Особливості розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів

14

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИННИХ ПОСЯГАНЬ,

ВЧИНЕНИХ НА ҐРУНТІ ПРОПОВІДУВАННЯ ДЕСТРУКТИВНИХ

ІДЕОЛОГІЙ ЧИ ВИКОНАННЯ РЕЛІГІЙНИХ ОБРЯДІВ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата

юридичних наук за спеціальністю

12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика;

судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Білоус І.М.

Київ, 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі криміналістики Національної академії внутрішніх справ України.

Науковий керівник:	доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Гончаренко Владлен Гнатович, Академія адвокатури України, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики.
Офіційні опоненти:	доктор юридичних наук, професор Волобуєв Анатолій Федотович, Харківський навчально-науковий інститут права та масових комунікацій, професор кафедри криміналістики
	кандидат юридичних наук, доцент Біленчук Петро Дмитрович, Київський національний університет ім. Т.Шевченка, доцент кафедри криміналістики

Захист відбудеться 15 лютого 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.122.01 в Академії адвокатури України (01032, Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії адвокатури України (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27).

Автореферат розісланий «14» січня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат юридичних наук, доцент О.П. Кучинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кримінальні справи про злочинні посягання, вчинені на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів, мало розслідуються і направляються до суду в нашій країні. Але це пов'язано, перш за все, не з відсутністю зазначеної категорії злочинів, а з їх високою латентністю.

При цьому треба враховувати, що якщо в УРСР в 60-х роках минулого сторіччя функціонувало лише 29 християнських сект та течій, то зараз, коли після багатьох років атеїзму відродився інтерес до проблем духовного життя, в Україні діє вже більше ста конфесій, напрямів, церков і течій, а загальна кількість релігійних організацій та громад уже перевищує 30 тисяч. При цьому частина з них - це так звані «нові культи», які є деструктивними або відносяться до тоталітарних сект. Сучасні релігійні об'єднання - це не тільки проповідування якихось віровчень, але й активна місіонерська, соціальна, інколи підприємницька діяльність.

Релігія, будучи одним з могутніх важелів управління громадською свідомістю і поведінкою, в силу свого впливу на умонастрій і почуття людей, володіє не тільки значним антикриміногенним, але й криміногенним потенціалом (релігія є, як відомо, найдавнішою ідеологією, і ця ідеологія може бути мотивом вчиненого злочину). Зазначений потенціал полягає у тому, що під впливом релігії люди вчиняють кримінально-карані діяння в силу своєї віри і переконань, які інколи доведені до фанатизму і ґрунтуються не на розумі, а на почуттях. Найбільш яскраво це проявляється в діяльності саме релігійних тоталітарних сект та деструктивних культів.

Значний внесок у дослідження теоретичних питань, пов'язаних з проблемами методики розслідування злочинів, зробили такі вчені-криміналісти України та інших держав, як Ю.П.Аленін, В.П.Бахін, Р.С.Бєлкін, П.Д.Біленчук, В.М.Биков, О.М.Васильєв, А.Ф.Волобуєв, В.К. Гавло, І.Ф.Герасимов, В.Г.Гончаренко, Л.Я.Драпкін, В.Е.Емінов, А.В.Іщенко, О.Н.Колесниченко, В.О.Коновалова, В.С.Кузьмичов, В.К. Лисиченко, В.Г.Лукашевич, І.М.Лузгін, Г.А. Матусовський, М.О.Селіванов, М.Я.Сегай, В.В.Тіщенко, О.О.Хмиров, В.Ю.Шепітько, М.П.Яблоков та ін.

Проте методика розслідування злочинів, які вчиняються на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів, у наш час в Україні практично не розробляється. Питання розслідування цієї категорії злочинів вивчалися радянськими криміналістами: В.В.Клочковим, Б.А.Садурським та деякими іншими, але переважно йдеться про роботи 60-70-х років минулого століття. В останні ж роки вчені-криміналісти (в основному, російські) зверталися лише до окремих рекомендацій щодо розслідування зазначеної категорії злочинів - передусім щодо особливостей розслідування ритуальних вбивств, пов'язаних з діяльністю груп (сект) сатаністів: О.І.Хвиля-Олінтер, О.В.Холопов, М.М.Китаєв, Г.В.Костилева та інші. Однак ґрунтовних робіт із сучасної методики розслідування зазначених злочинів бракує, хоча ці злочини в останні роки, як в Україні, так і у світі набувають поширення. Цей процес супроводжується порушенням незначної кількості кримінальних справ згаданої категорії. В Україні, зокрема, відома кримінальна справа так званого «Великого Білого братства», а інші справи не знаходять свого логічного завершення, не доходять до розгляду у суді і закриваються на стадії досудового слідства. При цьому навіть у зазначеній справі про «Біле Братство» керівники та організатори цієї секти були засуджені лише за порушення громадського порядку та захоплення приміщень Софійського собору.

