Державне регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв'язків

Головний напрямок діяльності Фонду - фінансова підтримка розвитку регіонального сектору економіки шляхом надання на пільгових умовах бюджетних кредитів на фінансування програм і проектів, рекомендованих до реалізації Фондом. Бюджетні кредити надаються адміністраціям регіонів або підприємствам (організаціям), розташованих та зареєстрованих на території регіону, для фінансування програм і проектів інвестиційного характеру. Бюджетний кредит надається на поворотній і платній основі на термін не більше 5 років. Кредит може бути наданий як адміністрації регіону-позичальника, так і юридичній особі (підприємству, організації) - замовника проекту.

У рамках міжрегіонального співробітництва, основною метою Фонду інвестиційного розвитку регіонів є поширення досвіду, щодо залучення в реальний сектор економіки додаткових інвестицій з фінансового та фондового ринків. Доцільним було визначено утворювати фонди інвестиційного розвитку не тільки в рамках одного регіону, а й декількох регіонів, що дозволить збільшити інвестиційні ресурси для реалізації спільних міжрегіональних проектів. Такий підхід буде сприяти розвитку міжрегіональних економічних зв'язків, зміцненню інфраструктури цих зв'язків, прискоренню темпів економічного і соціального розвитку, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг.

Так, з метою створення максимально ефективних умов для розвитку тих чи інших територій з урахуванням балансу їх самодостатності, та виходячи з того, що розвиток регіонів України має будуватися на принципах саморозвитку, державна регіональна політика має реалізуватися на основі змістової моделі, наведеної на рис. 2.

Рис. 2 Концептуальна (змістова) модель реалізації державної регіональної політики

У ході роботи було визначено, що держава має сприяти поглибленню регіонального співробітництва щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів шляхом: розширення економічної інтеграції між прикордонними регіонами сусідніх держав, підтримуючи культурні зв'язки, формуючи партнерство і контакти між ними; здійснення розбудови соціальної та виробничої інфраструктури прикордонних регіонів; підготовки спільних проектів із сусідніми державами (прикордонними регіонами сусідніх держав), які можуть бути реалізовані з використанням європейських регіональних фондів; участі у транскордонних проектах ЄС і програмах прикордонного співробітництва.

Організаційно-структурна модель механізму реалізації державної регіональної політики щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів, відповідно до визначеної концепції, і в основу якої покладено передусім структурно-організаційні і структурно-функціональні принципи, наведена на рис. 3.

Рис. 3 Організаційно-структурна модель механізму реалізації державної регіональної політики щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів

Для ефективного функціонування комплексного державного механізму управління регіональним розвитком України на всіх етапах здійснення відповідного державного управління було запропоновано додержуватися низки загальних вимог щодо організації та здійснення державного управління регіональним розвитком країни. На основі проведеного дослідження з метою розроблення цілісної концепції державного управління регіональним розвитком України та теоретико-методологічних засад його реалізації пропонується до застосування такий перелік вимог до реалізації державного управління регіональним розвитком країни: 1. Забезпечення при здійсненні державного управління регіональним розвитком країни виключного пріоритету загальнодержавних інтересів при обов'язковому врахуванні інтересів усіх підсистем нижчого рівня; 2. Здійснення державного управління має поширюватися лише на ті сфери суспільного розвитку, які не можуть ефективно забезпечуватися системою місцевого самоврядування; 3. Вирішення на кожному рівні державного управління лише тих питань, що не можуть бути ефективно вирішені на нижчому управлінському рівні; 4. Розподіл бюджетних коштів відповідно до кількості, складності та витратності тих питань, що вирішуються на кожному рівні управління регіональним розвитком країни; 5. Створення законодавчої бази, яка регламентує усі питання регіонального розвитку країни, в тому числі пов'язані із інституційним забезпеченням та здійсненням державного управління цією сферою; 6. Організація ефективного інформаційного зв'язку з суспільством для врахування усіх вагомих зауважень та пропозицій при прийнятті державно-управлінських рішень та своєчасного корегування їх реалізації; 7. Існування єдиного центрального органу, що здійснює державне управління та координує вирішення усіх питань регіонального розвитку країни, відокремлення його від міністерств, що опікуються іншими проблемами; 8. Застосування стратегічного та ситуаційного управління із впровадженням активних змін у сфері забезпечення регіонального розвитку країни, в тому числі для запобігання кризам через критичне послаблення окремих ланок суспільної життєдіяльності.

У п'ятому розділі - „ Удосконалення механізмів державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв'язків” - удосконалено нормативно-законодавче забезпечення взаємодії державних і громадських структур у сфері міжрегіонального співробітництва; визначено склад та функції державних і громадських структур в умовах підвищення їх ролі у регулюванні взаємодії регіонів; обґрунтовано напрями ефективного регулювання економічних суб'єктів міжрегіональними державними та громадськими структурами.

Основними напрямками політики регіонального розвитку у сфері посилення процесу міжрегіональної інтеграції та поліпшення якості економічного простору регіонів у роботі визначені наступні: зниження диференціації рівнів соціально-економічного розвитку регіонів; створення рівних умов для міжрегіональної конкуренції у залученні капіталів; забезпечення рівних конкурентних умов у господарській діяльності, визначення умов надання державної допомоги; розвиток економічних основ місцевого самоврядування; подальше реформування (вдосконалення) міжбюджетних відносин. Головною метою, що стоїть перед регіонами, є прискорення і підвищення ефективності соціально-економічного розвитку за рахунок комплексу фінансово-економічних, організаційних та інших заходів, в тому числі організації системи міжрегіональних зв'язків у галузі економіки, соціальної сфери, спільного вирішення екологічних та інших загальних і гострих для регіонів проблем.

