Правовий режим іменних пайових цінних паперів за законодавством України і Республіки Польща (порівняльно-правовий аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва

Академії правових наук України

УДК 349.412.3:332.24+347.235

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Правовий режим іменних пайових цінних паперів за законодавством України і Республіки Польща (порівняльно-правовий аспект)

Спеціальність 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес;сімейне право; міжнародне приватне право

Бірюков Володимир Іванович

Київ 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Цінні папери, як дієвий інвестиційний інструмент, є важливим чинником поступального розвитку ринкової економіки будь-якої держави, зокрема, й України. Початковим поштовхом для розвитку українського фондового ринку стала приватизація державного майна, в результаті якої в цивільному обороті з'явилась значна кількість акцій. Останнім часом все більшого застосування також набувають інвестиційні сертифікати та сертифікати фондів операцій з нерухомістю. Природно, що дана сфера зазнає активного нормативного регулювання і стає об'єктом ґрунтовного аналізу сучасних вітчизняних науковців у галузі приватного права.

Останнім часом у дисертаційних роботах вітчизняних вчених були проаналізовані загальні проблеми щодо розміщення та обігу цінних паперів як інституту цивільного права, а також, проблеми пов'язані з окремими видами цінних паперів, зокрема акцій. Так, з цієї тематики були захищені дисертації І. В. Спасибо-Фатєєвої «Цивільно-правові проблеми акціонерних правовідносин» (2000 р.), О. І. Онуфрієнка «Правове регулювання випуску та обігу емісійних цінних паперів в Україні» (2000 р.), В. В. Посполітака «Передача права власності на цінні папери та прав за цінними паперами в Україні» (2001 р.), В. І. Гостюка «Цивільно-правові договори з цінними паперами за законодавством України» (2005 р.), О. С. Швиденка «Акція як об'єкт права власності» (2006 р.), Ю. В. Мица «Правова природа похідних цінних паперів» (2006 р. ), В. Л. Яроцького «Цінні папери в механізмі правового регулювання майнових відносин» (2007 р.) та інші.

Водночас, незважаючи на пожвавлення наукових досліджень правового регулювання відносин щодо цінних паперів та нагальну практичну необхідність подальшого удосконалення правових норм у цій сфері іменні пайові цінні папери не були об'єктом спеціального дисертаційного дослідження і не розглядалися через призму іноземного юридичного досвіду.

Вибір польського законодавства про іменні пайові цінні папери як моделі для порівняння з вітчизняним законодавством обумовлений тим, що воно відрізняється високим ступенем розвиненості і систематизованості. Польське приватне право ґрунтується на засадах континентального права і, відповідно, має багато спільних рис з українським цивільним правом. У Республіці Польща створена потужна школа цивільного права, в межах якої істотне значення приділяється доктринальному аналізу проблем, пов'язаних з оборотом цінних паперів, у тому числі іменних пайових цінних паперів.

У зв'язку зі вступом Республіки Польща до Європейського Союзу, польське законодавство про цінні папери, і зокрема про пайові цінні папери, було уніфіковане з загальноєвропейськими правовими нормами. Водночас, польський фондовий ринок є одним із найрозвиненіших ринків центральної Європи, а Варшавська фондова біржа - найбільшою в регіоні. Ці фактори вплинули на вибір саме польського законодавства для здійснення порівняльного аналізу з українським законодавством.

Відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, що у свою чергу є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики. У зв'язку з цим, здійснення порівняльного аналізу українського законодавства з законодавством країн ЄС, зокрема Республіки Польща, є одним із способів реалізації програми адаптації національного законодавства до європейського.

Усе це свідчить про актуальність даного порівняльно-правового дослідження, та визначає його теоретичну і практичну значимість.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять праці відомих цивілістів дореволюційного та радянського періоду, сучасних вітчизняних і російських науковців: М. М. Агаркова, В. А. Бєлова, Д. В. Бобрової, М. І. Брагінського, А. В. Венедиктова, О. І. Виговського, В. В. Вітрянського, О. М. Вінник, О. В. Дзери, І. О. Дзери, І. В. Жилінкової, Т. В. Пашаніної, О. Р. Кібенко, В. М. Коссака, І. Ю. Краська, Н. С. Кузнєцової, І. М. Кучеренко, В. В. Луця, О. О. Маковської, Р. А. Майданика, Д. І. Мейєра, Д. В. Мурзіна, Н. О. Нерсесова, О. І. Онуфрієнка, Л. В. Панової, І. А. Покровського, В. В. Посполітака, О. П. Сергєєва, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Є. О. Суханова, І. Т. Тарасова, Ю. К. Толстого, В. І. Труби, Г. Ф. Шершенєвича, О. С. Швиденка, Я. М. Шевченко, В. С. Щербини, О. В. Щербини, Є. О. Харитонова, В. П. Харицького, Р. Л. Юлдашбаєвої, В. Л. Яроцького, а також таких польських учених: М. Бончика, Ф. Золя, М. Міхальскі, Я. Мояка, М. Романовскі, Я. Сохі, А. Хлопецкі та інших.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва АПрН України 26 березня 2008 року (протокол № 3). Роботу виконано відповідно до напрямків дослідження Науково-дослідного інституту приватного права та підприємництва АПрН України в межах тем «Методологічні засади приватного права» (номер державної реєстрації 0103U003101) та «Охорона прав суб'єктів корпоративних правовідносин» (номер державної реєстрації 0108U00495).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розв'язання комплексу теоретичних і практичних проблем правового режиму іменних пайових цінних паперів, узагальнення існуючих наукових підходів до їх вирішення та розроблення з урахуванням польського досвіду науково-теоретичних і практичних рекомендацій для удосконалення норм чинного українського законодавства.

