Організаційно-економічний механізм державного регулювання якості медичних послуг в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія державного управління при Президентові України

Харківський регіональний інститут державного управління

УДК 351.773

Організаційно-економічний механізм державного регулювання якості медичних послуг в Україні

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Котляревський Юрій Олексійович

Харків 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - доктор фармацевтичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

НЕМЧЕНКО Алла Семенівна,

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри організації та економіки фармації

Офіційні опоненти доктор наук з державного управління, професор

РАДИШ Ярослав Федорович,

Національна академія державного управління при Президентові України,

професор кафедри управління охороною суспільного здоров'я;

кандидат наук з державного управління

ГАЛАЦАН Олександр Вікторович,

Головне управління охорони здоров'я

Харківської обласної державної адміністрації, начальник

Захист відбудеться 17 квітня 2009 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75.

Автореферат розісланий 13 березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.С. Лебець

державний медичний регулювання ринковий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стан здоров'я населення за сучасними уявленнями є одним із найважливіших показників соціально-культурного розвитку суспільства, а проблема забезпечення високої якості медичного обслуговування визнається Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) головним завданням країн, розв'язання якої потребує вдосконалення системи державного управління розвитком галузі та запровадження сучасних механізмів медико-санітарної допомоги населенню, в тому числі медичних послуг.

Існуючі моделі державного регулювання надання медичних послуг по-різному інтегрують суб'єктів і об'єктів цього процесу (лікарів, пацієнтів, адміністраторів, менеджерів лікувальної справи, науковців тощо), але мета їх використання - єдина і полягає в реалізації охороноздоровчої політики держави на засадах дієвого контролю якості медичного обслуговування населення і його доступності, доцільного реформування галузі, залучення інвесторів і благодійних фондів. З огляду на це виникає необхідність наукового аналізу механізмів реалізації соціальної політики держави та визначення шляхів їх удосконалення, оскільки стан здоров'я населення України як інтегральний показник суспільного благополуччя свідчить про високий рівень захворюваності, демографічні диспропорції, що потенційно загрожує національній безпеці країни. Однією з причин такої ситуації є невідповідність ресурсного і кадрового забезпечення галузі потребам в якісних медичних послугах.

Стан наукової розробки проблеми. Напрямок дисертаційного дослідження та його методологія сформовані під впливом ідей і праць фахівців з державного управління, які обґрунтовують механізми його удосконалення: О. Амосова, В. Дзюндзюка, Л. Жаліло , М. Корецького, В. Корженка, В. Мамонової, О. Дєгтяра, Ю. Машкарова, Н. Мельтюхової, Н. Нижник, Г. Одінцової, В. Симоненка, І. Солоненка, Т. Хомуленко, Ю. Чернецького та ін.

Особливості реформування галузі охорони здоров'я, та формування соціальної політики держави є предметом наукових досліджень таких вітчизняних учених, як С. Антонюк, М. Дейкун, Л. Пиріг, Б. Криштопа, В. Запорожан, О. Перетяка, В. Журавель, В. Рудень, В. Пономаренко та ін.

Безпосередньо питання регулювання якості медичної допомоги та послуг розглядаються у працях таких науковців, як В. Лехан, Ю. Вороненко, З. Гладун, Я. Радиш, В. Москаленко, В. Загородній, З. Надюк, О. Галацан, А. Немченко, Д. Карамишев, Н. Солоненко, І. Шейман, Е. Магуайр, Д. Гендерсон, Г. Муні, Р. Салтман, Дж. Фігейрас, П. Конгвестведт та ін.

