Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Колізії суб'єктивних цивільних прав

Спеціальність 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Ус Марина Володимирівна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі цивільного права № 1 Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник

доктор юридичних наук, професор Спасибо-Фатєєва Інна Валентинівна, Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", член-кореспондент Національної академії правових наук України.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Майданик Роман Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри цивільного права, член-кореспондент Національної академії правових наук України;

кандидат юридичних наук, доцент Венедіктова Ірина Валентинівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін.

Захист відбудеться 24 березня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 в Національному університеті "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розісланий 22 лютого 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.Г. Данильян

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Суб'єктивне цивільне право як одна зі складових цивільних правовідносин завжди було й залишається найбільшим здобутком правової свідомості людства. Цінність цього права полягає не лише в його наявності в суб'єкта, а й у можливості здійснення, оскільки саме за таких умов особа може задовольнити свої потреби, починаючи від буденних фізіологічних і закінчуючи найвищими духовними. Нерідко ж буває так, що паралельне здійснення кількома особами належних їм цивільних прав стає неможливим і виникає потреба у визначенні порядку здійснення останніх. Отже, колізію суб'єктивних цивільних прав необхідно вирішувати. Між тим чинне законодавство не завжди пропонує шляхи розв'язання окресленої проблеми.

Поняття колізії прав практично не використовується в цивілістиці, а науковці торкаються, як правило, лише питань колізії норм права. Однак ці категорії істотно різняться: колізія суб'єктивних прав характеризується власним змістом і не тотожна іншим поняттям.

До проблематики колізій цивільних прав зверталися не лише давньоримські юристи, на що вказують тогочасні пам'ятки права, а й цивілісти кінця ХІХ - поч. ХХ ст. (Ю. Барон, Є.В. Васьковський, Б. Віншейд, Ю.С. Гамбаров, Д.Д. Грімм, О.М. Гуляєв, Д.І. Мейєр, Ф. Регельсбергер, Н.К. Ренненкампф та ін.), хоча й почасти фрагментарно (здебільшого в загальних курсах із цивільного/римського права). У радянській і пострадянській (у тому числі й сучасній) юридичній літературі про колізію суб'єктивних цивільних прав згадується досить рідко (В.О. Краснокутський, Я.М. Магазінер) або ж у контексті окремих цивільних правовідносин, а саме: колізія переважних прав, прав інтелектуальної власності, колізія обмежувальних прав (Т.О. Вахніна, В.М. Крижна, В.І. Крат, М.В. Лабзін, Є.О. Мічурін, І.В. Спасибо-Фатєєва та ін.). Отже, системне дослідження категорії колізії прав (а тим більше, з урахуванням законодавчих реалій сьогодення) відсутнє.

Наведене свідчить про актуальність проблеми колізій суб'єктивних цивільних прав і необхідність її нового осмислення та ґрунтовного вивчення.

Теоретичну основу дисертації становлять праці вищезгаданих вчених, а також дослідження із загальної теорії права, цивільного права таких науковців: С.С. Алексєєва, М.О. Власенка, А.В. Власової, В.П. Грибанова, Є.О. Крашеніннікова, С.П. Погребняка, Ю.О. Тихомирова, Г.Ф. Шершеневича та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі цивільного права № 1 Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" відповідно до цільової комплексної програми "Проблеми ефективності правового регулювання цивільних відносин в Україні" (номер державної реєстрації 0106u002288). Дисертація становить певний внесок у розкриття напрямків загального дослідження в рамках цієї проблематики. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 21 грудня 2007 р. (протокол № 4) і перезатверджена 19 березня 2010 р. (протокол № 9).

Мета і завдання дослідження. Метою є визначення, розв'язання та попередження нетипових юридичних ситуацій, коли два чи більше учасники цивільних правовідносин, діючи в межах належних їм прав, не можуть паралельно реалізувати ці права в повному обсязі (колізій суб'єктивних цивільних прав).

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

визначити поняття колізії суб'єктивних цивільних прав та сформулювати його ознаки;

проаналізувати співвідношення колізії цивільних прав з іншими правовими категоріями;

з'ясувати причини виникнення колізій суб'єктивних цивільних прав;

дослідити види колізій прав;

запропонувати способи усунення і подолання колізій;

розробити відповідні рекомендації щодо вдосконалення чинних законодавчих положень.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що складаються при виникненні, існуванні та вирішенні колізій суб'єктивних цивільних прав.

Предмет дослідження - теоретичні основи поняття колізії суб'єктивних цивільних прав та практично-прикладні питання усунення й подолання колізій прав, нормативно-правові акти, практика їх застосування, доктрини та наукові позиції стосовно колізій суб'єктивних цивільних прав.

