Регіональна нормотворчість у системі національної правотворчості: загальнотеоретичні аспекти (на прикладах автономних утворень України і Росії)

9. При подальшому посиленні процесів регіоналізації і євроінтеграції на європейському просторі складатиметься ситуація при якій, незалежно від раніше існуючої форми державного устрою, унітарні і федеральні держави, що входять до ЄС, перетворяться в нову форму державної організації, коли регіони, а не держави-члени розглядатимуться як другий рівень влади. При такій формі міждержавного об'єднання раніше існуючі політичні і адміністративні центри втрачатимуть й далі своє значення, розчиняючи свої повноваження між найвищими органами ЄС і власне регіонами. В умовах спрямованості України до вступу в ЄС, а також здійснення процесів регіоналізації і євроінтеграції, суперечки наукової громадськості про кращу для України форму державно-територіального устрою не актуальні, оскільки в даному випадку доведеться прийняти загальноєвропейські «правила гри».

10. В області регіоналізації своєї внутрішньої політики за європейським зразком, Україна і РФ стоять ще тільки на початку шляху, при тому що перспективи його пройти (на даний момент), завдяки допомозі ЄС і євроспрямованості українського керівництва, значно більше в Україні. В даному випадку розвиток регіональної нормотворчості повинен вийти на якісно новий рівень, для чого вже сьогодні необхідно готувати оновлення усієї законодавчої і нормотворчої бази, виробляти підготовку і перепідготовку фахівців, вводити в курси навчальних закладів все більше спеціалізованих дисциплін з метою вивчення накопленого європейського досвіду.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. О тенденциях государственного правотворчества в Украине // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». - 2006 - Т. 19 (58). №3. - С. 266 - 270.

2. Особенности субъектного состава правотворческих органов автономных образований Российской Федерации и Украины // Сравнительное правоведение: современное состояние и перспективы развития. - 2007 - №1 - 2. - С. 214 - 217.

3. Автономия как особый субъект административно - территориальной системы государства (На примерах Украины и Российской Федерации) // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». - 2007 - Т. 20 (59) №2. - С. 296 - 299.

4. Особенности правового статуса автономных образований в Украине и Российской Федерации // Порівняльно-правові дослідження. - 2008 - №2. - С. 90 - 93.

5. Правові проблеми статусу автономних утворень у Російській Федерації // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія: Право. - 2009 - № 841. Випуск 1(5). - С. 258 - 260.

6. Опыт государственного строительства Бельгии в условиях регионализации Украины // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». - 2011 - Т. 24 (63) №1. - С. 292 - 295.

АНОТАЦІЇ

Шармоянц А.Н. Регіональна нормотворчість в системі національної правотворчості : загальнотеоретичні аспекти (на прикладах автономних утворень України і Росії). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01. - теорія і історія держави і права; історія політичних і правових учень. - Луганський державний університет внутрішніх справ імені Є.О.| Дідоренка. - Луганськ, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню регіональної нормотворчості на прикладах автономних утворень України і Російської Федерації. Розглянуто складний процес становлення автономних утворень на території України і Росії в радянський період, його особливості, причини і характерні риси. Проаналізовано різні практичні і теоретичні спроби і моделі сучасної трансформації правового статусу автономних утворень України і Російської Федерації на основі власного досвіду, нових теоретичних і законодавчих ініціатив, досвіду зарубіжних держав, особливо країн Європейського Союзу. Окремо приділено увагу співвідношенню правових статусів м. Севастополя і Автономної Республіки Крим.

У порівняльному плані досліджено нормотворчі повноваження органів влади в регіональних (автономних) утвореннях України і РФ, розкрито юридичну природу, види і процедури прийняття їх нормативно-правових актів. Визначено місце регіональної (автономних утворень) нормотворчості в системі загальнонаціональної правотворчості.

Ключові слова: регіональна нормотворчість, нормотворчі органи, нормотворчі повноваження, нормативно-правові акти, правовий статус, євроінтеграція, регіоналізація, субсидіарність, складені суб'єкти федерації, Севастополь.

Шармоянц А.Н. Региональное нормотворчество в системе национального правотворчества: общетеоретические аспекты (на примерах автономных образований Украины и России). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01. - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Луганский государственный университет внутренних дел имени Э.А. Дидоренко. - Луганск, 2011.

