Юридична відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування: теоретико-правове дослідження

160

166

Размещено на http://www.allbest.ru/

174

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 342.0

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Юридична відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування: теоретико-правове дослідження

Спеціальність: 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень

Бисага Юрій Юрійович

Київ 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним із засобів забезпечення законності в діяльності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування має стати їх юридична відповідальність, яка є не тільки гарантом демократичної організації влади, а й запорукою прогресивного розвитку суспільства в цілому, важливим чинником утвердження і забезпечення легітимності державної влади.

Проблема юридичної відповідальності в соціальній системі історично є вічною. Якщо в минулому її вирішення в юриспруденції носило прикладний характер, то на сучасному етапі розвитку суспільства вона набула методологічного значення, а в перспективі стане світоглядною. Найбільш очевидною проблема створення загальної теорії юридичної відповідальності стає, коли одночасно із утвердженням загальнолюдських цінностей у суспільстві відбувається зростання вчинення злочинів й інших правопорушень, що представляють загрозу національній безпеці України, побудові правової держави й громадянського суспільства. Не остання роль у попередженні й зниженні рівня правопорушень належить юридичній відповідальності, що у той же час виступає гарантом від державного й чиновницького свавілля, входить у систему стримувань і противаг та гарантує реалізацію прав і свобод людини й громадянина. Незважаючи на більш як піввікову історію дослідження інституту юридичної відповідальності, дотепер відсутня єдність думок щодо визначення її поняття, функцій, принципів, критеріїв класифікації, а також співвідношення із суміжними правовими категоріями.

Актуальним у сучасному розумінні юридичної відповідальності є визнання відповідальності не тільки особи, але й держави, її посадових осіб й органів. Особливу значимість проблема відповідальності держави та її органів набуває у зв'язку з порушеннями конституційних прав і свобод людини й громадянина. Однак у цей час значна кількість правових норм про відповідальність держави, її органів, а також місцевого самоврядування носять більше декларативний характер. Саме тому, практичну цінність представляє розробка механізмів реалізації юридичної відповідальності держави, її органів та місцевого самоврядування, що гарантувало б ефективне здійснення прав і свобод людини й громадянина.

Сучасні пріоритети розвитку української держави змушують приділити більш серйозну увагу подальшій розробці цього інституту права. Існуючі в світовій та вітчизняній практиці деякі теоретичні наробки стосуються, як правило, вивчення окремих аспектів юридичної відповідальності. Тому виникла потреба в комплексному дослідженні питань природи, сутності, механізму функціонування та місця юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування в системі стримувань і противаг.

Усі наведені чинники зумовлюють актуальність та своєчасність дисертаційного дослідження, в якому розглянуто ці питання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження обрана у відповідності з основними напрямками державно-правової реформи в Україні. Запропонований напрям дослідження пов'язаний із планом науково-дослідної роботи кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету на 2001-20011 рр. Тема дослідження є складовою комплексної теми „Конституційне будівництво в країнах Центральної Європи у ХХ-ХХІ ст.”, яка розробляється науковцями Ужгородського національного університету та зареєстрована у державному реєстрі за № 0198U007793, одним з виконавців якої є дисертант.

Мета і завдання дослідження. Головна мета роботи полягає в комплексному дослідженні природи, сутності, особливостей юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування, розробці пропозицій щодо вдосконалення цього інституту в сучасній державно-правовій практиці України шляхом аналізу теоретичних наробок зарубіжних та вітчизняних учених, вивчення зарубіжної практики застосування юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування.

Для досягнення поставленої мети в ході дисертаційного дослідження необхідно було вирішити наступні завдання:

для розуміння природи та сутності юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування, дослідити її генезис в світовій та вітчизняній державно-правовій практиці;

висвітлити різні підходи щодо проблеми розуміння юридичної відповідальності та її класифікації в загальній теорії права, а також галузевих юридичних науках;

розкрити зміст, мету та види юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування;

сформулювати визначення юридичної відповідальності з урахуванням як позитивного, так і негативного її аспектів, яке б висвітлювало соціально-правове призначення цього інституту;

дослідити вітчизняне законодавство з питань юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування, практику його застосування;

проаналізувати окремі процедури юридичної відповідальності (на прикладі відповідальності глави держави, парламенту та уряду);

розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства в галузі регулювання відносин юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування в світовій та вітчизняній державно-правовій практиці.