Методи дослідження. У дисертації використано такі загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: історичний (генетичний) метод - з метою аналізу історичного аспекту розробки в цивільно-правовій науці проблематики колізій суб'єктивних цивільних прав; формально-логічний метод - при з'ясуванні юридичної природи колізій суб'єктивних цивільних прав, за його допомогою здійснювалася обробка та проводився аналіз емпіричного матеріалу, забезпечувалася послідовність висловлених суджень, понять і умовиводів; метод порівняння - при вивченні поняття колізії суб'єктивних цивільних прав у зіставленні з іншими правовими категоріями та явищами; метод класифікації - для розподілу різних понять залежно від низки критеріїв та встановлення їх системних різновидів, зокрема визначення видів колізій суб'єктивних цивільних прав; догматичний метод - при здійсненні аналізу норм чинного законодавства, який сприяв виявленню прогалин, недоліків та дав можливість сформулювати низку пропозицій, спрямованих на вдосконалення нормативно-правового матеріалу.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним дослідженням проблематики колізій суб'єктивних цивільних прав, що вперше здійснено в науці цивільного права країн пострадянського простору. Найбільш значущі результати та теоретичні висновки, які мають наукову новизну і виносяться на захист, такі:

уперше:

запропоновано визначення поняття колізії суб'єктивних цивільних прав як нетипової правової ситуації, що полягає в неможливості паралельного здійснення в повному обсязі суб'єктивних цивільних прав, які належать різним особам: реалізація будь-якого одного з прав у повному обсязі перешкоджає повністю/частково здійсненню іншого (інших) чи призводить до його припинення;

обґрунтовано, що неможливість паралельного здійснення суб'єктивних цивільних прав зумовлена:

1) особливостями об'єкта колізуючих прав;

2) характером самих прав;

3) специфічними рисами об'єкта і прав на цей об'єкт;

4) особливостями взаємозв'язку об'єктів колізуючих прав;

з'ясовано, що колізія суб'єктивних цивільних прав існує як у потенційній формі, так і на стадії реалізації суб'єктивних цивільних прав;

встановлено такі форми прояву колізії прав:

1) кожне з відповідних прав реалізується лише частково;

2) право однієї особи здійснюється в повному обсязі, а право іншої - лише частково;

3) якщо одне з прав здійснюється в повному обсязі (право тривалої реалізації), то інше взагалі не може здійснитися, або якщо одне з прав буде здійснено в повному обсязі (право однократної реалізації), то друге припинить своє існування;

виявлено причини виникнення колізій суб'єктивних цивільних прав:

1) такі, що постають закономірно (природно) і є свідченням процесу нормального розвитку суспільних відносин;

2) ті, які мають деструктивний характер, а тому повинні бути усунені (наприклад, колізія цивільно-правових норм, зловживання суб'єктивним цивільним правом);

виділено дві форми вирішення колізій суб'єктивних цивільних прав: усунення та подолання, а також способи, притаманні кожній із цих форм;

встановлено, що колізійні правила, як один зі способів подолання колізій, можуть передбачати п'ять порядків здійснення суб'єктивних цивільних прав:

1) спочатку задовольняється в повному обсязі одне із колізуючих прав, після чого, якщо це буде можливо, - інше (це досягається завдяки наділенню відповідного суб'єкта переважним правом);

2) права, що колізують, здійснюються в певних частках (наприклад, пропорційно до розміру майнових вимог, опосередкованих ними);

3) змішаний порядок здійснення колізуючих прав (застосування у сукупності двох перших способів подолання колізій);

4) почергово-періодичний порядок здійснення прав, між якими існує колізія;

5) порядок здійснення колізуючих прав, який встановлюється на розсуд третьої особи;

дістало подальший розвиток:

положення про те, що колізувати можуть права:

1) які мають як один і той самий, так і різні об'єкти;

2) як з однаковим, так і з різним змістом;

3) такі, що виникають як з однієї, так і з різних підстав;

4) ті, що існують як у межах ідентичних за функціональним призначенням правовідносин, так і ті, які становлять зміст різних за функціональним призначенням правовідносин;

принципи, за якими встановлюється переважне право при вирішенні колізій суб'єктивних цивільних прав;

доводи про те, що факт наявності колізії між правами не залежить від її вирішеності на законодавчому рівні: колізії можливо лише класифікувати на такі, що вирішені законодавчо, і такі, спосіб розв'язання яких у законодавстві не передбачений.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота містить матеріал, який можна використовувати:

1) під час викладення дисципліни "Цивільне право України" і підготовки навчальних посібників, підручників, методичних рекомендацій для студентів юридичних вищих навчальних закладів і факультетів;

2) у нормотворчій діяльності - для внесення змін до Цивільного кодексу України, інших законодавчих актів, а також при розробці відповідних нормативно-правових актів;

3) у правозастосовчій діяльності - судами під час розгляду справ про реалізацію та захист суб'єктивних цивільних прав;

4) у практичній діяльності фізичних та юридичних осіб;

5) з науково-дослідницькою метою - для подальших досліджень у сфері здійснення та захисту суб'єктивних цивільних прав.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, обговорені, схвалені та рекомендовані до захисту кафедрою цивільного права № 1 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на ІІІ Міжнародній цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (2008 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми цивільного права та процесу", присвяченій пам'яті проф. О.А. Пушкіна (2009 р., м. Харків), V Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених "Від громадянського суспільства - до правової держави" (2010 р., м. Харків), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Тенденції та пріоритети реформування законодавства України" (2010 р., м. Запоріжжя).

