Юридико-психологічні особливості розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський національний університет

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ЧЕРНОВСЬКИЙ Олексій Костянтинович

УДК 343.95:343.139

Юридико-психологічні особливості розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції

19.00.06 - юридична психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі юридичної психології Київського національного університету внутрішніх справ, МВС України

Науковий керівник

кандидат юридичних наук, доцент,

Марчак Віталій Ярославович,

Апеляційний суд Чернівецької області, суддя

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Котюк Іван Ілліч,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри криміналістики юридичного факультету;

кандидат юридичних наук, доцент

Кощинець Віктор Васильович,

Головна служба з питань діяльності правоохоронних органів Адміністрації Президента України, заступник керівника

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ: ДП-680, м. Київ-35, Солом'янська площа, 1

Автореферат розісланий 6 травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М. Г. Братасюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Питання прав і свобод людини і громадянина нині є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики всіх держав світової співдружності. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави й суспільства в цілому. судовий кримінальний суддя прокурор адвокат

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищими соціальними цінностями. Права й свободи людини і громадянина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно зі ст. 55 Конституції України, суди як органи державної влади зобов'язані своєчасно й дієво захищати ці права та свободи, зокрема, шляхом розгляду кримінальних справ.

Як засвідчує аналіз статистичних даних Міністерства юстиції України, кількість таких справ, розглянутих судами першої інстанції та апеляційними судами впродовж 2006-2009 рр., залишається відносно стабільною із незначною тенденцією до зменшення: 2006 р. - 577,4 тис., 2007 р. - 577,0 тис., 2008 р. - 574,9 тис., 2009 р. - 573,9 тис. Але навантаження на суддів за останні два роки зросло, основна причина чого - завершення терміну повноважень та наявність вакансій суддівських посад. Тому 88,17 % проанкетованих нами суддів вважають, що існуюче навантаження (за кількістю та складністю справ) не дозволяє здійснювати професійну діяльність на високому рівні ефективності.

Судова діяльність складається з пізнавальних, соціально-комунікативних і соціально-конструктивних (виховних) компонентів та має свою структуру, тому потребує вивчення з боку юридичної психології. Правосуддя, яке більшою мірою, ніж інші види діяльності, виступає сферою спілкування між людьми, пов'язане з рядом психологічних явищ, наприклад, ефективністю діяльності соціальних груп, сприйняттям і розумінням людьми один одного та ін. При цьому врахування закономірностей психології в сфері судочинства може слугувати й поліпшенню, й погіршенню результатів діяльності. Неоднозначність психологічних особливостей учасників судового засідання у кримінальному процесі зумовлює необхідність застосування спеціальних психологічних знань для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи.

Загалом психологічним проблемам судового розгляду кримінальних справ присвячена досить значна кількість праць українських (Александров Д. О., Андросюк В. Г., Гончаренко В. Г., Грошевий Ю. М., Загурський О. Б., Казміренко Л. І., Коновалова В. О., Костицький М. В., Котюк І. І., Кощинець В. В., Маляренко В. Т., Медведєв В. С., Нор В. Т., Шепітько В. Ю., Шибіко В. П. та ін.) та російських (Абельцев С. М., Антонян Ю. М., Вінберг А. І., Ейсман О. О., Коченов М. М., Нагаєв В. В., Сахнова Т. В., Сафуанов Ф. С., Ситковська О. Д. та ін.) науковців.

Незважаючи на наявність багатьох досліджень, юридико-психологічна суть стадії судового розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції та психологічні особливості її учасників вивчені недостатньо. Між тим, більш якісний захист прав і свобод громадян у судовому розгляді та специфіка судової діяльності вимагають їхнього детального та конкретизованого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематики, передбаченої комплексним цільовим напрямком досліджень “Проблеми розвитку і вдосконалення процесуального законодавства в Україні та практики його застосування” (номер держ. реєстр. 0105U002887); Концепції судово-правової реформи в Україні, схваленої Постановою Верховної Ради України від 28. 04. 1992 р. № 2296-12; основних положень Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20. 12. 2006 р. № 1767; проекту Концепції (засад подальшого здійснення) судової реформи в Україні, підготовленої Верховним Судом України 2009 року; планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 роки. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради КНУВС 25 листопада 2008 р. (прот. № 18) та схвалено відділенням Академії правових наук України (реєстр. № 788 за 2008 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо оптимізації розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції з урахуванням юридико-психологічних особливостей цього процесу.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- встановити і дослідити психологічний зміст та юридико-психологічні особливості окремих складових частин стадії судового розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції;

- дослідити межі й можливості використання спеціальних психологічних знань у ході судового розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції;

- встановити психологічну сутність і зміст психологічних чинників, які впливають на процес формування внутрішнього переконання судді та прийняття ним рішення;

- надати психологічну характеристику діяльності судді, прокурора та адвоката як суб'єктів судового розгляду кримінальної справи;

- визначити психологічні особливості підсудного, потерпілого та свідка як об'єктів застосування щодо них знань психології;

- визначити психолого-процесуальні чинники та напрями вдосконалення розгляду кримінальних справ у суді першої інстанції, сформулювати на цій основі практичні рекомендації для наступного врахування їх суддями у своїй діяльності.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають при розгляді кримінальної справи в суді.