Предметом дослідження є правові проблеми становлення, функціонування та нормативно-правового регулювання юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає система загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальнонаукових методів, що забезпечують об'єктивний аналіз досліджуваного предмета. З урахуванням специфіки, теми, мети та завдань дослідження автор використав такі методи: діалектичний метод пізнання (дає можливість дослідити природу та сутність юридичної відповідальності, а також її місце у формуванні сучасної соціальної, правової держави); структурно-функціональний та формально-юридичний методи (використано дисертантом для аналізу структури юридичної відповідальності, класифікації її видів); порівняльно-правовий метод (його застосування дає можливість визначити загальні та специфічні ознаки змісту категорії юридична відповідальність, зробити порівняння нормативного закріплення та практики застосування юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування в зарубіжних країнах); соціогенетичний метод (дає можливість дослідити проблеми юридичної відповідальності в теоретичному та практичному аспекті); системний метод (надав можливість проаналізувати юридичну відповідальність як системне утворення, оскільки вона становить складне, багатогранне явище); конкретно-історичний метод (використано для визначення генезису поняття „юридична відповідальність” та певних закономірностей цього процесу у різні часи).

Теоретично основу дослідження складають праці класиків наукової думки: А. Алексєєва, П. Берлина, К. Гана, С. Євгизарова, П. Межуєва, М. Поля, Г. Елинека. Серед перших наукових досліджень інституту юридичної відповідальності були опубліковані у 70-80-х рр. праці таких авторів, як: С. Авак'ян, Г. Барабашев, Ю. Єременко, Б. Лазарєв, М. Матузов, Ф. Рудинський, М. Піскотін та ін. Окремі аспекти юридичної відповідальності досліджувались Н. Бобровою, Т. Зражевською, Н. Колосовою, В. Лучіним, В. Ржевським, О. Тарасовим, Т. Шоном. Деякі питання цієї проблеми розглянуто в працях вчених близького та далекого зарубіжжя, а саме: М. Амелєра, І. Афанасьєвої, А. Барнашова, К. Бєльського, С. Братуся, Д. Златопольського, М. Краснова, А. Мішина, В. Маклакова, І. Самощенка, М. Фарукшина, Б. Ф'юіті, В. Чіркіна та в розробках сучасних українських дослідників-правознавців: Д. Бєлова, Ю. Бисаги, С. Бобровник, В. Кампо, В. Копєйчикова, С. Лисенкова, В. Мелащенка, О. Мурашина, Л. Наливайко, Н. Самуйлика, Ю. Тодики, О. Фрицького, В. Шаповала та інших. Деякі положення обраної тематики були предметом дослідження дисертаційних робіт: Л. Бєлої, О. Зеленої, О. Красникової, О. Мельник, А. Червяцової та ін.

Нормативну базу дослідження складають відповідні нормативно-правові акти України та деяких зарубіжних країн: Конституція України, конституції ряду зарубіжних країн, законодавчі акти, що регламентують правовий статус вищих органів державної влади та місцевого самоврядування. Вирішення завдань дослідження здійснювалося шляхом порівняльного аналізу правових норм, що визначають статус та встановлюють юридичну відповідальність вищих органів державної влади та місцевого самоврядування.

Емпіричну базу дослідження становлять дані про практику застосування інституту юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування в країнах світу з часів виникнення цього державно-правового інституту до сьогодення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній правовій науці здійснена спроба системного комплексного дослідження функціонування інституту юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування в умовах сучасного право- та державотворення з урахуванням специфіки суб'єктів та санкцій, щодо них застосовуються, а також інших чинників.

