Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

БУКІН МИКОЛА ПЕТРОВИЧ

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник:	доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, академік НАПрН України Бандурка Олександр Маркович, Харківський національний університет внутрішніх справ, ректор.
Офіційні опоненти:	доктор юридичних наук, доцент Куліш Анатолій Миколайович, Сумський державний університет, декан юридичного факультету;
	доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Музичук Олександр Миколайович, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання.

Захист відбудеться 26 квітня 2011 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ (м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий 25 березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Могілевський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подальший розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян нерозривно пов'язані з підвищенням ефективності правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ, які є суб'єктами різних видів правовідносин, у тому числі й адміністративно-правових. У цьому зв'язку важливого значення набуває управління оперативно-розшуковою діяльністю органів внутрішніх справ, основним завданням якої є виявлення та розкриття злочинів, розшук осіб, що їх вчинили.

Варто зауважити, що наукові дослідження оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ дотепер були зосереджені переважно на характеристиці оперативно-розшукового, кримінального та кримінально-процесуального законодавства, проблеми ж організації та особливості державного управління зазначеною діяльністю залишалися поза увагою вчених. Проте підрозділи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, є суб'єктами адміністративно-правових відносин, які виникають з таких питань як: здійснення державного управління оперативно-розшуковою діяльністю; визначення організаційної та функціональної структури оперативно-розшукових підрозділів, їх місця у структурі державних органів; встановлення умов та порядку проходження служби працівниками оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ тощо. Оперативно-розшукова діяльність є об'єктом контрольно-наглядової діяльності, яка також регламентується нормами адміністративного законодавства. Це стосується регламентації адміністративно-правових повноважень суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, розроблення і прийняття управлінських рішень, регулювання взаємодії та координації між суб'єктами оперативно-розшукової діяльності. Досить часто працівники оперативно-розшукових підрозділів стають суб'єктами адміністративно-юрисдикційних проваджень, що виникають з приводу притягнення їх до адміністративної або дисциплінарної відповідальності.

Окреслене свідчить про особливе місце та значення норм адміністративного законодавства в регулюванні оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

Варто зазначити, що комплексне дослідження особливостей адміністративно-правового регулювання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ в українській науці не проводилося. Окремі аспекти цього питання вивчали такі науковці як: М.І. Ануфрієв, П.П. Андрушко, О.М. Бандурка, В.І. Басков, О.Ф. Долженков, К.К. Горяїнов, А.М. Куліш, О.М. Музичук, В.С. Овчинський, О.Ю. Шумилов, Л.П. Скалозуб, Ю.В. Трунцевський, В.В. Шендрик, А.М. Юрченко, що дає підстави зробити висновок про міжгалузевий характер цієї проблематики. Однак більшість питань, пов'язаних із адміністративно-правовим регулюванням оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, зокрема й методологічні засади, сутність та особливості такого регулювання в Україні, досі не розроблено.

Таким чином, глибоке, комплексне їх вивчення набуває особливого значення й актуальності, чим і пояснюється вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до пп. 1.1, 1.2, 2.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., пп. 1.3, 3.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації визначити сутність адміністративно-правового регулювання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ і на цій основі виробити пропозиції та рекомендації щодо його удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

– з'ясувати місце та значення норм адміністративного законодавства в регулюванні оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ;

– окреслити проблеми розмежування правовідносин, які виникають під час оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ;

– уточнити систему суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ та особливості їх адміністративно-правового статусу;

– визначити систему адміністративно-правових повноважень суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ;

– охарактеризувати адміністративно-правове забезпечення державного управління оперативно-розшуковою діяльністю;

– встановити особливості адміністративно-правового регулювання взаємодії та координації суб'єктів оперативно-розшукової діяльності;

– охарактеризувати адміністративно-правове забезпечення проходження служби працівниками оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ;

– уточнити поняття та види засобів забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у процесі адміністративно-правового забезпечення оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

