Гарантії прав територіальної громади: конституційно-правовий аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 342.72

Спеціальність: 12.00.02 - конституційне право;

муніципальне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ГАРАНТІЇ ПРАВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Русанова Світлана Юріївна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративного процесу Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Гуренко-Вайцман Марина Миколаївна, Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ, завідувач кафедри теорії та історії держави і права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Баймуратов Михайло Олександрович, Маріупольський державний університет, завідувач кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права;

кандидат юридичних наук, доцент Болдирєв Сергій В'ячеславович, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», доцент кафедри державного будівництва.

Захист відбудеться “05” березня 2011 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.02 у Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 610805, м. Харків, пр.-т 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 610805, м. Харків, пр.-т 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий “02” лютого 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.О. Серьогін



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан розвитку українського суспільства характеризується появою нових актуальних для населення теоретичних і практичних проблем, які широко обговорюються й стають предметом наукових дискусій. Активізація муніципальної реформи в Україні передбачає підвищення ролі територіальних громад у процесі формування громадянського суспільства в державі. Мета реформування місцевих органів самоврядування передусім передбачає формування дієздатних територіальних громад. Адже саме ці громадські утворення спроможні самостійно вирішувати нагальні проблемні питання місцевого значення, а відтак у повному обсязі ефективно забезпечити реалізацію прав і свобод людини та громадянина, покращити якість життя людей, сприяти стабільності в суспільстві. Наріжним каменем у процесі формування дієздатних територіальних громад є питання місця та ролі громадян - членів територіальних громад - у системі місцевого самоврядування, ступеня їх участі в розв'язанні проблем на місцях і гарантованість реалізації цих процесів.

Натомість, юридична невизначеність статусу членів територіальних громад є нині основною причиною стримування розвитку локальної демократії, гальмуючи формування дієздатних і самодостатніх муніципальних спільнот. Безумовно, що успішне розв'язання цих життєважливих питань має пріоритетне значення у сфері забезпечення ефективної діяльності всієї управлінської системи в державі відповідного до трансформаційних змін у суспільстві.

Сучасні реалії розвитку локальної нормотворчості в Україні засвідчують, що, на жаль, з часу проголошення курсу на її реформування цей сегмент не розвивається. Відтак, розбудова статусу й ролі територіальних громад в Україні сприятиме формуванню нормативної бази муніципальних утворень, насамперед у напрямі прийняття статутів територіальних громад. Саме на рівні статутів мають у повному обсязі регламентуватися різні форми участі членів муніципальних утворень у здійсненні місцевого самоврядування, визначатися й закріплюватися територіальні, матеріальні, фінансові, економічні, культурні, організаційні та духовні засади діяльності конкретних територіальних співтовариств, що, врешті, стане запорукою повноцінного забезпечення муніципально-правового статусу особи.

Таким чином, одним з найважливіших напрямків державотворення в Україні залишається процес оптимізації організації та діяльності територіальних громад. Загальновідомо, що розбудова демократичної та соціальної держави неможлива без дієвої системи місцевого самоврядування, створення правомочних територіальних громад, члени яких активно беруть участь у процесі управління усіма місцевими справами, захищаючи свої інтереси й задовольняючи потреби.

Реалізація проблем територіальних громад неможлива без наукового супроводження питань, пов'язаних із визначенням правового статусу їх членів, окресленням їх ролі й місця у здійсненні усіх функцій місцевого самоврядування.

Зважаючи на актуальність проблематики, окремі аспекти цієї багатопланової проблеми, передусім статусу територіальної громади, її членів і відповідних юридичних гарантій, були предметом дослідження багатьох вітчизняних і закордонних науковців: Б.В. Авер'янова, Г.В. Атаманчука, С.А. Авак'яна, М.О. Баймуратова, Г.В. Барабашева, О.В. Батанова, В.І. Борденюка, С.М. Братуся, І.П. Бутка, А.С. Васильєва, А.З. Георгіца, І.П. Голосніченка, Л.Є. Горьового, В.А. Григор'єва, А.П. Гриника, Є.В. Додіна, І.І. Дробота, І.В. Дробуша, В.М. Кампа, Ф.Л. Кнемайера, Ю.М. Козлова, К. Колпакова, М.І. Корнієнка, В.В. Кравченка, В.С. Куйбіди, Б.П. Курашвілі, В.В. Кравченка, О.О. Кутафіна, Н.Р. Нижник, Б.І. Ольховського, М.П. Орзіха, В.Ф. Погорілка, М.О. Пухтинського, П.А. Трачука, Ю.О. Тихомирова, Ю.М. Тодики, О.Ф. Фрицького, В.Є. Чиркіна та інших дослідників.

Серед іноземних учених-юристів, які досліджували відповідні аспекти становлення й розвитку інститутів місцевої демократії, треба назвати К. Адріана, Д. Бернса, Р. Гамельтона, Г. Єллінеку, А. де Токвіля, Дж. Хіллера, Л. Штейна, П. Хогета й ін.

З метою визначення та обґрунтування актуальності теми дослідження в роботі вивчено стан наукової розробленості питань гарантування прав територіальної громади на матеріалі докторських і кандидатських дисертацій, захищених в Україні за спеціальністю 12.00.02 - конституційне право; муніципальне право. Отримані результати засвідчили відсутність серед масиву цього роду праць комплексних досліджень, присвячених гарантіям прав територіальних громад.