Але, незважаючи на розробки зазначених та інших науковців, слід визнати, що досі залишаються невирішеними чимало питань, пов'язаних з опрацюванням та впровадженням ефективної системи контролю якості медичних послуг на рівні лікувальних закладів і спеціалістів, методичним забезпеченням реалізації принципу пріоритетності інтересів споживачів, формуванням у медицині конкурентного середовища. Відтак, необхідність теоретичного обґрунтування нової парадигми високої якості медичних послуг в Україні та відповідних їх форм і засобів в умовах розширення недержавного сектора охорони здоров'я, багатоканального фінансування галузі, включення у процеси реформування інститутів громадянського суспільства та широкого загалу самих медиків і зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі управління охороною суспільного здоров'я Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України в межах науково-дослідної роботи “Розробка та запровадження моделей фінансування галузі охорони здоров'я в регіоні” (номер державної реєстрації 0105U002745). Здобувачем запропоновано механізм державного регулювання якості медичних послуг за умов запровадження різних моделей фінансування медичної галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних засад та опрацювання методичних положень і практичних заходів щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг в умовах ринкової трансформації медичної галузі України. Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:

- проаналізувати сучасний стан проблеми регулювання якості медичних послуг з боку державних інститутів;

- з'ясувати значущість і відмінні риси медичних послуг на ринку послуг в Україні, дати їх класифікацію;

- обґрунтувати напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання медичної галузі та охарактеризувати його складові;

- визначити пріоритети та основні завдання державної політики охорони здоров'я в умовах трансформації медичної галузі;

- охарактеризувати сучасну систему державного регулювання якості медичних послуг в Україні та опрацювати рекомендації щодо її підвищення;

- проаналізувати вплив недержавного сектора медичної галузі на якість медичних послуг як чинник формування конкурентного середовища у сфері охорони здоров'я;

- визначити основні компоненти високої якості медичних послуг в умовах ринкової економіки;

- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг в Україні.

Об'єкт дослідження - процес забезпечення високої якості медичних послуг в Україні.

Предмет дослідження - організаційно-економічний механізм державного регулювання якості медичних послуг.

Методи дослідження. Для досягнення визначеної мети в дисертаційній роботі використовувався комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об'єктивних та достовірних результатів. Аналітичні методи використано при вивченні вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, законодавчої та нормативної бази з питань охорони здоров'я; історичний та логічний методи - при аналізі еволюції державної соціальної політики; методи економічного, фінансового, статистичного аналізу - при з'ясуванні сучасного стану фінансування та визначення економічних перспектив розвитку медичної галузі; системний аналіз дав можливість структурувати механізми державного регулювання розвитку системи охорони здоров'я; методи наукової абстракції, експертних оцінок та описового моделювання й узагальнення, а також прогностичний метод застосовувався при формулюванні наукових положень, узагальнень, висновків і практичних рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг та визначення напрямків подальшого реформування системи охорони здоров'я в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних підходів та опрацюванні практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг. Наукова новизна результатів конкретизується у таких положеннях:

вперше:

- узагальнено еволюційні особливості системи державного регулювання забезпечення якості медичних послуг в Україні та визначено два основні напрями її оптимізації: запровадження багаторівневої системи контролю якості (починаючи з рівня окремого медичного працівника і закінчуючи загальнодержавним) та подолання диспропорцій у рівнях надання медичної допомоги та її доступності;

- запропоновано концептуальний підхід до зміни діючої в Україні системи акредитації лікувальних закладів як основної складової організаційно-економічного механізму забезпечення надання якісних медичних послуг, основою якого є безперервний процес удосконалення діяльності медичних закладів та їх незалежної акредитації;

удосконалено:

- визначення сутності поняття “медична послуга”, яке відрізняється від загальноприйнятого розуміння її спрямованістю на максимальне задоволення потреб споживачів;

- напрямки державного регулювання якості медичних послуг у ринкових умовах на засадах змін ролі держави у цій сфері - децентралізації владних повноважень та їх делегування на нижчі рівні державного сектора, розширення мережі недержавних закладів, формування конкурентного середовища в медичній галузі;

- систему контролю якості медичних послуг на рівні медичних закладів шляхом запровадження її десятиступеневого варіанту, в основу якої покладено самоконтроль медичних працівників;