У результаті проведеного дослідження автором сформульовано теоретичні положення, одержано результати, обґрунтовано висновки та рекомендації, що мають наукову новизну:

уперше:

· сформульоване авторське визначення поняття юридичної відповідальності як феномену соціальної дійсності, що полягає у встановленні чинним законодавством негативних наслідків вчиненого правопорушення, настання якого викликає гарантовану можливість застосування до винної особи заходів державного примусу;

· запропоноване нове положення про існування сукупності правових норм, що регулюють відношення юридичної відповідальності місцевого самоврядування, вони становлять комплексний інститут, у якому за предметною ознакою об'єднані різноманітні за своєю природою правові норми. У його основі є норми конституційного, адміністративного, муніципального, цивільного й інших галузей права;

· доведено положення, що на сьогодні доцільно ввести в науковий обіг поняття „муніципально-правова відповідальність”, яка є галузевим видом відповідальності однойменної галузі права та представляє правовідношення, у якому на суб'єкта (орган або посадову особу) покладається правовий обов'язок виконувати умови для досягнення певних результатів, а у випадку порушення цих умов нести відповідальність;

набули подальшого розвитку:

· висновок про те, що особливим засобом підвищення активності й відповідальності місцевого самоврядування перед державою в умовах економічної нестабільності, перехідного періоду варто розглядати делегування цим органам окремих державних повноважень;

· твердження про необхідність систематизації чинного законодавства України з питань юридичної відповідальності в окремому Законі „Про юридичну відповідальність посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування”, де необхідно було б чітко визначити поняття юридичної відповідальності, коло її суб'єктів, уніфікувати підстави застосування, а також процедуру притягнення до зазначеного виду відповідальності;

· положення про доцільність прийняття окремого закону, який комплексно регулював би підстави імпічменту вищих посадових осіб держави, його стадії та строки провадження, правові наслідки у випадку здійснення та припинення;

удосконалено:

· твердження про те, що система цілей юридичної відповідальності -- це взаємозв'язана, взаємообумовлена і взаємозалежна сукупність передбачуваних станів майбутнього розвитку суспільних відносин, який забезпечується державою і до досягнення якого через встановлення та застосування юридичної відповідальності прагнуть суб'єкти правотворчої і правозастосовчої діяльності;

· висновок про те, що в підставах й особливостях юридичної відповідальності представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування немає принципової різниці. Виконавчі органи несуть муніципально-правову відповідальність на загальних підставах з представницькими органами місцевого самоврядування перед населенням, державою, фізичними та юридичними особами.

Практичне значення отриманих результатів. Висновки, зроблені в результаті дослідження проблем становлення та практики застосування юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування можуть бути використані в процесі подальшого вдосконалення національного законодавства з цих питань. Сформульовані в роботі висновки також можуть бути використані:

- у науково-дослідних цілях - для подальшого вивчення правових аспектів формування та розуміння юридичної відповідальності, а також осмислення особливостей застосування цього інституту до органів державної влади та місцевого самоврядування;

- у правозастосуванні - викладені у дисертації пропозиції можуть бути корисними при розгляді юридичних справ, пов'язаних з притягненням винних до юридичної відповідальності;

- у навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників, а також при викладанні навчальних курсів;

- у правовиховній роботі серед населення - для правового виховання та підвищення рівня його правової культури.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні та практичні положення дисертації, проблемні питання юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування виголошувалися автором на наукових конференціях різних рівнів та інших науково-практичних заходах.

Результати дослідження були оприлюднені: на міжнародній науково-практичній конференції „Закордонне українство: утвердження української присутності в світі” (Закарпатська обласна державна адміністрація, Ужгородський національний університет, Інститут держави і права країн Європи, м. Ужгород, 21-22 травня 2008 року); на підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу юридичного факультету УжНУ (Ужгородський національний університет, м. Ужгород, 25 лютого 2009 року); міжнародній науково-практичній конференції: „Інституційні та нормотворчі аспекти адаптації національних законодавств до норм та стандартів ЄС” (Ужгородський національний університет, юридичний факультет, Інститут держави і права країн Європи, Науковий центр європейських досліджень, 9 травня 2009 року); на міжнародному науково-практичному круглому столі „Україна - ЄС: правові, політичні, соціальні та економічні аспекти інтеграції” (Ужгородський національний університет, Інститут держави і права країн Європи, Науковий центр Європейських досліджень, м. Ужгород, 26 червня 2009 року); на підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу юридичного факультету УжНУ (Ужгородський національний університет, м. Ужгород, 18 лютого 2010 року); всеукраїнській науково-практичній конференції „Права людини у сучасному світі” (Закарпатський інститут ім. А. Волошина МАУП, 10 грудня 2010 року).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображені у 10 статтях (із них 8 у фахових виданнях, що включені до переліку, затвердженого ВАК України), одному навчальному посібнику та одному підручнику, співавтором яких є здобувач, та 6 матеріалах і тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації визначена метою і логікою наукового дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок, з них основного тексту - 185 сторінок.

