Правовий захист суспільства від шкідливої інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ СУСПІЛЬСТВА ВІД ШКІДЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

ЛИСЕНКО Ольга Олександрівна

Харків - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

шкідливий інформація захист негативний

Актуальність теми. За роки незалежності в Україні зроблено суттєвий поступ у розвитку вітчизняної інформаційної сфери як особливої системи суспільних відносин, які виникають в усіх напрямках життєдіяльності суспільства та держави в результаті одержання, використання, поширення і зберігання інформації. Насамперед це стосується законодавчого закріплення права особи на інформацію та на вільне поширення її всередині країни і за кордоном, трансформації моделі взаємовідносин між органами державної влади та засобами масової інформації, створення національних систем і мереж інформації тощо.

Взаємовідносини між людиною, суспільством і державою відображаються в інформаційній сфері, яка охоплює і впливає практично на всі інші сфери життєдіяльності. Дуалізм інформаційних впливів полягає в тому, що вони не лише породжуються особистими, суспільними й державними інтересами, а й одночасно змінюють їх. Це відбувається в інформаційно-комунікаційному середовищі, яке може або сприяти, або протидіяти виникненню чи реалізації тих або інших інтересів. Позитивні інформаційні впливи спрямовані на узгодження чи підтримку життєво важливих інтересів, негативні - на їх зіткнення чи порушення природного балансу.

Широкі можливості сучасних мас-медіа щодо цілеспрямованого впливу на індивідуальну, колективну і масову свідомість надають їм домінуючого становища в інформаційно-психологічному протиборстві особистих, суспільних і державних інтересів. Деструктивні конфлікти цих інтересів є першопричиною виникнення інформаційно-психологічних загроз, що проявляються через боротьбу індивідів, угруповань, партій, релігійних та інших організацій за лідерство, матеріальні та фінансові переваги, службові і професійні регалії тощо.

Необхідність кваліфікованого підходу та швидкого реагування на динамічні зміни умов суспільного життя в інформаційному просторі вимагає насамперед захисту людини від впливу шкідливої інформації. Актуальною проблемою сьогодення є вдосконалення законодавства у відповідній сфері з урахуванням власного досвіду України та досвіду зарубіжних країн.

Питання реалізації права особи на інформацію, трансформації моделі взаємовідносин між органами державної влади та засобами масової інформації, створення та використання національних систем і мереж інформації все частіше стають предметом наукових досліджень. Разом із тим проблема правового захисту суспільства від шкідливої інформації й досі залишається поза увагою вчених.

Отже, необхідність захисту суспільства від негативного впливу шкідливої інформації, а також недостатня розробленість цих питань у юридичній науці обумовлюють актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до пп. 1.1, 3.1, 5.3, 9.3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на період 2005-2010 рр., схвалених Вченою радою ХНУВС 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення сутності та механізму правового захисту суспільства від шкідливої інформації, а також шляхів його вдосконалення.

Відповідно до поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання:

- з'ясувати сутність інформації в умовах інформаційного суспільства;

- визначити поняття та види шкідливої інформації;

- з'ясувати правові аспекти захисту від дії шкідливої інформації;

- визначити способи захисту від неналежної реклами;

- охарактеризувати способи захисту від інформації, що негативно впливає на суспільну мораль;

- розкрити способи захисту від інформації, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи;

- дати характеристику способів захисту від інформації, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров'я людей;

- виявити недоліки та сформулювати основні напрямки вдосконалення законодавства щодо захисту від дії шкідливої інформації в умовах інформаційного суспільства.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються в процесі правового захисту суспільства від шкідливої інформації.

Предмет дослідження становить система правового захисту суспільства від дії шкідливої інформації.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, провести системний аналіз правового захисту суспільства від шкідливої інформації.

У ході дослідження використано загальнонаукові та спеціальні правові методи дослідження. За допомогою діалектичного методу пізнання здійснювалось дослідження та обґрунтування основних понять, які використовуються в роботі, та розгляд правових явищ у контексті їх взаємозв'язку. Логічний метод (аналізу, синтезу, індукції, дедукції) використано під час дослідження нормативно-правових актів, аналітичних матеріалів, концепцій та точок зору авторів з окремих питань, які входили до предмета дослідження. За допомогою методу системного аналізу визначено систему правового регулювання захисту суспільства від дії шкідливої інформації. Для встановлення змісту правових норм та вимог використовувався метод доктринального тлумачення правових норм. З використанням емпіричного методу досліджувалась практика застосування чинного законодавства.