- порядок ціноутворення медичної послуги з використанням маркетингового підходу та стандартів лікування, що підвищує зацікавленість медичного персоналу в кінцевих результатах роботи;

- методи оплати праці медичного персоналу на основі мотиваційної складової надання якісних послуг;

дістало подальший розвиток:

- наукові підходи до формування складових організаційно-економічного механізму забезпечення якісних медичних послуг як сукупності послідовних етапів упровадження багатоканальної системи фінансування галузі, виконання лізингових програм ресурсного забезпечення медичних закладів;

- кількісна складова компонентів якості медичних послуг, а саме - профілактична спрямованість, орієнтація на пацієнта, мотивація медичних працівників;

- механізм формування та надання медичної послуги як продукту - під формуванням якої розуміється визначення методики діагностування і лікування, а під її наданням - безпосередньо діагностика і лікування, а також контроль якості.

Практичне значення отриманих результатів полягає в підвищенні наукового рівня обґрунтування державно-управлінських рішень з питань формування та впровадження організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг. Запропоновані в дисертації рекомендації мають практичне значення, що підтверджують відповідні акти про впровадження результатів дослідження: розроблена схема ціноутворення медичної послуги використовується лікувально-діагностичним центром “Радмір-Політех” (м. Харків) - довідка про впровадження від 21.10.2008 р. № 81; десятиступенева система контролю якості медичних послуг - у діяльності Фрунзенського районного в м. Харкові управління охорони здоров'я (довідка про впровадження від 13.11.2008 р. № 1063) та Шевченківської центральної районної лікарні (Харківська обл.) - довідка про впровадження від 10.11.2008 р. № 948; пропозиції щодо вдосконалення функціонування та розвитку ринку медичних послуг з урахуванням розробленої відповідної концептуальної моделі - Головним управлінням охорони здоров'я Харківської облдержадміністрації (довідка про впровадження від 01.10.2008 р. № 01/166) та Управлінням охорони здоров'я департаменту охорони здоров'я та соціальних питань м. Харкова (довідка про впровадження від 31.10.2008 р. № 01-2961); Харківським регіональним інститутом державного управління НАДУ при викладанні модулів „Державна політика та стратегія в галузі охорони здоров'я” та “Управління якістю медичної допомоги” (акт про впровадження від 10.11.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, результати і висновки дисертаційного дослідження оприлюднено на IV, V, VI та VII міжнародних наукових конгресах “Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2004 р.; м. Харків, 2005 р.; м. Харків, 2006 р.; м. Харків, 2007 р.), на парламентських слуханнях “Проблеми у сфері охорони здоров'я і медичного обслуговування громадян України та шляхи їх розв'язання” (м. Харків, 2005 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Взаємодія органів місцевого самоврядування і громадських організацій: інноваційні рішення в соціальній політиці” (м. Харків, 2008 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено в п'яти наукових працях, опублікованих у виданнях, що включені до переліку ВАК України як фахові з державного управління. Загальний обсяг публікацій становить три авт. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатку (на 6 стор.) та списку використаних джерел (199 назв на 20 стор.). Повний обсяг роботи - 206 сторінок, у т.ч. 11 рисунків (на 6 стор.), 9 таблиць (на 6 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено стан наукової розробки проблеми, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та публікації.

У першому розділі - “Наукові засади державного регулювання надання медичних послуг” - на основі системного аналізу праць вітчизняних і зарубіжних дослідників визначено ступінь наукової розробки теми, розглянуто концептуальні підходи до вдосконалення механізмів державного регулювання суспільних процесів, що уможливило підійти до оцінки соціальних проблем і ролі держави у їх вирішенні з позицій нового розуміння сутності соціальної політики, зумовленого ринковими перетвореннями. У цьому контексті соціальна політика визначається як система цілеспрямованих державних заходів щодо врегулювання відносин між різними соціальними групами населення в частині підвищення загального добробуту, якості та рівня життя, раціонального використання виробничого та інтелектуального потенціалу, зростання ефективності економіки країни.

