Адміністративна відповідальність за порушення правил полювання та рибальства

Проведена порівняльна характеристика норм даного міжнародного акту та Закону України «Про мисливське господарство та полювання» дає підстави стверджувати, що законодавець при внесенні змін і доповінень у чинний закон (21 січня 2010 року) не врахував рекомендацій Конвенції щодо заборони використання при полюванні на ссавців таких знарядь, як пастки, сітки та капкани (в разі широкомасштабного чи невібіркового вилову або знищення), а при полюванні на птахів - сільців, пасток, сіток та капканів і такого засобу полювання як вапно. З врахуванням вищевикладеного, пропонуємо:

1. Включити у п.4. ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» вищепераховані заборонені знаряддя та засоби, що визначені Конвенцією у додатку IV та провести чітку диференціацію заборонених знарядь, способів та засобів полювання і викласти п. 4 у наступній редакції:

«….полювання із застосуванням або використанням заборонених способів, знарядь і засобів, а саме:

заборонені способи полювання: руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів; пускання газу та диму; заливання нір звірів; ловчі ями;
з під'їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном; з використанням літаків та вертольотів; використання інших механічних засобів у русі;

заборонені знаряддя полювання: клеї, петлі, підрізи, закоти, гачки, самостріли, пастки, сітки, капкани (в разі широкомасштабного чи невібіркового вилову або знищення), сільці; немисливська (у тому числі військова) вогнепальна, пневматична та інша стрілецька зброя, а також нарізні вкладки, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони; нарізна вогнепальна зброя або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (на пернату дичину); нарізна вогнепальна зброя калібром більше як 5,6 мм (на хутрових звірів, крім: вовка, єнотовидної собаки, лисиці та шакала); малокаліберна гвинтівка під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом (на копитних тварин);

заборонені засоби полювання: отруйні та анестезуючі принади; живі сліпі чи знівечені тварини як принади; звуковідтворювальні прилади та пристрої; електричне обладнання для добування тварин; штучні світлові джерела, прилади та пристрої для підсвічування мішеней, у тому числі прилади нічного бачення; дзеркала та інші пристрої, що осліплюють тварин; вибухові речовини; вапно».

2. Виключити з п. 4 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» зоборону про полювання на тварин, які зазнають лиха, оскільки за своєю суттю даний вид порушення правил полювання не може бути кваліфікований як полювання із використанням заборонених способів, знарядь та засобів та включити у п. 8 ст. 20, виклавши її в такій редакції:

« 8) полювання на заборонених для добування тварин, в тому числі на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо)»

3. Виключити з п. 4 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» такий вид заборони як полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта з допуском до полювання, оскільки таке порушення вже передбачено у п. 1. ст. 20 Закону як полювання без належного на те дозволу;

4. Виключити з п. 4 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» таке порушення як полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу користувача угідь, оскільки таке порушення за своєю природою є полюванням без належного на те дозволу і має бути передбачено у п. 1 ст. 20 Закону та відповідно у ст. 14 Закону, яку пропонується доповнити цією нормою.

Реалізація названих пропозицій буде сприяти ефективному застосуванню на практиці норм ч. 1, 2 ст. 85 КУпАП.

7. Перераховані у ч.1 ст. 85 КУпАП порушення правил полювання не включають порушення, передбачені у п.9 ст.20 Закону України «Про мисливське господарство і полювання», зокрема: збирання яєць птахів, загиблих тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства. На думку дисертанта, у Законі «Про мисливське господарство і полювання» зазначене порушення доцільно виділити з їх наступною диференціацією: а). збирання яєць птахів, загиблих тварин або їх частин; б). руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства; в). нищення або псування посівів кормових рослин. Такий поділ обґрунтований тим, що дані порушення вчиняються у різних сферах суспільних відносин і повинні мати відповідну юридичну кваліфікацію.

8. При дослідженні повторності як кваліфікуючої ознаки ч. 2 ст. 85 КУпАП у диспозиції статті не визначений порядок обчислення строку. На наш погляд, можна було б застосувати стандартний термінологічний стереотип щодо подібних випадків, а саме вжити наступне формулювання: «Повторне протягом року порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) після застосування до особи адміністративного стягнення за таке правопорушення …».

9. В зв'язку з тим, що термінологічна конструкція «знищення або поранення» як кваліфікуюча ознака в адміністративному законодавстві взагалі і стосовно ч. 2 ст. 85 КупАП і в коментарях до даної статті не розкривається, дослідивши спеціальну літературу дисертант формулює авторську дефініцію «знищення та поранення тварин»:

«Знищення тварини - це дії чи способи таких дій, за допомогою яких завдаються такі травми тварин у важливі органи, які мають наслідком припинення їх життєдіяльності.

