Запобігання злочинним посяганням на рослинний світ (за матеріалами Донецького регіону України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 343.9:343.77(477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Запобігання злочинним посяганням на рослинний світ (за матеріалами Донецького регіону України)

12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Іванова Наталія ГригоріЇвна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент

Василевич Віталій Вацлавович,

Національна академія внутрішніх справ,

начальник кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Ярмиш Наталія Миколаївна,

Національна академія прокуратури України,

професор кафедри кримінального права та кримінології

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник

Кваша Оксана Олександрівна,

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України,

старший науковий співробітник відділу проблем кримінального права,

кримінології та судоустрою

Захист відбудеться «12» жовтня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий «6» вересня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

А. В. Савченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

злочин рослинний охорона регіональний

Актуальність теми. Сучасний екологічний стан об'єктів рослинного світу зумовлений як рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і функції флори, що формують середовище. Саме тому сьогодні важливо усвідомлювати нерозривний зв'язок природи й суспільства, що має взаємний характер. Історія людства свідчить як про сприятливий вплив діяльності людей на довкілля, у тому числі й рослинний світ, так і про згубні її наслідки.

Особливого значення ця проблема набула у другій половині XX ст. - початку XXІ ст. Науково-технічний прогрес істотно розширив масштаби й можливості людства у сфері природокористування, негативні наслідки цієї діяльності вийшли з-під контролю. Одним з таких наслідків є втрата видової різноманітності флори, скорочення площ, зайнятих лісами, їх деградація. На планеті знищено 40,1 % екосистем, переважно внаслідок вирублення лісів.

Небезпечність таких наслідків значною мірою визначається важливістю, соціальною (екологічною, економічною та науково-культурною) цінністю рослинного світу, що є одним з компонентів навколишнього природного середовища, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів, будівельних матеріалів та інших матеріальних цінностей.

Зазначена ситуація суттєвим чином зумовлена поширеністю та масштабністю злочинних посягань на рослинний світ. Так, за офіційними статистичними відомостями, протягом 1998-2010 рр. в Україні зареєстровано 8419 фактів злочинних посягань на рослинний світ, зокрема 316 - за ст. 245 КК України «Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу», 8076 - за ст. 246 КК України «Незаконна порубка лісу», 27 - за ст. 247 КК України «Порушення законодавства про захист рослин» Злочинність в Україні : стат. зб. К. : Держ. ком. статистики України, 2011. - 87 с. - С. 47..

За таких умов зростає роль кримінологічних досліджень, предметом яких є проблеми протидії екологічної злочинності та забезпечення регіональних програм запобігання окремих видів злочинів проти довкілля передусім у кризових районах і, зокрема, у Донецькому регіоні в межах Донецької та Луганської областей, у яких зосереджено значну частину виробничих потужностей (для Донецької області - найвищий, для Луганської - значний), що негативно впливають на якість довкілля та рослинного світу як його складової частини, створюють небезпеку для людини та іншої живої природи.

Сьогодні посягання на рослинний світ набули масового характеру, спричинюючи суспільству та державі значну екологічну й економічну шкоду. Особливо відчутною в таких регіонах, як Донецький, лісистість якого (частка вкритих лісовою рослинністю земель у загальній площі території регіону) є суттєво нижчою, ніж в інших регіонах України. Так, якщо середній показник лісистості для України становить 15,7 %, то для Донецької області він становить 7,7 %; а для Луганської області - 11,5 %. Більше половини площі лісових масивів регіону мають штучне походження, що впливає на їх стійкість на уразливість.

Наведене свідчить про необхідність урахування регіональної специфіки при плануванні та реалізації запобіжних заходів у сфері охорони рослинного світу, що потребує належного наукового та методичного забезпечення.

У правовій літературі різним аспектам, що стосуються проблем протидії злочинам проти довкілля, у тому числі й на рослинний світ, приділялась увага у роботах таких науковців, як Г.І. Балюк, Ю.Д. Блувштейн, С.В. Бобровник, М.М. Бринчук, В.В. Василевич, П.А. Воробей, С.Б. Гавриш, А.П. Гетьман, С.Г. Грицкевич, В.К. Грищук, О.М. Джужа, А.І. Долгова, О.Л. Дубовик, Е.М. Жевлаков, А.П. Закалюк, О.В. Зражевський, О.О. Кваша, В.К. Колпаков, О.М. Костенко, М.В. Костицький, І.П. Лановенко, Н.А. Лопашенко, С.Я. Лихова, В.К. Матвійчук, П.І. Мельник, В.О. Навроцький, В.І. Осадчий, В.В. Петров, А.М. Плешаков, П.Ф. Повєліцина, А.В. Савченко, В.І. Шакун, Ю.С. Шемшученко, П.Л. Фріс, Н.М. Ярмиш та ін. Правові аспекти регіональної екологічної політики досліджував О.С. Заржицький. Кримінологічні проблеми запобігання на регіональному рівні екологічній злочинності в Україні, у тому числі й злочинам, що посягають на рослинний світ, висвітлено Г.С. Поліщуком.