Аналогічна ситуація складається і в інших країнах СНД. В Росії, наприклад, у 1997-2002 рр. порушено лише 20 кримінальних справ цієї категорії, з яких тільки 9 направлено до суду, де розгляд кількох справ закінчився винесенням виправдувальних вироків.

Треба зазначити, що багато уваги приділено зазначеній темі в працях відомих російських авторів в дореволюційній Росії, де проблемам боротьби з релігійною злочинністю завжди приділяли значну увагу. Про це свідчать монографічні роботи науковців тих часів: Л.С.Бєлогриц-Котляревського, А.А. Левенстіма, Н.Д.Сергієвського, А.А.Чернявського та ін.

Але все це методики, які не відповідають сьогоденню, оскільки, як відомо, поява нових способів вчинення злочинів, зміна контингенту суб'єктів злочинних посягань зумовлює і суттєві зміни в існуючих методиках. Зокрема, Р.С.Бєлкін справедливо зауважує, що у сучасній криміналістиці формування окремих методик здійснюється в тому числі і шляхом удосконалення діючих методик. Це цілком стосується злочинів, які вчиняються на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів, бо суттєві зміни у суспільстві спричинили появу нових для нашої країни тоталітарних сект, деструктивних культів, а відтак і нових способів вчинення злочинів, зміни криміналістичної характеристики таких злочинів, і тому суттєвої зміни усталених з 60-70 рр. ХХ сторіччя методик розслідування.

Усе наведене вище зумовило актуальність обраної теми і вибір основних напрямів її дослідження. Дисертаційна робота являє собою спробу певною мірою заповнити ці прогалини та створити методику розслідування сучасних злочинних проявів діяльності деструктивних культів (злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів).

Мета і завдання дослідження. Аналіз законодавства, літературних джерел та узагальнення слідчої і судової практики дозволяє встановити риси, що характеризують процес розслідування злочинів названої категорії і розробити комплекс практичних рекомендацій щодо сприяння найбільш ефективному їх розслідуванню. Для досягнення цієї мети були поставлені такі взаємопов'язані завдання:

- вивчити слідчу і судову практику для виявлення складностей і особливостей, що виникають під час розслідування;

- на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду визначити види діянь, які утворюють склад злочину, передбаченого ст.181 КК України;

- виокремити і деталізувати обставини, що підлягають встановленню у справах зазначеної категорії;

- розробити найбільш важливі положення методики розслідування злочинів аналізованої категорії, зокрема розкрити зміст елементів криміналістичної характеристики та встановити кореляційні залежності між окремими її елементами;

- визначити особливості порушення кримінальної справи за фактами злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів;

- розробити рекомендації з організації й планування розслідування злочинів цієї категорії; визначити слідчі ситуації початкового етапу розслідування та запропонувати алгоритми їх вирішення;

- виявити особливості проведення окремих слідчих дій ? огляду місця події, допиту свідків, потерпілих та підозрюваних, обшуку, призначення судових експертиз ? та запропонувати криміналістичні рекомендації щодо удосконалення їх проведення;

- визначити особливості проведення тактичних операцій, які є типовими для розслідування справ зазначеної категорії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам Наказу МВС України №755 від 5 липня 2004 р. «Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практику діяльності органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років». Тему дисертацій відбито у плані науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ та плані наукових досліджень кафедри криміналістики.

Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ України 25 вересня 2004 року, протокол №10.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які охоплюють діяльність досудового слідства і дізнання з розслідування злочинних посягань на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів.

Предметом дослідження є особливості розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів, передбачених ст. 181 КК України.

Методологічну основу дисертації становлять положення теорії відображення, теорії пізнання та загальної теорії криміналістики. У процесі дослідження дисертантом проводився системний аналіз окремих нормативних актів; формально-логічний метод використовувався для розробки кримінально-правової характеристики, а методи системно-структурного аналізу та моделювання - для розробки криміналістичної характеристики злочинних посягань, які вчиняються на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів, слідчих ситуацій та алгоритмів їх розв'язання. Застосовувалися також порівняльний, історико-правовий, статистичний та інші методи.

Правовою основою дисертаційного дослідження послужили: Конституція України, кримінальне і кримінальне-процесуальне законодавство України; законодавство, яке регулює діяльність релігійних об'єднань, та інші нормативні акти, що регулюють організацію і діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.

Емпіричну базу склали: результати вивчення і узагальнення 45 кримінальних справ про злочинні посягання, вчинені на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів на території України та Російської Федерації; матеріали про відмову в порушенні кримінальних справ про вчинення зазначених дій, матеріали адміністративної практики, а також досвід автора як слідчого органів внутрішніх справ, у провадженні якого перебували кримінальні справи про злочини, передбачені ст.181 КК України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером та змістом розглянутих питань дисертація є першою в Україні спробою на монографічному рівні викласти методику розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування сучасних деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів. Ступінь новизни полягає в удосконаленні та подальшому розвитку науково-теоретичних розробок щодо розслідування зазначених злочинів.

