Організація діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян: адміністративно-правовий аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

УДК 342.5:351.74

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ ЩОДО РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Яценко Володимир Семенович

Київ - 2011



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Науковий керівник: доктор юридичних наук,старший науковий співробітник КОВАЛЬСЬКА Віта Володимирівна,Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та процесу.

Офіційні опоненти:доктор юридичних наук АНУФРІЄВ Микола Іванович,Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, доцент кафедри правового регулювання економіки;

кандидат юридичних наук ІЩУК Олександр Сергійович,Генеральна прокуратура України, начальник слідчого відділу.

Захист відбудеться «23» вересня 2011 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К-26.142.02 у Міжрегіональній Академії управління персоналом (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Міжрегіональної Академії управління персоналом (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2).

Автореферат розісланий «23» серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.П. Христинченко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Звернення людей до органів влади з питань, які вони вважають важливими для себе і для суспільства, мало місце на початку процесів державотворення. У сучасному суспільстві воно набуло певних організаційних форм і врегульовано в законодавстві, а право на звернення перетворилося в істотну гарантію захисту прав і свобод людини та громадянина.

Розгляд звернень громадян є формою діяльності прокуратури як правоохоронної інституції. Сприяють зверненням громадян до органів прокуратури особливостями функцій, які покладені на даний правоохоронний орган, а також неспроможністю відповідних посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування на належному рівні вирішити різноманітні питання, які порушуються в зверненнях громадян. Слід також підкреслити, що в очах громадян звернення до органів прокуратури традиційно пов'язується із законністю, швидкістю та ефективністю вирішення їх проблем. Тому належний рівень роботи зі зверненнями громадян значною мірою сприяє формуванню позитивного іміджу органів прокуратури. Особливе значення для забезпечення законності у провадженні за зверненнями громадян має реалізація наглядової функції прокуратури.

Сучасний розвиток юридичної науки з пріоритетами прав людини і громадянина зумовлюють необхідність теоретичного і практичного узагальнення результатів досліджень, осмислення стану норм чинного законодавства України, що регламентує діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян, та визначення в ньому місця інституту звернень громадян, який повинен впливати на роботу прокуратури з метою її вдосконалення.

Варто зазначити, що загальні проблеми правоохоронної діяльності, теоретичних та практичних питань провадження зі звернень громадян як складової адміністративного процесу в цілому та особливостей його здійснення в органах прокуратури досліджували такі вітчизняні науковці, як В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, О.О. Бандурка, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, В.Л. Грохольський, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, О.М. Клюєв, В.В. Ковальська, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, В.В. Конопльов, М.В. Корнієнко, М.Н. Курко, О.М. Музичук, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, А.М. Подоляка, Т.О. Проценко, М.М. Тищенко, В.К. Шкарупа, Х.П. Ярмакі та ін. Однак, незважаючи на інтенсивність досліджень, присвячених різним аспектам зазначеної проблематики, багато її питань дотепер залишаються дискусійними. Це стосується насамперед перегляду державної політики України в галузі реформування органів прокуратури України; відсутності чіткого визначення поняття «звернення»; врегулювання особливостей правовідносин, які визначаються специфікою функцій прокуратури з розгляду звернень громадян, що дає підстави вважати їх або прокурорсько-наглядовими, або судово-процесуальними. Залишаються невирішеними питання визначення стадій роботи зі зверненнями громадян. Іншими словами, відсутній єдиний підхід щодо розуміння сутності і механізмів організації діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян.

Таким чином, необхідність подальшого становлення, розвитку та удосконалення організації діяльності з розгляду звернень громадян в цілому, та органами прокуратури зокрема, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, низка організаційно-правових проблем у сфері прокурорської діяльності обумовлюють актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п. 10 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр., затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 347 від 29.07.2010 р. п.п. 3.1, 3.3, 3.5 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, системи правового регулювання та практики правоохоронної діяльності щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина визначити сутність, особливості та процедури провадження зі звернень громадян в органах прокуратури, тобто сформулювати науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення її діяльності.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання: правоохоронний прокуратура законний свобода

з'ясувати поняття та зміст, сутність та особливості провадження зі звернень громадян в органах прокуратури;

визначити місце провадження зі звернень громадян у структурі адміністративного процесу;

охарактеризувати основні види звернень громадян та причини їх надходжень до органів прокуратури;

розкрити зміст принципів та поняття стадій провадження зі звернень громадян в органах прокуратури;

з'ясувати роль та місце прокурора у системі суб'єктів провадження зі звернень громадян, його обов'язки щодо здійснення цього провадження;

охарактеризувати акти прокурорського реагування на виявленні при розгляді звернень громадян порушень закону;

визначити систему засобів забезпечення законності здійснення провадження зі звернень громадян в органах прокуратури;

сформулювати пропозиції щодо підвищення ефективності здійснення провадження зі звернень громадян в органах прокуратури та удосконалення його правового регулювання.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з приводу організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян.

