Державне управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру

На підставі комплексного аналізу роботи багатопрофільного мобільного госпіталю робиться висновок про доцільність його широкого використання в процесі подолання медико-санітарних наслідків НС природного характеру.

Визначено, що з метою забезпечення ефективної роботи медичного персоналу в осередках НС доцільно заздалегідь отримати детальну та вичерпну інформацію щодо її характеристики: місця, кількості постраждалих, географічних особливостей регіону, стану системи охорони здоров'я на постраждалій території, релігійних та національних традицій населення для прийняття оптимальних управлінських рішень щодо організації лікувального процесу в мобільному госпіталі.

Дістали підтвердження попередні розрахунки автора щодо кількості та якості медичного майна, необхідного для забезпечення стабільного функціонування госпіталю в умовах автономного режиму роботи на підставі середньодобових витрат функціональних підрозділів.

Для підвищення ефективності надання медичної допомоги постраждалим унаслідок НС природного і техногенного характеру розроблені пропозиції щодо оснащення госпіталю сучасними засобами зв'язку і комп'ютерною технікою з метою проведення консультацій з фахівцями за межами зони НС у режимі телекомунікацій (телемедицини).

Матеріали дослідження підтверджують, що на сьогодні в Україні ще з боку влади неналежна увага приділяється розвитку комплексної системи медичного захисту на випадок НС природного і техногенного характеру. Потребують удосконалення й нормативна база функціонування ДСМК України, а також підходи до її фінансового та матеріально-технічного забезпечення як головної компоненти єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій.

У четвертому розділі - “Ресурсне забезпечення Державної служби медицини катастроф при подоланні медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій: попередня практика та сучасний стан” - розглядаються питання інформаційного, кадрового і фінансового забезпечення функціонування ДСМК України в процесі подолання медико-санітарних наслідків НС природного і техногенного характеру.

У розділі стверджується, що для ефективного державного управління подоланням медико-санітарних наслідків НС природного і техногенного характеру необхідна своєчасна, безперервна, повна та достовірна інформація, без якої неможливо оцінити обстановку та можливі санітарні втрати, визначити можливості сил і засобів служб, покликаних запобігти виникненню НС та долати їх наслідки, забезпечувати координацію зусиль у процесі подолання наслідків НС.

Наголошується на тому, що інформацію у сфері цивільного захисту населення від наслідків НС техногенного та природного характеру становлять відомості про НС будь-якого характеру, що прогнозуються, або ті, що виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення й наслідків, а також про способи й методи реагування на них.

Підтверджено, що інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень у процесі подолання медико-санітарних наслідків НС є невід'ємною складовою процесу планування діяльності з реагування на виникнення НС для покращання можливостей прийняття адекватних управлінських рішень.

Акцентується увага на тому, що інформація у сфері захисту населення й територій від НС техногенного та природного характеру, діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері є гласними і відкритими, якщо інше не передбачено законом. З метою інформаційно-аналітичного забезпечення процесів підготовки, прийняття та контролю виконання рішень з питань НС у масштабах держави створена Урядова інформаційно-аналітична система з питань НС. Основною її функцією є забезпечення Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади достовірною інформацією щодо екологічної безпеки, факторів ризику виникнення НС, а в разі виникнення НС - інформацією про її наслідки, перебіг робіт з їх подолання. Враховуючи кризовий стан держави і фінансові труднощі щодо розбудови такої окремої структури, було прийнято рішення про передачу її основних функцій інформаційно-аналітичній функціональній системі МОЗ України у межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС, створення якої здійснюється під контролем Кабінету Міністрів України починаючи з 1999 р.

Зважаючи на виникнення останнім часом численних НС природного і техногенного характеру з масштабними наслідками, нагальною проблемою стає надання гуманітарної допомоги значним контингентам постраждалих, які потерпають не тільки від наслідків НС, а й значною мірою від катастрофічного браку питної води, харчів, медикаментів та відсутності своєчасної медичної допомоги.