Виокремлення медичних послуг загального соціального спектру дозволило здійснити їх класифікацію з урахуванням їх специфічності, а також визначити медичну галузь як органічну частину суспільного господарства, що розвивається за об'єктивними законами. Класифікація та сегментація медичних послуг, як водночас відчутних та нематеріальних, уможливили застосування загальних наукових підходів до вирішення важливої проблеми підвищення якості послуг, а також визначення шляхів удосконалення механізмів державного управління сферою охорони здоров'я щодо надання медичної допомоги.

Аналіз наукових літературних джерел та нормативних актів органів влади свідчить про відсутність єдиної точки зору щодо визначення сутності понять “медична допомога” та “медична послуга”. У роботі подано змістовну характеристику дефініції “медична послуга”, виходячи з пріоритетів її призначення та оцінювання пацієнтами.

На підставі узагальнення наявних у науковій джерельній базі підходів та аналізу сучасної медичної практики запропоновано класифікацію медичних послуг, що дозволяє повніше оцінити їх різноманітність і складність, визначити критерії якості та форми ефективного регулювання надання медичної допомоги. З'ясовано загальні підходи до забезпечення високої якості медичних послуг, що передбачають удосконалення підбору персоналу та його фахового навчання, стандартизацію лікувального і профілактичного процесів з виявленням у них “вузьких” місць, контроль обслуговування пацієнтів за допомогою аналізу скарг, пропозицій і запитів, а також зіставлення якості власних послуг з послугами конкурентів. Доведено, що при визначенні якості медичного обслуговування необхідно враховувати думку пацієнта як споживача, який розглядає послугу як товар і оцінює її якість з власної позиції.

У другому розділі - “Регулювання якості медичних послуг в Україні” - досліджено особливості державного впливу на розвиток охорони здоров'я як об'єкта державно-управлінських відносин у контексті реформування галузі та вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання якості медичних послуг. Зокрема, проаналізовано нормативно-правову базу державного втручання у вирішення питань підвищення якості медичного обслуговування населення. З'ясовано, що за роки незалежності в Україні запроваджено велику кількість нормативно-правових актів щодо реформування системи охорони здоров'я, багато з яких, на жаль, мають декларативний характер і не можуть слугувати основою позитивних змін у забезпеченні високої якості медичних послуг. На цій підставі сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинної в Україні законодавчої і нормативно-правової бази національної системи охорони здоров'я.

Особливу увагу в роботі приділено складовим організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг, висвітленню державних підходів щодо посилення впливу на цей процес ліцензування та акредитації закладів охорони здоров'я, запровадження стандартів і протоколів надання медичної допомоги, атестації медичних працівників, подальшого розвитку інститутів громадянського суспільства.

Процес утвердження нових відносин у системі охорони здоров'я пов'язаний із суттєвим переглядом співвідношення питань якості лікувально-профілактичної допомоги, її гарантованості та умов функціонування медичних закладів на рівні сучасних вимог з мінімальними витратами, призвів до необхідності об'єктивної оцінки установ державної i недержавної форм власності за допомогою їх акредитації. Вона визначає стандарти лікувальної діяльності, критерії якості медичних послуг та організаційні параметри медичної допомоги, яким має відповідати медичний заклад.

У роботі обґрунтовано необхідність зміни підходів до критеріїв оцінювання такої важливої складової якісної медичної допомоги, як атестація медичних працівників, яка повинна враховувати обсяг знань, об'єм та якість виконуваної фахівцем роботи.

Доведено необхідність суттєвого удосконалення взаємовідносин між медичними працівниками та адміністраціями лікувальних закладів шляхом запровадження контрактної системи працевлаштування, яка б враховувала мотиваційні аспекти в їх роботі, дозволила оптимізувати чисельний і якісний склад персоналу. На відміну від усіх інших галузей, охорона здоров'я в Україні майже повністю залежить від державного бюджету. Тому вона потребує додаткових джерел фінансування, подолання існуючих диспропорцій у розвитку медичної галузі, проведення економічно обґрунтованих реформ.