Публікації. Основні положення та висновки дослідження відображені у 3 статтях, опублікованих у виданнях, що визнані Вищою атестаційною комісією України фаховими для юридичних наук, та 4 тезах доповідей і повідомлень на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, які містять шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел (222 найменування, що викладені на 21 сторінці). Загальний обсяг дисертації - 217 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, формулюються об'єкт і предмет, мета і завдання дослідження, характеризуються його методологічна та теоретична бази, визначаються основні положення, що становлять наукову новизну дисертації, розкривається практичне значення роботи, надається інформація про апробацію результатів дослідження, зазначаються публікації за темою дисертації, структура та обсяг роботи.

Розділ 1. "Cутність колізії суб'єктивних цивільних прав" складається з трьох підрозділів і висновків до розділу.

У підрозділі 1.1 "Загальна характеристика суб'єктивних цивільних прав" надається аналіз категорії суб'єктивного цивільного права, що дозволяє аргументовано приєднатися до позиції тих вчених, які визначають суб'єктивне цивільне право як вид і міру можливої (дозволеної) поведінки, забезпечену юридичним обов'язком іншої особи (осіб) чи пов'язаністю поведінки останньої.

Залежно від підстав виникнення і, відповідно, функціонального призначення (якщо функцію регулювання розглядати у вузькому розумінні - її здійснення лише при нормальному розвитку правовідносин) пропонується розрізняти два основні види цивільних правовідносин: регулятивні і захисні. Останні, так само як і перші, складаються між порушником і особою, чиї права (інтереси) порушуються. Зміст обох видів цивільних правовідносин становлять суб'єктивні цивільні права, які містять дві правомочності:

1) можливість певної поведінки самої управомоченої особи;

2) можливість вимагати відповідної поведінки від зобов'язаного суб'єкта. Ці правомочності і складають структуру суб'єктивного цивільного права. Лише права, що існують у рамках захисних правовідносин, мають властивість примусової реалізації.

Аналіз стадій існування суб'єктивного цивільного права дав змогу виділити серед них такі:

1) стадія розвитку суб'єктивного цивільного права;

2) стадія, на якій сформоване суб'єктивне право перебуває в неактивному стані (право не здійснюється);

3) стадія здійснення (реалізації) суб'єктивного цивільного права. При цьому здійснення суб'єктивного цивільного права визначається як реалізація управомоченою особою можливостей, що становлять зміст даного права, шляхом вчинення конкретних вольових дій (утримання від них); процес, у результаті якого управомочений суб'єкт на основі належних йому юридичних можливостей задовольняє свій інтерес (інтереси). Здійснення особою належного їй суб'єктивного права завжди має правомірний характер. Коли ж особа вчиняє дії за межами здійснення свого права, не можна говорити про здійснення нею свого права, а слід констатувати неправомірність поведінки такої особи.

У роботі наголошується, що декілька осіб (дві і більше), які мають окремі суб'єктивні цивільні права, керуючись принципом свободи вибору відповідної поведінки та діючи в межах належних їм прав, можуть паралельно здійснювати ці права безперешкодно. Таку модель співіснування суб'єктивних цивільних прав пропонується вважати ідеальною.

Підрозділ 1.2 "Поняття та ознаки колізії суб'єктивних цивільних прав" присвячений дослідженню поняття колізії суб'єктивних цивільних прав шляхом виділення його вирізняльних ознак.

Вивчення питання колізій суб'єктивних цивільних прав в історичному аспекті дало змогу дійти висновку, що як у радянських, так і в сучасних юридичних джерелах, в основному, надається тлумачення таких понять: "колізія норм", "колізія законів", "колізійна норма".

колізія суб'єктивне цивільне право

Як правило, в науковій літературі під колізією прав розуміється наявність декількох суб'єктивних цивільних прав, які належать різним особам, стосовно одного й того ж самого об'єкта, при неможливості повного сумісного здійснення таких прав (наприклад, колізія зобов'язальних прав (прав вимоги) різних осіб (покупців), що виникає у разі продажу однієї і тієї ж індивідуально-визначеної речі двом різним особам). Тобто зазвичай акцентується, що колізія виникає лише між правами, які стосуються одного й того ж об'єкта. Саме з цим і пов'язується неможливість здійснення всіх цих прав у повному обсязі.

Таке категоричне твердження потребує перегляду, адже можна виокремити чотири обставини, які унеможливлюють паралельне здійснення суб'єктивних цивільних прав у повному обсязі:

1) особливості їх об'єкта (приміром, зобов'язальні права на індивідуально-визначену річ - її обмежено-просторові характеристики і незамінність);

2) характер самих прав (наприклад, виключність прав інтелектуальної власності);

3) комплексна причина: специфічні риси об'єкта і прав на цей об'єкт (зокрема, абсолютні права на індивідуально-визначену річ);

4) особливості взаємозв'язку об'єктів колізуючих прав (приміром, нерозривний зв'язок творів образотворчого мистецтва і речей, в яких вони об'єктивуються).