Аналіз джерел наукової інформації щодо проблеми медичного захисту за умов НС природного і техногенного характеру та достатній власний досвід дисертанта щодо подолання медико-санітарних наслідків НС у центрально-азійському регіоні (Індія, 2001 р.; Іран, 2003-2004 рр.; Пакистан, 2005 р.) при висвітленні питань ресурсного забезпечення державного управління процесом подолання медико-санітарних наслідків НС дали можливість виявити основні чинники, що впливають на ефективність цього процесу:

первинна інформація про подію (де, що, коли сталося);

опис самої події (НС природного або техногенного характеру, характеристики постраждалої території (економіко-географічні, соціально-демографічні), види і структура санітарних втрат і руйнувань);

ресурси і спроможність постраждалої території до подолання наслідків НС визначеного виду;

потреби в зовнішній допомозі (характер, обсяг, тривалість);

відновлення закладів охорони здоров'я і соціального забезпечення, здатність надавати допомогу постраждалим.

У розділі зазначено, що для надання безкоштовної медичної допомоги постраждалим унаслідок НС техногенного і природного характеру громадянам, рятувальникам і особам, які беруть безпосередню участь у подоланні наслідків НС, функціонує ДСМК України як особливий вид державних аварійно-рятувальних служб. Основним документом, що регламентує організаційні основи діяльності ДСМК, є “Положення про Державну службу медицини катастроф”, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. № 827. У п. 9 цього положення визначається, що до медичних формувань ДСМК належать мобільні госпіталі, мобільні загони, медичні бригади постійної готовності першої черги (бригади швидкої медичної допомоги) та спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги. ДСМК України складається з медичних сил і засобів та лікувальних установ державного і територіального рівнів незалежно від виду їх власності та галузевої належності.

Ця служба створює штатні та позаштатні мобільні формування, основним завданням яких є органiзацiя i надання екстреної медичної допомоги постраждалим у зоні НС та в районах, що визначені органами управління охороною здоров'я, яким вони підпорядковані. Усі медичні формування та їх особовий склад підлягають обов'язковій атестації, після проходження якої медичні формування відносять до спеціального реєстру аварійно-рятувальних служб. Особовий склад формувань має відповідний рівень підготовки, визначений нормативними актами Міністерства охорони здоров'я України і засвідчений сертифікатом.

У розділі достатня увага приділяється висвітленню питань щодо формування та утримання штатних і позаштатних бригад постійної готовності першої черги та спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги ДСМК.

Досліджено питання фінансування діяльності ДСМК України, визначено його джерела, розглянуто здійснення заходів щодо подальшого розвитку служби за умов обмеженого фінансування, наведено результати виконання програм розвитку і розбудови ДСМК України за період з 1998 по 2005 р., виявлено причини невиконання вказаних програм і запропоновано можливі шляхи вирішення цього питання.

Акцентується увага на тому, що фінансування ДСМК України на сьогодні проводиться за залишковим принципом, тобто фактично фінансуються тільки соціально захищені статті бюджету (заробітна плата та нарахування на неї). Пропонується виділяти кошти з місцевих бюджетів пропорційно до чисельності населення адміністративної території з розрахунку не менше ніж 2,77 грн на 1 особу.

У п'ятому розділі - “Концепція підвищення ефективності державного управління подоланням медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій” - обґрунтовується методика визначення потреб формувань ДСМК у матеріально-технічних ресурсах у процесі подолання наслідків НС природного і техногенного характеру та вибору організаційних схем прийняття управлінських рішень під час подолання медико-санітарних наслідків НС. Крім того, науково обґрунтовано модель розвитку системи державного управління процесом подолання медико-санітарних наслідків НС природного і техногенного характеру в Україні та визначено її ефективність.

В основу розробки методики визначення потреб у матеріально-технічних ресурсах у процесі подолання наслідків НС природного і техногенного характеру покладено багатофакторний аналіз ітераційного процесу задоволення потреб формувань ДСМК у матеріально-технічному забезпеченні.

Акцентовано увагу на тому, що основою вибору організаційних схем прийняття управлінських рішень у процесі подолання медико-санітарних наслідків НС є методи динамічного програмування, використані в розробці моделі системи медичного захисту за умов НС.

На рис. 2 наведено модель системи медичного захисту за умов НС, яку було розроблено із застосуванням методів мережевого планування і узгодження технологічних процесів при управлінні системою медичного захисту. Ця модель є частиною комплексної моделі медичного захисту в межах компетенції МОЗ України.