Для досягнення вказаної мети визначено такі основні завдання:

- визначити основні ознаки іменних пайових цінних паперів;

- здійснити всебічний порівняльний аналіз окремих видів іменних пайових цінних паперів;

- визначити ознаки бездокументарних пайових цінних паперів;

- визначити зміст прав та обов'язки власників і емітентів іменних пайових цінних паперів;

- дослідити порядок цивільно-правового обороту іменних пайових цінних паперів;

- проаналізувати і порівняти положення законодавства України, Республіки Польща щодо визначення правового режиму іменних пайових цінних паперів;

- провести дослідження польського законодавства про пайові цінні папери, яке є уніфікованим із законодавствами інших країн ЄС, і сформулювати шляхи удосконалення українського законодавства;

- розробити конкретні наукові висновки та пропозиції щодо удосконалення українського законодавства, яке визначає правовий режим іменних пайових цінних паперів.

Об'єктом дослідження є цивільно-правові відносини, які виникають при випуску та обороті іменних пайових цінних паперів.

Предметом дослідження є правові акти України та Республіки Польща, що визначають правовий режим іменних пайових цінних паперів, та практика їх застосування, відповідні доктринальні погляди, концепції, теорії.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають діалектичний метод пізнання та системно-функціональний метод дослідження наукового матеріалу. Застосування історично-правового та формально-логічного методів дало змогу проаналізувати еволюцію основних положень теорії цінних паперів, процес зміни поглядів дослідників та законодавця і формування сучасних підходів до визначення поняття та правової природи іменних пайових цінних паперів і окремих їх видів. Логічний метод дослідження обумовив послідовність висловлених суджень, понять і висновків.

Порівняльно-правовий метод, який використаний при дослідженні положень законодавства України та Республіки Польща про іменні пайові цінні папери, доктринальні підходи до розвитку вказаного законодавства допоміг виявити подібні і відмінні риси законодавчого регулювання даної сфери України і Польщі. В результаті такого порівняння була визначена низка пропозицій, спрямованих на подальше вдосконалення вітчизняного законодавства, яке регулює правовідносини, пов'язані з обігом іменних пайових цінних паперів.

Герменевтичний метод застосовувався для з'ясування змісту окремих законодавчих понять і теоретичних конструкцій, що регулюють правовий режим іменних пайових цінних паперів.

Структурно-функціональний метод застосовувався для визначення місця іменних пайових цінних паперів у системі об'єктів цивільного права.

Системно-структурний метод дав можливість проаналізувати особливість правового режиму іменних пайових цінних паперів, встановити юридичні факти, що слугують підставою для виникнення та обігу окремих їх видів. За допомогою методу формально-догматичного аналізу здійснено тлумачення цивільно-правових норм, які визначають правовий режим іменних пайових цінних паперів. У роботі застосовувалися й інші загальнонаукові і юридичні методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що вперше здійснене комплексне дослідження правового режиму іменних пайових цінних паперів; проведено порівняльно-правовий аналіз українського і польського законодавств про іменні пайові цінні папери і доктринальних поглядів щодо цих об'єктів. Новизна одержаних результатів конкретизується в таких науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях:.

Вперше:

1) визначене поняття правового режиму іменних пайових цінних паперів, під яким розуміється порядок регулювання майнових та немайнових відносин, пов'язаних з випуском та обігом іменних пайових цінних паперів, що характеризується встановленням правового статусу правил поведінки конкретних суб'єктів і визначенням їх;

2) дається визначення іменних пайових цінних паперів: іменним пайовим є цінний папір, право власності на який закріплюється на рахунках цінних паперів (при бездокументарній формі) чи у реєстрі власників іменних цінних паперів та в тексті сертифіката цінних паперів (при документарній формі), який засвідчує участь у статутному капіталі акціонерного товариства або у майні інвестиційного фонду чи фонду операцій з нерухомістю та надає його власникові суб'єктивні права, визначені законодавством та емітентом;

3) враховуючи польський досвід регулювання правовідносин, пов'язаних з діяльністю органів інвестиційних фондів, обґрунтовано доцільність запровадження в Україні обмеження щодо відчуження інвестиційних сертифікатів. Виходячи з того, що право на обрання до спостережної (наглядової) ради інвестиційного фонду мають лише ті особи, які придбали установлену регламентом фонду мінімальну кількість інвестиційних сертифікатів, пропонується здійснювати блокування інвестиційних сертифікатів, які належать особам, обраним до складу спостережної (наглядової) ради інвестиційного фонду у визначеної регламентом мінімальній кількості;

4) на підставі аналізу польського законодавства, згідно з яким у тексті іменних документарних цінних паперів зазначаються всі юридичні факти (застава, блокування) щодо таких паперів, обґрунтовано висновок про необхідність запровадження в Україні обов'язкового закріплення в тексті сертифікатів документарних іменних цінних паперів зазначених юридичних фактів;

5) обґрунтовано недоцільність використання терміна «активи інститутів спільного інвестування» в Законі України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» і запропоновано замінити його на термін «майно інститутів спільного інвестування»;

6) встановлено, що між компанією з управління активами інвестиційного фонду, яка здійснює управління інвестиційним фондом, і власниками інвестиційних сертифікатів виникають правовідносини з управління майном, на підставі чого в компанії з управління активами інвестиційного фонду виникає довірча власність.

