Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Ярцева Тетяна Олександрівна

Запоріжжя - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор наук з державного управління,

професор Черниш Олена Іванівна,

професор кафедри менеджменту невиробничої сфери

Донецького державного університету управління

(м. Донецьк).

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, доцент

Іваницька Ольга Михайлівна,

завідувач кафедри Інституту лідерства, освітнього законодавства і політики Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка (м. Київ);

кандидат наук з державного управління,

Шилова Валентина Іванівна,

перший заступник директора

Енергодарівського інституту державного та муніципального управління ім. Р.Г. Хеноха „Класичного приватного університету” (м. Енергодар).

Захист відбудеться “30” квітня 2010 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.03 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 125.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “29” березня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради З.О. Надюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Європейський вибір України передбачає інтеграцію у тому числі в загальноконтинентальний освітній і науковий простір. Відповідно до норм міжнародного права та національного законодавства про освіту держава має забезпечити рівний доступ своїх громадян до якісної освіти. Підвищення вимог до якості шкільної освіти, збільшення терміну навчання є загальносвітовою тенденцією, яка реалізується в руслі безперервності освіти ("освіта впродовж життя").

У зв'язку з цим, модернізація регіональних систем освіти - це державне завдання. Мета полягає у створенні механізмів стійкого розвитку регіонального освітнього простору.

Вивченню комплексу проблем, пов'язаних із розвитком освіти в Україні, активно сприяла наукова та науково-практична діяльність Б. Андрушкіна, Д. Богині, Б. Будзана, М. Білінської, В. Буреги, Д. Гвішіаші, Б. Гаврилишина, М. Долішнього, В. Дорофієнка, О. Іваницької, Н. Коломийського, О. Кузьміна, В. Лугового, І. Лукінова, Т. Оболенської, В. Огаренка, С. Опацької, Є. Панченка, О. Поважного, С. Поважного, В. Рибальського, С. Серьогіна, І. Тихомирової, Л. Уманського, С. Ушацького, О. Черниш, С. Чукут, Н. Ушакової, В. Шилової, але успадкована від індустріальної епохи система освіти потребує в умовах глобалізації методологічної переорієнтації з інформативної форми навчання на розвиток особистості людини, визнання її самоцінності, переорієнтації на індивідуально-диференційований підхід до навчання й, відповідно, до оцінювання досягнутих результатів. Саме з новими підходами до формування особистості пов'язано сподівання на випереджальний розвиток нашого суспільства, його інтелектуальний та технологічний прорив у двадцять першому столітті. Інакше Україні не справитися зі стрімким поглибленням технологічної диференціації держав світу, яке є імперативом розвитку цивілізації, та опиниться на її узбіччі.

Все це потребує постійного вдосконалення механізмів державного управління розвитком освіти.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління, за науковою темою № 9.06.01 “Державні механізми регулювання ринку послуг у трансформаційній економіці” (номер держреєстрації 0104U009991). У цих дослідженнях було обґрунтовано необхідність і можливість формування механізмів нових типів взаємозв'язку освіти і суспільства, людини і оточуючої її дійсності, розроблено рекомендації щодо формування основних напрямів удосконалення механізмів державного управління освітою на національному і регіональному рівнях.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення і обґрунтування основних напрямів удосконалення механізмів державного управління розвитком освіти в Україні, а також розробка проекту концепції управління якістю безперервної освіти на прикладі вищого навчального закладу.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі задачі:

досліджено передумови формування концептуальних засад розвитку освіти в Україні і механізмів її реалізації;

уточнено сутнісні характеристики системи освіти як об'єкту державного управління;

розвинуто засади застосування в Україні європейських стандартів освітнього процесу;

проведено аналіз стану і проблем розвитку освіти на національному і регіональному рівнях;

визначено умови та основні шляхи розв'язання проблем в освітній сфері регіону;

запропоновано основні напрями удосконалення механізмів державного управління розвитком освіти в регіоні;

розроблено проект концепції управління якістю безперервної освіти на базі вищого навчального закладу.

Об'єктом дослідження є процеси державного управління розвитком освіти.

Предметом дослідження є механізми державного управління розвитком освіти в Україні на національному та регіональному рівнях та їх удосконалення.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано загальнонаукові методи: аналізу і синтезу - при визначенні концептуальних засад формування управлінського персоналу в освітній галузі; теоретичного узагальнення та порівняння - при розгляді системного підходу у розбудові системи освіти; статистичного аналізу - при визначені проблем функціонування системи освіти на регіональному рівні; залучалися історичний і логічний підходи при розгляді концепції людського капіталу в сучасній системі освіти.

Нормативно-правовою основою концепції розвитку регіональної освіти слугували державні документи: Конституція України, Національна доктрина розвитку освіти, закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про інтелектуальну власність», «Про авторські та суміжні права», постанова Верховної Ради України «Про стан і перспективи розвитку середньої освіти в Україні» (від 09.01.2007 р. №536-У), Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 рр., а також Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» (від 04.07.2005 р. № 1013/2005), Освіта для інноваційних суспільств у XXI столітті, Підсумковий документ саміту «Групи вісімки».