Колізія проявляється за умови, що обидва права, які належать різним особам, перебувають у динаміці (на стадії здійснення). Саме за таких умов спостерігається неможливість спільного (паралельного) здійснення такими особами своїх прав у повному обсязі: сфери можливої поведінки уповноважених осіб накладаються одна на одну повністю чи частково, що призводить до збою в механізмі реалізації обох чи одного з відповідних цивільних прав. Як наслідок, особи не в змозі в повній мірі задовольнити інтереси, опосередковані відповідними правами.

Виникає колізія прав раніше - ще тоді, коли вони існують у потенційній формі, а саме: коли в різних осіб опиняються суб'єктивні цивільні права, при паралельному здійсненні яких може статися так, що обидва вони не зможуть бути реалізованими в повному обсязі (потенційна колізія).

Неможливість паралельної реалізації суб'єктивних цивільних прав в повному обсязі зовні виявляється таким чином:

1) кожне з відповідних прав реалізується лише частково;

2) право однієї особи здійснюється в повному обсязі, а право іншої - лише частково;

3) якщо одне з прав здійснюється в повному обсязі (право тривалої реалізації), то інше взагалі не може здійснитися, або якщо одне з прав буде здійснено в повному обсязі (право однократної реалізації), то друге припинить своє існування.

З урахуванням вищевикладеного, сформульовано такі ознаки колізії суб'єктивних цивільних прав:

1) наявність двох чи більше цивільних прав, які належать різним особам;

2) неможливість паралельного здійснення зазначених прав у повному обсязі;

3) причинно-наслідковий зв'язок між здійсненням (повним/частковим) свого права однією особою і неможливістю (повною/частковою) здійснення свого права іншою особою або припиненням цього права: реалізація будь-якого одного з відповідних прав у повному обсязі перешкоджає повністю/частково здійсненню іншого (інших) чи призводить до його припинення.

Як логічний висновок пропонується таке визначення колізії суб'єктивних цивільних прав: це нетипова правова ситуація, яка полягає в неможливості паралельного здійснення в повному обсязі суб'єктивних цивільних прав, які належать різним особам: реалізація будь-якого одного з прав у повному обсязі перешкоджає повністю/частково здійсненню іншого (інших) чи призводить до його припинення.

Наведене дозволяє йменувати колізії суб'єктивних прав аномаліями цивільного права.

Підрозділ 1.3 "Співвідношення колізії цивільних прав з іншими правовими категоріями" вміщує аналіз поняття колізії суб'єктивних цивільних прав у зіставленні з іншими цивільно-правовими категоріями та явищами, а саме: колізія інтересів, колізія обов'язків, конкуренція суб'єктивних цивільних прав, спільне право, солідарна вимога кредиторів, зустрічні вимоги осіб, порушення та захист суб'єктивного цивільного права, обмеження одного цивільного права за рахунок іншого, вихід за межі (межі здійснення) суб'єктивного цивільного права, цивільно-правовий конфлікт, перехід суб'єктивного цивільного права, його відсутність, колізія повноважень (компетенції).

Зокрема, доведено, що колізія прав обов'язково передбачає наявність колізії інтересів, які опосередковані відповідними цивільними правами. Тут наявна така послідовність: колізія інтересів - накладення сфер можливої поведінки уповноважених осіб (колізія суб'єктивних цивільних прав).

Колізію прав слід відрізняти від конструкції спільного права. Основу останньої становить принцип єдності об'єкта і множинності суб'єктів права, тоді, як у разі колізії наявні кілька окремих суб'єктивних прав, кожне з яких характеризується одним суб'єктом і одним об'єктом, і ці права взаємовиключають (повністю чи частково) одне одне. Колізії між правами солідарних кредиторів також не виникає, оскільки останні мають спільне право, а солідарність лише вносить деякі корективи в механізм його реалізації: якщо за загальним правилом спільність передбачає узгодженість поведінки, то в разі солідарності кожен зі співкредиторів може реалізувати спільне право незалежно від волі інших співкредиторів.

За загальним правилом, пропонується також розрізняти порушення і колізію прав, хоча вони й не завжди є взаємовиключними категоріями (а саме, коли поведінка однієї з осіб, право якої колізує з правом іншої особи, базується на правовстановлювальному документі, який видано (патент, свідоцтво тощо) або укладено (договір) з порушенням прав (інтересів) останньої).

Обмеження одного права іншим виключає наявність колізії між відповідними правами, оскільки при цьому відсутня повна/часткова неможливість паралельного здійснення таких прав. При обмеженні права змінюються лише межі його здійснення і має місце пряма залежність меж правомірної поведінки нового правонабувача від меж правомірної поведінки первинного правоволодільця, яка виражається у вторинності других прав стосовно перших.