Предмет дослідження становлять теоретичні та адміністративно-правові аспекти організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Здійснено системний аналіз організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (розділи 1-3), порівняльно-правовий метод використано для аналізу точок зору вчених щодо проблем реформування адміністративного процесу, визначення його структури, принципів та стадій провадження зі звернень громадян в органах прокуратури (підрозділи 1.3, 2.2), логіко-юридичний - для визначення забезпечення законності в діяльності органів прокуратури з розгляду звернень (підрозділи 2.4, 3.1, 3.2, 3.3), системно-структурний - для визначення структури адміністративного процесу та місця прокурора у системі суб'єктів провадження зі звернень громадян (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3), формально-логічний - для формулювання пропозицій щодо внесення змін до чинних нормативно-правових актів, які прямо або опосередковано регулюють провадження зі звернень громадян (підрозділи 1.3, 2.1, 3.2, 3.3). Статистичний, історичний і документальний аналіз застосовувались для визначення недоліків правового та організаційного супроводження діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян (розділи 1-3).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців в галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, в тому числі зарубіжних вчених. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади діяльності прокуратури України щодо розгляду звернень громадян. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового регулювання та організації діяльності із зазначених питань може бути використано в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів прокуратури, статистичні матеріали, довідкові видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно дослідити проблемні питання діяльності прокуратури України щодо розгляду звернень громадян. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

системно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки визначаються проблемні правові та організаційні питання діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян, подано авторське бачення шляхів їх вирішення;

основні елементи організації діяльності органів прокуратури із звернень громадян охарактеризовано у взаємозв'язку його мети і завдань; суб'єктів і об'єктів звернень; механізму взаємодії суб'єктів звернення та прокуратурою; запропоновано шляхи його врегулювання;

удосконалено:

поняття, зміст, перелік принципів провадження із звернень громадян, визначено його систему, уточнені завдання провадження за зверненнями громадян;

характеристику правового забезпечення, поняття, ознаки провадження за зверненням громадян в органах прокуратури України; напрямків та форм діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян;

розуміння сутності, значення та особливостей організації діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян, наслідком чого стало уточнення переліку обов'язків прокуратури щодо розгляду звернень громадян, удосконалення заходів прокурорського реагування на порушення виявленні при розгляді звернень громадян; а також перегляд ролі та призначення цивільного контролю за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян;

дістали подальшого розвитку:

з'ясування сутності і значення діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян, визначення його особливостей, що дозволило відмежувати його від звернень громадян до інших органів влади, а також обґрунтовано висновок про доцільність нормативного закріплення завдань прокуратури щодо проваджень із розгляду звернень громадян;

питання забезпечення організації діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян, основну увагу під час якого приділено удосконаленню його структури, а також вирішення низки внутрішньо-організаційних проблем їх діяльності;

визначення сутності та значення правового регулювання діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян, у зв'язку з чим удосконалено їх понятійний апарат, перелік спеціальних ознак діяльності прокуратури, у новому аспекті визначено їх значення;

сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правових аспектів організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян, у тому числі щодо уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема: 1) Конституції України; 2) законів України «Про прокуратуру», «Про звернення громадян», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави»; 3) підзаконних нормативних актів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

у науково-дослідній сфері - положення і висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем правового регулювання здійснення провадження зі звернень громадян в органах прокуратури;

у сфері правотворчості - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, які регулюють як організацію діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян, так і діяльності прокуратури в цілому;

у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність організації діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян;

у навчальному процесі - матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників і навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Адміністративна діяльність ОВС», вони вже використовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін в Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Апробація результатів дисертації. Положення дисертації доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях, а саме «Сучасні проблеми правової системи та державотворення в Україні» (Черкаси, 2011 р.), «Прокуратура України: історія, сьогодення та перспективи розвитку» (Київ, 2011 р.), «Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток Української держави» (Харків, 2011 р.), круглих столах, координаційних нарадах, а також на засіданнях кафедри адміністративного права та процесу факультету з підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в п'яти наукових статтях в наукових журналах та збірниках наукових праць, а також тезах доповідей і наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів‚ поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 193 сторінки. Список використаних джерел складається із 197 найменувань і займає 25 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; сформульовано мету і завдання, об'єкт та предмет дослідження, його методи; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надається інформація про апробацію основних положень дисертації та публікації.

