного публічного права і міжнародного економічного права у процесі міжнародного регулювання суб'єктів економічного співробітництва в контексті становлення міжнародного економічного правопорядку.

Рубрика Государство и право
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2015
Размер файла 66,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

УДК 341.29.009 (100)

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРАВОПОРЯДКУ

12.00.11 - міжнародне право

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ЛЬВОВА Єлизавета Олегівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного гуманітарного університету

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України БАЙМУРАТОВ Михайло Олександрович, Маріупольський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України БУРОМЕНСЬКИЙ Михайло Всеволодович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри міжнародного права та державного права зарубіжних країн

кандидат юридичних наук ФИСУН Юлія Юріївна, Український центр міжнародних гуманітарних програм, директор юридичного департаменту

Захист відбудеться: „__3__”_____грудня_______ 2009 року о _14.00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.01 Інституту законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4

Автореферат розіслано: „_2_”_____листопада______ 2009 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Биков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Світове співтовариство протягом останніх десятиліть вступило в якісно новий етап свого розвитку. Його головні особливості - універсалізація і глобалізація міждержавних відносин, формування єдиних економічних, правових і інформаційних просторів, уніфікація підходів до змісту і забезпечення прав людини, народів і держав.

Однак епоха, що настала, характеризується не тільки зростанням взаємозалежності й інтеграції держав світового співтовариства, але й спричиняє істотну трансформацію архітектури глобального мирного співіснування, у тому числі й в економічній сфері, яка склалася в часи біполярної світобудови. Глобалізація, що характеризується цивілізаційним порядком існування суспільства, заснованим на вільному глобальному (трансграничному) русі (циркуляції) головних економічних факторів: товарів, послуг, капіталів і осіб, відкрила перед державами не тільки широкі можливості співробітництва і розвитку, але й «висвітлила» раніше сховані між ними глибинні суперечності й протистояння, що прямо позначаються на системі світових господарських зв'язків і на сформованому міжнародному економічному правопорядку (далі - МЕПП).

Активний процес інтеграції України у світове економічне співтовариство об'єктивно веде до зростання обсягу торгових операцій з іншими країнами і впливає на правове становище нашої держави в системі міжнародних економічних відносин (далі - МЕВ), що переживають етап інтенсивного розвитку. Зі зміною розміщення сил на міжнародній арені, особливо в умовах глобальної економічної кризи, відповідно міняються й міжнародні економічні відносини, набуваючи нових конфігурацій і якості.

У зв'язку з цим перманентні процеси, що відбуваються в МЕВ, а саме глобалізація в економічній сфері, інтернаціоналізація світогосподарських зв'язків, міжнародна економічна інтеграція, експорт/імпорт капіталу, зростання ролі міжнародних міждержавних економічних організацій і міжнародних неурядових організацій, транснаціональних корпорацій (далі - ТНК), у даний час зазнали особливо гострої потреби в міжнародно-правовому регулюванні. Варто враховувати, що всі глобальні проблеми, які виникають у МЕВ, фактично імплементовані в порядок і юридичні процедури міжнародної правотворчості, що, у свою чергу, спричиняє зміни в інституціональній системі міжнародного економічного права (далі - МЕП).

Виникаюча в цьому процесі невирішеність питання про співвідношення теорії і практики МЕП, що знаходить своє відображення в його доктрині, об'єктивує й актуалізує проблематику правового регулювання МЕВ в контексті становлення, функціонування і розвитку нового МЕПП і його нормативно-правової регламентації. Вирішення такої проблематики прямо пов'язано з необхідністю перегляду деяких теоретичних положень МЕП, внесення коректувань і нововведень у його понятійну систему.

Існуючі комплексні дослідження теоретичних аспектів правового регулювання МЕВ і МЕП, які провели зарубіжні автори (А. Ловенфельд (США), Г. Еллер, В. Фікенштер, П. Фішер (Німеччина), В. Фрідман, Е. Пітерсман (Велика Британія), П. Рейтер, Д. Каро, П. Жюйар (Франція), М.М. Богуславський, Г.М. Вельямінов, В.М. Шумілов (Росія) та ін.) і вітчизняні дослідники (М.О. Баймуратов, І.І. Дахно, В.Н. Денисов, В.І. Євінтов, Т.Е. Усенко та ін.), досліджують проблематику МЕПП фрагментарно, що вимагає нової постановки проблеми.

Отже, актуальність обраної проблематики утворює три кола проблем: перший, що зв'язаний власне з МЕП як галуззю міжнародного публічного права, що проходить динамічний процес становлення і дотепер не знайшла своєї остаточної кодифікації; другий, що заснований на розумінні МЕПП як феномена, який базується на МЕП, їх нерозривному зв'язку і взаємозумовленості, що, у свою чергу, не має достатнього визнання у вітчизняній міжнародно-правовій доктрині; третій - обумовлений відсутністю у вітчизняній доктрині МЕП чіткого дефінітивного визначення МЕПП. міжнародний право правопорядок економічний

Таким чином, наукове дослідження проблем міжнародно-правового регулювання МЕПП у широкому розумінні, з обґрунтуванням елементів його складових, аналізом ефективності його статутарних і функціональних характеристик, а також формулюванням пропозицій для його розвитку й удосконалення, є актуальним. Тема дослідження актуалізується недостатнім ступенем наукової розробки в Україні проблематики МЕП і відсутністю досліджень у сфері МЕПП.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного гуманітарного університету “Актуальні конституційні та міжнародно-правові проблеми становлення, розвитку та функціонування публічної влади в Україні в умовах міждержавної інтеграції" (№ 01080008427).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз міжнародно-правових принципів і норм із забезпечення МЕПП, практики їх застосування в контексті принципів і норм МЕП та інших галузей сучасного міжнародного публічного права, профільних норм національного законодавства України.