Предмет - юридико-психологічні особливості розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції.

При проведенні дослідження були використані такі методи:

1) загальнонаукові (системний, структурно-функціональний, порівняльний) - для визначення особливостей судового розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції, співвідношення його юридичного і психологічного змісту (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 1.3; розділ 3);

2) методи юридичних досліджень (порівняльно-правовий, логіко-юридичний, історичний, вивчення матеріалів кримінальних справ, аналіз статистичних даних та аналітичних матеріалів Верховного Суду України та Апеляційного суду Чернівецької області) - для надання характеристики судового розгляду кримінальної справи та окремих її складових, встановлення основних критеріїв ефективності суддівської діяльності, діяльності прокурора та захисника, висвітлення особливостей процесуального статусу підсудного, потерпілого та свідків у судовому слідстві (підрозділ 1.1; розділи 2, 3);

3) методи юридико-психологічних досліджень (спостереження, бесіда, анкетування) - для встановлення особливостей психолого-юридичного генезису поняття “внутрішнє переконання судді”, узагальнення практики використання спеціальних психологічних знань при судовому розгляді кримінальних справ, встановлення психологічних особливостей діяльності судді та інших учасників судового розгляду кримінальних справ (підрозділи 2.2, 2.3; розділ 3).

Емпіричну базу дослідження складають результати: аналізу статистичних даних та аналітичних матеріалів Верховного Суду України, Апеляційного суду та районних судів Чернівецької області; вивчення матеріалів 237 кримінальних справ; анкетування 93 суддів Чернівецької області, 31 прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури Чернівецької області та помічників прокурора в районних прокуратурах області, які підтримують державне обвинувачення в судах, 31 адвоката - члена асоціації адвокатів Чернівецької обл.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

- розкриті юридико-психологічні особливості стадії судового розгляду кримінальної справи та окремих її складових частин;

- встановлено загально-психологічні та соціально-психологічні особливості діяльності судді та інших учасників судового розгляду кримінальної справи;

- надана характеристика основних суб'єктів та об'єктів судового розгляду;

удосконалено:

- психологічну характеристику судового розгляду кримінальної справи;

- розуміння сутності та змісту психологічних чинників, що впливають на прийняття суддею рішень у ході судового розгляду кримінальної справи;

- поняття “правосвідомості судді” як його суб'єктивної реакції на правові норми, тобто сукупність поглядів, ідей, що виражають ставлення до моральних принципів, норм поведінки, професійних обов'язків, норм права, законності, правосуддя;

- уявлення про необхідність, межі та можливості використання спеціальних психологічних знань під час судового розгляду кримінальної справи, в тому числі - про компетенцію та завдання судово-психологічної експертизи;

- тактику застосування психологічних прийомів дослідження доказів при судовому розгляді кримінальних справ;

набуло подальшого розвитку:

- розуміння сутності та основних кримінально-процесуальних положень судового розгляду кримінальної справи, в тому числі в апеляційному і касаційному порядку та при перегляді судових рішень у порядку виключного провадження;

- положення щодо форм використання спеціальних психологічних знань у кримінальному судочинстві;

- визначення чинників, що впливають на внутрішнє переконання судді при прийнятті рішення в кримінальній справі;

- типологія та причини судових помилок;

- обґрунтування необхідності залучення професійного психолога при розгляді окремих категорій кримінальних справ, окреслення об'єкта, предмета, цілей та завдань його діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в доведенні необхідності врахування юридико-психологічних особливостей при розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, в розробленні практичних рекомендацій щодо використання суддями психологічних знань під час здійснення правосуддя. Сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції використовуються в практичній діяльності суддів під час здійснення правосуддя, а також у навчальному процесі, а саме:

- в судовій практиці (акт про впровадження в практичну діяльність Апеляційного суду Чернівецької області від 23 грудня 2009 р.; акт про впровадження в практичну діяльність місцевих судів Чернівецької області від 25 грудня 2009 р.);

- при підготовці відповідних програм, лекцій та інших навчально-методичних матеріалів, а також у ході вивчення навчальних дисциплін “Юридична психологія”, “Кримінально-процесуальне право” (акт про впровадження від 24 грудня 2009 р.).

Окрім того, до Державної судової адміністрації України направлені пропозиції щодо вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції за рахунок введення посади судового психолога в місцевих та апеляційних судах України (лист № 12-9/10-вих. від 11 січня 2010 р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: “Верховенство права у правозастосовчій діяльності” (м. Івано-Франківськ, 12-13 жовтня 2007 р.); “Українське правосуддя: здобутки та перспективи” (м. Чернівці, 16 травня 2008 р.); “Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України” (м. Хмельницький, 14 листопада 2008 р.); “Філософські, методологічні та психологічні проблеми права” (м. Київ, 31 січня 2009 р.); “Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності” (м. Київ, 3 квітня 2009 р.); “Незалежний суд - гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина” (м. Чернівці, 30 травня 2009 р.). Дисертація неодноразово обговорювалася на засіданнях кафедри юридичної психології КНУВС.

Публікації. Основні положення, висновки та рекомендації, сформульовані у дисертації, відображені в 4 статтях у наукових виданнях ВАК України та в 6 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (дев'яти підрозділів), висновків, додатків, списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 167 сторінках тексту, який доповнюють 5 додатків на 13 сторінках та 301 назва використаної літератури на 27 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, розкрито мету та дослідницькі завдання, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведені дані щодо їх апробації.