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна виконаної дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні основних напрямів вдосконалення механізмів державного управління розвитком освіти в Україні, спрямованих на нарощування її випереджального потенціалу, підвищення якості освіти і виховання, рівного доступу до здобуття якісної освіти, виконання вимог Болонської декларації.

Найбільш важливими науковими результатами дисертаційної роботи є наступні:

вперше:

визначено методологічну переорієнтацію розвитку освіти з інформативної форми навчання на розвиток особистості людини, визнання її самоцінності, переорієнтацією на індивідуально диференційований підхід до навчання й, відповідно, до оцінювання досягнутих результатів, що, в свою чергу, зумовлює необхідність удосконалення механізмів державного управління розвитком освіти;

удосконалено:

термінологічний апарат функціонування системи освіти як об'єкту державного управління в частині її сутнісних характеристик: система освіти реальна (за походженням), соціальна (за субстанціональною ознакою), велика (за кількістю елементів, що входять до неї), відкрита (за характером взаємодії з зовнішнім середовищем), динамічна (за ознакою мінливості), цілеспрямована (за наявністю цілей), самоврядована (за ознакою управління), складна (за засобом детермінації), що дає змогу сформувати декомпозицію цілей розбудови освіти;

методичний підхід щодо впровадження засад застосування в Україні європейських стандартів освітнього процесу, а саме: зміна пріоритетів щодо інформатизації освіти і, перш за все, середньої освіти; підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, взаємоінтегрованість навчального процесу і проведення наукових досліджень у вищих навчальних закладах, що забезпечує єдність одержання, засвоєння і передачу знань; формування управлінського персоналу в освітній галузі; формування механізмів нових типів взаємозв'язку освіти і суспільства, людини і оточуючої її дійсності;

дістало подальшого розвитку:

комплексний підхід щодо виявлення проблемних питань розвитку освіти в регіоні, визначення і обґрунтування пріоритетів цього розвитку, основних принципів, формулювання головної мети і вибору стратегічних напрямів розвитку освіти в регіоні;

підхід щодо визначення умов, які забезпечують реалізацію концепції розвитку освіти в регіоні, а саме: нормативно-правові як основа правового регулювання розвитку освіти; соціально-педагогічні як система соціально-економічних, культурних та освітніх потреб регіону з урахуванням державно-громадського характеру управління; психолого-педагогічні які є основою виконання науково-методичних вимог підготовки педагогів, викладачів до професійної діяльності в середовищі змін та організаційно-управлінські як основа координації освітніх процесів, здійснення моніторингу якості освіти, забезпечення незалежної експертизи, а також низки нових педагогічних та управлінських технологій;

основні напрями удосконалення механізмів державного управління освітою, такі як: розвиток правових відносин, розвиток дошкільної освіти, розвиток позашкільної освіти, розвиток післядипломної освіти, розвиток соціального захисту учасників освітнього процесу, здорового способу життя, подолання духовної кризи, підготовки і перепідготовки фахівців у сфері європейської інтеграції, демократизації і дебюрократизації| освіти, розвиток матеріально-технічної бази закладів освіти|утворення|;

концептуальні засади управління якістю безперервної освіти на базі вищого навчального закладу, які передбачають суттєво покращити та оптимізувати свою діяльність і підвищити результативність, ефективність роботи, посилити акцент на меті своєї діяльності і досягненні очікувань споживачів, досягти і стабільно підтримувати високу якість своїх послуг для задоволення потреб і вимог споживачів, досягти впевненості, що очікуваної якості досягнуто, і вона постійно підтримується, забезпечити докази для споживачів та потенційних споживачів відносно того, що університет здатний задовольнити їх потреби, відкрити нові можливості або зберегти вже завойовані сегменти ринку послуг у сфері вищої освіти з підготовки та працевлаштування фахівців, отримати визнання з боку замовників через процедуру сертифікації, брати участь у тендерах, у тому числі міжнародних, щодо надання освітянських послуг на вигідних умовах отримання європейської акредитації для програм підготовки фахівців.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в результаті дослідження теоретичні результати і методичні підходи щодо визначення і обґрунтування основних напрямів удосконалення механізмів державного управління розвитком освіти знайшли впровадження на різних рівнях державного управління. Зокрема, практичну цінність мають конкретні рекомендації щодо модернізації освіти в регіоні (акт про впровадження виконкому Донецької міської ради № 14/182-2117 від 23.12.2009).

Крім того, основні теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційного дослідження було використано автором при викладанні студентам Донецького державного університету управління таких дисциплін, як “Менеджмент у невиробничій сфері”, “Управління інформаційними ресурсами”, “Менеджмент організацій соціального захисту”, “Менеджмент в бюджетних галузях” (акт про впровадження Донецького державного університету управління № 192/06 від 25.12.2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторські розробки щодо визначення і обґрунтування основних напрямів вдосконалення механізмів державного управління розвитком освіти в регіоні. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором, і відображають його конкретний внесок в науку державного управління.

Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація наукових досліджень. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та опубліковані в матеріалах наукових конференцій: IV mezinarodni vedecko - praktika konference “Vedf: teoria a praxe - 2008” (м. Прага, 2008 р.); V Всеукраїнська науково-практична конференція “Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного управління соціально-економічним розвитком регіону„ (Донецьк - Святогірськ, 2008 р.); ІV Міжнародна науково-практична конференція „Наука та освіта” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), ІІІ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція „Україна конкурентоспроможна: інноваційний ідеї та рішення” (м. Донецьк, 2008 р.); VI Всеукраїнська науково-практична конференція «Менеджмент-освіта в контексті соціально-економічних перетворень в Україні» (м. Донецьк, 2009 р.).

Публікації. Основні наукові положення і результати дослідження опубліковані в 10 наукових працях (5 статей у збірниках наукових праць, 5 публікації у матеріалах наукових конференцій) загальним обсягом - 2,2 д.а., особисто авторові належить - 1,9 д.а., з них - 6 робіт у фахових виданнях.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 184 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 17 рисунків, 2 таблиці, які наведено на 11 сторінках, 4 додатки - на 34 сторінках. Список використаної літератури складається із 191 джерела, які наведено на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні аспекти переорієнтації системи освіти в умовах глобалізації„ досліджено передумови формування концептуальних засад розвитку освіти в Україні і механізмів її реалізації; уточнено сутнісні характеристики системи освіти як об'єкту державного управління; розвинуто засади застосування в Україні європейських стандартів освітнього процесу.

Доведено, що національна система освіти є найважливішою ланкою виховання свідомих громадян держави, формування освіченої творчої особистості, забезпечення пріоритетності розвитку людини. В той же час, розбудова системи освіти вимагає вирішення ряду проблем, які постають перед нею в умовах формування української державності, культурного та духовного відродження українського народу.

Проблеми освіти відносяться до числа проблем, розробка яких наполегливо потребує застосування системного підходу. За допомогою загальних властивостей та ознак соціальних систем уточнено сутнісні характеристики системи освіти, як об'єкту державного управління, а саме, система освіти реальна (за походженням), соціальна (за субстанціональною ознакою), велика (за кількістю елементів, що входять до неї), відкрита (за характером взаємодії з зовнішнім середовищем), динамічна (за ознакою мінливості), цілеспрямована (за наявністю цілей), самоврядована (за ознакою управління), складна (за засобом детермінації), що дає змогу сформувати декомпозицію цілей розбудови освіти.

Декомпозиція системи може бути здійснена на такі елементи й з такими ступенями свободи, які сприяють досягненню заданого результату. Усі інші елементи й зв'язки неправомірні і не повинні мати місце у системі. Декомпозиція цілі пов'язує цілі з засобами їх досягнення. Це центральна задача системного аналізу. Дерево цілей представляє собою впорядковану ієрархію цілей, яка характеризує їх підпорядкованість і внутрішні взаємозв'язки.

Аналіз цілей показав, що розбудова системи освіти включає в себе 5 рівнів декомпозиції, які характеризуються наступним чином:

1)основна мета реформування системи освіти і науки;

2)доступність і конкурентоспроможність здобуття вищої освіти для кожного;

3)розв'язання проблеми стабільності і обґрунтованого фінансування вищих навчальних закладів;

4) забезпечення необхідного рівня підготовки спеціалістів, що здатні до ефективної професійної діяльності, до швидкої адаптації в умовах інноваційного розвитку, що володіють технологіями у своїй спеціальності, вмінням використовувати отримані знання при розв'язанні професійних задач;

5) формування культурної свідомості у процесі інтеркультурної освіти і виховання як прояву комунікативної раціональності, що є цілісним стійким соціально-психологічним утворенням, включає толерантність, повагу до інших поглядів, культур, релігій, вміння спілкуватися й адаптуватися в полі культурному середовище.

Використання системного підходу до розбудови освіти в Україні дозволяє сформулювати головну мету її реформування, а саме: створення національної системи освіти на нових законодавчих та методологічних засадах, досягнення принципово нового рівня якості підготовки фахівців, збереження досягнень минулого та одночасне приведення системи у відповідність із нинішніми економічними можливостями і потребами держави, з необхідністю зміцнення і розвитку демократії, а також дозволяє конкретизувати заходи щодо вирішення проблем освітньої галузі. В дослідженні визначено, що одним із основних заходів розбудови освіти в Україні є необхідність зміни пріоритетів щодо інформатизації загальної середньої освіти в Україні. Це не тільки зміна поглядів на комплектацію комп'ютерних класів для сільської місцевості, вирішення проблеми комп'ютеризації закладів освіти малих міст. Найбільш важливим у сучасних умовах є забезпечення кожного загальноосвітнього навчального закладу хоча б одним сучасним комп'ютером, підключеним до мережі Інтернет. Це прискорить створення освітніх електронних мереж, надасть можливість отримувати значні обсяги інформації, брати участь в Інтернет-олімпіадах тощо, що в результаті приведе до вирівнювання шансів учнів сільських і міських закладів освіти, розширить можливості вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо отримання інформації. Основним показником комп'ютеризації загально освітніх навчальних закладів повинна стати кількість учнів на один сучасний комп'ютер. Разом з тим основною умовою прискорення темпів інформатизації загальної середньої освіти є підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Цей процес повинен мати масовий характер.