Основний зміст

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, зазначається її зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Визначається мета, завдання, об'єкт та предмет дослідження, розкриваються методологічні, теоретичні, нормативні та емпіричні засади дисертаційної роботи, її наукова новизна, положення, що виносяться на захист, практичне значення отриманих результатів, відомості про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ - „Інститут юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування: історичні та теоретичні засади” складається з двох підрозділів, присвячених дослідженню історичних та теоретичних засад юридичної відповідальності вищих органів держаної влади та місцевого самоврядування, її становленню як державно-правового інституту, практики застосування в сучасному світі.

У підрозділі 1.1 „Становлення та розвиток інституту юридичної відповідальності” досліджуючи виникнення інституту юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування, дисертант відзначає, що відповідальність як соціальне явище та засіб суспільного регулювання з'явилася разом із зародженням людського суспільства. Досліджується генезис юридичної відповідальності в період розпаду родового ладу та формування класового суспільства. Відстоюється твердження, що на цьому етапі своєї історії людство вже мало механізм регулювання суспільних відносин, розвивався інститут відповідальності етичної. Окремі ознаки юридичної відповідальності, як і ознаки держави і права взагалі, формувалися не одночасно, а протягом тривалого періоду існування докласового суспільства. Юридична відповідальність діяла у вузькій галузі відносин, а інші види соціальної відповідальності поступово пристосовувались до потреб класового суспільства.

Більш досконалої форми юридична відповідальність набула саме з появою держави та права. Діючі соціальні норми стали більш багатоманітними, що і зумовило існування ряду видів юридичної відповідальності: кримінальної, цивільної та ін. Таким чином, сутність юридичної відповідальності полягає вже в обов'язках індивіда виконувати відповідні правові вимоги, які ставить перед ним суспільство, держава, колектив.

У підрозділі 1.2 „Поняття юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування” дисертантом розглянено зарубіжну практику застосування юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування. Автор провів системний теоретико-правовий аналіз результатів наукових досліджень щодо виокремлення та становлення в науковій юридичній літературі поняття „юридична відповідальність”. Автор відзначає, що за останні роки юридична література збагатилась певною кількістю праць щодо юридичної відповідальності, проте це питання і на сьогодні залишається досить дискусійним, немає єдності в трактуванні поняття юридичної відповідальності. Науковці намагаються дати власне визначення юридичної відповідальності, підкреслюючи ті її сторони, які вони вважають найголовнішими. Тривалий час юридичну відповідальність розглядали лише в рамках галузевих наук, переважно в цивільному, кримінальному, адміністративному, трудовому праві, до того ж автори цих досліджень обмежувалися фрагментарною характеристикою загального поняття відповідальності. Лише із середини 60-х років 20 ст. з'явилися праці, що висвітлювали юридичну відповідальність як важливу категорію безпосередньо загальної теорії права.

Зазначається, що юридична відповідальність - складний, багатофункціональний феномен, що безпосередньо пов'язаний із багатьма правовими категоріями, зокрема, правовідносинами, нормами моралі, нормами права, правомірною поведінкою, законністю, правопорушенням, правовою діяльністю, правовою свідомістю, правовою культурою тощо. Автор визначає юридичну відповідальність як феномен соціальної дійсності, що полягає у встановленні чинним законодавством негативних наслідків вчиненого правопорушення, настання яких викликає гарантовану можливість застосування до винної особи заходів державного примусу.

