Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський регіональний інститут державного управління

Національної академії державного управління

при Президентові України

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

ФУРТАК Іван Іванович

УДК - 351.77 (061.1)

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Малик Ярослав Йосипович

Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,

завідувач кафедри європейської інтеграції та права

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор

Радиш Ярослав Федорович

Національна академія державного управління при Президентові України,

професор кафедри управління охороною суспільного здоров'я

кандидат медичних наук, доцент

Лемішко Борис Богданович

Львівський національного медичного університету імені Данила Галицького,

доцент кафедри поліклінічної справи і сімейної медицини,

головний лікар комунальної 5-ої міської клінічної поліклініки м.Львова, заслужений лікар України

Захист відбудеться 5 березня 2010 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.860.01 у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 79491, Україна, Львів, смт.Брюховичі, вул.Сухомлинського, 16, ауд.220.

Автореферат розісланий - 4 лютого 2010 р.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради А.О.Каляєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кризова ситуація у сфері охорони здоров'я населення України (далі СОЗ), що обумовлена недостатнім фінансуванням і нераціональним використанням коштів та інших ресурсів, призвела до втрати загальної доступності безоплатної якісної медичної допомоги. Реформи, зорієнтовані на досягнення вітчизняною системою охорони здоров'я європейського рівня керованості та стандартів медичної допомоги, проводяться непослідовно й неефективно, що веде до подальшої втрати доступності, якості, рівності - базових засад СОЗ України. Такий стан справ зумовлює необхідність пошуку нових можливостей збереження усім верствам населення доступного та якісного медико-санітарного забезпечення, оскільки нація, переживаючи низку епідемій, опинилась в стані вимирання.

Процеси європейської інтеграції та інституційного перетворення у СОЗ сприяють формуванню нової системи управління нею. Ефективність цих змін залежить від рівня наукової обґрунтованості напрямів розвитку соціальної політики, зокрема у СОЗ. Водночас колосальний розрив між цілями і можливостями здійснення ринкових перетворень у СОЗ України не дає змоги повноцінно забезпечити охорону здоров'я населення за недостатніх обсягів бюджетного фінансування медичної галузі при конституційній гарантії утримання мережі медичних закладів незалежно від обсягів і якості діяльності.

У зв'язку з цим можна стверджувати, що актуальність дослідження визначається широким спектром невирішених науково-теоретичних і практичних завдань стосовно еволюційного реформування механізмів управління у СОЗ в контексті євроінтеграції України. Методологічні та прикладні питання багатоаспектної проблеми державного управління у СОЗ в контексті євроінтеграції України були і залишаються об'єктом постійних наукових розробок. Різні актуальні проблеми у зазначеній сфері знайшли відображення в роботах С.Антонюка, А.Базилевича, Я.Базилевича, М.Білинської, О.Виноградова, Ю.Вороненка, З.Гладуна, Н.Гойди, А.Голунова, О.Голяченка, Д.Джафарової, В.Журавля, В.Загороднього, Д.Карамишева, О.Киричук, О.Коваленка, С.Козуліної, О.Корвецького, М.Корецького, Н.Кризиної, Б.Криштопи, Т.Курило, А.Лавренчука, О.Лазора, Є.Латишева, В.Лехан, А.Литвака, Я.Малика, О.Мартинюк, В.Мегедя, В.Москаленка, А.Нагорної, З.Надюка, Т.Педченка, Б.Пліша, О.Поляк, І.Рожкової, Є.Романенко, Я.Радиша, В.Рудого, І.Сенюти, І.Солоненка, Н.Солоненко, Г.Терешкевич - с.Діогени, В.Троня, А.Уваренка, М.Хобзея, О.Худоби, О.Ціборовського, Т.Чеканової, Т.Чернишенко, В.Чорномаза, М.Шутова та ін.

Аналіз опублікованих праць засвідчив необхідність подальшого дослідження механізмів державного управління у СОЗ в контексті євроінтеграції України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з науково-дослідною роботою, що проводилася за участю автора в ЛРІДУ НАДУ за темами “Механізми підвищення ефективності державного управління” (номер державної реєстрації 0100U002070), “Органи державного управління та місцевого самоврядування у реалізації євроатлантичної інтеграції України” (номер державної реєстрації 0106U006389).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації - розроблення методичних і практичних рекомендацій стосовно оптимальних параметрів державного управління СОЗ в контексті європейської інтеграції України на основі аналізу досвіду та специфіки суспільної трансформації країн-членів Європейського Союзу (далі ЄС) та урахування соціально-економічного стану країни.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність розв'язання низки завдань:

- узагальнити теоретичні засади формування механізмів державного управління СОЗ, зокрема правові основи СОЗ держав ЄС і України;

- проаналізувати сучасний стан системи охорони здоров'я України, насамперед напрямів її реформування в євроінтеграційному контексті;

- визначити об'єктивні передумови та специфіку вдосконалення механізмів державного управління СОЗ в сучасних умовах;

- окреслити напрями вдосконалення механізмів реалізації державної політики в зазначеній сфері на різних рівнях державного управління і місцевого самоврядування,

- розробити конкретні методики й рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного управління СОЗ в контексті європейської інтеграції України;

- обґрунтувати роль та значення інформаційного забезпечення удосконалення механізмів державного управління у сфері охорони здоров'я.

Об'єктом дослідження є система охорони здоров'я населення України.

Предмет дослідження - теоретичні засади вдосконалення механізмів державного управління у сфері охорони здоров'я в контексті євроінтеграції України.

Методи дослідження. Використано низку загальнонаукових й спеціальних методів: абстрактно-логічний - для дослідження сутності понять і визначень у СОЗ; історичний - для дослідження фактів і закономірностей розвитку та удосконалення державного управління у різні періоди розвитку СОЗ й суспільства; аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення та експерименту - при з'ясуванні організаційно-функціональних особливостей механізмів державного управління та політики у СОЗ; компаративний - для аналізу управлінського вітчизняного та європейського досвіду й для дослідження проблем нормативно-правового регулювання СОЗ; структурно-функціональний аналіз - для дослідження функціонування владних інституцій у СОЗ; комплексного аналізу - для обґрунтування напрямів удосконалення механізмів державного управління СОЗ в контексті євроінтеграції.