Аналіз співвідношення колізії і конкуренції суб'єктивних цивільних прав (конкуренції позовів) дав можливість виділити такі відмінні риси між цими категоріями:

1) конкуренція виникає лише між правами, що становлять зміст захисних правовідносин, тоді, як колізувати можуть в тому числі й права, які існують у рамках регулятивних правовідносин. Крім того, колізія можлива між правами, що існують в рамках різних за функціональним призначенням правовідносин;

2) конкуренція має місце між правами, що належать одній і тій самій особі, у свою чергу, колізують права різних осіб;

3) конкуренція прав обов'язково передбачає їх здійснення в судовому порядку (більше того, деякі права можуть бути реалізовані тільки в такій формі - наприклад, право на визнання правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності), при колізії форма реалізації прав не має значення.

Розділ 2. "Окремі питання колізій суб'єктивних цивільних прав" складається з трьох підрозділів і висновків до розділу.

У підрозділі 2.1 "Причини виникнення колізій суб'єктивних цивільних прав" аналізуються юридичні явища, що безпосередньо породжують колізії прав. Вказані причини поділяються на дві групи залежно від того, чи мають вони негативний характер та, відповідно, чи потребують усунення:

1) причини, що постають закономірно, природно і є свідченням процесу нормального розвитку суспільних відносин;

2) причини, які носять деструктивний характер, а отже, мають бути усунені.

Колізії, що виникають через першу групу причин, іменуються правомірними аномаліями. До них, наприклад, належать: неплатоспроможність боржника, що потребує його ліквідації через процедуру банкрутства; недостатність коштів командитного товариства для повного повернення вкладникам їхніх вкладів у разі ліквідації цього товариства; встановлення декількох заставних прав на одне й те ж саме майно; наявність декількох співвласників, які бажають придбати частку, що продається іншим співвласником.

Другу групу складають причини, які породжують колізії у вигляді протиправних аномалій:

1) причини, що мають місце на стадії юридичної регламентації (колізія цивільно-правових норм та інші дефекти правового регулювання; специфіка правового регулювання);

2) конкуренція цивільно-правових норм;

3) неправильна індивідуалізація та конкретизація прав суб'єктів правовідносин у правозастосовчих актах;

4) зловживання суб'єктивним цивільним правом та ін. Робиться висновок, що колізію цивільних прав може породжувати як декілька вказаних причин у сукупності, так і кожна з них окремо.

У підрозділі 2.2 "Види колізій суб'єктивних цивільних прав" подається їх класифікація та ґрунтовно досліджуються конкретні види колізій.

Класифікація колізій суб'єктивних цивільних прав здійснюється за такими критеріями:

1) за видами прав, між якими виникають колізії;

2) за сферою правового регулювання, до якої належать колізуючі права;

3) за характером реалізації суб'єктивних прав;

4) за кількістю прав, між якими виникає колізія;

5) за суб'єктним складом;

6) за стадією існування колізії тощо.

Колізії можуть виникати як між абсолютними, так і між відносними правами, а також між абсолютним правом - з одного боку, і відносним - з другого. Колізії між абсолютними правами поділяються на:

1) колізії між речовими правами;

2) колізії між виключними правами інтелектуальної власності;

3) колізії між особистими немайновими правами;

4) колізії, що виникають між різними видами абсолютних цивільних прав. До колізій між відносними цивільними правами належать такі:

1) колізії між зобов'язальними правами;

2) колізії між організаційними правами;

3) колізії між спадковими правами;

4) колізії між корпоративними правами.

Виходячи зі сфери правового регулювання, до якої належить те чи інше суб'єктивне право, виділяються такі колізії:

1) колізії між суб'єктивними цивільними правами;

2) колізії між суб'єктивним цивільним і публічним правами.

Зважаючи на характер реалізації колізуючих суб'єктивних прав, виокремлюються:

1) колізії між правами однократної реалізації;

2) колізії між правами тривалої реалізації;

3) колізії між правами, що здійснюються періодично;

4) колізії між правами однократної і тривалої реалізації.

У підрозділі 2.3 "Вирішення (усунення та подолання) колізій суб'єктивних цивільних прав" аналізуються форми та пропонуються способи вирішення колізій, з'ясовується питання про те, які форми і способи застосовувані для вирішення конкретних видів колізій. При цьому обстоюється думка, що факт наявності колізії між правами не залежить від її вирішеності на законодавчому рівні: колізії можливо лише класифікувати на такі, що вирішені законодавчо (наприклад, колізія прав кредиторів під час конкурсного провадження долається у спосіб встановлення черговості задоволення вимог кредиторів, а в рамках однієї черги діє вже пропорційний спосіб подолання колізії), і такі, спосіб розв'язання яких у законодавстві не передбачений (наприклад, колізія між правами кредиторів спадкодавця за боргами, що виникли за час його життя, коли розміру спадкової маси не вистачає для задоволення вимог усіх цих осіб).