Нормативно-правову базу дослідження склали Конституція України та чинне законодавство України, а також правові акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування, у тому числі й статути територіальних громад.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. За своїм змістом і спрямованістю наукового пошуку тема дисертаційного дослідження відповідає Пріоритетним напрямкам наукових досліджень Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ на 2009-2012 роки, схвалених Вченою радою Інституту від 19.11.2008 р. (протокол №3).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексне дослідження та визначення гарантій прав територіальної громади. Відповідно до мети ключовими напрямами наукового аналізу й пошуку стало: виокремлення поняття територіальної громади; систематизація основоположних ідей гарантій її прав; висвітлення основних видів гарантій прав територіальних співтовариств та виявлення місця статуту цього утворення у загальній системі гарантій. громада співтовариство гарантія право

Сформульована мета реалізовувалася постановкою та розв'язанням таких завдань:

- встановленням концептуальних підходів до розуміння місцевого самоврядування на тлі історичного розвитку суспільства;

- конкретизуванням змісту поняття та ознак територіальної громади;

- виокремленням і систематизацією гарантій місцевого самоврядування і з'ясуванням місця у цій системі гарантій прав територіальної громади;

- розкриттям сутності інституційно-правових гарантій прав територіальних суб'єктів;

- з'ясуванням особливостей процесуальних гарантій їх прав;

- визначенням правової природи, форм, структури та змісту статуту територіальної громади;

- дослідженням предмету статутного регулювання;

- аналізом практики розробки, прийняття та зміни статуту територіальної громади;

- виробленням практичних рекомендацій з удосконалення процесу створення та прийняття статутів муніципальних утворень.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають, формуються та функціонують у процесі забезпечення прав територіальної громади, конституціоналізації муніципального статусу особистості.

Предмет дослідження становить система гарантій прав територіальних громад, роль і місце статуту територіальної громади в цій системі.

Методологічна основа дослідження. Для досягнення поставленої мети й реалізації окреслених завдань використовувалися сучасні методи пізнання, що сприяло комплексному аналізу досліджуваних явищ.

Філософсько-методологічну базу роботи сформували принципи, закони й категорії діалектики. З позицій історико-правового методу було досліджено вітчизняне законодавство в сфері місцевого самоврядування. Порівняльно-правовий та системно-структурний методи використовувався при з'ясуванні практики прийняття статутів муніципальних утворень у різних країнах, визначенні місця гарантій участі членів територіальних громад у місцевому самоврядуванні серед загальної системи гарантій. Разом із названими також широко використовувалися загальнонаукові методи пізнання, зокрема, логічний аналіз та методи спостереження, доказування, спростування і судження, синтезу та аналогії, порівняння, узагальнення, походження від абстрактного до конкретного та ін. Крім цього, з метою узагальнення практики й аналізу первинної інформації застосовувалися структурно-функціональний, соціологічний, статистичний методи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні основ гарантій прав територіальних громад. А саме, у дисертації

Уперше:

- доведено, що гарантії прав територіальної громади є сукупністю політичних, економічних, соціальних, культурно-духовних, інституційно-правових і процесуальних норм, умов і засобів забезпечення безпосереднього здійснення прав членів муніципальних утворень у сфері реалізації питань місцевого значення;

- визначено та охарактеризовано систему гарантій прав територіальних утворень, до якої віднесено інституційно-правові (що реалізують правову, організаційну й матеріально-фінансову самостійність місцевого самоврядування) та процесуальні гарантії (що забезпечують виконання повноважень територіальних громад і здійснюють їх захист);

- обґрунтовано потребу розробки та прийняття статутів територіальних громад на основі соціального запиту безпосередньо її членами на місцевому референдумі, що надасть цьому акту демократичності та найвищої юридичної сили відносно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

- розроблено пропозиції щодо механізму розробки статуту територіальної громади шляхом залученням до цього процесу широких верств населення, учених і фахівців наукових установ та організацій; зокрема, розроблено анкети для опитування думки членів територіальних громад стосовно питань місцевого самоврядування, анкети-пропозиції та анкети для опрацювання внесених пропозицій.

Удосконалено:

- поняття «статут територіальної громади», під яким розуміється підзаконний, локальний основоположний, письмовий нормативно-правовий акт, що володіє найвищою юридичною силою по відношенню до інших правових актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятий представницьким органом місцевого самоврядування або населенням територіальної громади, який закріплює принципи і структуру організації місцевого самоврядування, встановлює норми, обов'язкові для місцевих жителів, муніципальних органів влади, громадських організацій, посадових, фізичних і юридичних осіб в межах територіальної громади, необхідні для ефективного розвитку території, благополуччя населення, вільного волевиявлення кожного її члена;

- розуміння першочерговості проблеми відсутності в Україні законодавчого визначення місця та ролі статуту територіальної громади в правовій системі держави, яке стає перешкодою на шляху формування демократичних, самостійних, правомочних і самоврядних територіальних спільнот;

- критерії класифікації гарантій місцевого самоврядування, які залежно від суб'єкта своєї дії поділяються на гарантії: а) прав територіальної громади (у тому числі й органів самоорганізації населення); б) діяльності представницьких органів місцевого самоврядування; в) функціонування виконавчих органів місцевого самоврядування.