Предмет дослідження становить адміністративно-правове регулювання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз адміністративно-правового регулювання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод широко використано для з'ясування місця та значення норм адміністративного законодавства в регулюванні оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, характеристики адміністративно-правового забезпечення державного управління оперативно-розшуковою діяльністю (підрозділи 1.1, 2.1). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для уточнення системи суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, визначення системи адміністративно-правових повноважень суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, уточнення видів засобів забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ (підрозділи 1.3, 1.4, 2.4). За допомогою методу документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів охарактеризовано сучасний стан адміністративно-правового забезпечення проходження служби працівниками оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ (підрозділ 2.3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувалися для розмежування правовідносин, які виникають під час оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, визначення особливостей адміністративно-правового регулювання взаємодії та координації суб'єктів оперативно-розшукової діяльності (підрозділи 1.2, 2.1).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних, зокрема: В.Б. Авер'янова, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, О.П. Гетманець, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, В.В. Конопльова, А.Т. Комзюка, Т.М. Кравцової, А.М. Куліша, К.Б. Левченко, Н.П. Матюхіної, О.М. Музичука, В.П. Пєткова, О.Ю. Синявської, О.Ф. Скакун та інших.

Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади оперативно-розшукової діяльності. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового регулювання та організації оперативно-розшукової діяльності може бути використано в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права розкрити проблеми адміністративно-правового регулювання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ та сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

– набуло подальшого розвитку з'ясування місця та значення норм адміністративного законодавства в регулюванні оперативно-розшукової діяльності, у зв'язку з чим зроблено висновок, що воно посідає важливе місце, оскільки регламентує виконавчу й розпорядчу діяльність, суб'єктами або об'єктами якої є оперативно-розшукові підрозділи у межах, передбачених адміністративним правом; його предметом є як зовнішня, так і внутрішньоорганізаційна діяльність оперативно-розшукових підрозділів; регламентує як юрисдикційні, так і управлінські (регулятивні) види адміністративно-правових відносин за участю оперативно-розшукових підрозділів;

– удосконалено поняття адміністративного законодавства, під яким запропоновано розуміти сукупність нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади, у яких містяться найбільш загальні й важливі адміністративно-правові норми, дія яких поширюється на всю територію держави;

– дістала подальшого розв'язання проблема розмежування правовідносин, які виникають під час оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, у результаті чого зроблено висновок, що публічні повноваження працівників оперативно-розшукових підрозділів, які не врегульовані кримінально-процесуальним законодавством, регламентуються адміністративним законодавством, а отже, і відносини, що виникають при цьому, є адміністративно-правовими; встановлено особливості адміністративно-правових відносин, що виникають під час оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, на основі яких сформульовано їх поняття;

– вперше визначено особливості адміністративно-правового статусу суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ і доведено, що він має складний, багатогранний характер, оскільки працівник оперативно-розшукового підрозділу є: представником адміністративної влади; фахівцем у сфері оперативно-розшукової діяльності; суб'єктом державно-службових відносин, що виникають під час проходження державної служби в органах внутрішніх справ; встановлено основні та додаткові елементи адміністративно-правового статусу суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ;

– удосконалено розуміння місця і особливостей прав та обов'язків суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ у структурі їх адміністративно-правового статусу і обґрунтовано висновок, що вони охоплюються поняттям «повноваження», складають основу адміністративно-правового статусу зазначених суб'єктів, а їх особливістю є публічно-владний характер;

– дістала подальший розвиток класифікація адміністративно-правових повноважень суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, які запропоновано об'єднати у такі групи: основні, загальні, спеціальні та індивідуальні;

– вперше виділено сфери державного управління оперативно-розшуковою діяльністю, які об'єднано у дві групи: зовнішні та внутрішні; уточнено поняття державного управління оперативно-розшуковою діяльністю, а також розроблено класифікацію його суб'єктів;

– подальший розвиток отримала характеристика адміністративно-правового регулювання взаємодії та координації суб'єктів оперативно-розшукової діяльності; доведено, що оскільки взаємодія та координація, перш за все, носять організаційне спрямування, то і їх правова регламентація здійснюється виключно адміністративним законодавством;

– вперше вироблено системний підхід до розмежування термінів «взаємодія» та «координація» і на його основі встановлено їх спільні ознаки, а також ознаки, за якими можна визначити їх відмінність;

– удосконалено класифікацію суб'єктів взаємодії та координації у ході оперативно-розшукової діяльності, яких об'єднано у такі групи: відомчі, міжвідомчі та міждержавні; визначено універсальні форми взаємодії та координації суб'єктів оперативно-розшукової діяльності;