Усі використані методи наукового дослідження ґрунтуються на вимогах об'єктивного і всебічного аналізу процесів та явищ суспільного розвитку, що відбувалися і відбуваються в Україні при здійсненні правового захисту суспільства від шкідливої інформації. Це, у свою чергу, дозволило різнобічно дослідити правові аспекти захисту суспільства від шкідливої інформації та обґрунтувати напрями подальшого вдосконалення законодавства України щодо їх реалізації.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, адміністративного та інформаційного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних учених, зокрема: В. Б. Авер'янова, А. Б. Агапова, А. В. Анісімова, І. В. Арістової, О. М. Бандурки, О. А. Баранова, Ю. М. Батуріна, І. Л. Бачило, О.І. Безпалової, Ю. П. Битяка, М. М. Биченка, В. М. Брижка, В. Д. Гавловського, В.М. Гаращука, В. П. Горбуліна, І. С. Гриценка, О. Г. Додонова, В. Г. Заблоцького, А. В. Іщенка, Р. А. Калюжного, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, В. А. Копилова, Б. А. Кормича, В. В. Костицького, П. У. Кузнецова, З. В. Кузнецової, А. І. Марущака, О. Г. Марценюка, І. В. Панової, А. А. Письменицького, А. О. Рося, В. Я. Рубана, Г. П. Стежки, А. В. Стрельникова, В. Г. Хахановського, В. С. Цимбалюка, М. Я. Швеця, Ю. С. Шемшученка та ін. Нормативною основою дисертації є Конституція та закони України, підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють захист суспільства від шкідливої інформації. Використано також ряд проектів законодавчих актів. Інформаційну і емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практики діяльності різних органів державної влади, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше у вітчизняній юридичній науці проведено дисертаційне дослідження правового захисту суспільства від шкідливої інформації в процесі розвитку демократичного суспільства в Україні. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень, висновків та рекомендацій, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

- набуло подальшого розвитку визначення поняття інформаційного суспільства як найбільш організованої соціальної системи, що припускає не тільки вищий рівень обороту інформації, але й вищий ступінь регулювання інформаційних правовідносин, зокрема й необхідних обмежень у цій сфері, що можливо, перш за все, на правовій основі;

- удосконалено визначення поняття інформації як характеристики навколишнього світу, що розуміється людиною у всій його різноманітності, яка виникає в процесі пізнання останнього і дозволяє на основі вимірювання властивостей предметів, явищ, процесів, фактів і відображення їх у різних формах сприйняття відрізняти їх ознаки, значення і встановлювати взаємозв'язок;

- дано авторське визначення шкідливої інформації, що підкреслює необхідність зміни ставлення держави і суспільства до шкідливої інформації з погляду посягання на життєво важливі інтереси суб'єктів інформаційних правовідносин, а також характеру і ступеня її суспільної небезпеки;

- вперше запропоновано розширену класифікацію шкідливої інформації, що дозволяє чітко визначити в споживаній користувачем інформації наявність шкідливої;

- набула подальшого розвитку характеристика правових засад захисту суспільства від дії шкідливої інформації з огляду на їх важливість з точки зору забезпечення прав і свобод громадян, а також інтересів держави;

- удосконалено розуміння змісту правових засад захисту суспільства від впливу шкідливої інформації, а також виявлено окремі недоліки, які необхідно усунути;

- вперше визначено колізії і проблеми, що виникають з приводу розповсюдження рекламної продукції; запропоновано створення механізму контролю над рекламою ще до її розповсюдження;

- набули подальшого розвитку питання захисту від дії інформації, що посягає на честь, гідність і ділову репутацію; означено і запропоновано створення превентивних механізмів, що не допускали б посягання на честь, гідність і ділову репутацію в Україні;

- удосконалено визначення способів захисту від інформації, що негативно впливає на суспільну мораль, зокрема запропоновано вдосконалити діяльність Національної експертної комісії, наділивши її додатковими повноваженнями щодо боротьби з інформацією, яка може завдати шкоди дітям та молоді; моніторингу Інтернету, молодіжних ЗМІ; блокування сайтів з дитячою порнографією; популяризації норм безпеки для батьків і т. ін.; створення позитивного діалогу зі ЗМІ;

- набула подальшого розвитку характеристика форм захисту від дії інформації, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи; запропоновано розширити коло правопорушень щодо поширення інформації, котра породжує дискримінацію прав і законних інтересів осіб, за вчинення яких передбачається кримінальна відповідальність; налагодити співпрацю з недержавними організаціями, особливо у сферах розроблення законодавства, збирання та аналізу інформації про дискримінацію, а також сприяти підготовці й проведенню освітніх і навчальних програм, спрямованих проти всіх форм дискримінації;

- подальшого розвитку набуло визначення способів захисту від інформації, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров'я людей, а також захисту від дії «прихованих вставок» та дій деструктивних релігійних організацій;

- вперше узагальнено існуючі недоліки в правовому регулюванні захисту суспільства від дії шкідливої інформації, на підставі яких сформульовано висновки і пропозиції щодо шляхів їх подолання, основними з яких є вдосконалення чинного законодавства та створення організаційних умов для ефективного захисту суспільства від впливу шкідливої інформації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

- у науково-дослідній сфері - положення й висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем правового захисту суспільства від шкідливої інформації, визначення нових напрямків розвитку правового захисту в цій сфері;

