Державне регулювання соціального розвитку України

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання розвитку механізмів державного регулювання науки. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.

Соціальна сфера є сферою, що охоплює інтереси соціальних груп, націй і народностей, відносини суспільства й особистості, умови праці й побуту, здоров'я та дозвілля, а також є соціально-матеріальним середовищем, що забезпечує життєдіяльність людини та розвиток особистості та в якому реалізуються результати економічної діяльності, що зачіпають життєві інтереси людини. Встановлено, що соціальний розвиток слід розглядати як суспільні відносини, опосередковані соціально-трудовим і соціально-культурним розвитком населення держави, підвищенням рівня його соціального забезпечення й соціального обслуговування з метою досягнення стійкого розвитку його територій і підвищення якості життя всього населення.

Стимулювати соціальний розвиток можна через реалізацію державних цільових програм. У зв'язку із цим запропоновано державну цільову програму «Соціальний розвиток села до 2015 року». Реалізація цієї програми надасть можливість зберегти сільські населені пункти та забезпечити їх об'єктами соціальної інфраструктури відповідно до визначених соціальних стандартів і нормативів; підвищити рівень ефективної зайнятості сільського населення, рівень доходів сільського населення й середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства до рівня, не нижче від середнього в галузях національної економіки; забезпечити формування місткого аграрного ринку шляхом виробництва вітчизняної сільськогосподарської продукції в обсязі, що гарантує продовольчу незалежність країни; створити інфраструктуру внутрішнього аграрного ринку, збільшити обсяги біржової торгівлі, сформувати національну мережу оптових сільськогосподарських ринків, інформаційно-комунікативні мережі та активізувати розвиток транспортного забезпечення; сформувати прозорі та ефективні канали надходження продукції від виробника до споживача; щороку оновлювати технічну базу сільського господарства.

Встановлено, що проявом демографічної кризи стало погіршення майже всіх демографічних показників. Основними проблемами погіршення демографічної ситуації в Україні є зниження показника народжуваності і збільшення показника смертності, скорочення тривалості життя й загальне старіння населення. Економічні та соціальні проблеми спричинили безробіття, поширення нелегальної трудової діяльності, зниження національного інтелектуального та освітнього потенціалу, значне розшарування населення за рівнем доходів. Стан здоров'я населення України характеризується значною поширеністю хронічних хвороб і соціально небезпечних захворювань. Високими залишаються рівні інвалідності та смертності при короткій середній тривалості життя. На здоров'я й відтворення населення негативно впливають якісні показники життя, забруднення довкілля, незадовільні умови праці, поширення інфекційних і паразитарних захворювань, криза галузі медичного обслуговування, недостатній контроль за якістю та вживанням лікарських засобів і біологічно активних домішок, тютюнопаління. Сучасна система охорони здоров'я в Україні спрямована більше на лікування, ніж на профілактику захворювань і пропаганду здорового способу життя.

На ринку праці спостерігаються такі негативні процеси як: вивільнення працівників, вимушене застосування на певний період роботи на умовах неповного робочого часу, часткове безробіття. Посилюється дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили у зв'язку зі скороченням кількості робочих місць. Під впливом світової фінансової кризи рівень безробіття серед економічно активного населення зріс. Наростання кризових явищ на національному ринку праці відбувається в результаті погіршення макроекономічної ситуації, скорочення обсягів вітчизняного виробництва, зумовлених впливом структурної, кон'юнктурної та інституційної кризи, звуженням можливостей створення нових робочих місць.

За результатами дослідження запропоновано ключові положення концептуальної моделі ресурсного забезпечення реалізації програм соціального розвитку регіонів України. Реалізація цієї моделі надасть можливість покращити фінансове забезпечення реалізації програм соціального розвитку, залучити кошти для створення сучасних виробництв і збільшити кількість ефективних робочих місць, що позитивно позначиться на грошових доходах населення і його платоспроможному попиті в регіонах України. Важливим результатом реалізації моделі стане нова роль регіонів у соціально-економічній діяльності, забезпечення: чіткої і цілеспрямованої роботи, визначення умов і правил ведення бізнесу, створення сприятливого ділового та податкового клімату, розвиток соціальної інфраструктури, забезпечення фінансової й політичної стабільності, що позитивно позначиться на соціальній забезпеченості населення України.

Удосконалено підхід до побудови організаційної структури системи державного регулювання соціального розвитку через створення при Президентові України Агентства соціального розвитку як консультативно-дорадчого органу. Створення такого консультативно-дорадчого органу посилить вплив Президента України на соціальну сферу, покращить його взаємодію з органами державного управління соціальною сферою в питаннях вирішення та врегулювання нагальних проблем соціального розвитку, регулювання соціальних процесів на макроекономічному рівні, результативність розробки проектів державних програм та актів законодавства з цих питань соціального розвитку.