Розділ 1 - “Судовий розгляд кримінальної справи в суді першої інстанції: юридико-психологічна характеристика” - включає три підрозділи.

У підрозділі 1.1. “Сутність та основні кримінально-процесуальні положення судового розгляду кримінальної справи” надано загальну правову характеристику розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції. Наголошується, що судовий розгляд кримінальної справи - це найважливіша стадія кримінального процесу, оскільки всі попередні стадії спрямовані на забезпечення достатніх підстав для розгляду справи в суді, а всі наступні - на перевірку обґрунтованості та законності прийняття судового рішення та його виконання. Загальні кримінально-процесуальні положення судового розгляду слугують вирішенню завдань кримінального судочинства, охороні прав та законних інтересів осіб, які беруть у ньому участь.

Надається поняття внутрішнього переконання судді як його усвідомленої потреби, здатності оцінювати правові факти на основі власних знань і уявлень. Воно тісно пов'язане з правосвідомістю судді як суб'єктивною реакцією на правові норми, тобто є сукупністю погляді та ідей, що виражають ставлення до моральних принципів, соціальних норм та норм права, професійних обов'язків, законності, правосуддя.

Складний процес постановлення законного, обґрунтованого, справедливого та ефективного вироку суду, який носить виховний характер, вимагає глибокої аналітичної діяльності суддів. Вони покликані співвіднести соціально значущі психічні дефекти даної особи з конкретними виправними можливостями призначуваного покарання. Кримінально-правове покарання не є актом помсти, це - дієвий засіб ресоціалізації особи, яка порушила закон. Суд повинен врівноважувати покарання з тяжкістю вчиненого злочину та криміналізованістю винного. При цьому всі негативні характерологічні якості цієї особи, що зумовили злочинну поведінку, повинні бути враховані судом у вироку.

У підрозділі 1.2. - “Психологічна характеристика судового розгляду кримінальної справи” - до актуальних проблем юридичної психології віднесено визначення компетенції психологічної експертизи, під якою належить розуміти сукупність поставлених перед експертами завдань, їхніх можливостей і повноважень, визначення об'єкта та предмета експертного дослідження. Зазначено, що об'єктом експертного дослідження при використанні спеціальних психологічних знань є психічні прояви людини, що не виходять за межі норми в юридично значущих ситуаціях. За допомогою використання спеціальних психологічних знань можна одержати дані, що дозволяють зрозуміти і правильно оцінити особливості психічної діяльності та поведінки людей. А це має значення для висновків правового характеру. Відповідно, предметом дослідження судового експерта-психолога виступають закономірності й особливості протікання і структури психічних процесів (психічної діяльності), що теж мають юридичне значення і спричиняють певні правові наслідки.

Наступною актуальною проблемою є визначення мети та завдань використання спеціальних психологічних знань у суді, а також розмежування компетенції суду й експерта-психолога під час вирішення правових і спеціальних питань при проведенні окремих видів судових експертиз.

Суд цікавить не сама діагностика особливостей психіки людини, а наявність чи відсутність таких її властивостей, що визначають юридичну значущість її поведінки, що відбито в праві як юридичні критерії тієї чи іншої здатності підекспертної особи (наприклад, здатності свідків правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні показання; здатності потерпілих унаслідок сексуальних злочинів розуміти характер і значення вчинених із ними дій або чинити опір, тощо).

Підрозділ 1.3. - “Психологічний зміст складових частин судового розгляду кримінальної справи” - присвячений психологічному аналізу основних етапів розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції. Для формування внутрішнього переконання судді судове слідство має вирішальне значення. Учасники дебатів можуть посилатися тільки на докази, розглянуті на судовому засіданні. Суд також має право в основу вироку ставити тільки ті докази, які були досліджені в ході судового засідання.

Суперечливі інтереси сторін здатні породжувати напружені ситуації та конфліктне протистояння. Завдання судді - надавати взаємодії сторін конструктивно-пізнавального характеру, забезпечувати реалізацію їх процесуально гарантованих прав і можливостей та змагального характеру судочинства.

Наголошується, що на всіх етапах судового розгляду кримінальної справи активізуються пізнавальна, конструктивна, комунікативна та організаційна сторони психологічної діяльності судді, які в подальшому сприяють об'єктивності судового рішення, уникненню судових помилок, діагностиці неправдивих показань, впливають на реалізацію основних принципів судочинства.

Розділ 2 - “Психологічна характеристика об'єктів судового розгляду” - складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. - “Врахування психологічних особливостей підсудного під час розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції” - досліджено психологічні особливості підсудного. Зокрема, зазначається, що аналіз психології підсудного є необхідною передумовою діяльності суддів, прокурорів, захисників у процесі судового розгляду кримінальних справ. Використання даних про особу, яка вчинила злочин, робить процесуальні дії більш цілеспрямованими, ефективними, законними й об'єктивними, допомагає виявити істинні причини й умови вчиненого злочину, правильно оцінити суспільну небезпечність особи підсудного, ступінь його кримінальної деградації, дати правильну кримінально-правову кваліфікацію вчиненого, застосувати адекватну та гуманну міру покарання.

