Державна політика забезпечення соціально вразливих верств населення України лікарськими засобами

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

УДК 351.073.53

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО ВРАЗЛИВИХ ВЕРСТВ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

Кряж Максим

Сергійович

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - кандидат історичних наук, доцент БУЛЬБА Володимир Григорович,

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри соціальної і гуманітарної політики

Офіційні опоненти:

доктор фармацевтичних наук, професор НЕМЧЕНКО Алла Семенівна,

Національний фармацевтичний університет (м.Харків), завідувач кафедри організації та економіки фармації;

доктор наук з державного управління, професор РАДИШ Ярослав Федорович, Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри управління охороною суспільного здоров'я

Захист відбудеться ,,24” вересня 2010 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, пр. Московський, 75.

Автореферат розісланий “19” серпня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.С. Лебець

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена багатьма чинниками політичного, економічного, соціального та медико-соціального характеру, основними з яких є інтеграція України в європейське та світове співтовариство, глобальні структурні перетворення в економіці, недостатній рівень забезпечення населення країни основними лікарськими засобами, низька соціально-економічна ефективність використання ресурсів охорони здоров'я та вітчизняного фармацевтичного сектора.

Проблеми модернізації системи охорони здоров'я постійно знаходяться у центрі уваги фахівців з державного управління, медицини, фармації, соціальної політики. Але питання забезпечення населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення здебільшого розглядаються лише в контексті загальних реформ медичної галузі. Такі ж теми, як управління фармацією, реалізація державної політики щодо фармацевтичного забезпечення населення лише в останні роки стали предметом дослідження вітчизняних науковців.

Повільні темпи реформування системи охорони здоров'я в Україні, зумовлені відсутністю стандартизації та прозорості у сфері призначення та споживання ліків, призводять до нераціонального їх використання та поширення поліпрагмазії - призначення зайвої кількості ліків.

Переведення вітчизняного виробництва ліків на повне самофінансування без будь-яких дотацій та пільг спричиняє зростання цін на них і, відповідно, зниження їх економічної й фізичної доступності для населення. Статистичні дані, результати соціологічних досліджень свідчать про численні факти вимушеної відмови громадян від своєчасного лікування та профілактики захворювань через брак коштів. Перш за все, це стосується найменш соціально захищених верств населення держави - осіб похилого віку.

Концептуальна невизначеність державної регламентації призначення та застосування препаратів в умовах відсутності компенсації витрат пацієнта на них з бюджету стримує формування передумов щодо запровадження страхової медицини, світових стандартів лікування, державної реєстрації цін, удосконалення статистики захворюваності населення.

Проблема актуалізується також і тим, що держава, здійснюючи комплексні заходи щодо забезпечення права громадян на отримання безпечних та ефективних лікарських засобів, прагнучи надати гарантії для соціально незахищених верств населення, недостатньою мірою контролює цінову ситуацію, внаслідок чого неефективно витрачаються бюджетні кошти на їх закупівлю, не виконуються зобов'язання держави перед громадянами.

Усе це має велике значення для подальшого вдосконалення механізмів державного управління забезпеченням соціально вразливих верств населення України лікарськими засобами, що й обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.

Стан наукової розробки проблеми. Теоретичну основу дисертаційної роботи становлять наукові дослідження сутності державного управління й прогнозування соціального розвитку України, що містяться в працях українських вчених В. Бакуменка, В. Бульби, О. Дєгтяра, В. Дзюндзюка, В. Корженка, М. Латиніна, Н. Мельтюхової, Н. Нижник, В. Скуратівського та ін.

Незадовільний стан здоров'я населення України є загальновідомою проблемою, необхідність подолання якої постійно актуалізується в дослідженнях фахівців в галузі медицини, фармації, соціології, демографії, державного управління. В контексті зміцнення соціальної безпеки й покращення демографічної ситуації в Україні проблеми удосконалення механізмів державного управління охороною здоров'я розглядаються в роботах В. Богдановича, Л. Жаліло, Л. Ільчука, Е. Лібанової, В. Корнацького, О. Мартинюка, В. Нестеровського, В. Пашкова, А. Семенченко, А. Супруненко.