Розділ 1 «Теоретико-методологічні засади розгляду звернень громадян прокуратурою України» присвячено загальній характеристиці права громадян на звернення, з'ясуванню сутності та характеристиці видів звернень громадян до прокуратури України, особливостям провадження прокуратурою звернень громадян як елементу адміністративного процесу.

У підрозділі 1.1 «Поняття, сутність та види звернень громадян до органів прокуратури» зазначено, що право на звернення громадян розглядається, як важливий соціально-правовий інститут держави, є предметом реагування органів прокуратури з метою забезпечення законності, охорони прав та свобод громадян, а також охорони державних інтересів.

Запропоновано під зверненням громадян до органів прокуратури розуміти спосіб ініціювання громадянами в усній або письмовій формі спілкування з органами прокуратури, з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина шляхом владного вирішення питань суспільного, державного, колективного чи особистого життя, що передбачає реагування органів прокуратури на звернення.

Акцентовано увагу на тому, що захищаючи свої законні права і свободи, громадяни звертають увагу органів прокуратури на порушення законності і, хоча опосередковано, захищають існуючи в державі та суспільстві правовідносини. Зроблено висновок, що значна кількість скарг на дії суб'єктів державного управління є своєрідним сигналом звернення уваги на його стан.

Запропонована класифікацію звернень громадян: 1) за змістом звернення: пропозиція (зауваження), заява, клопотання, скарга; 2) за чисельністю осіб, що звертаються: одноособове звернення, колективне звернення (вимога); 3) за формою звернення: усне, письмове; 4) за підставою звернення: первинне, повторне (похідне); 5) за механізмом гарантування права громадянина на звернення: механізм реалізації прав громадянина (надання управлінської послуги); механізм охорони прав громадянина (пропозиція (зауваження), скарга); механізм захисту прав громадян (право на оскарження).

У підрозділі 1.2 «Звернення громадян до прокуратури України як форма реалізації їх прав і свобод в адміністративному праві» охарактеризовано звернення громадян як форми реалізації їх прав і свобод та зазначено, що інститут звернення громадян набуває особливого значення в адміністративному праві, оскільки по-перше, сприяє реальній участі в державному та суспільному житті кожного громадянина, формуючи адміністративно-правові відносини; по-друге, зростанню психологічної впевненості громадян у можливості впливати на хід подій в управлінні державою; по-третє, є важливим показником настрою громадської думки щодо ефективності діяльності органів прокуратури при вирішенні ними конкретного питання.

Зроблено висновок, що громадяни, реалізуючи своє право на звернення повинні правильно застосовувати положення закону, стосовно розуміння: 1) сутності звернення (що являє собою за формою, за змістом, предметом звернення); 2) цілей подання звернення, державні органи чи посадові особи, до яких адресовано звернення; 3) строків та юридичних наслідків подання звернення.

У підрозділі 1.3 «Провадження із звернень громадян органами прокуратури як різновид адміністративного процесу» зазначено, що при здійсненні провадження зі звернень громадян прокуратурою України слід розрізняти дві важливі складові за допомогою яких забезпечується ефективність реалізації даного права громадян - принципи і стадії провадження кожного з видів звернень громадян. Принципи провадження зі звернень громадян - це основні ідеї, відповідно до яких адміністративно-процесуальна діяльність щодо даного виду звернення здійснюється. Визначено принципи провадження зі звернень громадян органами прокуратури: 1) принцип законності; 2) принцип правової рівності; 3) принцип охорони інтересів держави та особи; 4) принцип публічності (офіційності) процесу; 5) принцип об'єктивної істини; 6) принцип гласності процесу; 7) принцип швидкості й економічності процесу; 8) принцип самостійності в ухваленні рішень; 9) принцип суб'єктивного ставлення громадянина до ухваленого рішення.

Окреслено такі стадії провадження за зверненнями громадян прокуратурою України: 1) стадія ініціації провадження за зверненням громадянина; 2) стадія розгляду звернення й ухвалення рішення щодо нього; 3) стадія оскарження або опротестування рішення за зверненням громадянина; 4) стадія виконання прийнятого за зверненням громадянина рішення.

З огляду на важливість процесуальної діяльності в рамках провадження за зверненнями громадян, запропоновано закріпити в законодавстві визначення завдань даного провадження у Законі України «Про звернення громадян».

Зроблено висновок, що завданнями провадження із звернення громадян органами прокуратури є охорона прав та законних інтересів громадян, які звернулись до прокуратури, а також швидке і повне прийняття рішення зі звернення, забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив правопорушення, був притягнутий до відповідальності, а також визначення причин і умов, які сприяли конкретним порушенням прав громадян, здійснення заходів, спрямованих на неприпустимість подібних порушень надалі.