У другому розділі “Аналіз механізмів державного управління освітою на національному та регіональному рівнях” проведено аналіз стану і проблем розвитку освіти на національному і регіональному рівнях; визначено умови та основні шляхи розв'язання проблем в освітній сфері регіону, проаналізовано діючі механізми державного управління освітою на національному та регіональному рівнях.

Доведено що, вирішальними чинниками розвитку системи освіти на національному та регіональному рівнях, розгалуженості мережі закладів освіти всіх профілів, типів і рівнів акредитації є тенденції щодо розвитку демографічної ситуації і формування контингентів учнів і студентів. З урахуванням цієї демографічної ситуації, а також тенденцій до зростання частки дітей дошкільного віку можна прогнозувати відповідне збільшення контингенту вихованців дошкільних закладів освіти, що наведено на рисунку 1 (тис.чол.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Народжуваність за роками (Донецька обл.)

Наслідком зменшення народжуваності стало також скорочення контингенту учнів, що показано на рисунку 2 (тис.чол.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Контингент учнів першого класу (Донецька обл.)

Кількість випускників 9-х класів, які отримають базову середню освіту наведено на рисунку 3 (тис.чол.).

За останні п'ять років склалася тенденція, згідно з якою 65% випускників 9-х класів продовжують отримувати повну загальну середню освіту в 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів, а 35% продовжують навчання в професійно-технічних та вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3. Кількість випускників 9-х класів, які отримають базову середню освіту (Донецька обл.)

Аналіз кількості випускників 9-х класів, які продовжать навчання в професійно-технічних і вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації у наступні десять років наведено на рисунку 4 (тис.чол.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.4. Кількість випускників 9-х класів, які продовжать навчання в професійно-технічних і вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації у наступні десять років (Донецька обл.)

Друга частина контингентів учнів професійно-технічних і студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації формується за рахунок випускників навчальних закладів, які отримали повну загальну середню освіту. Кількість таких випускників у наступні десять років наведено на рисунку 5 (тис.чол.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5 Випускники, які отримали повну загальну середню освіту (Донецька обл.)

У 2012 році не буде випускників денних загальноосвітніх навчальних закладів, тому що учні 11 класів, вперше продовжать своє навчання в 12 класі для отримання повної загальної середньої освіти. В результаті аналізу, визначено що вирішальним чинником дотримання принципу рівного доступу до якісної освіти є забезпечення функціонування оптимальної мережі середніх загальноосвітніх навчальних закладів, достатньої для задоволення потреб населення у високоякісних освітніх послугах (рис.6).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.6. Мережа загальноосвітніх середніх закладів освіти (Донецька обл.)

Для забезпечення рівного доступу учнів до якісної освіти велику роль відіграє налагодження регулярного підвезення учнів до опорних шкіл, особливо в сільській місцевості. Однією з ключових умов реформування загальної середньої освіти в регіоні є введення профільного навчання, що передбачає врахування потреб економіки і соціальної сфери регіону, нахилів і здібностей учнів, створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення.

Профільне навчання спрямоване на формування єдиної життєвої, наукової, культурної та професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальшу фахову підготовку, самовдосконалення та самореалізацію, конкурентоспроможність кожного випускника загальноосвітнього закладу на ринку праці. державний управління розвиток освіта

Встановлено, що розвиток економіки регіону вимагає комплексно-змістової перебудови професійно-технічної освіти. Найбільш оптимальними напрямами такої перебудови вважається оновлення змісту навчання, оновлення навчально-матеріальної бази ПТНЗ, адаптація інженерно-педагогічних працівників до нових державних стандартів. Розвиток професійно-технічної освіти обумовлений стратегічними напрямами, які покладені в основу програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року.

В результаті аналізу визначено чинники, які негативно впливали на стан та розвиток вищої освіти в регіоні: обмежене фінансування вищої освіти і науки з державного та відсутність фінансування з місцевих бюджетів; зниження престижу педагогічної та наукової праці, відтік творчої молоді в інші галузі економіки, старіння науково-педагогічних кадрів; порушення партнерських зв'язки підприємств та організацій з ВНЗ; демографічні процеси в області мали регресивний характер, що призвело до зменшення кількості абітурієнтів ВНЗ.