Інформаційною основою дослідження є закони України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України і постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи й дані Міністерства охорони здоров'я України.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні наукових положень і висновків, які розв'язують важливе наукове завдання: обґрунтування практичних підходів і напрямів удосконалення механізмів державного управління у СОЗ в контексті євроінтеграції України.

У дисертації:

вперше:

- визначено шляхи раціоналізації інституційного, фінансово-економічного й організаційно-правового механізмів державного управління у СОЗ України.

Сутність полягає у еволюційній інтеграції інституції лікаря загальної практики - сімейної медицини (далі ЛЗП-СМ) як організатора первинного рівня охорони здоров'я в СОЗ України у контексті забезпечення доступності та якості медичної допомоги. Це передбачає, зокрема, розроблення проекту закону про первинне медико-санітарне забезпечення, що запроваджує застосування методів формування персоніфікованого фонду дільниць ЛЗП-СМ з розрахунку “на жителя” з бюджетів усіх рівнів та використання цих ресурсів за обсягом і якістю медичних послуг з використанням класифікаторів їх діагностично-затратних груп;

- запроваджено на експериментальному рівні в СОЗ м.Вознесенськ і Вознесенського району Миколаївської області інноваційний продукт, що включає комп'ютеризовані технології та методи покрокового й персоніфікованого обліку, аналізу і оброблення управлінської інформації та поособового фінансування медичної допомоги з віртуальним фондотриманням на рівні сімейно-територіальних дільниць ЛЗП-СМ як організатора охорони здоров'я;

удосконалено:

- засади забезпечення доступності, справедливості, прозорості, рівності та якості медичних послуг на основі європейського досвіду, що слугувало основою розроблення й впровадження вищезазначеного інноваційного продукту для удосконалення інституційного й фінансово-економічного механізмів державного управління СОЗ через технології персоніфікації медичних послуг та ресурсів;

- засоби міжгалузевої координації в наданні медичних, медико-соціальних, соціально-медичних і соціальних послуг, а саме: прийняття міжгалузевих програм і проектів, зокрема щодо створення міжвідомчих та міжгалузевих інформаційних баз даних для координації зазначених послуг населенню закладами, установами і центрами низки міністерств через застосування технологій і методів персоніфікованого управлінського обліку й аналізу та дотримання національних й міжнародних стандартів, інструкцій цих міністерств;

- методику державного фінансування охорони здоров'я населення з розрахунку “на мешканця” з бюджетів усіх рівнів, особливістю якої є формування персоніфікованого фонду сімейно-територіальних дільниць ЛЗП-СМ;

- методику використання бюджетних коштів за визначеною ціною медичних послуг на основі стандартів та управління їх собівартістю за рівнями надання меддопомоги через запровадження медичних послуг як основної медико-економічної категорії і об'єднання їх у діагностично-затратні групи. Перехід до “медичної послуги” дає змогу забезпечити персоніфікацію медичної допомоги і витрат на її надання; оцінити якість медичної допомоги і порівняти її із стандартами у кожному випадку; гнучко керувати об'ємами медичної допомоги та фінансовими потоками; виділити групу пацієнтів з високими витратами, усунути необґрунтовані витрати; розрахувати і обґрунтувати реальну величину поособового нормативу;

- методику закупівлі медичних послуг через встановлення договірних відносин органів місцевого самоврядування з СОЗ за участі громадськості;

дістали подальший розвиток:

- технології управління у СОЗ України, а саме: інформаційного та правового забезпечення фондотримання ЛЗП-СМ коштів на охорону здоров'я населення через відповідне забезпечення державного фінансування з розрахунку “на жителя” до первинного рівня та персоніфікацію використання ресурсів за обсягом і якістю медичних послуг при об'єднанні їх у діагностично-затратні групи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання сформульованих та обґрунтованих в дисертації теоретичних і практичних рекомендацій для вдосконалення механізмів державного управління в СОЗ в контексті євроінтеграції України, що сприятиме забезпеченню доступності та якості медичної допомоги. Окремі результати дисертаційного дослідження впроваджено в практичній діяльності СОЗ м.Вознесенськ і Вознесенського району Миколаївської області. Основні положення дисертації використані в навчальному процесі з підготовки магістрів державного управління у Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України й організаторів охорони здоров'я в Львівському Національному медичному університеті імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Науково-теоретичні положення, узагальнення підходів до удосконалення механізмів державного управління у СОЗ в контексті євроінтеграції України на основі аналізу їх сучасного стану й динаміки та висновки, пропозиції, рекомендації, що характеризують наукову новизну, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні висновки, практичні пропозиції оприлюднено на науково-практичних форумах: - з міжнародною участю та міжнародних науково-практичних конференціях: “Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи” (Львів, ЛРІДУ УАДУ, 22 січ. 2001), “ІІ міжнародний симпозіум з біоетики присвячений пам'яті В.Р.Поттера” (Київ, 4-6 берез. 2002), “Актуальні питання реформування системи охорони здоров'я на сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства” (Харків, ХМАПО, 18-19 квіт. 2002), “Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС” (Київ, НАДУ, 29 трав. 2002), “Cоціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (Львів, ЛРІДУ УАДУ, 23 січ. 2003), “Управління охороною здоров'я” (Львів, ЛДМУ, 29 січня-14 берез. 2003), “Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції” (Львів, ЛРІДУ НАДУ, 23 січ. 2004), “Менеджмент у ХХІ ст.: розвиток організації та управління персоналом” (Львів, ЛРІДУ НАДУ, 16 квіт. 2004), “Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика” (Львів, ЛРІДУ НАДУ, 22 берез. 2007), “Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)” (Львів, ЛНУ, ЛНМУ, 17-18 квіт. 2008); “Біоетика в системі охорони здоров'я і медичної освіти” (Львів, ЛНМУ, 26-27 берез. 2009 р., “Медичне право України: проблеми управління та фінансування охорони здоров'я” (Львів, ЛНУ, ЛНМУ, 23-24 квіт. 2009 р.); наукових форумах в Польщі: Вроцлав у 2002 р., Зелена Гура у 2005 р., Жешув в 2008 р.;