Для досягнення означеної мети, автор поставив такі завдання:

- дати уточнене визначення МЕП і МЕПП;

- визначити роль, значення і співвідношення норм міжнародного публічного права і МЕП у процесі міжнародного регулювання суб'єктів економічного співробітництва в контексті становлення МЕПП;

- визначити дефінітивний зміст МЕПП і розкрити його структурно-функціональні характеристики;

- установити фактори ефективності й можливості вдосконалення міжнародних конвенцій, що регламентують і регулюють МЕПП;

- розкрити роль держав і їхніх міжнародних інституцій у становленні МЕПП;

- розробити нормативну модель становлення і функціонування МЕПП;

- дослідити ефективність міжнародних договірних норм у правовому регулюванні МЕПП, визначити напрями і запропонувати форми їх удосконалення;

- вивчити стан інституціонального забезпечення і реалізації принципів і норм МЕП, що лежать в основі МЕПП, оцінити роботу міжнародних інституцій у цій сфері;

- показати роль України в нормативному й організаційному забезпеченні реалізації принципів МЕП, становленні організаційно-правових форм взаємодії держав у рамках МЕПП і основні напрями її участі в розвитку МЕП і МЕПП.

Об'єктом дослідження є комплекс правовідносин, що виникають між суб'єктами міжнародного публічного права - державами, міжнародними міжурядовими організаціями за участі інших акторів МЕВ і об'єктів міжнародно-правового регулювання в процесі становлення, функціонування і розвитку МЕПП.

Предметом дослідження є система міжнародно-правових принципів, норм і процедур, а також норми національного законодавства України, що регулюють різні аспекти МЕВ у контексті становлення МЕПП.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження виступає сукупність методів і прийомів наукового пізнання, зокрема діалектичний метод; метод системного аналізу досліджуваних явищ і подій; метод порівняльного аналізу правових норм і понять; метод формально-логічного аналізу правових категорій та ін.

Крім того, у дисертаційному дослідженні були використані загальнонаукові методи: історико-правовий - для дослідження мінливих в історико-правовому процесі концепцій МЕП і МЕПП; правового компаративізму - для з'ясування суті концепцій МЕП і виявлення їх своєрідності й позитивного потенціалу в контексті становлення МЕПП; субстанціональності - для з'ясування об'єктивного характеру статутарних і функціональних характеристик МЕПП; інституційний - для вивчення структурно-інституціональної характеристики МЕП і МЕПП; метод «міжнародне публічне право/міжнародні відносини» для вивчення ролі міжнародного права і МЕВ у процесах конституювання МЕПП, а також впливу міжнародних інститутів на взаємодію суб'єктів МЕП; метод міждисциплінарного синтезу (міжнародне публічне право, геополітика, політологія, світова економіка, теорія міжнародних відносин та ін.) - для вивчення політико-правових тенденцій і явищ, зв'язаних зі становленням і функціонуванням МЕПП.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим в українській юридичній науці дисертаційним дослідженням, що присвячено комплексному аналізу сучасного стану і перспектив розвитку МЕПП.

Наукова новизна отриманих результатів знайшла своє закріплення, насамперед, у таких висновках і пропозиціях, що виносяться на захист:

уперше:

- здійснений цілісний науковий аналіз діяльності світового співтовариства, його інституціональних структур, акторів МЕВ, а також державної політики і законодавчої бази України, як суб'єкта МЕП, у контексті становлення МЕПП;

- проведений комплексний аналіз існуючих доктринальних підходів до визначення МЕП, понятійних, елементних і функціональних характеристик МЕПП;

- формалізовані проблеми співвідношення принципів МЕП і МЕПП, певні місце і роль міжнародного публічного права і МЕП у становленні МЕПП;

- досліджені етапи становлення і розвитку МЕПП;

- систематизовані міжнародні правові акти в контексті становлення МЕПП;

- співвіднесені міжнародне публічне і міжнародне економічне право з внутрішнім законодавством України у сфері становлення, функціонування і розвитку МЕПП;

удосконалено:

- шляхи реформування МЕП у контексті правового регулювання МЕПП;

- доктринальні дефініції основних для профільної галузі міжнародного публічного права термінів «міжнародне економічне право» і «міжнародний економічний правопорядок» з акцентом на їхній системний характер і суб'єктно-об'єктну характеристику;

- теоретичне обґрунтування комплексу понять: «міжнародне економічне право», «міжнародний правопорядок», «міжнародний економічний правопорядок», «державний інтерес у МЕП»;

знайшли свій подальший розвиток:

- тенденції розвитку МЕП і МЕПП із позицій їх правового регулювання;

- орієнтація на активізацію співробітництва України з іншими державами і міжнародними економічними організаціями в контексті подальшого розвитку МЕП і становлення МЕПП;

- концепції і доктринальні погляди вчених щодо подальшого розвитку МЕП як нормативної основи МЕПП, що виступає як один із найважливіших інструментів сучасного міжнародного права;

- пропозиції щодо стратегії підвищення ефективності участі України у формуванні МЕП і МЕПП у контексті сприйняття нею стандартів МЕП.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що матеріали дисертації можуть бути використані в подальших дослідженнях загальнотеоретичних проблем, зв'язаних зі становленням і розвитком МЕП і МЕПП. Висновки, концептуальні підходи, що містяться в дисертації, можуть бути використані в законотворчій роботі Верховної Ради України, органів і посадових осіб виконавчої влади, зокрема її зовнішньополітичного і зовнішньоекономічного блоку, при розробці концептуальних і стратегічних документів, що регламентують участь України в системі світових господарських зв'язків і в діяльності міжнародних організацій економічного профілю. Ряд положень дисертації може бути використаний і в міжнародній законопроектній роботі, зокрема при розробці проектів договірних документів економічного профілю України із РЄ, ЄС і ООН.