Обґрунтовано суть змін післядипломної освіти, яка полягає у заміні діючої моделі на нову, динамічну модель, здатну до саморозвитку й оновлення, в якій система післядипломної освіти стає провідною складовою навчання впродовж життя, наповненою інноваційним змістом.

Доведено, що спрямованість системи освіти лише на засвоєння системи знань, яка була традиційною й виправданою ще кілька десятиріч тому, уже не відповідає сучасному соціальному замовленню, що вимагає виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти в розв'язанні соціальних, виробничих та економічних завдань. Вирішення цих завдань потребує істотної активізації самостійної й продуктивної діяльності школярів та молоді, розвитку їхніх особистісних якостей і творчих здібностей, умінь самостійно здобувати нові знання й розв'язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства.

Запропоновано компетентнісний підхід з метою формування життєспроможної самодостатньої особистості, який включає такі напрями: соціальний, загальнокультурний, здоров'єзберігаючий, громадянський, інформаційний, підприємницький, пізнавальний, а також шляхи його реалізації.

Визначено, що реалізацію концепції розвитку освіти в регіоні повинні забезпечувати такі умови: нормативно-правові як основа правового регулювання розвитку освіти; соціально-педагогічні як система соціально-економічних, культурних та освітніх потреб регіону з урахуванням державно-громадського характеру управління; психолого-педагогічні які є основою виконання науково-методичних вимог підготовки педагогів, викладачів до професійної діяльності в середовищі змін та організаційно-управлінські як основа координації освітніх процесів, здійснення моніторингу якості освіти, забезпечення незалежної експертизи, а також низки нових педагогічних та управлінських технологій.

У третьому розділі “Основні напрями удосконалення механізмів державного управління освітою на національному та регіональному рівнях” запропоновано основні напрями удосконалення механізмів державного управління розвитком освіти в регіоні, розроблено проект концепції управління якістю безперервної освіти на базі вищого навчального закладу.

Визначено, що зміна пріоритетів і цінностей освіти в Україні та регіонах зумовлена переходом від індустріального виробництва до науково-інформаційних технологій, що змінює всі аспекти життя і діяльності суспільства в цілому і окремої людини зокрема. У зв'язку з цим запропоновано ряд пріоритетів розвитку освіти Донецької області, основні принципи цього розвитку, а також стратегічні напрями розвитку освіти.

Реалізація стратегічних напрямів розвитку освіти в регіоні потребує формування механізмів стійкого розвитку регіонального освітнього простору в таких напрямах: вирішення правових проблем; вирішення політичних, соціально-економічних проблем освіти; реалізація соціального захисту учасників учбово-виховного процесу; подолання духовної і моральної кризи суспільства; демократизація і дебюрократизація| освіти|утворення| і учбово-виховного процесу; зміцнення матеріально-технічної бази закладів освіти; розвиток дошкільної освіти на період до 2025 року; розвиток післядипломної освіти; розвиток позашкільної освіти на 2010 - 2025 роки.; формування здорового способу життя. Потребує удосконалення механізми державного управління розвитком освіти у такому важливому напряму як забезпечення органів державної влади і органів місцевого самоврядування висококваліфікованими фахівцями, спроможними розробляти і реалізовувати державну політику європейської інтеграції, сприяти інноваційним процесам у суспільстві для утвердження соціальної справедливості, демократії, забезпечення прав і свобод людини, сталого розвитку на основі світових і європейських стандартів.

Обґрунтовано напрями вдосконалення механізмів державного управління підготовкою, перепідготовкою і підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції України на 2010-2012 роки такі як: формування оптимальної мережі вищих навчальних закладів і закладів післядипломної освіти, структури й обсягів підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції; досягнення необхідного рівня кадрового забезпечення органів державної влади й органів місцевого самоврядування фахівцями з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а саме 25% фахівців, що становитиме на період закінчення програми близько 70 тисяч осіб, від загальної кількості державних службовців, яких на кінець 2008 року налічувалось 265703 особи; удосконалення механізму забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування фахівцями, здатними компетентно і відповідально на державному, регіональному і місцевому рівнях виконувати завдання з реалізації стратегії України по європейській інтеграції.

В роботі розроблено проект концепції управління якістю безперервної освіти на базі вищого навчального закладу, який передбачає, що управління якістю безперервної освіти не можливо без зміни організаційно-правової діяльності університету у напрямку підвищення самостійності і відповідальності структурних підрозділів ВНЗ щодо роботи в умовах переходу України до загальносвітового освітнього простору, який включає необхідність забезпечення стандартизації якості безперервної освіти. Базовою основою внутрішніх стандартів з управління якістю діяльності університету повинен бути міжнародній стандарт серії ДСТУ ISO 14000, який вимогає стандартизацію усіх процесів діяльності університету, як цілісної системи відповідно до його місії. Система безперервної освіти на базі вищого навчального закладу забезпечується його структурою (рис.7):