Наголошується на тому, що розроблена модель медичного захисту за умов НС природного і техногенного характеру була використана в роботі оперативного штабу МОЗ України при подоланні наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 р. в Західній Україні.

Так, інформаційно-аналітичною групою оперативного штабу МОЗ України ця модель використовувалася для забезпечення прийняття управлінських рішень щодо координації заходів з подолання медико-санітарних наслідків стихійного лиха.

Указується, що ефективність роботи такої моделі забезпечується за рахунок надходження всієї необхідної інформації безпосередньо із зони НС до оперативного штабу МОЗ України для детального опрацювання та прийняття відповідних управлінських рішень.

У розділі зазначено, що як експериментальну базу для розробки моделі управління подоланням медико-санітарних наслідків НС на територіальному рівні було використано результати аналізу досвіду подолання наслідків катастрофічних повеней у Закарпатті в 1998 р. та 2001 р., а також власний досвід дисертанта, отриманий при наданні гуманітарної допомоги значним контингентам постраждалих унаслідок потужних землетрусів у центрально-азійському регіоні (Індія, 2001 р.; Іран, 2003-2004 рр.; Пакистан, 2005 р.).

Конкретизовано порядок залучення окремих формувань ДСМК до участі в подоланні наслідків НС. Так, на початкових етапах головну роль відіграє територіальний рівень системи охорони здоров'я постраждалого регіону.

Після обліку наявних сил і засобів та з'ясування первинних відомостей про медико-санітарну обстановку за даними медичної розвідки оперативний штаб опрацьовує наявну інформацію та за допомогою експертних оцінок приймає управлінські рішення з подолання наслідків НС. Передусім визначається обсяг необхідної медичної допомоги та визначаються необхідні сили і засоби медичної служби.

У розділі зосереджується увага на тому, що, зважаючи на можливість руйнування комунальних мереж водопостачання і каналізації, забруднення джерел питної води, необхідно постійно проводити медичну розвідку, уточнювати епідемічну обстановку і вживати заходів щодо суворого дотримання епідемічного режиму в зоні НС.

У подальшому з урахуванням масштабу надання медичної допомоги постраждалому населенню коригуються обсяги медичного постачання і надання йому гуманітарної допомоги, вживаються заходи щодо відновлення закладів системи охорони здоров'я постраждалої території. Паралельно забезпечується медична евакуація постраждалих для подальшого лікування в профільних медичних закладах прилеглих непостраждалих районів.

У разі недостатності власних сил і засобів системи охорони здоров'я постраждалої території та неспроможності подолати медико-санітарні наслідки НС залучаються необхідні медичні формування ДСМК першої та другої черг територіального рівня з прилеглих непостраждалих районів і використовується заздалегідь визначений ліжко-фонд мережі ДСМК України, а в разі значних масштабів НС залучаються сили і засоби служби державного рівня.

Указується, що в процесі розробки функціонально-організаційної схеми медичного забезпечення населення при подоланні наслідків НС техногенного характеру використані ті самі загальні принципи, що й для подолання наслідків природних НС.

Виявлено, що особливістю подолання наслідків НС техногенного характеру є участь у цьому процесі спеціалізованих аварійно-рятувальних формувань міністерств і відомств, уповноважених у сфері техногенної безпеки. Зважаючи на адміністративну реформу в країні та підвищення авторитету місцевої влади, була розроблена модель державного управління діяльністю мобільних формувань ДСМК під час подолання наслідків НС на територіальному рівні. У її розробці було використано метод мережевого планування для технологічного узгодження всіх етапів процесу подолання медико-санітарних наслідків НС та дотримання вимог сучасної медичної практики з надання своєчасної допомоги постраждалим за умов обмеженості медичних і часових ресурсів.

У процесі впровадження моделі державного управління подоланням медико-санітарних наслідків НС природного і техногенного характеру були запропоновані зміни структури МОЗ України з метою підвищення рівня оперативності управління подоланням медико-санітарних наслідків НС (рис. 3). Для цього в МОЗ України запропоновано створити управління оперативного реагування на НС, у межах якого мають функціонувати відділ оперативної інформації, аналітичний відділ та відділ ресурсного забезпечення. В умовах фінансової кризи вирішити питання кадрового забезпечення управління можливо шляхом перерозподілу функцій і кадрів відділу санітарної авіації й консультативної допомоги міністерства та інформаційно-аналітичного відділу УНПЦ ЕМД та МК.