В дисертації запропоновано низку концептуальних положень, важливих як у теоретичному, так і практичному аспектах:

вперше:

з'ясовано сутність та визначено кримінально-правові прояви злочину, передбаченого ст.181 КК України, як умисні дії, що посягають на порядок створення релігійної організації та проведення релігійної діяльності, яка забезпечує здоров'я громадян, статеву свободу та недоторканість, котрі вчиняються переважно з релігійних мотивів, у вигляді організації релігійної групи (секти) або керівництва нею, коли під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів заподіюється шкода здоров'ю людей або вчиняються дії, пов'язані зі статевою розпустою або з втягуванням неповнолітніх у діяльність релігійної групи;

визначено криміналістичну характеристику сучасних злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів;

визначені типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування названої категорії злочинів, та наведені алгоритми дій слідчого щодо їх вирішення;

визначений перелік обставин, що підлягають встановленню у кримінальних справах вказаної категорії;

окреслені тактичні особливості проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування та запропоновані рекомендації, які сприяють їх ефективності;

удосконалено:

кримінально-правову характеристику діянь, передбачених ст.181 КК України;

дістало подальшого розвитку:

використання деталізації показань під час допиту свідків, потерпілих, підозрюваних та обвинувачених із застосуванням типових переліків запитань та з використанням типових для цих справ тактичних операцій («Спонукання адепта секти до співпраці», «Захист свідка»);

визначено коло судових експертиз, які призначаються в ході розслідування злочинних посягань на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів; запропонований перелік питань для кожного з видів експертиз та криміналістичні рекомендації щодо підготовки матеріалів до їх проведення;

надано рекомендації з використання спеціальних знань під час розслідування зазначеної категорії злочинів.

Теоретична і практична значимість отриманих результатів визначається тим, що на базі основних положень теорії криміналістики, методики розслідування окремих видів злочинів, із врахуванням практичного досвіду слідчих, судової практики, в роботі обґрунтовується концепція і необхідність розробки основних положень методики розслідування сучасних злочинних посягань, які вчиняються на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації розроблена методика розслідування злочинних посягань на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів. Рекомендації, пропозиції, висновки, що сформульовані в роботі, значною мірою поширюють теорію методики розслідування окремих видів злочинів. При цьому робота створює основу для подальшої розробки окремих криміналістичних методик розслідування зазначеної категорії злочинів. Теоретичні та практичні висновки, рекомендації та пропозиції можуть бути використані в лекціях, на семінарських і практичних заняттях з курсу «Криміналістика. Методика розслідування окремих видів злочинів».

Підготовлені методичні рекомендації використовувалися під час розслідування злочинів зазначеної категорії слідчими слідчих підрозділів УМВС України в Вінницькій області.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, що самостійно виконане автором. Особистим внеском здобувача є комплексне дослідження питань особливостей методики розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті діяльності релігійних організацій деструктивного спрямування та викладені на цій основі конкретні рекомендації з узагальненого теоретичного і практичного матеріалу, що можуть бути використані у діяльності правоохоронних органів при розслідуванні цих злочинів.

У дисертації використані три наукові праці, опубліковані у співавторстві: тези трьох доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми сучасної криміналістики» (Сімферополь-Алушта, 19-21 вересня 2002 р.), «Современное состояние и перспективы развития новых направлений судебных экспертиз в России и за рубежом» (Калининград, РФ, 23-24 апреля 2003 г.) і «Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві» (Харків, 14-15 березня 2003 р.) (у співавторстві з Стратоновим В.М, особистий внесок дисертанта ? 50%).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображені у доповідях і повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми сучасної криміналістики» (Сімферополь-Алушта, 19-21 вересня 2002 р.), «Современное состояние и перспективы развития новых направлений судебных экспертиз в России и за рубежом» (Калининград, РФ, 23-24 апреля 2003 г.); «Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві» (Харків, 14-15 березня 2003 р.); ХVIII Міжнародній історико-правовій конференції «Проблеми протидії злочинності: історико-правовий аспект» (АР Крим, 13-17 вересня 2007 р.), Міжнародній науковій конференції «Верховенство права в адвокатській діяльності» (Київ, 14-15 грудня 2007 р.) та ін.

Публікації. Основні пропозиції та висновки дисертаційного дослідження відображено в 10 публікаціях, із яких 6 наукових статей опубліковані у виданнях, що входять до переліку фахових видань ВАК України, та у чотирьох збірниках тез доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, які включають дванадцять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 189 сторінок, з яких основний текст складає 164 сторінки. Список використаних джерел нараховує 245 найменування, викладений на 25 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, наведено відомості про зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, вказані дані про їх апробацію та публікації.