- у правотворчості - у результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення законодавства України, зокрема внесення змін до Законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про рекламу», Кодексу України про адміністративні правопорушення та низки підзаконних нормативно-правових актів;

- у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити функціонування різних органів державної влади у сфері захисту суспільства від шкідливої інформації;

- у навчальному процесі - матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників, навчальних посібників та навчально-методичних матеріалів з дисципліни «Інформаційне право», а також під час проведення занять із зазначеної дисципліни.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені дисертантом на двох науково-практичних конференціях: «Роль та місце органів внутрішніх справ у розбудові демократичної правової держави» (Одеса, 2010) та «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (Харків, 2010).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено в чотирьох статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, а також двох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінок. Список використаних джерел складається із 223 найменувань і займає 25 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Загальна характеристика правового захисту від дії шкідливої інформації» містить три підрозділи, в яких визначаються поняття інформаційного суспільства, інформації, шкідливої інформації, а також види останньої та правові аспекти захисту від її дії.

У підрозділі 1.1 «Сутність інформації в умовах інформаційного суспільства» досліджено поняття інформації, яке залишається одним з найбільш спірних і суперечливих ще з часу вдосконалення теорії зв'язку і зростання ролі обміну особистими відомостями в суспільному житті і діяльності.

Зазначається, що необхідність правового врегулювання суспільних відносин, пов'язаних з інформацією, вимагає однозначного визначення поняття інформації, зокрема серед визначень інформації суттєве місце завжди посідали глибокі за змістом теорії інформації, що вказує на значний інтерес науковців різних галузей до даної проблеми. Інформація стає предметом правового регулювання лише за умови її використання в суспільстві, тобто можна вести мову про відповідний врегульований правом суспільний обіг інформації.

Під інформацією пропонується розуміти характеристику навколишнього світу, що розуміється людиною у всій його різноманітності, яка виникає в процесі пізнання останнього і дозволяє на основі вимірювання властивостей предметів, явищ, процесів, фактів і відображення їх у різних формах сприйняття відрізняти їх ознаки, значення і встановлювати взаємозв'язок.

Зроблено висновок про те, що інформаційне суспільство як найбільш організована соціальна система припускає не тільки вищий рівень обороту інформації, але й вищий ступінь регулювання цих відносин, зокрема необхідних обмежень у цій сфері, що можливо, перш за все, на правовій основі.

Сформульовано головну мету інформаційного суспільства - якісне вдосконалення і розвиток людського потенціалу шляхом: забезпечення збалансованої поінформованості особи, суспільства і держави; посилення інтелектуального потенціалу країни і професійного зростання населення; консолідації нації навколо творчих, культурних і наукових ідей; морально-психологічної підтримки і формування почуття національної самоповаги, патріотизму та ін.

Наголошується, що для побудови демократичного інформаційного суспільства в Україні потрібна політична воля, тобто бажання і спроможність керівництва держави до об'єднання зусиль органів влади, комерційних структур і громадських організацій. Формування політичної волі ґрунтується на наявності інтересів, володінні сучасними знаннями і здатності до їхнього практичного застосування.

У підрозділі 1.2 «Поняття та види шкідливої інформації» досліджено позиції вчених щодо визначення сутності шкідливої інформації та її негативного впливу на суспільство.

Шкідливу інформацію пропонується визначати як інформацію, що посягає на життєво важливі інтереси особи, суспільства і держави, характер і ступінь суспільної небезпеки дії якої обумовлюють необхідність ухвалення державою таких заходів, які б забезпечували належний правовий захист від втрат, що завдаються цим суб'єктам у результаті її розповсюдження.

Серед ознак шкідливої інформації виділено: розповсюдження (надання) помилкової (неповної, спотвореної) інформації або ж правдивої, але невигідної інформації, що приховується або інтерпретується об'єктом; загроза спричинення (спричинення) шкоди життю, здоров'ю, іншим інтересам; легкість для сприйняття; приховування шкідливого спрямування; інформаційно-психологічна дія (з метою стимулювання певного типу поведінки) тощо. Для досягнення мети дисертаційного дослідження шкідливу інформації запропоновано об'єднати в 5 груп: 1) неналежна реклама; 2) інформація, що містить посягання на честь, гідність і ділову репутацію; 3) інформація, що негативно впливає на суспільну мораль; 4) інформація, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи; 5) інформація, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров'я людей.

У підрозділі 1.3 «Правові аспекти захисту від дії шкідливої інформації» увагу зосереджено на дослідженні особливостей і закономірностей негативного інформаційного впливу на людську свідомість, що стає не тільки обов'язковим елементом загальної людської культури, а й необхідною умовою для виживання і безпеки в сучасному світі.