Матеріали дисертації також можуть бути використані в навчальному процесі, включаючи систему підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації (магістратура) державних службовців, а саме - при викладанні курсів міжнародного публічного, міжнародного приватного, міжнародного економічного права, спеціальних дисциплін з міжнародної економічної проблематики і компаративної спрямованості.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на кафедрі конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного гуманітарного університету.

Результати наукових досліджень, висновки та пропозиції обговорювалися на п'яті науково-практичних конференціях: 60-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і науковців економіко-правового факультету ОНУ імені І.І. Мечникова (25 листопада 2005 р.) /тези опубліковано/; V Науково-практичній конференції Інституту проблем ринку й економіко-екологічних досліджень НАН України, що проводилася на базі факультету міжнародних економічних відносин Феодосійського факультету ХНТУ (Крим, м. Феодосія, 25-28 вересня 2007 р.) /тези опубліковано/; I Міжрегіональній конференції студентів, аспірантів і молодих учених Маріупольського державного гуманітарного університету на тему «Сучасний розвиток державотворення та правотворення в Україні: проблеми теорії та практики» (14 березня 2008 р.) /тези опубліковано/; на підсумковій науково-практичній конференції за міжнародною участю на тему «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації», яка мала місце 31 жовтня 2008 р. в ОРІДУ НАДУ при Президентові України /тези опубліковано/.

Публікації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження освітлені у 9 публікаціях, 5 з котрих надруковані в спеціалізованих фахових періодичних виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та 4-х тезах доповідей науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Структура дисертації обумовлена цілями і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків до розділів і загальних висновків (загальний обсяг - 241 сторінка, з яких основний зміст - 200 сторінок), а також списку використаних джерел (362 найменування).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації і рівень її розробки, визначається її мета і завдання, надається характеристика методів, використаних автором, формулюється наукова новизна і викладаються основні положення, які виносяться на захист, зазначається зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами, розкривається наукове і практичне значення отриманих результатів, а також рівень її апробації.

У першому розділі „Концептуальні й теоретичні аспекти генезису і розвитку міжнародного економічного права як правової основи міжнародного економічного правопорядку” здійснено аналіз наукової розробки теми, з'ясовані ключові категорії дослідження. Структура розділу складає чотири підрозділи.

У підрозділі 1.1. «Поняття і сутність міжнародного економічного права» висвітлено основні правові ідеї та концепції, які визначають сутність та особливості міжнародного економічного права як правової основи міжнародного економічного правопорядку. Автор дисертації вважає, що дослідження проблем правового регулювання міжнародних економічних відносин свідчить про те, що стійкі поняття міжнародного публічного права більш не укладаються в доктрину міжнародного економічного права (далі - МЕП) як одну з його галузей. Крім того, актуальність існуючих у міжнародному праві проблем, у свою чергу, підкреслює невирішеність питання про співвідношення теорії і практики МЕП. Наведене, на думку автора, актуалізує необхідність перегляду деяких доктринально-теоретичних положень МЕП, внесення коректувань і нововведень у його понятійну систему. Вказується, що на сьогоднішній день МЕП усе ще перебуває у стадії генезису і, незважаючи на його дуже динамічний розвиток, не є цілком усталеним. Саме цією обставиною об'єктивно ускладнюється вичерпне дослідження проблематики МЕП, тим більше що воно ще не знайшло своєї належної міжнародної кодифікації.

В ході дослідження виявлено, що у міжнародно-правовій доктрині залишаються дискусійними не тільки питання розуміння МЕП, але і його дефінітивного визначення, бо наука МЕП дотепер не дає однозначної відповіді про його предмет, суб'єкт, склад, систему і значення.

В період існування СРСР радянські юристи-міжнародники приділяли багато уваги розробці питань теоретичного обґрунтування існування і функціонування МЕП. Це проводилося особливо в рамках взаємовідносин соціалістичної і капіталістичної економічних систем, а потім і взаємовідносин економічних систем у рамках соціалістичної співдружності й так називаної «світової системи соціалізму» (праці В.М. Корецького, І.С. Перетерського, Г.І. Тункіна, монографічне дослідження М.М. Богуславського «Міжнародне економічне право», навчальний посібник В.П. Шатрова, В.М. Шумілова «Міжнародне економічне право» та ін.). У сучасній Україні, незважаючи на те, що вона як суверенна і незалежна держава, рівноправний суб'єкт світового співтовариства досить активно розширює свої міжнародні економічні зв'язки, практично відсутня наукова література з МЕП, а наявні розробки, зокрема праці М.О. Баймуратова, І.І. Дахно, В.Ф. Опришка, носять характер навчально-методичних, як і розділи в підручниках з курсу міжнародного публічного права (наприклад, підручник «Міжнародне право» Г.О. Анцелевича й О.О. Покрещука).

Автором досліджено, що серед різноманіття доктринальних позицій і концептуальних обґрунтувань МЕП на сьогоднішній день у західній юридичній літературі можна особливо виділити дві концепції: - відповідно до першої, що відображає взаємовідносини «система-підсистема», МЕП є галуззю міжнародного публічного права, а економічні відносини суб'єктів міжнародного права - предметом цієї галузі (Я. Броунлі, Г. Шварценбергер, П. Верлорен Ван Темаат, В. Леві, П. Вейль, П. Піконе, М. Богуславський, Г. Бувайлик, В. Лісовський, І. Перетерський, Г. Тункін, Е. Усенко, Д. Фельдман; - відповідно до другої концепції, в основі якої лежить принцип полісуб'єктного складу, МЕП поширюється на суб'єктів не тільки публічного, але й приватного права, які беруть участь у відносинах комерційного характеру, що виходять за межі однієї держави (А. Левенфельд, Г. Еллер, В. Фікенштер, П. Фішер, Е. Пітерсман, В. Фрідман, П. Рейтер та ін.) Дисертант проводить аналогію між другою концепцією міжнародного права, з концепцією транснаціонального права (Ф.С. Джессуп, Б. Гольдман, А. Гольштейн, Ф. Кан, А. Фражистас, Ф. Фушар, К. Шмітхофф), ідеї якої спрямовано на те, щоб зрівняти держави і транснаціональні корпорації (далі - ТНК) як суб'єктів міжнародного права.