Розділ 1. «Соціально-правова та криміналістична характеристика злочинних посягань, вчинених на ґрунті діяльності релігійних організацій деструктивного спрямування» містить розгляд питань щодо уявлення про деструктивні культи, їх загальної, кримінально-правової та криміналістичної характеристики та щодо обставин, які підлягають доказуванню і складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Загальна характеристика релігійних організацій, діяльність яких побудована на деструктивних ідеологіях» розглянуто зміст понять «секта», «культ», «релігійний злочин». Проведено аналіз робіт, присвячених методиці розслідування злочинів, які вчинені під виглядом проведення релігійних обрядів, що вийшли в СРСР в 60-70 рр. минулого сторіччя та в останні роки.

Зазначається, що численні культи і секти, які з'явилися в останні роки в Україні, мають свій «індивідуальний профіль», але між ними у віровизнавчому відношенні є чимало спільних рис: вони мають невиразний «символ віри», певні доктрини, які формують їхні віровчення, зокрема, віра у власного пророка, навколо якого об'єднуються адепти і який вимагає від них відповідних норм поведінки, в основі яких лежать безоглядна відданість пророку, відділення від решти суспільства, повне підпорядкування його вказівкам, вербування нових прихильників та ін.

Визначені певні кримінологічні ознаки, що характеризують структуру, методи вербування й способи досягнення поставлених цілей керівниками та організаторами релігійних сект; основні положення діяльності сект, що становлять небезпеку для держави, суспільства та окремих громадян. Сформульовано поняття деструктивних ідеологій релігійних організацій - діяльність, що порушує та руйнує нормальну структуру релігійних ідей, поглядів, понять у суспільстві.

У підрозділі 1.2. «Кримінально-правова характеристика злочинів, передбачених ст.181 КК України», розглядаються особливості складу злочину, передбаченого ст. 181 КК України.

Під кримінально-правовим проявом злочину, передбаченого ст.181 КК України, розглядаються умисні дії, що посягають на порядок створення релігійної організації та проведення релігійної діяльності, що забезпечує здоров'я громадян, статеву свободу та недоторканість, які вчиняються переважно з релігійних мотивів, у вигляді організації релігійної групи (секти) або керівництва нею, коли під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів заподіюється шкода здоров'ю людей або вчиняються дії, пов'язані зі статевою розпустою або втягуванням неповнолітніх у діяльність релігійної групи.

У підрозділі 1.3. «Криміналістична характеристика злочинів, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи релігійних обрядів», зазначена характеристика розглядається як ідеальна модель типових зв'язків і джерел доказової інформації, що закономірно формуються, яка дозволяє прогнозувати оптимальний шлях і найбільш ефективні засоби розслідування окремих категорій злочинів.

Досліджено особливості криміналістичної характеристики злочинів, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання обрядів. Вона, зокрема, представлена способом вчинення, особою злочинця і потерпілого, матеріальними і ідеальними слідами та обстановкою, створеною для вчинення злочину.

Зокрема, характеризуючи осіб, які постраждалі від злочинних дій керівників та організаторів релігійних сект, зазначається, що знаходячись під впливом останніх, вони не тільки не бажають давати свідчення, які викривають винних, але й виправдовують їх та активно протидіють розслідуванню справи. Трансформація особистості адептів деструктивних релігійних груп розглядається як спосіб протидії розслідуванню кримінальних справ, де наявний релігійний елемент.

Розглянуті також особливості способу вчинення, особи злочинця, матеріальні і ідеальні сліди та обстановки, створеною для вчинення злочину.

У підрозділі 1.4. «Обставини, що підлягають встановленню», до числа таких обставин, віднесено: обставини виникнення релігійної групи, в якій мало місце посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів; наявність деструктивних ознак культового устрою; обставини, за яких обвинувачений залучив до групи людей (в тому числі факти злочинного втягування неповнолітніх до релігійної групи); обставини посягання на здоров'я людей.

Обґрунтовується необхідність доведення наявності відповідної структури релігійної групи. Зокрема, для сучасних тоталітарних сект характерна наявність своєрідної «бюрократичної надбудови», в якій виділяється група лідерів, що здійснюють стратегічне управління та консолідують зусилля різних членів секти.

Розділ 2. «Початковий етап розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті діяльності релігійних організацій деструктивного спрямування», складається з п'яти підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Особливості порушення кримінальної справи» наводяться найбільш типові ситуації, характерні для справ зазначеної категорії, які тягнуть за собою проведення дослідчої перевірки.

Зазначається, що розслідування таких справ фактично пов'язане з викриттям злочинної групи, яка діє достатньо довгий час; до групи входять адепти, яких поєднує релігійний фанатизм; група є достатньо структурованим закритим об'єднанням, де широко використовують конспірацію, що не дає можливості для виявлення деяких дій її керівників, які приховуються. Це призводить до того, що порушення справ про злочини, які передбачені ст.181 КК, як правило, не пов'язано з заявами потерпілих. Найпоширеним приводом до порушення кримінальних справ названої категорії, зокрема, є отримання інформації від адміністрації медичних закладів про наявність тілесних ушкоджень або важкий стан здоров'я громадян, що є адептами релігійних груп, які звернулись до відповідного закладу.

