Колізії у правовому регулюванні земельних відносин в Україні

Існує проблема співвідношення законів Автономної Республіки Крим із підзаконними актами центральних органів виконавчої влади. Вважаємо, що, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, а також витлумачивши ч. 2 ст. 135 Конституції України «від супротивного», слід зробити висновок, що у разі, якщо підзаконний акт центрального органу виконавчої влади видано на підставі спеціальної вказівки закону України, закон АР Крим не може відступати від такого акту. В іншому разі відступ від підзаконного нормативно-правового акту можливий.

Джерелами земельного права слід вважати рішення судів по конкретним справам щодо визнання недійсними (незаконними, неконституційними) нормативно-правових актів, рішення Європейського суду з прав людини. Інші рішення судів по конкретним справам у сукупності формують судову практику, яка також повинна розглядатися як джерело права. Судова практика на певний момент може фіксуватися у актах-роз'ясненнях вищих судових інстанцій, які є джерелом права. При цьому, будучи підкріпленими можливістю примусової реалізації при розгляді конкретної справи судом, що видав акт-роз'яснення, такі акти фактично набувають рис нормативно-правових актів, незважаючи на те, що прямої вказівки на їх обов'язковість в законодавстві немає. Можливість видання нормативних актів судом слід оцінити негативно, вбачається, що у даному випадку відбувається порушення конституційних принципів розподілу влад та незалежності суддів.

Співвідношення судових актів із іншими джерелами права є неоднозначним і повинно визначатися у кожній конкретній ситуації.

На думку автора, не завжди при наявності ієрархічної колізії є можливість застосувати норму, що вміщена до акту вищої юридичної сили. Якщо відповідна норма не має механізму реалізації, єдине, що вона «спроможна» зробити - це перешкодити реалізації іншої норми, вміщеної до акту нижчої юридичної сили.

У підрозділі 3.2 «Вирішення земельно-правових колізій за правилом «більш пізнього акту» аналізується т.зв. темпоральний принцип вирішення правових колізій. Такі колізії вирішуються за загальновизнаним принципом «більш пізнього закону» - lex posterior derogat priori, «більш пізній закон скасовує попередній». Широке визнання цього принципу, між тим, не означає, що у правозастосуванні колізії між нормами, прийнятими в різний час, вирішуються однозначно.

Насамперед, проблемним є питання визначення часу «народження» правового акту. На думку автора, визначальною у цьому відношенні має бути дата ухвалення акту. Дати виконання різних процедур, необхідних для набранням ним чинності (підписання, опублікування тощо), та дата власне набрання чинності не повинні братися до уваги, оскільки визначальним є момент, в який було сформовано волю правотворця - тобто момент ухвалення акта.

Правило «більш пізнього закону» уточнюється за допомогою правил про дію нормативно-правових актів у часі. Загальне правило дії правових актів у часі має бути визначено так: акт поширюється на юридичні факти, що виникли після набрання ним чинності, та триваючі обставини, що продовжують існувати на момент набрання чинності. Якщо із фактами, що мали місце до набуття актом чинності, пов'язані якісь правові наслідки, це має бути прямо застережено у самому акті. Принцип верховенства права зумовлює саме такий висновок незалежно від того, що відповідне правило прямо не закріплено у Конституції України.

Із загального правила про безпосередню дію правової норми є виключення, які у правовій доктрині описуються поняттями ультраактивної та ретроактивної (ретроспективної) дії правової норми.

У регулюванні земельних правовідносин спроби закріпити ультраактивну дію (тобто дію норми після її формального скасування щодо нових відносин) правових норм є порівняно рідкісними, проте вони трапляються. На наш погляд, в умовах правової системи України заборона на зміну певної норми має бути закріплена в нормі вищого порядку, в іншому випадку вона не є чинною і лише створює ілюзію ультраактивності, що шкідливо. Лише норми Конституції України як Основного Закону можуть забороняти вносити певні зміни як до самої Конституції, так і до інших законодавчих актів.

Від випадків ультраактивної дії слід відрізняти випадки, у яких певні норми взагалі не можуть бути скасовані (напр., передбачена ч. 3 ст. 22 Конституції України заборона звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод). Як видається, ця норма Основного закону була порушена Верховною Радою України при запровадженні мораторію на відчуження певних земель сільськогосподарського призначення.