Модель оптимізації механізмів державного управління системою медичного захисту за умов НС природного і техногенного характеру (рис. 4) базується на безперервному підвищенні якості медичної допомоги; удосконаленні кадрового забезпечення; підвищенні рівня матеріально-

технічного забезпечення; організаційно-правових заходах з удосконалення управління та структурної перебудови ДСМК України. Таким чином, в основу запропонованої моделі покладено реалізацію заходів управлінського та організаційного характеру. Соціальна ефективність цієї моделі полягає у підвищенні рівня системи забезпечення національної безпеки постраждалих шляхом своєчасного надання їм ефективної медичної допомоги, у тому числі медико-психологічної. Її економічна ефективність полягає у зменшенні витрат держави на реалізацію функції медичного захисту шляхом наближення екстреної медичної допомоги до постраждалого населення. Медична ефективність визначається рівнем оптимізації лікувально-діагностичних заходів у зоні НС для підвищення адекватності та своєчасності надання екстреної медичної допомоги.

У висновках до п'ятого розділу узагальнено результати наукового пошуку щодо розробки комплексу механізмів державного управління медичним захистом населення за умов НС природного і техногенного характеру.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми, що полягає в науковому обґрунтуванні механізмів державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та розробці на цій основі заходів комплексного впливу держави на систему охорони здоров'я України.

Отримані узагальнюючі положення дають можливість сформулювати відповідні висновки та розробити окремі пропозиції.

Аналіз наукових праць за темою дисертації засвідчив, що проблема удосконалення системи медичного захисту населення України на випадок надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру в період реформ не досліджувалась як системний об'єкт державного управління. Саме тому надзвичайно актуальною є потреба в розробці моделі оптимізації механізмів державного управління системою медичного захисту за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Обґрунтовано, що стан і можливості системи медичного захисту за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру не відповідають завданням Стратегії національної безпеки і потребують удосконалення. Це забезпечить подальший розвиток системи медичного захисту як компоненти єдиної системи цивільного захисту населення і території.

За результатами комплексного аналізу діяльності мобільних формувань Державної служби медицини катастроф розроблена модель державного управління такими формуваннями за умов подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Ключовою ідеєю побудови такої моделі є підвищення ефективності надання медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайної ситуації шляхом оптимізації структури Державної служби медицини катастроф України і процесів надання екстреної медичної допомоги.

Розроблено модель оптимізації державного управління системою медичного захисту за умов надзвичайної ситуації, в основу якої покладено принцип взаємовпливу організаційно-правових, ресурсних і технологічних механізмів державного управління. Основними результатами запровадження цієї моделі, які вказують на поступальний розвиток досліджуваної системи, є такі: удосконалення системи управління Державною службою медицини катастроф України, її фінансування та правового супроводу, а також системи контролю за станом здоров'я особового складу шляхом запровадження багаторівневої вертикалі сил і засобів служби екстреної медичної допомоги, яка забезпечує необхідну результативність вказаного процесу на державному та територіальному рівнях; раціональне використання ресурсів шляхом розробки механізмів покращання діяльності формувань і закладів Державної служби медицини катастроф України.

Сформульовано та введено в науковий обіг поняття “медична компонента єдиної системи цивільного захисту” (сили і засоби Державної служби медицини катастроф, на які покладено відповідальність з надання медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайної ситуації); “медичний захист за умов надзвичайної ситуації ” (організація надання медичної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру); “управління системою медичного захисту населення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру” (свідомий цілеспрямований вплив суб'єкта управління на множину потреб населення, що виникли в результаті надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, з метою надання постраждалим своєчасної та якісної медичної допомоги).

