Механізми забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров’я: державно-управлінський аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

25.00.02 - механізми державного управління

Механізми забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я: державно-управлінський аспект

Петрова Світлана Василівна

Одеса 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - кандидат медичних наук, доцент ЛІТВАК Акім Ізраїльович, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, доцент кафедри управління охороною здоров'я та валеології.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор КАРАМИШЕВ Дмитро Васильович, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри менеджменту;

доктор наук з державного управління, доцент ПАХОМОВА Тетяна Іванівна, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри державного управління і місцевого самоврядування.

Захист відбудеться "23" квітня 2010 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.863.01 в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 22, к.212.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 22).

Автореферат розісланий «23» березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М. Безверхнюк

1. Загальна характеристика роботи

управління державний мотивація медичний

Актуальність теми. Охорона здоров'я - один із пріоритетних напрямків державної діяльності, мета якої - збереження здоров'я нації. Її досягнення може бути забезпечене завдяки зусиллям працівників системи охорони здоров'я. Проте, зрозуміло, що для досягнення цілей будь-якої організації, її персонал повинен бути мотивованим.

У процесі глобалізації виявилися негативні риси ринкової економіки, найважливішими з яких є нерівномірний розподіл економічних благ, умов працевлаштування, отримання послуг у таких соціальних сферах, як охорона здоров'я, освіта, соціальний захист. Тому наразі одним із найважливіших чинників функціонування і розвитку системи охорони здоров'я є управлінська діяльність. Держава визначає і формує політику охорони здоров'я в Україні, забезпечує її реалізацію, гарантує громадянам отримання якісної медичної допомоги. Саме органи державної влади здійснюють зовнішнє регулювання медичної галузі, встановлюючи межі і правила для управлінців державних медичних закладів. Мотивація працівників системи охорони здоров'я є інтегрованим результатом управлінських функцій, що реалізуються органами державної влади. В умовах формування ринкових відносин в Україні, коли результати діяльності суб'єктів управління взаємопов'язані, залежать від чіткості і злагодженості дій кожного з акторів, питання розробки і впровадження державного регулювання мотиваційних процесів в системі охорони здоров'я має входити до сфери найважливіших державних інтересів.

Тим часом в Україні ще не вдалося досягти такого рівня мотивації працівників системи охорони здоров'я, за якого б вони забезпечували ефективне та якісне її функціонування. За умови кризового стану системи охорони здоров'я, створення конкурентного середовища серед медичних працівників, спостерігається високий рівень корупції серед працівників галузі та низька якість надання медичних послуг населенню. Створені та впроваджені за роки незалежності механізми державного управління, які регулюють процеси мотивації персоналу в системі охорони здоров'я, майже не діють в частині економічного, соціального і правового захисту медичних працівників.

Усе це обумовлює потребу в дослідженні сучасного стану та перспектив розвитку механізмів забезпечення мотивації працівників системи охорони здоров'я, пошуку дієвих державно-управлінських засобів впливу на стан мотивації працівників різних структурно-функціональних груп медичної галузі для підвищення результативності їх діяльності з орієнтацією на світові стандарти. Відтак, актуальність теми дослідження визначається насамперед об'єктивними процесами розвитку й модернізації системи охорони здоров'я, потребами суспільства у підвищенні якості надання медичних послуг та ефективності діяльності працівників галузі.

Важливе теоретико-методологічне значення для дисертаційного дослідження мали фундаментальні праці ряду вітчизняних дослідників - З.Гладун, В.Загороднього, С.Козуліної, О.Корвецького, В.Лехан, В.Мегідь, Н.Нижник, Я.Радиша, О.Шаптала; щодо мотиваційної сфери, то на особливу увагу заслуговують праці А. Маслоу, М.МакКлелланда, Д.Аткінсона, Л.Верещагіна, І.Кареліна, О.Віханського, І.Ільїна, В.Леонтьєва, А. Колота,
В. Здравомислова, В. Ядова.

Проте, незважаючи на широке коло ґрунтовних наукових розвідок, комплексного дослідження проблематики мотивації працівників системи охорони здоров'я ще не здійснено і, незважаючи на очевидну організаційну, економічну і соціальну доцільність, залишається проблемним і малодослідженим завданням, що не сприяє подоланню кризи та організації медичної галузі як системи.

Викладене вище і зумовило вибір теми дослідження, визначило його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в межах планової науково-дослідної теми кафедри управління охороною здоров'я та валеології Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України «Модернізація професійного навчання державних службовців як пріоритетний напрямок професіоналізації державної служби: регіональний аспект» (№ ДР 0108U001313), участь автора як виконавця полягала в аналізі законодавчої бази з питань державного регулювання мотивації працівників системи охорони здоров'я, дослідженні механізмів державного управління з цієї проблематики, а також у формулюванні висновків щодо напрямів їх удосконалення.

Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування комплексного механізму державного забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я та визначення умов його впровадження у практику.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

- дослідити науково-теоретичні та організаційно-правові засади використання механізмів державного забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я;

- уточнити змістовні та сутнісні характеристики понять: «механізми державного управління охороною здоров'я», «мотивація працівників», «зовнішня і внутрішня мотивація», а також низки інших ключових дефініцій дослідження;

- здійснити аналіз законодавчої бази з питань забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я;

- дослідити процеси мотивації працівників як у цілому, так і в різних структурно-функціональних групах бюджетних закладів системи охорони здоров'я;

- виявити взаємозв'язки механізмів державного управління з формами і методами мотивації працівників у системі охорони здоров'я;

- обґрунтувати модель структури і взаємодії механізмів державного управління, що впливають на мотивацію працівників у системі охорони здоров'я на центральному рівні і на стан мотивації медичних працівників на галузевому рівні, як узагальнення отриманих результатів;

- розробити практичні рекомендації для забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я.

Об'єкт дослідження - механізми державного управління в системі охорони здоров'я.

Предмет дослідження - механізми державного забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що система державного забезпечення мотивації працівників у системи охорони здоров'я є необхідною умовою результативної діяльності галузі і забезпечується завдяки цілеспрямованому формуванню і впровадженню науково-обґрунтованих механізмів державного управління, що суттєво підвищить ефективність діяльності системи охорони здоров'я в цілому.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених у дисертації мети й завдань використовувався комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об'єктивних та достовірних результатів:

- історичний і логічний метод - для вивчення еволюції теоретичних і методичних основ державного забезпечення мотиваційних процесів у системі охорони здоров'я;

- контент-аналіз документів державного управління, за допомогою якого вивчалися механізми державного забезпечення мотивації працівників системи охорони здоров'я;

- структурно-функціональний аналіз - для з'ясування особливостей структури мотивів і їх задоволення різних структурно-функціональних груп працівників у системі охорони здоров'я;

- методи анкетування та психологічного тестування, за допомогою яких вивчалася зовнішня і внутрішня мотивації працівників у системі охорони здоров'я;

- системний аналіз, який надав змогу виявити взаємозв'язки між розумінням системи механізмів державного управління, системи охорони здоров'я і системи мотивації працівників державних медичних закладів;

- порівняльний і статистичний аналіз - для характеристики фактів і явищ, забезпечення достовірності даних.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження слугували законодавчі та нормативні акти України, зокрема Конституція України, Закони Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства охорони здоров'я України, доповіді міністрів та співробітників Міністерства охорони здоров'я, фундаментальні наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань вивчення механізмів державного управління щодо мотивації працівників у системі охорони здоров'я, а також статистичні матеріали і звіти державних закладів охорони здоров'я, збірники матеріалів конференцій і круглих столів, присвячених досліджуваній проблематиці.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і визначенні конкретних шляхів формування і використання комплексного механізму державного забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я.

Вперше:

- досліджено чинну систему зв'язків і взаємодії механізмів державного управління, що впливають на систему охорони здоров'я на центральному рівні та на стан мотивації медичних працівників на галузевому рівні, що дозволило побудувати структуру механізмів державного управління та визначити їх вплив на умови використання керівниками мотиваційних стимулів в системі охорони здоров'я;

- проаналізовано стан мотивації працівників у системі охорони здоров'я як в цілому, так і в різних структурно-функціональних групах, що дозволило визначити різні їх потреби і уподобання;

- запропоновано проект нормативно-правового акту «Примірне положення про систему мотивації працівників в медичному закладі», що надасть можливість керівникам закладів системи охорони здоров'я більш ефективно використовувати діяльність працівників для досягнення цілей організації.

Удосконалено методологічні підходи до:

- поглибленого розкриття змісту й авторського тлумачення базових понять «механізми державного управління охороною здоров'я», «мотивація», «зовнішня і внутрішня мотивація», «взаємодія механізмів державного управління зі станом мотивації працівників системи охорони здоров'я», які на відміну від існуючих підходів базуються на уявленні про механізми державного забезпечення мотивації працівників охорони здоров'я як зв'язки, взаємодії, відносини між структурними елементами управління системою охорони здоров'я та владними інститутами;

- існуючих науково-теоретичних підходів до визначення і використання механізмів державного забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я, завдяки чому виявлені не досліджені раніше аспекти в цьому напрямку.

Набуло подальшого розвитку:

- вивчення можливості взаємодії механізмів державного управління з методами і формами мотивації працівників системи охорони здоров'я, що дозволило побудувати модель взаємозв'язків механізмів державного управління зі станом мотивації працівників галузі;

- узагальнення вітчизняного досвіду державного управління охороною здоров'я, у результаті якого обґрунтовано рекомендації щодо підвищення ефективності взаємодії механізмів державного забезпечення мотиваційних процесів у системі охорони здоров'я.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що основні теоретичні положення і висновки доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть використовуватися в процесі реформування системи управління охороною здоров'я, і, передусім, слугувати надійною теоретико-методологічною основою для вирішення практичних завдань впровадження у діяльність органів державного управління науково-обґрунтованих механізмів забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я.

Одержані в дисертаційному дослідженні наукові та науково-практичні результати використано:

- управлінням охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження від 30 липня 2007 р. № 01-15/2134; акт про впровадження від 25 грудня 2008 р № 12);

- КУ «Міська стоматологічна поліклініка №8» управління охорони здоров'я Одеської міської ради (довідка про впровадження від 30 липня 2007 р. № 81; акт про впровадження від 18 серпня 2008 р. № 88).