Навчально-науковий комплекс „Донбас-менеджмент”

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7. Структура системи безперервної освіти на базі вищого навчального закладу

Визначено, що основними напрямами ефективного впровадження концепції безперервного навчання є:

укладання договорів із підприємствами на навчання співробітників: перепідготовку та підвищення кваліфікації;

впровадження технології дистанційного навчання у навчальний процес для широкого охоплення різних категорій потенційних споживачів освітніх послуг;

забезпечення можливості слухачам системи навчання протягом життя вільно обирати навчальні дисципліни шляхом впровадження гнучких навчальних планів та враховувати попереднє навчання при загальному введенні кредитно-модульної системи навчання;

утворення навчальних науково-виробничих комплексів на базі об'єднання середніх, вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації з метою створення умов для більш повного задоволення потреб у навчанні протягом життя з отриманням освітніх послуг із підвищення кваліфікації та перепідготовки різними верствами населення за широким спектром спеціальностей.

ВИСНОВКИ

Розроблені у дисертаційній роботі теоретико-методологічні підходи і практичні рекомендації щодо визначення напрямів удосконалення механізмів державного управління розвитком освіти в Україні дозволили отримати такі результати.

1. Входження України у світовий освітній простір, приєднання до Болонського процесу зумовлюють необхідність модернізації вітчизняної освіти, яка спрямовується на утвердження патріотизму і загальнолюдських цінностей, стимулювання інновацій в освітній політиці з метою подальшого розвитку системи освіти, підвищення її ефективності, що, в свою чергу, потребує постійного удосконалення механізмів державного управляння розвитку освіти.

2. Передумовою формування концептуальних засад розвитку освіти визначено методологічну її переорієнтацію розвитку освіти з інформативної форми навчання на розвиток особистості людини, визнання її самоцінності, переорієнтацією на індивідуально диференційований підхід до навчання й, відповідно, до оцінювання досягнутих результатів, що, в свою чергу, зумовлює необхідність удосконалення механізмів державного управління розвитком освіти.

3. Уточнено сутнісні характеристики системи освіти, а саме система освіти реальна (за походженням), соціальна (за субстанціональною ознакою), велика (за кількістю елементів, що входять до неї), відкрита (за характером взаємодії з зовнішнім середовищем), динамічна (за ознакою мінливості), цілеспрямована (за наявністю цілей), самоврядована (за ознакою управління), складна (за засобом детермінації), на основі яких можна сформувати декомпозицію цілей розбудови освіти, з урахуванням підцілей і включення їх як складових цілей більш високого порядку, що, в свою чергу, дає можливість сформулювати основну мету реформування системи освіти - створення національної системи освіти на нових законодавчих та методологічних засадах, досягнення принципово нового рівня якості підготовки фахівців, збереження досягнень минулого та одночасне приведення системи в відповідність із нинішніми економічними можливостями і потребами держави з необхідністю зміцнення і розвитку демократії .

4. Виходячи з концептуальних принципів Болонської декларації реформування освіти і системного підходу розвинуто засади застосування в Україні європейських стандартів освітнього процесу, а саме: зміна пріоритетів щодо інформатизації освіти і, перш за все, середньої освіти; підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, взаємо інтегрованість навчального процесу і проведення наукових досліджень у вищих навчальних закладах, що забезпечує єдність одержання, засвоєння і передачу знань; формування управлінського персоналу в освітній галузі; формування механізмів нових типів взаємозв'язку освіти і суспільства, людини і оточуючої її дійсності.

5. Проведений аналіз стану і проблем розвитку освіти на національному і регіональному рівнях виявив проблемні питання цього розвитку, у зв'язку з чим визначено і обґрунтовано пріоритети цього розвитку, основні принципи, головну мету і вибір стратегічних напрямів розвитку освіти в регіоні, що, в свою чергу, дозволило визначити і обґрунтувати основні напрями удосконалення механізмів державного управління розвитком освіти в регіоні.

6. Визначено умови та шляхи розв'язання проблем в освітній сфері регіону, а саме нормативно-правові як основа правового регулювання розвитку освіти; соціально-педагогічні як система соціально-економічних, культурних та освітніх потреб регіону з урахуванням державно-громадського характеру управління; психолого-педагогічні які є основою виконання науково-методичних вимог підготовки педагогів, викладачів до професійної діяльності в середовищі змін та організаційно-управлінські як основа координації освітніх процесів, здійснення моніторингу якості освіти, забезпечення незалежної експертизи, а також низки нових педагогічних та управлінських технологій.

7. Запропоновано основні напрями удосконалення механізмів державного управління освітою, такі як: розвиток дошкільної освіти, розвиток позашкільної освіти, розвиток післядипломної освіти, розвиток соціального захисту учасників освітнього процесу, здорового способу життя, подолання духовної кризи, підготовки і перепідготовки фахівців у сфері європейської інтеграції, демократизації і дебюрократизації| освіти|утворення|.