Юридичною наукою приділяється підвищена увага проблемі юридичної відповідальності. Активізація науково-дослідної діяльності в цьому напрямі пояснюється, насамперед, вагомим значенням вищенаведеного охоронного інституту. Відзначається, що поставлена проблема є однією з найбільш спірних у правовій науці, оскільки відсутні єдині підходи до визначення поняття, сутності, функцій, мети, принципів та інших атрибутів юридичної відповідальності.

У другому розділі - „Юридична відповідальність вищих органів державної влади в Україні”, що складається з трьох підрозділів, розглядаються теоретичні аспекти юридичної відповідальності Президента, Уряду, Парламенту України з огляду на призначення і функціонування цих правових інститутів у системі розподілу влади в Україні, а також шляхи його вдосконалення.

У підрозділі 2.1 „Глава держави як суб'єкт юридичної відповідальності в Україні” автор задзначає, що побудова взаємовідносин між гілками державної влади характеризується певним відходом від традиційних схем. На думку дисертанта, аналіз повноважень Президента України свідчить про його функціональну приналежність насамперед до виконавчої влади. Автор стверджує, що встановлена чинним законодавством юридична відповідальність Глави Української держави не відповідає обсягу його компетенції, що призводить до порушення балансу між гілками влади та неможливості практичного притягнення Президента до відповідальності. В дисертації обґрунтовується необхідність внесення певних змін у вітчизняне законодавство про юридичну відповідальність Президента. Зокрема, дисертант пропонує розширити підстави імпічменту Президента України та закріпити у ст. 111 Конституції положення про можливість усунення з посади Президента Верховною Радою України в порядку імпічменту за рішенням всеукраїнського референдуму. Для реалізації цього конституційного положення варто було б внести зміни й до законодавства України про референдуми.

У підрозділі 2.2 „Особливості юридичної відповідальності Кабінету Міністрів України” досліджуючи юридичну відповідальність Кабінету Міністрів України, дисертант зазначає, що діяльність цього інституту має політичний і виконавчо-розпорядчий характер одночасно. При цьому політичну відповідальність КМУ несе перед парламентом, мета відповідальності - забезпечити єдність політики уряду і парламенту. При здійсненні виконавчо-розпорядчої діяльності, уряд може нести юридичну відповідальність лише за ту її частину, яка чітко окреслена законом. Відзначено, що встановлення реальної юридичної відповідальності Уряду України неможливе без чіткого визначення обсягу його компетенції, у зв'язку з чим окреслено коло питань, які потребують додаткового правового регулювання. юридичний відповідальність державний влада

У підрозділі 2.3 „Юридична відповідальність Верховної Ради України” автор аналізує підстави юридичної відповідальності Верховної Ради України в цілому та її органів і посадових осіб. Порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо відповідальності парламенту дозволив зробити висновок, що, оскільки цей орган, наділений більш широкими повноваженнями, повинен нести і більшу відповідальність. Саме тому дисертант вважає, що оскільки Верховна Рада України належить до кола суб'єктів юридичної відповідальності, то підставою для її застосування має бути невиконання законодавчої функції. Тому пропонується доповнити ст. 106 Конституції України положенням, що повноваження Верховної Ради України можуть бути припинені за рішенням всеукраїнського референдуму, який ініціюється Президентом України або народом України у випадку неприйняття Радою протягом певного строку жодного закону.

У третьому розділі „Юридична відповідальність органів місцевого самоврядування в Україні”, який складається з двох підрозділів автор досліджує теоретичні питання змісту, специфіки та призначення інституту юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування. Представлений аналіз нормативної основи юридичної відповідальності зазначених суб'єктів, розглядаються підстави та види юридичної відповідальності, механізм її реалізації, пропонуються конкретні заходи щодо вдосконалення правового регулювання відносин юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування.

У підрозділі 3.1 „Загальна характеристика юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування” відзначено, що проблема відповідальності перед джерелом влади є однією з центральних у сучасній концепції демократії. Місцеве самоврядування є частиною системи демократії, тому ця проблема актуалізується в його теорії й практиці. Конституція України закріпила місцеве самоврядування як найважливіший елемент основ конституційного ладу, як самостійну форму здійснення народом влади. Однак місцеве самоврядування зведеться лише до децентралізації влади, якщо система не буде містити в собі механізми відповідальності органів місцевого самоврядування перед населенням відповідної територіальної одиниці, а також державного контролю над законністю в їхній діяльності. Відсутність розвинутої системи такого контролю й механізмів відповідальності органів місцевого самоврядування на будь-якому рівні призводить до деформації демократичної системи в цілому.