Поранення тварини - дії або способи таких дій, які завдають травми тваринам, що порушують їх нормальну життєдіяльність і впливають на їх самостійне природне самозабезпечення».

10. В зв'язку із відсутністю дефініції рибальства у проекті Закону «Про рибне господарство та промислове рибальство» дисертант пропонує доповнити ст. 1 Загальних положень наступним визначенням: «рибальство - це дії щодо вилучення, тобто лову (добування, збирання) водних живих ресурсів із природного середовища, які є живим на момент лову із застосуванням дозволених знарядь та способів».

11. Суб'єктами досліджуваних деліктів можуть бути: загальний, спеціальний та особливий суб'єкти.

Аналіз ч. 1-4 ст. 85 КУпАП дає підстави стверджувати, що для даних деліктів прямо не названий спеціальний суб'єкт, але він можливий, оскільки в санкції названої статті передбачена відповідальність посадових осіб.

Дисертантка представила класифікацію посадових осіб за наступними критеріями: а). за характером компетенції; б). за правовим статусом органів;

в). за повноваженнями посадових осіб.

До особливих суб'єктів порушень правил полювання та рибальства дисертантка відносить: військовослужбовців; іноземних громадян та осіб без громадянства; неповнолітніх.

12. При досліджені суб'єктивної сторони порушень правил полювання і рибальства відзначаються складові елементи цього делікту: вина, як основна ознака та мотив і мета, як факультативні ознаки. На думку дисертантки, делікти, передбачені ч.1-4 ст. 85 КУпАП можуть вчинятися переважно у межах однієї форми вини. Для більш повного розуміння психічного відношення до ознак об'єктивної сторони, в інтересах забезпечення диференціації та індивідуалізації вини та відповідальності необхідно враховувати такі факультативні елементи суб'єктивної сторони як мотив і мета, які, як правило, свідчать про навмисну поведінку особи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сухоребра Т.І. Полювання: витоки нормативного визначення та його зміст / Т.І. Сухоребра // Вісник Харківського Національного університету внутрішніх справ. 2008. № 42. С. 218-222.

2. Сухоребра Т.І. Тваринний світ як об'єкт адміністративно-правової охорони / Т.І. Сухоребра // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). 2009. № 2 (45). С. 180-185.

3. Сухоребра Т.І. Мисливство і полювання: поняття та відмінності / Т.І. Сухоребра // Науковий вісник Київського Національного університету внутрішніх справ. 2009. № 4 (65). С. 49-52.

4. Сухоребра Т.І. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення правил полювання / Т.І. Сухоребра // Правничий вісник Університету «КРОК». 2009. № 4. С. 65-69.

5. Сухоребра Т.І. Способи здійснення адміністративних правопорушень у сфері спеціального використання об'єктів тваринного світу (ст..85 КУпАП) / Т.І. Сухоребра // Право і суспільство. 2009. № 5. С. 60-63.

6. Сухоребра Т.І. Правова регламентація використання об'єктів тваринного світу / Т.І. Сухоребра // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні: Матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції 30-31 травня 2008 р. м. Острог. 2008. С. 378-380.

7. Сухоребра Т.І. Євроінтеграція: адаптація національного законодавства в галузі охорони тваринного світу / Т.І. Сухоребра // Проблеми розбудови громадянського суспільства в Україні: Матеріали Міжвузівської науково- практичної конференції 5червня 2008 р., м. Київ. 2008. С. 139-141.

8. Сухоребра Т.І. Правове регулювання спеціального використання тваринного світу / Т.І. Сухоребра // Наука і навчальний процес: Матеріали ІХ звітної науково-практичної конференції Вінницького соціально-економічного інституту Університету «Україна», 7-9 квітня 2009 р., м. Вінниця. 2009. С. 96-98.

9. Сухоребра Т.І. Роль екологічної свідомості у збереженні тваринного світу / Т.І. Сухоребра // Духовно-моральне виховання і професіоналізм особистості у сучасних умовах.: Матеріали Y1 Міжнародної науково-методичної конференції, 30-31 жовтня 2009 р., Київ - Вінниця.2009. 230-232.

АНОТАЦІЯ

Сухоребра Т.І Адміністративна відповідальність за порушення правил полювання та рибальства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу історико-правових основ і сучасного стану юридичної відповідальності за порушення правил охорони та використання мисливських тварин та водних живих ресурсів. Проаналізовані ознаки об'єктивної сторони порушень, передбачених ч.1-4 ст.85 КУпАП. При цьому визначені суспільні відносини, які виступають в якості безпосереднього об'єкта даних порушень. Проведена конкретизація цих суспільних відносин з урахуванням таких сфер діяльності як полювання та рибальство.

