Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

УДК 342.922

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Заходи адміністративного впливу, що застосовуються до неповнолітніх

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Багаденко Ірина Петрівна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ.

Науковий керівник -доктор юридичних наук, професор КУЗЬМЕНКО Оксана Володимирівна, Національна академія внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права і процесу.

Офіційні опоненти:доктор юридичних наук, професор КУРІННИЙ Євген Володимирович, Академія митної служби України, заступник завідувача кафедри кримінально-правових дисциплін;

кандидат юридичних наук СТРЕЛЬЧЕНКО Оксана Григорівна, Національна академія внутрішніх справ, старший викладач кафедри адміністративно-правових дисциплін та менеджменту.

Захист відбудеться « » квітня 2011 р. о __ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.732.01 у Державному науково-дослідному інституті МВС України за адресою: 01011, м. Київ, пров. Кутузова, 4а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного науково-дослідного інституту МВС України за адресою: 01011, м. Київ, пров. Кутузова, 4а.

Автореферат розісланий «__» березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.М. Шопіна

державний примус неповнолітній проступок

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Демократична держава, яка дбає про своє майбутнє, не може бути байдужою до долі дітей, особливо тих, що вступили в конфлікт із законом. На жаль, процеси, що відбуваються останнім часом в українському суспільстві, украй негативно позначаються на формуванні молодого покоління. Зокрема, про це свідчить зростання кількості протиправних вчинків серед неповнолітніх. Відповідно до статистичних даних МВС України, у 2006 році частка адміністративних проступків, учинених неповнолітніми, становила 32,9 % від загального числа аналогічних проступків за зазначений період; у 2007 - 34,7 %; у 2008 - 36,5 %; у 2009 - 38,3 %, у 2010 - 39,9 %, а отже, упродовж цього часу неухильно зростала десь у середньому на 2 % на рік. Така загрозлива тенденція зумовила, у свою чергу, необхідність пошуку оптимальних шляхів до покращання ситуації, зокрема вжиття ефективних заходів адміністративного впливу, спрямованих як на виховання, так і на попередження адміністративних проступків серед молоді. На сьогодні чинним законодавством України передбачено систему заходів адміністративно-правового примусу, спрямованих на попередження та припинення порушень правових норм, які здійснюються шляхом обмежень особистого або майнового характеру. Її складають заходи адміністративного попередження, заходи припинення правопорушень і заходи відповідальності. У свою чергу, кожна група зазначених заходів має власну підсистему. Так, до заходів адміністративної відповідальності належать адміністративні стягнення та заходи впливу, що застосовуються до правопорушників. При цьому серед заходів адміністративної відповідальності до неповнолітніх застосовуються переважно заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Утім, звичні методи, використовувані задля зниження рівня та профілактики вчинення адміністративних правопорушень серед молоді останнім часом втрачають свою ефективність. Крім цього, суб'єкти юрисдикції, які розглядають справи про адміністративні проступки, вчинені неповнолітніми, не мають чітко встановлених та регламентованих процесуальних повноважень щодо застосування заходів впливу. Це свідчить передовсім, про недосконалість нормативно-правових актів, якими регулюється їхня діяльність. Таким чином, постає необхідність у ґрунтовному дослідженні заходів впливу, спрямованих на виховання неповнолітніх правопорушників та попередження вчинення адміністративних проступків цією категорією осіб, а також у виробленні теоретичних і практичних положень із удосконалення цього публічно-правового підінституту, зокрема, в частині його застосування.

Проблемою адміністративної відповідальності неповнолітніх займалися такі українські вчені-адміністративісти, як Я.М. Квітка, О.В. Горбач, М.П. Легецький, Н.В. Хорощак, В.О. Продаєвич, Ю.І. Ковальчук, О.Л. Чернецький та інші. Науковці досліджували заходи, спрямовані на попередження адміністративних проступків серед неповнолітніх; загальні засади адміністративної відповідальності неповнолітніх та їх батьків (або осіб, які їх замінюють); правове регулювання адміністративної відповідальності неповнолітніх. Разом з тим, заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП, згадуються у наведених працях виключно у комплексі з адміністративними стягненнями. Тобто питання щодо зазначених заходів впливу за часів незалежності України окремо не розглядалися й не досліджувалися.

Науково-теоретичну основу дисертаційного дослідження склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки провідних фахівців у галузі адміністративно-правових наук, зокрема: В.Б. Авер'янова, С.С. Алексєєва, Д.М. Бахраха, І.А. Беленчука, Ю.П. Битяка, О.І. Галагана, З.С. Гладуна, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Доніна, В.О. Заросила, О.Т. Зими, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, О.П. Клюшніченка, Л.В. Коваля, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Т.Г. Корж-Ікаєвої, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінного, Д.А. Липинського, Д.М. Лук'янця, Р.С. Мельника, А.І. Миколенка, А.М. Подоляки, С.Г. Стеценка, О.Г. Стрельченко, С.В. Тихомирова, М.М. Тищенка, В.К. Шкарупи та ін.

Науковий доробок вітчизняних і зарубіжних дослідників дозволяє зорієнтуватися у визначеній проблемі. Проте більшість цих праць стосуються загальних питань адміністративної відповідальності.