Для досягнення поставленої мети в концептуальному плані, необхідно вирішити такі завдання: створення умов для входження в ринок всієї сукупності суб'єктів господарювання у регіонах і формування досить розвиненого ринку товарів і послуг в економічному просторі регіону; підвищення активності і ефективності фінансово-інвестиційної діяльності в регіоні, особливо, підвищення ефективності економіки в малорентабельних і нерентабельних виробництвах та галузях, в т.ч. посилення динаміки структурних зрушень у їх діяльності; скорочення невиправданих відмінностей в доходах населення у регіонах, скорочення бідності за рахунок впровадження інститутів і механізмів сучасної соціальної держави (адресні субсидії, програми зайнятості тощо); реформування організаційно-економічного механізму житлово-комунального господарства; формування єдиного інформаційного простору регіону.

У ході дослідження було визначено наступні пріоритетні завдання на прогнозований період в напрямку розвитку міжрегіонального співробітництва: розширення використання наукового потенціалу для розвитку високотехнологічних виробництв, націлених на випуск конкурентоспроможної продукції, в т.ч. на експорт (точного приладобудування (лазерної техніки, оптичних та медичних приладів), аерокосмічної техніки, біотехнологій, нових матеріалів із заданими властивостями). З цією метою, було запропоновано самостійний блок у складі загальної стратегії розвитку регіонів, що включає: стимулювання подальшого посилення ролі регіонів у сфері страхових та інформаційних послуг, а також освіти і туризму; більш повне та раціональне використання агропотенціалу; реалізацію програм модернізації металургійної галузі; розвиток експортного потенціалу з наукомісткої медичної техніки і виробництва нових видів конструкційних матеріалів.

У рамках удосконалення нормативно-законодавчого забезпечення взаємодії міжрегіональних державних і громадських структур у сфері міжрегіонального співробітництва могли б знайти відображення такі питання роботи асоціацій економічної взаємодії з виконавчою владою: підготовка експертизи, супровід та розгляд внесених органами державної влади регіонів України з органами законодавчої влади; наділення правом законодавчої ініціативи асоціацій, створених у регіонах; встановлення тісної взаємодії асоціацій з органами регіональної влади.

Було відзначено, що асоціації економічної взаємодії є цілком логічною формою нової територіальної організації господарства та управління, своєрідна і сполучна ланка між центром і регіонами в організації розробки та реалізації цільових програм регіонального розвитку. Тому асоціації повинні грати все зростаючу роль у формуванні економічної стратегії на базі соціально-економічних досліджень, прогнозуванні розвитку не тільки регіонів України, що входять в асоціацію, але і всіх територій країни, підготовці рекомендацій щодо вдосконалення господарського механізму та процесу інтеграції регіонів у єдиний економічний простір. Ці напрямки діяльності асоціацій слід закріпити у вигляді доповнень до деяких законів.

Основними завданнями асоціацій економічної взаємодії в роботі були відзначені наступні: підготовка та реалізація програм і проектів із залученням наукових, проектних та інших підприємств і організацій, асоціацій, концернів, об'єднань за рішенням найбільш важливих спільних для членів асоціації регіональних і міжрегіональних проблем економічного і соціального розвитку, екології, використання трудових і природних ресурсів, виробничого та інтелектуального потенціалу регіонів в умовах переходу до ринкових відносин; розробка і здійснення програм та пропозицій щодо вдосконалення структури народногосподарського комплексу регіонів, економічних зв'язків між регіонами, поліпшенню розміщення продуктивних сил; підготовка та виконання системи заходів щодо поглиблення та підвищення ефективності регіонального поділу праці, кооперації та інтеграції виробництва в умовах роздержавлення підприємств і проведення приватизації народного господарства в регіонах; об'єднання зусиль і досвіду членів асоціації в організації та проведенні економічної реформи в регіоні, створенні та впровадженні нового механізму господарювання, ринкових структур, спільних підприємств, об'єднань і організацій; розробка і реалізація регіональних програм і проектів із залученням іноземного капіталу, створення необхідних умов і зацікавленості іноземних інвесторів з дотриманням необхідних інтересів регіону, членів асоціації та Україною, в цілому; розробка та організація виконання спільних програм і проектів щодо підвищення життєвого рівня населення, соціальної захищеності, зростання виробництва товарів народного споживання, продовольства та послуг і насичення споживчого ринку, прийняття ефективних заходів по боротьбі з інфляцією; об'єднання сил і засобів з метою прискорення впровадження досягнень науково-технічного прогресу, новітніх технологій, розширення виробництва машин та обладнання, засобів малої механізації для фермерських господарств та особистих підсобних господарств громадян; вивчення формування ринку праці в регіоні, зайнятості та вивільнення населення, підготовка та реалізація спільних заходів у перерозподілі кадрів, підвищення їх кваліфікації та перепідготовці.

Спираючись на шляху підвищення ролі державних органів управління та громадських організацій у розвитку міжрегіонального економічного співробітництва, було визначено основні напрями вдосконалення складу і структури міжрегіональних об'єднань. Перш за все, мова повинна йти про наділення цих структур новими функціями, виходячи із розширення завдань у сфері економічного співробітництва та інтеграції. До таких нових функцій варто віднести: участь у розробці прогнозів і стратегій соціально-економічного розвитку регіонів України, спеціальних економічних зон та інших територій з особливим статусом; створення сприятливих умови для залучення в регіони інвестиційних ресурсів, включаючи прямі іноземні інвестиції шляхом формування інвестиційних фондів, банківських об'єднань та інших структур; сприяння розвитку інфраструктури міжрегіональних економічних зв'язків - торгово-посередницьких, інформаційних, фінансово-кредитних та організаційно-правових структур; участь у підготовці та проведенні організаційних та інших заходів, спрямованих на об'єднання регіонів.