– подальший розвиток і поглиблення отримала характеристика адміністративно-правового забезпечення проходження служби працівниками оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ, розроблено класифікацію працівників оперативно-розшукових підрозділів ОВС за таким критерієм як характер їх повноважень; а також класифікацію адміністративних процедур проходження служби в органах внутрішніх справ: регулятивні та охоронні;

– вперше визначено структуру державно-правового механізму забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ та його елементи: мета, завдання та принципи забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ; правове закріплення вимог, що висуваються до оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, а також відповідальності за її порушення; суб'єкти, які забезпечують законність оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ; засоби забезпечення законності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

- у науково-дослідній сфері -- положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблемних питань адміністративно-правового регулювання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ;

- у правотворчості -- у результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регулюють оперативно-розшукову діяльність органів внутрішніх справ;

- у правозастосовчій діяльності -- використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ;

- у навчальному процесі -- матеріали дисертації знайдуть застосування при підготовці навчальної літератури з дисциплін «Адміністративне право» та «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», вони вже використовуються у ході проведення занять із зазначеної дисципліни в Харківському національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено на трьох науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах» (Харків, 2008), «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (Харків, 2009), «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (Харків, 2010), а також на засіданнях кафедри адміністративного права та процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у п'яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, у тезах наукового повідомлення на науково-практичній конференції, а також у двох публікаціях в збірниках наукових праць.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 199 сторінок. Список використаних джерел складається з 212 найменувань і займає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ як об'єкт адміністративно-правового регулювання» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Місце та значення норм адміністративного законодавства в регулюванні оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ» насамперед розглянуто загальні ознаки законодавства. Зроблено акцент на тому, що категорія «правові основи» (засади) значно ширша за змістом, ніж «законодавство», оскільки вміщає в себе всі нормативно-правові акти, які регулюють ту чи іншу сферу суспільних відносин. Поняттям же «законодавство» охоплюється лише частина з таких нормативно-правових актів.

Сформульовано поняття «адміністративне законодавство», під яким варто розуміти сукупність нормативно-правових актів Верховної Ради, Президента України, Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади, у яких містяться найбільш загальні й важливі адміністративно-правові норми, дія яких поширюється на всю територію країни.

Визначено особливості адміністративного законодавства в регулюванні оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

Розкрито сутність та особливості оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ як об'єкта адміністративно-правового регулювання.

У підрозділі 1.2. «Проблеми розмежування правовідносин, які виникають під час оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ» підкреслено, що оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ є комплексним видом правоохоронної діяльності, яка регулюється нормами кількох галузей законодавства. Звідси виникає проблема розмежування правовідносин, що виникають у ході оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

Характерною особливістю адміністративно-правових відносин є те, що вони регулюються нормами адміністративного законодавства, що встановлюють межі належної, допустимої та рекомендованої поведінки їх учасників: більшість з норм носить імперативний (наказовий) характер; але не завжди. До того ж однією зі сторін таких відносин є орган державного (публічного) управління, посадова (службова) особа, громадська організація, окремий громадянин тощо, наділені державно-владними повноваженнями.

Адміністративно-правові відносини, що виникають під час оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, дисертантом визначено як урегульовані адміністративно-правовими нормами суспільні відносини, однією стороною яких є оперативно-розшуковий підрозділ або його працівник.

Визначено особливості адміністративно-правових відносин, що виникають у ході оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

У підрозділі 1.3. «Система суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ та особливості їх адміністративно-правового статусу» доведено доцільність використання саме терміна «адміністративно-правовий статус», а не «правовий статус», оскільки останній значно ширший за змістом, характеризує весь комплекс прав та обов'язків тієї чи іншої особи як учасника правовідносин.

Встановлено особливості адміністративно-правового статусу суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ. Адміністративно-правовий статус суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ має вертикальну і горизонтальну структуру, перша з яких передбачає розмежування повноважень та компетенції працівників оперативно-розшукових підрозділів залежно від: рівня органу (підрозділу) та займаної посади; друга --чітке визначення повноважень (прав та обов'язків) між працівниками оперативно-розшукового підрозділу одного рівня, що обумовлено великою кількістю напрямів їх професійної діяльності.

Наголошено, що загальні засади правового регулювання працівників оперативно-розшукових підрозділів не повинні передбачати єдиного їх адміністративно-правового статусу, а навпаки -- враховувати особливості певних видів та напрямів їх правоохоронної діяльності.