Однак, незважаючи на численні дослідження, потребують аналізу сучасний стан злочинності у сфері охорони рослинного світу як в Україні загалом, так і на регіональному рівні зокрема. Зазначені обставини й зумовили актуальність та вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (затверджена Законом України від 21 вересня 2002 р.); Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» на 2002-2011 роки» (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 14); Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. № 1001); Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2011 р. № 1911); Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 роки (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2010 р. № 347), а також щорічних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ. Тему зареєстровано Координаційним бюро Національної академії правових наук України (реєстр. № 637, 2008 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення на основі законодавства, наукових джерел результатів узагальнення правоохоронної практики науково обґрунтованих правових та організаційних засад запобігання злочинним посяганням на рослинний світ.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

- з'ясувати кількісні та якісні характеристики злочинів, що посягають на рослинний світ України та Донецького регіону;

- вивчити основні питання кримінально-правової охорони рослинного світу України;

- виявити чинники, що зумовлюють особливості правового забезпечення реалізації регіональної політики у сфері охорони рослинного світу;

- визначити кримінологічно значимі ознаки особи, яка вчинює злочини цієї категорії, на регіональному рівні;

- виявити й систематизувати фактори, що зумовлюють злочинні посягання на рослинний світ Донецького регіону;

- вивчити та оцінити стан запобіжної діяльності органів внутрішніх справ у сфері охорони рослинного світу Донецького регіону;

- розробити систему загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів, спрямованих на удосконалення запобіжної діяльності у сфері охорони рослинного світу Донецького регіону.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають з приводу вчинення злочинів проти довкілля.

Предмет дослідження - запобігання злочинним посяганням на рослинний світ (за матеріалами Донецького регіону України).

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ в їх суперечностях, розвитку та змінах, що дає можливість об'єктивно оцінити рівень й ефективність запобігання злочинним посяганням на рослинний світ. За допомогою логіко-семантичного методу визначено поняття і терміни, зокрема поняття злочинів, що посягають на рослинний світ (розділ 1); порівняльно-правовий метод застосовано для вивчення зарубіжного досвіду кримінально-правової охорони рослинного світу та запобіжної діяльності у цій сфері (підрозділи 1.2, 3.1, 3.2); історико-правовий метод використано при дослідженні історичних етапів розвитку кримінального законодавства України у сфері охорони рослинного світу (підрозділ 1.2); документальний метод та статистичний аналіз надали можливість оцінити основні статистичні показники, стан і тенденції злочинів, що посягають на рослинний світ, та запобіжну діяльність у цій сфері (підрозділи 2.1, 3.2, 3.2); метод соціологічного опитування використано для з'ясування ефективності природоохоронної діяльності судових і правоохоронних органів, екологічних громадських рухів, визначення детермінант злочинів, що посягають на рослинний світ (підрозділи 2.1, 2.2, 3.2). Методи класифікації, групування застосовано при характеристиці видів злочинів цієї категорії та їх детермінант (підрозділи 1.2, 2.1) і заходів запобігання їм (підрозділи 3.1, 3.2).

Емпіричну базу дослідження становлять вивчення та аналіз 217 кримінальних справ за ст. 245-247 КК України, результати анкетування 206 працівників прокуратури, органів внутрішніх справ, органів лісового господарства, Міністерства екології та природних ресурсів, суддів, а також статистичні дані за 1998-2010 рр. Державного комітету статистики України, Державної судової адміністрації України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Департаменту інформаційних технологій МВС України, Міністерства екології та природних ресурсів України, аналітичні матеріали про стан злочинності на території держави.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших комплексних монографічних досліджень, яке присвячене питанням запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, на рівні Донецького регіону України.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, зокрема:

вперше:

- проведено кримінологічне вивчення стану злочинності у сфері охорони рослинного світу в Україні на прикладі Донецького регіону, у якому розкриваються особливості негативних тенденцій її кількісних та якісних характеристик;

- визначено основні природно-географічні та антропогенні чинники, що зумовлюють регіональну специфіку злочинності у сфері охорони рослинного світу Донецького регіону України;

- доведено необхідність внесення змін до чинної редакції кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за посягання на рослинний світ, зокрема, запропоновано доповнити ст. 245-247 КК України кваліфікованими складами злочинів;

- наведено поняття «регіонально зорієнтоване запобігання злочинам», під яким розуміється комплекс взаємопов'язаних заходів, що спрямовані на недопущення вчинення злочинних посягань на рослинний світ шляхом обмеження, нейтралізації та усунення дії детермінант таких злочинів та являють собою реалізацію державних пріоритетів щодо охорони рослинного світу на регіональному рівні й, водночас, створення сприятливих умов для реалізації місцевих інтересів у цій сфері силами регіонів за допомогою методів, що враховують соціально-економічну та природно-географічну специфіку територій;

удосконалено:

- наукові підходи щодо визначення у ст. 246 КК України істотної шкоди, завданої незаконною порубкою лісу на основі спеціальної такси, якщо розмір матеріальних збитків у сто та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