Міжрегіональні асоціації повинні сприяти конструктивному діалогу створених і створюваних регіональних асоціацій з представниками органів державної влади регіонів. Міжрегіональні асоціації та громадські об'єднання можуть створюватися і в рамках більш дрібних територіальних утворень. Такий підхід дозволяє підвищити гнучкість управлінської регіональної системи, “наблизити” структури управління до потреб низових ланок господарювання, повніше врахувати специфіку окремих муніципальних утворень. Регіональні корпорації доцільно створювати в різних регіонах України. Основними напрямками їх діяльності в роботі були визначені наступні: формування умов для саморозвитку регіонів на основі стимулювання малого і середнього бізнесу; здійснення відбору окремих інвестиційних проектів; розробка програм розвитку та бізнес-планів; перепідготовка місцевих кадрів, створення сприятливого інвестиційного клімату на даних територіях.

Важливою умовою ефективності управління міжрегіональними зв'язками є наявність розгорнутої і достовірної інформаційно-статистичної бази, яка адекватно відображає все різноманіття процесів економічної взаємодії регіонів України. Інформаційна база включає в себе статистичні дані, одержувані Державним комітетом статистики України, дані міністерств і відомств, асоціацій міжрегіонального співробітництва, матеріали наукових досліджень і соціологічних опитувань населення, підприємців, керівників підприємств і організацій. Тому в дослідженні було запропоновано створити базу даних “Міжрегіональні зв'язки”, яка має на меті заповнити зазначені вище недоліки, застосовуючи наступну структуру даних: розділ 1 - керівні документи розвитку міжрегіональних зв'язків (закони регіону, розпорядчі документи тощо); розділ 2 - інформація про регіони, в т.ч. загальні відомості про населення, природно-кліматичні умови, природні ресурси, стан розвитку економіки в окремих галузях, соціальну сферу, адміністративний поділ, стан справ з укладанням договорів та угод регіонів; розділ 3 - статистичні дані про міжрегіональне співробітництво в торговельно-економічній, науково-технічній, соціально-культурній сферах, у галузі туризму.

Крім вищевказаних даних було запропоновано розробку систематизованих показників і матеріалів, включаючи кількісні показники міжрегіонального співробітництва (таблиці, діаграми, графіки, малюнки), основні результати аналітичної обробки інформації (оцінки, висновки, рекомендації), звітні матеріали (огляди, доповіді тощо).

Запропонована структура бази даних “Міжрегіональні зв'язки” в цілому може бути оцінена як цілком відповідна завданням інформаційного забезпечення міжрегіональних зв'язків і національної політики регіонів.

Вся державна та корпоративна інформація повинна увійти в єдину регіональну довідково-аналітичну систему моніторингу взаємодії. У рамках цієї системи необхідно: створити єдину базу даних, яка об'єднує існуючі електронні та статистичні ресурси з міжрегіонального співробітництва; скласти карту інтенсивності міжрегіональної кооперації регіонів з виділенням перспективних і проблемних зон та розробкою рекомендацій щодо поліпшення кооперації; провести соціологічні, інформаційні та маркетингові дослідження з метою виявлення економічної необхідності та соціальної затребуваності здійснених заходів у сфері міжрегіонального співробітництва; сформувати єдину систему фінансової звітності проектів; провести аналіз “соціально-інформаційної” ефективності заходів, з використанням методів соціологічних опитувань, експертних оцінок, фокус-груп і т.д.; розробити прогнози подальшого розвитку окремих проектів і напрямів міжрегіонального співробітництва для виявлення можливостей інвестиційного росту і розвитку відповідної інфраструктури економічної підтримки міжрегіональних зв'язків.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми вдосконалення державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв'язків у контексті економічних трансформацій, глобалізації світової економічної системи. Отримані у процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати наступні висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Констатовано, що необхідність розробки базової теорії державного управління розвитком регіонів, наявність якої в її прикладному вираженні пропонує концепцію послідовної стратегії розвитку міжрегіональних економічних зв'язків, є на сьогодні одним з основних завдань науки “Державне управління”. Пріоритетним є взаємодія державних, громадських структур і бізнесу, удосконалення функцій державних структур, зменшення диференціації регіонального розвитку, розширення повноважень регіональних органів державної влади у залученні інвестиційних ресурсів, забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів.

Встановлено, що у XXI столітті в світовій економіці відбуваються значні зміни: децентралізація управління, роздержавлення та приватизація підприємств, трансформація форм власності, розвиток ринкової та соціальної інфраструктури, розвиток міжрегіональних економічних зв'язків.

Головним інструментом цих змін стає державне регулювання розвитку регіонів в умовах посилення міжрегіональних економічних зв'язків з пріоритетом взаємодії державних та громадських структур. Використовуючи світовий досвід розвитку економіки на порозі XX і XXI століть, в Україні необхідним є здійснення активного переходу на принципово нову стратегію розвитку, в якій повинні бути передбачені вимоги до розвитку регіонів на новій технологічній основі та рівня екологічної безпеки.