Підрозділ 1.4. «Регламентація адміністративно-правових повноважень суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ» присвячено аналізу адміністративно-правових повноважень цих суб'єктів; обґрунтовано можливість їх об'єднання у різні класифікаційні групи. У першу чергу, мова повинна йти про колективних та індивідуальних суб'єктів оперативно-розшукової діяльності, першими з яких є підрозділи кримінальної, транспортної, спеціальної та судової міліції, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю; другими -- працівники зазначених підрозділів. Названі види суб'єктів оперативно-розшукової діяльності взаємопов'язані між собою, оскільки адміністративно-правовий статус суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ безпосередньо залежить від підрозділу, в якому проходить службу конкретний працівник. Різниця між колективними та індивідуальними суб'єктами оперативно-розшукової діяльності полягає в тому, що визначальними для перших є завдання та функції, для других (індивідуальних) -- повноваження як сукупність прав та обов'язків. Саме за завданнями та функціями (стосовно колективних суб'єктів) та за повноваженнями (стосовно індивідуальних суб'єктів) можна визначити особливості суб'єктів оперативно-розшукової діяльності.

Адміністративно-правові повноваження суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ запропоновано згрупувати так: 1) основні, які мають усі працівники міліції і які визначені у Законі України «Про міліцію»; 2) загальні, які мають усі працівники, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, і які визначені у статтях 7 та 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»; 3) спеціальні, що їх мають працівники окремих оперативно-розшукових підрозділів кримінальної, транспортної, спеціальної, судової міліції та підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю; 4) індивідуальні, які встановлено у посадових інструкціях та посадових обов'язках.

Розділ 2 «Окремі напрями адміністративно-правового регулювання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ» складають чотири підрозділи.

У підрозділі 2.1. «Адміністративно-правове забезпечення державного управління оперативно-розшуковою діяльністю» обґрунтовано авторську позицію у питанні державного управління оперативно-розшуковою діяльністю. Оскільки державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу та судову, то, відповідно, і державне управління не варто ототожнювати лише з органами виконавчої влади. Його необхідно розглядати як діяльність усіх державних органів, що належать до різних гілок державної влади. Отже, будь-який орган виконавчої влади завжди є органом державного управління, проте лише частина органів державного управління належить до органів виконавчої влади. Підкреслено, що за окремих умов суб'єктами державного управління можуть бути і недержавні органи (організації). Такою умовою є делегування їх державних повноважень.

Обов'язковим елементом системи державного управління є його предмет, під яким варто розуміти напрями діяльності об'єкта управління. Тобто це ті, на які спрямований безпосередній вплив норм адміністративного законодавства. Такі напрями взято за основу під час характеристики адміністративно-правового забезпечення державного управління оперативно-розшуковою діяльністю.

Розроблено класифікацію суб'єктів державного управління оперативно-розшуковою діяльністю.

У підрозділі 2.2. «Адміністративно-правове регулювання взаємодії та координації суб'єктів оперативно-розшукової діяльності» доведено, що оскільки взаємодія та координація носять організаційне спрямування, то й їх правова регламентація здійснюється виключно адміністративним законодавством.

Вирішення проблеми розмежування термінів «взаємодія» та «координація» уможливило висновок, що їх спільними ознаками є: наявність не менше двох суб'єктів; наявність єдиної загальної мети; погодженість спільних заходів; урегульованість загальних засад взаємодії та координації, зокрема, їх процедурних аспектів. До ознак, за якими ці поняття можна розмежувати, віднесено таке: під час координації, на відміну від взаємодії, один із учасників сумісної діяльності наділений владними повноваженнями щодо інших її учасників; координація завжди спрямована на впорядкування взаємодії, через що її варто розглядати як окрему форму взаємодії.

Удосконалено класифікацію суб'єктів взаємодії та координації під час оперативно-розшукової діяльності шляхом об'єднання у такі групи: відомчі, міжвідомчі та міждержавні.

Визначено універсальні форми взаємодії та координації суб'єктів оперативно-розшукової діяльності.