На підставі чинного законодавства здійснена класифікація порушень правил полювання і рибальства та надана їх характеристика. Розкритий зміст кваліфікуючих ознак досліджуваних деліктів.

Проведене детальне дослідження суб'єктивних ознак правопорушень, що розглядаються в роботі. Приділена увага характеристиці загальних положень, які стосуються суб'єктів, а також з урахуванням специфіки деліктів здійснена їх класифікація.

При характеристиці вини як основної ознаки суб'єктивної сторони визначена можливість вчинення даних порушень у межах умисної вини (прямий та непрямий умисел), у межах необережної вини (самовпевненість, недбалість), зосереджена увага також на таких факультативних ознаках суб'єктивної сторони як мотив і мета.

Запропоновано низку конкретних змін та доповнень до чинного законодавства України, що дозволить підвищити ефективність боротьби із порушеннями у сфері полювання та рибальства.

Ключові слова: мисливство, полювання, тваринний світ, мисливські тварини, водні живі ресурси, безпосередній об'єкт, предмет, формальний склад, матеріальний склад, суб'єкт, вина, мотив, мета.

АННОТАЦИЯ

Сухоребрая Т.И. Административная ответственность за нарушение правил охоты и рыболовства. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук за специальностью 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины. - Киев, 2010.

Диссертационное исследование посвящено комплексному анализу историко-правовых основ и современного состояния юридической ответственности за нарушение правил охраны и использования охотничьих животных и водных живых ресурсов. Проанализированы признаки объективной стороны нарушений, предусмотренных ч.1-4 ст. 85 КУоАП. При этом определены общественные отношения, которые выступают в качестве непосредственного объекта данных нарушений. Кроме этого, проведена конкретизация этих общественных отношений с учетом таких сфер деятельности как охота и рыболовство.

На основе действующего законодательства осуществлена классификация нарушений правил охоты и рыболовства и дана их характеристика. Раскрыто содержание квалифицирующих признаков исследуемых деликтов.

Проведено подробное исследование субъективных признаков рассматриваемых в работе правонарушений. Уделено внимание характеристике общих положений, касающихся субъектов, а также с учетом специфики деликтов осуществлена их классификация.

При характеристике вины как основного признака субъективной стороны определена возможность совершения данных нарушений в пределах умышленной вины (прямой и косвенный умысел), в пределах неосторожной вины (самоуверенность, неосторожность), сосредоточено внимание также на таких факультативных признаках субъективной стороны как мотив и цель.

Предложено ряд конкретных изменений и дополнений к действующему законодательству Украины, что позволит повысить эффективность борьбы с нарушениями в сфере охоты и рыболовства.

Ключевые слова: охота, животный мир, охотничьи животные, водные живые ресурсы, непосредственный объект, предмет, формальный состав, материальный состав, субъект, вина, мотив, цель.

SUMMARY

Sukhorebra T.I Administrative responsibility for hunting and fishing violations. - Мanuscript.

Thesis for the candidate's degree of Law, speciality 12.00.07 - administrative law and procedure, financial law, information law. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to complex analysis of historical and legal foundations, the modern state and legal responsibility for the violations of the protection and use of game animals and aquatic resources. The characteristics of the infringements' objective side, specified in the article 85 (part 1-4) of the Administrative Code of Ukraine are analyzed. Public relations, acting as direct object of given breaches are defined. The concretization of these social relations taking into account such spheres of activity as hunting and fishing is conducted.

On the basis of present legislation the classification of hunting and fishing violations is provided and the descriptions of their characteristics are given. The meaning of the classifying characteristics of the delicts is revealed.The detailed research of subjective features of infringements which are examined in the thesis is conducted. The attention to the general characteristics relating to the subjects are paid. The classification of the delicts is carried out taking into account their peculiarities. Describing the guilt as a main feature of the subjective side the possibility of committing such violations within the intended guilt (direct and indirect intention), within the careless guilt (self-confidence, negligence) is determined. The attention on such optional features of the subjective side as the animus and the intention is also focused.

A number of concrete changes and amendments to the present legislation of Ukraine which will allow to improve the efficiency of fight against violations in the field of hunting and fishing is offered.

Keywords: hunting, shooting, fauna, game animals, aquatic living resources, direct object, subject, formal body of the crime, financial body of the crime, subject, guilt, animus, intention.

Размещено на Allbest.ru