Правове регулювання бюджетного відшкодування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів

і природокористування України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

Правове регулювання бюджетного відшкодування в Україні

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Гордін Олександр Яковлевич

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України, м.Харків

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Россіхіна Галина Володимирівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри фінансового права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Савченко Леся Анатоліївна, Київський міжнародний університет, проректор з наукової роботи;

кандидат юридичних наук, доцент Храбров Андрій Олександрович, Кримський юридичний інститут Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри адміністративно-правових та кримінально-правових дисциплін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Будь-яка держава в процесі виконання покладених на неї функцій потребує наявності публічних грошових фондів, які створюються переважно за рахунок надходжень від податків та зборів. Розвиток та зміцнення України в умовах незалежності нерозривно пов'язується з реформуванням системи оподаткування, що передбачає, перш за все, реформи в системі публічних доходів країни, зміну правового регулювання справляння податків і зборів, удосконалення їх адміністрування.

Забезпечення державою обов'язковості платежів, визначення їх розміру і строків внесення, сприяють повноті, стабільності і регулярності надходжень коштів до централізованих державних фондів. Зміни, які відбуваються в фінансовій і, зокрема, податковій та бюджетній системах України, вимагають концептуального перегляду основних фінансово-правових категорій та понять, обґрунтування еволюційного розвитку та трансформації фінансово-правових інститутів. Ці вимоги безпосередньо торкаються і правового регулювання державних доходів в цілому, окремих їх видів, оскільки ефективна діяльність держави та її інституцій в значній мірі залежить від вироблення чіткого механізму правового регулювання відносин в сфері оподаткування.

Основним джерелом формування державних доходів є податки і збори, чим і обумовлена обов'язкова участь підприємств, установ, організацій і громадян у формуванні доходів держави. За рахунок цих надходжень наповнюється не тільки державний бюджет України, а й місцеві бюджети, забезпечується діяльність місцевого самоврядування. При надходженні податків та зборів гроші рухаються від платників податків та зборів до відповідних бюджетів та позабюджетних фондів. Таким чином, відбувається рух публічних грошових ресурсів «знизу до гори». Але на практиці часто створюються умови, за наявності яких виникає потреба у зворотньому русі публічних грошових ресурсів, не пов`язаному із витрачанням державних коштів на реалізацію державних програм. Ці процеси отримали назву бюджетного відшкодування, при якому відбувається повернення певних сплачених сум податків та зборів їх платникам. Воно може виникати як у разі зайво сплачених податків та зборів, так і в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Важливість бюджетного відшкодування пов`язана саме із зворотнім рухом публічних коштів. Цим же й обумовлене особливе ставлення держави до таких поцесів, запровадження складних конструкцій здійснення бюджетного відшкодування на рівні національного законодавства. Проте реалізація цього механізму має відповідати також і сучасним міжнародним вимогам до регулювання оподаткування, що, безумовно, сприятиме розширенню співробітництва як між самими державами, так і між національними та іноземними суб`єктами господарювання.

Останнім часом питання, що торкаються аналізу теоретичних проблем правового регулювання бюджетного відшкодування, прав та обов`язків суб`єктів цього процесу залишались поза увагою наукових інтересів вчених в Україні, Російській Федерації. Тільки починаючи з 1998 року з'являються видання, що охоплюють або підходять впритул до даних проблем. Було б несправедливо, звичайно, стверджувати повну нерозробленість цієї галузі фінансово-правових відносин. Неможливо уявити аналіз практично будь-якого питання без екскурсу до фундаментальних праць Ісаєва О., Лебєдева В., Львова Д., Нітті Ф., Рау К., Озерова І., Селігмена Д., Тарасова І. та інших.

Теоретичну основу роботи склали дослідження Алєксєєва С.С., Брату-ся С.Н., Горшеньова В.М., Самощенко Н.С., Рабіновича П.М., Халфіної Р.Й., Шерше-нєвича Г.Ф. Значний внесок в розвиток теорії і практики оподат-кування зробили вчені в Радянський період: Безчеревних В.В., Мартья-нов І.В., Пискотін М.І., Ровинський Ю.А., Ципкін С.Д. Але багато в чому їх праці торкались аналізу фінансового права в цілому і припадають на період 1950-х - 1970-х років.