8. Розроблено проект концепції управління якістю безперервної освіти на базі вищого навчального закладу, яка передбачає суттєво покращити та оптимізувати свою діяльність і підвищити результативність, ефективність роботи, посилити акцент на меті своєї діяльності і досягненні очікувань споживачів, досягти і стабільно підтримувати високу якість своїх послуг для задоволення потреб і вимог споживачів, досягти впевненості, що очікуваної якості досягнуто, і вона постійно підтримується, забезпечити докази для споживачів та потенційних споживачів відносно того, що університет здатний задовольнити їх потреби, відкрити нові можливості або зберегти вже завойовані сегменти ринку послуг у сфері вищої освіти з підготовки та працевлаштування фахівців, отримати визнання з боку замовників через процедуру сертифікації, брати участь у тендерах, у тому числі міжнародних, щодо надання освітянських послуг на вигідних умовах отримання європейської акредитації для програм підготовки фахівців.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Ярцева Т.О. Аналіз залучення іноземних інвестицій в систему освіти України за останні роки / Т.О. Ярцева // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: збірник наукових праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2007. - т. VІІІ, вип. 90, серія „Державне управління”. - С. 284-290.

2. Ярцева Т.О. Про деякі аспекти розвитку механізмів державного управління освітою в регіоні / Т.О. Ярцева // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: збірник наукових праць ДонДУУ. - Донецьк, ДонДУУ, 2008. - том ІХ, вип. 95, серія „Державне управління”. - С. 305-314.

3. Ярцева Т.О. Системний підхід в державному управлінні освітою / Т.О. Ярцева // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: збірник наукових праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2008. - т. IX, вип. 97, серія «Державне управління». - С. 214-219.

4. Ярцева Т.О. Передумови формування системи управління загальною середньою освітою в Україні / Т.О. Ярцева // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: збірник наукових праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2009. - т. Х, вип. 117, серія „Державне управління”. - С. 331-336.

5. Ярцева Т.О. Значення освіти та науки для економічного розвитку України та джерела їх фінансування / Т.О. Ярцева, І.О. Купріянова // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: збірник наукових праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2009. - т. Х, вип. 132, серія „Державне управління”. - С. 296-304.

Особистий внесок: обґрунтовано значення освіти та науки економічного розвитку України.

Друковані праці наукових конференцій

6. Ярцева Т.О. Державна політика щодо ролі вищої освіти в підготовці молоді до майбутньої професійної діяльності / Т.О. Ярцева // Veda: teorie a praxe - 2008: IV mezinarodni vedecko-praktka conference. - Dil 9. Historie. Politicke vedy. Administrativa: Praha. Publishing House „Education and Science”. - С. 80-82.

7. Ярцева Т.О. Система освіти України: проблеми та шляхи вирішення / Т.О. Ярцева, Є.Ю. Арутюнова // Україна конкурентоспроможна: інноваційний ідеї та рішення: ІІІ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція. - Донецьк: „ВІК”, 2008. - С.75-76.

Особистий внесок: визначено шляхи вирішення проблем у системі освіти України.

8. Ярцева Т.О. Створення державної системи управління зайнятістю й сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів / Т.О. Ярцева, В.І. Токарева // Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного управління соціально-економічним розвитком регіону: V Всеукраїнська науково-практична конференція, 22-24 квітня 2008р., м. Слов'янськ. -Донецьк: ДонДУУ, 2008. - С. 161-164.

Особистий внесок: запропоновано створення державної системи управління зайнятістю випускників вищих навчальних закладів.

9. Ярцева Т.О. Про деякі аспекти організації діяльності по наданню платних освітніх послуг / Т.О. Ярцева // Научные достижения-2008: ІV Международная научно-практическая конференция. - Днепропетровск: Наука и образование, 2008. - Том 7. Экономические науки. Государственное управление. - С. 38-40.

10. Ярцева Т.О. Пріоритети та принципи розвитку освіти в регіоні / Т.О. Ярцева // Менеджер. - 2009. - № 3 (49). - С. 173-174.

АНОТАЦІЯ

Ярцева Т.О. Механізми державного управління розвитком освіти в Україні. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління - Класичний приватний університет Міністерства освіти і науки України, Запоріжжя, 2010.

У дисертації використано такий науковий напрям дослідження як „системний підхід”, за допомогою якого визначено сутнісні характеристики системи освіти як об'єкту державного управління, сформовано декомпозицію цілей розбудови вищої освіти в Україні, яка дозволила конкретизувати заходи щодо вирішення проблем в освітній галузі. Досліджено концептуальні засади формування управлінського персоналу в освітній галузі, обґрунтовано необхідність і можливість формування механізмів нових типів взаємозв'язку освіти і суспільства, людини і оточуючої її дійсності, що передбачає створення системи безперервної багаторівневої освіти із визначенням змісту функцій та умов спільної діяльності відповідних структурних підрозділів. Запропоновано головні принципи формування таких механізмів.