- теоретичні положення щодо системи суб'єктів спеціально-кримінологічного запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, на основі яких пропонується створення у Донецькому регіоні підрозділів державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів з функціями координації запобіжної діяльності у сфері охорони довкілля, у тому числі й злочинним посяганням на рослинний світ;

- теоретико-прикладні засади планування запобіжної діяльності у сфері охорони рослинного світу на регіональному рівні, розроблено проект цільової регіональної програми профілактики екологічних правопорушень та злочинів на період 2011-2015 рр. у Донецькому регіоні;

- кримінологічну характеристику злочинності у сфері охорони рослинного світу, зокрема її рівень, структуру, динаміку, географію, елементи кримінологічної характеристики особи злочинця, який вчиняє злочини цієї категорії, регіональні показники щодо кількості виявлених злочинів цієї категорії;

дістало подальший розвиток:

- наукові погляди про необхідність організаційних змін у структурі органів управління лісовим господарством, а саме розмежування контрольної та господарської функцій таких органів;

- теоретичні положення щодо доцільності звуження меж кримінально-правової охорони рослинного світу шляхом встановлення кримінальної відповідальності лише за найбільш небезпечні посягання цієї категорії.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження впроваджено як рекомендації у:

- законотворчій діяльності - сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до кримінального законодавства (акт впровадження Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 23 липня 2010 р.);

- практичній діяльності - для вдосконалення правозастосовної діяльності щодо запобігання органами внутрішніх справ злочинним посяганням на рослинний світ (акт впровадження Маріупольського МУ Г МВС України в Донецькій області від 26 листопада 2010 р.);

- навчальному процесі - при розробленні текстів лекцій і навчально-методичних матеріалів з проведення семінарів та практичних занять з тем курсу «Кримінологія», «Профілактика злочинів» (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 23 березня 2011 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднено автором у виступах на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Органи кримінальної юстиції в системі протидії екологічній злочинності» (м. Херсон, 2009); «Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні» (м. Бровари, 2010 р.); «Теорія і практика сучасного права» (м. Херсон, 2010 р.); «Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні» (м. Бровари, 2011 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено у восьми наукових публікаціях, серед яких чотири статті - у наукових фахових виданнях з юридичних наук, а чотири - у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що включають у себе сім підрозділів, висновків, шести додатків та списку використаних джерел (149 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 249 сторінка, з яких загальний текст викладено на 200 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації; зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; надано відомості щодо шляхів і форм їх упровадження й апробації; приведено характеристику публікацій дисертанта, у яких відображено основні положення представленого наукового дослідження.

Розділ 1 «Загальна характеристика злочинів, що посягають на рослинний світ» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Аналіз стану рослинного світу Донецького регіону України» досліджено основні еколого-географічні, демографічні та соціально-економічні показники Донецької та Луганської областей України, що дало змогу автору обґрунтувати включення їх до складу Донецького регіону України.

Проведений аналіз сучасного стану рослинного світу Донецького регіону України дав змогу сформулювати найбільш суттєві природно-географічні та антропогенні чинники, що зумовлюють регіональну специфіку злочинності у сфері охорони рослинного світу Донецької та Луганської областей. Такими регіональними особливостями є: низький рівень лісистості в регіоні; недостатня частка земель, що перебувають під об'єктами природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення; штучне походження переважної частини площі лісових масивів регіону; високий рівень урбанізації регіону; значно більша порівняно із середньоукраїнськими показниками кількість зелених насаджень у населених пунктах; невирішеність проблеми захисту рослинного світу та лісових екосистем від пошкодження лісовими пожежами; значний рівень сільськогосподарського освоєння та розораності земель; погіршення загального фізіологічного стану об'єктів рослинного світу внаслідок високого рівня забруднення атмосферного повітря, вод і ґрунтів промисловими викидами, радіонуклідами, важкими металами, пестицидами, збудниками інфекційних хвороб та ін.; максимальна для України концентрація потенційно небезпечних для довкілля та рослинного світу виробничих потужностей, що зумовлює високий рівень екологічної небезпеки в регіоні.

У підрозділі 1.2. «Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на рослинний світ» визначено систему злочинів, що посягають на рослинний світ, що дало можливість конкретизувати й окреслити межі дисертаційного дослідження. До норм, що встановлюють відповідальність за вчинення таких посягань, належать ст. 245 КК України (знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу), ст. 246 КК України (незаконна порубка лісу), ст. 247 КК України («порушення законодавства про захист рослин) та ст. 249 КК України (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом) у частині незаконного зайняття водним добувним промислом водних рослин і водоростей, що використовуються для виготовлення продуктів харчування, добрив, медичних препаратів і підлягають спеціальному правовому захисту. Зазначені злочини мають своїм головним безпосереднім об'єктом суспільні відносини у сфері охорони рослинного світу, хоча прямо в тексті ст. 246, 247, 249 КК України словосполучення «рослинний світ» не міститься.