Проведений аналіз недержавного сектора охорони здоров'я з урахуванням його позитивного впливу на якість медичних послуг показав недостатню увагу з боку органів державної влади на розвиток конкурентного середовища в медичній галузі і дозволив визначити форми державної підтримки, перспективи його розвитку і взаємодії з населенням.

У третьому розділі - “Напрямки удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг” - обґрунтовано принципи, напрямки та засоби підвищення якості медичних послуг.

Проаналізовано такі компоненти якості медичної допомоги, як професійна компетенція фахівців, орієнтація на пацієнта, доступність, безперервність, безпека, результативність, ефективність, профілактична спрямованість допомоги, мотивація медичних працівників, науково-технічний рівень лікування, міжособистісні взаємини, зручність. Якість медичного обслуговування в роботі пов'язується з вирішенням проблем розвитку медичного ринку на етапі його становлення, з механізмами ціноутворення на послуги, їх виробництва та реалізації, запровадженням певних ринкових моделей функціонування ринку медичних послуг.

У дисертації обґрунтовано вісім господарських механізмів удосконалення ринкових відносин у системі охорони здоров'я України: запровадження товарно-грошових відносин, створення підґрунтя для розвитку приватного обслуговування, формування умов співіснування багатоукладних форм власності, перетворення медичної послуги на товар, формування конкурентного середовища, спільного розвитку надання послуг профільними суб'єктами, стимулювання активної поведінки споживачів на ринку медичних послуг, мотивації персоналу та установ щодо підвищення якості роботи.

Особливий наголос зроблено на необхідності перегляду структури діючої лінійної, вертикально-ієрархічної системи державного контролю за якістю медичної допомоги і її заміни циклічним, регуляторним контролем, що ґрунтується на вдосконаленні стандартизації послуг, підвищенні якості, створенні умов, за яких цей безперервний процес не потребує “підштовхування” з боку влади, оскільки критерії якості медичних послуг набувають еволюційного характеру і базуються на результатах роботи лікувальних закладів.

Пріоритет в оцінюванні ефективності їх діяльності доцільно надавати незалежним експертним радам з акредитації, до складу яких мають входити також представники медичних асоціацій, громадські організації та інші суб'єкти ринку. Реформування системи контролю якості необхідно не лише на рівні держави та місцевих адміністрацій, а, перш за все, на рівні медичного закладу та його персоналу.

Визначено, що структурні, кадрові, організаційні та економічні перетворення в системі охорони здоров'я мають бути підпорядкованими єдиній меті - підвищенню доступності й якості медичних послуг, що, у свою чергу, сприятиме покращенню показників здоров'я населення. Виходячи з цього та з урахуванням переходу системи охорони здоров'я на ринкові відносини, органам державної влади слід внести наступні зміни до діючого організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг (рис. 1).

Доведено, що доцільні зміни організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг в Україні мають передбачати поєднання елементів ринкової саморегуляції з елементами демократичного державного регулювання, що є властивим для сучасної соціально-орієнтованої економіки.

Рис. 1 Узагальнена схема організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг

У дисертаційному дослідженні опрацьовано і запропоновано до широкого впровадження апробовану багаторівневу систему контролю якості надання медичних послуг, яка на кожному з рівнів регулювання за допомогою відповідних інструментів і методів здатна забезпечити створення організаційних умов підвищення якості медичних послуг у цілому. Економічна складова цього процесу має загальний характер і значною мірою залежить від державної підтримки галузі, хоча все більшого впливу на якість медичних послуг набувають ринкові методи.