Комплексного дослідження заходів відповідальності, що застосуються до неповнолітніх за вчинені адміністративні проступки, у вітчизняній науці не проводилося, а окремі статті, розділи, монографії мають загальний описовий характер.

Таким чином, викладене вище зумовлює вибір теми дослідження, свідчить про її актуальність та нагальність здійснення поглибленого аналізу заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної діяльності кафедри адміністративного права Національної академії внутрішніх справ, а також Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затвердженого наказом МВС України від 29.07.2010 № 347. Дисертаційне дослідження відповідає основним напрямам, визначеним Указами Президента України від 22.07.1998 № 810/98 «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні», від 18.01.1996 № 63/96 «Про затвердження Національної програми «Діти України», від 18.03.1998 № 200/98 «Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності і правопорушень серед дітей і їх соціальної реабілітації у суспільстві»; Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1767 «Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки».

Тема дослідження затверджена Вченою радою КНУВС (протокол № 3 від 27.03.2007), схвалена Національною академією правових наук України (2007 рік, п. 409).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є дослідження заходів впливу, які застосовуються до неповнолітніх за вчинення адміністративних проступків, а також удосконалення адміністративного законодавства, яким урегульовано адміністративну відповідальність зазначених особливих суб'єктів.

Окреслена мета зумовлює необхідність вирішення таких завдань:

1) дослідити місце заходів впливу в системі заходів державного примусу;

2) розкрити особливості заходів впливу як виховних заходів;

3) відокремити особливості суб'єктів, до яких застосовуються заходи впливу;

4) визначити зміст та види заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх;

5) з'ясувати співвідношення заходів впливу та адміністративних стягнень;

6) визначити підстави застосування заходів впливу відносно неповнолітніх;

7) дослідити порядок застосування заходів впливу до неповнолітніх;

8) встановити суб'єктів, що беруть участь у провадженні у справах про адміністративні проступки неповнолітніх;

9) проаналізувати чинне законодавство, що передбачає застосування заходів впливу щодо неповнолітніх, і внести пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання заходів впливу, які застосовуються до неповнолітніх за вчинені адміністративні проступки.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у результаті притягнення неповнолітніх до адміністративної відповідальності.

Предмет дослідження - заходи адміністративного впливу, що застосовуються до неповнолітніх.

Методи дослідження. В роботі використовуються загальнонаукові методи пізнання об'єктивної дійсності, які ґрунтуються на діалектичному підході до об'єкта, який досліджується, а також окремі методи наукового пізнання. Так, логічний метод використано під час дослідження аналітичних матеріалів, концепцій, точок зору авторів на окремі питання, які є предметом дослідження (розділи І, ІІ). Конкретно-історичний метод застосовувався під час дослідження історико-правових особливостей становлення та розвитку вітчизняного та зарубіжного законодавства про адміністративну відповідальність неповнолітніх (підрозділ 1.2). Порівняльно-правовий метод використано під час дослідження значення психологічного та вікового розвитку особи неповнолітнього як суб'єкта адміністративної відповідальності (підрозділ 1.3). За допомогою системно-структурного методу була здійснена класифікація підстав застосування заходів впливу щодо неповнолітніх, визначені стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення неповнолітніх (розділ ІІІ). Статистичний і документальний аналіз був використаний при вивченні даних МВС України щодо стану адміністративної практики органів і служб у справах дітей; судової практики притягнення неповнолітніх до адміністративної відповідальності (підрозділ 1.1, 1.2). Соціологічний метод (інтерв'ювання) застосовано для визначення ефективності заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх (підрозділ 2.1).

Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють адміністративну відповідальність неповнолітніх.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали за зазначеними питаннями, зокрема дані МВС України про стан адміністративної практики органів і служб у справах дітей; дані державної судової адміністрації щодо практики притягнення неповнолітніх до адміністративної відповідальності. Інтерв'ювання проводилось серед 306 працівників практичних підрозділів Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що ця робота є одним з перших в українській науці адміністративного права комплексних досліджень заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх, мають власну специфіку та призначення.

У результаті дисертаційного дослідження було сформульовано та обґрунтовано низку концептуальних положень, які вирізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення, а саме:

вперше:

наведено визначення понять: «заходи виховного впливу, що застосовуються до неповнолітніх», «суб'єкт, до якого застосовуються заходи виховного впливу». Зокрема, заходи виховного впливу, що застосовуються до неповнолітніх, - це міра відповідальності за вчинення адміністративного проступку неповнолітньою особою, що застосовується з метою виховання останньої в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також з метою запобігання вчиненню нових проступків як самим неповнолітнім правопорушником, так і іншими неповнолітніми особами; суб'єкт, стосовно якого вживаються заходи виховного впливу, - це неповнолітня осудна особа, яка вчинила адміністративний проступок і досягла на момент його вчинення віку, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати адміністративна відповідальність;