Крім того, в роботі розглянуті: концептуальні обґрунтування МЕП вчених Д. Карро, П. Жюйара, згідно з якими в МЕП мають включатися всі норми, що регулюють будь-які економічні операції, які виходять за межі однієї держави, у тому числі й приватноправові угоди, концепція «світового права» Г.Бермана; «міжнародного господарського права» В.М. Корецького; «міжнародного майнового права» І.С. Перетерського; «міжнародного договірного права» В.М. Шумілова; «міжнародного права розвитку», «права економічного розвитку» (М. Беджуан, О. Риверро, М. Булаїч), «нового автономного купецького права» (lex mercratoria) (Е. Ламберт, Ф. Фушар, К. Шмітхофф) та доктринальні позиції вітчизняних вчених.

Автором дисертації за допомогою виділення основних параметрів надане авторське визначення міжнародного економічного права, а саме: МЕП - це сукупність юридичних принципів і норм, що регулюють діяльність територіальних суверенів (держав) і їх інституціональних об'єднань (міжнародних організацій) у сфері міжнародних економічних відносин.

У підрозділі 1.2. «Концептуальні аспекти становлення міжнародного економічного правопорядку: понятійні, елементні, функціональні характеристики» автором зазначене дефінітивне визначення концепту «міжнародний економічний правопорядок» (МЕПП), дефініції «міжнародний правовий порядок» (МПП) через елементно-критеріальний аналіз терміну «правопорядок». В процесі дослідження поняття МПП автор дійшов думки, що його визначення носить синтетичний і інтегративний характер, у структурному відношенні воно складається як би з двох блоків: 1) містить загальне визначення МПП; 2) містить найважливішу прив'язку МПП до його правової основи - імперативних норм jus cogens.

В дисертаційному дослідженні зазначено, що найбільш поширеним є розуміння МЕПП як сукупності правовідносин, що виникають у зв'язку з міжнародним економічним правом, і як системи міжнародно-правових відносин, що додають державі структурну упорядженість. Інтерпретація загальнотеоретичних ознак правового порядку на міжнародно-правовий рівень сприяє інституціоналізації і становленню функціональних основ суб'єктно-об'єктного складу як МПП, так і МЕПП. Важливу роль у генезисі МЕПП відіграє функціонально-прогностична складова МПП, що полягає в тім, щоб не тільки додавати певний порядок діяльності держав на міжнародній арені і всім тим міждержавним відносинам, що виникають і складаються в міжнародному житті, але й забезпечити постійне дотримання і здійснення цього порядку за допомогою юридичних розпоряджень, засобів, методів і процедур, що передбачені нормами діючого в даний історичний період загального міжнародного права.

На думку автора, сучасний МЕПП ґрунтується на трьох стрижневих ідеях структурно-інституціонального характеру, що складають свого роду триєдність: свобода торгівлі і платежів, рівноправний правовий режим, взаємність вигод.

В дисертації дана авторська інтерпретація поняття МЕПП, згідно якої МЕПП варто розуміти як системну сукупність правових відносин переважно економічної спрямованості, що складаються на міжнародній арені й виникають на основі норм міжнародного права, прийнятих у рамках міжнародного співтовариства державами й економічними міжнародними міжурядовими (ММУО) і неурядовими (МНУО) організаціями. Також вказується на те, що варто розрізняти реально існуючий МЕПП, тобто фактичний стан МЕВ, урегульованих МЕП, і той ідеал правопорядку, до якого прагне цивілізована держава та світове співтовариство держав у своїй правотворчій і правозастосовній діяльності і який є метою правового регулювання.

В підрозділі 1.3. «Принципи міжнародного економічного права і міжнародного економічного правопорядку: проблеми співвідношення» автором доведено, що якщо основні принципи сучасного міжнародного права становлять комплекс правил належної поведінки суб'єктів міжнародного права, оскільки зміст кожного з них визначається принципом мирного співіснування держав з різним соціально-економічним устроєм, то спеціальні (галузеві) принципи МЕП регламентують поведінку суб'єктів МЕП, заздалегідь встановлюючи і прогнозуючи їхню належну поведінку в контексті основних принципів міжнародного права. На думку автора, на відміну від принципів МЕПП, спеціальні принципи МЕП носять конвенційний характер, їх наявність і дієвість перебуває в тісному зв'язку з включенням їх кожного разу у відповідні міжнародні договори.

В підрозділі 1.4. «Роль міжнародного публічного і міжнародного економічного права у становленні міжнародного економічного правопорядку» автор дослідив та виявив зв'язок та збіг телеологічних домінант МПП і МЕП, який виявляється в тім, що вони спрямовані на забезпечення ненасильницького миру, нормальних, миролюбних і дружніх взаємовідносин і співробітництва між державами відповідно до основних принципів Статуту ООН. Встановлено, що міжнародне публічне право, як складний соціальний феномен, норми якого - звичаєві й конвенційні - створюються в процесі співробітництва і протистояння, суперництва і взаємодії держав, що належать до різних соціально-економічних систем, кореспондує з МЕП, що в даний час висувається на одне з провідних місць у системі загального міжнародного права.