Вагомий вплив на формування тенденцій і напрямків даної дисертаційної роботи мали праці і публікації вчених Російської Федерації: Бєльського К.С., Горбунової О.М., Гурєєва В.І., Жданова О.О., Кара-сє-вої М.В., Козиріна О.М., Конюхової Т.В., Кочеткова О.І., Куфакової Н.А., Петрової Г.В., Пепеляєва С.Г., Старилова Ю.М., Тихонова Ю.О., Толсто-п'ятенко Г.П., Хімічевої Н.І., Худякова В.І., Шаталова С.Д., Черніка Д.Г. Серед досліджень українських авторів, які аналізують питання оподаткування в Україні, проблеми, пов'язані з ними, необхідно виділити публікації юристів, економістів, практичних працівників: Авер'янова В.Б., Азарова М.І., Бекерської Д.А., Василика О.М., Воронової Л.К., Воротіної Н.В., Геги П.Т., Дмитрик О.О., Кучерявенка М.П., Криницького І.Є., Лукашева О.А., Пришви Н.Ю., Федосова В.М., Храброва А.О.

Але в цілому проблеми правового регулювання бюджетного відшкодування податків та зборів аналізувались неповно, нерідко поряд з іншими питаннями. При цьому низка важливих проблем залишилася поза увагою дослідників, а в окремих напрямах сформувалися спірні судження. Таким чином, вважаємо необхідним і своєчасним узагальнити накопичений теоретичний і практичний матеріал і обгрунтувати на цій основі висновки, рішення, викладені в даній дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з комплексною цільовою програмою Національної юридичної академії України “Права людини та проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства” (номер державної реєстрації № 0106u002285).

Тема кандидатської дисертації затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 2 від 13.09.2007).

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Головною метою дисертаційного дослідження є комплексна розробка основних положень щодо визначення правової природи бюджетного відшкодування, визначення особливостей реалізації механізмів відшкодування податків і зборів та підготовка науково обґрунтованих пропозицій щодо їх вдосконалення та реформування податкового законодавства.

У відповідності з вказаною метою дисертаційного дослідження в роботі поставлені такі завдання:

- визначення правової природи бюджетного відшкодування та сутності цього механізму;

- аналіз правових відносин між органами державної влади та платниками податків й зборів при реалізації бюджетного відшкодування, вироблення певних шляхів удосконалення ефективності цих процесів;

- виявлення закономірностей та тенденцій у сфері правового регулювання бюджетного відшкодування у зв`язку із налагодженням відносин у сфері міжнародного співробітництва;

- аналіз позитивного досвіду країн колишнього радянського союзу та європейських країн у регулюванні процесів повернення коштів платникам податків і з зборів з державного бюджету;

- визначення ефективності та значення правового регулювання існуючого нормативно-закріпленого механізму бюджетного відшкодування по окремим видам податків як в Україні, так і за кордоном;

- розроблення конкретних пропозицій з удосконалення законодавства України, яке регулює бюджетне відшкодування і встановлює основи її податкового співробітництва із іншими державами.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються з приводу бюджетного відшкодування податків і зборів.

Предметом дослідження є сукупність фінансово-правових норм, які регулюють процеси бюджетного відшкодування певних сум податків та зборів з Державного й місцевих бюджетів платникам податків. Аналіз механізмів реалізації права платників податків на отримання бюджетного відшкодування проводиться шляхом співставлення загальних та спеціальних фінансово-правових норм, що містяться у чинному законодавстві України та законодавствах інших держав, а також шляхом визначення прав та обов`язків уповноважених державних органів.

Методи дослідження охоплюють сукупність загально- та спеціально-наукових методів пізнання. Компаративний метод використовувався при узагальненні зарубіжного досвіду у галузі оподаткування, формуванні висновків щодо його застосування у вітчизняній практиці. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання виступає основним у цій системі. На базі цього проблеми, що вирішуються в дисертації, розглядаються в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Невід'ємним доповненням цього методу є системний підхід, що дозволив визначити проблемні питання правового регулювання бюджетного відшкодування податків і зборів, визначення шляхів удосконалення системи оподаткування України. За допомогою історико-правового методу було проаналізовано розвиток системи оподаткування, розглянуто формування системи податків й загальнодержавних зборів. Порівняльно-правовий метод застосовувався при проведенні аналізу правового регулювання бюджетного відшкодування в Україні, Російській Федерації та інших державах світу.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим комплексним узагальненим дослідженням правових проблем бюджетного відшкодування податків і зборів в Україні. В роботі обґрунтовано низку нових, важливих як у теоретичному, так і в практичному плані, понять та положень. На захист виносяться зроблені дисертантом узагальнення, оцінки і висновки, нові підходи до вирішення питань поставленої проблеми.