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено та вирішено актуальне наукове завдання щодо поглиблення теоретико-методичних засад та удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання розвитку сфери охорони здоров'я і підвищення якості медичних послуг в умовах ринкової економіки, що дає підстави для таких висновків, узагальнень і рекомендацій:

1. Одним із пріоритетів державної соціальної політики в Україні є реформування медичної галузі з метою забезпечення належного рівня охорони здоров'я населення, надання необхідних медичних послуг високої якості, створення умов для повної реалізації громадянами конституційних прав на охорону здоров'я.

2. Виробництво і надання медичних послуг як важливу складову частину суспільного господарства, що розвивається за об'єктивними законами, доцільно розглядати як процес визначення методики діагностування і лікування хворих, фінансового розрахунку вартості медичного обслуговування і контролю за його якістю відповідно до чинних стандартів лікування.

3. Запропоновані в роботі визначення поняття „медичні послуги” та їх класифікація розвивають ідеї попередніх дослідників проблем соціальної політики держави щодо з'ясування залежності підходів до оцінки якості від їх виду та складності, визначення напрямків удосконалення механізмів регулювання якості, надання медичних та супутніх послуг (харчування, умови перебування в лікувальному закладі, рекреація тощо) з метою задоволення потреб пацієнтів, відновлення їх здоров'я і працездатності. Медичні послуги як товар мають визначену ринкову вартість і спрямовуються на збереження і розвиток фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.

4. На підставі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел виокремлено такі основні компоненти організаційно-економічного механізму регулювання і надання якісних медичних послуг: професійну компетентність працівників, їх орієнтацію на пацієнтів; доступність, безперервність, безпечність послуг, результативність; профілактичну спрямованість послуг; мотивацію медичних працівників; науково-технічний рівень медичного обслуговування, зручність послуг; акредитація та ліцензування медичних закладів; стандартизація надання медичної допомоги.

5. Сучасний стан державного регулювання якості медичних послуг у системі охорони здоров'я України потребує свого приведення у відповідність із суспільними потребами. Існуючий дисбаланс між рівнем державного контролю за якістю медичних послуг, рівнем світової медицини і стандартами обслуговування породжує певну загрозу реалізації конституційних прав громадян на охорону здоров'я, а тому потребує державного врегулювання.

6. В основу реформування медичної галузі на її сучасному етапі слід покласти принципи забезпечення наступності (етапності) при наданні медичної допомоги, запровадження контрактної форми працевлаштування медичних працівників, формування ефективної багатоканальної системи фінансування галузі, запровадження лізингових програм зміцнення матеріально-технічної бази медичних закладів, державна підтримка розвитку приватного сектора охорони здоров'я, використання ринкових механізмів впливу на якість медичних послуг.

7. З'ясовано, що посилення впливу влади на якість медичних послуг шляхом удосконалення механізмів державного регулювання розвитку приватного сектора охорони здоров'я України потребує розв'язання низки таких суперечностей:

- між недосконалістю нормативно-правової бази і інтеграцією недержавних медичних закладів в єдиний медичний простір;

- між пільговими програмами підтримки розвитку приватного сектора, вартістю медичних послуг у недержавних лікувально-профілактичних закладах і рівнем доходів населення;

- між потребою в системі охороні здоров'я, розвитку приватного сектора, переходом до світових стандартів медичних послуг і державним заохоченням конкуренції на ринку високоякісних медичних послуг.

Без застосування ринкових механізмів формування справжнього конкурентного середовища в медичній галузі країни жодні реформи не можуть розраховувати на успіх.

8. Наукові результати дисертаційного дослідження, вітчизняний і зарубіжний досвід, потреби сучасного розвитку охорони здоров'я населення свідчать про необхідність посилення державного впливу на якість медичних послуг шляхом запровадження таких рекомендацій, як уведення багаторівневої системи контролю за якістю послуг, що враховує рівень фахової підготовки медичного персоналу, рівень акредитації закладу та загальнодержавний рівень надання медичних послуг; внесення змін до діючої системи акредитації лікувальних закладів шляхом створення незалежної експертної ради; удосконалення чинної нормативно-правової бази забезпечення розвитку приватного сектора системи охорони здоров'я; впровадження контрактної форми працевлаштування медичних працівників, яка враховує мотиваційні аспекти їх роботи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Котляревський Ю. О. Управлінські аспекти формування ринку медичних послуг / Ю. О. Котляревський // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. - Вип. № 2 (11). - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. - С. 24 - 27.