Як складову частину реформування системи охорони здоров'я та її фармацевтичного сектора, питання лікарського забезпечення розглядають Є. Афанасьєв, В. Загорій, В. Карамишев, А. Котвіцька, А. Немченко, Г. Панфілова, О. Печений, В. Скляренко, О. Стефанов, М. Сятиня, І. Хожило, В. Хоменко, В. Чумак, І. Ярмола.

Різні аспекти даної проблематики висвітлюються в роботах О. Баєвої, Н. Бенюха, М. Білинської, В. Богдановича, О. Вашева, Ю. Вороненка, З. Гладун, З. Надюка, С. Пасічника, Н. Рингач, Я. Радиша, В. Рудого, І. Солоненко, В. Черненко та ін.

Проблема оцінки та самооцінки здоров'я населення України, зокрема, його соціально незахищених верств знаходять відображення в обстеженнях, що регулярно проводяться фахівцями Міністерства охорони здоров'я України, Державного комітету статистики України, Інституту соціології НАН України, Інституту демографії НАН України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з науково-дослідною роботою, що виконувалася кафедрою соціальної і гуманітарної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління., “Соціальна безпека Української держави та механізми її забезпечення на регіональному рівні” (державний реєстраційний номер 0105U002742). Доробок здобувача стосується узагальнення досвіду демократичних країн світу з проблем соціального захисту осіб похилого віку та його адаптації до соціальної політики в Україні, а також поглиблення співпраці органів влади та представників фармацевтичного бізнесу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування дієвих чинників задля удосконалення механізмів державного впливу на процес забезпечення лікарськими засобами соціально вразливих верств населення.

Досягнення визначначеної мети зумовило вирішення таких основних завдань:

- проаналізувати вітчизняні та іноземні наукові джерела щодо удосконалення нормативно-правових засад державної політики забезпечення населення лікарськими засобами;

- визначити перспективні напрямки удосконалення механізмів державного управління системою охорони здоров'я; уточнити змістовні характеристики понять “державна політика забезпечення населення лікарськими засобами”, “економічна та фізична доступність ліків”;

- класифікувати медико-соціальні чинники впливу держави на якість та ефективність забезпечення населення лікарськими засобами;

- узагальнити досвід європейських країн з організації фармацевтичної допомоги населенню та запропонувати шляхи його використання в Україні;

- обгрунтувати нові підходи до посилення співпраці державних органів та фармацевтичного бізнесу в контексті забезпечення населення доступними та якісними ліками;

- розробити й запропонувати практичні рекомендації щодо впровадження досконалих механізмів забезпечення населення лікарськими засобами та ефективного використання охороноздоровчих ресурсів.

Об'єктом дослідження є державна політика забезпечення населення лікарськими засобами.

Предмет дослідження - механізми державного управління забезпеченням лікарськими засобами вразливих верств населення України.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що посилення взаємодії органів влади та фармацевтичного бізнесу сприятиме підвищенню ефективності національної лікарської політики та забезпеченню соціально вразливих верств населення України доступними лікарськими засобами.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи стали методи фундаментальної й загальнонаукової методології пізнання явищ і процесів, а саме: наукової ідентифікації та компаративного аналізу - при опрацюванні літературних джерел і дослідженні еволюції проблеми, що вивчається, та ступеня її розв'язання; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення, визначення сутності, місця та ролі державного прогнозування в управлінні забезпеченням лікарськими засобами та формулювання висновків; системно-аналітичний - для розробки концептуальних положень і заходів щодо впровадження запропонованого організаційно-правового механізму регіонального моніторингу забезпечення населення лікарськими засобами.

Емпіричну базу дослідження складають результати вторинного аналізу українських і російських соціологічних досліджень, звітів органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, статистичні матеріали аналітичних інституцій, законодавчі та нормативно-правові акти.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні вагомих чинників щодо удосконалення механізмів державного впливу на процес забезпечення соціально вразливих верств населення лікарськими засобами відповідної якості та цінової доступності.