Дістали подальшого розвитку:

- положення теорії муніципального права стосовно статусу територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування в Україні, її ролі в формуванні демократичних засад діяльності держави;

- положення стовно гарантій місцевого самоврядування, що є загальними відносно гарантії прав територіальних громад та являють собою сукупність правових засобів й умов реалізації прав територіальних спільнот зі здійснення місцевого самоврядування;

- методологічна позиція на обґрунтування того, що наука муніципального права є складовою загальнотеоретичної розробки системи гарантій прав територіальних громад з метою їх подальшого впровадження в законодавство.

Практичне значення одержаних результатів. Виведені положення та висновки впроваджувались дисертантом у практичній діяльності, як члена науково-дослідної групи при підготовці Статуту територіальної громади м. Ялти.

На основі результатів дисертаційного дослідження підготовлені програми, відповідні лекції та семінарські заняття з навчальних курсів «Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні», «Конституційне право України», «Робота юриста в органах місцевого самоврядування». Додатково, результати дисертаційного дослідження апробовувалися в навчально-педагогічному процесі зі слухачами Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ.

Сформульовані в дисертації теоретичні положення та висновки можуть бути використані у декількох напрямах:

- у нормотворчій діяльності - для удосконалення законодавства в сфері місцевого самоврядування, а також при розробці статутів територіальних громад (розробка опитувальних анкет, методичних посібників, створення тексту й додатків);

- у правозастосовчій діяльності - для підвищення ефективності діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування та державного управління;

- у науково-дослідній сфері - при проведенні науково-дослідної роботи студентів, аспірантів, викладачів муніципального права, підготовці наукових видань, а також для подальшого вивчення проблем функціонування різноманітних територіальних утворень;

- у навчальному процесі - для викладання лекцій, проведення практичних і семінарських занять з муніципального, адміністративного й конституційного права.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження доповідалися та отримали схвалення на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах. А саме, на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Розвиток державності і права в Україні: реалії і перспективи» ( м. Сімферополь, 24 квітня 2009р.); «Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів» (м. Запоріжжя, 24-25 грудня 2009 р.); «Розвиток наукових досліджень 2009» (м. Полтава 23-25 листопада 2009 р.); «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Сімферополь, 16-17 квітня 2010 р.); «Від громадянського суспільства - до правової держави» (м. Харків, 26-27 лютого 2010 р.); «Наукові дослідження - теорія та експеримент 2010» (м. Полтава, 17-19 травня 2010р.); «Від громадянського суспільства - до правової держави» (м. Харків, 9 квітня 2010 р.); «Методологічні проблеми історико-правових досліджень» (м. Алушта, 24-26 вересня 2010 року); на науково-практичних конференціях: «Державна політика розвитку цивільної авіації XXI століття: економічний патріотизм та стратегічні можливості України» (м. Київ, 19-20 лютого 2009 р.); «Роль міжнародної інформації у розвитку міжнародних відносин» (м. Сімферополь, 15 травня 2009р.); «Особливості розвитку правової держави в умовах активізації євроінтеграційних процесів: проблеми теорії та практики» (м. Київ, 18 лютого 2010 р.); Круглому столі кафедри теорії та історії держави і права КЮІ ОДУВС «Забезпечення прав людини в службово-бойовій діяльності органів внутрішніх справ України» (м. Сімферополь, 30 листопада 2010 р.) та ін.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 16 публікаціях, у тому числі у 5 наукових виданнях, включених до переліку фахових видань ВАК України, у 1 науковій статті та 10 тезах конференцій.

Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів з відповідними підрозділами, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дослідження - 193 сторінки. Список використаних джерел нараховує 203 позиції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, окреслено об'єкт і предмет, мету й завдання, зв'язок з науковими планами та програмами, визначено базові методологічні підходи, вказано наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення, висвітлено апробацію теоретичних положень і публікації, викладено концептуальні засади відповідно до їх наукової новизни.

Розділ 1. «Теоретико-методологічні основи територіальної громади в Україні: загальна характеристика» містить 2 підрозділи.

У підрозділі 1.1. «Становлення та розвиток наукових знань про місцеве самоврядування: теоретико-правовий аспект» проаналізовано питання природи інституту місцевого самоврядування крізь призму визначення системи його понять, ознак і сутності. Указано, що всі чинні концепції місцевого самоврядування визнають його первісною основою для побудови, становлення та розвитку демократичної держави, одним з основоположних інститутів публічної влади, формою народовладдя, незамінним фундаментом локальної демократії з багатоступінчастою ґенезою. Зазначено, що місцеве самоврядування - невід'ємний елемент функціонування повноцінного державного механізму, у якому держава всіма засобами повинна сприяти та забезпечувати його розвиток, а воно, зі свого боку, має відповідати загальним принципам і напрямам державної політики.

Аналіз муніципального законодавства України та наукової доктрини дозволили виробити авторське визначення місцевого самоврядування, як самоорганізованої на демократичних принципах форми активної діяльності громадян - членів територіальної громади, направленої на вирішення питань місцевого значення на власний розсуд, відповідно до Конституції та законів України для забезпечення організації своєї життєдіяльності. На цій підставі виокремлено ключові ознаки місцевого самоврядування, яке: а) становить собою вид публічної влади; б) суб'єктом його реалізації є територіальна громада - жителі села чи добровільне об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста; в) направлене на вирішення питань місцевого значення; г) реалізується як безпосередньо територіальною громадою, так і через систему органів місцевого самоврядування; ґ) здійснюється в рамках Конституції, законів, міжнародних і локальних актів; д) не входить до системи органів державної влади.