Удосконалено:

7) обґрунтування того, що в разі спадкування іменних пайових цінних паперів право власності на такі папери виникає з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів чи до системи обліку на рахунках цінних паперів у зберігача чи депозитарія. До цього моменту спадкоємці не можуть розпоряджатись відповідними цінними паперами, а також отримувати від них дохід, тобто користуватись ними. З моменту відкриття спадщини у спадкоємців виникає право набути такі цінні папери, передумовами чого є закінчення строку на прийняття спадщини і належна реєстрація права власності. У зв'язку з цим спадкоємцям має бути забезпечена можливість реалізувати права, які закріплені в цінних паперах, зокрема, на отримання дивідендів, за період з моменту відкриття спадщини і до моменту реєстрації права власності на такі цінні папери;

Набуло подальшого розвитку:

8) визначення ознак іменних пайових цінних паперів. До таких ознак пропонується відносити, зокрема, те, що всі пайові цінні папери засвідчують майнову участь їх власників у юридичній особі (акціонерному товаристві) або в інвестиційних фондах чи фондах операцій з нерухомістю;

9) виходячи з аналізу польського досвіду застосування документарної форми акцій у діяльності приватних акціонерних товариств обґрунтована доцільність залишення в Україні можливості розміщувати документарні іменні акції приватними акціонерними товариствами;

10) положення про те, що складення відчужувачем іменних пайових цінних паперів передавального розпорядження (наказу) і передання такого розпорядження реєстратору, зберігачу, набувачу чи іншій визначеній договором про відчуження цінних паперів особі, є суб'єктивним цивільним обов'язком відчужувача цінних паперів щодо передання цінних паперів. Виходячи з цього набувач цінних паперів може вимагати здійснення вказаного обов'язку відчужувачем у строки, визначені договором чи законом;

11) обґрунтування доцільності закріплення в українському законодавстві можливості реєстрації спільної власності кількох осіб, зокрема спадкоємців чи подружжя, у системі обліку права власності на бездокументарні іменні цінні папери. Крім того, обґрунтовується необхідність закріплення правила про обов'язок співвласників визначити одного представника, який буде уповноважений на здійснення прав, закріплених у відповідних цінних паперах;

12) положення про те, що немайнові права, які випливають з іменних пайових цінних паперів, зокрема право на управління акціонерним товариством, яке надає акція, становлять окрему групу немайнових прав. Такі немайнові права не передбачають нерозривного зв'язку між носієм права і самим правом і не входять до складу особистих немайнових прав, врегульованих загальними нормами цивільного законодавства про особисті немайнові права.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання висновків і пропозицій дисертації у:

– правотворчій діяльності - висновки та пропозиції, зроблені в результаті проведення дисертаційного дослідження, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства України про іменні пайові цінні папери і його гармонізацію з законодавством Європейського Союзу у цій сфері. Наукове дослідження містить низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до ЦК України, ГК України, Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», Закону України «Про акціонерні товариства» та інших нормативних актів;

– правозастосовній діяльності - шляхом застосування запропонованих рекомендацій і висновків в практичній діяльності судових органів при розгляді та вирішенні корпоративних спорів та інших справ, що стосуються іменних пайових цінних паперів, а також щодо захисту цивільних прав та обов'язків суб'єктів відповідних правовідносин при наданні юридичних послуг та консультацій (акт впровадження від 15 червня 2009 р.);

– в навчальному процесі - основні теоретичні положення, рекомендації практичного характеру стосовно вдосконалення цивільного законодавства, що висвітлені в дисертації, використовуються в навчальному процесі під час проведення лекцій, семінарських та практичних занять з курсу «Цивільне право України» та спецкурсу «Біржове право», що проводяться автором у навчальному процесі Університету економіки і права «КРОК» (акт впровадження від 10 червня 2009 р.). Теоретичні результати дослідження можуть бути застосовані при підготовці підручників, навчальних посібників, для вдосконалення програм навчальних дисциплін «Цивільне право», «Підприємницьке право», «Порівняльне приватне право», спецкурсу «Цінні папери» та методичних рекомендацій, а також під час проведення лекційних, семінарських і практичних занять.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на п'яти науково-практичних конференціях: «Проблеми цивільного права та цивільного процесу на сучасному етапі розвитку законодавства», Донецький інститут внутрішніх справ МВС України, (м. Донецьк, 5 квітня 2002 р.); «Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу», І Міжнародна науково-методична конференція, Хмельницький університет управління та права, (м. Хмельницький, 11-12 березня 2005 р.); «Проблемні питання цивільного та господарського права», Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, (м. Харків, 16 лютого 2007 р.); «Компаративістські читання», Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, (м. Київ, 8-11 квітня 2009 р.); «Друга міжнародна науково-практична конференція «Методологія приватного права: сучасний стан та перспективи розвитку», Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва АПрН України, (м. Київ, 22-23 травня 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових робіт, з яких 6 наукових статей, зокрема 3 - у наукових виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, і 3 - у збірниках, які видаються в Республіці Польща, підрозділи про цінні папери у підручнику і 3 посібниках із цивільного права, глава у науково-практичному коментарі до ЦПК України, а також тези 5 доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації визначена метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і двох додатків. Повний обсяг дисертації становить 215 сторінок. Список використаних джерел містить 201 найменування і викладений на 20 сторінках. Додатки складають 3 сторінки.

Основний зміст

У Вступі обґрунтовується актуальність проведеного дослідження, зазначається його зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначається його предмет, об'єкт, мета та завдання, викладені методологічна основа роботи, положення, що характеризують її наукову новизну, розкриваються практичне значення результатів, надається інформація про апробацію результатів дисертації та публікації.