У дисертації уперше:

- розроблено механізм часткового відшкодування ринкової вартості ліків у процесі співпраці державних органів та представників фармацевтичного бізнесу з метою забезпечення їх якості та доступності для соціально вразливих груп населення;

удосконалено:

- модель управління фармацевтичним забезпеченням населення на регіональному рівні, шляхом утворення у цій системі спеціалізованого підрозділу - Департаменту фармації;

- визначення змісту понять “державна політика забезпечення населення лікарськими засобами”, “економічна та фізична доступність ліків” з метою їх подальшого закріплення у відповідних законодавчих актах;

- механізми пільгового забезпечення лікарськими засобами вразливих верств населення на сучасному етапі реформування галузі охорони здоров'я України шляхом активізації соціально-відповідальної діяльності фармацевтичних підприємств;

- визначення критеріїв і методів оцінки потреб окремих категорій населення в лікарських засобах за допомогою проведення відповідного моніторингу на регіональному рівні;

дістали подальший розвиток:

- організаційно-правовий механізм державного управління забезпеченням соціально вразливих верств населення лікарськими засобами, спрямований на їх здешевлення на етапі виробництва та реєстрації, шляхом надання податкових та митних пільг виробникам лікарських засобів;

- визначення підходів до забезпечення економічної та фізичної доступності лікарських засобів із залученням коштів місцевих бюджетів, що дозволить оптимізувати діяльність мережі комунальних аптек.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертації результати та сформульовані рекомендації є корисними для удосконалення практики лікарського забезпечення населення, посилення співпраці органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у вирішенні важливого соціального завдання - зміцнення здоров'я населення України.

Висновки та рекомендації, викладені в роботі, мають адресну спрямованість і можуть використовуватися для поглибленного аналізу державної політики соціального захисту, розробки і реалізації місцевих охороноздоровчих програм. Пропозиції, викладені в дисертаційному дослідженні, прийнято до впровадження Міністерством праці та соціальної політики України (довідка про впровадження № 566/014/91-09 від 13.11.2009 р.), Харківським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (акт про впровадження від 12.05.2009 р.), Управлінням праці і соціального захисту населення Харківської міської ради. Науково-методичні розробки дослідження використано при підготовці навчально-методичних посібників “Соціальна політика регіону” (2006 р.) та “Основи соціальної роботи” (2008 р.) (довідка про впровадження №2414/0/49-09 від 14.04.2009 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів в системі Національної академії державного управління при Президентові України. Окремі положення дисертації стануть в нагоді при підготовці фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями “бакалавр” - при викладанні дисципліни “Безпека життєдіяльності” та “спеціаліст” - при викладанні дисципліни “Соціальна політика”; “магістр” напряму “Державне управління” - при викладанні навчальної дисципліни “Соціально-демографічна політика”.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані здобувачем одноосібно. З наукових праць, що є колективними, в дисертації використано лише ті їх ідеї і положення, що належать особисто здобувачеві.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації оприлюднені на VІІ, VІІІ, ІХ та Х міжнародних наукових конгресах “Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2007 р.; м. Харків, 2008 р.; м. Харків, 2009 р.; м. Харків, 2010 р.), науково-практичних конференціях “Стратегія регіонального розвитку: форми та механізми реалізації” (м. Одеса, 2007 р.), “Формування національної лікарської політики за умов впровадження медичного страхування: питання освіти, теорії та практики” (м. Харків, 2008 р.), “Взаємодія органів місцевого самоврядування і громадських організацій: інноваційні рішення в соціальній політиці” (м. Харків, 2008 р.). Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 9 наукових працях, 4 з яких опубліковано у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових у галузі науки “Державне управління”. Загальний обсяг публікацій становить 4,3 авт. арк. Структура роботи та обсяг дисертаційного дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (209 найменувань, з них 6 - англійською мовою). Загальний обсяг роботи - 204 сторінки, у т.ч. 5 рисунків (на 5 сторінках), 10 таблиць (на 10 сторінках), 6 додатків (на 6 сторінках).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено стан її наукової розробки, зв'язок з науковими програмами, мету та завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, а також наведено наукову новизну роботи та практичне значення отриманих результатів, відомості про їх апробацію та публікації.