Проведений аналіз показав, що МЕП розвивається під впливом інтернаціоналізації світових господарських зв'язків, що знаходить своє практичне відбиття в двох взаємозалежних і взаємодоповнюючих формах взаємодії: міждержавному економічному співробітництві й міждержавній економічній інтеграції.

В другому розділі «Роль держав і міжнародних інституцій у становленні міжнародного економічного правопорядку», який складається з трьох підрозділів представлено результати досліджень ролі держав та міжнародних інституцій в формуванні МЕПП.

В підрозділі 2.1. «Міжнародно-правові зобов'язання держав-членів світового співтовариства у становленні міжнародного економічного правопорядку» виявлено, що сучасний період функціонування світового співтовариства характеризується і визначається економічною домінантою і детермінізмом міждержавних відносин, причому держави або їх групи й об'єднання діють не тільки в позитивних умовах інтернаціоналізації господарського життя, міжнародного поділу праці, але й у негативних умовах, зокрема в умовах глобальної економічної кризи. Доведено, що держави, як ексклюзивні члени світового співтовариства, впливають на процеси становлення, формування, функціонування, інституціоналізації і реалізації МЕПП та що становлення МЕПП проходить у сфері функціонування і взаємозв'язку систем координат економічної взаємодії «народ - держава» і «держава - держава-контрагент - група держав - світове співтовариство».

Автор підкреслює, що визначальну роль у становленні сучасної системи МЕВ і МЕПП відіграють економічні стратегічні інтереси держав, що вони прагнуть реалізувати на основі норм МЕП, причому колізії й узгодження таких інтересів у сфері МП/МЕП відбуваються у формі дій і «компенсаторних» дій. Світове співтовариство регламентує участь держав у МЕВ, регламентованих МЕП, за допомогою встановлення економічних обов'язків держав.

Проведений систематичний аналіз економічних обов'язків держав свідчить про те, що вони мають інституціональні властивості, які конституюють, що дозволяє, з одного боку, створити, проголосити, регламентувати і закріпити чіткі «правила гри» у системі МЕВ; з іншого - досить прозоро сформувати інституціональні органи міжнародної економічної взаємодії держав, у яких згадані «правила гри» будуть реалізовуватися нарівні зі сферами двостороннього і багатостороннього співробітництва держав як суб'єктів МЕП.

В підрозділі 2.2. «Роль міжнародних міжурядових організацій у становленні принципів міжнародного економічного права й організаційно-правових форм взаємодії держав у рамках міжнародного економічного правопорядку» автором зазначається, що ММУО виступають як інституціональна основа міжнародного міждержавного, у тому числі й економічного, співробітництва. Для сучасних міжнародних організацій в умовах глобалізації характерним є ускладнення їхньої організаційної структури і подальше розширення їхньої компетенції - «предмети відання» ММУО змінюються й ускладнюються, охоплюючи майже всі питання сучасного розвитку людського суспільства, у тому числі й глобальні погрози, що виникли протягом останніх років і складають погрозу всьому живому на Землі.

Доведено, що важливу роль у діяльності економічних ММУО відіграють технологічна, процесуальна, процедурна складові їхньої діяльності, спрямовані на формалізацію прийняття рішень їхніми державами-членами.

На думку автора, звертає на себе увагу різноманіття правового статусу економічних ММУО, що, на відміну від держав, які мають у принципі єдиний правовий статус у рамках міжнародного публічного права і МЕП, можуть істотно відрізнятися за своїми компетенціями, функціями і правомочностями, що знаходить свій прояв у їх критеріальній і видовій характеристиках.

В роботі підкреслюється, що правоздатність економічних ММУО, а також їхні міжнародні привілеї та імунітети, на відміну від держав, суворо функціональні і звичайно визначаються їхніми установчими документами.

Автор виявив, що у сучасних умовах функціонування міжнародного співтовариства досить активно формується новітня модель світової правової системи, детермінована не тільки глобалізацією, але й появою нових, зокрема інформаційних, технологій, що характеризується перманентними процесами вертикального зсуву влади - від держав до недержавних акторів.

В підрозділі 2.3. «Роль міжнародних неурядових інституцій у становленні й розвитку міжнародного економічного правопорядку» встановлено, що усталена у вітчизняній науці міжнародного права концепція про місце і роль МЕП у загальній нормативно-правовій системі піддається ревізії у зв'язку з новою тенденцією розширення кола учасників МЕВ за рахунок МНУО, що намітилася останніми роками та є об'єктом регулювання МЕП.

Зазначається, що МНУО все частіше беруть участь прямо чи опосередковано в процесі створення норм МЕП, який здійснюють міжурядові організації, однак така участь в обов'язковому порядку припускає наявність певних організаційних зв'язків із ММУО.

В цьому ж аспекті відмічається, що незважаючи на проблеми негативного характеру, що існують у діяльності ТНК і у тому числі полягають у недостатній регламентації поведінки такого роду суб'єктів на світовій економічній арені, вони впливають на формування, функціонування і реалізацію МЕПП.

На думку автора, МНУО (особливо так називані «м'які організації») відіграють істотну роль у становленні й розвитку МЕПП за допомогою преференційних систем, ініціаторами розробки і провідниками в життя яких вони є.

В третьому розділі «Україна в системі міжнародного економічного права» здійснений системний цілісний науковий аналіз державної політики і законодавчої бази України, як суб'єкта МЕП, у контексті становлення МЕПП. Розділ складається з трьох підрозділів.

В підрозділі 3.1. «Україна в системі світогосподарських зв'язків» автор зазначає, що Україна, будучи однією з республік СРСР, після припинення його існування і здобуття державної незалежності здійснила ряд ліберальних реформ, забезпечених нормативно-правовим супроводом, з метою ослаблення адміністративно-командної системи в економіці.