Проблему психологічних особливостей підсудного слід розглядати у двох аспектах. Насамперед, має бути досліджена його психологічна характеристика з погляду особистісної структури взагалі, тобто в широкому розумінні цього слова. Інший аспект - психологічний аналіз поведінки особи в суді. Для з'ясування психологічних особливостей підсудного необхідним є встановлення з ним психологічного контакту, тобто такої схильності до спілкування, що може дати найбільш ефективні результати. Психологічний контакт у своєрідній формі спілкування, яка має місце в судочинстві, забезпечує отримання доказової інформації, що сприяє встановленню об'єктивної істини. Метою встановлення психологічного контакту є спонукання допитуваного до повідомлення достовірної інформації, надання правдивих показань.

Суд повинен ретельно з'ясовувати обставини, які стосуються особистості підсудного в соціальному, психологічному і психофізичному аспектах, хоча вони й не є елементом складу злочину. Психологічна характеристика підсудного потрібна для оцінки його особистісних особливостей, які встановлюються для визначення суб'єкта та суб'єктивної сторони складу злочину. Крім того, чинниками, які характеризують підсудного, є визнання чи невизнання ним своєї вини, щире каяття та інше. Соціальна характеристика досліджується судом поряд із психологічною, оскільки соціальні зв'язки підсудного виступають також критерієм для психологічної оцінки його особи.

З'ясування особливостей волі, темпераменту, характеру й інших психологічних якостей підсудного надає можливість правильно оцінити справжню соціальну сутність людини. Звідси випливає необхідність вивчення не тільки зовнішніх - соціальних і психологічних - проявів особистості підсудного, а й проникнення в його внутрішній світ, зіставлення із фактом злочину тих фактів його минулого життя, котрі пов'язані із вчиненим діянням.

У підрозділі 2.2. - “Психологічні особливості особистості потерпілого та їх вплив на перебіг судового розгляду” - зазначається, що психологічна наука вивчає особу потерпілого, фактори формування його особистості, поведінку до вчинення, в момент вчинення і після вчинення злочину, а також розробляє практичні рекомендації, які стосуються допиту потерпілого. Вивчення особи потерпілого слід здійснювати на двох рівнях: 1) “статичному” - вік, стать, національність, службове становище і т. ін.; ці ознаки потрібно з'ясувати безпосередньо за вимогою закону, при цьому деякі з них можуть прямо вплинути на кваліфікацію злочину (наприклад, вік у статевих злочинах); 2) “динамічному” - особливості поведінки потерпілого, зв'язок такої поведінки (віктимність) із вчиненим діянням.

Психічний стан потерпілого (особливо під час здійснення над ним насильницьких дій) слід віднести до екстремальних психічних станів (стрес, афект, фрустрація), які викликають суттєві зрушення в його відображально-регуляційній сфері. В таких ситуаціях звужується свідомість, обмежуються адаптивні можливості. Іррадіація збудження спричинює генералізовані (надмірно розширені) узагальнення, зрушення у взаємодії сигнальних систем вищої нервової діяльності (наприклад, перебільшення потерпілим часових інтервалів).

Психологічне дослідження особи потерпілого, його поведінки в судовому засіданні дуже актуальне, оскільки сприяє вирішенню цілого ряду завдань: виявленню нових доказів, більш правильній кваліфікації злочину, глибокому дослідженню причин і умов його вчинення, всебічному і повному розслідуванню кримінальних справ та ін.

У підрозділі 2.3. - “Психологічний зміст показань свідків у судовому слідстві” - розглянуто психологічні особливості показань свідків під час розгляду кримінальної справи в суді, досліджено правовий статус свідка у судовому засіданні. Визначено, що психологічними різновидами неправдивих показань свідка є: свідомий обман, несвідоме викривлення (перекручування істини), замовчування. Причому, якщо є можливість вибору, більшість людей надають перевагу саме останньому. В неправді існує явна негативна презумпція, замовчування швидше асоціюється з діянням менш негожим, оскільки не розцінюється як власне обман. Воно простіше, ніж повідомлення викривленої інформації, бо успішна брехня передбачає побудову логічно узгодженого ланцюга завідомо неправдивих стверджень, точне запам'ятовування того, що слід говорити в судовому засіданні, щоб не бути викритим в обмані. У випадку викриття правди замовчування завжди легше виправдати, наприклад, посилаючись на забудькуватість, незнання і т. ін. Тому й почуття вини, яку відчуває людина у випадку замовчування, менше, ніж при прямій брехні.

Розділ 3 - “Психологічна характеристика суб'єктів судового розгляду кримінальної справи” - включає три підрозділи.

У підрозділі 3.1. - “Психологія судді і суддівської діяльності” - доведено, що розвиток психології суддівської діяльності є важливим складником реалізації судової реформи в Україні, оскільки основними її завданнями є створення професіограми та психограми судді, визначення чинників, що впливають на формування індивідуального стилю та професійної майстерності суддів, розроблення рекомендацій щодо формування професійних навичок та умінь, підбору й розстановки кадрів, здійснення професійної орієнтації, професійного відбору, професійного виховання та формування особистості суддів, попередження професійної деформації, організації робочого місця та робочого часу.