Загальновизнаний принцип заборони зворотної дії закону, фрагментарно закріплений у ст. 58 Конституції України, поширюється не лише на громадян, а і на всіх інших суб'єктів. Це з необхідністю випливає із факту визнання в Україні принципу верховенства права. Критерієм допустимості винятків із загальної заборони зворотної дії закону має бути відповідність внесених змін принципу правової визначеності. Вчиняючи ту чи іншу дію, особа (чи то фізична, чи то юридична) повинна знати, які негативні юридичні наслідки пов'язані з цією дією. Якщо зворотна дія закону у конкретному випадку тягне для особи будь-які негативні наслідки, які вона раніше не могла передбачити, - така зворотна дія порушує принцип верховенства права.

Підрозділ 3.3 «Вирішення земельно-правових колізій за правилом «спеціальної норми» присвячений вирішенню т.зв. змістовних колізій у земельно-правовому регулюванні. Такі колізії зазвичай вирішуються на користь спеціального закону (припису) - лат. lex specialis derogat legi generali, спеціальний або винятковий закон скасовує дію загального. Цей принцип є загальновизнаним, проте і при його застосуванні виникають серйозні проблемні питання.

Насамперед, досить часто принцип «спеціального закону» розуміють надто буквально, порівнюючи сферу дії нормативно-правових актів, приписи яких вступають у колізію. Автор поділяє позицію тих дослідників, які вважають, що порівнювати слід конкретні приписи, що перебувають у колізії, а не акти, у яких ці приписи містяться (що часто є проблематичним). Адже саме при формулюванні конкретного спеціального припису законодавець може врахувати якісь особливі обставини, які можуть виправдати відхилення від загального правила.

При застосуванні принципу «спеціального закону» слід також враховувати майже забуте правило римського права, за яким «ubi lex est specialis, et ratio ejus generalis, generaliter accipienda est» - у випадку, коли закон є спеціальним, але підстава для нього є загальною, він повинен розглядатися як загальний закон. Таким чином, недостатньо механічно порівняти сферу дії двох приписів; для того, щоб у випадку колізії віддати перевагу припису з вужчою сферою дії, необхідно, щоб особливості правила, встановленого цим приписом, ґрунтувалися на якихось особливих мотивах.

Автор не підтримує позиції щодо виділення, окрім загальних та спеціальних, ще й виняткових (виключних) та партикулярних норм. Як видається, при співставленні двох норм всі задачі, які ставляться перед порівнянням, цілком можна вирішити за допомогою категорій «загальна норма» та «спеціальна норма».

На наш погляд, слід відрізняти загальні норми від норм-принципів. Загальна норма - це поняття відносне, що застосовується при порівнянні двох норм, двох правових приписів. Що ж стосується правового принципу - це поняття «абсолютне», яке не залежить від порівняння із іншими приписами. Принципи права в силу самої своєї сутності повинні мати більшу силу, ніж «звичайні» норми, які матимуть «вужчу» сферу правового регулювання. Тому якщо загальна норма у разі колізії поступається спеціальній, то норма-принцип має безумовну перевагу над усіма іншими нормами, хоча останні в більшості випадків матимуть набагато більш спеціальний характер. Перевага норм-принципів має своєю основою ієрархічний, а не змістовний принцип вирішення правових колізій.

Підрозділ 3.4 «Співвідношення (ієрархія) між правилами вирішення земельно-правових колізій» присвячений вирішенню т.зв. «складних» колізій, що є поєднанням різних видів колізій. У разі, коли в одній ситуації збігаються ієрархічна, темпоральна та змістовна колізія або хоча б будь-які дві з них, постає питання, як повинні застосовуватися ієрархічний, темпоральний та змістовний принципи вирішення колізій, якою є їхня взаємна ієрархія.

Беззаперечним є те, що ієрархічний принцип має перевагу над іншими принципами вирішення колізій. Натомість, питання про взаємне співвідношення змістовного та темпорального принципів вирішення колізій не має однозначного вирішення.

На наш погляд, при вирішенні зазначеного питання слід підтримати тих дослідників, які вважають темпоральний та змістовний принципи вирішення колізій не стільки безумовними правилами поведінки, скільки практичними засобами для з'ясування змісту права як системи, уявної волі абстрактного «правильного» законодавця. З такого підходу випливає дуже важливий висновок: між темпоральним та змістовним принципами подолання колізій відсутнє заздалегідь визначене абсолютне або переважне абстрактне відношення підпорядкування. У кожній конкретній ситуації необхідно з'ясовувати зміст уявної волі законодавця і, в залежності від контексту, віддавати перевагу або змістовному, або темпоральному принципу.