У першому розділі - “Організаційно-правові засади державної політики у сфері забезпечення населення лікарськими засобами” - досліджені причини низького рівня здоров'я нації та невідповідності інфраструктури фармацевтичної галузі потребам суспільства, які закладені в суперечностях трансформаційного суспільства: роз'єднання суспільства за соціальними, політичними та регіональними ознаками; стратифікація суспільства; неусвідомлення ролі і обов'язків усіх сил суспільства, в тому числі нових, що виникли за умов ринкової економіки; відсутність досконалих форм державного управління, ефективних в сучасних суперечливих умовах.

Нестабільність економічного розвитку України зумовлює певні труднощі в соціальній сфері, зокрема у галузі охорони здоров'я. В Україні складно реалізуються державні соціальні гарантії, що зумовлено станом розвитку економіки і кризою галузевого управління, яка з часом все більше поглиблюється. Саме довготривала криза галузевого управління та зволікання протягом багатьох років реформування галузі суттєво впливають на формування негативних тенденцій в здоров'ї населення України.

Серед основних проблем та недоліків діючої системи фінансування галузі охорони здоров'я в роботі визначені наступні: недостатнє фінансування галузі, в наслідок чого громадяни змушені витрачати на медичні послуги значні кошти; не визначенність у законодавстві і нормативно-правових актах чіткого переліку медичних послуг, що мають надаватись у державних і комунальних закладах охорони здоров'я безкоштовно на кожному з рівнів медичної допомоги та за відповідного стану фінансування цих закладів; відсутність зв'язку між фінансуванням державних і комунальних закладів охорони здоров'я і кінцевими результатами їх роботи; неможливість ефективного управління обмеженними ресурсами в умовах існуючої системи постатейного фінансування громадських лікувально-профілактичних закладів; фінансування лікувально-профілактичних закладів різного рівня з бюджетів різного рівня, що додатково ускладнює координацію надання допомоги.

Існуючі в Україні організація та фінансування охорони здоров'я є малоефективними, оскільки не забезпечують подолання негативних тенденцій у цій сфері. Видатки на охорону здоров'я постійно збільшуються, залишаючись неадекватними сучасним загрозам.

Ефективність охорони здоров'я громадян визначається повнотою реалізації державної політики. Проголошення незалежності України та зумовлені нею демократичні суспільні перетворення спричинили необхідність формування сучасної правової бази, в тому числі у сфері охорони здоров'я, оскільки успішність проведення реформ в галузі значною мірою залежать від наявності досконалого законодавства. Проте, аналіз практичної реалізації відповідних нормативно-правових актів дозволяє констатувати, що сьогодні в Україні не досягнута відповідність задекларованих норм законів реальному стану речей у сфері забезпечення лікарськими засобами соціально вразливих верств населення.

У другому розділі - “Сучасний стан забезпечення ліками населення України” - проаналізовано соціально-демографічну ситуацію в Україні, доступність лікарських засобів для вразливих верств населення, а також узагальнено закордонний досвід вирішення цієї проблеми, зокрема, за допомогою запровадження системи медичного страхування.

Зростання частки осіб пенсійного віку призводить до збільшення споживання суспільних ресурсів на соціальне забезпечення у старості. За умов їх обмеженості поширюється бідність та поглиблюється соціальна нерівність за віком. Бідність населення похилого віку обумовлює посилення тиску осіб пенсійного віку на ринок праці та ускладнює виконання зобов'язань працездатного контингента щодо наповнення Пенсійного фонду. Збільшення частки літнього населення формує специфічні потреби у товарах і послугах, житлі, медичному та соціальному обслуговуванні.

За даними вибіркового обстеження умов життя громадян, проведеного Державним комітетом статистики України, основну частину ліків та медичного приладдя вони купують в аптечних закладах, а медичні послуги надаються громадянам переважно лікувальними установами. Разом з тим, кожна п'ятнадцята гривня, що витрачається населенням на охорону здоров'я, потрапляє до установ неформального сектора економіки у формі хабарів, оплати за послуги фахівців, які надають медичну допомогу без відповідного юридичного оформлення цієї діяльності тощо.