Професія судді є однією з найбільш складних юридичних професій. У його діяльності реалізується значна кількість знань, навичок і умінь, які, будучи приведеними в систему, органічно входять у структуру особи судді й визначають його творчий потенціал та індивідуальний стиль діяльності. Вона вимагає не тільки відповідних здібностей та освіти, але й великого життєвого досвіду. Складна праця ставить перед суддею підвищені вимоги.

Загальна психологічна культура судді - це знання психологічних законів і закономірностей, що можуть бути використані у професійній діяльності; розвинена професійно-психологічна орієнтованість особистості, тобто вміння вбачати психологічні аспекти у складних ситуаціях реального життя, вміння виконувати професійні завдання з урахуванням їх психологічних аспектів, повага до людини, орієнтація на розуміння її психології. Вона повинна цілеспрямовано розвиватись у процесі навчання та первинної професійної адаптації фахівця з тим, щоб у подальшому він мав змогу співвідносити свої професійні дії та поведінку з реальними ситуаціями розслідуваної кримінальної справи, формувати внутрішнє переконання та здійснювати відповідний вплив на учасників кримінального процесу.

Специфіка пізнавальної діяльності в суді зумовлена, насамперед, тим, що на основі матеріалів попереднього розслідування суд одержує готову модель події, яка піддається дослідженню. Водночас, версія сприймається судом тільки як імовірна істина, що обов'язково має перевірятися й старанно досліджуватися.

Комунікативній діяльності суду властиві певні психологічні особливості, зумовлені, передусім, співвідношенням інтересів осіб, які беруть участь у судовому розгляді. Оскільки інтереси окремих осіб, задіяних у справі, можуть не збігатися з цілями й завданнями встановлення істини та розслідування злочину, поведінка останніх протидіє діяльності суду з виявлення істини. Цілком зрозуміло, що відносини суду із цими особами носять конфліктний характер і ускладнюють судовий процес. Тому одним із важливих елементів комунікативної діяльності судді є психологічний вплив на них тими засобами і прийомами, що не суперечать закону.

Сутність конструктивної діяльності полягає у розгляді спірних питань й у винесенні кінцевого рішення - постанови, ухвали чи вироку. Важлива й виховна діяльність суду, позаяк одним із завдань правосуддя є виправлення і перевиховання злочинців, виховання кожного громадянина в дусі дотримання законів і моральних норм поведінки.

У підрозділі 3.2. - “Психологічні особливості підтримання державного обвинувачення прокурором у суді першої інстанції” - обґрунтовано, що однією з основних сторін діяльності прокурора є комунікативна, адже спілкування посідає в роботі державного обвинувача важливе місце і пов'язане з встановленням істини у кримінальній справі. У зв'язку із цим доцільно підкреслити необхідність оволодіння прокурором мистецтвом судової промови. Конструктивна сторона вимагає від прокурора розвиненої пам'яті, схильності до аналітичного мислення й тренованої уваги. Організаторські здібності в роботі з людьми і вольові якості є істотними для організаційної сторони діяльності прокурора. Вміння передати в письмовій формі свою думку для прокурора таке саме важливе, як і вміння виражати її вголос. Тому засвідчувальна сторона діяльності останнього також відіграє неабияку роль, адже вміння використовувати письмову форму мови під час оформлення постанов свідчить про його професіоналізм. Прокурор, виступаючи в суді по кримінальній справі, звинувачує від імені держави, що вимагає від нього виняткової скрупульозності й аналізу доказів, бездоганно зроблених висновків і високої мовної майстерності.

У підрозділі 3.3. - “Психологічні аспекти діяльності захисника у судовому розгляді кримінальної справи” - розглянуто специфіку діяльності захисника в судовому процесі. Зазначається, що формування професійної майстерності адвоката відбувається під впливом багатьох чинників (соціально-економічних, організаційних, соціально-психологічних та ін.), серед яких провідне місце належить професійному навчанню та психологічній підготовці. Результатом психологічної підготовки є психологічна підготовленість, що складається з: 1) загальної психологічної культури (знання психологічних законів і закономірностей, що можуть бути використані адвокатом; розвиток професійно-психологічної орієнтованості особистості); 2) спеціальної психологічної підготовленості (комунікативна майстерність, вміння та навички пошуку і цільового використання психологічної інформації в цілях захисту).

Необхідною умовою ефективності діяльності адвоката є вміння встановлювати психологічний контакт із підзахисним. Адже специфіка відносин останніх передбачає довіру, без якої здійснення захисту неможливе. Якщо підсудний не йде на контакт зі своїм захисником, останньому складно будувати “сильний” захист, що сприятиме винесенню справедливого, позитивного для підсудного, вироку.

Судова етика містить комплекс моральних заборон і дозволів, зумовлених специфікою розгляду і вирішення кримінальних справ на судових засіданнях. Дотримання етичних норм сприяє більш повному та результативному виконанню учасниками судових дебатів своїх обов'язків, підвищенню ефективності їх діяльності. Етичні засади вимагають від судового ритора індивідуального підходу до кожної справи, що розглядається, врахування особливостей учасників, які беруть участь у справі. Недопустимі приниження людської гідності, упередженість, однобокість у висвітленні обставин справи. Судовий ритор не має права застосовувати незаконні засоби й методи для відстоювання своєї позиції, наполягати на твердженнях, не підкріплених матеріалами справи. Він не має також права навмисно затягувати судовий розгляд справи, свідомо вводити суд і осіб, присутніх у залі судового засідання, в оману. Тільки моральні засади здатні забезпечити досягнення поставленої мети.