Наводиться перелік процесуальних дій, які проводяться під час перевірки повідомлень про злочин.

У підрозділі 2.2. «Допит свідків і потерпілих» зазначається, що внаслідок постійної психологічної обробки з боку тоталітарних лідерів в релігійних групах відбувається трансформація групової свідомості її членів і виникають певні моделі групового мислення. Це призводить до руйнації особистості, і типовий психологічний портрет адепта, який час від часу перебуває у стані релігійного екстазу, характеризується екзальтацією, підвищеною сугестивністю, звуженим фокусом самосвідомості, зростаючою залежністю та підсиленим сприйняттям ролі, котру йому нав'язують керівники релігійної групи.

Виділені основні типові групи осіб, що виступають як свідки у таких справах та розглянуті особливості підготовки до допиту свідків та потерпілих, обрання тактичних прийомів допиту (зокрема, для встановлення психологічного контакту), залучення спеціалістів; наводиться перелік питань, які слідчий ставить перед свідками, та ін.

Обґрунтовується необхідність проведення під час розслідування тактичних операцій «Спонукання адепта секти до співпраці» та «Захист свідків». Визначені особливості проведення зазначених операцій.

У підрозділі 2.3. «Слідчий огляд» розглянуто особливості огляду місця події (наводиться перелік найбільш поширених місць події; визначено завдання огляду; обґрунтовується необхідність залучення спеціалістів), речових доказів і документів (друковані книги, брошури, особисті записи, фінансові документи, предмети релігійного культу та ін.), освідування.

Основною метою огляду є підтвердження, що знайдений об'єкт (місце) використовувався під час ритуальних подій, пов'язаних зі спричиненням шкоди здоров'ю потерпілого, або свідчить про належність конкретних осіб до релігійної групи.

Визначено особливості огляду речових доказів та документів.

Освідування часто є невідкладною слідчою дією, оскільки несвоєчасне її проведення може призвести до втрати доказової інформації, ця дія передує проведенню судово-медичної експертизи, оскільки в результаті проведення освідування слідство отримує попередню інформацію (про наявність тілесних ушкоджень, в тому числі давніх; татуювання, яке свідчить про належність особи до релігійної групи, та ін.), яка вимагає призначення відповідної судової експертизи.

У підрозділі 2.4. «Обшук» розглянуто особливості тактики підготовки та проведення цієї слідчої дії.

Обґрунтовується необхідність проведення на початковому етапі розслідування одночасно обшуків у всіх відомих та той момент місцях знаходження предметів або документів, які підлягають вилученню, або знаходження (проживання або роботи) конкретних осіб, кількома слідчими за участю оперативних працівників правоохоронних органів (груповий обшук). Розглянуті особливості підготовки, тактики обшуку, визначено коло предметів, документів, які є предметом обшуку.

У підрозділі 2.5. «Планування розслідування злочинів, передбачених ст. 181 КК України», розглянуто особливості планування розслідування кримінальних справ зазначеної категорії, визначено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та комплекс дій, які здійснюються слідством, залежно від ситуації.

Система загальних версій, які висуваються під час розслідування, охоплює всі можливі варіанти сутності події, зокрема, інформацію про постраждалу особу, про особливості заподіяння шкоди здоров'ю та про приховування постраждалою особою обставин заподіяння такої шкоди. Основною є версія про те, що злочинні наслідки є результатом діяльності керівників релігійної групи, до якої входила постраждала особа, в якій під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів заподіюється шкода здоров'ю людей.

Розділ 3. «Наступний етап розслідування злочинів, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів», розглядає питання взаємодії слідства з органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність; особливості допиту обвинувачених; призначення і проведення судових експертиз.

У підрозділі 3.1. «Організація взаємодії з органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, та використання її результатів» зазначається, що виявлення і розслідування злочинів, передбачених ст.181 КК України із застосуванням лише гласних процесуальних методів без використання можливостей оперативних підрозділів є малоефективним.

Розглянуто форми взаємодії слідчого з суб'єктами Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»: включення оперативних працівників до складу слідчо-оперативної групи або направлення доручення про проведення оперативно-розшукових заходів (з визначенням відповідних спеціальних підрозділів); визначено деякі особливості процесуального закріплення інформації, одержаної в результаті проведення оперативно-розшукових заходів.

У підрозділі 3.2. «Допит обвинувачених (підозрюваних)» розглянуто особливості допиту керівників та організаторів релігійних груп (сект), які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину.

Розглянуто особливості підготовки до допиту: вивчення особи обвинуваченого; одержання інформації від спеціалістів (релігієзнавців, психологів), вивчення матеріалів кримінальної справи та ін. З врахуванням отриманої інформації обирається відповідна тактика допиту (тактичні прийоми, спрямовані на виявлення і викриття неправдивих показань), складається план допиту, визначається перелік і черговість запитань, які слідчий повинен поставити підозрюваному.