Розділ 2 «Організаційно-правова діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян» присвячено особливостям нормативно-правового регулювання діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян, характеристиці обов'язків, організаційному забезпеченню діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян, з'ясуванню сутності та особливостей актів прокурорського реагування на виявлені при розгляді звернень громадян порушень закону.

Підрозділі 2.1 «Нормативно-правове регулювання діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян» присвячено аналізу законодавства, що врегульовує організаційно-правові засади діяльності прокуратури України щодо розгляду звернень громадян.

Зроблено висновок, що правове регулювання діяльності прокуратури України щодо розгляду звернень громадян забезпечується 1) Конституцією України; 2) законами України «Про прокуратуру» та іншими нормативно-правовими актами, Верховної Ради України (Положення про класні чини працівників органів прокуратури, Дисциплінарний статут прокуратури і ін.); 3) нормами кодексів України, які визначають підстави і порядок участі прокурорів у різних видах юридичного процесу (цивільного, господарського, кримінального, кримінально-виконавчого, адміністративного тощо). При цьому важливо, щоб положення цих нормативних актів узгоджувались з нормами Закону України «Про прокуратуру», і навпаки; 4) законодавчими актами матеріально-правового характеру взагалі і, щодо розгляду звернень громадян зокрема, які містять вказівки на те, що нагляд за їх додержанням здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. До даної групи нормативно-правових актів автор відносить питання практичної реалізації громадянами України наданого права на звернення, що гарантується Законами України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», Указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення», іншими правовими актами; 5) чинними міжнародними договорами з питань розгляду звернень громадян, ратифікованих Верховною Радою України.

У підрозділі 2.2 «Повноваження прокуратури щодо розгляду звернень громадян» підкреслено, що вибір громадянина звернутися до органів прокуратури за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів є законодавчо обґрунтованим, оскільки прокурорськими функціями є виявлення порушень закону, вирішення питання про притягнення порушника до відповідальності і захист законослухняного громадянина. Доведено, що провадження із розгляду звернень громадян до органів прокуратури має юрисдикційний характер, оскільки спрямоване на незалежне вирішення наявного чи потенційного спірного юридичного питання, тобто вирішення юридичної справи, захист порушених, оскаржуваних чи таких, що знаходяться під загрозою порушення або оспорювання, прав, свобод та законних інтересів.

Визначено, що під час розгляду звернень громадян прокурор має такі повноваження: безперешкодно за посвідчення, що підтверджує посаду, входить у приміщення державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядковані чи належності, до військових частин, установ без спеціальних перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для здійснення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою і таких, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію; вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності, а також про заходи щодо її забезпечення; вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і під конкретних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також забезпечення фахівців для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

Зроблено висновок, що основним обов'язком прокуратури України щодо розгляду звернень громадян є здійснення прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами.

У підрозділі 2.3 «Організаційне забезпечення розгляду звернень громадян органами прокуратури» зазначено, що ефективність діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян багато у чому залежить від її організаційних аспектів. Підкреслено, що організаційне забезпечення діяльності органів прокуратури пов'язані із суто організаційною роботою забезпечення звернення громадян, яка не потребує чіткого юридичного оформлення та не пов'язана із здійсненням юридично значущих дій, що спричиняють правові наслідки. Зроблено висновок, що нормативно-правовими актами врегулюванні загальні процедури здійснення організаційних заходів щодо розгляду звернень громадян.

Визначено, що до організаційних аспектів діяльності органів прокуратури щодо забезпечення розгляду звернень громадян доцільно віднести: 1) аналітичну роботу; 2) планування роботи; 3) проведення нарад, зборів трудового колективу, інших подібних масових заходів внутрішньо-організаційного спрямування; 4) діловодство; 5) забезпечення управління органами прокуратури (інформаційне, кадрове, матеріально-технічне, фінансове); 6) надання методичної допомоги підпорядкованим підрозділам.

У підрозділі 2.4 «Акти прокурорського реагування на виявлені при розгляді звернень громадян порушення закону» визначено, що повноваження прокурора щодо усунення порушень законів і підзаконних актів становлять собою систему правових засобів, які використовуються прокурором для припинення правопорушень, відновлення законності, усунення викликаних порушеннями закону негативних наслідків.

Підкреслено, що вибір засобів прокурорського реагування повинен залежати від ступеня суспільної небезпеки порушення прав і свобод людини та громадянина, що виявленні при розгляді звернень громадян. Зроблено висновок, що ступінь суспільної небезпеки має визначатися, виходячи з порушеного закону чи підзаконного акта, поширеності (актуальності суспільно-правових відносин), наслідків, що настали, особи правопорушника.