ВИСНОВКИ

Юридична психологія вивчає судову діяльність як різновид соціально-психологічної діяльності та закономірності, пов'язані із психічною діяльністю всіх осіб, які беруть участь у розгляді справи - судді, прокурора, адвоката й інших. Діяльність суду й решти учасників судового процесу дуже різноманітна, складна і відповідальна, оскільки суд вирішує кримінальну справу по суті, приймаючи відповідне остаточне рішення, а, отже, потребує поглибленого вивчення з боку юридичної психології. Використання ж основ психології для виконання означених завдань необхідне й виправдане теорією, практикою та часом.

Дисертантом визначено завдання, зміст та розкрито юридико-психологічні особливості окремих складових стадії судового розгляду, надано психологічну характеристику судової діяльності учасників судового розгляду кримінальної справи, встановлено загально-психологічні особливості діяльності судді та інших учасників судового розгляду кримінальної справи, розроблено тактико-психологічну методику та запропоновано практичні рекомендації щодо призначення судово-психологічної експертизи суддею.

Узагальнення даних дослідження дозволяє зробити такі висновки.

1. Судовий розгляд кримінальних справ - основна стадія кримінального процесу, на якій суд в установленому законом порядку розглядає кримінальну справу на судовому засіданні. Попередні стадії кримінального процесу спрямовані на забезпечення достатніх підстав для розгляду справи в суді, а всі наступні стадії - на перевірку обґрунтованості та законності прийняття судового рішення та його виконання. Під час судового розгляду реалізуються повноваження суду по здійсненню правосуддя. Судовий розгляд складається з п'яти складових частин: підготовча частина, судове слідство, судові дебати, останнє слово підсудного, постановлення та проголошення вироку. На всіх етапах судового розгляду кримінальної справи активізуються пізнавальна, конструктивна, комунікативна та організаційна сторони психологічної діяльності судді, які в подальшому сприяють об'єктивності судового рішення, уникненню судових помилок, діагностиці неправдивих показань, впливають на реалізацію основних принципів судочинства.

2. Незначне використання суддями можливостей психолога пояснюється стислістю кримінально-процесуальних строків, встановлених для розгляду кримінальної справи, недостатньою проінформованістю про можливості психологічної науки, браком коштів для оплати їхньої праці. Професійних психологів необхідно залучати до розгляду кримінальної справи на судовому засіданні як експерта, спеціаліста та консультанта, оскільки це забезпечить дотримання гарантій прав учасників, виконання принципів кримінального процесу, сприятиме розширенню практики використання психології в судочинстві, а також істотно вдосконалить судовий процес, підвищить його науковий рівень, дозволить діяти більш диференційовано та альтернативно при кваліфікації вчиненого, визначенні процесуального статусу конкретної особи та при прийнятті остаточного процесуального рішення.

Разом із тим, у компетенцію професійного психолога, якого залучили до судового розгляду кримінальної справи як експерта, спеціаліста чи консультанта, не входить вирішення питань правового характеру, зокрема, визначення правдивості свідчень, мотиву й мети злочинного діяння, встановлення форми вини та ін. Він не може виконувати функцій суду, а тільки надає йому достовірні й доступні для оцінки результати дослідження. Професійний психолог проводить дослідження в межах з'ясування питань психологічного змісту. Його компетенція також звужена ступенем розвитку наукової думки, останніми науковими розробками. В процесі розвитку психології коло завдань, поставлених перед психологами, буде розширюватися до меж, встановлених юридичним критерієм.

3. Процес формування внутрішнього переконання судді пов'язаний із безперервними усуненнями сумнівів, що виникають при розгляді справи, і є переростанням таких сумнівів (як наслідків імовірних знань) у переконаність, яка характеризує достовірність отриманих знань і готовність діяти відповідно до цього. На внутрішнє переконання судді впливає вся одержана в ході судового засідання доказова інформація, громадський резонанс злочину, емоційно-психологічна переконливість учасників процесу, психологічний вплив на суд з їхнього боку, особиста позиція судді, його етичні погляди, професійна правосвідомість, вимоги закону.

4. Аналіз психології підсудного, потерпілого, свідка є необхідною передумовою діяльності суддів, прокурорів, захисників у процесі судового розгляду кримінальних справ, оскільки це робить процесуальні дії більш цілеспрямованими, ефективними, законними й об'єктивними, допомагає виявити істинні причини й умови вчиненого злочину, правильно оцінити суспільну небезпечність особи злочинця, ступінь її кримінальної деградації, дати правильну кримінально-правову кваліфікацію вчиненого, застосувати адекватну та гуманну міру покарання. Знання психологічних закономірностей процесу формування показань та їх особливостей у підсудного, потерпілого та свідка, вивчення мотивації останніх допомагають суду обирати потрібні тактичні прийоми для отримання достовірних свідчень.

Психологічними особливостями підсудного, потерпілого та свідка (об'єктів), щодо яких застосовують психологічні знання на судовому засіданні, є особливості їхньої інтелектуальної й емоційно-вольової сфер, характеру, темпераменту, спрямованості, орієнтацій, типових реакцій у поведінці, мотивацій їхніх правомірних і протиправних діянь та ін. Психологія також вивчає фактори формування їхньої особистості, поведінки до, в момент вчинення та після вчинення злочину, здатність відтворити обставини злочину, психологічні чинники, які впливають на можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними.