Доступність ліків, як і доступність системи охорони здоров'я в цілому має дві складові: фізичну доступність (кількість пропозицій у якісному та асортиментному визначенні) та економічну доступність (визначається фінансовими можливостями використання ліків).

З'ясовано, що низка нормативно-правових актів в Україні містить прямі вказівки на необхідність при розподілі лікарських засобів, закуплених за рахунок коштів державного бюджету, надавати приорітет пільговим категоріям населення. Керівники кожного з регіонів ще у 2004 р. мали розробити перелік життєво-необхідних ліків для мінімального забезпечення населення і встановити суворий контроль за наявністю їх в аптечній мережі у достатній кількості, що в свою чергу, пердбачало вирішення питань фізичної доступності ліків. Ця проблема залишається гострою для ветеранів праці і війни, які знаходяться на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, та сільських мешканців. Для даної категорії населення не менш актуальною є проблема доступності економічної. За оцінкою фахівців, за деякими державними програмами дефіцит фінансування сягає 80% і не всі з визначених категорій споживачів лікарських засобів можуть скористатися своїм правом на пільги, а перманентне зростання цін на більшість лікарських препаратів робить їх недоступними для населення з низьким рівнем доходів.

По Україні в цілому на безоплатне забезпечення лікарськими засобами хворих певних категорій захворювань (онкологія, туберкульоз, цукровий діабет, ВІЛ-інфекції/ СНІД та ін.) з місцевих бюджетів потреба склала 827,25 млн грн., а заплановано виділити на 2008 р. лише 176,88 млн грн.

Розгляд питань щодо рівня цін на лікарськи засоби в Україні і в країнах Європи, дає підстави стверджувати, що громадяни України сплачують за ліки набагато менше, ніж європейці. Втім, статки переважної більшості наших співгромадян, особливо пенсійного віку, є очевидно меншими, ніж щомісячні доходи європейських пенсіонерів. Отже, при реформуванні вітчизняної системи охорони здоров'я й фармації та безпосередньо при впровадженні обов'язкового медичного страхування потрібно враховувати досвід країн, де протягом декількох десятиріч функціонувала вище вказана модель та які вже сьогодні будують страхові відносини в медицині й фармації.

Одним із шляхів вирішення вищенаведених проблем стало відкриття так званих “соціальних аптек”, де певну кількість ліків можна придбати за порівняно низькими цінами. Як правило це стосується переліку лікарських засобів від 30 до 50 найменувань, що відпускаються або за ціною не вище рентабельності, або з мінімальною націнкою (від 3 % до 10 %). Такі заклади відкриваються як на базі комерційних аптек, так і в межах комунальних.

Однією з головних проблем комунальних установ є те, що вони, як правило, орендують у територіальної громади торгівельні площі, плата за які “вимиває” помітну частину зароблених коштів, створює проблеми з доходами аптек. До того ж, муніціпальна влада може за певних умов переривати або не продовжувати договір оренди. В Україні у 2007 р. діяло не більше 70 соціальних аптечних закладів. Тому нагальною потребою часу є передача комунальним аптечним закладам тих приміщень, які вони займають, у повне розпорядження, тобто - у власність. Ще один із шляхів підтримки соціальних аптек - надання їм пріоритетного права розміщення своїх структурних підрозділів на території лікувально-профілактичних закладів.

У третьому розділі - “Напрями вдосконалення державної політики забезпечення соціально вразливих верств населення України лікарськими засобами” - досліджено конкретні механізми підвищення ефективності державної політики забезпечення населення України лікарськими засобами. Доведено, що важливою особливістю формування підприємницького середовища та соціальної сфери в контексті інтеграції України у світовий економічний простір є підвищення соціальної відповідальності бізнесу чи корпорації за реалізацію охороноздоровчої політики і забезпечення населення необхідними лікарськими засобами.