На основі порівняльно-правового дослідження кримінально-правових норм зарубіжного законодавства (15 країн), що встановлюють відповідальність за знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу, з'ясовано, що недоліком чинної диспозиції ст. 245 КК України є невизначеність ознак суб'єктивної сторони. Диспозиція ст. 245 КК України передбачає, на відміну від ч. 3 ст. 89 КК 1960 р., наявність вини як у формі умислу, так і необережності, що фактично розширило межі криміналізації цього діяння та зрівняло за ступенем тяжкості як посягання, вчинені умисно, так і з необережності. Крім того, диспозиція ст. 245 КК України не встановлює відповідальність за вчинення зазначених у ній дій при здійсненні господарської або ж іншої діяльності шляхом забруднення лісу викидами шкідливих речовин, несанкціонованого розміщення промислових і комунально-побутових відходів, влаштування звалищ на території лісу, що потребує усунення внесенням відповідних доповнень до цієї диспозиції. Зважаючи на викладене, а також з метою розмежування кримінально-караного діяння від аналогічного адміністративного правопорушення автором запропоновано зміни до диспозиції ч. 2 ст. 77 КУпАП, а також авторську редакцію ст. 245 КК України.

Юридичний аналіз елементів складу злочину, передбаченого ст. 246 КК України «Незаконна порубка лісу», та дослідження правозастосовної діяльності у сфері охорони дерев і чагарників, що ростуть у межах населених пунктів, дав змогу дійти висновку, що такі насадження фактично залишилися поза межами кримінально-правової охорони. Зважаючи на сучасний кризовий екологічний стан у багатьох містах України, пріоритет екологічних функцій штучно створених природних екосистем і з метою включення таких об'єктів до сфери кримінально-правової охорони довкілля, запропоновано доповнити диспозицію ст. 246 КК України словами «а також дерев та чагарників, що не входять до лісового фонду».

За вивченням кримінальних справ щодо незаконної порубки лісу, а також опитуванням практичних працівників органів внутрішніх справ виявлено складнощі застосування ст. 246 КК України, що пов'язані з вирішенням питання: чи є заподіяна незаконною порубкою шкода достатньою для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності? Зважаючи на те, що лісові ресурси є не тільки екологічною, а й економічною категорією, включеною до системи товарообігу, об'єкт посягання при незаконній порубці лісу наповнений економічним змістом, що дає змогу відобразити завдані збитки за допомогою економічних категорій. З метою удосконалення правозастосовної діяльності у сфері охорони лісу від незаконної порубки, автором запропоновано формалізувати наслідки таких посягань шляхом кількісного визначення розміру завданих збитків у примітці до ст. 246 КК України.

Крім цього, зважаючи на те, що небезпечність незаконної порубки лісу (відповідно, і розмір шкоди) суттєво різниться внаслідок різноманітних чинників у межах різних регіонів, доцільно передбачити індексацію розміру шкоди з урахуванням природних особливостей лісодефіцитних регіонів, до яких зокрема, належить і Донецький регіон.

Аналіз екологічного законодавства України, зокрема положення законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ», «Про Червону книгу України», а також Положення про Зелену книгу України, дав змогу виявити недоліки криміналізації посягань на такі об'єкти. З метою усунення таких недоліків та з урахуванням зарубіжного досвіду правової охорони об'єктів рослинного світу обґрунтовано необхідність криміналізації порушення цих правил.

Розділ 2 «Кримінологічна характеристика злочинів, що посягають на рослинний світ» містить два підрозділи.

У підрозділі 2.1. «Кримінологічна характеристика злочинів, що посягають на рослинний світ та осіб, які їх вчиняють» запропоновано авторське визначення злочинів, що посягають на рослинний світ, як протиправної поведінки, що являє собою сукупність передбачених кримінальним законодавством посягань на об'єкти рослинного світу та полягає у знищенні або пошкодженні таких об'єктів, незаконній порубці лісу, порушенні законодавства про захист рослин та незаконному добуванні водоростей.

Зазначено, що структурно злочинність у сфері охорони рослинного світу складається із злочинів, що передбачені ст.ст. 245-247, 249 КК України. Водночас, зважаючи на те, що при вивченні кримінальних справ цієї категорії не виявлено жодного злочинного посягання на рослинний світ, що кваліфікувався б за ст. 249 КК України, при кримінологічному аналізі злочинності у сфері охорони рослинного світу такі посягання дисертантом не розглядалися.

Проведено довгостроковий кримінологічний аналіз стану злочинності у сфері охорони рослинного світу протягом 1998-2010 рр. Аналіз співвідношення окремих видів злочинних посягань на рослинний світ у структурі злочинності у сфері охорони рослинного світу показав, що частка незаконної порубки лісу у структурі злочинності у сфері охорони рослинного світу є набагато більшою за питому вагу інших злочинів - у середньому 95,9 % (усього 8076 за ст. 246 КК України). Частки інших посягань у структурі злочинності у сфері охорони рослинного світу є такими: 3,8 % - знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу (усього 316 злочинів) та 0,3 % - порушення законодавства про захист рослин (усього 27 злочинів).