У підрозділі 2.3. «Адміністративно-правове забезпечення проходження служби працівниками оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ» підкреслено, що розгляд проблематики адміністративно-правового забезпечення проходження служби працівниками оперативно-розшукових підрозділів ОВС безпосередньо пов'язаний із класифікацією останніх, що є запорукою чіткого визначення їх основних та спеціальних завдань, функцій та повноважень. Найбільш вдалою та такою, що має практичне значення, визнано класифікацію працівників оперативно-розшукових підрозділів ОВС за характером їх повноважень, у зв'язку з чим виділено: посадових осіб оперативно-розшукових підрозділів; представників адміністративної влади оперативно-розшукових підрозділів; фахівців (спеціалістів) оперативно-розшукових підрозділів; допоміжний (обслуговуючий) персонал оперативно-розшукових підрозділів.

Визначено систему елементів проходження служби працівниками оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ. Окреслено особливості державно-службової діяльності осіб рядового та начальницького складу оперативно-розшукових підрозділів ОВС. Адміністративні процедури проходження служби в органах внутрішніх справ запропоновано об'єднати у дві групи: регулятивні, в яких поведінка суб'єкта повністю відповідає приписам норм права, тобто є правомірною (пов'язані з прийняттям на службу, присвоєнням спеціальних звань, атестаційні процедури тощо); охоронні, що виникають з факту неправомірної поведінки суб'єктів під час проходження служби (процедури службового розслідування, дисциплінарні процедури). адміністративний регулювання оперативний розшуковий

Підрозділ 2.4. «Адміністративно-правове закріплення засобів забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ» присвячено аналізу засобів забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ. Наголошено, що успішне виконання оперативно-розшуковими підрозділами органів внутрішніх справ складних та відповідальних правоохоронних завдань щодо пошуку і фіксації фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, безпосередньо залежить від рівня додержання їх працівниками вимог законності.

Забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ визначено як такий режим їх функціонування, під час якого вони не лише вимагають від фізичних та юридичних осіб безумовного виконання норм та вимог чинного законодавства, а й самі неухильно їх дотримуються (виконують), відповідним чином реагують на їх порушення, забезпечують відновлення порушених прав.

Визначено структуру державно-правового механізму забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні адміністративно-правового регулювання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ. За результатами проведеного дослідження сформульовано наступні висновки, пропозиції і рекомендації.

Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ є комплексним видом правоохоронної діяльності і регулюється нормами декількох галузей законодавства.

Адміністративне законодавство -- це сукупність нормативно-правових актів Верховної Ради, Президента України, Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади, у яких містяться найбільш загальні й важливі адміністративно-правові норми, дія яких поширюється на всю територію країни.

Особливостями адміністративного законодавства в регулюванні оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ є наступне: 1) воно посідає важливе місце у правовому регулюванні оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, оскільки регламентує виконавчу й розпорядчу діяльність, суб'єктами або об'єктами якої є оперативно-розшукові підрозділи; 2) його предметом є як зовнішня, так і внутрішньоорганізаційна діяльність оперативно-розшукових підрозділів; 3) регламентує такі види адміністративно-правових відносин за участю оперативно-розшукових підрозділів: а) юрисдикційні -- з питань застосування заходів адміністративного попередження та припинення, а також у справах: про адміністративні проступки, суб'єктами вчинення яких є працівники оперативно-розшукових підрозділів ОВС України; про видворення за межі України іноземців, протиправна діяльність яких виявлена у ході оперативно-розшукових заходів; про адміністративне оскарження дій (бездіяльності) оперативно-розшукових підрозділів; про відшкодування шкоди, заподіяної громадянину діяльністю (бездіяльністю) працівників оперативно-розшукових підрозділів ОВС України; про дисциплінарні проступки, вчинені працівниками оперативно-розшукових підрозділів ОВС України; б) управлінського характеру щодо: державного управління оперативно-розшуковою діяльністю; визначення організаційної та функціональної структури оперативно-розшукових підрозділів; умов та порядку проходження служби працівниками оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ; визначення адміністративних повноважень працівників оперативно-розшукових підрозділів; видачі спеціальних дозволів, ліцензій на використання оперативно-розшукових засобів; здійснення контрольно-наглядової діяльності за оперативно-розшуковою діяльністю, зокрема за виконанням (дотриманням) працівниками оперативно-розшукових підрозділів ОВС правил дозвільної системи, інших загальнообов'язкових правил (пожежних, санітарно-епідеміологічних, екологічних, земельних, будівельних тощо); регламентації адміністративно-правових форм та методів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ; розроблення і прийняття (у правовій чи неправовій формі) управлінських рішень; укладення адміністративних договорів, розгляд та розв'язання компетенційних колізій та спорів між оперативно-розшуковими підрозділами та іншими суб'єктами правоохоронної діяльності; регулювання питань взаємодії та координації суб'єктів оперативно-розшукової діяльності.