визначено особливості заходів впливу як виховних заходів (особливий суб'єкт адміністративного проступку, що передбачає врахування не лише вікових меж, але й біологічних, психологічних, соціальних тощо характеристик особи правопорушника; заходи впливу хоча й є елементом системи адміністративної відповідальності, не ототожнюються з адміністративними стягненнями й істотно різняться від них за своєю суворістю; загальна ідея виховання правопорушника найбільш втілена в заходах впливу, оскільки віковій групі, до якої входять неповнолітні правопорушники, притаманна спроможність піддаватися виховному впливу тощо);

запропоновано класифікацію підстав застосування заходів впливу щодо неповнолітніх на основі комплексного підходу, а саме на нормативні, фактичних і документальні підстави;

запропоновано увести до КУпАП окрему главу «Провадження по виконанню постанови про застосування заходів виховного впливу» і сформульовано зміст цієї глави;

науково обґрунтовано внесення змін до законодавства про адміністративну відповідальність щодо регламентації застосування заходів впливу. Зокрема, передбачається зниження віку, з якого можуть застосовуватись заходи впливу (у випадках вчинення певної категорії проступків), до чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 13 КУпАП); закріплення мети застосування заходів впливу (ч. 1 ст. 24-1 КУпАП); введення більш ефективних заходів впливу щодо неповнолітніх (ч. 2 ст. 24-1 КУпАП), закріплення вичерпності переліку заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх (ч. 3 ст. 24-1 КУпАП) тощо;

удосконалено:

зміст основних понять «державний примус», «адміністративний примус», «провадження у справах про адміністративні проступки»;

систему заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх;

дістало подальшого розвитку:

дослідження співвідношення заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх, та адміністративних стягнень як складових системи адміністративно-правових заходів;

система суб'єктів, що беруть участь у провадженні у справах про адміністративні проступки неповнолітніх;

дослідження провадження за виконанням постанови про застосування заходів впливу щодо неповнолітніх як частини адміністративно-деліктного процесу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

а) у науково-дослідній діяльності - основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки правових питань адміністративної відповідальності неповнолітніх (акт впровадження результатів дисертації в наукову діяльність Державного науково-дослідного інституту МВС України від 12.11.2010);

б) у правотворчій діяльності - в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють адміністративну відповідальність неповнолітніх (лист Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності про врахування результатів дисертаційної роботи під час опрацювання відповідних проектів нормативно-правових актів від 18.11.2010 за вих. № 04-19/14-2570);

в) у практичній діяльності - використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність юрисдикційних органів (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність підрозділів Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України від 08.11.2010);

г) у навчальному процесі - матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із дисципліни «Адміністративне право» та спецкурсу «Адміністративна відповідальність» (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Національної академії внутрішніх справ від 12.11.2010).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедри адміністративного права і процесу Національної академії внутрішніх справ та отримали позитивну оцінку. Окремі аспекти дослідження висвітлювалися дисертантом на п'яти міжнародних науково-практичних конференціях: «Управлінські, правові та психологічні аспекти запобігання масовим порушенням громадського порядку та проявам тероризму» (26-28 червня 2008 р., м. Київ); «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (11-12 грудня 2008 р., м. Сімферополь); «Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми» (22-23 квітня 2010 р., м. Кіровоград); «Актуальні проблеми адміністративного законодавства: шляхи його вдосконалення» (4-5 червня 2010 р., м. Івано-Франківськ), «Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративної діяльності» (10 грудня 2011 р., м. Донецьк) та одній міжвузівській науково-теоретичній конференції «Проблеми розбудови громадянського суспільства в Україні» (5 червня 2008 р., м. Київ).

Публікації. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження висвітлено у шести наукових роботах, надрукованих у фахових виданнях, та шести тезах доповідей конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які поділяються на вісім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 246 сторінок, з них основного тексту - 206 сторінок, додатків - 19 сторінок, списку використаних джерел (202 найменування) - 21 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв'язок із науковими програмами, планами, темами, висвітлено сутність розробки і методи наукового аналізу та практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо публікацій, апробацій та впровадження здобутих результатів.

Перший розділ - «Теоретичні засади заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх» - складається з трьох підрозділів, у яких досліджено місце заходів впливу в системі заходів державного примусу, з'ясовано особливості заходів впливу як виховних заходів та визначено суб'єктів, до яких застосовуються заходи впливу.

У підрозділі 1.1. «Місце заходів впливу в системі заходів державного примусу» проаналізовано ряд існуючих визначень поняття державного примусу, унаслідок чого запропоновано власну дефініцію даного поняття. В процесі дослідження класифікації державного примусу виокремлено адміністративний примус та розкрито ряд характерних особливостей, притаманних зазначеному виду державного примусу. Узагальнюючи визначення адміністративного примусу, сформулювано власну дефініцію зазначеного поняття. Досліджено інститут адміністративної відповідальності, як складову адміністративно-примусових заходів, в аспекті історичного розвитку. Проаналізовано різні точки зору щодо змісту адміністративної відповідальності, в тому числі норми чинного законодавства про адміністративну відповідальність, у результаті чого обґрунтовано місце адміністративної відповідальності неповнолітніх (в призмі застосування заходів впливу до останніх) серед адміністративно-примусових заходів. В процесі дослідження специфічних особливостей заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх, уперше запропоновано визначення даного поняття.