Виходячи із здійснення наукової оцінки та аналізу функціонування системи медичного захисту обґрунтовано, що державне управління системою медичного захисту за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру відіграє важливу роль у глобальній системі національної безпеки України. Основними критеріями діяльності цієї системи є: характеристики самої надзвичайної ситуації; адекватність заходів з подолання їх медико-санітарних наслідків; адаптивність існуючої системи реагування на виникнення надзвичайної ситуації; оперативність управління. Пріоритетними напрямами подальшого вдосконалення системи медичного захисту як складової єдиної системи цивільного захисту населення і території є зобов'язання центральних органів виконавчої влади, уповноважених з питань надзвичайних ситуацій, виконувати функції медичного захисту, координації (взаємодії) МОЗ з іншими міністерствами і відомствами та системами реагування на виникнення НС; забезпечення наявності у складі системи медичного захисту багатопрофільних медичних формувань (мобільних загонів швидкого реагування).

Виявлено низку суперечностей та їх наслідків, притаманних процесу державного управління подоланням медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру: між складністю оцінки ситуації та прийняттям оперативних рішень і практичною відсутністю ресурсів часу для прийняття і реалізації управлінських рішень; між еволюцією в напрямі все більшої спеціалізації при вирішенні завдань на ділянках зони надзвичайної ситуації та необхідністю загальної системної інтеграції під час прийняття управлінських рішень в оперативному штабі з подолання наслідків надзвичайної ситуації; між необхідністю централізації управління, завдяки якій досягається взаємоузгодження дій, сил і засобів, а також оперативність координації та управління, і потребами децентралізації, що забезпечує сталість в управлінні, підвищує оперативність вирішення локальних завдань та ініціативу керівників ділянок зони надзвичайної ситуації; між обґрунтованістю рішень, що приймаються, та оперативністю управління.

Установлено, що в Україні спостерігається низька достовірність прогнозування небезпечних природних явищ, що пов'язано з тим, що не створені умови для розміщення необхідних інвестицій у реалізацію природоохоронних заходів, недосконалістю адміністративно-фінансового та економічного механізмів природоохоронної сфери, що значною мірою знижує ефективність управлінських рішень з подолання наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Складна та багатоаспектна проблема дослідження не вичерпується питаннями, розглянутими в дисертації. Перспективними видаються дослідження організаційно-правового забезпечення діяльності Державної служби медицини катастроф в особливий період (воєнний час), упорядкування участі формувань служби в міжнародних гуманітарних місіях, визначення умов органічного входження служби до єдиного медичного простору держави.

10. Отримані в контексті дисертаційного дослідження наукові результати дали змогу запропонувати окремі практичні рекомендації для органів державної влади України:

Кабінету Міністрів України:

реформувати відповідні управлінські міжвідомчі структури (координаційні комісії), активізувати діяльність щодо забезпечення техногенної безпеки з вжиттям превентивних заходів;

внести необхідні зміни в законодавство України щодо вдосконалення нормативно-правової бази функціонування Державної служби медицини катастроф не тільки на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, а й в особливий період (воєнний час);

Міністерству охорони здоров'я України:

прискорити виконання Указу Президента України № 826/2008 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 серпня 2008 р.” щодо розвитку Державної служби медицини катастроф України та розбудови територіальної ланки служби, а також забезпечення підрозділів ДСМК України сучасною портативною технікою та медичним обладнанням;

переглянути персональний склад Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф України, створити дієві механізми її функціонування за умов реформування системи медичного захисту;

удосконалити, затвердити та запровадити в практичну діяльність системи охорони здоров'я типові схеми оперативного реагування на виникнення медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру на всіх рівнях надання медичної допомоги.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Терент'єва А. В. Управління надзвичайними ситуаціями : монографія / А. В. Терент'єва. - К. : ТОВ “Доктор Медіа”, 2009. - 332 с.

Організація та управління процесом надання медичної допомоги постраждалим внаслідок землетрусів : монографія / С. О. Гур'єв, П. Б. Волянський, А. В. Терент'єва та ін. - Переяслав-Хмельницький : СКД, 2008. - 188 с. - Авторські с. 5-33 (розд. 1, 2).

Гур'єв С. О. Кризовий менеджмент та принципи управління ризиками в процесі ліквідації надзвичайних ситуацій : монографія / С. О. Гур'єв, А. В. Терент'єва, П. Б. Волянський. - К. : [б. в.], 2008. - 148 с. - Авторські с. 8-34; 93-112.