Адміністративно-правові відносини, що виникають під час оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ -- це урегульовані адміністративно-правовими нормами суспільні відносини, однією стороною яких є оперативно-розшуковий підрозділ або його працівник.

Особливостями адміністративно-правових відносин, що виникають під час оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, є наступне: 1) регулюються нормами адміністративного законодавства, які визначають межі належної, допустимої та рекомендованої поведінки працівників оперативно-розшукових підрозділів; 2) виникають з питань як зовнішньої діяльності оперативно-розшукових підрозділів, так і внутрішньоорганізаційної діяльності оперативно-розшукових підрозділів; 3) особливий суб'єктний склад таких відносин, однією стороною яких є працівник оперативно-розшукового підрозділу, наділений державно-владними повноваженнями у зовнішньо-адміністративних правовідносинах, а керівник (начальник) оперативно-розшукового підрозділу -- у внутрішньоорганізаційних адміністративних правовідносинах; 4) в адміністративно-правових відносинах працівник оперативно-розшукового підрозділу або оперативно-розшуковий підрозділ у цілому може бути як носієм державно-владних повноважень, так і підвладним суб'єктом; 5) ці відносини можуть бути: а) охоронними, що пов'язані із притягнення до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності, застосуванням інших адміністративних засобів примусу; б) регулятивними, що пов'язані з реалізацією позитивних завдань виконавчо-розпорядчої діяльності; 6) переважна більшість адміністративно-правових відносин, котрі виникають під час оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, характеризується нерівноправністю їх учасників (сторін, суб'єктів); 7) наявність можливості позасудового (адміністративного) вирішення конфліктної чи іншої спірної ситуації, яка виникла у ході оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ; 8) пов'язані з практичною реалізацією державних завдань, функцій і владних повноважень, покладених на органи внутрішніх справ у сфері правоохоронної діяльності.

Найбільш дискусійним серед науковців є питання розмежування адміністративно-правових відносин з кримінально-правовими, кримінально-процесуальними та оперативно-розшуковими, що виникають під час оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ. Визначено повноваження підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, які регламентуються нормами адміністративного законодавства, та ті, що регламентуються нормами кримінального, кримінально-процесуального та оперативно-розшукового законодавства. Публічні повноваження працівників оперативно-розшукових підрозділів, які не врегульовано кримінальним, кримінально-процесуальним та оперативно-розшуковим законодавством, регламентуються адміністративним законодавством, тож і відносини, що виникають під час реалізації таких повноважень, є адміністративно-правовими.

Адміністративно-правовий статус суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ має складний, багатогранний характер: по-перше, працівник оперативно-розшукового підрозділу є представником озброєного органу державної виконавчої влади, у зв'язку з чим приймає управлінські рішення, обов'язкові для виконання іншими суб'єктами правовідносин; по-друге, є фахівцем у сфері оперативно-розшукової діяльності, здійснює пошук і фіксацію фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України; по-третє, є особою найманої праці, суб'єктом державно-службових відносин, що виникають під час проходження державної служби в органах внутрішніх справ.

Права та обов'язки суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, які охоплюються терміном «повноваження», є основою їх адміністративно-правового статусу. Особливість таких прав та обов'язків полягає у тому, що вони мають публічно-владний характер, а отже, безпосередньо впливають на формування адміністративно-правового статусу суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, визначають межі його поширення.

Адміністративно-правовими повноваженнями суб'єктів оперативно-розшукової діяльності є: виконання запитів повноважних державних органів, установ та організацій; виконання запитів відповідних міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів інших держав на підставі договорів і угод; інформування відповідних державних органів про відомі факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, пов'язані з службовою діяльністю посадових осіб; здійснення взаємодії між собою та іншими правоохоронними органами, в тому числі відповідними органами іноземних держав, з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних; ознайомлення з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій.

Суб'єктів державного управління оперативно-розшуковою діяльністю об'єднано у дві групи: 1) зовнішні, якими є: Верховна Рада України; Президент України, Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади; суди; органи прокуратури; 2) внутрішні, якими є управлінські апарати органів внутрішніх справ та керівники (начальники) оперативно-розшукових підрозділів.