Результати дослідження доцільні до використання при викладанні навчальних дисциплін «Основи права», «Соціальна медицина і організація охорони здоров'я» в Одеському державному медичному університеті, а також при проведенні лекційних та семінарських занять із організаторами охорони здоров'я кафедрою управління охороною здоров'я та валеології ОРІДУ НАДУ при Президентові України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Усі наукові результати та науково-практичні рекомендації, що отримані під час дослідження та містяться у роботі, є авторським надбанням, відображають авторський підхід до вирішення проблем необхідності та сутності формування механізмів державного забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я, а також на основі методологічних підходів та особистого досвіду запропоновані шляхи їх удосконалення.

У співавторстві з А.Літваком опубліковані дві статті у фахових виданнях, в яких автором проведено структурно-функціональний аналіз мотивації персоналу в державних медичних закладах і досліджена результативність їх роботи, що становить 75 % від загального тексту, та три тези конференцій, в яких автором проаналізовано стан вивчення державного управління щодо мотивації персоналу в системі охорони здоров'я, що становить 70% від загального тексту. Ідеї та розробки співавторів у дисертації не використовувалися.

Наукові результати, висновки та положення, винесені на захист, одержані автором самостійно

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення й результати дисертаційного дослідження апробовані на науково - практичних конференціях, а саме «Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації» (Одеса, 2004); «Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження» (Одеса, 2006); «Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців» (Львів, 2007); «Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування» (Львів, 2008); науково-практичної конференції за міжнародною участю: «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (Одеса, 2007); ювілейного 8-го з'їзду Всеукраїнського Лікарського Товариства, присвячений 15-річчю організації «Українські медичні вісті» (Київ, 2005); ІХ Всеукраїнського з'їзду Лікарського товариства (Вінниця, 2007).

Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження викладено автором у 14 публікаціях, із них 5 - у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг основного тексту складає 166 сторінок. Список використаних літературних джерел містить 330 найменувань, в тому числі 30 іноземною мовою. Дисертація містить 12 рисунків, 36 таблиць та 11 додатків.

2. Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, вказано на зв'язок роботи з науковими темами досліджень Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і гіпотезу дослідження; охарактеризовано використані методи дослідження, ступінь наукової новизни одержаних результатів, їх теоретичне й практичне значення; наведено дані щодо апробації та впровадження в практику результатів дослідження, кількості публікацій за темою дисертації.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади дослідження механізмів державного управління та мотивації працівників системи охорони здоров'я» - подається огляд літератури за темою дисертації, визначається ступінь дослідженості проблеми, обґрунтовується вибір напрямів наукової розвідки дисертанта, розглядаються методологічні підходи, завдяки яким вирішується визначене наукове завдання, пропонується обґрунтування дисертантом авторської концепції мотивації працівників у системі охорони здоров'я і механізмів її забезпечення.

Визначаються концептуальні підходи до розгляду понять «механізми державного управління», «механізми державного управління охороною здоров'я», «мотивація», «зовнішня і внутрішня мотивація», що дало можливість висвітлити ступінь наукової розробки теми, обґрунтувати актуальність та необхідність подальших теоретичних розробок у межах дисертації.

Теоретичною базою дослідження в сфері державного управління та вивчення його механізмів стали роботи Г.Атаманчука, В.Авер'янова, В.Бакуменка, А.Бєлих, М.Круглова, Б.Курашвілі, О.Машкова, В.Малиновського Н.Нижник, П.Надолішнього, О.Оболенського, Ю.Тихомирова, Л.Юзькова та ін. Ретельне вивчення їхніх напрацювань показало існування двох підходів до визначення поняття «механізм державного управління» та його складових, різноманітних інтерпретацій та тлумачень цих понять. Однак, єдиного підходу до визначення сутності і змісту вказаних ключових понять не вироблено, що свідчить про складність вказаних категорій та потребує подальших наукових пошуків для їх уточнення.

Результати проведеного дослідження наукової літератури показали, що різноманітні аспекти механізмів державного управління системою охорони здоров'я досліджували вітчизняні вчені: Н.Гойда, З.Гладун, Л.Жаліло, В.Журавель, В.Москаленко, І.Солоненко, Б.Волос, О.Корвецький, А.Літвак, В.Лехан, В.Чорномаз, О.Шаптала та ін. Напрацювання вітчизняних дослідників у сфері управління охороною здоров'я свідчать про те, що здатність досягати стійкого балансу між невирішеними задачами системи охорони здоров'я залежить від розробки правильного набору заходів та механізмів на правовому та державному рівнях. Таким чином, «державне управління охороною здоров'я» є впливом влади на систему охорони здоров'я, а «механізми державного управління охороною здоров'я» - це сукупність взаємозв'язаних методів, засобів, важелів, інструментів, процесів, принципів, форм здійснення співробітництва, перш за все суб'єктів влади з працівниками системи охорони здоров'я, які через взаємовигідну співпрацю сприяють розвитку медичної галузі для збереження здоров'я нації. Цей набір заходів повинний завбачливо містити у собі як ринкові стимули, так і традиційні інструменти державного управління для досягнення найбільш ефективної праці медичного персоналу завдяки впровадженню на державному рівні, перш за все, мотиваційних процесів.