Зроблено висновок, що в українському законодавстві відсутнє визначення поняття захисту суспільства від дії шкідливої інформації, воно здебільшого орієнтовано на питання захисту інформації через обмеження доступу користувачів до певного виду відомостей. Тобто законодавством визначено порядок та засоби (способи) захисту порушених прав, проте ці норми носять безсистемний характер, регулюють лише окремі вузькі групи суспільних відносин і в більшості випадків не мають механізму реалізації.

Отже, захист суспільства від дії шкідливої інформації в рамках дослідження розглядається як сукупність юридичних заходів, що спрямовані на попередження та припинення дії шкідливої інформації на суспільство, відновлення порушених прав. При цьому пропонується розмежовувати такі поняття як засоби, способи та форми захисту суспільства від дії шкідливої інформації.

Висловлено думку, що для якісного вдосконалення системи захисту суспільства від впливу шкідливої інформації як одного з напрямів інформаційної безпеки діяльність органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України необхідно зосередити на конструктивному поєднанні діяльності держави, громадянського суспільства і людини за трьома напрямами, визначеними Доктриною інформаційної безпеки України: інформаційно-психологічним; технологічного розвитку; захисту інформації.

Розділ 2 «Способи захисту від дії шкідливої інформації в умовах інформаційного суспільства» містить п'ять підрозділів і присвячений організаційній та правовій складовим процесу здійснення захисту суспільства від негативного інформаційного впливу.

Підрозділ 2.1 «Способи захисту від неналежної реклами» присвячено інституційній складовій механізму здійснення такого захисту.

Державний контроль у сфері реклами визнається системою заходів, що здійснюються уповноваженими органами виконавчої влади з метою перевірки дотримання суб'єктами рекламної діяльності вимог законодавства про рекламу. Дисертантом досліджено систему та повноваження органів державної влади, що здійснюють контрольні функції за дотриманням рекламодавцями, виробниками і розповсюджувачами реклами законів та підзаконних нормативно-правових актів у сфері реклами.

Аналіз практики притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері реклами дозволив дійти висновку про неефективність відповідного законодавства. У той же час притягнення до відповідальності «постфактум» також не є адекватним засобом захисту прав людини, оскільки свою шкідливу дію реклама вже зробила, причому вплив здійснений на необмежене коло осіб. Тому вкрай необхідним є ухвалення комплексу норм, які б обмежували розповсюдження рекламної інформації, що здійснює вплив, який людина не усвідомлює. Подібні заборони мають міститися в законодавстві про вибори (передвиборна агітація), політичну рекламу, про охорону здоров'я громадян тощо.

У підрозділі 2.2 «Способи захисту від дії інформації, що посягає на честь, гідність і ділову репутацію» аналізуються дії державних органів у межах їх компетенції, які безпосередньо спрямовані на захист суспільства від дії такої інформації. Зроблено висновок, що значну складність саме захисту від дії інформації, що посягає на честь, гідність і ділову репутацію особи, становить відсутність спеціалізованого органу (органів), до функцій якого безпосередньо входила б контрольна діяльність за дотриманням законодавства в цій сфері.

Наголошується, що практично всі правові механізми захисту в цій сфері пов'язані з судовим захистом вже порушеного права. Превентивних механізмів, що не допускали б посягання на честь, гідність і ділову репутацію, в Україні не розроблено. Єдиним винятком є механізми, створені для захисту персональних даних.

Аналіз законодавства, що регулює суспільні відносини щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, дозволив дійти висновку, що відсутність одноманітної практики використання судами загальної юрисдикції законодавства про захист честі, гідності і ділової репутації значно ускладнює забезпечення належного правового захисту суб'єктів даних правовідносин. В першу чергу це стосується проблеми притягнення до відповідальності належних відповідачів і відповідного заподіяній моральній шкоді визначення розмірів його компенсації.

У підрозділі 2.3 «Способи захисту від дії інформації, що негативно впливає на суспільну мораль» аналізуються основні аспекти захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль.

Звертається увага на той факт, що дієвих механізмів протидії розповсюдженню інформаційної продукції, яка завдає шкоди суспільній моралі, чинним законодавством не передбачено, а повноваження державних органів щодо боротьби із зазначеними явищами розпорошено. Чинними законодавчими актами, що тою чи іншою мірою регулюють зазначені правовідносини, по-різному регулюються питання заборони розповсюдження продукції, яка містить інформацію, здатну нанести шкоду моральності суспільства.

З урахуванням аналізу практики та останніх наукових досліджень запропоновано систему заходів, які здатні значно покращити охорону духовних цінностей у суспільстві, унеможливити пропаганду в ЗМІ культу насильства і жорстокості, захистити молодь від інформації, що загрожує їх фізичному, інтелектуальному, психологічному стану, розширити правові гарантії захисту неповнолітніх від будь-яких форм розбещення.

У підрозділі 2.4 «Способи захисту від дії інформації, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи» розглянуто дії державних органів у межах їх компетенції, які безпосередньо спрямовані на захист суспільства від дії такої інформації.