5. Найбільш значний вплив на формування правосвідомості громадян справляє судове засідання, де яскраво демонструється психологічна діяльність судді, прокурора та адвоката, які, досліджуючи докази по справі, з'ясовують психологічну сторону вчиненого злочину, виявляють особисті риси підсудного, потерпілого чи свідка. Це має велике профілактичне значення, підвищує авторитет судової влади, зміцнює віру людей у соціальну справедливість, законність, неминучість покарання за вчинений злочин. Дана обставина диктує гостру необхідність проведення подальших наукових досліджень у цьому напрямку і більш широкого відображення цих питань в юридичній та психологічній літературі.

Розгляд кримінальної справи в суді першої інстанції вимагає від судді, прокурора та адвоката не тільки суто професійної підготовки та життєвого досвіду, а й належних психологічних знань і загальної культури спілкування. Психологічна сторона їхньої діяльності складається з пізнавальних, комунікативних, соціально-конструктивних (виховних) і організаційних компонентів, має свою структуру та містить психологічні елементи. Зазначені професії вимагають вміння аналітично й логічно мислити, виважено та критично оцінювати досліджувані обставини, вправності в судовій риториці, здатності справляти адекватний психологічний вплив на учасників судового засідання.

6. Введення в навчальну програму всіх вищих юридичних навчальних закладів (факультетів) дисципліни “Юридична психологія”, проведення для суддів курсів підвищення кваліфікації з питань психології діяльності судді та введення в штат місцевих та апеляційних судів судового психолога підвищить якість та ефективність роботи судової системи при розгляді справ, які віднесені до їхньої юрисдикції. Чітке визначення процесуального статусу судового психолога, безумовно, допоможе судді правильно встановлювати зміст оціночних понять, які мають психологічну природу, а також сприятиме розширенню практики використання психологічних знань у кримінальному судочинстві та його вдосконаленню.

Колом питань, що розглядалися в дисертації, проблема психологічних особливостей розгляду кримінальної справи в суді не вичерпується. Перспективними напрямами подальших наукових досліджень може стати розробка науково-практичних рекомендацій та методичних матеріалів щодо використання різних форм спеціальних знань при розгляді справ у суді (з урахуванням категорій справ, особливостей особистості підсудного та інших учасників процесу).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1) Черновський О. К. Психологія підсудного в судовому засіданні / О. К. Черновський // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наук. праць. - Вип. 385 : Правознавство . - Чернівці : Рута, 2007. - С. 96-99;

2) Черновський О. К. Спеціальне психологічне дослідження в суді / О. К. Черновський // Вісник Прикарпатського університету. - 2008. - № 19. - С. 261-268;

3) Черновський О. К. Психологічна особливість суддівської діяльності / О. К. Черновський // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2009. - № 20. - С. 147-151;

4) Черновський О. К. Психологічні аспекти формування внутрішнього переконання судді / О. К. Черновський // Юридична психологія та педагогіка. - 2009. - № 1(5). - С. 78-82;

5) Черновський О. К. Психологія суддівської діяльності / О. К. Черновський // Верховенство права у правозастосовчій діяльності : тези доп. Регіональної наук.-практ. конф. (м. Івано-Франківськ, 12-13 жовтня 2007 р.). - Івано-Франківськ : Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. - С. 403-407;

6) Черновський О. К. Проблеми формування внутрішнього переконання судді при розгляді кримінальної справи / О. К. Черновський // Українське правосуддя: здобутки та перспективи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Чернівці, 16 травня 2008 р.). - Чернівці : Рута, 2008. - С. 358-362;

7) Черновський О. К. Психологічні особливості підсудного / О. К. Черновський // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : тези доп. Всеукраїнської наук.-практ. конф. (м. Хмельницький, 14 листопада 2008 р.). - Хмельницький : Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2008. - С. 87-89;

8) Черновський О. К. Психологічний сенс суддівської діяльності / О. К. Черновський // // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права : тези наук.-практ. конф. (м. Київ, 31 січня 2009 р.). - К. : КНУВС, 2009. - С. 138-140;

9) Черновський О. К. Процесуальні повноваження судді при проведенні судово-психологічної експертизи / О. К. Черновський // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності : тези доповідей та повідомлень наук.-практ. конф. (м. Київ, 3 квітня 2009 р.); видання присвячене пам'яті професора А. Я. Дубинського. - К. : Атіка, 2009. - С. 441-444;

10) Черновський О. К. Незалежність судді як психологічний чинник судової діяльності / О. К. Черновський // Незалежний суд - гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. (м. Чернівці, 30 травня 2009 р.). - Чернівці : Чернівецький національний університет, 2009. - С. 86-95.

АНОТАЦІЇ

Черновський О. К. Юридико-психологічні особливості розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психологія. - Київський національний університет внутрішніх справ. - Київ, 2010.

У дисертації висвітлені юридико-психологічні аспекти розгляду кримінальної справи суддею. На підставі аналізу чинного кримінально-процесуального законодавства, позицій науковців щодо регулювання провадження кримінальних справ у суді визначені актуальні проблеми юридичної психології в кримінальному судочинстві та психологічний зміст окремих складових частин стадії розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції.