Наукова новизна міститься в наступних положеннях.

вперше:

- обґрунтовано комплексну фінансово-правову природу бюджетного відшкодування, яка обумовлює регулювання відносин на межі двох однотипних фінансово-правових інститутів - бюджетного та податкового права;

- наведені додаткові аргументи стосовно перспективної трансформації податкового права із інституту в підгалузь, виходячи із інтенсивного формування процедурної складової податкового права, розвитку та закріплення податкових процесуальних норм;

- наведено нові аргументи щодо економічної доцільності застосування заліку сум бюджетного відшкодування в умовах, коли кошти в рахунок майбутніх платежів вже надійшли у власність держави або територіальних громад і економія коштів здійснюється за рахунок додаткових коштів, які мають бути сплачені за здійснення казначейських або банківських операцій;

удосконалено:

- з нових позицій класифіковано відшкодування податків та зборів, виходячи з цього проаналізовані підстави заліку коштів та повернення коштів і виокремлено дві його форми: а) повернення зайво сплачених податків та зборів платникам; б) залік зайво сплачених податків та зборів в рахунок майбутніх податкових платежів;

- по-новому характеризується підстава виникнення правовідношення з бюджетного відшкодування та юридичний факт, який призводить до зміни динаміки правовідносин та породжує як сукупність матеріальних засобів регулювання (матеріальних податково-правових норм), так і процесуальних способів впливу, що забезпечують виконання правового припису, закріпленого матеріальною нормою;

- по-новому охарактеризовано правовий статус податкових органів в аспекті реалізації бюджетного відшкодування виходячи з того, що вони реалізують обов`язки по відношенню до держави та наділені відповідними правами стосовно платників податків, та аргументовано доцільність визначення правообов`язків податкових органів як права проведення перевірки та обов`язків забезпечувати повернення коштів із бюджету;

- в новому аспекті розглядається зміст бюджетного відшкодування як поєднання обов`язку владного суб`єкту повернути відповідні кошти із бюджету та права платника податку на його отримання;

набули подальшого розвитку:

- позиція стосовно доцільності розмежування відшкодування податків і зборів (обов`язкових платежів) та бюджетного відшкодування як загального та приватного поняття, коли перше охоплює низку механізмів, які забезпечують рух коштів із бюджетів до платників, тоді як бюджетне відшкодування виступає лише одним із них;

- аргументовано об`єктивне місце в інституті бюджетного відшкодування сукупності норм, які регулюють відносини податкового контролю виходячи з того, що ні бюджетне, ні податкове регулювання не може здійснюватись без проведення контролюючих заходів, якими забезпечується реалізація державних інтересів в умовах руху коштів із бюджету;

- проведено порівняльно-правовий аналіз законодавства Україні, що регулює бюджетне відшкодування, та законодавств інших країн, в результаті чого вироблено низку пропозицій щодо удосконалення національного законодавства.

Практичне значення одержаних результатів полягає у проведенні науково-теоретичних досліджень та їх апробації у сфері оподаткування, а саме:

- у навчальній роботі: можливості практичного застосування фактичних результатів дисертації та зроблених у ній висновків у навчальному процесі. Матеріали дисертації можуть бути використані в ході підготовки підручників та навчальних посібників з курсів “Податкове право” та “Фінансове право”;

- у сфері наукових досліджень: можливості подальшої наукової розробки теорії податкового права та правового регулювання бюджетного відшкодування;

- у сфері правотворчості: використання положень дисертаційної роботи для вдосконалення законодавства, що регулює справляння податків і зборів, та нормативного регулювання практичної реалізації бюджетного відшкодування.

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні положення та теоретичні висновки дисертації оприлюднені дисертантом у доповідях на наукових і науково-практичних конференціях: Матеріали наукових семінарів та «круглих столів», проведених Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого спільно з Академією правових наук України в рамках Фестивалю науки (15-16 травня 2007, м. Харків); Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права, Міжнародна науково-практична конференція (23-24 листопада 2007 року, м. Ірпінь); Правова держава: сьогодення і перспективи, Міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих вчених (29 березня 2008 року, м. Суми).