Розділ 1. «Поняття та класифікація іменних пайових цінних паперів за законодавством України та Республіки Польща» складається з двох підрозділів і присвячений дослідженню питань, пов'язаних із розкриттям змісту поняття правового режиму іменних пайових цінних паперів, визначенням поняття іменних пайових цінних паперів і виділенням їх ознак та функцій. Окремо досліджуються питання правової природи бездокументарних пайових цінних паперів.

У підрозділі 1.1 «Поняття правого режиму іменних пайових цінних паперів, визначення їх правової природи і ознак» визначається поняття іменних пайових цінних паперів, розкривається їх правова природа й особливості порівняно з іншими видами цінних паперів, а також визначається поняття правового режиму таких цінних паперів.

Автор зазначає, що цінні папери як об'єкти цивільного права характеризуються комплексним речово-зобов'язальним поєднанням правових елементів. При цьому для цінних паперів встановлюється специфічний правовий режим обігу і здійснення закріплених у них суб'єктивних прав, відмінний від режиму, визначеного загальними положеннями цивільного права.

У результаті дослідження законодавчого визначення поняття пайових цінних паперів дисертант робить висновок про його внутрішню суперечливість. У зв'язку з цим запропоновано авторське визначення цього поняття: пайовим є цінний папір, який засвідчує участь у статутному капіталі акціонерного товариства або майні інвестиційного фонду чи фонду операцій з нерухомістю, та надає його власникові суб'єктивні права, визначені законодавством та обумовлені при їх емісії.

У цьому підрозділі також розкриваються ознаки пайових цінних паперів. Визначено, що всі пайові цінні папери поєднує те, що вони засвідчують пайову участь у певних, визначених законом організаційно-оформлених інституціях (акціонерних товариствах та спеціалізованих фондах - інвестиційному чи фонду управління нерухомістю).

Пайова участь знаходить прояв і в характері суб'єктивного обов'язку емітента перед власниками пайових цінних паперів. Зазвичай, цінний папір надає його держателю чітко визначене право - можливість отримання обумовленої грошової суми, що визначається в документі чи при емісії (боргові цінні папери) або отримання визначеного майна-товару (товаророзпорядчі цінні папери). У випадку з пайовими цінними паперами можливість отримання доходів залежить від багатьох чинників і не може бути чітко визначена при емісії. Тільки за наявності прибутку в акціонерному товаристві і доходів від інвестування коштів інвестиційного фонду чи фонду операцій з нерухомістю власники відповідних пайових цінних паперів отримують дохід.

Враховуючи вказану економічну модель пайових цінних паперів, законодавець надає власникам акцій можливість здійснювати управління товариством (через участь у загальних зборах), а також контролювати діяльність виконавчих органів товариства. Друге із вказаних повноважень за певних визначених законом умов може належати і власникам інвестиційних сертифікатів. Натомість власники сертифікатів фонду операцій з нерухомістю взагалі не можуть брати участі в управлінні справами емітента. У зв'язку з цим держава встановлює чіткі вимоги до суб'єктів, які є фінансовими інституціями - емітентами пайових цінних паперів, а також покладає на них обов'язок періодично оприлюднювати результати фінансово-господарської діяльності, що спрямовано на запобігання зловживань з боку відповідних фінансових установ і здійснення ними правопорушень.

Підрозділ 1.2 «Особливості бездокументарних пайових цінних паперів» присвячений аналізу бездокументарної форми існування іменних пайових цінних паперів.

Зокрема, підтримується погляд, що інститут цінних паперів є цілісним і включає в себе як документарні, так і бездокументарні цінні папери. До бездокументарних цінних паперів застосовуються загальні положення про цінні папери, в тому числі норми речового права, якщо це не суперечить природі бездокументарних цінних паперів. За законодавством України бездокументарні цінні папери відносяться до іменних цінних паперів, що обумовлено необхідністю іменної ідентифікації власників цінних паперів (власників рахунків), а також тим, що процедура обігу іменних цінних паперів і бездокументарних цінних паперів в Україні є подібною. На відміну від цього бездокументарні цінні папери, згідно з польським законодавством, є цінними паперами на пред'явника, що надає їм властивостей оборотоздатності і публічної достовірності, адже згідно з польським законодавством таких ознак не мають документарні іменні цінні папери.

Розділ 2. «Види іменних пайових цінних паперів за законодавством України та Республіки Польща» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Правова характеристика іменних акцій» автор розглядає питання, пов'язані з визначенням правової природи вказаних документів. Здійснено порівняльний аналіз польського та українського законодавств, що визначають повноваження власників акцій.

У дисертації стверджується, що немайнові права з пайових цінних паперів, зокрема з акцій, до яких належить право управління акціонерним товариством, становлять окрему групу немайнових прав і не входять до складу особистих немайнових прав.

Автор також акцентує свою увагу на недосконалості процедури ліквідації акціонерних товариств, закріпленій у Законі України «Про акціонерні товариства». Пропонується закріпити правило, що поділ майна акціонерного товариства між власниками акцій може відбуватись лише після задоволення вимог інших кредиторів товариства, як це передбачено польським законодавством. Виходячи з цього не можна передбачати черговість розподілу майна між акціонерами раніше за черговість отримання задоволення своїх вимог кредиторами акціонерного товариства, що ліквідується.

У дисертації визначається звернено увагу на те, що з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» переважне право на придбання акцій у інших акціонерів публічних акціонерних товариств протягом строку існування таких товариств матимуть акціонери лише тих акціонерних товариств, у статутах яких закріплене вказане переважне право.