Встановлено загально-психологічні та соціально-психологічні особливості діяльності судді й інших учасників судового розгляду, а також доведена необхідність практичного застосування спеціальних психологічних знань при розгляді кримінальних справ у суді; надано характеристику основних суб'єктів та об'єктів судового розгляду; розкрито сутність та зміст психологічних чинників, що впливають на прийняття суддею рішень у ході судового розгляду кримінальної справи; визначено поняття “правосвідомості судді” як його суб'єктивної реакції на правові норми, тобто сукупність поглядів та ідей, що виражають ставлення до традицій, звичаїв, моральних принципів, норм поведінки, професійних обов'язків, норм права, законності, правосуддя, уявлення про те, що є правомірним і неправомірним.

Ключові слова: судова психологія, судовий розгляд кримінальної справи, психологія учасників кримінального процесу, судово-психологічна експертиза, внутрішнє переконання судді, спеціальні психологічні знання.

Черновский А. К. Юридико-психологические особенности рассмотрения уголовного дела в суде первой инстанции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. - Киевский национальный университет внутренних дел. - Киев, 2010.

В диссертации освещены актуальные юридико-психологические вопросы рассмотрения уголовного дела судьей. На основании анализа действующего уголовно-процессуального законодательства, позиций ученых относительно урегулирования производства уголовных дел в суде определены актуальные проблемы юридической психологии в уголовном судопроизводстве и психологическое содержание отдельных составных частей стадии рассмотрения уголовного дела в суде первой инстанции.

Охарактеризованы общепсихологические и социально-психологические особенности деятельности судьи и других участников судебного рассмотрения, доказана необходимость практического применения специальных психологических знаний при рассмотрении уголовных дел в суде; дана характеристика основных субъектов и объектов судебного рассмотрения; раскрыты сущность и содержание психологических факторов, которые влияют на принятие судьей решений в ходе судебного рассмотрения уголовного дела; определено понятие “правосознание судьи” как его субъективной реакции на правовые нормы, т.е. совокупность взглядов, идей, выражающих отношение к традициям, обычаям, моральным принципам, нормам поведения, профессиональным обязанностям, нормам права, законности, правосудия, представления о том, что является правомерным и неправомерным.

Установлено, что процесс формирования внутреннего убеждения судьи связан с беспрерывными опровержениями сомнений, возникающих при рассмотрении дела, и перерастанием таких сомнений в убежденность, которая характеризует достоверность полученных знаний и готовность действовать в соответствии с этим. На внутреннее убеждение судьи влияет вся полученная в процессе судебного заседания уличающая информация, общественный резонанс преступления, эмоционально-психологическая убежденность участников процесса, психологическое влияние их на суд, личная позиция судьи, его этические взгляды, профессиональное правосознание, требования закона.

Обосновано, что рассмотрение уголовного дела в суде первой инстанции требует от судьи, прокурора и адвоката не только профессиональной подготовки и жизненного опыта, но и общей психологической культуры и специальной психологической подготовки. Деятельность вышеуказанных участников уголовного процесса состоит из познавательных, коммуникативных, социально-конструктивных (воспитательных) и организационных компонентов, имеет свою структуру и содержит психологические элементы. Указанные профессии требуют умения аналитически и логически мыслить, взвешено и критически оценивать исследуемые обстоятельства, совершенства в судебной риторике, способности адекватно психологически влиять на участников судебного заседания.

Аргументирована необходимость привлечения профессионального психолога к рассмотрению уголовного дела в судебном заседании как эксперта, специалиста и консультанта, с целью обеспечения соблюдения гарантий прав участников процесса, принципов уголовного процесса, расширения практики использования психологии в судопроизводстве, существенного усовершенствования судебного процесса, повышения его научного уровня. Использование судьями достижений юридической психологии позволит действовать более дифференцированно и альтернативно при квалификации совершенного, определении процессуального статуса конкретного лица и во время принятия итогового процессуального решения.

Предложено ввести в штат местных и апелляционных судов должность судебного психолога, что существенно повысит качество и эффективность работы судебной системы при рассмотрении уголовных дел.

Ключевые слова: судебная психология, судебное рассмотрение уголовного дела, психология участников уголовного процесса, судебно-психологическая экспертиза, внутреннее убеждение судьи, специальные психологические знания.

Chernovskiy O. K. Legal psychological of trying a criminal case in a court of first authority. - Manuscript.

Dissertation for a Candidate degree in Law in specialty 19.00.06 - legal psychology. - Kyiv National University of Internal Affairs. - Kyiv, 2010.

The dissertation deals with legal-psychological problems of trying a criminal case by a judge. On the basis of analysis of effective criminal-proceeding legislation and the scientists` treating the regulation of trying criminal cases in the court, there are defined actual problems of legal psychology in criminal legal procedure and psychological contents of its separate stages.

The are ascertained general-psychological and social-psychological peculiarities of a judge practice and the practice of other participants of trial also it is proved the necessity of practical application of special psychological knowledge in criminal cases trying in court.

Key words: juridical psychology, juridical trying a criminal case, trial participants psychology, judicial-psychological investigation, interior conviction of a judge, special psychological knowledge.

Размещено на Allbest.ru