У підрозділі 3.3. «Призначення і проведення судових експертиз» розглянуто питання використання слідчим на досудовому слідстві спеціальних знань під час призначення та проведення судових експертиз, які є типовими для зазначеної категорії злочинів.

До типового комплексу експертиз, які призначаються під час розслідування справ про вчинення злочинів, передбачених ст.181 КК України, входять наступні експертизи: судово-медичні (для встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, причини смерті, про стан здоров'я постраждалих); психіатричні (для виявлення психічного розладу особистості, застосування методів психічного впливу на адептів сект та ін.); релігієзнавчі (для виявлення сутності релігійного віровчення секти; встановлення суспільної небезпеки окремих обрядів тоталітарних сект і деструктивних культів тощо); психолінгвістичні (щодо наявності в змісті текстів релігійної літератури явної або прихованої пропаганди релігійної, національної ненависті або екстремізму) та деякі інші. Це надає важливі докази, які викривають винних і є важливою умовою успішного розслідування злочинів.

У висновках дисертації відображено результати, які свідчать про вирішення конкретної наукової задачі, що має значення для теорії криміналістики:

1. Деструктивні ідеології релігійних організацій треба розглядати як діяльність, що порушує та руйнує нормальну структуру релігійних ідей, поглядів, понять у суспільстві.

2. Ефективність протидії протиправним проявам, якими супроводжується діяльність деструктивних культів, пов'язана із необхідністю вироблення відповідної державної політики, реформуванням чинного законодавства (особливо щодо громад, які є підрозділами закордонних центрів) та створення умов для повного інформування населення про деструктивну діяльність, в тому числі й кримінального характеру, різних тоталітарних сект.

3. Кримінально-правовим проявом злочину, передбаченого ст.181 КК України, є умисні дії, що посягають на порядок створення релігійної організації та проведення релігійної діяльності, що забезпечує здоров'я громадян, статеву свободу та недоторканість, які вчиняються переважно з релігійних мотивів, коли під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів заподіюється шкода здоров'ю людей чи впроваджується статева розпуста або відбувається втягування неповнолітніх у діяльність релігійної групи.

4. Оскільки доведення до самогубства в релігійних групах (сектах) часто вчиняється іншими, не передбаченими в диспозиції ст.120 КК засобами, доцільно до ст. 120 КК внести зміни, передбачивши в її диспозиції, поряд з іншими, також «схиляння до самогубства».

5. Структура криміналістичної характеристики злочинів, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання обрядів, може бути представлена способом вчинення, особою злочинця і потерпілого, матеріальними та ідеальними слідами і обстановкою, створеною для вчинення злочину.

6. Особливістю криміналістичної характеристики цієї категорії злочинів є зв'язок між злочинцем і потерпілим, які, як правило, входять в одну релігійну групу (секту), де перший є її керівником або організатором і впливає на поведінку адептів, в результаті чого виникають такі стосунки між ними, які призводять потерпілого до повної психологічної залежності від керівника (організатора).

7. Під час розслідування справ зазначеної категорії доказуванню підлягає фактична наявність злочинної групи: тривалий час її існування; поєднання адептів на ґрунті релігійного фанатизму; наявність достатньої структурованості і закритості секти, де широко використовується конспірація, котра утруднює виявлення деяких дій її керівників.

8. Особливістю порушення кримінальної справи про вчинення злочину, передбаченого ст.181 КК України, є отримання слідством повідомлень про подію з ознаками зазначеного злочину не від осіб, які безпосередньо постраждали в результаті дій керівників та організаторів сект, а з інших джерел (переважно від державних установ), оскільки потерпілі особи в результаті психологічної обробки з боку лідерів секти і відповідної трансформації свідомості не розглядають їх дії як злочинні.

9. Розслідування аналізованої категорії злочинів перебуває в прямій залежності від правильного визначення слідчих ситуацій на початковому етапі, які залежать від трьох головних факторів: 1) чи відразу були виявлені ознаки протиправної діяльності саме релігійної секти; 2) чи відразу слідство мало повні дані про потерпілу особу, про її причетність до діяльності секти; 3) чи відразу слідство мало дані про діяльність тоталітарної секти, яка діє в регіоні і до якої входив потерпілий.

10. Система загальних версій, які висуваються під час розслідування кримінальних справ про злочини, передбачені ст.181 КК України, повинна охоплювати всі можливі варіанти сутності події, яка є предметом розслідування, зокрема, всю наявну у слідства інформацію: про постраждалу особу (зокрема, щодо її причетності до діяльності релігійної групи); про особливості спричинення шкоди здоров'ю та про приховування постраждалою особою обставин заподіяння такої шкоди.

11. Успіх проведення допитів свідків та потерпілих у кримінальних справах, порушених за ознаками злочинів, передбачених ст. 181 КК України, складають: детальна підготовка до допиту; індивідуальний підхід до особи, що допитується з числа адептів релігійної групи; залучення спеціалістів (особливо для здійснення психологічної діагностики лінії поведінки свідків та потерпілих та встановлення з ними психологічного контакту).