Аналіз наукових джерел та законодавчих актів, що окреслюють сферу дослідження, виявив проблему нечіткого, несистематизованого юридичного забезпечення мотиваційних відносин у системі охорони здоров'я. Зокрема, ще не прийнято закону, що регулював би процеси фінансування системи в сучасних умовах, відчувається гостра потреба в законі «Про захист прав медичних працівників», очікують свого розгляду і затвердження проект змін і доповнень до законодавства України про охорону здоров'я, немає жодного нормативно-правового документу, який забезпечував би мотивацію працівників системи охорони здоров'я. Отже, постає нагальна потреба у впровадженні нормативно-правового акту «Положення про систему мотивації персоналу в медичному закладі», проект якого розроблено автором з урахуванням специфіки роботи і спрямованості різних медичних закладів.

Зазначено, що чинниками покращання результативності роботи працівників системи охорони здоров'я є їх мотивація, а також розуміння керівниками медичних закладів мотиваційних процесів і здатність керувати ними. «Мотивація - це спонукання робітників до праці для досягнення цілей організації» (М.Мескон, 2003). В роботі також була акцентована увага на підходах щодо вивчення сутності поняття «мотивація» з точки зору менеджменту, соціології, психології, а також запропонована узагальнююча систематизація основних теорій мотивації.

Дисертант звертається також до новітніх російських академічних досліджень у галузі мотивації працівників системи охорони здоров'я (В.Мад'янова, С.Федорова, К.Платонов, В.Мільман, В.Москальова, Б.Ясько та ін.) Їх результати показали, що проблеми мотивації є актуальними як для науки, так і для практики, оскільки від чіткої розробки ефективної системи мотивації залежить не тільки підвищення соціальної і творчої активності конкретних працівників, але і кінцеві результати функціонування охорони здоров'я.

Таким чином, узагальнюючий аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури переконує в необхідності пошуку напрямків удосконалення механізмів державного забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я, що буде сприяти не тільки підвищенню соціальної і творчої активності конкретних працівників, але і розвитку медичної галузі в цілому.

У другому розділі - «Механізми державного управління, що впливають на мотивацію працівників системи охорони здоров'я» - досліджені механізми державного управління мотиваційними процесами як у системі охорони здоров'я в цілому, так і на прикладі державних стоматологічних закладів.

Показано, що мотиваційні процеси, що пов'язані із функцією управління, в організаціях системи охорони здоров'я цілком залежать від певних умов і обмежень, які створює держава. Обмеження мотиваційних можливостей керівників медичних установ створюються завдяки механізмам державного управління, які досліджені як на рівні суб'єктів державного управління, так і на рівні окремих медичних установ.

Найбільш значний управлінський вплив на розвиток системи охорони здоров'я в державі мають виконавча й законодавча гілки влади. Проведений аналіз 233 нормативно-правових актів показав, що серед численних чинних державних документів, що регулюють діяльність системи охорони здоров'я, на 31.12.2009 р. у сфері мотивації медичного персоналу діє: 20 Указів Президента, 28 Законів Верховної Ради, 45 Постанов Кабінету Міністрів України і 130 Наказів МОЗ.

Таким чином, на підставі структурного підходу, вплив основних гілок державної влади на мотиваційні процеси в системі охорони здоров'я розподіляється по зростаючій між основними інститутами влади в державі (Верховна Рада України: Президент України: Кабінет Міністрів України) і укладається в співвідношення: 1,4 : 1 : 2,25.

У відповідних документах органів державної влади ми виділили і дослідили окремі механізми державного управління: економічні, правові, організаційні, соціальні, культурно-ідеологічні та інформаційні, що застосовуються для впливу на мотиваційні процеси управління в системі охорони здоров'я і створюють умови використання управлінцями відповідних методів мотивації: економічних, організаційних, розпорядчих, соціальних і психологічних, що об'єднані у три основні групи: матеріальні, нематеріальні і соціальні форми мотивації. При цьому кожна гілка державної влади по своєму розставляє акценти в механізмах впливу, що створюють умови використання різних методів трудової мотивації працівників. Як свідчать отримані дані, Президент України і Кабінет Міністрів України досить широко використовують соціальний механізм управління мотивацією в медичній галузі, що складає 35,1% (7 документів) від усіх виданих Президентом і 40,6% (18 документів) Уряду. Провідним і, безперечно, домінуючим механізмом впливу на трудову мотивацію в Законах Верховної Ради виступає правовий механізм - 36,0% (10 документів). Застосовані в документах органів державної влади механізми управління в медичній галузі створюють умови щодо використання певних методів і форм мотивації в управлінні працівниками у системі охорони здоров'я. В документах органів державної влади головна увага приділяється розвитку економічних і соціальних методів мотивації і найменша - психологічним, розпорядчим і організаційним. Контент-аналіз нормативно-правових актів МОЗ України щодо мотивації працівників у системі охорони здоров'я показав, що уряд найбільшу увагу приділяє розвитку економічного і соціального механізмів. Проте, нормативно-правове забезпечення цієї діяльності є вкрай недосконалим. Працівники системи охорони здоров'я не мають належного захисту, соціальні питання майже не розглядаються, не говорячи вже про розвиток психологічного механізму державного управління.