Управління комплексним процесом подолання наслідків катастрофічних повеней : монографія / С. О. Гур'єв, П. Б. Волянський, С. М. Миронець, Г. Г. Рощін, А. В. Терент'єва, С. М. Волошин. - К. : [б. в.], 2009. - 290 с. - Авторські с. 12-50.

Мобільні формування Державної служби медицини катастроф : монографія / С. О. Гур'єв, П. Б. Волянський, С. М. Миронець, А. В. Терент'єва, Г. Г. Рощін, Ф. М. Новіков, С. П. Сацик, П. В. Танасієнко, Н. І. Іскра, І. І. Назаренко. - К. : [б. в.], 2009. - 348 с. - Авторські с. 182-248.

Терент'єва А. В. Аналіз засад і принципів управління спільною роботою міжнародних сил при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / А. В. Терент'єва // Вісн. НАДУ. - 2005. - № 2. - С. 400-404.

Терент'єва А. В. Особливості оперативного управління за умов надзвичайної ситуації / А. В. Терент'єва // Економіка та держава. - 2009. - № 7. - С. 83-84.

Терент'єва А. В. Організаційні заходи та управлінські рішення в період надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків / А. В. Терент'єва // Економіка та держава. - 2009. - № 8. - С. 43-44.

Терент'єва А. В. Інформаційне забезпечення управління процесом ліквідації наслідків НС / А. В. Терент'єва // Економіка та держава. - 2009. - № 9. - С. 69-70.

Терент'єва А. В. Аналіз засад функціонування підсистеми медичного захисту населення і територій за умов НС / А. В. Терент'єва // Економіка та держава. - 2009. - № 10. - С. 81-84.

Терент'єва А. В. Особливості створення і функціонування систем управління за умов надзвичайних ситуацій / А. В. Терент'єва // Економіка та держава. - 2009. - № 11. - С. 165-166.

Терент'єва А. В. Управління ресурсами при подоланні наслідків надзвичайних ситуацій / А. В. Терент'єва // Державне управління: удосконалення та розвиток : електрон. наук. фах. журн. - 2009. - № 3. - Режим доступу : http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=47

Терент'єва А. В. Організація та управління Державною службою медицини катастроф України як складовою єдиної системи цивільного захисту / А. В. Терент'єва // Інвестиції: практика і досвід. - 2009. - № 24. - С. 72-75.

Терент'єва А. В. Ризик-орієнтований підхід при подоланні наслідків надзвичайних ситуацій / А. В. Терент'єва // Держава та регіони. - 2010. - № 1. - С. 57-61.

Терент'єва А. В. Планування медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях / А. В. Терент'єва // Державне управління: удосконалення та розвиток : електрон. наук. фах. журн. - 2010. - № 1. - Режим доступу : http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=98

Радиш Я. Ф. Наукові аспекти управління персоналом мобільних формувань Державної служби медицини катастроф / Я. Ф. Радиш, А. В. Терент'єва // Державне будівництво : електрон. наук. фах. журн. - Х. : Вид-во ХарРІДУ НАДУ “Магістр”. - 2009. - Режим доступу : http://kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2009-1/doc/3/01/dbf

Авторові належить підбір первинного матеріалу та аналіз нормативно-правового забезпечення щодо функціонування Державної служби медицини катастроф України.

Радиш Я. Ф. Вимоги до управлінських кадрів для керівництва заходами з подолання наслідків надзвичайних ситуацій / Я. Ф. Радиш, А. В. Терент'єва // Зб. наук. пр. Донец. держ. ун-ту. - Донецьк : ДонДУУ, 2009. - Т. Х. - Вип. 132 “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”. - С. 149-157. - (Серія “Державне управління”). - Авторські с. 152-155.

Радиш Я. Ф. Досвід взаємодії міжнародних цивільно-військових сил при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / Я. Ф. Радиш, А. В. Терент'єва // Держава та регіони. - 2009. - № 2. - С. 157-160. - Авторські с. 159-160.

Радиш Я. Ф. Методологічні підходи до управління ризиками за умов надзвичайних ситуацій / Я. Ф. Радиш, А. В. Терент'єва // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2009. - Вип. 20. - С. 21-26. - Авторські с. 23-27.