- на національному рівні: “Формування регіональної політики в СОЗ” (Одеса, ОФ УАДУ, 7-8 черв. 2001), “Cімейна медицина - досягнення і перспективи” (Харків, ХМАПО, 17-18 жовт. 2002), “Сучасний стан та перспективи розвитку соціальної медицини та організації охорони здоров'я” (Одеса, ОДУ, 19 верес. 2003), Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції” (Львів, ЛРІДУ НАДУ, 23 січ. 2004), “Фінансово-економічні засади реформування охорони здоров'я в Україні: нові законодавчі ініціативи” (Київ, 27 лют. 2004), “Час лікувати Україну. Програма реформ охорони здоров'я” (Київ,18 лют. 2006); IV з'їзді фахівців з соціальної медицини та організації охорони здоров'я України (Житомир, 23 - 25 жовт. 2008), “Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, ЛРІДУ НАДУ, 3 квіт. 2009).

- на обласному рівні: обласних науково-практичних конференціях з проблем сімейної медицини (Львів, ЛОДА - ЛНМУ, 2006-2009) та з актуальних питань управління охороною здоров'я (Львів, ЛНМУ, 1999 - 2009).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено в 16 наукових виданнях, з яких 8 є фаховим, всього 5 друк. аркушів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, переліку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг - 245 сторінок, з них - 197 основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, визначено його актуальність, ступінь висвітлення, методологічну основу, сформульовано мету та завдання дослідження, висвітлюється новизна й практичне значення досліджуваної теми, подаються відомості про апробацію результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади державного управління охороною здоров'я в контексті євроінтеграції України”, розглянуто теоретичні підходи до державного управління охороною здоров'я в європейських країнах й нормативно-правове та інституційно-організаційне забезпечення СОЗ України.

Дослідження базуються на аналізі 260 джерел, зокрема офіційних документів України, інших держав, що регламентують стан і розвиток системи державного управління охороною здоров'я, наводять їх медико-соціальну характеристику. Серед них праці таких вчених, як А.Авер'янов, Г.Атаманчук, В.Бакуменко, М.Лесечко, О.Лазор, В.Малиновський, А.Мельник, П.Надолішній, Н.Нижник, О.Оболенський, Л.Пал, О.Сушинський, В.Тертичка, В.Цвєтков, О.Шамрай, Ю.Шаров і ін., які зробили вагомий внесок у розвиток теорії державного управління та державно-управлінських відносин, а також науковців, що досліджували прикладні питання та аспекти вдосконалення механізмів державного управління СОЗ України, а саме: Я.Базилевич, В.Вороненко, З.Гладун, О.Голяченко, Н.Гойда, В.Журавель, Н.Кольцова, Б.Криштопа, В.Лехан, Я.Малик, В.Москаленко, В.Парій, Я.Радиш, В.Рудий, І.Розпутенко, І.Солоненко, В.Тронь, О.Худоба, В.Чорномаз, М.Шутов.

З'ясовано, що праці Антонюка С.А. щодо державного управління розвитком приватного сектора в охороні здоров'я, Білинської М.М.- галузевої стандартизації, Виноградова О.В.- багатоканального фінансування, Джафарової Д.М.- первинної медико-санітарної допомоги, Козуліної С.О.- закладів охорони здоров'я (організаційно-правовий аспект), Кризиної Н.П.- політики в галузі охорони здоров'я, Курило Т.М. - підготовки керівників СОЗ в умовах євроінтеграції України, Мартинюк О.І.- міжгалузевої взаємодії, Мегедь В.П.- медичного забезпечення державної прикордонної служби, Надюка З.О.- регулювання ринку медичних послуг й управління якістю медичної допомоги, Рожкової І.В.- охорони громадського здоров'я на регіональному рівні, Рудого В.М.- регулювання автономізації закладів охорони здоров'я, Солоненко Н.Д.- перебудови галузі охорони здоров'я в умовах обмежених ресурсів, Чеканової Т.Д.- взаємодії адміністративних та політичних механізмів у системі управління охороною здоров'я, Чернишенко Т.І.- освіти фахівців охорони здоров'я в умовах перебудови галузі висвітлюють зазначені аспекти удосконалення державного управління та його механізмів у СОЗ України.

Встановлено при аналізі літературних джерел, що проблема удосконалення механізмів державного управління у СОЗ в контексті євроінтеграції України досліджені недостатньо, оскільки кожна країна ЄС має власну модель, що склалась історично; а система державного управління у СОЗ в Україні має риси як загальної системи державного управління, так і специфічні. Усі особливості сукупно впливають на формування політики та здійснення державного управління у СОЗ за загальноприйнятими принципами і стратегіями європейського бюро ВООЗ.

Узагальнення досвіду ЄС дає підстави стверджувати, що в умовах браку фінансування, економічної нестабільності, необхідності раціонального використання ресурсів великого значення набуває ресурсо-зберігальний підхід. Це допомагає максималізувати економічну ефективність діяльності окремих лікувально-профілактичних закладів (далі ЛПЗ) і СОЗ. Механізми ефективного використання ресурсо-зберігальних технологій забезпечують близько 20% економії. Багато держав ЄС запровадили фінансування за методом глобального бюджетування, який передбачає отримання ЛПЗ фіксованого бюджету “під обсяг послуг”. Окрім узгоджених у глобальному бюджеті, ЛПЗ отримує кошти через ЛЗП-СМ-фондотримачів, що додатково дає 10-12% економії. Механізм поєднання фінансування через ЛЗП-СМ - фондотримачів з методом глобального бюджетування називається інтегрованою системою медичної допомоги. Аналізуючи процеси реформування СОЗ України, доцільно використовувати досвід країн-членів ЄС.