Таким чином, змістовний та темпоральний принципи не мають абсолютного значення. На відміну від ієрархічного принципу, вони не приписують певну поведінку, а просто описують певне явище у застосуванні права, яке полягає у тому, що зазвичай більш пізній акт має перевагу над попереднім, а спеціальний - над загальним.

Висновки

Проведене дослідження спрямоване на вирішення наукової проблеми зменшення негативного впливу колізій на ефективність правового регулювання земельних відносин. Колізії розглядаються як розбіжності між правовими приписами, що поширюються на ті самі суспільні відносини і не можуть бути застосовані одночасно.

Проблему мінімізації міжгалузевих колізій, тобто колізій між приписами, вміщеними до різних галузей законодавства (власне земельного, цивільного, господарського, адміністративного, фінансового тощо), пропонується вирішувати, насамперед, шляхом усунення дублювання у правовому регулюванні, для чого регулювання відносин має бути настільки загальним, наскільки це можливо. Особливі положення у земельно-правовому регулюванні слід вміщувати до законодавства зі спеціальною сферою регулювання, проте особливі положення мають право на існування лише тоді, коли це обумовлено потребою встановити специфіку у регулюванні суспільних відносин. Вкрай шкідливою є практика відтворення у спеціальних актах по відношенню до якоїсь більш вузької ситуації загальних положень.

Основною причиною наявності значної кількості внутрішньогалузевих колізій у земельному законодавстві України є низький ступень його систематизації. Для зменшення ступеню колізійності чинного земельного законодавства України перспективним напрямком є його кодифікація, для якої сьогодні існують основні необхідні умови: відносна стабільність законодавства та відносно усталена практика його застосування.

В основу кодифікації повинні бути покладені такі принципові положення: (1) відхід від традиційного для радянського земельного права «тотального» поділу земель на категорії і підвищення натомість ролі планування територій, (2) підвищення ефективності використання та розпорядження землями державної власності шляхом передачі функції із розподілу та перерозподілу цих земель уповноваженому центральному органу виконавчої влади, (3) реформування засад здійснення землевпорядкування шляхом створення уніфікованої землевпорядної процедури, яка дозволятиме здійснювати землеустрій у т.ч. і примусово з метою усунення недоліків у структурі землекористування, (4) гармонізація земельного законодавства із законодавством ЄС.

Послідовність кодифікаційних робіт має включати (1) інвентаризацію чинного земельного законодавства, (2) виявлення колізій та прогалин, повторів та їх усунення, (3) переробку нормативного матеріалу відповідно до концептуальних засад кодифікації, (4) напрацювання тексту Земельного кодексу України, (5) підготовку тексту змін до актів чинного законодавства, вироблення переліку актів, що підлягають скасуванню. Існуючий досвід «кодифікації» земельного законодавства «з чистого листа», в послідовності «концепція-структура-текст», абстрагуючись від існуючого правового регулювання, слід оцінити негативно.

Хоча принцип вирішення юридичних колізій, виходячи із юридичної сили джерел права (ієрархічний принцип), є загальновизнаним, і у більшості випадків можна встановити співвідношення за юридичною силою між різними видами правових джерел, побудова універсальної, абстрактної ієрархії джерел права є неможливою. Це обумовлено насамперед наявністю т.зв. виключних компетенцій, а також ситуаціями, коли співвідношення між різними видами правових джерел може бути різним в залежності від кола врегульованих відносин.

У разі створення універсальна ієрархія джерел права була б надзвичайно складною, містила б величезну кількість винятків та застережень, що зробило б її непридатною для використання. З огляду на це, питання про співвідношення двох різних актів за юридичною силою слід вирішувати у кожному конкретному випадку окремо, враховуючи сферу відносин, що регулюються актом.

Принцип вирішення колізій за правилом «більш пізнього акту» слід застосовувати, виходячи із дати ухвалення акту (а не набрання ним юридичної сили або набрання чинності), оскільки саме на момент ухвалення акту остаточно формується його зміст відповідно до умов, що склалися у суспільстві.

Існує доцільність створення механізму перегляду рішень Конституційного Суду України для врахування змін у праворозумінні, а також для виправлення помилок, допущених Судом.