2. Ускладнення системи соціально-економічних взаємовідносин між регіонами у зв'язку з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин призвело до виникнення і поширення такого нового явища як міжрегіональні економічні зв'язки. Тому в роботі дістав подальший розвиток понятійно-категорійний апарат теорії державного управління, що, на відміну від існуючого, передбачає тлумачення понять: “міжрегіональні економічні зв'язки” як об'єкта державного регулювання економічних відносин регіонів, що формуються і розвиваються в процесі функціонування суспільного виробництва матеріальних благ та послуг, обумовлених цілим рядом факторів, таких як поглиблення поділу суспільної праці, спеціалізацією виробництва, характером розміщення продуктивних сил і природно-географічними умовами, розвитком інноваційних та інформаційних процесів, демографічною ситуацією і соціальними чинниками.

Розробка і оптимізація механізмів державного регулювання міжрегіональних економічних зв'язків спрямована на поглиблення інтеграційних процесів, розширення наявних і встановлення нових зв'язків, забезпечення продовольчої безпеки регіонів, підвищення добробуту населення.

У процесі державного регулювання міжрегіональним економічним співробітництвом помітну роль починають відігравати громадські об'єднання та спілки підприємців. Доведено, що ініціатива та активність громадських структур у цій сфері повинні всіляко підтримуватися державою.

3. Встановлено, що основною функцією державного регулювання міжрегіональних економічних зв'язків є правильне визначення пріоритетів їх розвитку. Теоретичні та методичні підходи до визначення пріоритетних напрямків економічного співробітництва регіонів базуються на застосуванні широкого спектру методів і підходів: аналізі міжрегіональних товаропотоків, розрахунках регіональних міжгалузевих балансів і балансів ввезення-вивезення, моделях економічної взаємодії регіонів, оцінці динаміки розвитку різних галузей економіки регіону, маркетингових дослідженнях галузевих і регіональних ринків. Тому було удосконалено систему участі державних структур у забезпеченні розвитку міжрегіональних економічних зв'язків, яка на відміну від існуючої, передбачає реалізацію наступних напрямків: забезпечення продовольчої безпеки на всіх рівнях; раціональне розміщення продуктивних сил по території регіонів; мінімізацію виробничих витрат і витрат обігу; оптимізацію оподаткування; підтримку і стимулювання розвитку міжрегіональних об'єднань; участь державних структур в міжрегіональних об'єднаннях; розділення функцій державного і господарського управління.

4. Визначено, що державна підтримка регіонів має здійснюватися із застосуванням прозорого механізму на умовах тісного співробітництва органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, недержавних організацій, суб'єктів господарювання у розробленні та реалізації заходів щодо вирішення проблем розвитку регіонів. Для проведення ефективної економічної політики прогнозування розвитку регіонів головним і першочерговим завданням є інтенсифікація активної регіональної інвестиційної політики, одночасно із налагодженням механізму здійснення на постійній основі контролю місцевих органів виконавчої влади у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів. Базовим інструментом для здійснення даного завдання економічної політики прогнозування розвитку регіонів має стати оцінка результатів діяльності регіональних органів виконавчої влади.

Першочерговим завданням реалізації ефективної економічної політики прогнозування розвитку регіонів було визначено пошук інструментів та вироблення механізмів стимулювання місцевих органів виконавчої влади до здійснення активної, ефективної діяльності у забезпеченні соціально-економічного розвитку відповідних територій.

5. Проведені дослідження стану економіки України в контексті функціонування державних механізмів забезпечення розвитку міжрегіональних економічних зв'язків свідчить про те, що дотримання балансу інтересів у системі “центр-регіон” при одночасній пріоритетності національних інтересів потребує визначеності особливостей діяльності держави щодо здійснення своїх повноважень в напрямку розвитку економічних зв'язків між регіонами України.

Було встановлено підходи і напрямки розвитку міжрегіональних економічних зв'язків України в умовах недосконалості існуючих механізмів державного регулювання, які повинні містити: пріоритет загальнонаціональних інтересів; стимулювання соціально-економічного розвитку; забезпечення законності та стабільності у розподілі владних повноважень між центром і регіонами; створення дієвої системи регіонального управління, що відповідає державній регіональній політиці; формування ефективного механізму стимулювання розвитку регіонів; забезпечення узгодженості стратегій розвитку регіонів; впровадження договірних відносин і укладання угод між центром та регіоном.

6. Недосконалість існуючих заходів державного регулювання міжрегіональних економічних зв'язків і зменшення диференціації регіонального розвитку спричинило необхідність удосконалення концептуальних засад реформування регіональних міжбюджетних відносин в Україні за наступними основними напрямами: розмежування повноважень щодо використання бюджетних коштів і відповідальності між органами влади й управління різних рівнів; розподілення дохідних джерел між рівнями бюджетної системи; вдосконалення методики формування і розподілу Фонду фінансової підтримки регіонів; забезпечення інвестиційної підтримки розвитку територій.

Було встановлено, що значну роль у рамках стимулювання економічного розвитку регіонів повинні відіграти нефінансові заходи, такі, як: надання технічної допомоги місцевій владі в розробці ефективного інвестиційного законодавства і механізмів його впровадження; створення системи інформування потенційних інвесторів про політику територій щодо залучення інвестицій - участь органів державної влади в наданні інвесторам інформації про регіони могла б стати одним із чинників підвищення інвестиційної привабливості окремих регіонів, механізмом заохочення регіонів, які прагнуть до створення прозорого і сприятливого для економічного розвитку законодавства.