Моносуб'єктність держави у виконанні соціальних програм негативно відображається на розвитоку соціальної сфери. На сучасному етапі Україні потрібно залучати до вирішення соціальних проблем суб'єктів господарювання різних форм власності, регламентувати їх діяльність як суб'єктів соціальної держави. Завдання полягає не в тому, щоб примусити державні та приватні підприємства взяти на себе тягар соціальних виплат, а в тому, щоб в рамках конструктивного діалогу погодити основні пріоритети розвитку країни і розробити механізми формування соціального партнерства.

На думку підприємців, основними сферами, які потребують соціальних проектів є: допомога дітям-інвалідам (69 %), допомога інвалідам, людям похилого віку і знедоленим (60 %), охорона здоров'я (58 %), освіта (50 %), екологія (39 %), наука (30 %), культура і мистецтво (22 %). Тобто, зміцнення системи охорони здоров'я та її складової - лікарського забезпечення населення - є усвідомленим вибором вітчизняного бізнесу, в тому числі і фармацевтичного. державний управління охорона лікарський

Посилення соціальної відповідальності бізнесу, заохочення до соціальної активності підприємців, запровадження державою механізмів заохочування і підтримки, є необхідною умовою збереження здоров`я громадян, зміцнення соціальної безпеки і, в решті-решт, формування соціальної солідарності в країні.

Результати дослідження свідчать, що на зміну традиційним спонсорству, меценатству та благодійності мають прийти більш ефективні та системно працюючі форми, а саме:

- соціальні інвестиції - кошти, що виділяються компанією на зниження соціальної напруженості в регіоні, де розташована компанія, та підвищення рівня життя різних верств населення відповідних територій;

- еквівалентне фінансування - спільне фінансування соціальних програм компанією, органами державного управління та представниками некомерційного сектора;

- соціально значущий маркетинг - спрямування певної частки коштів від реалізації конкретного товару на здійснення соціальних програм компанії (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Перспективні форми взаємодії органів влади та фармацевтичного бізнесу

У цьому ланцюгу найбільшої уваги заслуговує еквівалентне фінансування. Сьогодні фірма, яка бажає випускати лікарський засіб, здебільшого змушена користуватися досягненнями іноземної фармацевтичної науки та виробництва. Тобто, компанія, що планує випускати відповідні ліки, має придбати сировину та обладнання іноземного походження. Тому державним органам влади, зокрема Кабінету Міністрів України, доцільно відповідним розпорядженням зменшити ввізне мито на сировину, призначену для виробництва соціально-значущих ліків, а також скоротити податок на додану вартість на придбання вітчизняного обладнання.

Третьою складовою вартості лікарського засобу є його реєстрація як у вигляді сировини, так і кінцевій лікарській формі. Ця процедура у першому випадку коштує близько 10 - 15 тис. дол. США, у другому - понад 19 тис. дол. США. Зниження вартості реєстрації як сировини, так і кінцевого препарату забезпечить здешевлення лікарських засобів, позитивно позначиться на їх економічній доступності і, особливо, для соціально вразливої частини населення.

ВИСНОВКИ

Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дозволяє сформулювати такі висновки та пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення, а саме:

1. Проблема забезпечення соціально вразливих верств населення ліками перебуває в Україні на переферії уваги науковців в галузі державного управління, фармації, медицини, що підтверджується власними пошуками автора, науковими розвідками фахівців Національного фармацевтичного університету (м. Харків). Тільки останнім часом з'являються роботи, в яких організація медикаментозного забезпечення населення досліджується саме як складова системи державного управління.

2. Нестабільність економічного розвитку України зумовлює певні труднощі щодо реалізації Національної лікарської політики, що здійснюється в контексті реформування галузі охорони здоров'я, забезпечення соціальних гарантій, що потребує удосконалення організаційного механізму державного управління сферою виробництва і застосування лікарських засобів, подолання кризи галузевого управління. З огляду на це, на регіональному рівні доцільним є створення Департамента фармації з відповідними підрозділами (сектор соціального захисту, сектор надання пільг тощо).