У підрозділі 1.2. «Науково-методологічні підходи до визначення поняття та ознак територіальної громади» визначено, що останнім часом в Україні спостерігається активізація діяльності територіальних громад, їх самовизначення, зміцнення економічної самостійності та прагнення брати безпосередню участь у справах місцевої спільноти.

Територіальну громаду визначено як засноване у відповідності до законодавства України соціально-територіальне об'єднання фізичних осіб - жителів, які постійно проживають на території села, селища, міста і мають автономні повноваження щодо вирішення питань місцевого значення. Акцентовано, що визначення цього утворення повинне закріплюватися у основному локальному актові - статуті територіальної громади. Відсутність такого визначення у статутах муніципальних об'єднань негативно впливає на їх правовий статус, тому що громада - це багатоаспектне, полізмістовне явище, а тому саме ознаки роблять її основним невід'ємним суб'єктом місцевого самоврядування. Тому кожне муніципальне утворення повинне закріплювати свою суть у статутах, іншими словами - свою форму і зміст.

Ознаки територіальної громади класифіковано на основні та додаткові. До них віднесено: територіальну спільність, постійне проживання, формування та функціонування в межах законодавства, наявність загальних інтересів у діяльності, автономію повноважень у вирішенні місцевих питань, психологічне усвідомлення мешканцями приналежності та членства у громаді й т. п. Додатковими названо: постійну працю, сплату комунальних податків, володіння нерухомим майном на території громади та ін.

Серед іншого закцентовано увагу на тому, що питання визначення територіальної громади та її ознак потребує подальшої ґрунтовної наукової розробки, адже територіальна громада є базовим предметом науки про місцеве самоврядування, відправною точкою у його системі, її суб'єктом і носієм повноважень та функцій, становлячи низову територіальну спільноту жителів, що є найбільш загальною суб'єктною основою місцевого самоврядування.

Розділ ІІ. «Гарантії прав територіальної громади» має 3 підрозділи.

У підрозділі 2.1. «Поняття та зміст системи гарантій прав територіальної громади» проаналізовано теоретичне підґрунтя забезпеченості та захищеності прав територіальної громади.

З'ясовано, що гарантії прав місцевого самоврядування є похідними від гарантій прав і свобод людини й громадянина, утворюючи сукупність умов і засобів забезпечення прав жителів місцевих співтовариств. На основі цього вироблено авторську класифікацію гарантій місцевого самоврядування у залежності від суб'єкта, на який вони поширюються. А саме: а) гарантії прав територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування (у тому числі й органів самоорганізації населення); б) гарантії діяльності представницьких органів місцевого самоврядування; в) гарантії діяльності виконавчих органів місцевого самоврядування. Разом з цим доведено, що в залежності від форми і ступеню впливу на суспільні відносини гарантії місцевого самоврядування поділяються на загальні та спеціальні (юридичні). До загальних належать політичні, економічні (зокрема, фінансові), соціальні, культурні, духовні, міжнародно-правові (із врахуванням європейських засад якісного демократичного врядування) гарантії місцевого самоврядування. Ці гарантії є первинними, базовими по відношенню до спеціальних, обумовлюючи існування останніх. Зі свого боку юридичні гарантії матеріалізують правову форму вираження загальних та являють собою допоміжні заходи, що вводяться з метою забезпечення реалізації місцевого самоврядування з урахуванням специфіки тієї або іншої сфери суспільних відносин.

Обґрунтовано, що гарантії прав територіальної громади є окремою групою спеціальних (юридичних) гарантій місцевого самоврядування, які прямо витікають зі змісту Конституції України (ст. 23, 140). Відповідно до цього їх класифіковано на інституційно-правові, що реалізують правову, організаційну й матеріально-фінансову самостійність територіальних громад і процесуальні, що забезпечують реалізацію повноважень місцевого самоврядування, здійснюючи його захист.

У підрозділі 2.2. «Інституційно-правові гарантії прав територіальної громади» досліджено організаційно-правову й матеріально-фінансову самостійність територіальних спільнот на підставі наявності у них правової, організаційної й матеріально-фінансової автономії.

Зокрема встановлено, що до системи інституційно-правових гарантій прав територіальної громади належать такі: наявність статуту; можливість прямого обрання її членами органів і посадових осіб місцевого самоврядування та безпосереднього вирішення питань місцевого значення; визнання правосуб'єктності територіальної громади як нетипового виду територіальної спільності; розмежування владних повноважень між її членами, органами місцевого самоврядування та органами державної влади; державний контроль за діяльністю його органів у сфері вирішення питань місцевого значення; наявність самоврядного статусу особи - члена територіальної громади; місцевий референдум, місцеві вибори, громадські слухання, місцеві ініціативи, збори громадян за місцем проживання, мітинги, опитування мешканців, демонстрації, ходи, пікетування; володіння членами територіальної громади муніципальними правами; їх участь у запобіганні та протидії корупції; застосування власної символіки; урахування думки членів територіальної громади при її найменуванні та перейменуванні; володіння комунальною власністю і бюджетними повноваженнями.