У підрозділі 1.2. «Особливості заходів впливу як виховних заходів» обґрунтовано виховний вплив зазначених заходів щодо неповнолітніх правопорушників. Досліджено загальне поняття виховання, його види та значимість в усіх галузях суспільної життєдіяльності. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до виховання неповнолітніх шляхом поєднання його різновидів, а також суб'єктів виховного процесу. Встановлено, яким чином здійснюється виховання неповнолітніх під час застосування до них кожного із заходів впливу, передбачених чинним законодавством. Так, під час застосування зазначених заходів, здійснюється морально-психологічний вплив на особу правопорушника, що обумовлюється публічністю (п. 1 ст. 24-1 КУпАП), офіційним оголошенням (п. 2 ст. 24-1 КУпАП) та осудженням неповнолітнього, а також вчиненого ним діяння від імені держави (п. 3 ст. 24-1 КУпАП) тощо. Крім цього, здійснюється застосування специфічних виховних методів, властивих кожному із суб'єктів виховного процесу в рамках заходу впливу, передбаченого п. 3 ст. 24-1 чинного КУпАП. Проаналізовано зарубіжне законодавство, яким регламентується відповідальність неповнолітніх правопорушників та альтернативні заходи виховання останніх. Зокрема, аналізувалось законодавство Російської Федерації, США, Англії, Франції, Німеччини, а також скандинавських країн у зазначеній сфері. Запропоновано нормативно акцентувати на виховному впливі зазначених заходів шляхом внесення таких змін до назви ст. 24-1 КУпАП: «Заходи виховного впливу, що застосовуються до неповнолітніх".

У підрозділі 1.3. «Суб'єкти, до яких застосовуються заходи впливу» досліджено суб'єктів адміністративної відповідальності та їх класифікацію.

Обґрунтовано належність неповнолітніх до особливих суб'єктів адміністративної відповідальності. Встановлено характерні ознаки неповнолітніх, як особливих суб'єктів адміністративної відповідальності, з урахуванням специфіки їх правового статусу. Розглянуто нормативно-правові акти міжнародного та національного значення, що закріплюють правовий статус неповнолітніх, регламентують їх захист та особливості притягнення до відповідальності. Запропоновано визначення поняття неповнолітніх в юридичному аспекті, а також власну дефініцію суб'єктів, до яких застосовуються заходи впливу. На підставі проведених досліджень, з урахуванням даних МВС України про адміністративну практику, зроблено висновок про необхідність удосконалення чинного законодавства у частині адміністративної відповідальності неповнолітніх. Зокрема, на підставі проведеного інтерв'ювання працівників підрозділів кримінальної міліції у справах дітей (за - 73,2 %, проти - 13,7 %) обґрунтовано зниження віку адміністративної відповідальності до чотирнадцяти років у випадках вчинення неповнолітніми певної категорії адміністративних проступків.

Другий розділ - «Види заходів впливу за чинним законодавством» - складається з двох підрозділів, в яких визначено зміст та види заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх, а також досліджено співвідношення споріднених метою, але різних за змістом понять заходів впливу та адміністративних стягнень.

У підрозділі 2.1. «Зміст та види заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх» досліджено види заходів впливу, які передбачені чинним законодавством про адміністративну відповідальність, а саме: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання. Визначено зміст кожного із заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх. Здійснено порівняння окремих заходів впливу, передбачених Кодексом України про адміністративні проступки, зі спорідненими за формулюванням поняттями, передбачені іншими нормативно-правовими актами (наприклад, догани, яка відповідно до Кодексу законів про працю України та інших відомчих нормативних актів являється дисциплінарним стягненням). На підставі проведеного інтерв'ювання працівників підрозділів кримінальної міліції у справах дітей визначено ефективність (неефективність) кожного із заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх (зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого (80,2 %), а також догана або сувора догана (65 %) визнані найменш ефективними заходами впливу). Обґрунтовано доцільність обмеження дозвілля неповнолітніх у передбаченому законом порядку та встановлення особливих вимог до їх поведінки, а також залучення громадськості для сприяння у вихованні неповнолітніх. Зроблено висновок про необхідність удосконалення чинного Кодексу України про адміністративні проступки шляхом внесення змін до норми, якими регламентовано види заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх. Зокрема, пропонується замінити зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого та догану (сувору догану), які визнані найменш ефективними заходами впливу, на: 1) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітніх та 2) призначення громадського вихователя; а також виключити передачу неповнолітнього під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання із п. 4 ст. 24-1 чинного Кодексу України про адміністративні проступки у зв'язку із втратою своєї актуальності.