Автор відзначає, що розгляд питань відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування з позицій широкого, двохаспектного розуміння юридичної відповідальності є необхідною умовою правильного розуміння змісту цього інституту, його правової природи й призначення.

Дисертантом проведений докладний аналіз нормативної бази, що становить основу правового регулювання відносин юридичної відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування й зроблений висновок про те, що вся сукупність правових норм, закріплених у різних нормативно-правових актах, не утворить міцної, єдиної системи, що забезпечує відповідальність і законність діяльності відповідних органів і посадових осіб. Мають місце явні прогалини в правовому регулюванні розглянутих суспільних відносин.

Дослідження системи юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування дозволило виявити специфічні риси елементів системи й на цій основі дати характеристику системи в цілому. З огляду на специфіку системи правової відповідальності органів місцевого самоврядування, автором пропонується ввести в науковий оббіг поняття „муніципально-правова відповідальність”. Розглядаючи відносини юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування в діалектичній єдності позитивного й негативного аспектів, автор розрізняє юридичні факти, які є підставою виникнення відносин юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування - з одного боку, та юридичні факти, з якими пов'язана зміна й припинення відносин відповідальності, з іншого.

У підрозділі 3.2 „Підстави та види юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування в Україні” здійснено докладний розгляд підстав та видів юридичної відповідальності представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування. Визначено, що виконавчі органи несуть муніципально-правову відповідальність на загальних підставах із представницькими органами місцевого самоврядування перед населенням, державою, громадянами, фізичними та юридичними особами. Крім того, виконавчі органи несуть відповідальність перед представницькими органами місцевого самоврядування. В особливостях правової відповідальності представницьких і виконавчо-розпорядницьких органів місцевого самоврядування немає принципової різниці. Певною специфікою володіють лише деякі форми контролю й процедура реалізації негативної правової відповідальності виконавчих органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

У результаті дослідження відповідальності зазначених суб'єктів перед державою був зроблений висновок про те, що встановлення відповідальності місцевого самоврядування перед державою й державний контроль законності їхньої діяльності варто розглядати не як обмеження автономії місцевого самоврядування, а як природну противагу правам, які надані й гарантовані місцевому самоврядуванню.

У висновках автором сформульовані загальні підсумки дослідження, основні теоретичні та практичні положення щодо розв'язання проблем реалізації юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

Висновки

Дослідження історичного генезису, практики застосування юридичної відповідальності в сучасному світі та в державно-правовій практиці України дозволило зробити ряд теоретичних висновків та запропонувати шляхи удосконалення вітчизняного законодавства з цих питань, що знайшли своє втілення в таких наукових і практичних результатах:

1. На етапі первісного суспільства людство вже мало механізм регулювання суспільних відносин, розвивався інститут відповідальності етичної. Найважливішу роль у виникненні юридичної відповідальності зіграла система табу. Розповсюджена у всіх первісних суспільствах, вона становила зародок юридичної відповідальності. Історія табу - це передісторія юридичної відповідальності, загальних юридичних заборон. Право на ранніх етапах своєї історії, містячи в собі нові заборони й приписи, уможливило закріплення нового виду соціальної відповідальності - юридичної відповідальності.

2. Виникнувши, юридична відповідальність зайняла центральне місце в системі соціальної відповідальності. Однак це не скасовувало появу інших видів соціальної відповідальності, що склалися в докласовому суспільстві. Юридична відповідальність діяла лише у вузькій галузі відносин, а інші види соціальної відповідальності поступово пристосовувалися до потреб класового суспільства.

3. З моменту свого виникнення інститут юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування розвивався як політико-правовий, що зумовлено специфікою діяльності цих органів, яка лежить у двох площинах - політичній і юридичній, а тому і оцінюється відповідно за двома критеріями - політичної доцільності і відповідності законодавству.