7. Доведено, що в сучасній галузі науки “Державне управління” та практиці існує необхідність розширення повноважень регіональних органів державної влади у залученні інвестиційних ресурсів у регіональну економіку, шляхом створення Фонду інвестиційного розвитку регіонів у формі некомерційного партнерства, заснованого на добровільному членстві, головним напрямом якого є фінансова підтримка реального сектору економіки шляхом надання на пільгових умовах бюджетних кредитів на фінансування інноваційних програм і проектів.

У рамках міжрегіонального співробітництва, основною метою Фонду інвестиційного розвитку регіонів є поширення досвіду, щодо залучення в реальний сектор економіки додаткових інвестицій з фінансового та фондового ринків. Доцільним визначено утворювати фонди інвестиційного розвитку не тільки в рамках одного регіону, а й декількох регіонів, що дозволить збільшити інвестиційні ресурси для реалізації спільних міжрегіональних проектів. Такий підхід буде сприяти розвитку міжрегіональних економічних зв'язків, зміцненню інфраструктури цих зв'язків, прискоренню темпів економічного і соціального розвитку, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг.

8. Розроблено організаційно-структурний механізм реалізації державної політики щодо забезпечення комплексного та збалансованого розвитку регіонів, складовими якого є: поглиблення регіонального співробітництва; система горизонтальних та вертикальних взаємодій в державному апараті; стратегічне партнерство органів державної влади з органами місцевого самоврядування, бізнесом і громадськістю.

Запропоновано напрями сприяння державою поглиблення регіонального співробітництва щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів, що передбачають: розвиток економічної інтеграції між прикордонними регіонами сусідніх держав, за допомогою підтримки культурних зв'язків, формуючи партнерство і контакти між ними; здійснення розбудови соціальної та виробничої інфраструктури прикордонних регіонів; підготовка спільних проектів із сусідніми державами (прикордонними регіонами сусідніх держав), які можуть бути реалізовані з використанням європейських регіональних фондів; участь у транскордонних проектах ЄС і програмах прикордонного співробітництва.

9. У ході дослідження, перспективним напрямком вдосконалення адміністративно-територіального поділу України було визначено оптимізацію кількості районів в адміністративних одиницях шляхом вирівнювання розміру та підвищення дієздатності субрегіональних соціально-економічних підсистем та розвитку економічних зв'язків між ними. Тому в роботі запропоновано механізми управління розвитком економічних зв'язків між регіонами України, що на відміну від діючих враховують: особливості застосування комплексного підходу до управління просторовим розвитком України та її регіонів; розширення повноважень регіональних органів державної влади щодо розвитку соціально-економічних територіальних систем; координацію системи державного управління розвитком регіонів.

10. Проведені дослідження показали, що головною метою, що стоїть перед державним регулюванням розвитку регіонів, є прискорення і підвищення ефективності соціально-економічного розвитку за рахунок комплексу фінансово-економічних, організаційних, та інших заходів, в тому числі організації системи міжрегіональних зв'язків у галузі економіки, соціальної сфери, спільного вирішення екологічних та інших загальних і гострих для регіонів проблем. Для досягнення визначеної мети було удосконалено систему взаємодії державних і громадських структур у сфері міжрегіонального співробітництва, що на відміну від існуючої, передбачає створення асоціацій економічної взаємодії з виконавчою владою у сфері: підготовки експертизи, супроводу рішень; наділення правом законодавчої ініціативи асоціацій, створених у регіонах; встановлення тісної взаємодії асоціацій з регіональними органами державної влади.

11. Формування системи державних і громадських структур, які здійснюють серйозний вплив на розвиток міжрегіонального економічного співробітництва, ще не завершено. Тому, було удосконалено склад та функції державних і громадських структур, що на відміну від існуючих передбачає: участь у розробці прогнозів та стратегій соціально-економічного розвитку регіонів України, особливих економічних зон, та інших територій з особливим статусом; створення сприятливих умови для залучення в регіони інвестиційних ресурсів, включаючи прямі іноземні інвестиції шляхом формування інвестиційних фондів, банківських об'єднань та інших структур; сприяння розвитку інфраструктури міжрегіональних економічних зв'язків - торгово-посередницьких, інформаційних, фінансово-кредитних та організаційно-правових структур; участь у підготовці та проведенні організаційних та інших заходів, спрямованих на об'єднання регіонів;

12. Пропонується методологічні підходи до оцінки ефективності державного управління розвитком економічних зв'язків між регіонами України, що полягають у визначенні впливів державних і громадських структур на формування економічних зв'язків на основі синергетичного поєднання кількісних показників інтенсивності міжрегіонального обміну та якісних оцінок процесів регулювання.

Удосконалено систему інформаційного забезпечення державного регулювання міжрегіональних зв'язків державних та громадських структур, що на відміну від існуючої передбачає створення бази даних “Міжрегіональні зв'язки” за наступною структурою даних: розділ 1 - керівні документи розвитку міжрегіональних зв'язків (закони регіону, розпорядчі документи тощо); розділ 2 - інформація про регіони, в т.ч. загальні відомості про населення, природно-кліматичні умови, природні ресурси, стан розвитку економіки в окремих галузях, соціальну сферу, адміністративний поділ, стан справ з укладанням договорів та угод регіонів; розділ 3 - статистичні дані про міжрегіональне співробітництво в торговельно-економічній, науково-технічній, соціально-культурній сферах, у галузі туризму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Жовнірчик Я.Ф. Державне регулювання розвитку економіки регіонів та міжрегіональних економічних зв'язків: теорія, методологія, механізми: [монографія] / Я.Ф. Жовнірчик. Донецьк.: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2010. 306 с.