Вказано, що пріоритету серед інституційно-правових гарантій прав територіальної громади набуває право її членів на безпосереднє волевиявлення з питань місцевого значення у формі місцевих виборів і референдумів, загальних зборів громадян за місцем їх проживання, місцевих ініціатив, громадських слухань. Разом з цим наголошено на актуалізації потреби закріплення на законодавчому рівні таких форм безпосередньої демократії, як мітинги, демонстрації, ходи, пікетування членів територіальної громади. Водночас, опитування жителів територіальної громади повинно стати попередньою стадією будь-якої формі реалізації прагнень місцевої демократії - це найзаощадливіший та найдієвіший спосіб виявлення громадських запитів, поглядів, ідей, пропозицій жителів. При цьому доцільно використовувати соціологічний метод анкетування, що сприяє налагодженню зворотного зв'язку з громадськістю.

Встановлено, що новелою у вітчизняному законодавстві стало надання можливості членам територіальної громади брати участь у запобіганні та протидії корупції в органах державної влади та місцевого самоврядування шляхом громадського контролю. Він повинен здійснюватися у формі публічних антикорупційних слухань, сходу громадян або їх зборів з питань корупції в системі місцевого самоврядування. У цьому зв'язку ефективним механізмом бачиться створення на рівні територіальних громад Місцевої громадської антикорупційної ради.

У підрозділі 2.3. «Процесуальні гарантії прав територіальної громади» досліджено процедури правового захисту прав місцевого самоврядування на рівні механізмів реалізації та юрисдикційних порядків правового забезпечення прав і законних інтересів членів територіальних спільнот.

Окреслено систему процесуальних гарантій прав територіальної громади, до якої входять наступні: право на судовий захист; право на самозахист; контроль за актами органів місцевого самоврядування; відомчий контроль за діями та рішеннями органів і посадових осіб місцевого самоврядування; конституційний контроль з боку Конституційного Суду України; інформаційні гарантії; місцевий омбудсмен.

Доведено, що для здійснення правозахисної діяльності прав територіальної громади велике значення має новий інститут місцевого самоврядування - Уповноважений територіальної громади з прав людини. Його введення в муніципальну практику повинно стати прецедентом для всіх територіальних громад, бо Уповноважений територіальної громади з прав людини - це необхідний муніципальний орган, який не лише здійснює захист й охорону прав і свобод людини та громадянина на місцевому рівні, а й гарантує їх дотримання та повагу з боку органів і посадових осіб місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Розділ ІІІ. «Статут територіальної громади - основна гарантія її членів у здійсненні місцевого самоврядування» складається з 4 підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Правова природа статуту територіальної громади» з'ясовано особливості статуту територіальної громади шляхом аналізу його специфічних рис, які розкривають його юридичну природу, визначено його місце в системі нормативно-правових актів держави. А саме, цінність статуту територіальної громади обумовлена тим, що він є підґрунтям діяльності територіальних спільнот в Україні й покликаний забезпечувати правове регулювання механізму безпосередньої реалізації територіальною громадою місцевого самоврядування, заповнюючи таким чином прогалини законодавства у муніципальній сфері.

На цій підставі виокремлено ознаки статуту територіальної громади: це підзаконний локальний нормативно-правовий акт; він володіє засновницьким характером; має індивідуальний характер (діє лише на території конкретної територіальної громади); створюється і приймається уповноваженим органом (місцевою радою або населенням); наділений вищою юридичною силою щодо інших локальних муніципальних актів; підлягає обов'язковій держаній реєстрації. Таким чином, статут територіальної громади - основний нормативно-правовий акт місцевого самоврядування, який функціонально й цілеспрямовано впливає на формування та удосконалення місцевої правової підсистеми.

У підрозділі 3.2. «Форма, структура та зміст статуту територіальної громади» проаналізовано складові елементи та спосіб вираження правового матеріалу, уміщеного у статутах муніципальних спільнот.

Визначено, що модель статуту територіальної громади цілком обумовлює його зміст і структуру. Саме від визначення первинної схеми цього документа залежить обсяг тих правових можливостей, які отримує територіальна громада після набуття ним чинності. Зміст і структура статуту повинні відображати особливості здійснення місцевого самоврядування в конкретному муніципальному утворенні, чітко й змістовно регулювати усі питання місцевого значення, чим сприяти максимальній дієвості інституту місцевого самоврядування в територіальних громадах. До змісту статутів місцевих утворень повинні висуватися суворі вимоги, визначені важливістю цього нормативного акту не лише для органів і посадових осіб місцевого самоврядування, але й для органів державної влади і безпосередньо самих членів територіальних громад.

Доцільно, щоб у структурі статуту передбачалися наступні елементи: вступ або преамбула; основна частина; прикінцеві й перехідні положення; доповнення (додатки) до нього.

У підрозділі 3.3. «Предмет статутного регулювання» виокремлено первинні й факультативні положення, що формують зміст статуту територіальної громади. До первинних віднесено норми, які регулюють найважливіші обов'язкові для включення до змісту питання місцевого значення (наприклад, визначення територіальної громади та її членів, їх прав і обов'язків, форм безпосередньої участі членів муніципального утворення у вирішенні питань місцевого значення, структуру органів місцевого самоврядування і т. п.). До факультативних положень предмету статутного регулювання належать другорядні питання, необов'язкові для закріплення в змісті (наприклад, регулювання стратегії та основних напрямів розвитку громади, охорона правопорядку і культурної спадщини, планування й забудова місцевої території, екологічна безпека і т. п.).