2. Котляревський Ю. О. Механізм формування цінової оцінки медичної послуги / Ю. О. Котляревський // Менеджер : вісник Донецького державного університету управління. - 2006. - № 2 (36). - С. 62 - 65.

3. Котляревський Ю. О. Організаційно-економічні механізми впливу приватного сектора на якість медичних послуг / Ю. О. Котляревський // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - Вип. № 1 (29). - Одеса : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2007. - С. 314 - 319.

4. Котляревський Ю. О. Багаторівневий контроль як основа надання якісних медичних послуг / Ю. О.Котляревський // Державне будівництво : електронне наукове фахове видання Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України. - 2007. - № 2. - Режим доступу : http//www.nbuv.gov.ua.

5. Котляревський Ю. О. Складові забезпечення якості медичних послуг в умовах трансформаційних перетворень у системі охорони здоров'я / Ю. О. Котляревський // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. - Вип. № 4 (23). Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008. - С. 306 - 311.

АНОТАЦІЇ

Котляревський Ю.О. Організаційно-економічний механізм державного регулювання якості медичних послуг в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків, 2009.

У дисертації узагальнено та вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в удосконаленні організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг в Україні, проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові джерела щодо державного втручання у процеси забезпечення високої якості медичних послуг, а також сучасний стан чинної нормативно-правової бази державного регулювання розвитку сфери охорони здоров'я.

Визначено поняття „медичні послуги” та наведено їх класифікацію, з'ясовано основні тенденції розвитку сфери медичних послуг та особливості процесу їх виробництва. У роботі розглянуто питання регулювання якості медичних послуг і його форми: акредитація лікувальних закладів (оцінка їх відповідності вимогам стандартів, визначення статусу закладу та його категорії, здатність гарантувати високу якість обслуговування пацієнтів, конкурентоспроможність тощо), ліцензування (підтвердження права суб'єкта господарювання займатися певним видом діяльності у певних межах), стандартизація (приведення якості медичної допомоги у відповідність з сучасним рівнем діагностики, профілактики захворювань, лікуванні і реабілітації; запровадження клінічних протоколів, що визначають конкретні вимоги до допомоги при певному захворюванні) та ін.

Значну увагу в дисертації приділено обґрунтуванню шляхів удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг, що пов'язується з визначенням джерел фінансування системи охорони здоров'я; розробкою багаторівневої системи контролю якості медичних послуг і порядком ціноутворення, необхідністю впровадження системи диференційованої оплати праці медичних працівників залежно від якості допомоги на основі так званого коефіцієнта трудової участі, покращення мотиваційних аспектів роботи медичного персоналу.

Ключові слова: механізми державного регулювання, якість медичних послуг, система охорони здоров'я, організаційно-економічний механізм, охороноздоровча політика.

Котляревский Ю.А. Организационно-экономический механизм государственного регулирования качества медицинских услуг в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Харьков, 2009.

В диссертации обобщено и решено актуальное научное задание, которое заключается в совершенствовании организационно-экономического механизма государственного регулирования качества медицинских услуг в Украине. Проанализированы отечественные и зарубежные научные источники относительно государственного вмешательства в процессы обеспечения высокого качества медицинских услуг, а также современное состояние действующей нормативно-правовой базы государственного регулирования развития сферы здравоохранения.

В работе проанализированы особенности рынка услуг, охарактеризованы различные подходы к их классификации, определены понятие “медицинские услуги”, основные тенденции развития сферы медицинских услуг, представлен процесс их производства и ценообразования.