12. Під час розслідування, з метою отримання правдивих показань від свідків і потерпілих та викриття винних, обов'язковим є проведення тактичної операції «Спонукання адепта секти до співпраці».

13. Свідки та потерпілі, які залишили релігійну секту та співпрацюють зі слідством, піддаються тиску з боку керівників та активних адептів секти. З метою попередження або подолання зазначеної ситуації протидії розслідуванню проводиться тактична операція «Захист свідка».

14. Огляд місця події проводиться за місцем проведення релігійних заходів, місцем вчинення злочинів, місцем проживання керівників, організаторів та активних адептів секти і є невідкладною слідчою дією, під час якої виявляються сліди злочину, факт існування релігійної групи (секти).

15. Освідування у кримінальних справах про злочини, передбачені ст.181 КК України, є невідкладною слідчою дією, яка, як правило, передує проведенню судово-медичної експертизи, оскільки в результаті проведення освідування слідство отримує попередню інформацію, необхідну для призначення експертизи.

16. Своєчасне проведення заздалегідь підготовлених групових обшуків одночасно у всіх керівників, організаторів та активних учасників релігійної групи є невідкладною слідчою дією, яка суттєво впливає на якість та результативність розслідування злочинів зазначеної категорії.

17. Ефективність розслідування злочинів, передбачених ст. 181 КК України, залежить від своєчасного створення слідчо-оперативної групи, до складу якої, крім слідчих органів внутрішніх справ, включаються і оперативні працівники спецпідрозділів МВС України.

18. Проведення допиту обвинуваченого у кримінальних справах про посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних обрядів чи виконання релігійних віровчень вимагає від слідчого ретельної підготовки, складання плану, заздалегідь продуманих запитань, використання знань спеціалістів (психологів, релігієзнавців), високої професійної культури та знання відповідних тактичних прийомів, які спрямовані на отримання від обвинуваченого (підозрюваного) правдивих показань.

19. Типовий комплекс судових експертиз, які призначаються під час розслідування справ зазначеної категорії, передбачає призначення обов'язкових судових експертиз: судово-медичної і психіатричної, та вкрай необхідних - релігієзнавчої, психолінгвістичної.

20. Під час розслідування кримінальної справи про злочини, передбачені ст. 181 КК України, треба виявляти всі факти злочинної діяльності керівників та організаторів релігійної групи (секти), в тому числі шахрайство, створення «фінансових пірамід», вимагання, заволодіння майном адептів секти, розповсюдження наркотичних засобів та ін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Білоус І.М. Загальна характеристика релігійних організацій, діяльність яких побудована на деструктивних ідеологіях / І.М.Білоус // Вісник Академії адвокатури України. - 2006. - №5. - С.124-130.

2. Білоус І.М. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій / І.М.Білоус // Вісник Академії адвокатури України. - 2006. - №6. - С.136-140.

3. Білоус І.М. Особливості підготовки матеріалів та проведення експертиз у справах про злочинні посягання, вчинені на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів / І.М.Білоус // Вісник Академії адвокатури України. - 2007. - №8. - С.118-121.

4. Білоус І.М. Особливості початкового етапу розслідування злочинів, передбачених ст.181 КК України / І.М.Білоус // Вісник Академії адвокатури України. - 2007. - Вип.9. - С.115-119.

5. Білоус І.М. Особливості проведення експертиз у справах про злочинні посягання, вчинені на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів / І.М.Білоус // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Збірник наукових праць - Харків: Право, 2007. - Вип. 7. - С.137-142.

6. Білоус І.М. Особливості допиту потерпілих і свідків у справах про злочини, передбачені ст.181 КК України / І.М.Білоус // Вісник Академії адвокатури України. - 2008. - Вип.11. - С.113-117.

7. Мінько І.М. Гіпноз як нетрадиційний метод в криміналістиці: проблеми, перспективи / І.М. Мінько, В.М.Стратонов // Актуальні проблеми сучасної криміналістики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (19-21 вересня 2002 р., Сімферополь-Алушта) - Сімферополь: Доля, 2002. - С.216-219.

8. Минько И.Н. К проблемам экспертных технологий в уголовном судопроизводстве / И.Н. Минько, В.Н.Стратонов // Современное состояние и перспективы развития новых направлений судебных экспертиз в России и за рубежом. Материалы международной научно-практической конференции (23-24 апреля 2003 г.). - Калининград, 2003. - С. 282-285.

9. Мінько І.М. Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві / І.М. Мінько, В.М.Стратонов // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (14-15 березня 2003 р., м.Харків). - Харків, 2003. - С.207-211.

10. Білоус І.М. Особливості початкового етапу розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів / І.М.Білоус // Проблеми протидії злочинності: історико-правовий аспект. Матеріали XVIII Міжнародної історико-правової конференції (13-17 вересня 2007р., с. Стерегуще) - Сімферополь: ДОЛЯ, 2008. - С.396-401.