За допомогою дослідження динаміки окремих видів злочинних посягань на рослинний світ визначено значні коливання виявлення фактів незаконної порубки лісу в різні роки. Так, з 2002 р. спостерігається різке збільшення кількості зареєстрованих незаконних порубок лісу (наприклад, з 1998 по 2003 рр. кількість цих злочинів збільшилася в чотири рази - з 281 до 1122). Обґрунтовано твердження, що на динаміку злочинів цієї категорії вплинули насамперед зміни в диспозиції кримінально-правової норми, що встановлює відповідальність за цей злочин.

Проведене дослідження дало можливість узагальнити типові риси осіб, які вчинили злочинні посягання на рослинний світ. Характерними соціально-демографічними ознаками таких осіб є те, що переважно це особи чоловічої статі віком від 18 до 39 років - 63,2 %, які мають загальну середню, професійно-технічну, початкову загальну або взагалі не мають освіти - 93,4 %, більшість з них є працездатними, які не працюють і не навчаються, та безробітними - 75,0 %. Характерною особливістю злочинності у сфері охорони рослинного світу є незначна частка серед осіб, які вчиняють злочини цієї категорії, раніше судимих осіб - 4,8 % (для загальної злочинності - 22,9 %). Звертає на себе увагу незначна, порівняно із загальною злочинністю (11,0 %), частка злочинів, що вчиняли особи у стані алкогольного, наркотичного, токсичного, психотропного сп'яніння - 1,9 %, а серед засуджених осіб - 0,7 %, що пояснюється характером вчинених злочинів, серед яких домінує незаконна порубка лісу, у яких досягнення злочинного наслідку повністю залежить від цілеспрямованої, заздалегідь підготовленої, вольової діяльності правопорушника.

У підрозділі 2.2. «Детермінанти злочинності у сфері охорони рослинного світу» визначено основні причини та умови, що зумовлюють детермінацію злочинних посягань на рослинний світ, встановлено причинно-наслідкові зв'язки між дією зазначених чинників і завданнями зниження їх криміногенного потенціалу, а також впливу на охорону рослинного світу як в Україні загалом, так і в Донецькому регіоні зокрема шляхом налагодження ефективної системи запобігання таким посяганням.

Результати анкетування 206 працівників прокуратури, органів внутрішніх справ, органів лісового господарства, Міністерства екології та природних ресурсів, суддів показали, що найбільш вагомими детермінуючими чинниками злочинності у сфері охорони рослинного світу є такі: зниження рівня життя громадян, що супроводжується безробіттям, невиплатою зарплатні, позбавленням соціальних пільг; наслідки неконтрольованого розвитку ринкової економіки, комерціалізація всіх аспектів суспільного життя; недоліки правозастосовної діяльності контролюючих і правоохоронних органів, їх корумпованість; чинники організаційно-управлінського характеру; значний попит на незаконно добуту деревину; доступність знаряддя вчинення злочину; недоліки екологічного законодавства, а також кримінально-правових та адміністративно-правових норм, що встановлюють відповідальність за такі посягання; природно-географічні умови.

Розділ 3 «Основні напрями запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Загальносоціальні заходи запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ» сформульовано визначення регіонально зорієнтованого запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, як комплексу взаємопов'язаних заходів, що спрямовані на недопущення вчинення злочинних посягань на рослинний світ шляхом обмеження, нейтралізації та усунення дії детермінант таких злочинів, та являють собою реалізацію державних пріоритетів щодо охорони рослинного світу на регіональному рівні й, водночас, створення сприятливих умов для реалізації місцевих інтересів у цій сфері силами регіонів за допомогою методів, що враховують соціально-економічну та природно-географічну специфіку територій.

Визначено два рівні такої діяльності: перший - це відповідний запобіжний вплив держави та суспільства стосовно регіонів, що здійснюється як у межах екологічної регіональної політики, так і кримінологічної політики; другий - запобіжна діяльність самих регіонів. Першу складову реалізують центральні органи державної влади та їх територіальні підрозділи; другий - здійснюється регіональними органами публічної влади.

Наголошується, що провідне значення в загальносоціальному запобіганні злочинам, що посягають на рослинний світ, мають заходи соціально-економічного характеру, пов'язані, зокрема, з удосконаленням лісогосподарської діяльності та сільськогосподарського виробництва, розвитком оптимальних, науково обґрунтованих технологій, спрямованих на бережливе ставлення до рослинного світу, та зменшенням шкідливого впливу на окремі його об'єкти.

Крім того, у рамках системи загальносоціального запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, розглянуто інформаційно-пропагандистські заходи, спрямовані на вдосконалення екологічної свідомості, організація заповідної справи як загалом в Україні, так і в Донецькому регіоні зокрема, забезпечення розширеного відтворення об'єктів рослинного світу, а також інформаційне забезпечення запобіжної діяльності. Проаналізовано проблемні питання такої діяльності та внесено конкретні пропозиції щодо її удосконалення.