Вирішення (розв'язання) колізій може відбуватися у двох формах: шляхом їх усунення та подолання. Усунення колізій прав - це повне їх зняття, що є результатом законотворчої діяльності. У свою чергу, подолання - це вирішення колізії прав у кожному конкретному випадку під час правореалізації та/або правозастосування. Кожній формі вирішення колізій притаманні відповідні способи, під якими слід розуміти юридичні інструменти (конкретні засоби, механізми, процедури) їх розв'язання.

Усунення колізій досягається за допомогою впливу на причини, що їх породжують. Це відбувається шляхом застосування таких способів:

1) відміна всіх, крім однієї з норм, що перебувають у колізії;

2) уточнення предмета (об'єкта) регулювання правових норм;

3) зміна концепції правового регулювання;

4) внесення інших змін і доповнень до законодавства.

У роботі докладно досліджуються способи подолання колізій, до яких відносяться:

1) колізійні правила;

2) застосування правоположень;

3) тлумачення законодавчих положень;

4) способи захисту цивільних прав/інтересів.

Колізійні правила, як один зі способів подолання колізій, можуть передбачати п'ять порядків здійснення суб'єктивних цивільних прав:

1) спочатку задовольняється в повному обсязі одне із колізуючих прав, після чого, якщо це буде можливо, - інше (це досягається завдяки наділенню відповідного суб'єкта переважним правом);

2) права, що колізують, здійснюються в певних частках (наприклад, пропорційно до розміру майнових вимог, опосередкованих ними);

3) змішаний порядок здійснення колізуючих прав (застосування у сукупності двох перших способів подолання колізій);

4) почергово-періодичний порядок здійснення прав, між якими існує колізія;

5) порядок здійснення колізуючих прав, який встановлюється на розсуд третьої особи.

У свою чергу, переважні права встановлюються за такими принципами:

1) старшинства (принцип часового пріоритету);

2) превенції;

3) пріоритету речових прав перед зобов'язальними;

4) надання публічної достовірності суб'єктивному цивільному праву (за принципом державної реєстрації);

5) справедливості, значимості інтересів, які опосередковуються колізуючими правами. Ці принципи можуть як виключати один одного, так і застосовуватися в сукупності.

Використання конкретної форми і способу вирішення колізії прав визначається видом колізії, який зумовлюється: причиною її виникнення, характером прав, що колізують, особливостями їх здійснення тощо. Форма вирішення колізій у вигляді їх подолання застосовувана до всіх колізій, незалежно від причин їх виникнення, в той час, як усунути можливо лише ті колізії, які зумовлені недоліками правової регламентації.

Стосовно застосування способів подолання колізій зазначається, що колізії речових прав, як правило, вирішуються шляхом наділення однієї з осіб переважним правом за принципом часового пріоритету або державної реєстрації. Розв'язання колізій відносних суб'єктивних прав може здійснюватися в змішаному, в пропорційному порядку або в порядку, який визначається на розсуд третьої особи, а також тут застосовувані принципи старшинства та превенції надання переважного права. Тоді ж, коли під час колізії прав відбувається ще й порушення права/інтересу, має бути використаний відповідний засіб захисту права/інтересу як спосіб подолання колізії прав. Колізійне правило у вигляді почергово-періодичного задоволення колізуючих прав може забезпечувати вирішення колізій прав тривалої реалізації. Використання таких способів подолання колізій прав, як тлумачення і застосування правоположень, можливо лише в разі відсутності законодавчого розв'язання колізій.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоноване нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні сутності категорії "колізія суб'єктивних цивільних прав". За результатами проведеного дослідження зроблено такі основні висновки.

1. Колізії суб'єктивних цивільних прав є аномаліями галузі цивільного права і являють собою нетипові правові ситуації, що полягають у неможливості паралельного здійснення в повному обсязі суб'єктивних цивільних прав, які належать різним особам: реалізація будь-якого одного з прав у повному обсязі перешкоджає повністю/частково здійсненню іншого (інших) чи призводить до його припинення.

2. Явище колізії суб'єктивних цивільних прав характеризується трьома вирізняльними ознаками:

1) наявність двох чи більше цивільних прав, які належать різним особам;

2) неможливість паралельного здійснення зазначених прав у повному обсязі;

3) причинно-наслідковий зв'язок між здійсненням (повним/частковим) свого права однією особою і неможливістю (повною/частковою) здійснення свого права іншою особою або припиненням цього права: реалізація будь-якого одного з відповідних прав у повному обсязі перешкоджає повністю/частково здійсненню іншого (інших) чи призводить до його припинення.

3. При колізії прав сфери можливої поведінки уповноважених осіб накладаються одна на одну повністю чи частково, що призводить до збою в механізмі реалізації обох чи одного з таких прав. Відтак, колізія прав виявляється, коли обидва права перебувають у динаміці (на стадії здійснення).

Виникає ж колізія прав раніше - ще тоді, коли вони існують у потенційній формі, а саме: коли в різних осіб опиняються суб'єктивні цивільні права, при паралельному здійсненні яких може статися так, що обидва вони не зможуть бути реалізованими в повному обсязі (потенційна колізія).