Публікації. Ключові й окремі наукові положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у шести публікаціях: 3 наукових статтях у фахових виданнях та 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, що поєднують п`ять підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків до роботи, списку використаної літератури (212 найменувань). Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 202 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі аргументується актуальність обраної теми дисертації, розкривається ступінь наукової розробки, об'єкт і предмет дослідження, вказується методологічна основа, наводиться апробація результатів наукових пошуків, визначається теоретична і практична значимість даної роботи, а також формулюються положення наукової новизни, які виносяться на публічний захист та відображають особистий вклад дисертанта у розроблення проблеми. бюджетне відшкодування законодавство податок

Перший розділ дослідження називається „Відшкодування податків та зборів (обов`язкових платежів) як фінансово-правовий інститут”. Підрозділ 1.1 „Правова природа відшкодування податків та зборів (обов`язкових платежів) та його класифікація” присвячено аналізу правової природи бюджетного відшкодування, визначенню його сутності. При цьому особливу увагу приділено виокремленню суттєвих рис бюджетного відшкодування, що відрізняє його від інших форм руху публічних грошових ресурсів. В роботі проаналізовано різноманітні підходи щодо визначення бюджетного відшкодування податків і зборів в Україні та сусідніх державах, наведено порівняльну характеристику нормативного закріплення цього поняття в законодавствах цих країн. Позначається, що бюджетне відшкодування використовується практично скрізь у багатьох країнах по податку на додану вартість, у той час як у сфері акцизного оподаткування спостерігаються значні відмінності в різних державах, а в Україні дотепер на законодавчому рівні не врегульована процедура застосування конструкції бюджетного відшкодування щодо акцизного збору.

В дисертації детально охарактеризовано підстави класифікації бюджетного відшкодування. При цьому наголошується на притаманність конструкції бюджетного відшкодування всій сукупності непрямих податків, однак це зовсім не означає однозначність застосування даної конструкції до всіх однотипних платежів, що обумовлено різними режимами податкового відшкодування в різних країнах, які мають, скоріше, історичний характер. Звертається увага на місце інституту відшкодування податків та зборів в податковому праві виходячи з того, що однією з ознак останнього є його системність. З цих позицій аргументується встановлення певної системи зв'язку між податково-правовими нормами, в умовах якої вони формуються в логічно впорядковані й взаємозалежні блоки, що і обумовлює можливість формування їх як єдиного утворення, яке поєднує внутрішні елементи системи податкового права. У цих умовах більш інтенсивно здійснюється спеціалізація податково-правових норм, що призводить до виникнення в рамках податкового права відносно нових базових інститутів.

Наголошується на існуванні у фінансовому праві певної групи норм у складі інституту податкового права, що характеризується специфікою відносин. Ця специфіка обумовлює відносини між платниками податків та державою в особі уповноважених органів, та становить стійку єдність. Цим специфічним угрупуванням і є інститут бюджетного відшкодування. Інститут бюджетного відшкодування є спеціальним інститутом податкового права, оскілки він регулює відносини з приводу повернення з бюджету надмірно або помилково сплачених сум податків, повернення платникові податку на додану вартість із бюджету, у зв'язку із зайво сплаченою сумою податку у випадках, визначених законодавством, наділяючи при цьому учасників таких відносин конкретними суб'єктивними правами і юридичними обов'язками.

В роботі звертається увага на системну побудову інституту відшкодування податків і зборів та аргументується наявність таких його різновидів, як відшкодування податків і зборів (обов`язкових платежів) та бюджетне відшкодування, які співвідносяться як загальне та приватне поняття. В підрозділі 1.2 „Повернення переплачених сум податків та зборів (обов`язкових платежів)” аналізується форма відшкодування податків і зборів у вигляді повернення їх зайво сплачених сум. Неузгодження сплачених сум податків і зборів обумовлює виникнення специфічних прав та обов'язків учасників податкових відносин, які забезпечують повернення податків і зборів у випадку їх переплати, коли суми надходжень до доходів бюджетів існують з певним надлишком щодо кількісного виразу податкового обов`язку.

Наголошується на важливості розмежування різних режимів відшкодування, яке відбувається вже на рівні назви відповідних статей законодавчих актів, що регулюють такі відносини. Якщо відносно зайво сплачених сум можливий як залік, так і повернення, то відносно зайво стягнених податків і зборів законодавцем закріплюється виняткова можливість тільки повернення. Підкреслюється, що залік або повернення суми зайво сплаченого податку проводиться тільки податковим органом та лише за місцем обліку платників податків.