Статті в наукових фахових виданнях

2. Жовнірчик Я.Ф. Засади державного управління розвитком регіонів [Електронний ресурс] / Я.Ф. Жовнірчик // Державне управління: удосконалення та розвиток. 2009. №2. Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua.

3. Жовнірчик Я.Ф. Особливості формування і реалізації регіональних стратегій розвитку / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. 2009. № 19. С. 39-42.

4. Жовнірчик Я.Ф. Управлінські функції державного регулювання регіонального розвитку / Я.Ф. Жовнірчик // Економіка та держава. 2009. № 10. С.45-48.

5. Жовнірчик Я.Ф. Механізми державного управління розвитком регіонів України в умовах її інтеграції до Європейського простору / Я.Ф. Жовнірчик // Економіка та держава. 2009. №11. С.145-148.

6. Жовнірчик Я.Ф. Оцінка якості нормативно-правової бази в системі регіонального управління [Електронний ресурс] / Я.Ф. Жовнірчик // Державне управління: удосконалення та розвиток. 2010. №3. Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua.

7. Жовнірчик Я.Ф. Усунення та нейтралізація дії загроз національним інтересам на регіональному рівні / Я.Ф. Жовнірчик // Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. 2009. № 2 (30). Хмельницький, 2009. С. 291-297.

8. Жовнірчик Я.Ф. Ресурсне забезпечення місцевого і регіонального розвитку / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. 2010. № 9. С.75-78.

9. Жовнірчик Я.Ф. Обумовленість сталого розвитку регіону та необхідність його державного регулювання [Електронний ресурс] / Я.Ф. Жовнірчик // Державне управління: теорія та практика. 2009. № 1. Режим доступу до журналу: http: // www.academy.gov.ua.

10. Жовнірчик Я.Ф. Управлінські рішення щодо забезпечення динамічного відтворювального процесу в регіоні / Я.Ф. Жовнірчик // Наук. журнал “Вісник Нац. акад. державного управління при Президентові України”. 2009. № 2. С. 307-313.

11. Жовнірчик Я.Ф. Нормативно-правова база стратегічного планування регіонального розвитку / Я.Ф. Жовнірчик // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. ЛРІДУ НАДУ, 2009. Вип. 18/19. С. 263-269.

12. Жовнірчик Я.Ф. До питання розвитку територіальної організації місцевого самоврядування в Україні / Я.Ф. Жовнірчик // Наук. вісник Академії муніципального управління Серія “Управління”. Вип. 1(7). Держ. упр. та місц. самовр. Заг. ред. В.П.Присяжнюка, В.Д.Бакуменка. К.: ВПЦ АМУ, 2009. С. 284 - 290.

13. Жовнірчик Я.Ф. Стан просторової організації України та шляхи вдосконалення управління адміністративно-територіальними одиницями /Я.Ф. Жовнірчик // Наук. вісник Академії муніципального управління: Серія “Управління”. Вип. 2(8). Держ. упр. та місц. самовр. Заг. ред. В.П. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. К.: ВПЦ АМУ,2009. С. 317 - 325.

14. Жовнірчик Я.Ф. Застосування досвіду Європейського Союзу в державній політиці підтримки регіонів / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. 2010. №14. С.45-48.

15. Жовнірчик Я.Ф. Організаційно-правові основи реалізації державної регіональної політики / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. 2010. №13. С.62-65.

16. Жовнірчик Я.Ф. Модернізація механізму оцінювання результатів діяльності місцевих органів виконавчої влади / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. 2010. № 16. С.84-87.

17. Жовнірчик Я.Ф. Основні напрями удосконалення механізмів реалізації регіональної інвестиційної політики / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. 2010. №15. С.3-7.

18. Жовнірчик Я.Ф. Сучасна модель реалізації державної політики щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. 2010. № 17. С.76-78.

19. Жовнірчик Я.Ф. Державне стимулювання розвитку регіонів / Я.Ф. Жовнірчик // Економіка та держава. 2010. № 9. С.74-77.

20. Жовнірчик Я.Ф. Угоди щодо регіонального розвитку - поєднання державних та регіональних інтересів / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. 2010. №18. С.83-85.

21. Жовнірчик Я.Ф. Запровадження дієвої загальнодержавної системи регіонального моніторингу / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. 2010. №19. С.75-78.

22. Жовнірчик Я.Ф. Інституційні процеси в Україні на регіональному рівні / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. 2010. №20. С.64-67.

23. Жовнірчик Я.Ф. Роль держави у подоланні депресивності територій / Я.Ф. Жовнірчик // Економіка та держава. 2010. №10. С.98-100.

24. Жовнірчик Я.Ф. Концептуальні засади державної політики комплексного і збалансованого розвитку регіонів / Я.Ф. Жовнірчик // Економіка та держава. 2010. №11. С.93-97.

Статті в інших виданнях

25. Жовнірчик Я.Ф. Напрями вдосконалення територіальної організації місцевого самоврядування / Я.Ф. Жовнірчик, С.М. Бугай // Щомісячний науково-практичний журнал “Упр. сучас. містом”. № 1-4/1-12 (29-32). 2008. С.162 - 170. Особистий внесок автора: розроблено напрями розвитку регіональної політики.

26. Жовнірчик Я.Ф. Формування самодостатніх територіальних громад шляхом інституціоналізації їхнього економічного саморозвитку / Я.Ф. Жовнірчик, С.М. Бугай, А.Є. Слівак // Науково-практичний інформаційний журнал “Науково-технічна інформація” Вип.1(39). К.: 2009. С. 28 - 34. Особистий внесок автора: встановлено інститути самоорганізації населення в Україні.