У підрозділі 3.4. «Порядок розробки, прийняття і зміни статуту територіальної громади» автором виокремлено три етапи цього процесу: перший - розробка проекту; другий - прийняття статуту; третій - набуття чинності. Кожен етап у свою чергу має свої стадії.

Обґрунтовується, що створення проекту статуту територіальної громади повинне здійснюватися робочою групою (членами територіальної громади) разом з фахівцями та науковцями на основі соціального запиту. Юридичний текст документа обов'язково створюється фахівцями-правознавцями, а робоча група (члени територіальної громади) повинна «накласти» на цей текст всю місцеву специфіку. Такий спільний проект не лише матиме демократичний характер, а й враховує весь спектр думок членів муніципального утворення. Однак наголошується, що якщо члени територіальної громади пасивні в ініціації створення свого проекту, то логічним у такому випадку буде застосування комбінованого способу прийняття статуту територіальної громади, який має на увазі, що проект тексту статуту створюється представницьким органом місцевого самоврядування - місцевою радою, а приймається безпосередньо населенням на місцевому референдумі. Така процедура має на меті не лише забезпечення гарантій прав муніципального співтовариства, а й є своєрідним механізмом підвищення правосвідомості та правової культури членів територіальних громад.



ВИСНОВКИ

Проведене в роботі теоретичне узагальнення та розробка нових підходів щодо вирішення наукової проблеми у сфері гарантування прав територіальної громади, дозволили сформулювати низку висновків, направлених на розкриття поставленої мети:

1. Шляхом дослідження ґенези теоретичних знань про територіальну громаду в Україні встановило, що вона є первинним основоположним суб'єктом місцевого самоврядування, соціальним базисом, на якому відбувається формування та забезпечення муніципального статусу особистості. Правовий статус територіальної громади в державі залежить: по-перше, від особливостей системи місцевого самоврядування, по-друге, від розуміння суті поняття та змісту самого місцевого самоврядування.

2. На підставі узагальнення діяльності системи та концепції місцевого самоврядування отримано висновок, що під місцевим самоврядуванням розуміється самоорганізована на демократичних принципах форма активної діяльності громадян - членів територіальної громади, що направлена на реалізацію на власний розсуд питань місцевого значення, відповідно до Конституції та законів України для забезпечення організації своєї життєдіяльності.

3. За даними аналізу вітчизняної та зарубіжної юридичної думки з питань специфічних властивостей територіальної громади виокремлено її поняття та класифіковано характерні ознаки. А саме, під територіальною громадою розуміється засноване у відповідності до законодавства України соціально-територіальне об'єднання фізичних осіб - жителів, які постійно проживають на території села, селища, міста, володіють спільними інтересами, психологічно усвідомлюють свою приналежність до громади й мають автономні повноваження з вирішення питань місцевого значення.

4. Доведено, що територіальна громада наділена відповідним конституційно-правовим статусом, тому має певний комплекс прав. Гарантування її прав здійснюється загальними і спеціальними юридичними засобами. Відповідно, у результаті дослідження спеціальних гарантій місцевого самоврядування отримано висновок, що окремим їх різновидом є гарантії прав територіальної громади - це сукупність політичних, економічних, соціальних, культурно-духовних, інституційно-правових (організаційних, нормативних, матеріальних, фінансових) і процесуальних норм, умов і засобів забезпечення безпосереднього здійснення прав членів муніципальних утворень з вирішення питань місцевого значення.

У залежності від змісту ці гарантії класифіковано на інституційно-правові, що реалізують правову, організаційну й матеріально-фінансову самостійність територіальних громад, і процесуальні - вони забезпечують виконання повноважень територіальної громади, здійснюючи її захист.

5. Результати виявлення специфіки гарантій прав територіальної громади дозволяють визнати її статут основоположним локальним нормативно-правовим підґрунтям реалізації конституційно-правового статусу муніципальних утворень в Україні. Вивчення юридичної природи цього статуту обумовило можливість формулювання його визначення. А саме, статут територіальної громади - це підзаконний, локальний, основоположний нормативно-правовий акт, який володіє найвищою юридичною силою стосовно інших правових актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятий представницьким органом місцевого самоврядування або населенням територіальної громади, що закріплює принципи і структуру організації місцевого самоврядування, встановлює норми, обов'язкові для місцевих жителів, муніципальних органів влади, громадських організацій, посадових, фізичних і юридичних осіб в межах територіальної громади, необхідні для ефективного розвитку території, добробуту населення, вільного волевиявлення кожного її члена.

6. Юридична природа статуту територіальної громади передбачає наявність певної форми, структури та змісту цього акту. Відтак, визначено загальну модель структури статуту муніципального утворення, до якої входять такі елементи, як вступ або преамбула; основна частина; прикінцеві й перехідні положення; доповнення (додатки) до нього. Зміст статуту територіальної громади залежить від виду муніципального співтовариства, для якого він створюється, і повинен відбивати особливості здійснення місцевого самоврядування у конкретному муніципальному утворенні, чітко й змістовно регулювати усі питання місцевого значення.

7. Виокремлено етапи та схарактеризовано механізм процесу створення статуту із залучанням членів територіальної громади. Кожен з етапів має свою специфіку й складається з відповідних стадій, це: ініціація розробки статуту територіальної громади; визначення суб'єкта, який буде розробляти його проект; утворення робочої групи; формування науково-дослідної та інформаційної груп; збирання пропозицій від членів територіальної громади до його проекту; розробка концепції документа; написання тексту проекту; обговорення проекту з членами територіальної громади; внесення змін і доповнень до нього; безпосередня підготовка проекту статуту; прийняття документа; реєстрація статуту; його опублікування (обнародування) у засобах масової інформації. Щодо цього, детально окреслено порядок створення робочої, науково-дослідної та інформаційної груп.