Ключові слова: механізми державного управління, системний підхід, декомпозиція, безперервна освіта, європейська інтеграція, гуманізація, інформатизація, якість освіти.

АННОТАЦИЯ

Ярцева Т.А. Механизмы государственного управления развитием образования в Украине. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления- Классический частный университет, Министерства образования и науки Украины, Запорожье, 2010.

В диссертации использовано такое научное направление исследования как „системный подход”, с помощью которого определены сущностные характеристики системы образования как объекта государственного управления, сформирована декомпозиция целей перестройки высшего образования в Украине, которая позволила конкретизировать мероприятия по решению проблем в образовательной отрасли и определить основную цель реформирования системы образования и науки, которая может быть сформулирована как создание национальной системы образования на новых законодательных и методологических принципах, достижение принципиально нового уровня качества подготовки специалистов, сохранения достижений прошлого, и одновременное приведение системы в соответствие с нынешними экономическими возможностями и потребностями государства, с необходимостью укрепления и развития демократии.

Рассмотрен вопрос решения проблемы интеграции науки и образования в университетах при отсутствии опыта и законодательного, нормативно- правового обеспечения, который нуждается в скоординированных на государственном уровне действиях центральных органов исполнительной власти, Национальной и отраслевых академий наук, что может быть обеспечено путем разработки государственной целевой программы, которая дает возможность развить принципы применения европейских стандартов в образовательном процессе.

Исследованы концептуальные принципы формирования управленческого персонала в образовательной отрасли, которые предусматривают внедрение системы проектирования учебно-воспитательного процесса: психолого-педагогическая диагностика исходного состояния объекта и психолого-педагогической деятельности; социально психологическая диагностика психолого-педагогической ситуации функционирования объекта; определение и обоснование педагогических путей влияния на процесс достижения желаемого состояния объекта с конкретизацией педагогических заданий; прогнозирование динамики активности объекта педагогической регуляции и динамики его изменений под воздействием педагогической активности, определения этапов контрольной диагностики; организация деятельности объекта; мониторинг (отслеживание) динамики активности объекта педагогического управления; текущая регуляция и коррекция путей управления учебно-воспитательным процессом; итоговая диагностика уровня состояния объекта, сопоставления его, с прогнозируемым, разрабатывание проекта на новый этап развития объекта.

Обоснована необходимость и возможность формирования механизмов новых типов взаимосвязи образования и общества, человека и окружающей ее действительности, которая предусматривает создание системы непрерывного многоуровневого образования с определением содержания функций и условий совместной деятельности соответствующих структурных подразделений, которая даст возможность: заключать договоры с предприятиями на учебу сотрудников: переподготовку и повышение квалификации; внедрять технологии дистанционной учебы в учебный процесс для широкого охватывания разных категорий потенциальных потребителей образовательных услуг; обеспечивать возможность слушателям системы обучение в течение жизни свободно избирать учебные дисциплины путем внедрения гибких учебных планов и учитывать предыдущую учебу при общем введении кредитно-модульной системы учебы; образовывать учебные научно-производственные комплексы на базе объединения средних, высших учебных заведений разных уровней аккредитации с целью создания условий для более полного удовлетворения потребностей в обучении в течение жизни с получением образовательных услуг из повышения квалификации и переподготовки разными слоями населения за широким спектром специальностей.

Предложены главные принципы формирования таких механизмов и определенно основные направления их усовершенствования..

В контексте реформирования системы образования Украины и ее интегрирования в европейское образовательное пространство|простор| определены основные шаги относительно создания системы непрерывного образования, такие как применение специализации, стажировки и долгосрочного повышения квалификации; расширение перечня специальностей, по которым ведется переподготовка; расширение сети региональных учебных центров с применением эллементов дистанционной формы обучения; разработка и внедрение кредитно-модульной системы в преддипломную и последипломную подготовку.

Ключевые слова: механизмы государственного управления, системный подход, декомпозиция, непрерывное образование, европейская интеграция, гуманизация, информатизация, качество образования.

ANNOTATION

Yarceva Т.О. Mechanisms of the state administration of education development in Ukraine. Manuskript.

Thesis for the scientific degree of Candidate of Science on public administration on specialty 25.00.02.- mechanisms of state governance.- Classical private University.- Zaporizhya, 2010.

In the thesis a system approach method as a main tool of research is used. With the help of this method the characteristics of education system as an object of state administration are defined. The goals of higher education development in Ukraine were decomposed. Decomposition allowed to clarify the measures needed to be taken in order to solve the problems in the education field. The concept of management personnel development in the education is analyzed. A necessity and possibility to develop new types of links between society and education, human and environment are proved. These new links imply development of the life-long multilevel learning system and defining the functions and conditions of joint activity of the corresponding structural departments. The main principles of development of such mechanisms are proposed.

Key words: tools of state administration, system approach, decomposition, life-long learning, European integration, humanization, informatization, quality of education.

Размещено на Allbest.ru