У комплексному одночасному дослідженні мотивації медичного персоналу взяли участь 304 працівника п'яти міських стоматологічних поліклінік міста Одеса, серед яких були: 31 керівник, 211 лікарів і 62 медичних сестри, що утворювали відповідні групи. Нами було використано анкетне опитування для оцінки зовнішньої мотивації і тести для оцінки внутрішньої мотивації медичного персоналу. Дослідження стану внутрішньої і зовнішньої мотивації медичного персоналу (керівників, лікарів, медичних сестер) за тестом оцінки особистої (внутрішньої) мотивації показав, що серед усіх медичних працівників прагнення до успіху отримало найвище значення оцінки 20,6 ± 0,017 балів (Р ? 0,001); наступним бажанням є прагнення до влади 19,4 ± 0,017 (Р ? 0,001) балів; замикає коло внутрішніх бажань всіх медичних працівників прагнення до причетності 18,8 ± 0,021 балів (Р ? 0,001).

За анкетою «Мотивація персоналу», що характеризує зовнішню мотивацію, ми намагалися виявити як зовнішні фактори відповідають внутрішнім прагненням успіху, влади і причетності. Нами встановлено, що домінуюча потреба в успіху задовольняється на оцінку 17,0 ± 0,026 бали, різниця з внутрішнім прагненням складає 2,6 бали (Р ? 0,01), умови отримання владних повноважень оцінено на 15,4 ± 0,032 бали, різниця із внутрішнім бажанням складає 4,0 бали (Р ? 0,01), реалізація можливості до спілкування і причетності оцінена усіма медичними працівниками на 23,0 ± 0,016 бали, що перевищує в цілому оцінку внутрішніх прагнень до цього на 4,5 бали (Р ? 0,01).

Дослідження мотиваційних процесів різних структурно-функціональних груп медичних працівників показало, що свідомим і підсвідомим мотивом лікарів є прагнення до успіху, керівників - прагнення до влади, середнього медичного персоналу - прагнення до причетності. Крім того, всі медичні працівники незадоволені оплатою праці і системою матеріального стимулювання.

Таким чином, дослідження мотиваційних процесів в медичних закладах показало різні уподобання в структурно-функціональних групах медичних працівників щодо зовнішньої і внутрішньої мотивації. Також було встановлено, що більш за все медичний персонал, незалежно від приналежності до різних структурно-функціональних груп, незадоволений матеріальною формою мотивації, а отже потребує першочергового розгляду і удосконалення саме економічний механізм державного управління.

У третьому розділі - «Шляхи удосконалення механізмів забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я» - проведено аналіз взаємодії механізмів державного управління з управлінською функцією мотивації працівників у системі охорони здоров'я, який має різні домінуючі потреби залежно від приналежності до певної структурно-функціональної групи; обґрунтовано концептуальну модель взаємозв'язків механізмів державного управління зі станом мотивації працівників у системі охорони здоров'я; запропоновано проект нормативно-правового акту «Примірне положення про систему мотивації персоналу в медичному закладі»; запропоновано напрямки удосконалення механізмів державного забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я.

Проведене нами дослідження дозволило представити рівні управління і структуру механізмів державного управління, що впливають як на мотивацію працівників системи охорони здоров'я в цілому, так і на працівників в окремому медичному закладі, а також визначити ступінь задоволеності працівників мотиваційними процесами в медичних закладах, що відбивається на результатах функціонування системи охорони здоров'я. Процеси мотивації працівників системи охорони здоров'я різних рівнів управління зазнають різний вплив: на національному рівні - державно управлінський вплив; на рівні Міністерства охорони здоров'я - системно-галузевий вплив; на рівні медичних закладів - управлінський вплив (як мистецтво керувати на місцях).

Створена нами модель структури і взаємозв'язків між механізмами державного управління і мотивацією персоналу в системі охорони здоров'я показує, що суб'єкти державного управління (Верховна Рада, Президент, Уряд, Міністерство охорони здоров'я), за допомогою затверджених ними нормативно-правових актів створюють певні механізми забезпечення мотивації працівників системи охорони здоров'я, що тісно пов'язані з формами і методами мотивації, завдяки яким можна досягти найбільшої результативності роботи працівників для збереження здоров'я населення.

Результати дослідження показують, що органи державної влади найбільшу увагу приділяють економічному механізму управління, але незважаючи на це, працівники системи є найбільш незадоволеними саме матеріальною формою мотивації, що говорить про те, що система оплати праці медичних працівників є недосконалою і потребує першочергового перегляду.

Встановлено, що для розвитку і удосконалення економічного механізму державного управління щодо мотивації працівників медичного персоналу потрібно внести суттєві зміни до Бюджетного Кодексу України - у разі їх прийняття буде вирішена одна із найважливіших проблем фінансування - це можливість трансфертів з бюджету вищого рівня на нижчий.

В основу системи матеріального стимулювання повинна бути покладена залежність оплати праці конкретного працівника від рівня його професіоналізму та результатів щомісячних підсумків якісно-кількісних показників роботи, в результаті яких працівник системи охорони здоров'я буде отримувати не тарифну ставку, а персональний оклад, який залежить від результатів праці, складності, якості виконання роботи та інших факторів (віку пацієнтів, віддаленості дільниць). При цьому система матеріального стимулювання повинна повністю відповідати діючому законодавству та діяти в рамках реального бюджетного фінансування.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Модель структури і взаємозв'язків механізмів державного управління і мотивації працівників системи охорони здоров'я

Виплата персональних надбавок повинна здійснюватися за рахунок прибутку від надання платних медичних послуг населенню та організаціям. Додатковим джерелом фінансування можуть стати кошти загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. Реформування оплати праці має займати провідне місце в удосконаленні економічного механізму в системі охорони здоров'я. Однак, ці процеси гальмуються внаслідок відсутності механізмів реалізації та єдиних підходів до фінансування і оплати праці працівників системи охорони здоров'я в цілому, і зокрема окремих її ланок.