8. Прийняття статуту територіальної громади можливе трьома способами: 1) місцевою радою; 2) членами територіальної громади безпосередньо на місцевому референдумі; 3) змішаним або комбінованим способом (якщо статут приймається місцевою радою після затвердження на місцевому референдумі його основних положень). Для надання статуту найвищої юридичної сили стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування, його розробка та прийняття повинні здійснюватися членами територіальної громади із залученням фахівців і науковців, супроводжуватися пропагандистською кампанією з використанням методів політичного управління. Така схема не лише дозволить прийняти демократичний статут територіальної громади із врахуванням всього спектру думок членів муніципального утворення, а й гарантуватиме його належний високий юридичний рівень та найвищу юридичну силу.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Русанова С.Ю. Муніципальні права членів територіальної громади: поняття та класифікація / С. Ю. Русанова // Форум права. - 2009. - № 2. - С. 369-347 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.nbuv.gov.ua/e-journais/FP/2009-2/09rcjptk.pdf.

2. Русанова С.Ю. Щодо саморегуляції місцевого самоврядування / С.Ю. Русанова // «Учені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського» Науковий журнал. Серія «Юридичні науки». - 2009. - Том 22 (61). - № 2. - С. 389 - 394.

3. Русанова С.Ю. Форма, структура та зміст статуту територіальної громади як первинного локального акта місцевого самоврядування / С.Ю. Русанова // Кримський юридичний вісник. - 2010. - № 2(9). - С. 213-219.

4. Русанова С.Ю. Становлення та розвиток наукових знань про місцеве самоврядування: теоретико-правовий аспект / С.Ю. Русанова // Юридичний вісник: повітряне і космічне право. - 2010. - №3 (16). - С. 158-167.

5. Русанова С.Ю. Кодекс етики депутатів місцевих рад як метод запобігання та протидії корупції / С.Ю. Русанова // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Право. - 2010. - № 919. - С. 30-33.

6. Русанова С.Ю. Актуальні проблеми реалізації муніципальної влади територіальною громадою / С.Ю. Русанова // Кримський юридичний вісник. - 2009. - № 2(6). - С. 251-256.

7. Русанова С.Ю. Опитування громадян як важлива форма місцевої демократії / С.Ю. Русанова // «Роль міжнародної інформації у розвитку міжнародних відносин»: зб. матеріалів міжвузівської науково - практичної конференції керівників, вчених, фахівців та викладачів / М-во освіти і науки АР Крим [та ін.]. - Сімферополь : МСУ, 2009. - С. 251-253.

8. Русанова С.Ю. Деякі питання щодо реалізації гарантій місцевого самоврядування в діяльності територіальної громади / С.Ю. Русанова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів» м. Запоріжжя, 24-25 грудня 2009 р. - Запоріжжя:ЗНУ, 2009. -Т. 1. - С. 66-68.

9. Русанова С.Ю. Щодо питання ролі принципів місцевого самоврядування у процесі інтеграції України до Європейського Союзу / С.Ю. Русанова // «Розвиток наукових досліджень 2009»: Матеріали V Міжнародної науково - практичної конференції, м. Полтава, 23-25 листопада 2009 р.: -Полтава: Вид-во «ІнтерГрафіка», 2009. - Т. 4. - С. 142-145.

10. Русанова С.Ю. До питання про систему гарантій участі членів територіальної громади у місцевому самоврядуванні / С.Ю. Русанова // «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи»: Збірник наукових праць. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (16-17 квітня 2010 року). - Сімферополь: КРП «Видавництво «Кримнавчпеддержвидав», 2010. - С. 198-199.

11. Русанова С.Ю. Уповноважений територіальної громади з прав людини як гарантія реалізації адміністративно-правового статусу членів територіальних громад / С.Ю. Русанова // «Від громадянського суспільства - до правової держави»: Тези V Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених. - Харків: ХНУ імені В.И. Каразіна, 2010. - С. 98-99.

12. Русанова С.Ю. Процесуальні гарантії участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування / С.Ю. Русанова // «Наукові дослідження - теорія та експеримент'2010»: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 17-19 травня 2010 р.: - Полтава: Вид-во «ІнтерГрафіка», 2010. - Т. 3. - С. 128-131.

13. Русанова С.Ю. Організаційно-правові гарантії місцевого самоврядування / С.Ю. Русанова // «Від громадянського суспільства - до правової держави»: Тези V Міжнародної науково-практичної конференції. - Харків: ХНУ імені В.И. Каразіна, 2010. - С. 353-356.

14. Русанова С.Ю. Деякі питання участі громадськості в заходах запобігання та протидії корупції / С.Ю. Русанова // «Особливості розвитку правової держави в умовах активізації євроінтеграційних процесів: проблеми теорії і практики» Матеріали Всеукраїнської науково-практична конференції, м. Київ, НАУ, 18 лютого 2010 р. - К.: Університет «Україна», 2010. - С. 154-155.