В роботі охарактеризовані правові акти реагування прокурора на виявлені при розгляді звернень громадян порушення законності відповідно до Закону України «Про прокуратуру»(протест; припис; подання; постанова).

Розділ 3 «Забезпечення законності як форма адміністративно-правового удосконалення діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян» складається з трьох підрозділів, в яких поглиблено аналізуються процес реалізації прокурорського нагляду та судового контролю за дотриманням законності в органах прокуратури з розгляду звернень громадян, особливості цивільного контролю за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури у вище визначеній сфері. Проаналізовані порушення законодавства про звернення громадян посадовими особами прокуратури, запропоновані шляхи їх вирішення.

У підрозділі 3.1 «Прокурорський нагляд та судовий контроль за дотриманням законності з розгляду звернень громадян» визначено, що прокурорсько-наглядова діяльність із забезпечення прав і свобод людини і громадянина - це сукупність організаційно-правових заходів, які забезпечують повноцінну діяльність прокуратури при здійсненні покладених на неї обов'язків у сфері нагляду за зверненнями громадян. Окреслені принципи прокурорсько-наглядового процесу у сфері звернень громадян до яких, на думку автора, слід віднести: 1) принцип об'єктивної істини; 2) рівності перед законом всіх учасників прокурорсько-наглядового процесу; 3) гарантованості усунення порушень закону їх причин і умов; 4) відповідальності посадових осіб прокуратури; 5) дотриманням законів і здійснення наглядових заходів в межах компетенції, визначеної законами; 6) національного язика прокурорсько-наглядового процесу.

Відображені особливості змісту стадій прокурорсько-наглядового процесу як адміністративно-правового способу забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина.

Визначено, що судовий контроль за дотриманням законності органами прокуратури з розгляду звернень громадян - це вид неупередженого та ефективного контролю, який об'єднує основні риси судової влади і ознаки юрисдикційної діяльності органів держави (забезпечує панування права в процесі розв'язання юридичних конфліктів між громадянами та посадовими особами, уповноваженими розглядати звернення, і застосовує передбачені законодавством санкції).

Зроблено висновок, що судовий контроль, забезпечуючи законність з розгляду звернень громадян органами прокуратури, спрямований передусім на: підтримання відповідності державно-управлінських рішень Конституції та іншим чинним законодавчим актам України; забезпечення захисту прав і свобод суб'єктів правовідносин у сфері звернень; попередження випадків зловживання службовим становищем та перевищення владних повноважень; поновлення режиму законності у випадках його порушення незаконними діями чи бездіяльністю органів прокуратури.

У підрозділі 3.2 «Цивільний контроль за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян» визначено, що об'єктом цивільного контролю за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян є органи прокуратури, предметом - діяльність органів прокуратури з питань забезпечення законності при розгляді звернень громадян.

Окреслені особливості цивільного контролю за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян: 1) є різновидом державного контролю; 2) здійснюється систематично (постійно); 3) є механізмом участі державних органів та громадських організацій у здійсненні функції контролю; 4) здійснюється системою законодавчо визначених суб'єктів, основні повноваження яких закріплені у спеціальному Законі України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави»; 5) суб'єкти цивільного контролю мають обмежені контролюючі повноваження, оскільки у переважній більшості випадків не мають права самостійно втручатися в оперативну діяльність органів прокуратури, самостійно притягувати правопорушників до юридичної відповідальності; 6) рішення суб'єктів цивільного контролю носять здебільшого профілактичне спрямування; 7) основною метою цивільного контролю є підвищення ефективності діяльності органів прокуратури щодо забезпеченням законності під час розгляду звернень громадян; 8) основним завданням - аналіз, перевірка (спостереження) та спрямування діяльності підконтрольних суб'єктів відповідно до їх завдань та встановлених приписів (норм права, вимог, правил, стандартів тощо); 9) призначенням: виявлення фактичного стану справ у діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян; виявлення, попередження, а у деяких випадках припинення правопорушень та притягнення винних до відповідальності; 10) має зовнішню спрямованість, оскільки здійснюється органами (посадовими особами), які не входять до організаційно-штатної структури органів прокуратури, які перевіряються; 11) здійснюється стосовно організаційно не підпорядкованих суб'єктів у чітких правових рамках, відповідно до норм права, які містяться в законодавчих та відповідних підзаконних актах.

Зроблено висновок, що основними суб'єктами цивільного контролю за діяльністю органів прокуратури є: Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; центральні та місцеві органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування; судові органи України; громадяни України та громадські організації; засоби масової інформації.