Реформування економічних засад галузі, які є стрижнем усіх інших реформ охорони здоров'я, неможливе без суттєвих змін в законодавстві держави, тобто без удосконалення правового механізму державного управління. На сьогодні, насамперед, потрібні зміни до Основ законодавства України про охорону здоров'я - саме цей Закон є базовим для системи охорони здоров'я і основою для прийняття інших законодавчих та підзаконних актів. Існує необхідність прийняття Закону «Про медичну діяльність та заклади охорони здоров'я», завдяки якому буде забезпечена орієнтація медичних закладів на задоволення потреб працівників, та Закону «Про захист прав медичних працівників», статус яких наразі містить значну кількість чітко окреслених обов'язків, на відміну від визначеності прав. Повинно бути затверджено «Положення про систему мотивації працівників в медичному закладі», як нормативно-правовий акт, що регламентує управлінські дії і взаємовідношення у медичній галузі щодо мотивації медичного персоналу. Проект даного Положення розроблено і представлено дисертантом в роботі.

Висновки

Проведене дослідження підтвердило покладену в його основу гіпотезу: система державного забезпечення мотивації працівників у системи охорони здоров'я є необхідною умовою результативної діяльності галузі і забезпечується завдяки цілеспрямованому формуванню і впровадженню науково-обґрунтованих механізмів державного управління, що суттєво підвищить ефективність діяльності системи охорони здоров'я в цілому. Узагальнення результатів дослідження дозволяє сформулювати висновки, які мають теоретичне й практичне значення та містять певну новизну.

1. Системний аналіз наукових джерел українських і зарубіжних авторів з проблем державного управління охороною здоров'я свідчить, що комплексних досліджень щодо визначення найбільш ефективних механізмів державного управління забезпечення мотивації працівників системи охорони здоров'я не проводилося. Механізм державного управління є складною, комплексною сукупністю певних різноманітних впливів держави, які включають політичні, економічні, організаційні, правові, соціальні, культурно-ідеологічні, інформаційні складові, за допомогою яких держава встановлює граничні межі свободи вибору управлінських рішень керівників системи охорони здоров'я на всіх рівнях управління.

2. Доведено, що модель взаємозв'язків механізмів державного управління з формами і методами мотивації працівників системи охорони здоров'я базується на тому, що суб'єкти державного управління за допомогою затверджених ними нормативно-правових актів використовують певні механізми державного управління, які перекликаються з формами і методами мотивації, завдяки чому можна досягти найбільшої результативності роботи працівників системи охорони здоров'я. За цією моделлю органи державної влади найбільшу увагу приділяють розвитку економічного механізму державного управління, але, незважаючи на це, працівники системи охорони здоров'я є найбільш незадоволеними саме матеріальною формою мотивації, що доводить необхідність першочергового розгляду і удосконалення саме даного механізму.

3. Доведено, що кожна з гілок державної влади робить свій наголос на окремих механізмах державного управління, націлених на реалізацію певних методів мотивації працівників у системи охорони здоров'я. Проте, серед керівників органів державного управління немає узгодженості у використанні механізмів впливу і методів мотивування працівників, їх пріоритетності. Визначено, що керівники різних рівнів управління мають недостатні знання і розуміння потреб працівників за структурою потреб людини за А. Маслоу. Відсутність єдиних як організаційних, так і теоретичних принципів у підходах до мотивації працівників в системі охорони здоров'я, якими необхідно володіти керівникам при реалізації функції управління, створює додаткові проблеми при управлінні персоналом.

4. Пріоритетним напрямом подальшого розвитку державного управління мотиваційними процесами в системі охорони здоров'я на сучасному етапі є формування керованої системи багатоканального фінансування України та збільшення рівня фінансування охорони здоров'я через поєднання фінансування охорони здоров'я за рахунок бюджетного забезпечення, обов'язкового добровільного медичного страхування та інших джерел в єдиний керований державою канал, а також внесення змін і доповнень стосовно мотивації працівників охорони здоров'я до законодавчої бази України.

5. Визначено, що на різних рівнях управління системою охорони здоров'я існують різні фактори впливу на мотивацію працівників: на національному рівні - державно-управлінський вплив, на рівні Міністерства охорони здоров'я - системно-галузевий вплив, на рівні медичних закладів - управлінський вплив. Сукупність впливів поєднується у мотиваційний механізм державного управління в системі охорони здоров'я, який забезпечує мотивацію працівників. Комплексний та цілісний підхід до вирішення проблеми мотивації працівників системи охорони на різних рівнях управління створить можливість підвищити ефективність і якість функціонування системи охорони здоров'я в цілому.

6. Аналіз вітчизняної нормативно-правової бази з питань використання та функціонування механізмів державного забезпечення мотивації працівників в системі охорони здоров'я показав, що спеціальних нормативних актів з цих питань не існує. Тому на центральному рівні запропоновано доповнити Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» ще однією статтею, що стосується створення системи мотивації в системі охорони здоров'я, а також внести зміни до статті 18 «Основ законодавства України про охорону здоров'я», що передбачали б впровадження багатоканального фінансування як одного з пріоритетних методів матеріального стимулювання медичних працівників. На галузевому рівні запропоновано проект нормативно-правового акту «Примірне положення про систему мотивації працівників в медичній галузі». В цьому проекті наводяться загальні поняття, які стосуються створення та функціонування системи мотивації медичних працівників, що сприятиме підвищенню ефективності їх діяльності для досягнення цілей медичної галузі.