15. Русанова С.Ю. Поняття територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування / С.Ю. Русанова // «Розвиток держави і права в Україні: реалії та перспективи» Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції, м. Сімферополь, 24 квітня 2009 р. - Сімферополь: КРП «Видавництво «Кримучпедгіз», 2009. - С. 182-185.

16. Русанова С.Ю., Гуренко-Вайцман М.М. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування (досвід Західної Європи) / М.М. Гуренко-Вайцман, С.Ю. Русанова // Матеріали науково-практичної конференції «Державна політика розвитку цивільної авіації ХХІ століття: економічні і стратегічні можливості України», м. Київ, 19-20 лютого 2009 р. - К. : Вид. Європ. ун-ту., 2009. - С. 197-200.



АНОТАЦІЯ

Русанова С.Ю. Гарантії прав територіальної громади: конституційно-правовий аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 - конституційне право; муніципальне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню гарантій прав територіальної громади. У роботі проаналізовано теоретико-правові аспекти територіальної громади в Україні, висвітлено її місце у системі місцевого самоврядування, визначено характерні риси, окреслено систему гарантій прав муніципального утворення з позиції нових законодавчих і наукових положень з'ясовано спеціальні гарантії прав територіальних спільнот. Також розглянуто інституційно-правові та процесуальні гарантії прав територіальної громади.

Особливу увагу приділено статуту територіальної громади, як гарантії та одночасно механізму реалізації прав територіальних спільнот, визначено порядок розробки та прийняття цього локального акту на основі соціального запиту безпосередньо територіальною громадою, розглянуто процедуру його зміни та доповнень. Запропоновано конкретні пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного муніципального законодавства в сфері забезпечення прав територіальних громад.

Ключові слова: місцеве самоврядування, територіальна громада, гарантії прав територіальної громади, статут територіальної громади, член територіальної громади.



АННОТАЦИЯ

Русанова С.Ю. Гарантии прав территориальной громады: конституционно правовой аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 - конституционное право; муниципальное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2011.

Диссертация посвящена исследованию гарантий прав территориальной громады. Проанализировано теоретико-правовые основы территориальной громады в Украине, определено ее место в системе местного самоуправления, конкретизировано ее понятие и характерные признаки. Сделано вывод о том, что территориальная громада является первичным основоположным субъектом местного самоуправления, социальным базисом, на котором происходит формирование и обеспечение муниципального статуса личности. Территориальная громада определена как самоорганизованная на демократических принципах форма активной деятельности граждан - членов территориальной громады, которая направлена на реализацию по собственному рассмотрению вопросов местного значения, в соответствии с Конституцией и законами Украины для обеспечения организации своей жизнедеятельности.

Систематизировано научные взгляды на понятие и систему гарантий прав муниципального образования, выделено и охарактеризовано общие и специальные юридические способы обеспечения прав территориального сообщества, очерчено позиции законодательных и научных положений о специальных гарантиях прав территориальных громад, сформулировано авторскую классификацию этих гарантий. В зависимости от содержания гарантии прав территориальной громады, их классифицировано на институционно-правовые, реализующие правовую, организационную и материально-финансовую самостоятельность муниципального образования, и процессуальные гарантии, обеспечивающие исполнение полномочий территориальных громад путем осуществления их защиты. Также исследовано ряд новых гарантий, возникших на современном этапе государственного строения в Украине.

Особое внимание уделено уставу территориальной громады, как гарантии и, одновременно, механизму реализации прав территориальных сообществ, предложено порядок разработки и принятия такого локального акта. Вместе с тем, детально описана процедура разработки устава территориальной громады на основе социального запроса непосредственно членами муниципального образования и процедура его изменения. Предложено авторскую модель структуры и содержания устава территориального сообщества.

Сформулировано конкретные предложения относительно усовершенствования отечественного муниципального законодательства в сфере обеспечения, гарантирования и защиты прав территориальных громад и усовершенствования форм реализации членами территориальных громад права на непосредственное осуществление местного самоуправления.

Ключевые слова: местное самоуправление, территориальная громада, гарантии прав территориальной громады, устав территориальной громады, член территориальной громады.



ANNOTATION

Rusanova S.J. Guarantees of the rights of territorial community: constitutional -legal aspect. - Manuscript.

Doctoral Thesis for scientific degree of the Candidate of Legal Sciences on the specialization 12.00.02 - constitutional law; municipal law. - Kharkiv national university of internal affairs. - Kharkiv, 2011.

Thesis is dedicated to the investigation of guarantees of the rights of territorial community. The author gives characteristic of theoretical-legal aspects of the territorial community in Ukraine, highlights its place in the system of local self-administration, defines its concept and basic features. The author suggests system analysis of the notion and system of guarantees of the rights of municipal education, specifies general and special legal methods, providing rights of the territorial community, defines positions of legal and scientific regulations concerning special guarantees of the rights of territorial communities, formulates personal classification of the guarantees under research. Depending upon the content of the guarantee of the rights, the candidate for degree classifies them into on institutional-legal and proceeding ones.

Special attention is paid to the Charter of territorial communities as a guarantee and at the same time as a mechanism for realization of the rights of territorial communities. The order of development and adoption of the present local act is characterized. It is based on social request of the territorial community in particular and the procedure of its change is considered.

The author suggests particular proposals relative to local municipal legislation in the area of provision rights of the territorial communities.

Key words: local self-administration, territorial community, guarantee of the rights of territorial community, Charter of territorial community, member of territorial community.

Размещено на Allbest.ru