У підрозділі 2.2. «Співвідношення заходів впливу та адміністративних стягнень» досліджено різноманітність визначень терміну «адміністративне стягнення» в науці адміністративного права. Розглянуто ряд систем адміністративних стягнень відповідно до наукової думки окремих вчених-адміністративістів, а також чинного законодавства про адміністративну відповідальність. Розкрито зміст адміністративних стягнень та окремі процесуальні особливості їх накладення. На підставі проведених досліджень встановлено спільні риси, якими наділені в однаковій мірі як адміністративні стягнення, так і заходи виховного впливу, що застосовуються до неповнолітніх, а також суттєві відмінності між ними. Так, адміністративні стягнення і заходи виховного впливу, що застосовуються до неповнолітніх, споріднені належністю до системи адміністративно-примусових заходів, що застосовуються у разі вчинення адміністративного проступку, загальною метою їх застосування; однією із загальних підстав застосування даних заходів відповідальності є вчинення адміністративного проступку; для зазначених заходів відповідальності характерні одні й ті самі обставини, які виключають їх застосування тощо. Відмінність між зазначеними заходами відповідальності полягає насамперед в обмеженій можливості накладення адміністративних стягнень на неповнолітніх (окремі адміністративні стягнення можуть накладатись на неповнолітніх правопорушників у випадку вчинення ними певної категорії проступків); в суб'єктах, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративний проступок; у правовому регулюванні застосування зазначених заходів відповідальності (види адміністративних стягнень можуть встановлюватись не лише Кодексом України про адміністративні проступки, а й іншими Законами України); у строках, якими обчислюються заходи впливу та адміністративні стягнення тощо.

Третій розділ - «Правове регулювання застосування заходів впливу щодо неповнолітніх» - складається з трьох підрозділів, присвячених процесуальним особливостям застосування заходів впливу щодо неповнолітніх.

У підрозділі 3.1. «Підстави застосування заходів впливу відносно неповнолітніх» визначено загальні підстави застосування заходів адміністративної відповідальності, а також особливості їх застосування до спеціальних та особливих суб'єктів адміністративної відповідальності. Комплексно досліджено підстави застосування заходів впливу щодо неповнолітніх у класифікаційному їх поділі на нормативні, фактичні та документальні. Так, нормативними підставами застосування заходів впливу щодо неповнолітніх визначено норми, які визначають діяння адміністративним проступком; неповнолітнього - суб'єктом проступку; випадки застосування заходів впливу щодо неповнолітніх та їх види; категорію посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні проступки неповнолітніх, а також здійснювати збір матеріалів по справі про адміністративні проступки тощо. Фактичними підставами застосування заходів впливу щодо неповнолітніх визначено факт вчинення проступку; факт здійснення уповноваженими на те посадовими особами певних процесуальних дій під час складення протоколу про адміністративний проступок та збору матеріалів, що долучаються до нього (затримання правопорушника, огляд речей правопорушника, а також особистий огляд, вилучення речей і документів, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом проступку, тощо); факт розгляду справи про адміністративний проступок неповнолітнього; визнання доказами фактичних даних; факт виконання заходів впливу (виконання постанови про застосування заходів впливу. Документальними підставами застосування заходів впливу щодо неповнолітніх визначено протокол про адміністративний проступок, як найважливіше джерело доказів у справі, а також інші протоколи, які складаються під час збору матеріалів по справі про адміністративні проступки (протокол затримання, протокол особистого огляду і огляду речей, протокол вилучення речей і документів тощо); пояснення правопорушника, свідків, потерпілого; постанова уповноваженого органу (посадової особи) про застосування заходів впливу щодо неповнолітніх тощо.

У підрозділі 3.2. «Порядок застосування заходів впливу щодо неповнолітніх» проаналізовано ряд існуючих визначень поняття провадження у справах про адміністративні проступки, унаслідок чого запропоновано власну дефініцію даного поняття. Розглянуто різні наукові підходи до класифікації стадій провадження у справах про адміністративні проступки, на підставі яких визначено стадії, характерні для провадження у справах про адміністративні проступки неповнолітніх, а саме: 1) складення протоколу про адміністративний проступок та надсилання його судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду; 2) судовий розгляд справи про адміністративний проступок неповнолітнього та прийняття рішення по суті; 3) перегляд справи в порядку оскарження або опротестування; 4) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення та застосування заходів впливу. Досліджено особливості кожної із стадій провадження у справах про адміністративні проступки неповнолітніх. Враховуючи відсутність у чинному Кодексі України про адміністративні проступки опису провадження по виконанню постанови про застосування заходів впливу, запропоновано включити до розділу, що регламентує виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, окрему главу із відповідними назвою та змістом. Крім цього, запропоновано передбачити наслідки ухилення неповнолітнього від застосування до нього заходів впливу, що відповідним чином відобразити у нормах зазначеної глави.