Освещены особенности предоставления качественных медицинских услуг в условиях рыночной экономики, определены восемь хозяйственных механизмов организации рыночных отношений в здравоохранении, виды рыночных моделей развития медицинской отрасли, определяющие формирование цен на медицинские услуги и детерминирующие тип структурных изменений в отрасли.

Проанализировано влияние негосударственного сектора отрасли на качество медицинских услуг, определены проблемы и перспективы развития частного медицинского предпринимательства, обоснованы возможные пути его государственной поддержки.

Определены основные источники финансирования системы здравоохранения, которые характеризуют существующие на данный момент диспропорции в развитии медицинской отрасли, указывая на необходимость проведения экономически обоснованных реформ ее финансирования. Охарактеризована организационная составляющая государственного механизма регулирования качества медицинских услуг. Доказана необходимость кардинального изменения и ускорения реформирования системы стандартизации медпомощи в Украине на этапе вхождения в европейское сообщество. Аккредитация лечебных учреждений, лицензирование, стандарты качества медпомощи, аттестация медицинских работников - это важные составляющие организационно-экономического механизма, которые необходимо освободить от тотального контроля со стороны органов государственного управления. Предложена современная система регулирования качества медицинских услуг с привлечением к его оценке самих медиков, научных работников и общественных организаций.

На основе анализа более чем тридцати определений понятия “качество медицинских услуг” охарактеризованы двенадцать основных компонентов качественной медицинской услуги.

Обобщение уровней контроля качества существующих и предлагаемых медицинских услуг позволили разработать многоуровневую систему государственного контроля. Предложен механизм действенного контроля и оценки качества медицинских услуг на уровне медицинского учреждения и медицинского персонала - десятиступенчатый процесс контроля качества медицинских услуг. В работе сделан вывод о том, что система контроля качества должна начинаться с контроля работы медицинских сестер, врачей, вспомогательного персонала. Для действительной заинтересованности медицинского персонала в повышении качества своей работы целесообразно внедрить систему дифференцированной оплаты труда медицинских работников в зависимости от качества предоставляемой помощи на основе так называемого коэффициента трудового участия, а также улучшить мотивационные аспекты в работе медицинского персонала.

Ключевые слова: механизмы государственного регулирования, качество медицинских услуг, система здравоохранения, организационно-экономический механизм, политика здравоохранения.

Kotlyarevsky Yu.О. Organizational-economic mechanism of state regulation of medical services quality in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for getting a scientific degree of the Candidate of Sciences in Public Administration following in speciailty 25.00.02 - mechanism of public admistration. - Kharkiv Region Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration attached to the Office of the President of Ukraine. - Kharkiv, 2009.

Dissertation is generalized and solved actual scientific task of perfection of organizational-economic mechanism of state regulating of medical services quality in Ukraine; analyses of domestic and foreign scientific sources concerning medical services quality, modern aspects of standard-legal mechanisms of state regulating of medical services quality was done.

Medical service concept was defined with its classification; shown main tendency of evolution of medical services area; represented of process of producing of medical services. In manuscript is characterized organizing content of state regulation of medical services quality and its types: accreditation of medical departments (estimation of its conformity to standards, definition of department status and its category, possibility to guarantee high quality of services for patients; competitivety and others), licensing (approvement of rights of subject of economic to do some kind of job in some broads), standardization (reduction of medical service quality to conformity with modern level of diagnostic, prevention of disease, treatment and rehabilitation, introduction of clinical protocols, which define concrete requirements for help in definite disease) and others.

Big attention in dissertation is devoted to substantiation of ways of improvement of organizational-economic mechanism of health service quality state regulation, which connecting with defining of sources of finance for health service, developed multilevel system of state control for medical services quality and prices formation; necessity of introduction of system of different payment to medical personal according to quality of medical service on basic of so-called coefficient of working participation, improvement of motivation aspects of medical personal work.

Key words: mechanism of state regulation, medical services quality, health service system of Ukraine, organizational-economic mechanism, health saving policy.

Размещено на Allbest.ru