Встановлено, що міжнародно-правові стандарти СОЗ закріплені в міжнародних правових актах. У цих документах здійснюється опосередковане регулювання СОЗ. З поміж них виділяємо документи, які закріплюють безпосередньо право на охорону здоров'я і регулюють взаємовідносини у СОЗ, прийняті організаціями, що покликані, зокрема, визначати стандарти для СОЗ. Україна регулює питання охорони здоров'я населення власними нормативно-правовими актами. Великого значення набуває адаптація законодавства країни до європейської системи права.

З'ясовано найважливіші напрями досліджень з державного управління СОЗ в українській науці з зазначеної проблематики, в тому числі виявлення особливостей функціонування й реформування управління СОЗ, вдосконалення правової бази, що регламентує діяльність галузі, гармонізації законодавства в цій сфері з правовими стандартами ЄС; запровадженні механізму раціоналізації управління галуззю, зокрема й приватним сектором; місця і ролі громадських організацій в управлінні СОЗ та розвитку з застосуванням сучасних ІКТ відповідних механізмів правового, інформаційного,інституційно-організаційного забезпечення управління СОЗ тощо.

Незважаючи на очевидну соціальну значущість питань охорони здоров'я й управління цією галуззю, згадані питання вченими досліджені недостатньо. Це стосується механізмів державного управління СОЗ, вивчення окремих вузьких місць їх функціонування та законодавства, що їх регулює у контексті євроінтеграції.

У другому розділі “Аналіз стану та реформування системи охорони здоров'я України” проаналізовано механізми державного управління СОЗ, стан та процес її реформування для створення ефективної СОЗ в Україні у контексті євроінтеграції.

З'ясовано, що для забезпечення населення України медичною допомогою в повному обсязі мінімальна потреба державного фінансування галузі становить понад 60 млрд грн. У бюджеті за 2008 р. враховано загальні видатки на охорону здоров'я у сумі 32,1 млрд грн: загальний фонд - 29,0, спеціальний фонд - 3,1. Питома вага видатків з урахуванням спеціального фонду в загальному обсязі ВВП становила 3,6% (3,5% у 2007р). При цьому загальний фонд становив 3,3 % від ВВП. У 2009 році передбачено видатки на охорону здоров'я в сумі 33,4 млрд. грн.: загальний фонд - 29,96 млрд. грн., спеціальний фонд - 3,4 млрд. грн. Дефіцит державного фінансування СОЗ потребує компенсації за рахунок інших джерел. Тобто, з одного боку, необхідно збільшувати частку ВВП на фінансування охорони здоров'я населення з різних джерел, як це рекомендує ВООЗ та визначає Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”, а з другого боку, оптимізовувати витрати, здійснюючи їх з розрахунку “на жителя” згідно положень вищезазначеного закону за принципом “кошти - за пацієнтом”.

Встановлено, що в умовах обмеженого фінансування спостерігається надмірне використання стаціонарної й екстреної допомоги. В Україні хворі, розпочавши лікування у дільничного лікаря, лише на 8-26% закінчують його на цьому ж рівні, решта скеровуються до фахівців вузького профілю. Звідси - на поліклінічну допомогу в Україні витрачається 20% коштів з бюджету СОЗ, у тому числі на ПМСД - 5%, а на стаціонарну - 80% консолідованого бюджету СОЗ. ЛПЗ СОЗ України на сучасному етапі розглядають як бюджетні державні і комунальні установи. Їх мережа, відповідно до ст.49 Конституції, не може бути скорочена і тому фінансується за кількістю ліжок і посад бюджетними коштами незалежно від обсягу та якості діяльності. Аналіз літератури засвідчує низьку ефективність використання ресурсів медичної галузі, тривале затягування процесу її реформування висуває проблему якості й ефективності медико-санітарного забезпечення у площину необхідності постійного моніторингу і аналізу якості і вартості медичних послуг.

Доведено, що недостатнє державне фінансування СОЗ сповільнює темпи переведення ПМСД на принципи СМ. З 2000 до 2008 р. розмір фінансування СОЗ зріс в понад шість разів (у 2000 р. - 4,8 млрд грн, у 2008 р. - 32,1 млрд грн). При цьому населення не відчуло збільшення фінансування охорони свого здоров'я стосовно доступності та якості медичної допомоги, як і медпрацівники стосовно рівня оплати та умов праці. Згідно з останніми соціологічними дослідженнями більшість населення України не задоволена доступністю та якістю медичного обслуговування. Більше половини характеризують особисті витрати на медичну допомогу як непосильні. Для держав ЄС з 2000 р. за національні стандарти було визнано обов'язковими стандарти ISO 9000. В Україні цю роботу ще не завершено.

Виявлено, що заходи, спрямовані на вдосконалення механізмів управління СОЗ в Україні не дають значного ефекту. Неефективне, нераціональне використання бюджету, посилене економічним спадом, поставило ЛПЗ на межу виживання, що позначилось на падінні авторитету СОЗ, зростанні соціальної напруги. Зміна системи фінансування на поособовий норматив “на жителя” дає змогу розраховувати ціни на послуги та запровадити прозорі і зрозумілі взаєморозрахунки, впровадити економічні форми управління й інтенсифікувати розвиток СОЗ.

Доведено, що виведення СОЗ України з кризового стану вимагає нових підходів, які б дали змогу ширше застосовувати економічні методи управління й ефективніші механізми фінансування ЛПЗ, оплати праці медичних працівників за обсягом і якістю праці, що могли б стимулювати їхню діяльність, сприяти інтенсифікації лікувально-діагностичного процесу, ефективному використанню ресурсів.

Виявлено, що сучасні ІКТ, які широко застосовуються в ЄС для управління ресурсами ЛПЗ, в Україні - лише в інформаційно-статистичній звітності органів управління СОЗ. Перебудова пов'язана не лише з кризовою ситуацією в економіці, а й проблемою раціонального використання коштів, що є актуальним для розвинутих держав світу.