У підрозділі 3.3. «Суб'єкти, що беруть участь у провадженні у справах про адміністративні проступки неповнолітніх» досліджено категорії суб'єктів, що беруть участь у провадженні в справах про адміністративні проступки неповнолітніх, у відповідності до визначених стадій цього провадження. Так, основним суб'єктом, який приймає участь у початковій стадії провадження у справі про адміністративний проступок неповнолітнього, визначено кримінальну міліцію у справах дітей, як структурний підрозділ органу внутрішніх справ; під час здійснення судового розгляду справи - суд (суддю); під час перегляду справи в порядку оскарження або опротестування - суд (суддя) та ініціаторів перегляду справи (особи, щодо якої винесено постанову, потерпілої особи або прокурора). На стадії виконання постанови про застосування заходів впливу суб'єкти визначались в залежності від виду заходів впливу, що застосовується. Це, зокрема, суд (суддя), яким безпосередньо приймається рішення по справі, здійснюється попередження неповнолітнього про неприпустимість протиправної поведінки у майбутньому і т.д.; кримінальна міліція у справах дітей, на яку покладається як безпосереднє виконання окремих заходів впливу, так і супроводження їх виконання іншими суб'єктами з метою виявлення систематичності в протиправних діях неповнолітнього; батьки неповнолітнього або особи, які їх замінюють, на яких покладається виконання заходу впливу, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 24-1 КУпАП; представники районної, міської, районної у місті служби у справах дітей, які забезпечують участь громадського вихователя у даній стадії провадження в справі; представники громадськості в особі громадських вихователів, які здійснюють виховання неповнолітнього правопорушника в порядку п. 4 ч. 2 ст. 24-1 КУпАП; державні виконавці, які здійснюють примусове стягнення збитків у разі невиконання постанови про адміністративний проступок у частині відшкодування майнової шкоди в передбаченому законом порядку.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає у вирішенні концептуальних питань застосування заходів впливу до неповнолітніх, за вчинення адміністративних проступків. Наведено найбільш суттєві і практичні результати дослідження.

1. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх, займають самостійне незалежне місце серед адміністративно-примусових заходів: враховуючи мету застосування зазначених заходів впливу, останні являються структурним елементом системи заходів адміністративної відповідальності; відповідно до класифікації адміністративного примусу заходи відповідальності посідають місце в системі адміністративно-примусових заходів.

2. Заходам впливу притаманні особливі ознаки, що характеризують їх насамперед як виховні заходи, а саме: особливий суб'єкт адміністративного проступку, що передбачає врахування не лише вікових меж, але й біологічних, психологічних, соціальних тощо характеристик особи правопорушника; заходи впливу хоча й є елементом системи адміністративної відповідальності, однак не ототожнюються з адміністративними стягненнями й істотно різняться від них за своєю суворістю; загальна ідея виховання правопорушника найбільш втілена в заходах впливу, оскільки віковій психології неповнолітнього правопорушника найбільш притаманна спроможність піддаватися виховному впливу тощо.

3. Суб'єкт, до якого застосовуються заходи виховного впливу - це неповнолітня осудна особа, яка вчинила адміністративний проступок і досягла на момент його вчинення віку, з якого відповідно до Кодексу України про адміністративні проступки може наставати адміністративна відповідальність.

4. Заходи виховного впливу, що застосовуються до неповнолітніх становлять міру відповідальності за вчинення адміністративного проступку неповнолітньою особою, що застосовується з метою виховання останньої в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також з метою запобігання вчиненню нових проступків як самим неповнолітнім правопорушником, так і іншими неповнолітніми особами.

За вчинення адміністративних проступків до неповнолітніх передбачити застосовування таких заходів впливу: 1) попередження; 2) обмеження дозвілля й установлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх замінюють; 4) призначення громадського вихователя.

5. Заходи впливу співвідносяться з адміністративними стягненнями за рахунок наявності таких спільних рис: адміністративні стягнення та заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх, є заходами адміністративної відповідальності в системі адміністративно-примусових заходів, що полягають в осуді поведінки порушника та обмеженні його особистих благ, матеріальних і інших правових інтересів; однією із загальних підстав застосування зазначених заходів відповідальності є вчинення адміністративного проступку; адміністративні стягнення та заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх об'єднує загальна мета їх застосування; для зазначених заходів відповідальності характерні одні й ті самі обставини, які виключають їх застосування; поняття малозначності вчиненого адміністративного проступку однаково враховується при вирішенні питання про застосування зазначених заходів відповідальності; при застосуванні заходів адміністративної відповідальності рівноцінно враховуються характер вчиненого проступку, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність; для заходів адміністративної відповідальності передбачені єдині строки їх застосування; при заподіянні вчиненим проступком майнової шкоди одночасно з вирішенням питання про застосування заходів відповідальності передбачається покладення обов'язку на правопорушника відшкодувати заподіяну шкоду.

Між заходами впливу та адміністративними стягненнями існують такі відмінності: заходи впливу можуть застосовуватись лише до неповнолітніх, тобто до осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років; адміністративні стягнення можуть накладатись на осіб від шістнадцяти до вісімнадцяти років у виняткових випадках і не в повному обсязі; види адміністративних стягнень можуть встановлюватись не лише КУпАП, а й іншими Законами України; види заходів впливу, перелік яких є вичерпним, передбачаються виключно КУпАП; адміністративні стягнення класифікуються на основні та додаткові, за один адміністративний проступок може бути одночасно накладено основне та додаткове стягнення; заходи впливу, на відміну від них, не мають класифікаційного поділу, а за вчинення адміністративного проступку може бути застосований лише один захід впливу; складання протоколів про адміністративні проступки дітей, незалежно від виду адміністративного проступку, а також здійснення збору матеріалів, що долучаються до протоколу, належить до компетенції кримінальної міліції у справах дітей; розгляд справ про адміністративні проступки неповнолітніх належить до виключної компетенції суддів районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів; застосування заходів впливу потребує залучення додаткових суб'єктів до участі у провадженні у справі про адміністративний проступок неповнолітнього; строки заходів впливу обчислюються виключно місяцями в загальній кількості до одного року тощо.