4. Автор визначає юридичну відповідальність як феномен соціальної дійсності, що полягає у встановленні чинним законодавством негативних наслідків вчиненого правопорушення, настання яких викликає гарантовану можливість застосування до винної особи заходів державного примусу.

5. Реальне існування юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування можливе лише за умов застосування принципу поділу влади.

6. Удосконалення інституту юридичної відповідальності вищих органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні повинно відбуватися у таких напрямках: необхідно систематизувати чинне законодавства України з питань юридичної відповідальності в окремому Законі „Про юридичну відповідальність посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування”, де варто було б чітко визначити поняття юридичної відповідальності, коло її суб'єктів, уніфікувати підстави застосування, а також процедуру притягнення до зазначеного виду відповідальності; слід ввести положення про доцільність прийняття окремого закону, який би комплексно регулював підстави імпічменту вищих посадових осіб держави, його стадії та строки провадження, правові наслідки у випадку здійснення та припинення;

7. У рамках відносин відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, дострокове припинення повноважень органу місцевого самоврядування є універсальною формою негативної відповідальності. За допомогою дострокового припинення повноважень органу місцевого самоврядування, реалізуються різні відносини відповідальності (перед народом та державою).

8. Розглядаючи різні форми відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, дисертантом був зроблений висновок про те, що скасування актів, які видають органи (посадові особи) місцевого самоврядування, є саме формою реалізації юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування в Україні.

9. Аналіз, сформований у практиці у рамках дисертаційного дослідження показав, що делегування окремих повноважень органів державної влади органам місцевого самоврядування в умовах економічної нестабільності, перехідного періоду, варто розглядати, як засіб підвищення активності й відповідальності органів місцевого самоврядування перед державою.

Список опублікованих автором наукових праць за темою дисертації

1. Бисага Ю.Ю. Окремі особливості застосування конституційної відповідальності вищих органів державної влади / Ю.Ю. Бисага // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2008. - № 9. - С. 172-174.

2. Бисага Ю.Ю. Відповідальність вищих органів державної влади: конституційно-правовий аналіз / Ю.Ю. Бисага // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2008. - № 10. - С. 96-101.

3. Бисага Ю.Ю., Відповідальність вищих органів державної влади: окремі аспекти / Ю.М. Бисага, Ю.Ю. Бисага // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2008. - № 11. - С. 98-103.

4. Бисага Ю.Ю. Інститут імпічменту глави держави: український та зарубіжний досвід / Ю.Ю. Бисага // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Міжнародні відносини. - 2008. - Випуск 1. - С. 130-138.

5. Бисага Ю.Ю. Відповідальність вищих органів державної влади: міжнародний досвід / Ю.М. Бисага, Ю.Ю. Бисага // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Міжнародні відносини. - 2008. - Випуск 2-3. - С. 191-196.

6. Бисага Ю.Ю. Відповідальність вищих органів державної влади в умовах здійснення реформування влади / Д.М. Бєлов, Ю.Ю. Бисага // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2009. - № 12. - Частина 1. - С. 108-113.

7. Бисага Ю.Ю. Відповідальність вищих органів державної влади: окремі аспекти / Я.І. Ленгер, Ю.Ю. Бисага // Форум права. - 2008. - № 3. - С. 325-331 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08ljivoa.pdf.

8. Бисага Ю.Ю. Відповідальність вищих органів державної влади: порівняльно-правовий аналіз / Я.І. Ленгер, Ю.Ю. Бисага // Малий і середній бізнес (право, держава, економіка). Економіко-правовий науково-практичний журнал. - № 1 - 2. - 2009. - С. 25-31.

9. Бисага Ю.Ю. Вибори до вищих органів державної влади як засіб відповідальності / Д.М. Бєлов, Ю.Ю. Бисага // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2010. - № 13. - Частина 1. - С. 100-105.

10. Бисага Ю.Ю. Юридична відповідальність як засіб відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування перед народом: порівняльно-правовий аналіз / Ю.Ю. Бисага // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2010. - № 14. - Частина 1. - С. 102-106.