Зазначається, що ситуація в Україні, яка стосується антидискримінаційного законодавства, залишається невизначеною і недостатньо вивченою. Є відповідні конституційні норми, відтворені в галузевому законодавстві, встановлена кримінальна відповідальність за порушення рівності прав і свобод громадян, є конституційні і законодавчі гарантії оскарження дій і рішень, що порушують права громадян. Існують контрольні і наглядові органи (Національна експертна комісія), у принципі зобов'язані вживати заходів для припинення діянь, що містять ознаки порушення прав громадян або підбурювання до етнічної, расової, релігійної або іншої ворожнечі. Принцип рівності перед законом відображений у загальній формі в галузевих законах, нормах цивільного та адміністративного законодавства. Але в цих нормативно-правових актах відсутні положення, які унеможливлювали б дискримінацію в різних сферах суспільного життя, таких як працевлаштування, освіта, медична допомога, надання житла, доступ до публічних та соціальних послуг, контрактні відносини між фізичними особами, фізичними та юридичними особами тощо та запроваджували б ефективні механізми та обов'язки державних органів для захисту від дискримінації і отримання компенсації завданої шкоди.

Наголошено, що держава має забезпечити гнучку систему відповідальності за дискримінацію, яка передбачала б пропорційне покарання та надавала б можливість жертві дискримінації отримати належну компенсацію за порушення її прав.

Невід'ємним елементом державної політики щодо захисту від дії інформації, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи, визнається співпраця з недержавними організаціями, особливо у сферах розроблення законодавства, збирання та аналізу інформації про дискримінацію, а також підготовки й проведення освітніх і навчальних програм, спрямованих проти дискримінації.

Зроблено висновок, що в українському законодавстві є цілий ряд механізмів протидії дискримінації і розпалюванню етнічної ворожнечі. У більшості своїй у реальному житті ці механізми слабкі та малоефективні. Можливість їх використання існує, скоріше, у теорії, ніж у сталій практиці. Це пояснюється низкою обставин, зокрема явним дисбалансом матеріальних і процесуальних правових норм, недоліками чинних нормативно-правових актів, відсутністю відповідного правозастосовчого досвіду, включаючи судову практику, браком юридичної або політичної волі у правозастосовників і найбільш істотним чинником - відсутністю суспільного інтересу до проблем протидії дискримінації і загальною незатребуваністю відповідних правових механізмів.

У підрозділі 2.5 «Способи захисту від дії інформації, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров'я людей» зроблено спробу позначити коло проблем, пов'язаних із необхідністю забезпечення захисту від дії такої інформації.

Звертається увага на те, що одним із видів впливу інформації на свідомість людей називають інформаційну війну, також акцентується увагу саме на захисті від дії інформаційної зброї, під якою розуміється сукупність спеціальних засобів, технологій, інформації і дезінформації, вживаної для деструктивних дій на менталітет населення і інформаційно-технічну інфраструктуру держави: засоби масової інформації, агітаційно-пропагандистські засоби, психотронні засоби, електронні засоби, лінгвістичні засоби, психотропні засоби тощо. Окремий деструктивний вплив на свідомість громадян здійснюють деякі релігійні організації або неокульти (секти), використання прихованих вставок та певних методів неусвідомлюваного впливу на психіку людини, які застосовуються в рекламі тощо.

Наголошується на необхідності участі держави в правовому регулюванні зазначених процесів, зокрема, законодавчого закріплення права особи на інформацію та захист від негативного впливу шкідливої інформації, трансформації моделі взаємовідносин між органами державної влади та засобами масової інформації, створення національних систем і мереж інформації тощо. Відсутність спеціального нормативно-правового акта, що забезпечує належний правовий захист від дії інформації, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров'ї людей, робить неможливим встановлення небезпеки існування інформації такого роду, а також визначення відповідальності за її поширення.

Зроблено висновок, що вирішення проблеми правового захисту від дії інформації, яка здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров'я людей, необхідно поставити в число пріоритетних завдань державної політики, що вимагає разом із вдосконаленням існуючих сьогодні окремих положень законів і підзаконних нормативних актів (зокрема, законів «Про рекламу», «Про свободу совісті та релігійні організації» та ін.) ухвалення спеціального закону, який повинен бути рамковим, мати загальний характер (не стосуватися посягань на свободу слова, масової інформації і свободу совісті) і міг би служити підставою для підготовки і ухвалення надалі пакету інших законів у цій галузі.