7. Проведене дослідження дало змогу сформулювати низку практичних рекомендацій щодо вирішення назрілих проблем забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я. Зокрема, йдеться про об'єктивну потребу:

на національному рівні:

- зосередити увагу на удосконаленні чинного законодавства, що регламентує формування юридичних, соціальних і фінансових інститутів, які забезпечують правовий захист працівників системи охорони здоров'я, підвищення заробітної платні, соціальні пільги тощо;

- прискорити прийняття Верховною Радою України Закону «Про загальнообов'язкове державне медичне страхування» та Закону «Про захист прав медичних працівників»;

- внести зміни до Основ законодавства України про охорону здоров'я про багатоканальне фінансування медичної галузі;

- опрацювати та внести додаткову статтю до Основ законодавства України про охорону здоров'я «Про створення системи мотивації працівників системи охорони здоров'я»;

на галузевому рівні:

- створити робочу групу з розробки навчальних програм для управлінських кадрів системи охорони здоров'я з урахуванням досвіду впровадження механізмів забезпечення мотивації персоналу. Запровадити дані програми в процесі викладання на курсах підвищення кваліфікації;

- розробити методику керованого регулювання мотивації працівників в системі охорони здоров'я. Засобами управління мотиваційними процесами повинні бути: формування керівниками конкретних і чітких цілей і завдань для своїх підлеглих; узгодження цілей працівника з цілями організації; використання економічного, соціального і психологічного впливу; постійний моніторинг ступеню задоволеності персоналу результатами своєї праці;

на регіональному рівні:

- організувати проведення семінарів-тренінгів для керівників закладів охорони здоров'я з питань формування, реалізації і оцінки системи мотивації працівників в систем охорони здоров'я;

- затвердити та впровадити «Примірне положення про систему мотивації працівників в медичній галузі» як основний документ, що регламентує управлінські дії і взаємовідношення у медичній галузі;

на рівні закладу охорони здоров'я:

- на основі знань, отриманих на семінарах-тренінгах, створити систему мотивації працівників медичного закладу;

- регулярно проводити оцінку умов праці і задоволеності персоналу своєю роботою;

- на підставі отриманих результатів формувати управлінські рішення і дії для подальшого поліпшення умов праці і зацікавленості в роботі співробітників.

8. За результатами дослідження встановлено необхідність подальших розвідок у цьому науковому напрямі. Зокрема, потребують поглибленого дослідження: інструменти аналізу й оцінки результативності та ефективності функціонування запропонованих механізмів мотивації працівників системи охорони здоров'я.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Петрова С.В. Дослідження мотивації персоналу і результативності роботи стоматологічної поліклініки / С.Петрова // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. 4 (24). - С. 80-86.

2. Петрова С.В. Сутність і критичний аналіз теорій трудової мотивації / С. Петрова // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 1 (25). - С.274-280.

3. Петрова С.В. Структурно - функціональний аналіз мотивації персоналу і результатів роботи стоматологічного закладу / С.Петрова, А.Літвак // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 4 (28). - С.283-290.

4. Петрова С.В. Механізми державного управління мотивацією персоналу в системі охорони здоров'я / С.Петрова // Теоретичні та прикладні питання державотворення : електронне наукове фахове видання Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України. - Вип. 4-2008. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/index.html.

5. Петрова С.В. Розвиток і узагальнення механізмів державного управління в системі охорони здоров'я / С.Петрова //Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. - Одеса. ОРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. 4 (36). - С.81-87.

Статті в інших наукових виданнях та матеріали наукових конференцій:

6. Петрова С.В. Дослідження методів мотивації персоналу стоматологічних поліклінік м. Одеси / С.В. Петрова // Вісник стоматології. Науково-практичний журнал №3 (53). - Одеса - 2006. - С. 82-88.

7. Петрова С.В. Дослідження державної політики щодо мотивації медичного персоналу / С.В. Петрова // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком : форми, методи та актуальні проблеми реалізації: матеріали щоріч. наук. - практ. конф., 24 лист. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. - Т.1. - С.80-83.

8. Петрова С.В., Літвак А.І. Дослідження мотивації персоналу стоматологічної служби / С. В. Петрова, А.І. Літвак // Ювілейний VІІІ з'їзд Всеукраїнського Лікарського Товариства, присвячений 15-річчю організації „Українські медичні вісті”, 20 - 28 вересня. - К.:КНМУ. - 2005. - С.449-450.

9. Петрова С.В. Значення психологічного дослідження мотивації для управління персоналом / С.В. Петрова // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: матеріали наук. практ. конф. за між нар. уч.., 29 травня: - К. Вид-во. НАДУ, 2005. - Т.2. - С.229-231.

10. Петрова С.В., Літвак А.І., Петровський О.І. Уявлення про мотивацію управлінського персоналу медичних кадрів / С.В. Петрова, А.І. Літвак, О.І. Петровський // Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження: матеріали щорічної наук.-практ. конф., 29 жовтня - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - С.364-367.