6. Підстави застосування заходів виховного впливу щодо неповнолітніх класифікуються на нормативні (норми, які визначають діяння адміністративним проступком, заходи примусу за виконання складу проступку, суб'єктів відповідальності та юрисдикції, а також норми, які встановлюють певний порядок, за яким здійснюється застосування заходів відповідальності, забезпечується законність, права учасників провадження тощо), фактичні (факти, які пов'язані з адміністративним проступком, зокрема, факт вчинення проступку, факт застосування заходів відповідальності, факти затримання, огляду, визнання доказами фактичних даних тощо) та документальні (документи, які оформлюються відповідно до встановлених вимог, зокрема, протокол про адміністративний проступок, постанова по справі про адміністративний проступок, а також акти, довідки, облікові документи тощо).

7. Провадження у справах про адміністративні проступки як структурний елемент адміністративного процесу становить сукупність послідовних процесуальних дій компетентних суб'єктів, спрямованих на забезпечення об'єктивного розгляду та вирішення справи у відповідності до закону.

Провадження у справах про адміністративні проступки неповнолітніх складається з таких стадій: 1) складення протоколу про адміністративний проступок та надсилання його судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду; 2) судовий розгляд справи про адміністративний проступок неповнолітнього та прийняття рішення по суті; 3) перегляд справи в порядку оскарження або опротестування; 4) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення та застосування заходів виховного впливу.

8. Коло суб'єктів, які беруть участь у провадженні у справах про адміністративні проступки неповнолітніх, відрізняється від кола суб'єктів, що беруть участь у загальному провадженні у справах про адміністративні проступки, за рахунок участі таких суб'єктів: 1) батьків неповнолітнього або осіб, які їх замінюють; 2) працівників кримінальної міліції у справах дітей; 3) представників служби у справах дітей; 4) представників громадськості (громадських вихователів).

9. Дослідження нормативно-правової бази, якою урегульовано правила застосування заходів впливу до неповнолітніх, дало можливість запропонувати наступні зміни та доповнення: до КУпАП (розділ V; гл. 3; ст.ст. 12, 13, 24-1, 44, 40, 184, 221, 247, 307); до Закону України «Про міліцію» (у ст. 2); до Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (ст. 5); до Положення про кримінальну міліцію у справах дітей (п. 3).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Багаденко І. П. Поняття та особливості заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх / І. П. Багаденко // Право і суспільство. - 2008. - № 4. - С. 73-76.

2. Багаденко І. П. Неповнолітній як суб'єкт правопорушення / І. П. Багаденко // Наука і правоохорона. - 2009. - № 4.- С. 117-121.

3. Багаденко І. П. Ефективність сучасних заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх / І. П. Багаденко // Науковий вісник КНУВС. - 2009. - Вип. 2 (63). - С. 68-75.

4. Багаденко І. П. Заходи адміністративного впливу, що застосовуються до неповнолітніх, в проекті Кодексу про адміністративні проступки / І. П. Багаденко // Держава і право. - 2009. - № 45. - С. 281-285.

5. Багаденко І. П. Заходи профілактики правопорушень серед неповнолітніх / І. П. Багаденко // Вісник ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка. - 2010. - Вип. 4. - С. 280-285.

6. Багаденко І. П. Застосування заходів впливу щодо неповнолітніх: профілактичний аспект / І. П. Багаденко // Наука і правоохорона. - 2010. - № 1 (7). - С. 35-38.

7. Багаденко І. П. Заходи адміністративного впливу, що застосовуються до неповнолітніх / І. П. Багаденко // Проблеми розбудови громадянського суспільства в Україні : матеріали Міжвуз. наук.-практ. конф., 5 черв. 2008 р. - К. : Університет економіки та права «КРОК», 2008. - Кн. 1. - С. 66-70.

8. Багаденко І. П. Співвідношення заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх, та адміністративних стягнень / І. П. Багаденко // Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 груд. 2008 р. - Сімферополь : Кримський юридичний інститут ОДУВС, 2008. - С. 141-142.

9. Багаденко І. П. Попередження масових порушень громадського порядку серед неповнолітніх / І. П. Багаденко // Управлінські, правові та психологічні аспекти запобігання масовим порушенням громадського порядку та проявам тероризму : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 26-28 черв. 2008 р. - К. : УВПД ГШ МВС України, 2009. - С. 101-105.

10. Багаденко І. П. Проблеми притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які не досягли вісімнадцяти років / І. П. Багаденко // Протидія злочинності неповнолітніх : досвід та сучасні проблеми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 квіт. 2010 р. - Кіровоград : Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС, 2010. - С. 148-149.