Третій розділ “Удосконалення механізмів державного управління у сфері охорони здоров'я України в контексті європейської інтеграції” присвячено дослідженню можливостей удосконалення цих механізмів й інформаційному забезпеченню як основі підвищення ефективності державного управління СОЗ.

Встановлено, що оптимізувати механізми управління СОЗ можна через поособове фінансування та фондотримання ЛЗП-СМ при забезпеченні їх АРМ-ми інтегрованої АСУ на основі персоніфікованих розподілених банків даних про ресурси системи з розширенням функцій середнього медичного персоналу і соціальних служб. Оскільки основою ЄС є громадянське суспільство, то пріоритетом стає забезпечення потреб територіальної громади, наближення до неї якісних послуг СОЗ, і це торкається перерозподілу фондів та обсягів медичних послуг за рівнями медичної допомоги з урахуванням пріоритету ПМСД через собівартість медпослуг й зміни оплати праці медиків, а головна вимога до СОЗ в контексті європейської інтеграції - організація раціонального управління медичною допомогою на засадах медичної й економічної доцільності.

Отже, слід створити систему управління, що давала б змогу надати найраціональніший (з медичного) та найменш затратний (з економічного погляду) обсяг медичної допомоги на будь-якому рівні, і розвиток економічних методів управління СОЗ вимагає впровадження сучасних механізмів розподілу фондів та обсягів медичної допомоги за рівнями її надання з урахуванням пріоритету ПМСД як найменш затратної. Впровадження поособових нормативів фінансування та персоніфікованих методів управлінського обліку розгортає логіку управління охороною здоров'я в належному ракурсі ще й тим, що зосереджує турботу про здоров'я пацієнта не на лікуванні, а на підтриманні здоров'я конкретних осіб.

Розроблено в експерименті інноваційний продукт з комп'ютеризованими технологіями та методами покрокового й персоніфікованого обліку і аналізу управлінської інформації та поособового фінансування медичної допомоги з віртуальним фондотриманням на рівні сімейно-територіальних дільниць ЛЗП-СМ як організатора охорони здоров'я з АСУ керованою медичною допомогою, що дозволяє зберегти складну систему бухгалтерського обліку й звітності, як вона склалась, запроваджуючи “медичну послугу” як медико-економічну категорію на усіх рівнях СОЗ. Запроваджені технології уможливлюють управління собівартістю медичних послуг, зміну системи оплати праці медиків. Цей інноваційний продукт як модель удосконаленого управління у СОЗ було рекомендовано для впровадження Рішенням Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я від 14 травня 2008 р. № 04-24/4-17, який спільно з МОЗ у 2008 році проводив виїзне засідання в м.Вознесенську. У цій моделі, що дозволяє удосконалити державне управління охороною здоров'я надавачі медичних послуг мають можливість постійно відстежувати і обліковувати персоніфіковані їх обсяги, надані пацієнтові впродовж усього його життя. При цьому важливо, що дані про застосування ресурсів і результати лікування можна використовувати для інформування пацієнтів стосовно медичної допомоги, яку вони отримують. Ця модель дає змогу запровадити в ЛПЗ методи обліку вартості й визначення собівартості послуг з поособовим фінансуванням і персоніфікованою їх оплатою.

Встановлено, що важливою умовою удосконалення СОЗ є запровадження медико-економічної категорії - “медична послуга”, що охоплює медичну й економічну складові незалежно від обраної моделі - бюджетної або ОМС. Перехід до “медичної послуги” дає змогу забезпечити персоніфікацію медичної допомоги і витрат на її надання; оцінити якість меддопомоги і порівняти її із стандартами у кожному випадку; гнучко керувати об'ємами медичної допомоги та фінансовими потоками; виділити групу пацієнтів з високими витратами, усунути необґрунтовані витрати; розрахувати і обґрунтувати реальну величину поособового нормативу, об'єднуючи медпослуги у їх діагностично-затратні групи; застосування медико-економічної категорії “медична послуга” дасть можливісь створити гнучку систему управління, в якій буде максимально враховано і медичну, і економічну складові.

Доведено, що для роботи в системі керованої медичної допомоги необхідне сучасне інформаційно-технологічне забезпечення, яке допоможе організувати роботу всіх структурних підрозділів медичного комплексу в єдиному інформаційному полі, що, в свою чергу, забезпечить наступність у роботі всіх ланок, усуне фрагментарність в їх відносинах, уможливить безперервність спостереження пацієнтів, дасть змогу в режимі реального часу ефективно керувати обсягами медичної допомоги і фінансовими ресурсами. Розробляючи проект інформаційного забезпечення, ми заклали декілька основних вимог до організації такої системи. Насамперед, це оперативність і доступність інформації для всіх рівнів управління. Друге - можливість накопичення медичної й економічної інформації в єдиному місці. Третє - персоніфікація базової інформації. І, нарешті, четверте - можливість обміну інформацією між медичними базами даних різних рівнів на основі клієнт - серверних технологій. Водночас сучасні технології допомагають зробити “прозорими” фінансові потоки, потоки пацієнтів, інших ресурсів.

Рис.1 Вміст і наповнення механізмів державного управління у СОЗ України

 Президент України

Рис.2 Cхема діагностики чинників дієвості механізмів державного управління охороною здоров'я населення в контексті європейської інтеграції

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і представлено авторський варіант розв'язання наукових завдань - обґрунтування теоретико-методологічних засад, практичних підходів і напрямів удосконалення механізмів державного управління у СОЗ в контексті євроінтеграції України. Результати дослідження дозволяють сформулювати такі висновки та пропозиції:

1. Виявлено незадовільний сучасний стан державного управління охороною здоров'я населення, що проявляється недостатнім обсягом фінансування діючої мережі ЛПЗ, яка згідно ст.49 Конституції України не може бути скорочена, а також неефективним використанням наявних ресурсів. При цьому система державного управління СОЗ України має риси як загальної системи управління, так і специфічні, характер яких виявляється через міжгалузеве управління і відомчий нормативно-правовий статус. Це ставить, зокрема, проблему створення правового механізму формування єдиного медичного простору. На основі виявлення особливостей формування механізмів державного управління у СОЗ України обґрунтовано важливість комплексного їх удосконалення в цілому в контексті євроінтеграції, що є важливим чинником підвищення індексу людського розвитку країни.