На думку автора, наявність національної нормативної бази, що регламентує поведінку України та її суб'єктів на міжнародній арені й у сфері МЕВ, забезпечила належні позитивні можливості для вступу в систему світових господарських зв'язків. Здійснюючи системну діяльність у сфері МЕВ, регламентованих МЕП, Україна не тільки поглиблює процеси економічної модернізації, але й активно розширює міжнародне економічне співробітництво, розкриває свій інвестиційний потенціал, активно бере участь у світогосподарських процесах. Дисертантом розглядається інтеграція України в систему світогосподарських зв'язків, яка становить собою складний і довгий процес зближення економіки країни з національними господарствами держав світового співтовариства. В роботі наголошується, що важливими складовими процесу інтеграції України є не тільки завершення процесів системної ринкової трансформації і реструктуризації економіки, але і правове забезпечення цих процесів, що сприяють включенню її економіки у світове господарство, глобальну систему економічної взаємодії держав, що лежить в основі МЕПП.

В підрозділі 3.2. «Роль України як члена світового співтовариства у становленні й розвитку міжнародного економічного права» висвітлене значення та роль України як члена світового співтовариства у становленні й розвитку МЕП.

На думку автора, Україна бере активну участь у формуванні МЕП, що виступає нормативною основою сучасного МЕПП, свідченням чому є її членство в близько 30 міжнародних організаціях, участь у близько 250 міжнародних багатобічних договорах, установлення дипломатичних відносин з більш ніж 150 державами й активна участь у діяльності ООН і її робочих органів. В основі активної участі України у формуванні МЕП лежить її міжнародна правосуб'єктність, що знайшла як своє системне закріплення в національному законодавстві за допомогою прийняття ряду актів конституюючого характеру, так і за допомогою нормативного закріплення телеологічних домінант у національній зовнішній політиці.

Визначено, що важливим фактором участі України у формуванні МЕП є міжнародно-правова свідомість народу України, що має статутарну і функціональну складові. Моделювання і побудова складних зв'язків «горизонтально-вертикального» характеру у сфері функціонування зазначених складових міжнародно-правової свідомості народу України детермінує в рамках координат «громадянин - народ (нація) - держава - субрегіональне співтовариство - регіональне співтовариство - світове співтовариство» діалектичний взаємозв'язок міжнародного публічного права і МЕП, МПП і МЕПП.

Доведено, що магістральним шляхом участі України у формуванні МЕП є її участь у широкому і різноманітному міждержавному співробітництві, заснованому на розпорядженнях міжнародно-правових норм, що регламентують різні інституціональні галузі міжнародного публічного права (право міжнародних договорів, право міжнародних організацій, міжнародне морське, міжнародне повітряне, міжнародне транспортне право тощо). Важливим фактором участі України у формуванні МЕП і МЕПП є її входження у СОТ, що в даний час, без перебільшення, є найбільш впливовою і значимою міжнародною економічною організацією.

В підрозділі 3.3. «Сприйняття Україною міжнародних стандартів міжнародного економічного права» автор наголошує, що вступ України у СОТ став, з одного боку, найважливішим кроком нашої держави щодо інтеграції в систему світових господарських зв'язків, а з іншого - тільки початком тривалого процесу з приведення свого законодавства у відповідність до стандартів ВТО.

В роботі досліджено, що сприйняття Україною міжнародних стандартів МЕП є найважливішим зовнішньополітичним і зовнішньоекономічним пріоритетом і зв'язано з її інтеграцією в європейські структури й участю в загальноєвропейських процесах з установлення всебічного співробітництва з державами-членами Європейського Союзу (ЄС) у різних сферах, насамперед у політичній і економічної, а також поглиблення співробітництва з цими самими державами в рамках Ради Європи.

Визначено, що Україна і ЄС сповнені рішучості нарощувати рівень і якість своїх відносин та сприяти затвердженню стабільності, безпеки і добробуту своїх громадян. Отже, такий підхід є продуктивним, він детермінований загальними історичними і культурними цінностями європейських народів і сприятиме подальшому зміцненню їх стратегічного партнерства.

Автор підкреслює, що продовження зусиль України в подальшому прогресі із створення цілком функціонуючої ринкової економіки, включаючи ціноутворення, контроль за державною допомогою, законодавче середовище, що ефективно забезпечує чесну конкуренцію між суб'єктами господарювання, є неможливим без реалізації заходів організаційного й організаційно-правового характеру, закріплених у планах стратегічного співробітництва з ЄС.

ВИСНОВКИ

У висновках викладено загальні підсумки дисертаційного дослідження:

1. МЕВ є мегатрендом сучасного глобального розвитку і лежать у площині формування механізмів державного і глобального управління, у т.ч. і МЕПП, із усіма їх різнорівневими характеристиками (глобальне - регіональне - субрегіональне - національне - локальне управління). МЕП, як галузь міжнародного публічного права і нормативна основа МЕПП, і досі перебуває у стадії генезису та, незважаючи на його дуже динамічний розвиток, не є цілком усталеним.

2. У міжнародно-правовій доктрині залишаються дискусійними не тільки питання розуміння МЕП, але і його дефінітивного визначення, бо наука МЕП дотепер не дає однозначної відповіді про його предмет, суб'єкт, склад, систему і значення. МЕП, як і МЕПП, що формується на основі його нормативних розпоряджень, виникає, функціонує, розвивається й актуалізується завдяки інтенсифікації міжнародного міждержавного економічного співробітництва, перебуваючи на «стику» взаємовідносин суб'єктів такого співробітництва у сфері економічної інтеграції, глобального управління і національного суверенітету.