Тези конференцій

Жовнірчик Я.Ф., Піддубна Л.П. Сутність територіальної громади - та її роль в системі місцевого самоврядування / Я.Ф. Жовнірчик, Л.П. Піддубна // Європейські орієнтири муніципального управління: міжнар. наук.-практ. конф., 14 березня 2008 р.: [у 2 частинах]. К, 2008. Ч. 2. С. 74 - 76. Особистий внесок автора: удосконалено методичні підходи до функціонування територіальних громад в Україні.

Жовнірчик Я.Ф. Деформація економічного розвитку регіонів як наслідок недосконалості існуючих механізмів державного регулювання / Я.Ф.Жовнірчик // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 жовтня 2008 р.: [у 3 частинах]. К.: РВПС України НАН України, 2008. Ч.3. С. 364 - 367.

Жовнірчик Я.Ф. Заходи державного регулювання міжрегіональних економічних зв'язків і зменшення диференціації регіонального розвитку / Я.Ф.Жовнірчик // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення: міжнар. наук.-практ. конф., 20 березня 2009 р.: [у 3 частинах]. К.: РВПС України НАН України, 2009. Ч.3. С. 70 - 71.

Жовнірчик Я.Ф. Сучасна модель реалізації державної політики щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів / Я.Ф.Жовнірчик // Фінансово-бюджетна політика в контексті соціального розвитку регіонів: міжнар. наук.-практ. конф., 10-20 березня 2009 р.: [у 2 т.].- Дніпропетровськ, ДДФА, 2009. Т. 1. С. 139 - 140.

Жовнірчик Я.Ф. Механізми державного управління розвитком регіонів / Я.Ф. Жовнірчик, В.Б. Гройсман // Демократичне врядування: наука, освіта, практика: міжнар. наук.-практ. конф., 9 травня 2009 р.: [у 4 т.]. / за заг. ред. В.П.Приходька, С.В.Загороднюка. К.: НАДУ, 2009. Т. 1. С. 221-223. Особистий внесок автора: удосконалено економічні механізми державного управління розвитком регіонів.

Жовнірчик Я.Ф. Оновлення механізмів управління регіональним розвитком як основний напрям розвитку економічних зв'язків між регіонами України / Я.Ф.Жовнірчик // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України: міжнар. наук.-практ. конф., 28-30 травня 2009 р.: [у 2 т.].- Дніпропетровськ, НГУ, 2009. Т. 1. 163 - 164.

Жовнірчик Я.Ф. Способи реалізації функцій та повноважень органів територіального управління / Я.Ф. Жовнірчик // Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку: міжнар. наук.-практ. конф., 09 квітня 2010 р.: [у 2 частинах]. / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка, Т.В. Іванової. К. Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2010. Ч.2. С. 91-93.

Жовнірчик Я.Ф. Особливості регулювання бюджетних відносин в умовах дефіциту фінансових ресурсів / Я.Ф. Жовнірчик // Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження: міжнар. наук.-практ. конф., 28 травня 2010 р.: [у 3 т.]. К.: НАДУ, 2010. Т. 2. С. 114- 115.

Жовнірчик Я.Ф. Формування концептуальних засад державної політики комплексного і збалансованого розвитку регіонів // Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: влив на національну економіку та окремий бізнес: міжнар. наук.-практ. конф., 7-8 жовтня 2010 р.: [у 3 т.]. Дніпропетровськ: Біла К.О., 2010. Т. 2. С. 41-43.

Жовнірчик Я.Ф. Методичні підходи до оцінки ефективності регулювання економічних суб'єктів державними та громадськими структурами / Я.Ф.Жовнірчик // Проблеми формування та оцінки ефективності функціонування сучасних землегосподарських систем: міжнар. наук.-прак. конф., 28 жовтня 2010 р. К.: РВПС України НАН України, 2010. С. 203 - 206.

Жовнірчик Я.Ф. Методи державного регулювання господарської діяльності на рівні регіону / Я.Ф.Жовнірчик // Розвиток легкої промисловості в умовах активізації євроінтеграційних процесів: міжнар. наук.-прак. конф., 29 жовтня 2010 р. К.: РВПС України НАН України, 2010. С. 67 - 68.

АНОТАЦІЯ

Жовнірчик Я.Ф. Державне регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв'язків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Чорноморський державний університет імені Петра Могили. - Миколаїв, 2011.

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню теоретичних і методологічних засад, розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв'язків. Розглянуто стан досліджень теоретико-методологічних засад державного регулювання розвитку регіонів. Обґрунтовано необхідність участі державних структур у вирішенні питань розвитку міжрегіональних економічних зв'язків. Проаналізовано стан економіки України в контексті функціонування державних механізмів забезпечення розвитку міжрегіональних економічних зв'язків. Запропоновано заходи державного регулювання міжрегіональних економічних зв'язків і зменшення диференціації регіонального розвитку. Обґрунтовано напрями розширення повноважень регіональних органів державної влади у залученні інвестиційних ресурсів у регіональну економіку. Запропоновано напрями сприяння державою поглиблення регіонального співробітництва щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів. Удосконалено механізми управління розвитком економічних зв'язків між регіонами України. Запропоновано підходи до ефективного регулювання та впливу на діяльність економічних суб'єктів міжрегіональних державних та громадських структур.