Із загального темпорального правила вирішення колізій можуть встановлюватися винятки. Одним із таких винятків є конституційна заборона на звуження обсягу існуючих прав (ст. 22 Конституції України). Запровадження мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення є таким, що суперечить Конституції України, порушуючи зазначену заборону, а також конституційні гарантії права власності (ст. 41 Конституції України).

Змістовний принцип вирішення колізій (правило «спеціального закону», «спеціальної норми») передбачає порівняння норм (приписів), а не нормативно-правових актів. Крім того, для цілей вирішення колізії «спеціальною» слід вважати лише таку норму (припис), правила якої враховують якусь особливу обставину, не враховану при формулюванні загальної норми (припису). Не може бути достатньою для визнання норми «спеціальною» сама лише її вужча сфера дії.

Ієрархічний принцип вирішення колізій у правовому регулюванні земельних відносин (lex superior) має безумовну перевагу над іншими колізійними принципами. Водночас, заздалегідь визначена ієрархія між темпоральним та змістовним принципами вирішення земельно-правових колізій відсутня. Слід виходити із того, що законодавець може скасувати новою загальною нормою попередню спеціальну, але не завжди це робить. Тому в кожному випадку збігу темпоральної та змістовної колізій засобами тлумачення необхідно з'ясовувати уявну волю «абстрактного законодавця», яка краще відповідає існуючим потребам суспільства.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Монографії, підручники, коментарі:

Земельний кодекс України з постатейними матеріалами : зб. нормативно-правових актів та матеріалів судової практики : за станом нормативно-правових актів та актів органів судової влади на 1 лютого 2006 року / [упорядник А.М. Мірошниченко ; наук. ред. В.В. Носік]. - К. : Фізична особа - суб'єкт видавничої справи Романчук Р.С., 2006. - 720 с.

Мармазов В.Є. Актуальні проблеми захисту права власності в практиці Європейського суду з прав людини та її вплив на правову систему України: навч.-метод. посіб. для суддів / В.Є. Мармазов, А.М. Мірошниченко, П.В. Пушкар. - К. : ТОВ Гештальт Консалтінг Груп ДП Зовнішторгвидав України, 2009. - 392 с. - (На шляху до європейських стандартів в епоху глобалізації; кн. ІІ).

Мірошниченко А.М. Колізії у правовому регулюванні земельних відносин в Україні: Монографія / Мірошниченко А.М. - К.: Алерта: КНТ: ЦУЛ, 2009. - 268 с.

Мірошниченко А.М. Земельне право: навч. посіб. / Мірошниченко А.М. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2007. - 432 с.

Мірошниченко А.М. Земельне право України: підруч. / Мірошниченко А.М. - К.: Алерта: КНТ: ЦУЛ, 2009. - 712 с.

Мірошниченко А.М. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / Мірошниченко А.М., Марусенко Р.І. - К.: Правова єдність, 2009. - 496 с.

Нормативи землекористування: у 2 кн. / [упоряд.: Мірошниченко А.М. та ін.; за ред. Новаковського Л.Я.]. - К.: ТОВ «Август Трейд», 2008. - [Б-чка землевпорядника]. - Кн. 1. - 448 с.

Нормативи землекористування: у 2 кн. / [упоряд.: Мірошниченко А.М. та ін.; за ред. Новаковського Л.Я.]. - К.: ТОВ «Август Трейд», 2008. - [Б-чка землевпорядника]. - Кн. 2. - 456 с.

Бюлетень моніторингу законодавства України / [за заг. ред. В.О. Зайчука]. - Вип. 1. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2009. - 139 с.

Земельне право України: підруч. / [Г.І. Балюк, Т.О. Коваленко, В.В. Носік та ін.: за ред. В.В. Носіка]. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. - 511 с. (§ 1 «Поняття та види прав на користування землею», § 2 «Право на загальне користування землею», § 9 «Право на земельну частку (пай)» (у співавторстві з В.В. Носіком та Т.О. Коваленко) Розділу 6, § 8 «Нормування і стандартизація у сфері регулювання земельних відносин» Розділу 11).

Сучасна правова енциклопедія / О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко, Н.М. Оніщенко [та ін.] ; за заг. ред. О.В. Зайчука ; Ін-т законодавства Верхов. Ради України. - К.: Юрінком Інтер, 2009. - 384 с. (участь у авторському колективі та у редакційній колегії).

Одноособові статті у наукових фахових виданнях:

Мірошниченко А. Колізії між приписами земельного та цивільного законодавства: перспективи усунення та рекомендації щодо вирішення / А. Мірошниченко // Право України. - 2009. - № 3. - С. 126-131.