Норми МЕП, що формують МЕПП, носять активний інфільтративний, інвазійний характер, «проникають» в інші галузі й інститути загального міжнародного права, створюючи і формуючи економічну основу співробітництва держав. Завдяки своєму предмету правового регулювання (економічне співробітництво) масив норм МЕП інституціоналізує свою особливу поліфункціональну структуру, засновану на механізмах економічної взаємодії суб'єктів міжнародного права й акторів міжнародних відносин у міжнародних морському праві, повітряному праві, космічному праві, праві охорони навколишнього природного середовища, інтеграційному праві, у сфері міжнародного співробітництва в галузі інтелектуальної власності та ін.

3. Кумулятивний потенціал економічної взаємодії детермінує і такі його форми, як різноманітна взаємодія суб'єктів міжнародного права й акторів міжнародних відносин між собою - міжсуб'єктно-акторна (наприклад, держав і ТНК), а також міжакторна взаємодія (відносини між самими ТНК). Отже, МЕП формується не тільки як ординарна підсистема в системі міжнародного права, але й самодостатня система, що відкрита для взаємодії й обміну енергією й інформацією, здатна в оптимальних умовах до самовідтворення і необмеженого розвитку в часі й просторі. Разом з тим спеціальні принципи, норми й інститути МЕП застосовуються переважно в процесі регулювання різних міждержавних відносин економічного характеру, і їхня дія поширюється на всі такого роду правовідносини.

4. Дефінітивне визначення концепту МЕПП нерозривно пов'язане з виявленням дефініції МПП, що становить певні труднощі методологічного й етимологічного порядку. Інтерпретація загальнотеоретичних ознак правового порядку на міжнародно-правовий рівень сприяє інституціоналізації і становленню функціональних основ суб'єктно-об'єктного складу як МПП, так і МЕПП.

МПП виконує роль предикатного родового поняття стосовно поняття МЕПП, що формується і функціонує у сфері міжнародних економічних відносин і економічного співробітництва суб'єктів міжнародного права. МПП фактично передвстановлює поліфункціональну системно-структурну характеристику МЕПП, у рамках якого діють належні суб'єкти, що вступають у відносини профільного характеру на основі норм міжнародного права.

5. Сучасний МЕПП ґрунтується на трьох стрижневих ідеях структурно-інституціонального характеру, що складають свого роду триєдність: свобода торгівлі і платежів, рівноправний правовий режим, взаємність вигод. Найбільш поширеним є розуміння МЕПП як сукупності правовідносин, що виникають у зв'язку з міжнародним економічним правом, і як системи міжнародно-правових відносин, що додають державі структурну упорядженість.

В авторській інтерпретації МЕПП варто розуміти як системну сукупність правових відносин переважно економічної спрямованості, що складаються на міжнародній арені й виникають на основі норм міжнародного права, прийнятих у рамках міжнародного співтовариства державами й економічними ММУО і МНУО.

6. На відміну від принципів МЕПП, спеціальні принципи МЕП носять конвенційний характер, їх наявність і дієвість знаходяться в тісному зв'язку з включенням їх кожного разу у відповідні міжнародні договори.

7. МЕП, як галузь сучасного міжнародного права, виступає в якості основного нормативного регулятора МЕВ і МЕПП. В основі виникнення МЕП і регламентованого ним сучасного МЕПП лежать глибинні процеси конституціоналізації міжнародного права (входження норм міжнародного права в національні правові системи держав) і інтернаціоналізації національних правових систем.

Зв'язок і збіг телеологічних домінант МПП і МЕП виявляється в тім, що вони спрямовані на забезпечення ненасильницького миру, нормальних, миролюбних і дружніх взаємовідносин і співробітництва між державами відповідно до основних принципів Статуту ООН.

8. Міжнародне публічне право як складний соціальний феномен, норми якого - звичайні й конвенційні - створюються в процесі співробітництва і протистояння, суперництва і взаємодії держав, що належать до різних соціально-економічних систем, кореспондує з МЕП, що в даний час висувається на одне з провідних місць у системі загального міжнародного права. У той самий час і само МЕП розвивається під впливом інтернаціоналізації світових господарських зв'язків, що знаходить своє практичне відображення в двох взаємозалежних і взаємодоповнюючих формах взаємодії: міждержавному економічному співробітництві та міждержавній економічній інтеграції.

9. Сучасний період функціонування світового співтовариства характеризується і визначається економічною домінантою і детермінізмом міждержавних відносин, при цьому держави або їх групи й об'єднання діють не тільки в позитивних умовах інтернаціоналізації господарського життя, міжнародного поділу праці, але й у негативних умовах, зокрема в умовах глобальної економічної кризи. Саме держави, як ексклюзивні члени світового співтовариства, впливають на процеси становлення, формування, функціонування, інституціоналізації і реалізації МЕПП. Становлення МЕПП проходить у сфері функціонування і взаємозв'язку систем координат економічної взаємодії «народ - держава» і «держава - держава-контрагент - група держав - світове співтовариство».

10. Виходячи з того, що держава є основним суб'єктом міжнародного публічного права і МЕП, модифікація її поведінки може бути різною: вона може виступати як в економічних відносинах міждержавного, так і приватноправового характеру. Участь держав у МЕВ здійснюється в процесі реалізації ними своєї економічної функції.

11. Існуюча сучасна класифікація держав, що виступають у світовій економіці, яка диференціює їх як суб'єктів МЕП по двох критеріях: за рівнем економічного розвитку держав і за «ступенем ринковості» економіки держав, тобто в залежності від відповідності національної економіки до принципів ринкового господарювання, не є простою теоретичною конструкцією, бо легалізована і легітимізована в численних джерелах МЕП.