2. З'ясовано, що ЄС не має обов'язкових нормативів чи вимог щодо організації національних систем медичного забезпечення чи ЛПЗ СОЗ, а діяльність зводиться до підтримки формування методологій, які встановлюють високі якісні стандарти охорони й поліпшення здоров'я людей, прозорості використання ресурсів, охоплюючи гармонізацію законодавства країн-членів на засадах громадянського суспільства за стратегіями ВООЗ. ЄС делегує країнам-учасницям прийняття рішень щодо відповідальності за забезпечення населення медпослугами й фінансування ЛПЗ. Кожна країна - член ЄС має власну СОЗ, що склалась історично. Діяльність ЄС фокусується на міжнародних програмах пропаганди здоров'я та профілактики захворювань у співпраці з ВООЗ. З міжнародно-правових актів виділено документи організацій, які закріплюють право на охорону здоров'я і регулюють взаємовідносини у СОЗ - ВООЗ, МОП та ін. У найважливіших актах, які ратифікувала Україна, здійснюється опосередковане регулювання СОЗ.

3. Встановлено, що в Україні правове поле сфери охорони здоров'я не є повноцінним, а низка конституційних гарантій не забезпечується через бездієвість та неефективність комплексу механізмів державного управління охороною здоров'я і невиконання вимог чинного Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” Слід, насамперед, при затвердженні бюджету збільшити частку ВВП на фінансування охорони здоров'я до параметрів, передбачених законом - не менше 10% національного доходу, а, з другого боку, оптимізовувати витрати, реалізуючи їх з розрахунку “на мешканця” до первинного рівня. Стримування витрат слід здійснювати через оплату третьою стороною з регулюванням на рівні СОЗ і ЛПЗ, окремого ЛЗП-СМ, при належному методологічному й технічному забезпеченні. Управління використанням і відтворенням потенціалу СОЗ полягає в цілеспрямованому впливі на ці процеси задля забезпечення найвищої ефективності державного управління і його механізмів для доступного, якісного та у повному обсягу медико-санітарного забезпечення населення України.

14. Доведено, що в Україні фактично запроваджено категорію “медична послуга”, зокрема у відомчих системах медичного забезпечення. В сучасних умовах принцип справедливості оплати медичних послуг полягає в тому, що кожен українець оплачує їх надання відповідно до тарифу залежно від об'єктивних можливостей. При цьому встановлення такого тарифу відбувається у формі сплати прибуткового податку, страхового платежу чи платних медичних послуг. За таких умов для ефективного функціонування єдиного медичного простору слід створити систему управління комплексами об'єктів охорони здоров'я як багаторівневих систем з розгалуженими взаємозв'язками окремих її елементів різної відомчої приналежності, форм власності, а також рівнів медичної допомоги. Необхідні дієві механізми державного управління ефективним використанням ресурсів СОЗ з розрахунку за обсяг та якість наданих мед послуг на усіх рівнях медичної допомоги.

5. Удосконалення механізмів державного управління СОЗ можна досягнути шляхом покращення координації діяльності органів виконавчої влади як як однієї з функцій основних суб'єктів реалізації державної політики, що забезпечувалась би АСУ на основі персоніфікованих розподілених банків даних, прозорого ресурсного забезпечення на засадах громадянського суспільства як об'єктивних передумов вдосконалення механізмів державного управління у СОЗ в контексті євроінтеграційних прагнень України. Ефективна діяльність системи потребує впровадження інноваційного продукту - моделі удосконаленого державного управління у сфері охорони здоров'я, яку апробовано в експерименті в м.Вознесенськ і Вознесенському районі Миколаївської області.

Загальний зміст запропонованої моделі комплексу інформаційно-правового забезпечення, методів, технологій, важелів і інструментів удосконалення механізмів державного управління у сфері охорони здоров'я полягає у запровадженні усвідомленого використання ресурсів територіальної громади, заснованому на засадах солідарної системи й етапності потоків медичних послуг і ресурсів, керованих ЛЗП-СМ - організатора охорони здоров'я населення з рівня ПМСД.

Впровадження такої моделі сприяє підвищенню доступності, якості й своєчасності надання меддопомоги, забезпечує ефективний розподіл обмежених ресурсів, пріоритетність ПМСД і створює умови для підвищення соціального статусу медпрацівників, захисту прав пацієнтів. Доведено, що для удосконалення механізмів державного управління у сфері охорони здоров'я в контексті євроінтеграції повинна функціонувати інтегрована система управління, яка має спиратись на систему моніторингу, що забезпечує зокрема й процедуру контролю якості медичних послуг мережі ЛПЗ усіх рівнів, форм власності і підпорядкування.

6. Впровадження моделі удосконаленого державного управління у сфері охорони здоров'я, дає прямий і опосередкований (непрямий) ефект. Прямий ефект утворюється за рахунок підвищення ефективності управління собівартістю медичних послуг, раціонального використання фінансових ресурсів, розвитку джерел фінансування ЛПЗ. Непрямий ефект утворюється за рахунок підвищення ефективності діяльності СОЗ і складається з покращення здоров'я населення, подовження життя й збільшення кількості працездатного населення, зменшення числа днів його непрацезатності.

В цілому економічна ефективність моделі дозволяє підвищити якість надання меддопомоги, забезпечити фінансування профілактичних заходів і медичної складової у боротьбі з соціально-небезпечними хворобами, а також використовувати вивільнені ресурси для покращення забезпечення ЛПЗ, стимулювання праці медиків.