Диссертация посвящена исследованию регионального нормотворчества на примерах автономных образований Украины и России. Рассмотрен сложный процесс становления автономных образований на территории Украины и России в советский период, его особенности, причины и характерные черты. Отмечено, что лишь в начале своего возникновения, еще практически в годы гражданской войны и в конце 1980-х, начале 1990-х гг., региональное нормотворчество носило черты самостоятельности, ставило перед собой самые различные, подчас даже не присущие ему задачи, обусловленные безотлагательными потребностями, слабостью и неповоротливостью центральной власти. Сегодня эти действия служат хорошим практическим опытом регионализации внутренней политики Украины и Российской Федерации по европейскому образцу.

Проанализированы различные практические и теоретические попытки и модели дальнейшей трансформации правового статуса автономных образований Украины и России на основе уже имеющегося их собственного опыта, новых теоретических и законодательных инициатив, опыта зарубежных государств, в особенности стран Европейского Союза.

Исследована проблема юридической природы нормативно-правовых актов региональных органов власти Украины и России, их виды и процедуры принятия. Отмечена значительная вариативность как названий данных органов власти в регионах (особенно в Российской Федерации), так и собственно самих нормативно-правовых актов, принимаемых ими. В сравнительном плане представлены нормотворческие полномочия органов власти в региональных (автономных) образованиях Украины и РФ, в частности, показано, что многие региональные законодательные органы РФ имеют право принимать законы, в то время как Верховный Совет АР Крым, после принятия Конституции Украины в 1996 г., такого права лишен. Учитывая опыт автономных образований Российской Федерации в разграничении сфер правового регулирования между законами и подзаконными актами, а также то, что автономия по своему правовому статусу не область, а республика с более широкими, чем область полномочиями, со своей Конституцией и особой структурой органов власти, предлагается рассмотреть вопрос о возможности возвращения Верховной Раде АР Крым права принятия законов.

Особое внимание уделено проблеме соотношения правовых статусов г. Севастополя и Автономной Республики Крым. Отмечены различные, в том числе противоположные подходы к их дальнейшему развитию: переподчинение г. Севастополя АР Крым; федерализация Украины; регионализация Украины по европейскому образцу. Обращаясь к вопросу о статусе г. Севастополя, вследствие необходимости стабилизации условий для его дальнейшего развития, предложено либо законодательно укрепить ныне существующий особый статус, либо его изменить, переподчинив город АР Крыму и наделив особым статусом в автономии.

Определяются основные пути дальнейшего развития регионального сотрудничества в процессе сближения Украины и Российской Федерации с Евросоюзом - усиление самостоятельности регионов, расширение их нормотворческой деятельности, в том числе и в аспектах, ранее относящихся лишь к компетенции центральных органов власти.

Ключевые слова: региональное нормотворчество, нормотворческие органы, нормотворческие полномочия, нормативно-правовые акты, правовой статус, евроинтеграция, регионализация, субсидиарность, сложносоставные субъекты федерации, Севастополь.

Sharmoyants A.N. Regional law-making in the system of national rule-making: general theoretical aspects (on the examples on the examples of autonomous territorial units of Ukraine and Russia). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in law, specialty 12.00.01. - Theory and History of State and Law, the History of political and legal doctrines. - Lugansk State University of Internal Affairs named after E.A Didorenko. - Lugansk, 2011.

The Dissertation is devoted to research of regional rule-making on the examples of autonomous formations of Ukraine and Russian Federation. We described the complex process of becoming autonomous educations on territory of Ukraine and Russian Federation during the Soviet period, its features, reasons and personal touches. Different theoretical and practical attempts and the models of modern transformation of legal status of autonomous regions of Ukraine and the Russian Federation are analyzed on the basis of personal experience, new theoretical and legislative initiatives, the experience of foreign countries, especially countries of European Union. Special attention was paid to correlation of legal statuses of Sevastopol and Autonomous Republic of Crimea.

In a comparative plan rule-making plenary powers of organs of power are presented in regional(autonomous) formations of Ukraine and Russian Federation, in particular, it is shown that many regional legislatives of Russian Federation have a right to pass act.

Key words: regional lawmaking, lawmaking organs, plenary powers, normatively-legal acts, legal status, eurointegration, revivifying, subsidiarity, compound subjects of federation, Sevastopol.

Размещено на Allbest.ru