Мірошниченко А.М. Вирішення земельно-правових колізій за юридичною силою нормативно-правових актів / А.М. Мірошниченко // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. - 2008. - № 1 (25). - С. 157-170.

Мірошниченко А.М. Зворотна дія закону при регулюванні земельних відносин / А.М. Мірошниченко // Форум права. - 2008. - № 3. - С. 357-361 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08mamrzv.pdf

Мірошниченко А.М. Колізії прав на земельну ділянку та прав на розташовані на ній будівлі і споруди / А.М. Мірошниченко // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. - № 4 (54). - С. 83-89.

Мірошниченко А.М. Необхідність, передумови та спосіб здійснення кодифікації земельного законодавства України / А.М. Мірошниченко // Часопис Київського університету права. - 2008. - № 3. - С. 256-263.

Мірошниченко А.М. Нормативні документи як джерела земельного права / А.М. Мірошниченко // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. - Вип. 65. - 2005. - С. 38-42.

Мірошниченко А.М. Поняття та види земельно-правових колізій / А.М. Мірошниченко // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2007. - № 7 (69). - С. 91-102.

Мірошниченко А.М. Правова природа та проблеми реалізації права на земельну частку (пай) / А.М. Мірошниченко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - Вип. 63-64. - 2005. - С. 37-40.

Мірошниченко А.М. Проблемні питання недійсності угод (правочинів) із земельними ділянками / А.М. Мірошниченко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. -Вип. 70. - 2006. - С. 21-23.

Мірошниченко А.М. Проблемні питання правового забезпечення управління у галузі земельних відносин / А.М. Мірошниченко // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2005. - № 7 (45). - С. 55-66.

Мірошниченко А.М. Проблемні правові питання поділу земель на категорії / А.М. Мірошниченко // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2005. - № 12 (50). - С. 42-51.

Мірошниченко А.М. Розвиток ідеї нормативно-правового закріплення принципів вирішення юридичних колізій / А.М. Мірошниченко // Форум права. - 2008. - № 2. - С. 355-362 [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-2/08mamvyk.pdf

Мірошниченко А. Співвідношення темпорального та змістовного принципів вирішення правових колізій / А. Мірошниченко // Право України. - 2008. - № 5. - С. 24-28.

Мірошниченко А. Структура закону з точки зору «вимог нормопроектної техніки» (на прикладі законів - джерел земельного права) / А. Мірошниченко // Юридична Україна. - 2008. - № 12. - С. 101-105.

Статті у наукових фахових виданнях, опубліковані у співавторстві:

Марусенко Р.І. Урядовий проект Закону України «Про ринок земель»: за чи проти? / Р.І. Марусенко, А.М. Мірошниченко // Юридична Україна. - 2008. - № 6. - С. 79-84 (особистим внеском здобувача є оцінка законопроекту «Про ринок земель» з точки зору його впливу на колізійність земельного законодавства).

Мірошниченко А.М. Соціально-економічні та правові аспекти мораторію на відчуження приватних земель сільськогосподарського призначення / А.М. Мірошниченко, А.Д. Юрченко // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. - № 12. - С. 59-75 (особистим внеском здобувача є обґрунтування наявності колізії між приписами про мораторій та Конституцією України).

Ковальчук Т. Проблеми ефективності правового забезпечення приватизації земель в Україні / Т. Ковальчук, Т. Коваленко, А. Мірошниченко // Юридична Україна. - 2009. - № 2. - С. 63-68 (особистим внеском здобувача є пропозиції щодо вдосконалення процедури приватизації земель, які можуть бути враховані при кодифікації земельного законодавства).

Мірошниченко А.М. Чи потрібний Закон України «Про нормативно-правові акти»? / А.М. Мірошниченко, Ю.Ю. Попов // Форум права. - 2009. - № 1. - С. 362-372. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09mamnpa.pdf (особистим внеском здобувача є аналіз положень законопроекту, що стосуються вирішення правових колізій)

Мірошниченко А.М. Порівняльно-правовий аналіз поняття експропріації / А.М. Мірошниченко, П.В. Пушкар // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2008. - № 3 (77). - С. 54-63 (особистим внеском здобувача є аналіз існуючого в Україні правового регулювання відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб з точки зору відповідності Конституції та міжнародним зобов'язанням України).