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні поняття, видів шкідливої інформації та способів захисту від її дії, розробленні науково обґрунтованих пропозицій щодо основних напрямків удосконалення законодавства щодо захисту від дії шкідливої інформації в умовах інформаційного суспільства. Дисертантом сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення поставленого наукового завдання. Основні з них такі:

Наголошується, що однією з необхідних умов існування як окремої людини, так і людського суспільства в цілому є інформація та інфраструктура, що забезпечує можливість обміну інформацією між людьми. Інформація стала одним із найбільш ефективних засобів управління поведінкою людей, формування їх ставлення до навколишньої дійсності. Інформаційна дія є основним способом навчання і виховання людини, у зв'язку з чим вона використовується як основа механізмів соціального регулювання поведінки членів суспільства у всіх сферах його життєдіяльності. Захищеність цих властивостей людини і суспільства, механізмів соціальної комунікації від загроз є умовою їх вільного розвитку.

Шкідливу інформацію визначено як інформацію, що посягає на життєво важливі інтереси особи, суспільства і держави, характер і ступінь суспільної небезпеки дії якої обумовлюють необхідність ухвалення державою таких заходів, які б забезпечували належний правовий захист від втрат, що завдаються цим суб'єктам у результаті її розповсюдження.

Види шкідливої інформації запропоновано об'єднати в 5 груп: 1) неналежна реклама; 2) інформація, що містить посягання на честь, гідність і ділову репутацію; 3) інформація, що негативно впливає на суспільну мораль; 4) інформація, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи; 5) інформація, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров'я людей.

Незважаючи на те, що в законодавстві України не визначено власне поняття «неналежна реклама», до видів неналежної реклами віднесено недобросовісну, приховану та неправомірну порівняльну рекламу. Такі види неналежної реклами виділено, виходячи з аналізу вимог, що ставляться до рекламної інформації.

Інформацію, що посягає на честь, гідність і ділову репутацію, визначено як недостовірну інформацію та таку, що ганьбить гідність, честь чи ділову репутацію особи. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання значущості кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах інших, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута нею суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів тощо, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Під інформацією, що негативно впливає на суспільну мораль, розуміється інформація (відомості), котра посягає на систему етичних норм, правила поведінки, що склалися в суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість, справедливість, характер і ступінь суспільної небезпеки від дії якої обумовлює необхідність ухвалення державою заходів, які забезпечували б належний правовий захист від втрат, що завдаються членам суспільства в результаті її розповсюдження.

Інформацією, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів, визнається інформація, яка містить негативну емоційну оцінку і виражає шкідливу установку відносно певної етнічної (національної), расової (антропологічної), конфесійної (релігійної), вікової, гендерної, мовної групи або окремих осіб як членів цієї групи, підбурює до обмеження їх прав або насильницьких дій проти них.

Інформацією, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на людей, визнається така інформація, що поширюється із використанням засобів і технологій, які діють на підсвідомість, що, у свою чергу, спричиняє зменшення порогу критичності, підвищення догматизму і стереотипії в інтелектуальній діяльності, призводить до придушення творчої індивідуальності, знижує вольову і розумову діяльність людей, позбавляє їх критичного мислення, нав'язує їм внутрішні, необумовлені цінності, робить їх психічно залежними і керованими.

Головним об'єктом негативного інформаційного впливу визнається свідомість людини, оскільки саме вона зумовлює людську діяльність (або бездіяльність) і саме через неї проявляється дисфункціональний вплив на групову і масову свідомість. Інформаційно-психологічна безпека людини розглядається як такий стан захищеності її психіки від впливу різноманітних інформаційних чинників, при якому надійно функціонує особистий механізм психологічної адаптації, тобто забезпечується адекватне інформаційне сприйняття навколишнього світу і самого себе як суб'єкта інформаційних відносин.

Зроблено висновок, що основною проблемою у сфері захисту суспільства від неналежної реклами є неефективність законодавства у сфері рекламної діяльності, у зв'язку з чим, - легковажне ставлення до виконання своїх обов'язків осіб, що займаються наданням інформації, виробництвом і розповсюдженням реклами і в цілому до соціальної відповідальності їх перед суспільством і окремими громадянами. Притягнення до відповідальності «постфактум» не є адекватною мірою захисту прав людини, оскільки свою шкідливу дію реклама вже зробила, причому цей вплив був здійснений на необмежене коло осіб. Тому необхідне створення механізму контролю над рекламою ще до її розповсюдження.

У сфері захисту від дії інформації, що посягає на честь, гідність і ділову репутацію, основною проблемою названо відсутність державного органу спеціальної або функціональної компетенції, до повноважень якого в якості основного або одного з основних видів діяльності входило б попередження негативного впливу інформації, що посягає на честь, гідність і ділову репутацію. Практично всі правові механізми захисту в цій сфері пов'язані з судовим захистом уже порушеного права. Превентивних механізмів, що не допускали б посягання на честь, гідність і ділову репутацію, в Україні не розроблено. Єдиним винятком є механізми, створені для захисту персональних даних, серед яких заплановане створення спеціально уповноваженого органу.

У частині захисту від інформації, що негативно впливає на суспільну мораль, підкреслюється необхідність удосконалення діяльності Національної експертної комісії і пропонується наділити її додатковими повноваженнями. Крім того, особливу увагу варто звернути на потік інформації, яка адресована молоді. Окремі матеріали часто подаються в упередженому вигляді і здатні призвести до моральних деформацій, породити у молодих людей агресію, прагнення до прояву насильства.