У підрозділі 3.3 «Відповідальність посадових осіб прокуратури за порушення законодавства про звернення громадян» визначені дві основні причини порушень законності у діяльності прокуратури у сфері звернень громадян: 1) низький рівень професійної підготовки, обумовлений недоліками навчально-виховного процесу в юридичних, зокрема, спеціалізованих навчальних закладах, коли недостатньо враховуються особливості правозастосовної діяльності в тій чи іншій системі державних органів; 2) низький рівень правосвідомості посадових осіб, що, зокрема, проявляється у їх безпринципності, підвищеній чутливості до зовнішніх впливів, нечесності і користолюбстві, впевненості у допустимості будь-яких засобів для забезпечення професійної кар'єри.

Зроблено висновок, що гарантії законності в діяльності прокуратури у сфері звернень громадян, можна поділити на загальні і спеціально-юридичні. Загальний характер мають: економічні гарантії; політичні гарантії; ідеологічні гарантії. До числа спеціальних юридичних гарантій: а) практичне застосування таких взаємопов'язаних із принципом законності засад організації і діяльності прокуратури, як її єдність і централізація, незалежність у здійсненні повноважень, гласність та послідовне проведення цих засад у життя; б) оптимальне визначення правового статусу прокуратури та її функцій, конкретизація повноважень та процесуального порядку їх застосування; в) упорядкування законодавства, за додержанням і правильним застосуванням якого здійснюється прокурорський нагляд; г) удосконалення організаційно-правових форм відомчого та судового контролю за законністю та обґрунтованістю рішень і дій посадових осіб прокуратури.



ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі - визначення особливостей організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян. У результаті дисертаційного дослідження автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети основні з них такі:

Визначено, що під зверненням громадян до органів прокуратури слід розуміти спосіб ініціювання громадянами в усній або письмовій формі спілкування з органами прокуратури, з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина шляхом владного вирішення питань суспільного, державного, колективного чи особистого життя, що передбачає реагування органів прокуратури на звернення.

Запропоновано класифікацію нормативно-правового регулювання діяльності органів прокуратури із звернень громадян, в основу якої покладений принцип пріоритетів, на: фундаментальну частину тобто норми, що знайшли своє закріплення у Конституції України, та похідну частину - норми, що детально розкривають зміст фундаментальних, у законах та підзаконних актах. Запропоновано здійснити конкретизацію змісту і порядку застосування повноважень з нагляду за додержанням законів у сфері звернень громадян, за допомогою прийняття Генеральним прокурором України відповідної інструкції.

Обґрунтовано положення стосовно того, що принципово важливим для України є вихід на високий рівень у забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина, щоб відповідати світовим та європейським стандартам. Інститут звернення громадян набуває особливого значення, оскільки по-перше, сприяє реальній участі в державному та суспільному житті кожного громадянина, по-друге, зростанню психологічної впевненості громадян у можливості впливати на хід подій у суспільстві, по-третє, є важливим показником настрою громадської думки з конкретного питання. Крім того, звернення громадян є також засобом впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, установ, організацій, незалежно від форм власності, підприємств, посадових осіб для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Окреслені умови законності рішень і дій прокуратури при здійснення нагляду і реалізації інших функцій у сфері звернень громадян: а) правильна юридична оцінка порушень норм матеріального права; б) додержання процесуальних норм при з'ясуванні фактичних обставин юридичної справи; в) адекватність використаних у діяльності прокуратури засобів реагування характеру правопорушень.

Обґрунтовано положення стосовно того, що принципово важливим для українського суспільства є реформування з визначенням правового положення органів прокуратури як середньої ланки між судовою і виконавчою владою, підпорядковану безпосередньо Президенту. Таке положення надасть можливість незалежно здійснювати контроль за законністю, зокрема, у сфері звернень громадян.

Окреслено комплекс елементів цивільного контролю за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян. Об'єктом цивільного контролю є органи прокуратури, предметом - діяльність органів прокуратури з питань забезпечення законності при розгляді звернень громадян. Суб'єктами цивільного контролю за діяльністю органів прокуратури є: Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; центральні та місцеві органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування; судові органи України; громадяни України та громадські організації; засоби масової інформації.