АНОТАЦІЯ

Білоус І.М. Особливості розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. - Академія адвокатури України. - Київ, 2010.

Дисертація є дослідженням, в якому на монографічному рівні досліджені питання розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів. У рукопису визначено загальну характеристику релігійних організацій, діяльність яких побудована на деструктивних ідеологіях, та кримінально-правову характеристику; досліджено елементи криміналістичної характеристики злочину, передбаченого ст.181 КК України; обставини, що підлягають встановленню.

Визначено особливості порушення кримінальної справи; типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування; особливості проведення окремих слідчих дій (слідчий огляд, допит, обшук), підготовки матеріалів та призначення типового комплексу судових експерти, взаємодії слідчого з оперативними підрозділами правоохоронних органів. Результатом дослідження є формування пропозицій, спрямованих на вдосконалення діяльності правоохоронних органів у боротьбі із злочинними посяганнями, які вчинені на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів.

Ключові слова: деструктивні культи, тоталітарні секти, методика розслідування, криміналістична характеристика, проведення окремих слідчих дій, спеціальні знання, взаємодія слідчого з оперативними підрозділами.

АННОТАЦИЯ

Билоус И.Н. Особенности расследования преступных посягательств, совершенных на почве проповедования деструктивных идеологий или исполнения религиозных обрядов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. - Академия адвокатуры Украины. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим проблемам формирования методики расследования уголовных дел о преступных посягательствах, совершенных на почве проповедования деструктивных культов или исполнения религиозных обрядов.

В диссертации на основе обобщения практических материалов и результатов научных исследований приведены результаты комплексного анализа научных основ методики расследования данного вида преступлений, уголовно-правовой характеристики, психологические аспекты характеристики личности преступника, потерпевших и адептов религиозных групп (сект). В работе исследовано содержание основных элементов криминалистической характеристики преступных посягательств, совершенных на почве проповедования деструктивных культов или исполнения религиозных обрядов; способы совершения преступления; типичной обстановки - «следовой картины»; личности преступника и потерпевшего с учетом их психологических особенностей.

Внимание диссертанта сосредоточено на исследовании источников информации, которые используются при формировании элементов криминалистической характеристики преступления.

Проанализированы особенности первоначального этапа расследования преступлений, совершенных на почве проповедования деструктивных культов или исполнения религиозных обрядов; определены обстоятельства, которые подлежат установлению; рассмотрены типичные следственные ситуации.

На основе обобщения следственной практики предложены типичные версии и алгоритм действий следователя относительно разрешения типичных следственных ситуаций.

Рассмотрены особенности подготовки и проведения осмотра места происшествия, допроса, обыска, подготовки материалов и назначения судебных экспертиз, особенности использования при расследовании специальных знаний (психолога, религиоведа); тактические приемы допроса; взаимодействие следствия с органами, которые проводят оперативно-розыскную деятельность. Рассмотрены особенности проведения тактических операций «Понуждение адепта секты к сотрудничеству» и «Защита свидетеля».

Результатом проведенного исследования является формирование криминалистических рекомендаций, направленных на усовершенствование организационно-тактических основ проведения отдельных следственных действий в процессе расследования уголовных дел о преступлениях, совершенных на почве проповедования деструктивных культов или исполнения религиозных обрядов.

Ключевые слова: деструктивные культы, тоталитарные секты, методика расследования, криминалистическая характеристика, проведение отдельных следственных действий, специальные знания, взаимодействие следователя с оперативными подразделениями.

SUMMARY

злочин релігійний кримінальний справа

Bilous I.M. Peculiarities of investigation of criminal actions committed owing to preaching destructive ideologies or carrying out devotions- Manuscript.

Thesis for obtaining candidate's degree in legal science by specialty 12.00.09 - Criminal procedure and criminalistics; forensic expertise; operational and research activities. - Academy of Advocacy of Ukraine, Kyiv, 2010.

This thesis is a research in which at monographic level problems have been analyzed of investigation of criminal actions committed owing to preaching destructive ideologies or carrying out devotions. In the manuscript several of them have been considered, which are: general characteristics of religious organizations of religious organizations with activities based upon destructive ideologies, and their criminal and legal features; criminalistical characteristics elements of the crime in the article 181 of the Criminal Code of Ukraine have been analised, together with the facts of the case subject to finding out.

Procedural elements of the problem have been also defined, such as: peculiarities of bringing an action; typical investigation situations during investigation initial stage; peculiarities of carrying out special investigatory actions (e. g. investigatory examination, questioning, search), records prepairing and prescribing typical complex of forensic examinations, investigator's cooperation with operative units of law machinery. In the result of this research proposals have been introduced in order to improve law machinery activities in combating criminal actions committed owing to preaching destructive ideologies or carrying out devotions.

Key words: destructive cults, totalitarian sects, methods of investigation, criminalistical characteristics, carrying out special investigatory actions, expertise, investigator's cooperation with operative units.

Размещено на Allbest.ru