Підрозділ 2.2 «Правова характеристика іменних інвестиційних сертифікатів та сертифікатів фондів операцій з нерухомістю» присвячений дослідженню правового режиму інвестиційних сертифікатів та сертифікатів фондів операцій з нерухомістю. У ньому визначаються спільні риси між указаними цінними паперами, а також досліджуються притаманні таким документам особливості.

Законодавство України закріплює подібні правові конструкції щодо регулювання правовідносин, об'єктом яких є інвестиційні сертифікати та сертифікати фондів операцій з нерухомістю. Зокрема, це стосується правовідносин, пов'язаних із залученням коштів, їх використанням і управлінням ресурсами (майном) відповідних фондів. Накопичення коштів від розміщення вказаних цінних паперів в обох випадках здійснюється шляхом створення фондів: інвестиційного чи фонду операцій з нерухомістю. У таких фондах акумулюються кошти, отримані від емісії пайових цінних паперів, а управління цими фондами здійснюють емітенти сертифікатів, причому в обох випадках такі фонди не є юридичними особами.

Відмінність між вказаними фондами полягає в предметі інвестування. Інвестиційні фонди здійснюють інвестування в цінні папери та інші об'єкти, а фонди операцій з нерухомістю інвестують у будівництво нерухомості.

Порядок управління вказаними фондами є також подібним - управляє інвестиційним фондом і фондом операцій з нерухомістю емітент відповідних сертифікатів, яким може бути лише фінансова установа.

Наявність багатьох конститутивних рис, які є подібними в конструкціях інвестиційних сертифікатів і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, зокрема пайова участь інвесторів у таких фондах і подібний комплекс майнових прав, що їм належать, стала підставою для законодавця змінити видову належність сертифікатів фондів операцій з нерухомістю з іпотечних цінних паперів на пайові цінні папери. В обох випадках у інвесторів, які придбали вказані іменні пайові цінні папери виникає спільна власність. іменний пайовий цінний папір

За своїм змістом правовідносини, пов'язані з функціонуванням інвестиційних фондів та управлінням майном, що формується за рахунок випуску інвестиційних сертифікатів, є відносинами з управління майном, на підставі чого в компанії з управління активами інвестиційного фонду виникає довірча власність.

Польське законодавство визначає дещо іншу модель функціонування пайових інвестиційних фондів. Відповідно до ст. 3 Закону Республіки Польща «Про інвестиційні фонди» вказані фонди визнаються юридичними особами. Це дає змогу на традиційних засадах континентальної системи права створити систему взаємовідносин щодо права власності на майно інвестиційних фондів, управління такими фондами і характеру майнових прав власників інвестиційних сертифікатів. У дослідженні також зауважується, що подібна модель до тієї, яка зараз функціонує в Україні, раніше застосовувалась в Республіці Польща. На підставі аналізу законодавств обох країн встановлюється ряд переваг, пов'язаних зі створенням інвестиційних інститутів спільного інвестування у формі юридичних осіб і даються відповідні пропозиції щодо удосконалення національного права у цій сфері. Зокрема, пропонується дати можливість створювати інвестиційні фонди у формі окремого виду юридичних осіб.

Розділ 3. «Цивільно-правове регулювання обороту іменних пайових цінних паперів за законодавством України та Республіки Польща» складається із двох підрозділів та присвячений аналізу процедури випуску та обігу іменних пайових цінних паперів.

У підрозділі 3.1 «Виникнення іменних пайових цінних паперів у цивільному обороті» розкривається механізм появи в цивільному обороті іменних пайових цінних паперів. Вказана процедура охоплюється поняттям «юридичний склад», яке обумовлює необхідність настання сукупності юридичних фактів. Лише після здійснення емітентом усіх визначених законом дій можна говорити про появу іменних пайових цінних паперів у цивільному обороті.

Процес емісії іменних пайових цінних паперів є досить складним і налічує кілька етапів: прийняття рішення про емісію, здійснення визначених процедур щодо легалізації такого рішення в державному органі на ринку цінних паперів і закінчується переданням цінних паперів набувачам. Процедура емісії іменних акцій, інвестиційних сертифікатів і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю включає як приватноправові елементи (правочини, що лежать в її основі), так і публічно-правові - отримання дозволів та реєстраційні процедури. При цьому в дисертації, зважаючи на ї спрямованість, здійснюється аналіз лише приватноправових елементів.

Тенденція до запровадження бездокументарної форми цінних паперів економічно обґрунтована, і законодавець послідовно її дотримується. Зокрема, це проявляється у тому, що значення сертифікатів іменних цінних паперів, які випускаються в документарній формі поступово зменшується. Так, момент виникнення і припинення прав з іменних цінних паперів пов'язаний не з володінням сертифікатом, а з моментом внесення відомостей про набуття чи відчуження цінних паперів до реєстру власників цінних паперів. Вбачається, що запровадження виключно бездокументарної форми для акцій публічних акціонерних товариств є позитивним моментом. Натомість, для приватних акціонерних товариств пропонується залишити можливість випускати документарні іменні акції.

У підрозділі 3.2 «Цивільний оборот іменних пайових цінних паперів» дисертант розглядає порядок обороту вже існуючих іменних пайових цінних паперів. При цьому увага акцентується на обороті як документарних, так і бездокументарних пайових цінних паперів.

Під оборотом цінних паперів розуміються всі правовідносини стосовно переходу цінних паперів від однієї особи до іншої, за винятком правовідносин, що виникають при емісії (первинному розміщенні) цінних паперів.