Охарактеризовані особливості цивільного контролю за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян: 1) є різновидом державного контролю; здійснюється систематично (постійно); 2) є механізмом участі цивільних органів у здійсненні функції контролю; 3) здійснюється системою законодавче визначених суб'єктів, основні повноваження яких закріплені у спеціальному Законі України - «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави»; 4) суб'єкти цивільного контролю мають обмежені контрольні повноваження; 5) у переважній більшості випадків рішення суб'єктів цивільного контролю носять профілактичне спрямування; 6) основною метою цивільного контролю є підвищення ефективності діяльності органів прокуратури щодо забезпеченням законності під час розгляду звернень громадян; 7) основним завданням є аналіз, перевірка (спостереження) та спрямування діяльності підконтрольних суб'єктів відповідно до їх завдань та встановлених приписів (норм права, вимог, правил, стандартів тощо); 8) призначенням: виявлення фактичного стану справ у діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян; виявлення, попередження, припинення правопорушень та притягнення винних до відповідальності; 9) має зовнішню спрямованість, оскільки здійснюється органами (посадовими особами), які не входять до організаційно-штатної структури органів прокуратури, які перевіряються; 10) здійснюється стосовно організаційно не підпорядкованих суб'єктів у чітких правових рамках.

Визначено два напрямки гарантій законності в діяльності прокуратури у сфері звернень громадян: загальні і спеціально-юридичні. Загальний характер мають гарантії: економічні; політичні; ідеологічні. Спеціально-юридичний характер мають гарантії: практичного застосування взаємопов'язаних засад організації і діяльності прокуратури, як гласної, єдиної і централізованої, незалежної у здійсненні повноважень та проведення цих засад у життя; оптимального визначення правового статусу прокуратури та її функцій, конкретизація повноважень та процесуального порядку їх застосування; упорядкування законодавства, за додержанням і правильним застосуванням якого здійснюється прокурорський нагляд; удосконалення організаційно-правових форм відомчого та судового контролю за законністю та обґрунтованістю рішень і дій посадових осіб прокуратури.

Зроблено висновок, що організаційні аспекти діяльності органів прокуратури пов'язані із суто організаційною роботою забезпечення звернення громадян, яка не потребує чіткого юридичного оформлення, не пов'язана із здійсненням юридично значущих дій, що спричиняють правові наслідки. Аргументовано, що до організаційних аспектів діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян доцільно віднести: 1) аналітичну роботу; 2) роботи з планування; 3) проведення нарад, зборів трудового колективу, інших подібних масових заходів внутрішньо-організаційного спрямування; 4) діловодство; 5) забезпечення управління органами прокуратури (інформаційне, кадрове, матеріально-технічне, фінансове); 6) надання методичної допомоги підпорядкованим підрозділам.

Визначено, що повноваження прокурора у сфері звернень громадян за змістом і призначенням створюють основні групи повноважень щодо: 1) виявлення порушень закону, причин порушень і умов, що їм сприяють; 2) усунення порушень закону, причин і умов, які їм сприяли; 3) притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

Удосконалено визначення понять:

правові засобами прокурорського реагування на виявлені при розгляді звернень громадян порушень закону - це передбачені законом форми фіксації та реалізації повноважень прокурора у сфері звернень громадян, спрямовані на усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють.

прокурорсько-наглядова діяльність із забезпечення прав і свобод громадян - це сукупність організаційно-правових заходів, які забезпечують повноцінну діяльність прокуратури при здійсненні покладених на неї обов'язків у сфері нагляду за зверненнями громадян.

судовий контроль за дотриманням законності з розгляду звернень - це вид неупередженого та ефективного контролю, який об'єднує основні риси судової влади і ознаки юрисдикційної діяльності органів держави (забезпечує панування права в ході розв'язання юридичних конфліктів між громадянами та посадовими особами, уповноваженими розглядати звернення, і застосовує передбачені законодавством санкції).

правоохоронна діяльність органів прокуратури - це вид державної діяльності, що здійснюється працівниками органів прокуратури з метою охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, попередження і припинення правопорушень, притягнення винних до відповідальності, охорони, захисту і відновлення прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

інститут провадження за зверненнями громадян до органів прокуратури України є комплексним правовим інститутом прокурорсько-наглядового права, який має процесуальний характер й спрямований на врегулювання відповідної юрисдикційної діяльності.

Сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правових аспектів організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян, у тому числі щодо уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема: 1) Конституції України; 2) законів України «Про прокуратуру», «Про звернення громадян», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави»; 3) підзаконних нормативних актів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Яценко В. С. Акти прокурорського реагування на виявлені при розгляді звернень громадян порушень закону / В. С. Яценко // Наше право. - 2011. - № 1 (ч. 1). - С. 108-114.

2. Яценко В. С. Адміністративно-правова характеристика поняття сутності та видів звернень громадян до органів прокуратури / В. С. Яценко // Європейські перспективи. - 2011. - № 1 (ч. 2). - С. 48-50.

3. Яценко В. С. Звернення громадян в органи прокуратури як форма реалізації їх прав і свобод / В. С. Яценко // Наше право. - 2011. - № 2 (ч. 1). - С. 75-78.