Окрему увагу приділено місцю та статусу суб`єктів, що приймають участь у відносинах з бюджетного відшкодування. Крім того, розрізняється повернення платнику податків зайво стягнених сум в режимі адміністративного та судового узгодження. Залежно від цього платник звертається або із заявою в податковий орган, або із позовом до суду. В Україні рішення про повернення суми зайво стягненого податку приймається на підставі письмової заяви платника податків, з якого стягнений цей податок, протягом двох тижнів від дня реєстрації у податкових органах цієї заяви у випадку адміністративного оскарження, та після прийняття рішення адміністративного суду у випадку судового оскарження. Важливо також, що в Україні вибір шляху оскарження (адміністративного або судового) цілком залежить від волі платника податку, в той час як в Російській Федерації судове оскарження неможливе до проходження платником всіх стадій адміністративного оскарження.

Другий розділ дисертаційного дослідження „Бюджетне відшкодування податку на додану вартість” присвячено аналізу реалізації механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість. В підрозділі 2.1 „Підстави бюджетного відшкодування податку на додану вартість” проаналізовано вихідні засади, що стають передумовою можливості реалізації механізму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. Акцент при цьому робиться на загальнотеоретичному уявленні щодо норми права стосовно відносин щодо бюджетного відшкодування. Так, виникнення податкових правовідносин зв'язується з обставинами, описаними в гіпотезі податково-правової норми, причому в гіпотезі відмежовуються такі факти й події, які, забезпечуючи державні інтереси в області оподаткування, що повинні бути виражені у відповідних правових формах. Іншими словами, гіпотеза податково-правової норми створює передумову для закріплення правила поведінки щодо податкового обов'язку в правовій формі.

Наголошується на спеціальному характері бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. Можливість його здійснення притаманна не взагалі всім платникам податку на додану вартість, а лише деяким, які задовольняють визначеним умовам в законодавстві та які набувають цього права. Законодавчі положення чітко визначають умову, за якої платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування: здійснення фактичної грошової сплати податку на додану вартість постачальникам в ціні товару (послуги). За відсутності такої визначеності, можуть виникати спори між платниками та податковими органами з приводу правомірності реалізації права на отримання бюджетного відшкодування за відсутності грошових розрахунків між постачальниками та покупцем.

В підрозділі 2.2 дисертації „Порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість” досліджуються способи, якими проводиться бюджетне відшкодування податку на додану вартість, їх позитивні та негативні риси, а також безпосередньо порядок його проведення. При цьому особлива увага звертається на принципову різницю між двома формами проведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість - поверненням коштів з бюджету та їх залік у рахунок майбутніх податкових періодів.

Отримання бюджетного відшкодування пов`язується з обов`язковим волевиявленням зобов`язаної особи - платника, який для реалізації свого права на одержання бюджетного відшкодування подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву. Зацікавленість в чіткому регулюванні проблем бюджетного відшкодування обумовлює дуже ретельну деталізацію процедурних положень органами, що представляють державні інтереси в оподаткуванні. Це стосується проблеми надання платниками неправомірних заяв на бюджетне відшкодування, відомості в яких не можна вважати підставою для відшкодування коштів із бюджету. На наш погляд, для запобігання цьому варто запровадити єдиний механізм перевірки таких відомостей на всіх ланках органів податкової служби.

Одним із принципових моментів при обчисленні бюджетного відшкодування є поняття податкової вигоди й обґрунтованості одержання її платником податків. Важливість цього моменту пов'язана з тим, що конструкція податкової вигоди впливає на доходи й, виходячи із цього, конструктивно корегує об'єкт оподаткування. Під податковою вигодою розуміється зменшення розміру податкового обов'язку внаслідок зменшення податкової бази, одержання податкового відрахування, податкової пільги, застосування більш низької податкової ставки, а також одержання права на повернення (залік) або відшкодування податку з бюджету. Податкова вигода може бути також визнана необґрунтованою, якщо податковим органом буде доведено, що діяльність платника податків, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, що не виконують своїх податкових обов'язків. Визнання судом податкової вигоди необґрунтованою тягне відмову в задоволенні вимог платників податків, пов'язаних з її одержанням.

Однією з умов нормального функціонування економіки й фінансової системи виступає фінансовий контроль. Підрозділ 2.3 дисертаційної роботи „Контроль за здійсненням бюджетного відшкодування податку на додану вартість” присвячено аналізу форм та методів здійснення податковими органами контролю за здійсненням бюджетного відшкодування податку на додану вартість. При цьому акцентується увага на сутності фінансового контролю, який покликаний забезпечити дотримання чинного законодавства як у сфері руху грошових коштів від платників у бюджети, так і навпаки - при проведенні бюджетного відшкодування.