У дисертації проведено аналіз вітчизняного законодавства, яке визначає момент виникнення у набувача права власності на іменні документарні цінні папери, на підставі чого запропоновано викласти абзац 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості обігу бездокументарних цінних паперів» у такій редакції: «Іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо законом чи умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають обороту), передаються новому власнику в порядку, визначеному законом. Право власності на іменні цінні папери переходить до набувача з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів».

Право власності на іменні пайові цінні папери може переходити в порядку спадкування. Національне законодавство не містить спеціальних норм щодо моменту виникнення права власності на іменні, в тому числі пайові, цінні папери у випадку їх набуття у порядку спадкування. За результатами аналізу відповідних правовідносин пропонується використати за аналогією норми про визначення моменту виникнення у спадкоємців права власності на нерухоме майно до правовідносин з іменними цінними паперами, а саме: визначити моментом набуття права власності на іменні цінні папери момент реєстрації права власності у реєстратора власників іменних цінних паперів (документарні іменні цінні папери) або зберігача чи депозитарія (бездокументарні цінні папери). При цьому зауважується, що після реєстрації права власності спадкоємцям повинна надаватись можливість реалізувати права, закріплені в іменних цінних паперах, починаючи з моменту відкриття спадщини, за умови своєчасної реєстрації свого права власності на набуті цінні папери.

Закріплення обов'язку реєстрації права власності спадкоємцями сприятиме, зокрема, стабільності корпоративних правовідносин. Наслідком несвоєчасної реєстрації права власності може бути обмеження можливості отримання тих благ, які закріплені в іменних цінних паперах, за період прострочення виконання вказаного обов'язку.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розв'язанні комплексу теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з розміщенням та оборотом іменних пайових цінних паперів, що, зокрема, виявляється у такому.

1. Ознаками правового режиму іменних пайових цінних паперів є те, що він:

1) складається з комплексу взаємопов'язаних правових засобів, спрямованих на врегулювання відносин з випуску та обігу іменних пайових цінних паперів;

2) включає в себе елементи приватноправових і публічно-правових засобів регулювання суспільних відносин і визначається наявністю правових норм, що закріплюються в законах, підзаконних актах, приватноправових актах, прийнятих суб'єктами фондового ринку (фондовими біржами, іншими саморегулівними організаціями) та закріплених у правочинах;

3) визначається диспозитивними ознаками, які обмежуються імперативними приписами, встановленими з метою захисту прав та інтересів суб'єктів фондового ринку;

4) є динамічним явищем, що характеризується постійним розвитком національного законодавства і його узгодженням в першу чергу з європейськими стандартами.

2. Однією з ознак пайових цінних паперів є рівень ризиковості здійснення відповідних інвестицій у цінні папери. Набуваючи пайові цінні папери, інвестор не має жодних гарантій отримання прибутку, а емітент таких паперів не може чітко визначити розмір своїх зобов'язань перед власниками цінних паперів. Наявність прибутку у власників пайових цінних паперів залежить від успішності діяльності акціонерних товариств чи фондів, в які здійснюються інвестиції.

3. Цінні папери передбачають нерозривний зв'язок між документом і закріпленими в ньому правами. У зв'язку з цим оборот таких прав не може відбуватись окремо від обороту цінних паперів. Виходячи з того, що згідно з абзацом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» допускається обіг як цінних паперів, так і закріплених в них прав, пропонується внести зміни до вказаної норми, а саме викласти її в такій редакції: «оборот цінних паперів - перехід права власності на цінні папери на підставі правочинів та інших юридичних фактів, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів».

4. Визначено, що з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» переважне право на придбання акцій в інших акціонерів закритих акціонерних товариств протягом строку існування таких товариств, матимуть акціонери лише тих акціонерних товариств, у статутах яких закріплене вказане переважне право.

5. Характерною рисою немайнових прав є відсутність у них економічного змісту. Такі права не можуть бути оцінені в грошовому чи іншому майновому еквіваленті. Виходячи з цього норма ч. 1 ст. 11 Закону України «Про акціонерні товариства», яка передбачає можливість оплати вартості акцій «немайновими правами, що мають оцінку», не відповідає загальним положенням цивільного права. З метою виправлення цього недоліку, пропонується виключити з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про акціонерні товариства» слова «немайновими правами, що мають оцінку».

6. Аргументовано необхідність чіткої регламентації правовідносин, пов'язаних з можливістю виплати дивідендів власникам інвестиційних сертифікатів закритих пайових інвестиційних фондів. У зв'язку з цим пропонується доповнити абзац 4 ст. 26 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» реченнями такого змісту: «Дивіденди за інвестиційними сертифікатами закритого пайового інвестиційного фонду сплачуються, якщо це передбачено регламентом фонду. Виплата дивідендів власникам таких інвестиційних сертифікатів здійснюється в обсязі, визначеному регламентом інвестиційного фонду з чистого прибутку фонду, отриманого у звітному році, у строк не пізніше шести місяців після його закінчення».

7. Запропоновано закріпити в чинному законодавстві поділ інвестиційних сертифікатів на іменні і на пред'явника, а саме доповнити ст. 26 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» абзацом такого змісту: «Інвестиційні сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника».

8. На підставі аналізу польського законодавства, яке регулює правовідносини щодо контролю з боку інвесторів за діяльністю з управління фінансами інвестиційного фонду, запропоновано закріпити в національному законодавстві можливість створення спостережних (наглядових) рад в усіх інвестиційних фондах, а не лише в інвестиційних фондах, сертифікати яких були випущені у приватному порядку.