4. Яценко В. С. Відповідальність посадових осіб прокуратури за порушення законодавства про звернення громадян / В. С. Яценко // Наше право. - 2011. - № 2 (ч. 2). - С. 60-65.

5. Яценко В. С. Поняття, сутність та види звернень громадян до органів прокуратури України / В. С. Яценко // Європейські перспективи. - 2011. - № 3. - С. 57-63.



АНОТАЦІЇ

Яценко В.С. Організація діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян: адміністративно-правовий аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжрегіональна Академія управління персоналом, Київ, 2011.

У дисертації досліджується адміністративно-правовий аспект організації діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян, поняття, сутність, види звернень громадян, форми реалізації прав і свобод громадян, провадження із звернень громадян. Детально проаналізовані організація діяльності органів прокуратури із звернень громадян. Акцентовано увагу на прокурорському нагляді та судовому контролі за дотриманням законності з розгляду звернень громадян. Особлива увага приділена питанням здійснення цивільного демократичного контролю за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян. Розглянуті правові обмеження та практичні перешкоди порушень законодавства про звернення громадян посадовими особами прокуратури.

Сформульовано пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання, підвищення ефективності діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян.

Ключові слова: звернення громадян; провадження із звернень громадян; адміністративно-правовий аспект; органи прокуратури; прокурорський нагляд; судовий контроль; законність; відповідальність.



Яценко В.С. Организация деятельности прокуратуры по рассмотрению обращений граждан: административно-правовой аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. - Межрегиональная Академия управления персоналом, Киев, 2011.

В диссертации исследуется административно-правовой аспект организации деятельности прокуратуры по рассмотрению обращений граждан, понятие, сущность, виды обращений граждан, формы реализации прав и свобод граждан, осуществление из обращений граждан. Работа состоит из вступления, трёх разделов, десяти подразделов, выводов и перечня использованной литературы.

В первом разделе исследуется понятие, сущность и виды обращений граждан, обозначено место данного института в системе административного процесса, изучены административно-правовые основы обращения граждан в органы прокуратуры, исследованы и проанализированы формы реализации прав и свобод граждан.

Исследование нормативно-правовой и научно-теоретической базы позволило предложить определение понятия обращения граждан в органы прокуратуры, как способ инициирования гражданами в устной или письменной форме общения с органами прокуратуры, имея целью защиту прав и свобод граждан или общего изменения социальной действительности путем властного решения вопросов общественной, государственной, коллективной или личной жизни, предусматривающий реагирования органов прокуратуры на обращение.

Второй раздел посвящён вопросу организации деятельности органов прокуратуры с обращениями граждан охарактеризовано нормативно-правовое регулирование, обязанности, организационное обеспечение деятельности органов прокуратуры по обращению граждан. Установлены и очерчены акты прокурорского реагирования на выявленные при рассмотрении обращений граждан нарушений закона.

В третьем разделе анализируется процесс прокурорского надзора и судебного контроля за соблюдением законности по рассмотрению обращений. Определены особенности гражданского демократического контроля за обеспечением законности в деятельности органов прокуратуры в выше определенной сфере. Проанализированы нарушения законодательства об обращениях граждан должностными лицами прокуратуры, предложены пути решения.

На основании проведённого исследования осуществлена научная разработка теоретических и практических предложений, направленных на усовершенствование действующего законодательства и повышение эффективности деятельности прокуратуры по рассмотрению обращений граждан.

Ключевые слова: обращение граждан; производство по обращению граждан; административно-правовой аспект; органы прокуратуры; прокурорский надзор; судебный контроль; законность, ответственность.



Yazenko V.S. Organization of the prosecution of consideration applications: administrative and legal-aspekt. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Law, specialty 12.00.07 - administrative law and process, financial law, information law. - Inter-regional Academy of Personnel Management, Kyiv, 2011.

The dissertation focuses on administrative and legal aspects of prosecutorial activity with consideration of citizens, the concept, essence, types of appeals, forms the rights and freedoms of appeals proceedings. Analyzed in detail the organization of the prosecution of appeals. The attention to public prosecution and supervision of judicial control over the legality of consideration of citizens. Special attention is paid to the implementation of democratic civilian control over law enforcement activities in the prosecution of consideration of citizens. The legal restrictions and practical impediments violations of the appeals by officials of the Procuracy.

Suggestions and recommendations on improving legal regulation. Increasing the efficiency of the prosecution to consider appeals.

Key words: appeals, proceedings of the appeals, administrative and legal aspects, prosecutors, procurer; judicial control, legitimacy, responsibility.

Размещено на Allbest.ru