Пропонується також внести зміни до законодавства щодо посилення відповідальності за розміщення реклами чи показ відеофільмів, що містять елементи насильства, порнографії, жаху та які негативно впливають на психіку дітей та молоді, та висвітлювати у засобах масової інформації актуальні питання політики з питань дитинства, сімейної політики, проблем дитячої бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, популяризувати кращі історичні традиції української родини та нові форми сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для якісного захисту від дії інформації, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи, пропонується розширити коло складів правопорушень відповідно до міжнародних нормативних актів щодо розповсюдження інформації, котра породжує дискримінацію прав і законних інтересів осіб, за вчинення яких передбачається кримінальна відповідальність. Недосконалість законодавства України щодо захисту суспільства від дії інформації, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров'я людей, названа чинником, що перешкоджає формуванню адекватної інформаційної орієнтованої основи соціальної поведінки і життєдіяльності особи в цілому, пригнічує її емоційно-вольову сферу. Тому згорблено висновок про доцільність розробки проекту Закону України «Про захист громадян від шкідливих психологічних впливів», який регулював би процедуру звернення до суду і доведення під час судового процесу фактів негативного впливу на громадян; сформулював дефініції термінів «негативна дія на підсвідомість людини», «прихована вставка», «традиційна релігія», «секта», «деструктивний неокульт»; встановив небезпеку дії прихованих вставок на здоров'я людей з метою визначення ступеня відповідальності за їх використання.

Для якісного вдосконалення системи захисту суспільства від впливу шкідливої інформації як одного з напрямків інформаційної безпеки пропонується діяльність органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України зосередити на конструктивному поєднанні діяльності держави, громадянського суспільства і людини за трьома напрямами:

1) інформаційно-психологічним, зокрема щодо забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина, створення сприятливого психологічного клімату в національному інформаційному просторі задля утвердження загальнолюдських та національних моральних цінностей;

2) технологічного розвитку, зокрема щодо розбудови та інноваційного оновлення національних інформаційних ресурсів, впровадження новітніх технологій створення, оброблення та поширення інформації;

3) захисту інформації, зокрема щодо забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації, у тому числі технічного захисту інформації в національних інформаційних ресурсах від кібернетичних атак.

Для ефективного захисту суспільства від дії шкідливої інформації пропонується:

- залучення засобів масової інформації до забезпечення неухильного додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина, захисту конституційного ладу, вдосконалення системи політичної влади з метою зміцнення демократії, духовних та моральних засад суспільства; підвищення ефективності функціонування органів державної влади;

- створення дієвої та прозорої системи громадського контролю за діяльністю органів державної влади і органів місцевого самоврядування, громадсько-політичних структур, зокрема через створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України;

- поліпшення взаємодії органів державної влади з громадськими організаціями у сфері боротьби з проявами обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та маніпулювання масовою свідомістю;

- гармонізація законодавства України з питань інформаційної безпеки в економічній сфері з міжнародними нормами і стандартами;

- формування та реалізація державної політики національного духовного та культурного відродження, яка відповідає інтересам Українського народу і визначає чіткі критерії і пріоритети формування інформаційної політики в соціальній сфері;

- удосконалення законодавчого регулювання діяльності засобів масової інформації, зокрема, з метою підтримки діяльності, спрямованої на формування оптимістичної морально-психологічної атмосфери в суспільстві, популяризації національних культурних цінностей, сприяння соціальній стабільності і злагоді.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лисенко О. О. Актуальні питання захисту суспільства від шкідливої інформації / О. О. Лисенко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - № 4 (47). - 2009. - С. 30-37.

2. Лисенко О. О. Правові аспекти захисту від інформації, що негативно впливає на суспільну мораль / О. О. Лисенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2010. - Вип. 82. - С. 92-94.

3. Лисенко О. О. До проблеми правового регулювання «неналежної» реклами в Україні / О. О. Лисенко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - № 2 (49). - 2010. - С. 219-228.

4. Лисенко О. О. Правові аспекти захисту суспільства від дії інформації, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров'я людей / О. О. Лисенко // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. Науково-практичний журнал Національної академії СБ України. - 2010. - № 4. - С. 31-34.

5. Лисенко О. О. Щодо видів шкідливої інформації / О. О. Лисенко // Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 23 квітня 2010 року) // Вид-во Одеського державного університету внутрішніх справ - Одеса: ОДУВС, 2010. - С. 42-43.

6. Лисенко О. О. Правові засади захисту суспільства від дії шкідливої інформації / О. О. Лисенко // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 5 червня 2010 р.). - Х.: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2010. - С. 132-134.