9. Запропоновано врегулювати порядок відчуження інвестором, який входить до складу спостережної (наглядової) ради інвестиційного фонду, інвестиційних сертифікатів у кількості, що визначена регламентом фонду як мінімально-необхідна для обрання до складу вказаного органу. При цьому видається за доцільне використати досвід польського законодавця щодо врегулювання аналогічних правовідносин, а саме положення ч. 1 ст. 141 Закону Республіки Польща «Про інвестиційні фонди».

З огляду на це, пропонується доповнити ч. 7 ст. 25 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» таким реченням: «Інвестиційні сертифікати інвестора, який входить до складу спостережної (наглядової) ради, повинні бути заблоковані на його рахунку в кількості, мінімальний розмір якої визначений регламентом пайового інвестиційного фонду. У разі відчуження інвестором сертифікатів, що призводить до залишення у його власності інвестиційних сертифікатів у кількості, що менша за визначену регламентом інвестиційного фонду, інвестор виключається зі складу спостережної ради з дня зняття блокування».

10. Обґрунтовано, що правочини щодо цінних паперів підлягають вчиненню в письмовій формі під умовою недійсності. У зв'язку з цим запропоновано викласти ч. 5 ст. 5 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості обігу бездокументарних цінних паперів» у такій редакції: «Правочини щодо цінних паперів вчиняються у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню лише у випадках, передбачених законодавством чи домовленістю сторін. Наслідком недодержання сторонами письмової форми правочину є його недійсність».

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Бірюков В. І. Визначення поняття цінних паперів / В. І. Бірюков // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 6. - С. 50-52.

2. Бірюков В. І. Деякі колізії в законодавстві України про цінні папери / В. І. Бірюков // Право України. - 2000. - № 5. - С. 89-90.

3. Бірюков В. І. Письмові правочини за законодавством Польщі. Від традиційних до електронних / В. І. Бірюков // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 4. - С. 79-81.

4. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / [С. С. Бичкова, Ю. В. Білоусов, В. І. Бірюков та ін.] ; за заг. ред. С. С. Бичкової. - К. : Атіка, 2008. - 840 с. - (Гл. 7, розд. IV. - С. 556-567).

5. Цивільне право України. Загальна частина : [підручник] ; за ред. І. А. Бірюкова, Ю. О. Заіки. - К. : КНТ, 2006. - 480 с. - (Гл. 6, § 3 «Підприємницькі товариства». - С. 122-134; Гл. 9 «Цінні папери як специфічні об'єкти цивільного права». - С. 153-171).

6. Цивільне право України : [навч. посіб.] ; за заг. ред. І. А. Бірюкова, Ю. О. Заіки. - [2-ге вид., зі змінами]. - К. : Істина, 2004. - 224 с. (Гл. 3, п. 37 «Цінні папери як об'єкти цивільного права». - С. 43-44; Гл. 3, п. 38 «Види цінних паперів». - С. 44-45).

7. Цивільне право України. Загальна частина : [посіб.] / [І. А. Бірюков, Ю. О. Заіка, В. С. Гопанчук] ; за ред. І. А. Бірюкова, Ю. О. Заіки. - К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. - 408 с. - (Гл. 15 «Цінні папери як об'єкти речового права». - С. 250-267).

8. Цивільне право України. Загальна частина : [навч. посіб.] / [І. А. Бірюков, Ю. О. Заіка, В. М. Співак, В. І. Бірюков]. - К. : Наук. думка, 2000. - 304 с. (Цінні папери як об'єкти цивільного права. - С. 83-87).

9. Бірюков В. І. Неузгодженість деяких законодавчих положень про емісію цінних паперів / В. І. Бірюков // Проблемні питання цивільного та господарського права : ІІ Міжнар. студ. наук.-практ. конф. студентів та аспірантів, 16 лют. 2007 р., м. Харків : матеріали конф. - Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. - С. 346-349.

10. Бірюков В. І. Порівняльна характеристика деяких аспектів законодавства України і Польщі про інвестиційні сертифікати / В. І. Бірюков // Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу : І Міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 берез. 2005 р., м. Хмельницький : матеріали конф. - Львів : Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. - Вип. 1. - С. 64-65.

11. Biriukov V. Pojкcie akcji w prawie polskim a ukrainskim // Rocznik Europejskiego Kolegium Polskoich i Ukraiсskich Uniwersytetуw. - 2003. - № 2. - S. 145-149.

12. Бірюков В. І. Іменні цінні папери як об'єкти цивільного права України і Польщі / В. І. Бірюков // Rocznik Europejskiego Kolegium Polskoich i Ukraiсskich Uniwersytetуw. - 2002. - № 1. - S. 224-228.

13. Бірюков В. І. Аналіз деяких положень про цінні папери у новому ЦК України / В. І. Бірюков // Проблеми цивільного права та цивільного процесу на сучасному етапі розвитку законодавства : Міжвуз. курсант. (студент.) наук. конф., 5 квіт. 2002 р., м. Донецьк : матеріали конф. - Донецьк : Донецьк. ін-т внутр. справ МВС України, 2002. - С. 147-151.

Анотація

Бірюков В. І. «Правовий режим іменних пайових цінних паперів за законодавством України і Республіки Польща (порівняльно-правовий аспект)». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва АПрН України. - Київ, 2009.

Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, в якій комплексно досліджується правовий режим іменних пайових цінних паперів. В роботі акцентується увага на недосконалості законодавчого визначення поняття іменних пайових цінних паперів і пропонується авторське визначення цього юридичного терміну.

В дослідженні визначено ознаки іменних пайових цінних паперів, що дають змогу виділити їх серед інших видів цінних паперів. Так, всі пайові цінні папери засвідчують майнову участь їх власників у юридичній особі (акціонерному товаристві) або в інвестиційних фондах чи фондах операцій з нерухомістю. Обґрунтовано необхідність закріплення норми, згідно з якою правочини щодо цінних паперів підлягатимуть укладенню в письмовій формі, недотримання якої тягне їх недійсність.