Наголошується на визначальній ролі в процесі проведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість податкового контролю, як різновиду контролю фінансового. При цьому перший розглядається відповідно до двох підходів: як діяльність уповноважених суб'єктів по перевірці обґрунтованості й повноти надходження доходів у відповідні фонди коштів та здійснення бюджетного відшкодування, та як система інструментів і методів по перевірці законності й доцільності таких дій. Відповідно до першого підходу детально розглядаються механізми взаємодії податкових органів, органів державного казначейства України та органів прокуратури, які є учасниками правовідносин при проведенні бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Також розглянуто права та обов`язки зазначених органів, які при реалізації платником свого права на отримання бюджетного відшкодування діють спільно в рамках своїх повноважень. Основним їх завданням при цьому є перевірка правильності діяльності платників податків, достовірності наданих даних, та, за наявності відповідних законних підстав, безпосередньо проведення повернення з бюджету зайво сплачених сум податків і зборів та бюджетного відшкодування.

Звертається увага на обставини проведення деталізованого податкового контролю при реалізації бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. Такою обставиною є перерахування коштів з державного бюджету платнику податків або виникнення права на бюджетне відшкодування за певних підстав, що відповідно до чинного законодавства України може слугувати передумовою проведення позапланової податкової перевірки. При цьому звертається увага на певну недосконалість правового регулювання проведення податкових перевірок, оскільки всі виїзні податкові перевірки проводяться згідно із затвердженими планами перевірок на встановлений термін. Діючий механізм планування й підготовки виїзних податкових перевірок не передбачає проведення позапланових перевірок. Більше того, виїзні податкові перевірки проводяться за минулі податкові періоди відповідно до обмежень по глибині періодів, що перевіряються, установленими чинним законодавством про податки й збори.

Висновки

Відповідно до мети та завдань, що були поставлені в роботі, проведено комплексний аналіз правового регулювання бюджетного відшкодування. При цьому окрім монографічних джерел й українського законодавства було досліджено законодавство Російської Федерації з приводу реалізації платниками податку на додану вартість та акцизного збору права на отримання бюджетного відшкодування. В процесі дослідження наведено класифікацію форм бюджетного відшкодування відповідно до неї виокремлено специфічні особливості його проведення в різних умовах. Крім того, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює проведення бюджетного відшкодування.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків і пропозицій. Не претендуючи на остаточне вирішення окреслених у дисертаційному дослідженні проблем, пропонуються власні погляди на найбільш складні теоретичні питання фінансового та податкового права. У ході дослідження сформульовано наступні основні висновки:

1. Важливою ознакою податкового права в контексті аналізу місця інституту відшкодування податків та зборів є його системність, що характеризує встановлення певної системи зв'язку між податково-правовими нормами, в умовах якої вони формуються в логічно впорядковані й взаємозалежні блоки, що обумовлює можливість формування їх як єдиного утворення, яке поєднує внутрішні елементи системи податкового права.

2. Бюджетне відшкодування не є родовим податково-правовим інститутом, тому що цей механізм не стосується всіх податків та зборів, а в тих випадках, коли він реалізується, йдеться про спеціальні, особливі підстави, певну спеціалізацію.

3. Інститут бюджетного відшкодування є спеціальним інститутом податкового права, оскілки він регулює відносини з приводу повернення з бюджету надмірно або помилково сплачених сум податків, повернення платникові податку на додану вартість із бюджету, у зв'язку із зайво сплаченою сумою податку у випадках, визначених Законом, наділяючи при цьому учасників таких відносин конкретними суб'єктивними правами і юридичними обов'язками.

4. За способом регулювання відносин інститут бюджетного відшкодування включає в себе ознаки як матеріально-правового інституту так і процесуального, так як з одного боку він регулює суспільні відносини з приводу відшкодування податку, а з іншого забезпечується форма та спосіб такого регулювання.

5. Рішення податкових органів щодо заліку або повернення сум податків врегульовує відносини, пов'язані з формуванням доходів бюджетів на тому ж етапі, коли виконується рішення податкового органу органами казначейства, тобто мова йде, фактично, про реалізацію норм бюджетного законодавства. Безпосередньо платник податків не може бути стороною бюджетних правовідносин і реалізація його права щодо повернення або заліку здійснюється податковими органами.