Ключові слова: державне регулювання, державне управління, економічна політика прогнозування, економічні зв'язки, міжрегіональні зв'язки, міжрегіональні економічні зв'язки, розвиток регіону.

АННОТАЦИЯ

Жовнирчик Я.Ф. Государственное регулирование развития регионов Украины в условиях усиления межрегиональных экономических связей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Черноморский государственный университет имени Петра Могилы. - Николаев, 2011.

Диссертация посвящена научному обоснованию теоретических и методологических основ, разработке практических рекомендаций по усовершенствованию системы государственного развития регионов Украины в условиях усиления межрегиональных экономических связей. Констатировано, что разработка концепции последовательной стратегии развития межрегиональных экономических связей, является сегодня одной из основных задач науки “Государственное управление”. Приоритетным является взаимодействие государственных, общественных структур и бизнеса, усовершенствование функций государственных структур, уменьшение дифференциации регионального развития, расширения полномочий региональных органов государственной власти в привлечении инвестиционных ресурсов, обеспечение комплексного и сбалансированного развития регионов.

В работе дальнейшее развитие получил понятийно-категориальный аппарат теории государственного управления, который в отличие от существующего, предусматривает толкование понятий: “межрегиональные экономические связи” как объекта государственного регулирования экономических отношений регионов, которые формируются и развиваются в процессе функционирования общественного производства материальных благ и услуг, обусловленные целым рядом факторов, таких как усиление разделения общественного труда, специализации производства, характером размещения производительных сил и природно-географическими условиями, развитием инновационных и информационных процессов, демографической ситуацией и социальными факторами.

Усовершенствованы концептуальные основы реформирования региональных межбюджетных отношений в Украине по следующим основным направлениям: разграничение полномочий по использованию бюджетных ресурсов, а также ответственности между органами власти и управления различных уровней; разграничение источников поступления доходов между уровнями бюджетной системы; совершенствование методики формирования и распределения ресурсов Фонда финансовой поддержки регионов; обеспечение инвестиционной поддержки развития территорий.

Доказано, что в современной науке “Государственное управление” и практике существует необходимость расширения полномочий региональных органов государственной власти в привлечении инвестиционных ресурсов в региональную экономику. Разработан организационно-структурный механизм реализации государственной политики по обеспечению комплексного и сбалансированного развития регионов. Предложены направления содействия государством углублению регионального сотрудничества по обеспечению комплексного и сбалансированного развития регионов, которые предусматривают: развитие экономической интеграции между приграничными регионами соседних государств путем расширения культурных связей; осуществление трансформаций в социальной и производственной инфраструктуре приграничных регионов, подготовка и реализация совместных проектов с приграничными регионами.

В работе были усовершенствованы механизмы управления развитием экономических связей между регионами Украины, которые в отличие от действующих учитывают: применение комплексного подхода к управлению пространственным развитием Украины и ее регионов; расширение полномочий региональных органов государственной власти по развитию социально-экономических территориальных систем; координацию системы государственного управления развитием регионов.

Для достижения определенной цели была усовершенствована система взаимодействия государственных и общественных структур в сфере межрегионального сотрудничества, которая в отличие от существующей, предусматривает создание ассоциаций экономического взаимодействия с исполнительной властью в сфере: подготовки экспертизы, сопровождения принятых решений; наделение правом законодательной инициативы ассоциаций, созданных в регионах, организация тесного взаимодействия ассоциаций с региональными органами государственной власти.

Усовершенствованы состав и функции государственных и общественных структур, которые в отличие от существующих предусматривают: участие в разработке прогнозов и стратегий социально-экономического развития регионов, создание специальных экономических зон и других территорий с особым статусом, формирование максимально благоприятных условия для привлечения в регионы инвестиционных ресурсов, включая прямые иностранные инвестиции; участие в подготовке и проведении организационных и других мероприятий.

Предложены методологические подходы к оценке эффективности государственного управления развитием экономических связей между регионами Украины, которые заключаются в определение воздействия государственных и общественных структур на формирование экономических связей на основе синергетического сочетания количественных показателей интенсивности межрегионального обмена и качественных оценок процессов регулирования.

Ключевые слова: государственное регулирование, государственное управление, экономическая политика прогнозирования, экономические связи, межрегиональные связи, межрегиональные экономические связи, развитие региона.

SUMMARY

Zhovnirchik Y.F. State regulation of development of the regions of Ukraine in the context of increasing inter-regional economic ties. Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of doctor of sciences from state administration after speciality 25.00.02 are mechanisms of state administration. Black sea state university of the name of Mogyly Peter. Nykolaev, 2011.

Scientific ground theoretical and methodological of state investment policy at national, of particular a branch levels and the proper practical recommendations. Dissertation is devoted to the scientific substantiation of the theoretical and methodological bases of development practical recommendations to improve the system of state regulation of the regions of Ukraine in the context of increasing inter-regional economic ties. Examine the current state of research of theoretical and methodological bases of state regulation of regional development. The necessity of the participation of government agencies in the development of interregional economic relations. The state of the economy of Ukraine in the context of the functioning of state mechanisms for the development of interregional economic relations. The measures of state regulation of inter-regional economic ties and reducing the differentiation of regional development. Directions empowerment of regional government in attracting investment resources into the regional economy. Directions to States deepen regional cooperation to ensure an integrated and balanced development of regions. Improved mechanisms for managing the development of economic ties between the regions of Ukraine. The trends of effective regulation of inter-regional economic entities of state and public structures.

Keywords: government regulation, governance, economic policy forecasting, economic relations, inter-regional relations, inter-regional economic ties, development of the region.