Мірошниченко А.М. Порівняльно-правовий аналіз гарантій, що надаються власнику майна при експропріації (на прикладі експропріації землі) / А.М. Мірошниченко, П.В. Пушкар // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2008. - № 10 (84). - С. 60-71 (особистим внеском здобувача є аналіз існуючого в Україні правового регулювання відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб з точки зору відповідності Конституції та міжнародним зобов'язанням України).

Мірошниченко А. Правові аспекти земельних реформ в країнах Азії та Африки / А. Мірошниченко, П. Пушкар // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - № 4. - С. 69-72 (особистим внеском здобувача є вироблення концепції вдосконалення законодавства про земельну реформу в контексті кодифікації земельного законодавства України та зменшення ступеню його колізійності).

Мірошниченко А. Досвід проведення земельних реформ у країнах Європи та Америки / А. Мірошниченко, П. Пушкар // Право України. - 2009. - № 9. - С. 123-132 (особистим внеском здобувача є вироблення концепції вдосконалення законодавства про земельну реформу в контексті кодифікації земельного законодавства України та зменшення ступеню його колізійності).

Статті в інших виданнях:

1. Греков Л. Економічне стимулювання раціонального використання земель / Греков Л., Мірошниченко А., Юрченко А. // Землевпорядний вісник. - 2008. - № 1. - С. 34-38.

2. Греков Л.Д. Проблеми постреформенного вдосконалення державної політики щодо земельних відносин і землекористування в аграрній сфері / Л.Д. Греков, А.М. Мірошниченко, А.Д. Юрченко // Земельне право України: теорія і практика. - 2008. - № 2. - С. 28-41.

3. Меркулова О. Правовий режим несільськогосподарських угідь, що були передані у колективну власність сільськогосподарських підприємств / О. Меркулова, А. Мірошниченко // Земельне право України. - 2007. - № 8-9. - С. 40-50.

4. Мірошниченко А.М. Юридична відповідальність за земельні правопорушення / А.М. Мірошниченко // Земельне право України. - 2007. - № 11-12. - С. 32-51.

5. Мірошниченко А.М. Досвід деяких зарубіжних країн у визначенні правового режиму прибудинкових земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків / А.М. Мірошниченко // Земельне право України. - 2006. - № 7. - С. 45-55.

6. Мірошниченко А.М. Економіко-правовий механізм у галузі використання, охорони та відтворення земель / А.М. Мірошниченко // Земельне право України. - 2007. - № 8-9. - С. 5-30.

7. Мірошниченко А.М. Науково-практичний висновок щодо окремих питань, що виникають у нотаріальній діяльності / А.М. Мірошниченко // Мала енциклопедія нотаріуса. - 2008. - № 5 (41). - С. 83-85.

8. Мірошниченко А.М. Нормування як засіб правового регулювання земельних відносин / А.М. Мірошниченко // Земельне право. - 2006. - № 1. - С. 42-55.

9. Мірошниченко А.М. Порушення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок як підстава для прокурорського реагування / А.М. Мірошниченко // Земельне право України. - 2006. - №. 5. - С. 40-46.

10. Мірошниченко А.М. Право власності на землю / А.М. Мірошниченко // Земельне право України: теорія і практика. - 2007. - № 4-5. - С. 3-46.

11. Мірошниченко А.М. Право землекористування / А.М. Мірошниченко // Земельне право України: теорія і практика. - 2007. - № 6. - С. 3-44.

12. Мірошниченко А.М. Розмежування складових та приналежностей земельної ділянки / А.М. Мірошниченко // Земельне право України: теорія і практика. - 2007. - № 1. - С. 25-31.

13. Мірошниченко А.М. Чи можлива оренда ідеальної частки у земельній ділянці / А.М. Мірошниченко // Земельне право України. - 2007. - № 3. - С. 66-68.

14. Мірошниченко А.М. Загрози парцеляції земельного фонду в аграрній сфері / А.М. Мірошниченко, А.Д. Юрченко // Земельне право України. - 2006. - № 8. - С. 27-29.

15. Носік В.В. Права на чужі земельні ділянки за законодавством зарубіжних країн / В.В. Носік, Р.І. Марусенко, А.М. Мірошниченко // Земельне право України. - 2006. - № 4. - С. 55-89.

16. Юрченко А.Д. Зарубіжний досвід правового регулювання встановлення меж адміністративно-територіальних утворень / А.Д. Юрченко, А.М. Мірошниченко // Земельне право України. - 2006. - № 9. - С. 40-48.