АНОТАЦІЇ

Лисенко О. О. Правовий захист суспільства від шкідливої інформації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню сутності та механізму правового захисту суспільства від шкідливої інформації, а також шляхів його вдосконалення, зокрема, розкрито сутність інформації в умовах інформаційного суспільства, визначено поняття та види шкідливої інформації, з'ясовано правові аспекти захисту від дії шкідливої інформації, сформульовано способи захисту від неналежної реклами, охарактеризовано способи захисту від інформації, що негативно впливає на суспільну мораль, розкрито способи захисту від інформації, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи, надано характеристику способів захисту від інформації, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров'я людей, виявлено недоліки та сформульовано основні напрямки вдосконалення законодавства щодо захисту від дії шкідливої інформації в умовах інформаційного суспільства.

Ключові слова: правове регулювання інформаційних відносин, шкідлива інформація, негативний вплив шкідливої інформації, інформаційна безпека особи, правові способи захисту від дії шкідливої інформації.

Лисенко О. О. Правовая защита общества от вредной информации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2011.

Диссертация посвящена анализу теоретических и практических вопросов сущности и механизма правовой защиты общества от вредной информации, определению способов его совершенствования.

Исследованы научные подходы к понятию «информация», обозначены её признаки и содержание, определены понятие и признаки, цели и тенденции развития информационного общества.

Проанализированы взгляды ученых на тему вредной информации, дано авторское определение вредной информации и выделены её признаки. Определены виды вредной информации, которая объединена в пять групп: ненадлежащая реклама; информация, содержащая посягательство на честь, достоинство и деловую репутацию; информация, негативно влияющая на общественную мораль; информация, порождающая дискриминацию прав и законных интересов человека; информация, оказывающая неосознаваемое негативное воздействие на здоровье людей.

Исследование правовых аспектов защиты от воздействия вредной информации проведено в рамках анализа информационной безопасности Украины, поскольку вредная информация является объектом информационной безопасности, где обеспечение надлежащей защиты от ее воздействия является приоритетным направлением в данной области.

Рассмотрены способы защиты от ненадлежащей рекламы, исследованы система и полномочия органов государственной власти, которые осуществляют контрольные функции за соблюдением рекламодателями, производителями и распространителями рекламы законов и подзаконных нормативно-правовых актов в сфере рекламы.

Определены способы защиты от действия информации, которая посягает на честь, достоинство и деловую репутацию, проанализирована деятельность государственных органов в пределах их компетенции, непосредственно направленная на защиту общества от действия такой информации.

Охарактеризованы способы защиты от действия информации, которая негативно влияет на общественную мораль, указано на отсутствие действенных механизмов противодействия распространению информационной продукции, которая наносит вред общественной морали. Предложены меры по улучшению охраны духовных ценностей в обществе, защите молодежи от информации, которая угрожает их физическому, интеллектуальному, психологическому состоянию, расширению правовых гарантий защиты несовершеннолетних от любых форм развращения.

Рассмотрены способы защиты от информации, порождающей дискриминацию прав и законных интересов человека в разных областях общественной жизни, таких как: трудоустройство, образование, медицинская помощь, предоставление жилья, доступ к публичным и социальным услугам, контрактные отношения между физическими лицами, физическими и юридическими лицами и т.д. Указано на отсутствие эффективных механизмов и конструктивной деятельности государственных органов для защиты от дискриминации и компенсации нанесенного вреда.

Раскрыты способы защиты от информации, оказывающей неосознаваемое негативное воздействие на здоровье людей. Отмечается необходимость участия государства в правовом регулировании данного процесса, в частности, законодательного закрепления права личности на информацию и защиты от негативного влияния вредной информации, трансформации модели взаимоотношений между органами государственной власти и средствами массовой информации, создания национальных систем и сетей информации и т.п.

Ключевые слова: правовое регулирование информационных отношений, вредная информация, негативное влияние вредной информации, информационная безопасность личности, правовые способы защиты от действия вредной информации.

Lysenko O. O. Legal defense of society from harmful information. - Manuscript.

The thesis for the Candidate Degree in specialty 12.00.07 - administrative law and procedure; financial law; informational law. - Kharkіv National University of Internal Affairs. Ukraine, Kharkіv, 2011.

Dissertation is devoted research of essence and mechanism of legal defense of society from harmful information, and also ways of his perfection, in particular, essence of information is exposed in the conditions of informative society, certainly concept and types of harmful information, the legal aspects of protecting are found out from the action of harmful information, the methods of protecting are formulated from the improper advertising, the methods of protecting are described from information which negatively influences on a public moral, the methods of protecting are exposed from information which generates discrimination of rights and legal interests of person, description of methods of protecting is given from information which carries out the unrealized negative action on a health of people, found out failings and basic directions of perfection of legislation are formulated in relation to protecting from the action of harmful information in the conditions of informative society.

Key words: the legal adjusting of informative relations, harmful information, negative influence of harmful information, informative safety of person, legal methods of defense, is from the action of harmful information.

Размещено на Allbest.ru