4. Єдність об'єктів суб'єктивних цивільних прав є не єдиною обставиною, що веде до неможливості їх паралельного здійснення. Остання може бути зумовлена:

1) особливостями об'єкта колізуючих прав;

2) характером самих прав;

3) специфічними рисами об'єкта і прав на цей об'єкт;

4) особливостями взаємозв'язку об'єктів колізуючих прав;

5. Колізувати можуть права:

1) які мають як один і той самий, так і різні об'єкти;

2) як з однаковим, так і з різним змістом;

3) такі, що виникають як з однієї, так і з різних підстав;

4) ті, що існують як у межах ідентичних за функціональним призначенням правовідносин, так і ті, які становлять зміст різних за функціональним призначенням правовідносин.

6. За загальним правилом, слід розрізняти порушення і колізію прав, хоча вони й не завжди є взаємовиключними категоріями (а саме, коли поведінка однієї з осіб, право якої колізує з правом іншої особи, базується на правовстановлювальному документі, який видано (патент, свідоцтво тощо) або укладено (договір) з порушенням прав (інтересів) останньої).

7. Обмеження одного права іншим виключає наявність колізії між відповідними правами.

8. Колізія суб'єктивних цивільних прав відрізняється від конструкції спільного права: основу останньої становить принцип єдності об'єкта і множинності суб'єктів права, тоді, як у випадку колізії наявні кілька окремих суб'єктивних прав, кожне з яких характеризується одним суб'єктом і одним об'єктом, і ці права взаємовиключають (повністю чи частково) одне одне.

9. Усі причини, що породжують виникнення колізій суб'єктивних цивільних прав, можна поділити на дві групи залежно від того, чи мають вони негативний характер і, відповідно, чи потребують через це усунення:

1) причини, що постають закономірно (природно) і є свідченням процесу нормального розвитку суспільних відносин;

2) причини, які носять деструктивний характер, а отже, мають бути усунені: (а) причини, пов'язані з юридичною регламентацією (колізія цивільно-правових норм та інші дефекти правового регулювання; специфіка правового регулювання); (б) конкуренція цивільно-правових норм; (в) неправильна індивідуалізація і конкретизація прав суб'єктів правовідносин у правозастосовних актах; (г) зловживання суб'єктивним цивільним правом та ін.

10. Усунення колізій прав - це повне їх зняття, що є результатом законотворчої діяльності. Подолання - це вирішення колізій прав у кожному конкретному випадку під час правореалізації та/або правозастосування.

11. Усунення колізій досягається завдяки застосуванню таких способів:

1) відміна всіх, крім однієї з норм, що перебувають у колізії;

2) уточнення предмета (об'єкта) регулювання правових норм;

3) зміна концепції правового регулювання;

4) внесення інших змін і доповнень до законодавства.

12. До способів подолання колізій належать такі:

1) колізійні правила;

2) застосування правоположень;

3) тлумачення законодавчих положень;

4) способи захисту цивільних прав/інтересів.

Переважне право при вирішенні колізії прав може встановлюватися за такими принципами:

1) старшинства (принцип часового пріоритету);

2) превенції;

3) пріоритету речових прав перед зобов'язальними;

4) надання публічної достовірності суб'єктивному цивільному праву (за принципом державної реєстрації);

5) справедливості, значимості інтересів, які опосередковуються колізуючими правами та ін.

13. Застосування конкретної форми і способу вирішення колізії прав визначається видом колізії, який, у свою чергу, обумовлюється: причиною її виникнення, характером колізуючих прав, особливостями їх здійснення тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ус М.В. Колізії виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності (постановка проблеми) / М.В. Ус // Юридична Україна. - 2008. - № 7. - С.80-85.

2. Ус М.В. Колізії прав власності на земельну ділянку та розташовану на ній нерухомість (житловий будинок, будівлю, споруду) / М.В. Ус // Вісник прокуратури. - 2009. - № 9 (99). - С.70-77.

3. Ус М.В. Поняття та ознаки колізії суб'єктивних цивільних прав / М.В. Ус // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр. / Ред. кол.: Ю.П. Битяк та ін. - Х.: Право, 2010. - Вип. 19. - С.144-157.

4. Ус М.В. Колізія цивільно-правових норм як правова категорія / М.В. Ус // Збірник тез наукових робіт учасників ІІІ Міжнародної цивілістичної наукової конференції студентів та аспірантів (4-5 квітня 2008 р.). - Одеса: Вид-во Одеської національної юридичної академії, 2008. - С.288-289.

5. Ус М.В. Множинність осіб у представництві як причина виникнення колізії цивільних прав / М.В. Ус // Проблеми цивільного права та процесу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті проф. О.А. Пушкіна (23 травня 2009 р.). - Х.: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. - С.215-217.

6. Ус М.В. Колізії переважних прав / М.В. Ус // Тенденції та пріоритети реформування законодавства України: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 13 березеня 2010 року: У 2-х частинах. - Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація "Істина", 2010. - Ч.1. - С.163.