Гур'єв С. О. Задачі кризового менеджменту та управління надзвичайними ситуаціями в державному управлінні / С. О. Гур'єв, Я. Ф. Радиш, А. В. Терент'єва // Унів. наук. зап. - Хмельницький : ХмУПУ, 2009. - № 2 (30). - С. 285-290. - Авторські с. 286-289.

Терент'єва А. В. До питання стабільного функціонування мобільного госпіталю в автономному режимі за умов НС / А. В. Терент'єва // Укр. журн. екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2004. - Т. 5. - № 2. - С. 96-100.

Терент'єва А. В. Аналіз організації надання медичної допомоги постраждалим внаслідок катастрофічних землетрусів / А. В. Терент'єва // Укр. журн. екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2004. - Т. 5. - № 3. - С. 11-14.

Терент'єва А. В. До питання управління мобільним госпіталем у форматі сучасного міжнародного співробітництва: вимоги і напрями / А. В. Терент'єва // Укр. журн. екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2005. - Т. 6. - № 1 (Д). - С. 6-8.

Терент'єва А. В. Автоматизована система підтримки актуального стану медичного оснащення формувань медицини катастроф / А. В. Терент'єва // Клиническая информатика и телемедицина. - 2005. - № 1. - С. 14-20.

Рощін Г. Г. Участь українських медиків в міжнародних гуманітарних акціях під час ліквідації наслідків потужних землетрусів в центрально-азійському регіоні (повідомлення перше) / Г. Г. Рощін, Я. С. Кукуруз, А. В. Терент'єва // Укр. журн. екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2008. - Т. 9. - № 1. - С. 39-45. - Авторські с. 40-43.

Рощін Г. Г. Участь українських медиків в міжнародних гуманітарних акціях під час ліквідації наслідків потужних землетрусів в центрально-азійському регіоні (повідомлення друге) / Г. Г. Рощін, Я. С. Кукуруз, А. В. Терент'єва // Укр. журн. екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2008. - Т. 9. - № 2. - С. 5-8. - Авторські с. 5-6.

Рощін Г. Г. Участь українських медиків в ліквідації наслідків потужного землетрусу в Пакистані (повідомлення третє) / Г. Г. Рощін, Я. С. Кукуруз, А. В. Терент'єва // Укр. журн. екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2008. - Т. 9. - № 3. - С. 20-23. - Авторські с. 20-22.

АНОТАЦІЇ

Терент'єва А. В. Державне управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Національна академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2010.

У дисертації визначено теоретико-методологічні основи формування принципів державного управління подоланням медико-санітарних наслідків НС природного і техногенного характеру та розроблено організаційно-функціональну схему медичного забезпечення населення при подоланні наслідків НС природного і техногенного характеру. Опрацьована з використанням системного підходу, ця схема передбачає комплексний підхід до подолання наслідків надзвичайної ситуації у постраждалих та прилеглих (непостраждалих) районах, можливість залучення необхідних сил і засобів, зокрема активну участь у цьому громадських гуманітарних організацій, формувань Товариства Червоного Хреста України.

Розкрито сутність понять “медична компонента єдиної системи цивільного захисту населення і території”, “медичний захист населення за умов НС”, “управління системою медичного захисту населення за умов НС природного і техногенного характеру”.

Система оптимізації державного управління процесом подолання медико-санітарних наслідків НС природного і техногенного характеру включає такі блоки, як структурна перебудова, кадри, матеріально-технічне забезпечення, підготовка нової генерації управлінських кадрів.

За результатами дослідження сформульовані практичні рекомендації для органів державного управління.

Ключові слова: державне управління, механізми державного управління, медичний захист, надзвичайна ситуація, медицина катастроф, єдина система цивільного захисту, мобільні формування, медико-санітарні наслідки.

Терентьева А.В. Государственное управление медицинской защитой в условиях чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. - Киев, 2010.

В диссертации определены теоретико-методологические основы формирования и реализации государственного управления процессом ликвидации медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера. Обосновывается, что развитие системы медицинской защиты населения и территории Украины в случае возникновения чрезвычайных ситуаций определяется состоянием и динамикой развития системы национальной безопасности Украины, в том числе единой системы гражданской защиты.