11. Петрова С.В. Використання керівниками системи мотивації персоналу в управлінні стоматологічними закладами / С.В. Петрова // Матеріали ІХ Всеукраїнського з'їзду Лікарського товариства, 14 травня - Вінниця: ВНМУ, 2007. - С. 65-66.

12. Петрова С.В., Літвак А.І. Державне управління мотивацією персоналу в системі охорони здоров'я / С.В. Петрова, А.І Літвак // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. уч., 16 травня. - Львів. ЛРІДУ НАДУ при Президентові України. - 2007. - Ч.1. - С.359-363.

13. Петрова С.В. Розвиток механізмів державного управління в діяльності Міністерства охорони здоров'я щодо мотивації медичного персоналу /
С.В. Петрова // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: матеріали щорічної міжнар. наук.-практ. конф., 30 жовтня - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. - С.185-188.

14. Петрова С.В. Узагальнення механізмів державного управління мотивацією медичного персоналу /С.В. Петрова // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування: матеріали наук.-практ. конф.,
22 квітня - Львів: ЛРІДУ НАДУ при Президентові України, 2008. - Ч.1. -
С. 473-479.

Анотація

Петрова С.В. Механізми забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я: державно-управлінський аспект - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Одеса, 2010.

У дисертації вперше в Україні системно, на міждисциплінарній основі, досліджено основні механізми державного управління процесом забезпечення мотивації працівників у системі охорони здоров'я у вигляді економічних, організаційних, правових, соціальних, культурно-ідеологічних і інформаційних механізмів та запропоновані напрямки їх удосконалення. Визначений стан мотивації працівників, що належать до різних структурно-функціональних груп працівників у системі охорони здоров'я. Удосконалено понятійний апарат теорії державного управління. На основі вивчення можливості взаємодії механізмів державного управління з методами і формами мотивації працівників системи охорони здоров'я, розроблена та запропонована модель взаємозв'язків механізмів державного управління зі станом мотивації працівників у системі охорони здоров'я, яка базується на нових теоретико-методологічних і практичних підходах. Запропоновано проект нормативно-правового акту «Примірне положення про систему мотивації персоналу в медичному закладі», що надасть можливість керівникам сфери охорони здоров'я найбільш ефективно використовувати результати праці медичних працівників.

Ключові слова: медичний заклад, механізми державного управління, мотивація працівників системи охорони здоров'я, органи державної влади.

Аннотация

Петрова С.В. Механизмы обеспечения мотивации работников в системе здравоохранения: государственно-управленческий аспект - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Одесский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Одесса, 2010.

В диссертации системно, на междисциплинарной основе, исследованы основные механизм государственного управления процессом обеспечения мотивации работников в системе здравоохранения в виде экономических, организационных, правовых, социальных, культурно-идеологических и информационных механизмов государственного управления и предложены направления их усовершенствования, обобщена их классификация.

Использован комплекс общенаучных и специальных методов исследования, направленных на получение объективных и достоверных результатов: исторический и логический метод; контент-анализ документов государственного управления; системный, структурно-функциональный анализы; анкетирования и психологического тестирования; сравнительный и статистический анализы полученных результатов.

Критически осмыслены основные концептуальные подходы к изучению проблемы обеспечения мотивации работников в системе здравоохранения. Усовершенствован понятийный аппарат теории государственного управления, предложено авторское понимание ряда ключевых терминов и их соотношения между собой. Определяются концептуальные подходы к рассмотрению понятий «механизмы государственного управления», «механизмы государственного управления охраной здоровья», «мотивация», «внешняя и внутренняя мотивация».

Проведён контент-анализ основных документов государственной власти (Законы Верховной Рады Украины, Указы Президента Украины, Постановления Кабинета Министров Украины, приказы Министерства здравоохранения), что позволило выявить роль механизмов государственного управления в обеспечении мотивации работников в системе здравоохранения, а также сопоставить их с формами и методами мотивации медицинских работников.

Сравнительный анализ обеспечения государством мотивации работников системы здравоохранения в Украине и за рубежом, в результате которого выявлен ряд проблем в данной сфере.

Благодаря социологическим и психологическим исследованиям среди различных структурно-функциональных групп медицинских работников изучены их мнения и оценки действующей системы мотивации в их организациях. С помощью тестов и анкет выявлены внешняя и внутренняя мотивация медицинских работников, дан анализ внутренней удовлетворённости внешними условиями.

Осуществлен комплексный анализ проблем обеспечения мотивации работников здравоохранения на государственном и отраслевом уровнях, а также на уровне отдельного медицинского учреждения. Обоснованы актуальные задачи по обеспечению результативного влияния государства на процесс обеспечения мотивации работников здравоохранения и разработаны практические рекомендации по их реализации.

Исследована действующая система связей и взаимодействия механизмов государственного управления, которые влияют на систему здравоохранения на центральном уровне, а также и на состояние мотивации медицинских работников на отраслевом уровне, что позволило построить структуру механизмов государственного управления. Разработана модель взаимосвязи механизмов государственного управления с мотивационными процессами в лечебных учреждениях. Определены главные направления государственной политики в использовании комплексного мотивационного механизма государственного управления в сфере здравоохранения, обоснованы направления усовершенствования его составляющих. Предложен проект нормативно-правового акта «Примерного положения о системе мотивации персонала в медицинском учреждении».