Удосконалено організаційний підхід до побудови системи державного управління програмами соціального розвитку через створення при місцевих державних адміністраціях такого структурного підрозділу як управління з питань планування соціального розвитку. Створення такого підрозділу призведе до структуризації владних повноважень місцевих органів державної влади в соціальній сфері, більш ефективного виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, виконання програм соціально-економічного розвитку, визначення обсягу видатків місцевого бюджету на фінансування невідкладних заходів соціального розвитку на місцевому рівні, а також до більш дієвого фінансового контролю щодо цільового використання виділених бюджетних коштів у соціальній сфері. Крім того, ця пропозиція є логічним розширенням повноважень місцевих державних адміністрацій відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

До напрямів подальшого дослідження вдосконалення державного регулювання соціального розвитку належать: розробка пропозицій щодо вдосконалення державної фінансової підтримки соціальної сфери; прийняття нормативно-правових актів щодо вдосконалення порядку координації роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямованої на забезпечення соціального розвитку України та окремих її регіонів. Слід здійснити аналіз та внести пропозиції щодо впорядкування системи дорадчих та міжвідомчих робочих органів у сфері соціального розвитку. Затвердити Державну програму соціального розвитку України; розробити заходи щодо вдосконалення інструментарію заохочення населення України до самозайнятості, запровадження комплексу стимулів створення нових робочих місць у приватному секторі економіки, розширення повноважень місцевих органів влади у заохоченні підприємств до створення нових робочих місць; запровадити практику угод між підприємствами та регіональними центрами зайнятості щодо можливостей пріоритетного працевлаштування працівників, вивільнених унаслідок запровадження підприємствами технологій, які підвищують продуктивність праці та вимагають зменшення чисельності зайнятих; впровадити систему заходів щодо утворення на підприємствах цільових фондів зайнятості для фінансування процесів вивільнення, перерозподілу та перекваліфікації кадрів; сприяти підвищенню мобільності робочої сили; стимулювати створення робочих місць на селі; проводити з метою реструктуризації зайнятості цілеспрямовану політику концентрації працівників у галузях, що пов'язані з виробництвом товарів широкого споживання, високотехнологічних секторах; вживати запобіжних заходів щодо зниження напруженості на локальних ринках праці шляхом чіткого визначення загальної, галузевої і регіональної потреб у робочих місцях. На рівні Кабінету Міністрів України слід розробити генеральні схеми створення робочих місць у галузевому та регіональному розрізах, врахувавши розробку державних, галузевих і регіональних цільових програм створення робочих місць з відповідним бюджетним фінансуванням їх реалізації; переглянути роль Державного фонду зайнятості в створенні нових робочих місць.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Меленюк В.О. Реалізація державної соціальної політики на регіональному рівні / В.О. Меленюк // Збірник наукових праць ДонДУУ Державні механізми управління природокористуванням. Серія: Державне управління: зб. наук. праць. - 2008. - Т. 9. - Вип. 111. - С. 221-236.

2. Меленюк В.О. Здійснення державної соціальної політики в Україні / В.О. Меленюк // Механiзми пiдвищення ефективностi управлiння функцiонування економiки: Серiя "Економiка": зб.наук.праць. _ Донецьк: ДонДУУ, 2008. - Т.Х. вип. 106. - С.140-150

3. Меленюк В.О. Теоретичні основи державної соціальної політики в Україні / В.О. Меленюк // Держава та регіони. Серія : Державне управління. - 2009. - № 1. - С. 126-132.

4. Меленюк В.О. Розвиток системи соціального розвитку України / В.О. Меленюк // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2009. - № 2. - С. 112-117.

5. Меленюк В.О. Вдосконалення механізмів державного регулювання соціального розвитку України / В.О. Меленюк // Економіка та держава. - 2009. - № 2. - С. 103-106.

6. Меленюк В.О. Створення ефективної моделі соціальної політики в Україні / В.О. Меленюк // Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування : у 2 ч.: матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (10.04.2009) / за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка, Т.В. Іванової. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2009. - Ч. 2. - С. 224-225.

7. Меленюк В.О. Формування соціальних стандартів в Україні // Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір : зб. наук. праць учасників ІХ Міжнародної наукової конференції молодих учених та студентів (Мелітополь, 15-16 травня 2009 р.) : у 2 ч. / за заг. ред. А.А. Ткача. - Мелітополь : МІДМУ КПУ, 2009. - Ч. 1. - С. 55-59.

8. Меленюк В.О. Управління розвитком соціальної інфраструктури на рівні регіону // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників ХVІІ Міжнар. наук. конф. студентів і молодих учених, м. Запоріжжя, 9-10 квітня 2009 р. : у 4 т. / Класичний приватний університет. - Запоріжжя : КПУ, 2009. - Т. 2. - С. 43.

Размещено на Allbest.ru