Акцентируется внимание на том, что в целях обеспечения развития системы медицинской защиты населения и территории Украины, а также оказания населению экстренной медицинской помощи в ежедневном режиме и в условиях чрезвычайных ситуаций, осуществления изменений в медицинской отрасли, внедрения европейских стандартов оказания помощи пострадавшим принято Постановление Кабинета Министров Украины от 5 ноября 2007 г. № 1290, согласно которому доминантой государственной политики в сфере здравоохранения является сохранение жизни и здоровья граждан Украины.

Также делается вывод о том, что среди приоритетов в сфере национальной безопасности Украины выделяются сохранение жизни и здоровья пострадавших вследствие чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера, создание благоприятных условий жизни на пострадавших территориях, восстановление социально-бытовой инфраструктуры.

Сформулированы и введены в научный оборот определения терминов “медицинский компонент единой системы гражданской защиты населения и территории” (силы и средства Государственной службы медицины катастроф (ГСМК), на которые возложена ответственность за оказание медицинской помощи пострадавшим в условиях чрезвычайных ситуаций); “медицинская защита населения в условиях чрезвычайных ситуаций” (организация оказания медицинской помощи пострадавшим вследствие чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера); “управление системой медицинской защиты населения в условиях чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера” (осознанное целенаправленное воздействие субъекта управления на множество потребностей населения, которые возникли в результате чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера, в целях оказания пострадавшим своевременной и качественной медицинской помощи).

Установлено, что нерешенными проблемами относительно создания и развития системы медицинского обеспечения в случае возникновения чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера сегодня являются: выявление особенностей государственного управления процессом ликвидации медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций; определение места и роли формирований Государственной службы медицины катастроф в единой системе гражданской защиты; необходимость разработки нормативно-правового обеспечения функционирования ГСМК в ежедневном режиме и режиме повышенной готовности; обеспечение социальных гарантий сотрудникам службы.

К важнейшим задачам, стоящим перед системой медицинской защиты пострадавших вследствие чрезвычайных ситуаций, которая функционирует в рамках единой системы гражданской защиты, относятся: определение научно-методических принципов повышения квалификации сотрудников Государственной службы медицины катастроф и обеспечение их деятельности в целях ликвидации медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций, а также организация взаимодействия всех сил и средств ГСМК; организация работы центральной и территориальных координационных комиссий службы, обеспечение функционирования и усовершенствования ее структуры; разработка, использование и усовершенствование методов и способов оказания экстренной медицинской помощи пострадавшим с учетом характера чрезвычайной ситуации; организация и координация работ по ликвидации медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера.

Основываясь на результатах комплексного анализа деятельности мобильных формирований Государственной службы медицины катастроф, разработана модель государственного управления такими формированиями в условиях ликвидации медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера. Ключевой идеей построения данной модели является повышение эффективности оказания медицинской помощи пострадавшим в условиях чрезвычайных ситуаций путем оптимизации структуры Государственной службы медицины катастроф Украины и процессов оказания экстренной медицинской помощи.

Ключевые слова: государственное управление, механизмы государственного управления, медицинская защита, чрезвычайная ситуация, медицина катастроф, единая система гражданской защиты, мобильные формирования, медико-санитарные последствия.

Terentieva A.V. Public administration of medical protection in the natural and man-made emergencies. - Manuscript.

Thesis for the degree of Doctor of science in public аdministration in specialty 25.00.02 - mechanisms of public аdministration. - National Academy of Public Administration. Office of President of Ukraine. - Kyiv, 2010.

Theoretical and methodological basics of forming and realization state management of the sanitarian and medical consequences of natural and man-made emergency situations have been identified well as organizational and functional scheme of medical service has been worked out in the thesis. Using systemic approach the scheme provided the possibilities of the method of attack of liquidation of the consequences of emergencies in double levels - affected areas and not-affected areas with assistance of the necessaries forces and recourses. Also possible cooperation with international humanitarian organization like Red Cross Society.

The works cover of the notion “medical protection of victims in the natural and man-made emergency situation” - as a complex of adopted national resolutions regarding like a part of the Single civil protection system.

As result of the research practical guidelines for state management bodies have been formulated.

Key words: public administration, mechanisms of public management, medical protection, emergency situation, disaster medicine, united system of civil protection, mobile teams, medical and sanitary consequences.

Размещено на Allbest.ru