Анотація

Бисага Ю.Ю. Юридична відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування: теоретико-правове дослідження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. - Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, - Київ, 2011.

Дисертація присвячена проблемам виникнення, становлення та функціонування інституту юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування в сучасному світі і, зокрема, в Україні. Виділяється та аналізується поняття, сутність, зміст, загальні риси юридичної відповідальності; досліджується процес становлення юридичної відповідальності як охоронного інституту держави. Визначається місце і роль юридичної відповідальності у забезпеченні правопорядку.

Запропоновано власне визначення поняття юридичної відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування. Досліджено проблемні питання законодавства України щодо застосування юридичної відповідальності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та органів місцевого самоврядування, внесено пропозиції щодо його удосконалення.

Ключові слова: соціальна відповідальність, юридична відповідальність, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, розподіл влади.

Аннотация

Бисага Ю.Ю. Юридическая ответственность органов государственной власти и местного самоуправления: теоретико-правовое исследование. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. -Киевский Национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена проблемам возникновения, становления и функционирования юридической ответственности в современном мире и, в частности, в Украине. Юридическая литература пополнилась значительным количеством научных робот по юридической ответственности, эта проблема и сегодня остается дискуссионной. Каждый автор старается дать свое определение юридической ответственности, подчеркивая те ее стороны, которые, по его мнению, являются самыми главными. Сначала юридическую ответственность рассматривали только в рамках отраслевых наук, преимущественно в гражданском, криминальном, административном, трудовом праве, к тому же авторы этих исследований ограничивались поверхностной характеристикой общего понятия ответственности. Однако, начиная с середины 60-х годов ХХ в. появились роботы, которые освещали юридическую ответственность как важную категорию общей теории права.

Анализ возникновения и становления института ответственности в мировой практике дал возможность прийти к выводу, что юридическая ответственность органов государственной власти и местного самоуправления является краеугольным камнем права, без которого невозможно существование государственного строя. Этот правовой институт возник и развивался параллельно с воплощением в государственно-правовую практику принципа разделения властей и в ходе своей эволюции стал его неотъемлемым элементом. Проанализированы такие виды юридической ответственности высших органов государственной власти и местного самоуправления как досрочное прекращение конституционного статуса органа, импичмент должностного лица, признание акта неконституционным. В диссертационном исследовании отражена сущность, специфика и цели юридической ответственности.

В диссертации критически проанализирована правовая регламентация юридической ответственности высших органов государственной власти и местного самоуправления в Украине, что позволило сформулировать практические рекомендации по усовершенствованию этого правового института. Так, разработан комплекс предложений по усовершенствованию института импичмента Президента Украины, обоснована необходимость введения этого вида конституционно-правовой ответственности в отношении других высших должностных лиц. Предложения касаются изменения оснований импичмента Президента, процедуры его осуществления, последствий применения. Обосновывается необходимость принятия единого, комплексного закона устанавливающего процедуры импичмента Президента и иных высших должностных лиц, а именно.

Ключевые слова: социальная, юридическая ответственность, органы государственной власти, органы местного самоуправления, разделение властей.

Annotation

Bisaga Y. Y. Legal responsibility of public and local self-government authorities: theoretic-legal research. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the contender of jurisprudence on a speciality 12.00.01 - Theory and History of State and Law; History of Political and Legal Sciences. Kiev national university of a name Taras Shevshenko. - Kiev, 2011.

Dissertation is devoted to examining of problems of origin, becoming and functioning of the institute of legal responsibility of public and local self-government authorities, in the modern world and, in particular, in Ukraine. A concept, essence, maintenance, general lines of legal responsibility, is selected and analyzed; becoming legal responsibility is probed as a protective institute of the state. The location and role of legal responsibility is determined in providing of law and order.

The own decision of concept of legal responsibility of public and local self-government authorities is offered. Investigational problem questions of legislation of Ukraine in relation to application of legal responsibility of the President of Ukraine, the Parliament of Ukraine, the Government of Ukraine and organs of local self-government, suggestions are brought in relation to his improvement.

Keywords: social responsibility, legal responsibility, public authorities, organs of local self-government, distributing of the power.

Размещено на Allbest.ru