7. Рекомендовано до впровадження органам державного управління та місцевого самоврядування апробовану в експерименті за наказом МОЗ №88 2004 р. модель удосконаленого управління у СОЗ, що включає інформаційно-правове забезпечення, засоби, методики і технології удосконалення інституційного, фінансово-економічного й організаційно-правового механізмів державного управління у сфері охорони здоров'я. Згідно листа МОЗ від 09.07. 2008 № 3.16-13/171, це повністю відповідає пріоритетам України та дає змогу удосконалити систему розподілу коштів територіальної громади на первинному й вторинному рівні, уможливлює застосування методик і технологій: - раціоналізації використання бюджетних коштів з розрахунку за послугу за визначеною ціною на основі стандартів та управління їх собівартістю за рівнями надання меддопомоги через запровадження медичних послуг як основної медико-економічної категорії з об'єднанням їх у діагностично-затратні групи; - закупівлі медичних послуг через встановлення прозорих договірних відносин органів місцевого самоврядування з СОЗ за участі громадськості на місцях; - міжгалузевої координації надання медичних, медико-соціальних, соціально-медичних і соціальних послуг.

Перелік опублікованих автором праць

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Фуртак І.І. Адміністративна реформа в Україні та управління системою охорони здоров'я регіону/ Фуртак І. // Актуальні проблеми державного управління [Текст]: Зб. наук. праць ЛФ УАДУ.- 2001.- Вип.5.- С.334-342.

2. Фуртак І.І. Формування концепції удосконалення державного управління у сфері охорони, збереження та зміцнення здоров'я населення/ Фуртак І. // Актуальні проблеми державного управління [Текст]: Зб. наук. пр. ЛФ УАДУ.- 2000.- Вип.3.- С.344-348

3. Фуртак І.І.Формування основних напрямків розвитку первинної ланки відомчої служби охорони здоров'я МВС України на засадах загальнолікарської сімейної медичної практики/ Фуртак І. Гринаш В.М., Гринаш Ю.І.// Актуальні проблем державного управління [Текст]: Зб. наук. пр. ЛФ УАДУ.- 2000.- Вип.3.- С. 309-315. (авт.- 80 % - механізми управління відомчою службою охорони здоров'я)

4. Фуртак І.І., Удосконалення управління у сфері охорони здоров'я України в умовах євроінтеграції/ Фуртак І. Гринаш В.М. // Ефективність державного управління [Текст]: Зб. наук. праць ЛРІДУ НАДУ/ За заг. ред. А.О.Чемериса.- Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005.- Вип.8.- С.325-332. (авт.- 90 % -механізми державного управління у СОЗ)

5. Фуртак І.І. Удосконалення механізмів державного управління охороною здоров'я в контексті євроінтеграції України/ Фуртак І.//Ефективність державного управління [Текст]: Зб.наук.праць ЛРІДУ НАДУ.- Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2009.-Вип.16/17. - С.385-395.

Авторські свідоцтва:

6. Автоматизована система управління наданням послуг населенню органами державного управління та місцевого самоврядування. Свідоцтво № 9834 про реєстрацію авторського права від 19.04.2004. Заяв. 24.02.2004 №9694; Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України./ Фуртак І.І. - К.: Міністерство освіти і науки України, 2004. - Вип.5. - С.290.

7. Автоматизована система управління концепції розвитку медсестринської служби. Свідоцтво № 17211 про реєстрацію авторського права від 11. 07. 2006. Заяв. 15.05. 2006№ 17 185; Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України./ Фуртак І.І. - К.: Міністерство освіти і науки України, 2006. - Вип.10. - С.264.

8. Методологія створення автоматизованої системи управління охороною здоров'я на засадах сімейної медицини та механізм її реалізації. Свідоцтво № 11734 про реєстрацію авторського права від 08.12.2004. Заяв.15.10.2004. № 11705; Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України / Фуртак І.І., Голунов А.І., Балута І.А., Гринаш В.М.- К.: Міністерство освіти і науки України, 2004. - Вип.6. - С.513 (авт.- 70% - механізми управління охороною здоров'я на засадах сімейної медицини).

Статті у інших виданнях, тези доповідей:

9. Міжнародний досвід удосконалення медико-санітарного забезпечення/ Фуртак І.І., Гринаш В.В., Базилевич А.Я., Шапошник Г.В., Гой І.Я.// Формування регіональної політики в СОЗ [Текст]: Зб. наук. пр. Матеріали наук. конф. 7-8 черв. 2001 р. / За ред. В.О.Колоденка.- О.: ОФ УАДУ, 2001.- С.196-213.

10. Механізми реалізації сучасних методів фінансування при впровадженні обов'язкового медичного страхування на основі сучасних управлінських технологій/Фуртак І.І., Голунов А.І., Балута О.І., Балута І.А.// Фінансово-економічні засади реформування охорони здоров'я в Україні: нові законодавчі ініціативи [Текст]: Матеріали Всеукр. наук.- практ. конф. 27 лют. 2004 р. Київ.-К., 2004. - С.166-169.

11. Моделі сучасних методів управління первинною медико-санітарною допомогою в державах ЄС, СНД та перспективи для СМ в Україні/ Фуртак І.І., Гринаш В.М., Фуртак М.О., Гавчак І.О., Фуртак Н.І., Пастухов В.І.// Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз. [Текст]: Матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю 29 трав. 2002 р., м.Київ / За заг.ред. В.І.Лугового, В.М.Князева. - К., Вид-во УАДУ, 2002.- Т.2.- С.209-211.

12. Науково-педагогічне забезпечення реформування системи охорони здоров'я /Зіменковський Б., Гжегоцький М., Слабий М, Базилевич Я., Фуртак І., Любінець О. // [Текст]: Зб. тез VIII Конгресу СФУЛТ.- Л.;Трускавець, 2000.- С. 9-10.

13. Фуртак І.І. Вимоги до впровадження обов'язкового медичного страхування в Україні в аспектах формування громадянського суспільства та євроінтеграції/ Фуртак І.І. // Фінансово-економічні засади реформування охорони здоров'я в Україні: нові законодавчі ініціативи [Текст]: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (27 лютого 2004 р. Київ)- К., 2004.- С.103-107.