6. У формі бюджетного відшкодування у вигляді заліку в рахунок майбутніх податкових платежів більш зацікавлена держава, тому що кошти в рахунок майбутніх платежів вже надійшли і йдеться про дочасне виконання податкового обов`язку, ці кошти вже отримав їх майбутній власник. Привабливість цієї форми можна пов`язати ще і з тим, що в цьому випадку здійснюється економія коштів за рахунок додаткових перерахувань сум податків, тобто йдеться про певну економію на сумах, які мають бути сплачені за здійснення казначейських або банківських операцій.

7. Форма бюджетного відшкодування у вигляді повернення зайво сплачених податків і зборів є більш позитивною з позиції реалізації інтересів платника податків, адже це хоча б на деякий час дає можливість використати їх знову, вкласти в обіг і заробити на цьому обігу. Певним чином це має приваблювати і державу, бо збільшення обігових коштів, безумовно, призведе до збільшення бази оподаткування і, відштовхуючись від цього - зросте сума податку чи збору, яка надійде до бюджетів.

8. Виходячи з економічної суті податку на додану вартість потрібно визнавати, що між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та його відшкодуванням існує прямий взаємозв'язок. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, включення відповідних сум до податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені.

9. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Визначення цієї суми є одним із принципових моментів реалізації порядку бюджетного відшкодування.

10. Відносини бюджетного відшкодування як в цілому, так і по податку на додану вартість, представляють собою комплексне утворення на межі двох фінансово-правових інститутів (податкового та бюджетного права). При цьому органи державного казначейства забезпечують відповідно до своєї компетенції рух коштів згори до низу - із державного бюджету до платників, а ці відносини абсолютно логічно характеризуються участю трьох суб`єктів - платника податків, податкових органів та органів державного казначейства.

11. При аналізі підстав бюджетного відшкодування податку на додану вартість застосовуються контрольні дії, які проводяться за місцем розташування податкових органів, тобто податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів незалежно від способу їх подачі.

Список опублікованих автором робіт за темою дисертації

1. Гордін О.Я. Відшкодування обов'язкових платежів як фінансово-правовий інститут / О.Я. Гордін // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. - Вип. 92 / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2007. - С. 103-109.

2. Гордін О.Я. Відшкодування непрямих податків: стан та перспективи законодавчого регулювання / О.Я. Гордін // Університетські наукові записки (Часопис Хмельницького університету управління та права). - 2007. - №4. - С. 314-318.

3. Гордін О.Я. Правове регулювання відшкодування податку на додану вартість / О.Я. Гордін // Форум права. [Електронний ресурс]. - 2008. - №2. - С. 80-85. - Режим доступу до журн.: http://nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-2/08gojndv.pdf.

4. Гордін О.Я. Місце інституту бюджетного відшкодування в фінансово-правовій галузі // Правова держава: сьогодення і перспективи: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих вчених (29 березня 2008 року, м. Суми). - Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ. - Суми: Видавництво «Слобожанщина», 2008. - С. 179-181.

5. Гордін О.Я. Європейський досвід бюджетного відшкодування при застосуванні непрямих податків // Матеріали наукових семінарів та „круглих столів”, проведених Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого спільно з Академією правових наук України в рамках Фестивалю науки 15-16 травня 2007 року / Упорядники А.П. Гетьман, О.В. Петришин. - Х.: Право, 2007. - С. 166-169.

6. Гордін О.Я. Бюджетне відшкодування як бюджетно-податковий інститут у фінансовому праві // Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права: Тези доп. Міжнародної науково-практичної конференції, 23-24 листопада 2007 року / Науково-дослідний інститут фінансового права. - К.: ПП «Укртехпрінт», 2007. - С. 171-174.

АНОТАЦІЇ

Гордін О.Я. Правове регулювання бюджетного відшкодування в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена аналізу й визначенню правової природи бюджетного відшкодування податків і зборів, а також специфіки реалізації платниками податків права на одержання зайво або помилково сплачених сум податків і зборів. У роботі основна увага приділяється аналізу сутності, поняттю й особливостям правового регулювання інституту бюджетного відшкодування, його взаємодії з іншими інститутами податкового права й підгалузями фінансового права, наводиться класифікація форм бюджетного відшкодування, аргументуються позитивні й негативні сторони кожної з них.

У дисертації розглядаються особливі форми й методи реалізації фінансового й податкового контролю при проведенні бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. При цьому особлива увага приділяється ситуаціям, при яких можуть виникати конфлікти інтересів між платниками податків і податковими органами, вирішення яких може здійснюватися шляхом адміністративного або судового узгодження. Адміністративне узгодження здійснюється шляхом оскарження актів податкових органів і вирішення спорів між платниками податків і представниками податкових органів у рамках самої системи податкових органів, у той час як судове оскарження проводиться шляхом подачі адміністративного позову в спеціалізований суд.