Оскільки взаємодія та координація, перш за все, носять організаційне спрямування, то й їх правова регламентація здійснюється виключно адміністративним законодавством. Кримінально-процесуальне ж законодавство спрямоване на врегулювання порядку розкриття та розслідування злочинів, провадження у кримінальних справах. Відповідно, взаємодія та координація під час розкриття та розслідування злочинів регламентуються нормами адміністративного законодавства.

Спільними ознаками понять «взаємодія» та «координація» є: наявність не менше двох суб'єктів; наявність єдиної загальної мети; погодженість спільних заходів; урегульованість загальних засад взаємодії та координації, зокрема, їх процедурних аспектів. До ознак, за якими ці терміни можна розмежувати, віднесено такі: під час координації, на відміну від взаємодії, один із учасників сумісної діяльності наділений владними повноваженнями щодо інших її учасників; координація завжди спрямована на впорядкування взаємодії, у зв'язку з чим її варто розглядати як окрему форму взаємодії.

Адміністративні процедури проходження служби в органах внутрішніх справ доцільно об'єднати у дві групи: 1) регулятивні, в яких поведінка суб'єкта повністю відповідає приписам норм права, тобто є правомірною (пов'язані з прийняттям на службу, присвоєнням спеціальних звань, атестаційні процедури, тощо); 2) охоронні, які виникають з факту неправомірної поведінки суб'єктів під час проходження служби (процедури службового розслідування, дисциплінарні процедури).

Державно-правовий механізм забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ складається з таких елементів: мета, завдання та принципи забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ; правове закріплення вимог, які висуваються до оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, а також відповідальності за їх порушення; система суб'єктів, які забезпечують законність оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ; засоби забезпечення законності.

Засоби забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ - це окрема група гарантій, цілеспрямована діяльність відповідних органів (посадових осіб), що здійснюється у межах покладених на них завдань, функцій та повноважень з метою встановлення фактичного стану дотримання вимог чинного законодавства та відповідного реагування на нього.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Букін М.П. Адміністративно-правове забезпечення проходження служби працівниками оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ / М.П. Букін // Право і безпека. - 2009. - № 4. - С.79-83.

2. Букін М.П. Правова регламентація процедур проходження служби в органах внутрішніх справ України / М.П. Букін // Вісник Харк. нац. ун-ту внутр. справ. - 2010. - Вип. 3 (50). - С. 308-315.

3. Букін М.П. Місце та значення норм адміністративного законодавства в регулюванні оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх спра / М.П. Букін // Право і безпека. - 2010. - № 5. - С. 90-94.

4. Букін М.П. Проблеми розмежування правовідносин, які виникають під час оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ / М.П. Букін // Вісник Харк. нац. ун-ту внутр. справ. - 2010. - Вип. 4 (51). Ч.1. - С. 159-167.

5. Букін М.П. Система суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ та особливості їх адміністративно-правового статусу / М.П. Букін // Форум права. - 2011. - № 1. - С.88-93. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11kvjpou.pdf.

6. Букін М.П. Особливості державно-службової діяльності осіб рядового та начальницького складу оперативно-розшукових підрозділів ОВС / М.П. Букін // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 5 червня 2010 р.). - Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2010. - С. 98-102.

7. Букін М.П. Удосконалення тематики проведення занять із службової підготовки з питань забезпечення безпеки працівників ОВС / М.П. Букін // Збірник наукових праць науково-дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій Харківського національного університету внутрішніх справ за 2007-2009 роки. - Т.2 «Практичні рекомендації» / За заг. ред. д.ю.н., професора А.Т. Комзюка, д.ю.н., професора М.І. Іншина, к.ю.н. с.н.с. О.М. Музичука. - Харків: Титул, 2010. - С. 211-213.

8. Букін М.П. Пропозиції із вдосконалення відомчого законодавства, яке регламентує проходження служби персоналом органів внутрішніх справ України / М.П. Букін // Збірник наукових праць науково-дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій Харківського національного університету внутрішніх справ за 2007-2009 роки. - Т. 3. Експертиза проектів нормативно-правових актів. Пропозиції та зауваження / за заг. ред. д. ю. н., професора А.Т. Комзюка, д. ю. н., професора М.І. Іншина, к. ю. н., с. н. с. О.М. Музичука. - Х. : Титул, 2010. - С. 343-346.