Окрема увага приділена такій складовій інформаційного забезпечення запобіжної діяльності у сфері охорони рослинного світу, як система його моніторингу, під якою автор розуміє відкриту інформаційну систему, пріоритетами функціонування якої є забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу інформації про стан рослинного світу, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень як на державному рівні, так і на рівні окремих регіонів, організація короткострокового і довгострокового прогнозування змін стану рослинного світу, що повинні враховуватися при розробленні й виконанні програм та заходів щодо охорони, раціонального використання та відтворення рослинного світу.

Звернуто увагу на нормативно-правову неврегульованість порядку проведення моніторингу рослинного світу, запропоновано створення у Донецькому регіоні регіональних програм та систем моніторингу рослинного світу (у рамках систем моніторингу довкілля), а також заходи організаційного забезпечення такої діяльності.

У підрозділі 3.2. «Спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ» сформульовано поняття спеціально-кримінологічного запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, визначено об'єкти запобіжного впливу та суб'єкти запобігання.

Визначено систему спеціальних суб'єктів запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, до яких належать: Державний комітет лісового господарства України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Головна державна інспекція захисту рослин України, МНС України, МВС України та їх структурні підрозділи, органи прокуратури (у тому числі й природоохоронні прокуратури).

Досліджено запобіжний вплив правозастосовної практики у сфері охорони рослинного світу, особливістю якої є надзвичайно великий розмір співвідношення між кількістю зареєстрованих злочинів та кількістю засуджених осіб. Визначено, що стосовно знищення або пошкодження лісових масивів такий показник становить 10,5, а стосовно порушення законодавства про захист рослин - 13,5. Співвідношення між кількістю зареєстрованих злочинів за ст. 246 КК України становить 2,8, що пояснюється очевидним характером та відносною нескладністю проведення досудового розслідування за цією категорією справ та узгоджується з аналогічними показниками загальної злочинності в Україні.

З'ясовано, що судимість за злочини цієї категорії майже повністю представлена незаконною порубкою лісу (ст. 246 КК України) - 2663 осіб. Кількість осіб, засуджених за знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК України) та порушення законодавства про захист рослин (ст. 247 КК України), є незначною: протягом 1998-2010 рр. за ст. 245 КК України усього засуджено 27 осіб, за ст. 247 КК України - двох осіб.

Проведений автором аналіз судової статистичної звітності дав змогу визначити структуру видів покарань за цією категорією справ: покарання, пов'язані з ізоляцією від суспільства, призначаються лише 4,3 % засудженим за злочини цієї категорії. Переважну частку у структурі видів покарань за цією категорією справ становить штраф - 53,6 %, а також досить часто застосовується звільнення від покарання з випробуванням - 39,2 %.

Розглянуто питання підвищення ефективності діяльності суб'єктів запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, зокрема координації такої діяльності. У зв'язку з цим, запропоновано створення у Донецькому регіоні підрозділів державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів та покладення на них функції координації запобіжної діяльності у сфері охорони довкілля, у тому числі й профілактики злочинам, що посягають на рослинний світ.

У підрозділі 3.3. «Основні напрями запобіжної діяльності органів внутрішніх справ у сфері охорони рослинного світу» проаналізовано запобігання органами внутрішніх справ злочинам, що посягають на рослинний світ, визначено характерні ознаки такої діяльності, її функціональну спрямованість залежно від виду служб і підрозділів органів внутрішніх справ, а також проблеми нормативного закріпленням завдань органів внутрішніх справ у сфері охорони природного середовища та рослинного світу.

Аналіз показників, що характеризують правозастосовну діяльність органів внутрішніх справ, дав змогу дійти висновку про відсутність системного та цілеспрямованого підходу в організації такої діяльності. Запропоновано два варіанта удосконалення запобігання органами внутрішніх справ посягань цієї категорії у Донецькому регіоні.

Перший напрям пов'язаний із створенням у регіоні органів місцевої міліції, у структурі яких слід передбачити спеціалізовані підрозділи природоохоронної міліції. Головним функціональним призначенням таких підрозділів мали б бути запобіжна діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища (у тому числі й рослинного світу), виявлення фізичних, юридичних та посадових осіб, винних у їх вчиненні, забезпечення безпеки діяльності державних природоохоронних та санітарно-епідеміологічних органів, захисту їх працівників під час виконання ними своїх службових обов'язків.

Другий напрям пов'язаний із створенням відомчої міліції з охорони об'єктів рослинного світу. Природоохоронна діяльність відомчої міліції полягала б у щоденній організації та безпосередній охороні об'єктів рослинного світу та мала б систематичний характер.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробленні таких головних положень:

1. Визначено основні природно-географічні та антропогенні чинники, що зумовлюють регіональну специфіку злочинності у сфері охорони рослинного світу Донецької та Луганської областей. Такими регіональними особливостями є: низький рівень лісистості в регіоні; недостатня частка земель, що перебувають під об'єктами природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення; штучне походження переважної частини площі лісових масивів регіону; високий рівень урбанізації регіону; значно більша порівняно із середньоукраїнськими показниками кількість зелених насаджень у населених пунктах; невирішеність проблеми захисту рослинного світу та лісових екосистем від пошкодження лісовими пожежами; значний рівень сільськогосподарського освоєння та розораності земель; погіршення загального фізіологічного стану об'єктів рослинного світу внаслідок високого рівня забруднення атмосферного повітря, вод і ґрунтів промисловими викидами, радіонуклідами, важкими металами, пестицидами, збудниками інфекційних хвороб та ін.; максимальна для України концентрація потенційно небезпечних для довкілля та рослинного світу виробничих потужностей, що зумовлює високий рівень екологічної небезпеки в регіоні.