У дисертації обґрунтовується низка нових у теоретичному плані й важливих для практики понять і положень. На захист виносяться зроблені дисертантом узагальнення, оцінки й висновки, нові підходи до вирішення питань поставленої проблеми.

Ключові слова: податок, збір, бюджетне відшкодування, податкова перевірка, залік податків, податок на додану вартість, оподаткування.

Гордин А.Я. Правовое регулирование бюджетного возмещения в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины. - Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена анализу и освещению правовой природы бюджетного возмещения налогов и сборов, а также специфики реализации налогоплательщиками права на получение излишне или ошибочно уплаченных сумм налогов и сборов. В работе основное внимание отводится анализу сущности, понятию и особенностям правового регулирования института бюджетного возмещения, его взаимодействию с другими институтами налогового права и подотраслями финансового права.

В работе приводится классификация форм бюджетного возмещения по налогу на добавленную стоимость и по акцизному сбору, аргументируются положительные и негативные стороны каждой из них, предлагаются определенные изменения в действующее законодательство Украины по вопросам налогов и сборов относительно внедрения новых эффективных механизмов реализации конструкции бюджетного возмещения. Логика исследования обозначенной проблематики построена в соответствии с комплексным представлением о налоговой обязанности, в частности, реализации обязанности плательщика по уплате налогов и сборов. Также особое внимание уделено ведению налогового учета и предоставлению налоговой отчетности, как одним из оснований для получения бюджетного возмещения.

При анализе сущности бюджетного возмещения обращается внимание на его специальный статус, поскольку оно присуще отношениям по поводу возвращения из бюджета чрезмерно или по ошибке уплаченных сумм налогов, возвращения плательщику налога на добавленную стоимость из бюджета, в связи с излишне уплаченной суммой налога в случаях, определенных Законом, наделяя при этом участников таких отношений конкретными субъективными правами и юридическими обязанностями.

В диссертации рассматриваются особенные формы и методы реализации финансового и налогового контроля при проведении бюджетного возмещения по налогу на добавленную стоимость. При этом особое внимание уделяется ситуациям, при которых могут возникать конфликты интересов между налогоплательщиками и налоговыми органами, решение которых может осуществляться путем административного или судебного согласования. Административное согласование осуществляется путем обжалования актов налоговых органов и разрешения споров между налогоплательщиками и представителями налоговых органов в рамках самой системы налоговых органов, в то время как судебное обжалование проводится в порядке подачи административного иска в специализированный суд.

В диссертации обосновывается ряд новых в теоретическом плане и важных для практики понятий и положений. На защиту выносятся сделанные диссертантом обобщения, оценки и выводы, новые подходы к решению вопросов поставленной проблемы.

Ключевые слова: налог, сбор, бюджетное возмещение, налоговая проверка, зачет налогов, налог на добавленную стоимость, налогообложение.

Gordin O.Y. Legal regulation of budgetary compensation in Ukraine. - the Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the candidate of jurisprudence on a speciality 12.00.07 - administrative law and process; the financial law; the information law. - National University of Life and Environmental sciences of Ukraine. - Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to analysis and coverage of the legal nature of budgetary compensation taxes and fees, as well as the specifics of the implementation of taxpayers eligible for unnecessarily or erroneously paid amounts of taxes and fees. In this paper the main attention is paid to the analysis of the essence, the concept and features of the legal regulation of the institute budgetary compensation, its interaction with other institutions, tax law and under the branches of financial law, a classification form of budgetary compensation, and discusses the positive and negative aspects of each.

The dissertation dealt with special forms and methods of taxation and financial control during the budgetary compensation for the value added tax. Special attention is paid to situations in which there may be conflicts of interest between taxpayers and tax authorities, whose solution can be implemented through administrative or judicial approval. Administrative coordination is carried out by the appeal of tax authorities and resolve disputes between taxpayers and representatives of the tax authorities within the system of tax authorities, while judicial review is conducted in the manner of filing an administrative claim to the specialized court.

The dissertation is justified in a number of new theoretical perspective and important to practice the concepts and provisions. Be submitted to the defense made three stages: synthesis, evaluation and findings, new approaches to addressing a given problem.

Keywords: tax collection, budgetary compensation, tax inspection, set-off taxes, value added tax, tax.

Размещено на Allbest.ru