АНОТАЦІЇ

Букін М.П. Адміністративно-правове регулювання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 -- адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. -- Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2011.

Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правового регулювання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ. З'ясовується місце та значення норм адміністративного законодавства в регулюванні оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ. Досліджуються проблеми розмежування правовідносин, які виникають під час оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ. Уточнюється система суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ та особливості їх адміністративно-правового статусу. Визначається система адміністративно-правових повноважень суб'єктів оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ. Характеризується адміністративно-правове забезпечення державного управління оперативно-розшуковою діяльністю. Визначаються особливості адміністративно-правового регулювання взаємодії та координації суб'єктів оперативно-розшукової діяльності. Характеризується адміністративно-правове забезпечення проходження служби працівниками оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ. Уточнюються поняття та види засобів забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ.

Ключові слова: адміністративне законодавство; оперативно-розшукова діяльність; органи внутрішніх справ; адміністративно-правовий статус; державне управління; взаємодія та координація; проходження служби; забезпечення законності.

Букин Н.П. Административно-правовое регулирование оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 -- административное право и процесс; финансовое право; информационное право. -- Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2011.

Диссертация посвящена анализу административно-правового регулирования оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел. Получило дальнейшее развитие уточнение места и значения норм административного законодательства в регулировании оперативно-розыскной деятельности, в связи с чем сделан вывод, что оно занимает важное место, поскольку регламентирует исполнительную и распорядительную деятельность, субъектами или объектами которой являются оперативно-розыскные подразделения в пределах, предусмотренных административным правом; его предметом является как внешняя, так и внутриорганизационная деятельность оперативно-розыскных подразделений; оно регламентирует как юрисдикционные, так и управленческие (регулятивные) виды административно-правовых отношений при участии оперативно-розыскных подразделений.

Получила дальнейшее решение проблема размежевания правоотношений, которые возникают во время оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел, в связи с чем сделан вывод, что публичные полномочия сотрудников оперативно-розыскных подразделений, которые не урегулированы уголовно-процессуальным законодательством, регламентируются административным законодательством, а значит, и отношения, которые возникают при этом, являются административно-правовыми. Определены особенности административно-правовых отношений, которые возникают во время оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел, на основе которых сформулировано их понятие.

Впервые определены особенности административно-правового статуса субъектов оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел, в связи с чем сделан вывод, что он имеет сложный, многогранный характер, поскольку сотрудник оперативно-розыскного подразделения является: представителем административной власти; специалистом в сфере оперативно-розыскной деятельности; субъектом государственно-служебных отношений, которые возникают во время прохождении государственной службы в органах внутренних дел. Определены основные и дополнительные элементы административно-правового статуса субъектов оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел.

Определены особенности прав и обязанностей субъектов оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел в структуре их административно-правового статуса, в связи с чем сделан вывод, что они охватываются таким термином как «полномочия», является основой их административно-правового статуса, а их особенность состоит в том, что они имеют публично-властный характер. Усовершенствовано классификацию административно-правовых полномочий субъектов оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел, которые предложено объединить в такие группы: основные, общие, специальные и индивидуальные.

Впервые определены сферы государственного управления оперативно-розыскной деятельностью, которые объединены в две группы: внешние и внутренние; уточнено понятие государственного управления оперативно-розыскной деятельностью, а также предложена классификация его субъектов.

Дальнейшее развитие получила характеристика административно-правового регулирования взаимодействия и координации субъектов оперативно-розыскной деятельности, в связи с чем сделан вывод, что поскольку взаимодействие и координация, прежде всего, несут организационное обеспечение, то и их правовая регламентация осуществляется исключительно административным законодательством. Впервые предложен системный подход к размежеванию терминов «взаимодействие» и «координация», в связи с чем определены их общие признаки, а также признаки, по которым эти термины можно разграничить. Усовершенствована классификация субъектов взаимодействия и координации во время оперативно-розыскной деятельности, которые объединены в такие группы: ведомственные, межведомственные и межгосударственные; определены универсальные формы взаимодействия и координации субъектов оперативно-розыскной деятельности.

Впервые определена структура государственно-правового механизма обеспечения законности оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел, к элементам которого отнесены: цели, задачи и принципы обеспечения законности оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел; нормативное закрепление требований, которые выдвигаются к оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел, а также норм ответственности за ее нарушение; субъекты, которые обеспечивают законность оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел; средства обеспечения законности.