2. З метою підвищення ефективності кримінально-правової охорони рослинного світу запропоновано авторську редакцію ст. 245 КК України «Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу», ст. 246 КК України «Незаконна порубка лісу», ст. 247 КК України «Порушення законодавства про захист рослин», а також примітку до ст. 246 КК України з метою чіткого визначення поняття «істотна шкода». Запропоновано доповнити ст. 245-247 КК України кваліфікованими складами злочинів, а саме: ст. 245 КК України (знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу) - у частині умисного знищення або пошкодження лісу, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць або інших таких насаджень, вчинене шляхом підпалу чи іншим загальнонебезпечним способом, шляхом забруднення стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами і покидьками, що спричиняє його усихання чи захворювання на значній площі, ст. 246 КК України (незаконна порубка лісу) - за вчинення незаконної порубки дерев і чагарників за попередньою змовою групою осіб, ст. 247 КК України (порушення законодавства про захист рослин) - у частині порушення правил, установлених для боротьби із шкідниками і хворобами рослин, що призвели до знищення об'єктів рослинного світу в заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду або занесених до Червоної або Зеленої книг України або інших особливо охоронюваних об'єктів рослинного світу.

3. Визначено, що просторово-часові характеристики стану злочинності у сфері охорони рослинного світу (географія) пов'язані зі специфікою природокористування різних регіонів, що характеризується специфічними еколого-географічними (рівень лісистості, кількість і розміри об'єктів природно-заповідного фонду), соціально-демографічними (просторовим розселенням, концентрацією населення та рівнем урбанізованості окремих областей) показниками й особливостями правозастосовної практики в адміністративно-територіальних одиницях України.

4. Вагомими детермінуючими чинниками злочинності у сфері охорони рослинного світу є такі: зниження рівня життя громадян, що супроводжується безробіттям, невиплатою зарплатні, позбавленням соціальних пільг; наслідки неконтрольованого розвитку ринкової економіки, комерціалізація всіх аспектів суспільного життя; недоліками правозастосовної діяльності контролюючих і правоохоронних органів - насамперед їх корумпованість; чинники організаційно-управлінського характеру; значний попит на незаконно добуту деревину; доступність знаряддя вчинення злочину; недоліки екологічного законодавства, а також кримінально-правових та адміністративно-правових норм, що встановлюють відповідальність за такі посягання та природно-географічними умовами.

5. З метою удосконалення інформаційного забезпечення регіонально зорієнтованого запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ, запропоновано створення в Донецькому регіоні регіональних програм та систем моніторингу рослинного світу (у рамках систем моніторингу довкілля). Координуючими органами, що повинні опікуватися реалізацією таких програм, на думку автора, мають бути Донецька та Луганська облдержадміністрації. Можливий також варіант створення єдиної Донецької регіональної міжвідомчої комісії з питань моніторингу, завданням якої мала б бути забезпечення ефективного функціонування регіональних програм та систем моніторингу довкілля, інформаційної взаємодії територіальних органів суб'єктів Державної служби моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля і під час виникнення надзвичайних ситуацій, вирішення проблемних питань проведення моніторингу довкілля взагалі та рослинного світу зокрема.

6. Практика притягнення порушників до кримінальної відповідальності та призначення покарання за порушення законодавства у сфері охорони рослинного світу не повною мірою виконує каральну та запобіжну функцію. Обґрунтовано твердження, що звуження меж кримінально-правової охорони рослинного світу шляхом встановлення кримінальної відповідальності лише за найбільш небезпечні посягання мало б сприяти досягненню мети його охорони. Автором запропоновано керувати процесами часткової декриміналізації незаконної порубки лісу без змін у диспозиції ст. 246 КК: при необхідності межі криміналізації можуть переглядатись шляхом внесення відповідних змін у примітку до ст. 246 КК.

7. Обґрунтовано доцільність створення в Донецькому регіоні підрозділів державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів. Запропоновано покласти на них функції координації запобіжної діяльності у сфері охорони довкілля, у тому числі й злочинним посяганням на рослинний світ, що дасть змогу вирішити такі завдання: визначення цілей спільних узгоджених дій суб'єктів запобіжної діяльності у сфері охорони рослинного світу; визначення ролі кожного з таких суб'єктів запобігання; розроблення стратегії та узгодження її з тактикою запобіжної діяльності; комплексна оцінка стану рослинного світу та природоохоронної діяльності в Донецькому регіоні; виявлення недоліків правозастосовної діяльності й тенденцій ускладнення криміногенної обстановки у цій сфері; визначення на основі стратегії основних напрямів запобіжної діяльності; розроблення та планування спільних узгоджених заходів запобіжної спрямованості; визначення суті та змісту окремих форм узгодженої діяльності та їх безпосереднє застосування; здійснення контролю за перебігом виконання спільних запобіжних заходів; оцінка результатів узгодженої діяльності та досягнення поставленої мети.