14. Фуртак І.І. Історичні аспекти участі медиків Галичини в процесах національного відродження і державотворення / Фуртак І.І.// Сучасний стан та перспективи розвитку соціальної медицини та організації охорони здоров'я (до 80- річчя кафедри соціальної медицини, управління та економіки охорони здоров'я) [Текст]: Матеріали міжнарод. наук. прак. Конф. 18-19 верес. м.Одеса, 2003 р. / За заг.ред. акад.В.М.Запорожана та проф.В.І.Журавля. - О.: Одеськ. держ. ун-т, 2003. - С.52-58.

15. Фуртак І.І Щодо запровадження медико-економічної категорії ” медична послуга” в контексті удосконалення управління у сфері охорони здоров'я України/Гринаш В.М., Фуртак І.І, Ходор О.Є.// Медичне право України: проблеми управління та фінансування охорони здоров'я [Текст]: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з медичного права (23-24 квіт.2009 р., Львів). - Львів, ЛОБФ “Медицина і право”, 2009.- С. 67-69.

16. Фуртак І.І Державне управління антикризовими заходами в системі охорони здоров'я України/Фуртак І.І, Гринаш В.М.// Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій [Текст]: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (3 квіт.2009 р., Львів) у 2ч. Ч.1 /за науковою ред. чл.- кор. НАН України Загорського В.С., доц. А.В.Ліпенцева/ Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування” Національної академії наук України, Львівська обласна державна адміністрація - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2009.- С. 541-543.

Анотація

охорона здоров'я євроінтеграція собівартість

Фуртак І.І. Механізми державного управління у сфері охорони здоров'я в контексті європейської інтеграції України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02. - механізми державного управління.

Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.- Львів, 2010.

На основі аналізу фахової наукової літератури, нормативно-правових актів України, міжнародних документів та матеріалів експериментів щодо формування механізмів державного управління у сфері охорони здоров'я в контексті євроінтеграції України розкрито теоретико-методологічні аспекти їх удосконалення.

Досліджено, що теоретичні засади та шляхи підвищення ефективності механізмів державного управління у сфері охорони здоров'я в контексті євроінтеграції України в сучасних умовах полягають у запровадженні управління наданням медичних послуг як медико-економічної категорії на усіх рівнях СОЗ через їх собівартість, пріоритет ПСМД на засадах СМ, фондотримання ЛЗП-СМ як організатора первинного рівня і розвитку засад громадянського суспільства з застосуванням АСУ як механізмів формування керованої СОЗ в інтересах територіальної громади.

Показано, що зараз доцільно не руйнувати радикально, а еволюційно перебудувати наявну СОЗ на основі впровадження новітніх технологій. Запропоновано модель удосконаленого управління у сфері охорони здоров'я. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо удосконалення комплексу механізмів державного управління у сфері охорони здоров'я в контексті європейської інтеграції України.

Ключові слова: механізми державного управління, сфера охорони здоров'я, організаційний, сімейна медицина, персоніфікований облік і аналіз, управління розподілом фондів адміністративної території, фондотримання ЛЗП-СМ як організатора системи охорони здоров'я, європейська інтеграція України.

АННОТАЦИЯ

Фуртак И.И. Механизмы государственного управления в сфере здравоохранения в контексте европейской интеграции Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02.- механизмы государственного управления. Львовский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Львов, 2010.

Показано, что результативность и эффективность механизмов совершенсования государственного управления в сфере здравоохранения в контексте евроинтеграции Украины будут достигнуты при условии, что удасться создать систему управления, способную обеспечить достижение необходимых целей и задач; что возможно через комплексное их регулирование на принципах фондодержания ВОП-СМ как организаторов здравоохранения первичного уровня, персонифицированного учета и анализа при подушевом финансировании с разделением объемов по уровням оказания медуслуг путем внедрения АСУ управляемой медицинской помощью в режиме “on line” с сетевыми системами АРМ как инструментария обеспечения оплаты труда по объему и качеству оказания медицинских услуг как медико-

экономической категории в рыночных условиях, привлечения к управлению качеством медуслуг пациентов, родственников больных детей, медицинской и широких кругов общественности. Разработаны научно-практические рекомендации по усовершенствованию комплекса механизмов государственного управления в сфере здравоохранения в контексте евроинтеграции.

На основании анализа процессов реформирования системы здравоохранения показано, что в Украине фактически внедрено категорию “медицинская услуга”.

Доказано, что в основе комплекса механизмов госуправления здравоохранени-ем должен доминировать двуединый ключевой принцип медицинской и экономической целесообразности; это позволяет реально управлять ресурсами на микроуровне - через распределение объемов медуслуг и расходов с учетом подушевого норматива и на макроуровне - через управление распределением фондов административно-териториальной единицы. Для эффективного функционирования такого единого медицинского пространства необходимо создать систему управления комплексами объектов здравоохранения как многоуровневых систем с разветвленными взаимосвязями отдельных элементов разных форм собственности, ведомственной принадлежности, уровней медицинской помощи.

Усовершенствования механизмов государственного управления здравоохранением можна достигнуть путем координации деятельности органов исполнительной власти как основных факторов реализации государственной политики, что обеспечивалось бы АСУ на основе персонифицированных распределенных банков данных, прозрачного ресурсного обеспечения на принципах гражданского общества как объективных условий усовершенствования механизмов государственного управления здравоохранением в контексте евроинтеграционных устромлений Украини. Эффективная деятельность системы требует дальнейшего совершенствования механизмов государственного управления здравоохранением.

Суть предлагаемой модели усовершенствованного управления здравоохранением состоит во внедрении осознанного использования ресурсов териториальной общины, основаном на принципах солидарной системы и этапности потоков медицинских услуг и ресурсов, управляемых институцией врачей общей практики - семейной медицины с уровня первичной медико-санитарной помощи. Внедрение такой модели содействует повышению уровня доступности, своевременности и качества оказания медицинской помощи, обеспечивает эффективное и прозрачное распределение ограниченных ресурсов, приоритет первичной медико-санитарной помощи и создает условия для повышения социального статуса медиков, защиты прав пациентов.