17. Юрченко А.Д. Організаційно-правові засади визначення обсягів прав на землю територіальних громад / А.Д. Юрченко, А.М. Мірошниченко // Землеустрій і кадастр. - 2005. - № 3. - С. 7-14.

18. Юрченко А.Д. Щодо окремих питань вдосконалення земельного законодавства України / А.Д. Юрченко, А.М. Мірошниченко // Землевпорядний вісник. - 2005. - № 4. - С. 69-75.

Опубліковані тези виступів на конференціях та круглих столах:

1. Мірошниченко А.М. Вирішення земельно-правових колізій за принципом «спеціальної норми» / А.М. Мірошниченко // Екологічне законодавство України: стан та перспективи розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. конфер., 13-14 грудня 2007 р. // [редкол. Ю.П. Битка, М.В. Шульга, І.В. Яковюк]. - Харків: Право, 2008. - С. 119-123;

2. Мірошниченко А.М. Вирішення та усунення колізій між нормами, вміщеними до актів земельного та господарського законодавства / А.М. Мірошниченко // Поєднання публічно-правових та приватно-правових механізмів регулювання господарських відносин: матер. всеукр. наук.-практ. конфер., 19-20 жовтня 2007 р. - Івано-Франківськ: ВОНР та РВД ПЮІ ЛьвДУВС, 2007. - С. 230-234.

3. Мірошниченко А.М. Компетенція органів земельних ресурсів щодо накладення стягнень у справах про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель / А.М. Мірошниченко // Державний контроль за дотриманням земельного та екологічного законодавства: стан, проблеми та шляхи вдосконалення: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 17 червня 2008 р. - К.: Видавництво «Юридична думка», 2009. - С. 110-114.

4. Мірошниченко А.М. Примусове відчуження земельних ділянок приватної власності за законодавством України / А.М. Мірошниченко // Приватноправовий метод регулювання суспільних відносин: стан та перспективи розвитку: зб. тез міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів, 25-26 листопада 2005 р. - Київ-Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2005. - С. 95-97.

5. Мірошниченко А.М. Форми та акти прокурорського реагування на порушення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок / А.М. Мірошниченко // Прокурорський нагляд за дотриманням земельного законодавства: наук.-практ. семінар, 11-12 травня 2006 року. - К., 2006. - 6 с.

Анотація

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Колізії в правовому регулюванні земельних відносин в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природноресурсове право. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

Колізії у правовому регулюванні земельних відносин в Україні розглядаються як розбіжності між правовими приписами, що поширюються на ті самі суспільні відносини і не можуть бути застосовані одночасно.

Основним шляхом усунення та мінімізації колізій між актами різних галузей законодавства пропонується побудова законодавства за принципом забезпечення настільки загального регулювання, наскільки це можливо. Дублювання, яке є основною причиною виникнення міжгалузевих колізій, має бути визнаним безумовно негативним явищем.

Із внутрішньогалузевими земельно-правовими колізіями пропонується боротися насамперед шляхом кодифікації земельного законодавства. Запропоновано концепцію кодифікації та послідовність проведення кодифікаційних робіт.

Розглядаються засади вирішення т.зв. ієрархічних, темпоральних та змістовних колізій та їх поєднань. Обґрунтовується думка про те, що заздалегідь встановлена, абстрактна ієрархія змістовного та темпорального правил вирішення колізій не існує. Законодавець може скасувати новою загальною нормою попередню спеціальну, але не завжди це робить. Тому в кожному випадку збігу темпоральної та змістовної колізій засобами тлумачення необхідно з'ясовувати уявну волю «абстрактного законодавця», яка краще відповідає існуючим потребам суспільства.

Ключові слова: земельні відносини, правова колізія, спеціальний закон, більш пізній закон, земельне законодавство, ієрархія нормативно-правових актів, кодифікація земельного законодавства, тлумачення права.

Аннотация

МиРОШНИЧЕНКО А.Н. Коллизии в правовом регулировании земельных отношений в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора юридических наук по специальности 12.00.06 - земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсное право. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию коллизий в правовом регулировании земельных отношений в Украине, которые рассматриваются как различия между правовыми предписаниями, распространяющимися на одни и те же самые общественные отношения по поводу использования, охраны и восстановления земель, которые не могут быть применены одновременно.