8. З метою удосконалення запобігання органами внутрішніх справ посягань цієї категорії (у тому числі й на регіональному рівні) запропоновано: створення у регіоні органів місцевої міліції, у структурі яких слід передбачити спеціалізовані підрозділи природоохоронної міліції. Головним функціональним призначенням таких підрозділів мали б бути запобіжна діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища (у тому числі й рослинного світу), виявлення фізичних, юридичних та посадових осіб, винних у їх вчиненні, забезпечення безпеки діяльності державних природоохоронних та санітарно-епідеміологічних органів, захисту їх працівників під час виконання ними своїх службових обов'язків; створення відомчої міліції з охорони об'єктів рослинного світу, для чого доцільно спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України й Державним комітетом лісового господарства України визначити перелік об'єктів рослинного світу, що підлягають охороні силами відомчої міліції, та розробити структуру й штати підрозділів відомчої міліції з охорони об'єктів рослинного світу та законодавчо закріпити їх правовий статус.

9. З метою удосконалення запобіжної діяльності у сфері охорони рослинного світу на регіональному рівні автором запропоновано проведення запобіжних заходів відповідно до проекту цільового регіонального плану профілактики екологічних правопорушень та злочинів у Донецькому регіоні України на період 2011-2015 рр.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Іванова Н. Г. Рослинний світ як об'єкт кримінально-правової охорони / Н. Г. Іванова // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. - 2009. - № 2. - С. 73-75.

2. Іванова Н. Г. Кримінально-правове запобігання злочинним посяганням на рослинний світ / Н. Г. Іванова // Вісник Київського національного університету внутрішніх справ. - 2009. - № 6. - С. 43-48.

3. Іванова Н. Г. Географія злочинності у сфері охорони рослинного світу / Н.Г. Іванова // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 3. - С. 177-184.

4. Іванова Н. Г. Запобіжна діяльність органів внутрішніх справ у сфері охорони рослинного світу та основні напрями щодо її вдосконалення / Н. Г. Іванова // Вісник Національної академії внутрішніх справ. - 2011. - № 2(75). - С. 280-284.

5. Іванова Н. Г. Щодо корупційних чинників незаконної порубки лісу / Н. Г. Іванова // Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні : Всеукр. наук.-практ. конф., (Бровари, 11?12 лют. 2010 р.) - Бровари : Поліцейська фінансово-правова акад.; Чернігів : Чернігів. обереги, 2010. - С. 33?34.

6. Іванова Н. Г. Незаконна порубка лісу як загроза рослинному світу України / Н. Г. Іванова // Органи кримінальної юстиції в системі протидії екологічній злочинності : зб. матеріалів круглого столу. - Херсон : Херсон. юрид. ін-т ХНУВС, 2009. - С. 40?44.

7. Іванова Н. Г. Органи внутрішніх справ як суб'єкт запобіжної діяльності у сфері охорони рослинного світу / Н. Г. Іванова // Теорія і практика сучасного права : міжнар. наук.-практ. конф. (Херсон, 29 жовт. 2010 р.). - Херсон : Айлант, 2010. - Т. 1. - С. 378?380.

8. Іванова Н. Г. Запобіжна діяльність прокуратури у сфері охорони рослинного світу / Н. Г. Іванова // Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні : Всеукр. наук.-практ. конф. (Бровари, 11?12 трав. 2011 р.) - Бровари : Поліцейська фінансово-правова акад.; Чернігів : Чернігів. обереги, 2011. - С. 98?101.

АНОТАЦІЯ

Іванова Н.Г. Запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ (за матеріалами Донецького регіону України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2011.

У дисертації проведено комплексне дослідження заходів запобігання злочинам, що посягають на рослинний світ. Розглянуто особливості кримінально-правової охорони рослинного світу, проведено кримінологічно-порівняльний аналіз стану злочинності у сфері охорони рослинного світу в Донецькому регіоні та в Україні загалом, визначено найбільш вагомі детермінуючі чинники , що зумовлюють та сприяють вчиненню злочинів, які посягають на рослинний світ.

Запропоновано комплекс загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів запобігання злочинам цієї категорії, розроблено практичні пропозиції та рекомендації, що спрямовані на вдосконалення запобіжної діяльності правоохоронних органів, зокрема органів внутрішніх справ.

Ключові слова: злочини, що посягають на рослинний світ, запобіжні заходи, детермінанти, кримінологічна характеристика, Донецький регіон України.

АННОТАЦИЯ

Иванова Н.Г. Предотвращение преступлений, которые посягают на растительный мир (на материалах Донецкого региона Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Национальная академия внутренних дел, Киев, 2011.