Визначальну роль у становленні сучасної системи МЕВ і МЕПП відіграють економічні стратегічні інтереси держав, які вони прагнуть реалізувати на основі норм МЕП, причому колізії й узгодження таких інтересів у сфері МП/МЕП відбуваються у формі дій і «компенсаторних» дій;

12. Систематичний аналіз економічних обов'язків держав свідчить про те, що вони мають конституюючі й інституціональні властивості, які дозволяють, з одного боку, створити, проголосити і закріпити чіткі «правила гри» у системі МЕВ; з іншого - досить прозоро сформувати інституціональні органи міжнародної економічної взаємодії держав, у яких згадані «правила гри» будуть реалізовуватися нарівні зі сферами двостороннього і багатостороннього співробітництва держав як суб'єктів МЕП.

13. Співробітництво держав у рамках міжнародних економічних організацій обумовлює специфіку методів їхньої роботи та її спрямованість, а також особливість форм її прояву, бо діяльність таких організацій спрямована на забезпечення діалогу (обговорення) з метою спільного вироблення рішень, що влаштовують всіх (чи більшість), а також з метою спонукати держави добровільно ці рішення виконувати.

ММУО виступають як інституціональна основа міжнародного міждержавного, у тому числі й економічного, співробітництва. Для сучасних міжнародних організацій в умовах глобалізації характерне ускладнення їхньої організаційної структури і подальше розширення їхньої компетенції - «предмети ведення» ММУО змінюються й ускладнюються, охоплюючи майже всі питання сучасного розвитку людського суспільства, у тому числі й глобальні погрози. Правоздатність економічних ММУО, а також їхні міжнародні привілеї і імунітети, на відміну від держав, суворо функціональні і звичайно визначаються їхніми установчими документами.

Міжнародні економічні організації посідають провідну позицію у формуванні МЕПП, бо саме в їхніх рамках розробляються нормативні аспекти, організаційні й організаційно-правові форми співробітництва суб'єктів МЕП.

Усталена у вітчизняній науці міжнародного права концепція про місце і роль МЕП у загальній нормативно-правовій системі піддається ревізії у зв'язку з новою тенденцією розширення кола учасників МЕВ, за рахунок МНУО, що найчастіше беруть участь, прямо чи опосередковано, у процесі створення норм МЕП, що здійснюється ММУО, однак така участь в обов'язковому порядку припускає наявність певних організаційних зв'язків із останніми.

14. Інтеграція України в систему світогосподарських зв'язків становить собою складний і довгий процес зближення економіки країни з національними господарствами держав світового співтовариства. При цьому важливими складовими процесу такої інтеграції є не тільки завершення процесів системної ринкової трансформації і реструктуризації економіки, але й правове забезпечення цих процесів, що сприяють включенню її економіки у світове господарство, глобальну систему економічної взаємодії держав, що лежить в основі МЕПП.

Сприйняття Україною міжнародних стандартів МЕП є найважливішим зовнішньополітичним і зовнішньоекономічним пріоритетом і зв'язано з її інтеграцією в європейські структури й участю в загальноєвропейських процесах з установлення всебічного співробітництва з державами-членами ЄС у різних сферах, насамперед у політичній і економічної, а також поглиблення співробітництва з цими самими державами в рамках РЄ.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях

1. Львова Є.О. Сучасні риси міжнародного економічного правопорядку та правові умови його забезпечення / Єлизавета Олегівна Львова // Південноукр. правничий часопис. 2006. № 2. С. 200-203.

2. Львова, Є.О. Нормативно-правова основа політики побудови інформаційного суспільства України / Єлизавета Олегівна Львова // Південноукр. правничий часопис. 2006. № 4. С. 15-17.

3. Львова, Є.О. Щодо проблем встановлення правосуб'єктності в міжнародному економічному праві / Єлизавета Олегівна Львова // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2007. Т. 10, ч. 1. С. 10-16.


Подобные документы

  • Міжнародні економічні відносини, їх зміст і значення. Поняття та класифікація норм міжнародного права. Механізм міжнародно-правового регулювання. Поняття та система джерел міжнародного економічного права. Прийняття резолюцій міжнародних організацій.

    контрольная работа [34,3 K], добавлен 08.11.2013

  • Поняття, предмет, метод, суб'єкти, джерела і принципи міжнародного торгового права. Міжнародне торгове право як підгалузь міжнародного економічного права. Головні принципи міжнародної торгівлі. Порядок укладення міжнародних торгівельних договорів.

    реферат [26,3 K], добавлен 28.02.2010

  • Взаємозв'язок міжнародного публічного і міжнародного приватного права. Суб'єкти міжнародного приватного права - учасники цивільних правовідносин, ускладнених "іноземним елементом". Види імунітетів держав. Участь держави в цивільно-правових відносинах.

    контрольная работа [88,2 K], добавлен 08.01.2011

  • Дослідження співвідношення міжнародного та національного права в дуалістичній і моністичній теоріях. Аналіз конституцій різних країн щодо впливу міжнародних норм і договорів на національне законодавство. Закріплення основних принципів міжнародного права.

    реферат [207,2 K], добавлен 08.01.2014

  • Трудові відносини як предмет міжнародного приватного права. Використання цивілістичних принципів і конструкцій в теорії і практиці трудового права. Полеміка необхідності відділення міжнародного трудового права від міжнародного приватного права.

    реферат [20,9 K], добавлен 17.05.2011

  • Сутність, структура та значення сучасної системи міжнародного права, головні етапі її становлення та закономірності розвитку. Проблеми визначення поняття та класифікація джерел міжнародного права. Основні принципи та норми цього правового інституту.

    курсовая работа [47,3 K], добавлен 15.01.2013

  • Злочини проти миру: порушення законів та звичаїв війни, міжнародно-правове визначення найманства та вербування, насильницькі дії, геноциду, екоциду як загроз безпеки людства та міжнародного правопорядку при міжнародних збройних воєнних конфліктах.

    реферат [27,5 K], добавлен 27.06.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.