На підставі аналізу законодавства, судової практики та доктрини України і Республіки Польща, порівняння вирішення вказаних проблем в обох правових системах визначається правова природа й особливості вказаних об'єктів, виявляються недоліки правового регулювання в українському праві. На основі цих результатів, а також з урахуванням особливостей українського права зроблено численні пропозиції щодо реформування чинного вітчизняного законодавства.

Ключові слова: іменні цінні папери; пайові цінні папери; оборот акцій, інвестиційних сертифікатів та сертифікатів фондів операцій з нерухомістю; польське право.

Аннотация

Бирюков В. И. «Правовой режим именных паевых ценных бумаг по законодательству Украины и Республики Польша (сравнительно-правовой аспект)». - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Научно-исследовательский институт частного права и предпринимательства АПрН Украины. - Киев, 2009.

Диссертация является самостоятельной завершенной научной работой, в которой комплексно исследуется правовой режим именных паевых ценных бумаг. На основании анализа законодательства, судебной практики и доктрины Украины и Республики Польша определяется правовая природа указанных ценных бумаг, их особенности и выявляются недостатки правового регулирования в украинском праве.

В диссертационном исследовании детально анализируются такие виды именных паевых ценных бумаг, как акции, инвестиционные сертификаты и сертификаты фондов операций с недвижимостью. Кроме того, предметом исследования являются правоотношения, возникающие при эмиссии именных паевых ценных бумаг, как и при их гражданско-правовом обороте.

Предложено дополнить действующее законодательство Украины нормой о том, что сделки с именными ценными бумагами должны совершатся в письменной форме, не соблюдение которой влечет их недействительность.

В результате проведенного сравнительного анализа польского и украинского законодательств и доктрин в сфере оборота именных паевых ценных бумаг, а также с учетом особенностей украинского права даются предложения по совершенствованию действующего украинского законодательства.

Ключевые слова: именные ценные бумаги, паевые ценные бумаги, оборот акций, инвестиционных сертификатов и сертификатов операций с недвижимостью, польское право.

Summary

Biriukov V. «Legal regime of nominal share securities according to the legislation of Ukraine and Republic Poland (comparative aspect)». - Manuscript.

Dissertation for conferring the scientific degree of Candidate of legal sciences on the speciality 12.00.03 - Civil Law and Civil Procedure; Family Law; International Private Law. - Scientific research institute of private law and entrepreneurship of Academy of law sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

The dissertation represents an original scientific work. It contains a comprehensive analysis of the legal regime of nominal share securities. On the basis of an in-depth analysis of Polish legislation and doctrines in the sphere of nominal share securities, the similar collisions and shortcomings in Ukrainian legislation are being revealed.

Nowadays, Ukraine is actively aspiring to integration with the EU institutions. The prior task for our state is the harmonization of national legislation with EU legislation. It is very useful to study the experience of UE members. Presently, the Republic of Poland has reached success on the way of integration to the European Union. Poland is one of the states having practice in coordination of national legislation with the European Union Legislation standards. The experience of this country could be successfully used by Ukraine, because both countries have common traditions in the Law Schools. Moreover, both legislation systems have a lot of common features.

The choice of the Polish law on nominal shares securities to be a model for comparison with the domestic laws of Ukraine was made due to the fact that it is characterized by a high degree of development and systematization of legal regulations.

Polish private law is based on the principles of continental law. Therefore, it has many features in common with the Ukrainian civil law. A powerful school of civil law was created in the Republic of Poland. One of its major deeds is the essential doctrinal analysis of problems associated with the circulation of securities, including nominal shares securities.

The juridical nature of shares, investment certificates and certificates of funds for real estate operations are being analyzed in the research work. Another subject of research is the legal relations appearing in the process of emission and civil circulation of nominal share securities.

The dissertation defines the notion of legal regime of nominal share securities, i.e. process of legal regulation of property and non-property relations concerning the emission and civil circulation of nominal share securities, characterized by establishment of rules of conduct of particular subjects of legal relations and determination of their legal status.

The research suggests a definition of the nominal share securities. According to the author, the ownership of the nominal securities is registered in accounts of securities (in the nondocumentary form) or in the registry of nominal securities owners and in the text of securities certificate (in documentary form). The nominal share securities confirm participation in a joint stock company, investment fund or funds for real estate operations. Nominal share securities provide the rights that were stipulated by the eminent in the process of issue of securities, provided by law.

According to the Polish law on securities, all juridical facts concerning the nominal securities have to be indicated in the text of securities certificates. The conclusion that this norm should to be implemented in Ukrainian legislation was made in the dissertation.

It has been substantiated that the agreements concerning the securities should be concluded in the written form sub modo invalidity.

The non-property rights determined by nominal shares of joint - stock companies, in particular the right to control the management body of company, constitute a separate group of non-property rights which does not belong to the list of non-property rights regulated by the general norms of the Civil Code of Ukraine.

The comparative analysis of the Polish and Ukrainian legislation conducted in the dissertation lets the author propose particular improvement of the current Ukrainian legislation on nominal share securities.

The main issues concerning the legislative development in the sphere of nominal share securities circulation are:

- it is proposed to detail the norm of the Civil Code of Ukraine concerning the transfer of documentary securities (if the law or the conditions of issue expressly indicate them to be non-transferable) to the new owner in the manner specified by law, and transfer the ownership of securities to the new holder since the moment the amendments in the registry of owners of nominal securities have been made;