Предлагается концепция снижения негативного влияния таких коллизий путем уменьшения их количества, а также путем формулирования теоретических рекомендаций относительно разрешения существующих коллизий.

Основным путем устранения и уменьшения количества коллизий между предписаниями, которые содержатся в актах разных отраслей законодательства, предлагается избрать размежевание сфер регулирования разных отраслей законодательства, построения системы законодательства на основе настолько общего регулирования, насколько это возможно. Дублирование, которое является основной причиной межотраслевых коллизий в правовом регулировании земельных отношений, должно быть признано безусловно негативным явлением, его следует устранять, а в дальнейшем - избегать.

С внутриотраслевыми земельно-правовыми коллизиями предлагается бороться, прежде всего, путем кодификации земельного законодательства, для которой, по мнению автора, в данное время уже сложились основные предпосылки. В диссертации предложена концепция кодификации и последовательность осуществления кодификационных работ. В частности, предлагается провести кодификацию на основе отказа от традиционного для советского земельного права «тотального» деления земель на категории, повысив вместо этого роль планирования территорий; повысить эффективность использования и распоряжения землями государственной собственности путем передачи функции по распределению и перераспределению этих земель специально уполномоченному центральному органу исполнительной власти; реформировать принципы землеустройства путем создания унифицированной землеустроительной процедуры, которая позволит осуществлять землеустройство, в том числе, и принудительно; гармонизировать земельное законодательство с законодательством ЕС.

Рассматриваются правила разрешения т.н. иерархических, темпоральных (временных) и содержательных коллизий в правовом регулировании земельных отношений, а также правила разрешения т.н. сложных коллизий, которые объединяют одновременно несколько видов коллизий.

В контексте разрешения иерархических коллизий указывается, что абстрактная иерархия источников земельного права не может быть определена, прежде всего, по причине существования т.н. исключительных компетенций. Акты, изданные при их осуществлении, остаются как бы вне общей иерархии. Вопрос о соотношении двух актов по юридической силе необходимо решать в каждой конкретной ситуации исходя из круга урегулированных отношений.

Обосновывается мысль о том, что заведомо установленная, абстрактная иерархия между правилами разрешения правовых коллизий отсутствует. Следует исходить из того, что законодатель может отменить новой общей нормой существующую специальную, но не всегда это делает. Поэтому в каждом случае совпадения временной и содержательной коллизий следует средствами толкования выяснять предполагаемую волю «абстрактного» законодателя, которая лучше всего отвечает существующим нуждам общества.

Поскольку правила «специального закона» и «более позднего закона» не могут применяться автоматически, обосновывается ненужность и даже вредность их формального законодательного закрепления.

Ключевые слова: земельные отношения, правовая коллизия, специальный закон, более поздний закон, земельное законодательство, иерархия нормативно-правовых актов, кодификация земельного законодательства, толкование права.

Summary

Miroshnychenko A.M. the conflicts of rules in the legal regulation of land relations in ukraine. - manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of Doctor of Sciences (Law) in the speciality 12.00.06 - land law; agricultural law; environmental law; natural resources law. -- Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2010.

The thesis concerns the study of the conflicts of rules in the field of legal regulation of land relations in Ukraine. These conflicts are considered as the differences between legal rules that govern the same relations and cannot be applied simultaneously.

The author proposes a concept of minimising adverse effects of the conflicting land regulations (by reducing their volume and through proposing means of existing conflicts resolving).

The delimitation of the regulation fields between different branches of legislation, setting rules according to the principle “legislation should be as general as possible” are considered to be the main ways to remove the conflicts between the rules established by different branches of legislation. The conflicts in the legal regulation of land relations are to be combated through the land legislation codification. The author is of the view that the main prerequisites of the land legislation codification are currently present.

The thesis deals with the rules of resolving the so-called hierarchical, temporal and substantive conflicts, as well as with the rules of resolving complex conflicts that have the nature of several types of conflicts at one time simultaneously. The author comes to the conclusion that there is no abstract preset hierarchy between lex specialis and lex posterior rules. The legislator may repel an old special rule with a new general rule, but does not always do this. That is why in every case of complex temporal and substantive legal conflicts it is necessary to ascertain, by means of interpretation, the will of the «abstract» legislator in order to identify the rules which better suit the needs of the society.

Key words: land relations, legal conflict, lex specialis, lex posterior, land legislation, hierarchy of legal acts, land legislation codification, interpretation of law.

Размещено на Allbest.ru