7. Ус М.В. Колізії цивільних прав при спадкуванні / М.В. Ус // Від громадянського суспільства до правової держави: Тези V Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених. - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. - С.372-373.

Анотації

Ус М.В. Колізії суб'єктивних цивільних прав. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". - Харків, 2011.

Дисертація присвячена комплексному аналізу категорії колізії суб'єктивних цивільних прав. У ній досліджується поняття колізії суб'єктивних цивільних прав, встановлюються його ознаки, вирішується питання співвідношення з іншими юридичними явищами та категоріями. Піддані теоретичному аналізу причини виникнення колізій суб'єктивних цивільних прав, здійснено класифікацію колізій. Встановлено наявність двох форм вирішення колізій: їх усунення та подолання. Визначено способи вирішення колізій, які притаманні кожній з окреслених форм, а також з'ясовано питання про те, які форми і способи застосовувані для вирішення конкретних видів колізій суб'єктивних цивільних прав.

Ключові слова: суб'єктивне цивільне право, здійснення суб'єктивних цивільних прав, колізія суб'єктивних цивільних прав, причини виникнення колізій, вирішення колізій.

Ус М.В. Коллизии субъективных гражданских прав. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03. - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Национальный университет "Юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого". - Харьков, 2011.

Диссертация посвящена комплексному анализу категории коллизии субъективных гражданских прав. В ней определяется исследуются понятие коллизии субъективных гражданских прав, исследуются вопросы его отграничения от иных гражданско-правовых категорий и явлений. Определяются причины, приводящие к возникновению соответствующих коллизий, производится классификация коллизий, определяются формы их разрешения и способы, свойственные каждой из таких форм, исследуется вопрос о том, какие формы и способы применимы для разрешения конкретных видов коллизий субъективных гражданских прав. Анализируется правоприменительная практика.

Работа основывается на том, что коллизия субъективных гражданских прав представляет собой нетипичную правовую ситуацию, которая состоит в невозможности параллельного осуществления в полном объеме субъективных гражданских прав, которые принадлежат разным лицам: реализация какого-либо одного из данных прав в полном объеме препятствует полностью/частично осуществлению другого (других) или приводит к его прекращению. При коллизии прав сферы возможного поведения управомоченых лиц накладываются друг на друга, что приводит к сбою в механизме реализации обоих или одного из соответствующих гражданских прав. Вследствие этого лица не могут в полной мере удовлетворить интересы, опосредованные соответствующими правами.

Установлено, что невозможность параллельного осуществления субъективных гражданских прав обуславливается:

1) особенностью их объекта;

2) характером самих прав;

3) особенностями объекта и прав на этот объект;

4) особенностями взаимосвязи объектов коллизирующих прав.

Делается вывод о том, что среди причин возникновения коллизий необходимо различать такие, которые возникают естественно и закономерно, свидетельствуют о нормальном развитии гражданских правоотношений (например, неплатежеспособность должника порождает коллизии прав кредиторов во время конкурсного производства), и те, которые носят деструктивный характер, а следовательно, должны быть устранены (в частности, коллизии норм права).

Приводится сравнение категории коллизии субъективных гражданских прав с такими гражданско-правовыми категориями и явлениями: коллизия интересов, коллизия обязанностей, конкуренция субъективных гражданских прав, общее право, солидарное требование кредиторов, ограничение одного субъективного гражданского права другим, нарушение субъективного гражданского права, гражданско-правовой конфликт и др.

Концептуальное значение имеет тезис о том, что факт наличия коллизии не зависит от ее разреженности на законодательном уровне: коллизии возможно лишь классифицировать на такие, которые разрешены законодательно, и такие, способ разрешения которых в законодательстве не предусмотрен.

Исследованию подвергнуты формы разрешения коллизий прав: устранение и преодоление, а также способы, свойственные каждой из них. Указывается, что применение конкретной формы и способа разрешения коллизии определяется видом коллизии, который, в свою очередь, обуславливается причиной ее возникновения, характером прав, которые коллизируют, особенностями их осуществления и др.

Ключевые слова: субъективное гражданское право, осуществление субъективных гражданских прав, коллизия субъективных гражданских прав, причины возникновения коллизий, разрешение коллизий.

Us M.V. Collisions of the subjective civil rights. - Manuscript.

Thesis for candidate's of law degree in the field 12.00.03 - civil law and civil procedure; family law; international privat law. - National Universety "Yaroslav the Wise Law Academy of Ukraine". - Kharkov, 2011.

The Thesis is dedicated to complex analysis of categories "collisions of subjective civil rights". Main objective of the Thesis is to research the concept of "collisions of the subjective civil right" and its delimition from other civil-legal category and phenomenas. There аre defined reasons, bring about origin corresponding to collision, is produced categorization collision, are defined forms of their permit and ways, characteristic each of such forms, is researched question about that, what forms and ways applicable for permit concrete type collision of the subjective civil rights.

Key words: subjective civil right, realization subjective civil rights, collision of the rights, reasons, bring about origin corresponding to collision, permit collisions.

Размещено на Allbest.ru