11. Багаденко І. П. Місце заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх, в системі заходів адміністративного примусу / І. П. Багаденко // Актуальні проблеми адміністративного законодавства : шляхи його вдосконалення : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 4-5 черв. 2010 р. - Івано-Франківськ : ПЮІ ЛьвДУВС, 2010. - С. 35-43.

12. Багаденко І. П. Удосконалення провадження по виконанню постанови про застосування заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх / І. П. Багаденко // Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративної діяльності : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 10 груд. 2010 р. - Донецьк : Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2010. - С. 36-39.

АНОТАЦІЯ

Багаденко І.П. Заходи адміністративного впливу, що застосовуються до неповнолітніх. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Державний науково-дослідний інститут МВС України. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено теоретичним та практичним проблемам застосування заходів впливу щодо неповнолітніх. У роботі визначено місце заходів впливу у системі заходів державного примусу. Сформульовано поняття та особливості заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх. Визначено суб'єктів, до яких застосовуються заходи впливу. Розглянуто адміністративні стягнення у співвідношенні із заходами впливу, що застосовуються до неповнолітніх. Досліджено процесуальні особливості застосування заходів впливу щодо неповнолітніх. Обґрунтовано науково-теоретичні висновки та практичні пропозиції з удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність.

Ключові слова: адміністративний примус; адміністративна відповідальність; заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх; адміністративний проступок; законодавство про адміністративну відповідальність.

АННОТАЦИЯ

Багаденко И.П. Меры административного воздействия, которые применяются к несовершеннолетним. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Государственный научно-исследовательский институт МВД Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим проблемам применения мер административного воздействия к несовершеннолетним.

В работе исследовано место мер административного воздействия в системе мер государственного принуждения. Изучены особенности мер административного воздействия, характеризующие их прежде всего как воспитательные меры. Установлены субъекты, к которым применяются меры административного воздействия.

Определено понятие мер административного воздействия, которые применяются к несовершеннолетним. Исследована эффективность данных мер, предусмотренных ст. 24-1 действующего КУоАП. Проведено интервьюирование сотрудников практических подразделений Департамента криминальной милиции по делам детей МВД Украины. Вследствие чего предложено внесение изменений в норму КУоАП, регламентирующую виды мер административного воздействия, которые применяются к несовершеннолетним. Обоснована целесообразность развития института общественных воспитателей несовершеннолетних, в том числе в рамках видов мер административного воздействия. Рассмотрены административные взыскания в соотношении с мерами административного воздействия, которые применяются к несовершеннолетним. Обнаружено наличие общих черт между административными взысканиями и мерами административного воздействия, что свидетельствует об их принадлежности к мерам административной ответственности в рамках административного принуждения, а также отличительных черт, которые заключаются прежде всего в субъектах, к которым они применяются, субъектах юрисдикции, а также юридических последствиях их применения и т.д.

Исследованы процессуальные особенности применения мер административного воздействия к несовершеннолетним. В частности, исследованы основания для применения мер административного воздействия в нормативном, фактическом и документальном аспектах. Определено понятие производства по делам об административных правонарушениях несовершеннолетних. Изучены особенности стадий производства по делам об административных правонарушениях несовершеннолетних. Вследствие чего предложено внесение изменений и дополнений в раздел КУоАП, регламентирующий исполнение постановлений о наложении административных взысканий. Исследован порядок применения мер административного воздействия к несовершеннолетним с учётом последовательности стадий производства по делам об административных правонарушениях несовершеннолетних. Выделено специфику подведомственности дел об административных правонарушениях несовершеннолетних. Установлены субъекты, которые принимают участие в производстве по делам об административных правонарушениях несовершеннолетних. Рассмотрены случаи обязательного участия в производстве по делам об административных правонарушениях несовершеннолетних на стадии выполнения постановления о применении мер административного воздействия отдельных категорий субъектов с учётом избранного вида мер административного воздействия. Доказана необходимость сопровождения выполнения постановления о применении мер административного воздействия сотрудниками криминальной милиции по делам детей.

Обоснованы научно-теоретические выводы, а также практические предложения по поводу усовершенствования действующего законодательства, а именно: КУоАП, Закона Украины «О милиции», Закона Украины «Об органах и службах по делам детей, а также специальных учреждениях для детей», Положения о криминальной милиции по делам детей.

Ключевые слова: административное принуждение; административная ответственность; меры воздействия, которые применяются к несовершеннолетним; административный проступок; законодательство об административной ответственности.

SUMMARY

Iryna Bagadenko. - Administrative Sanctions Which Are Imposed to Minors. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Law. Speciality 12.00.07. - administrative law and processes; financial law; information law. - State Research Institute of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. - Kyiv, 2011.

Thesis is devoted to the theoretical and practical problems of an application of administrative sanctions to minors. Place of administrative sanctions in the system of state sanctions as well as the subjects which undergo the administrative sanctions are determined. Correlative analysis of the administrative sanctions and disciplinary actions is made. Procedure peculiarities of an administrative sanctions application to minors are examined. Theoretical conclusions and practical proposals for the improving of the legislation on administrative responsibility are worked out.

Key words: administrative compulsion; administrative responsibility; sanctions which are imposed to minors; administrative offence; legislation on administrative responsibility.

Размещено на Allbest.ru