3. Потребує вдосконалення термінологічний апарат дослідження питань удосконалення державної охороноздоровчої політики шляхом уточнення та закріплення на законодавчому рівні змісту понять “лікарське забезпечення”, “фармацевтичне забезпечення”, “фармацевтична допомога” (сьогодні поняття “лікарське забезпечення” трактується і як забезпечення ліками, і як забезпечення лікарями).

4. З метою проведення глибоких структурних змін у сфері медичного обслуговування населення, запровадження європейських стандартів забезпечення права громадян на якісну медичну допомогу доцільним є доопрацювання Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров'я населення”.

5. Поширення захворювань, скорочення чисельності осіб з високими показниками здоров'я, підвищення рівня смертності людей працездатного віку, скорочення тривалості життя, демографічна криза в Україні пов'язані з відсутністю своєчасного надання якісної та доступної медичної допомоги внаслідок браку матеріальних та фінансових ресурсів, реального нормативно-правового забезпечення, в тому числі стандартів лікувально-профілактичного процесу, обмеженості доступу населення до ефективних, якісних, безпечних лікарських засобів та виробів медичного призначення.

6. Серед основних чинників, що зумовлюють фізичну та економічну доступність ліків для соціально вразливих верств населення, неефективне використання державних і спонсорських коштів, недосконалість державних закупівель і тендерів (що уможливлює зловживання та створює умови для корупційних дій з боку посадових осіб), неузгодженість дій органів виконавчої влади, причетних до закупівлі ліків; недосконала кадрова політика та недостатній соціальний захист працівників галузі. Такий стан вимагає від держави цілеспрямованого удосконалення законодавчої і нормативної бази, запровадження суворого контролю за дотриманням її вимог, комплексної протидії економічній кризі, подолання стійкої тенденції щодо зростання вартості лікарських засобів

7. На підставі узагальнення світового досвіду щодо фармацевтичного забезпечення пільгових груп населення визначено, що основною формою підтримки в питаннях забезпечення медичними послугами та лікарськими засобами у всіх країнах є компенсація витрат на їх отримання.

8. До першочергових заходів вирішення проблеми фармацевтичного забезпечення в Україні можна віднести запровадження особистого реєстру осіб пільгових груп або категорій; розширення форм соціального та обов'язкового медичного страхування з метою компенсації вартості лікування важких захворювань; розробка ефективних механізмів реімбурсації вартості лікарських засобів; визначення переліку державних соціальних стандартів лікування із зазначенням видів та обсягів медичної та фармацевтичної допомоги, що надається громадянам безоплатно за рахунок бюджетів усіх рівнів і коштів обов'язкового медичного страхування.

9. Доведено, що на зміну традиційним спонсорству, меценатству та благодійності мають прийти більш ефективні та системно працюючі форми, а саме: соціальні інвестиції, соціально значущий маркетинг. Найбільш дієвим є запропонований механізм еквівалентного фінансування, практична реалізація якого дозволяє ефективно підтримувати вітчизняного виробника фармацевтичної продукції, створить умови для зниження цін на лікарські засоби суто ринковими методами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кряж М.С. Проблеми медикаментозного забезпечення вразливих верств населення України / М.С. Кряж // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008.- № 1 (33). - С.103-108.

2. Кряж М.С. Вплив державної політики на формування соціальної відповідальності фармацевтичного бізнесу / М.С. Кряж // Державне будівництво - 2008. - № 2.

3. Кряж М.С. Державна політика забезпечення лікарськими засобами пільгових категорій громадян України / М.С. Кряж // Держава та регіони : наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 1. - С. 104-108. - Серія : “Державне управління”.

4. Кряж М.С. Механізми забезпечення прав громадян України непрацездатного віку на охорону здоров'я / М.С. Кряж. // Держава та регіони : наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 3. - С. 41-45. - Серія : “Державне управління”.

5. Кряж М.С. Зарубіжний досвід організації соціальної роботи / М.С. Кряж // Основи соціальної роботи: навч.-метод. посіб. / В.Г. Бульба, С.О.Горбунова-Рубан, О.В. Кулініч та ін. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. - С. 15-20.

6. Кряж М.С. Середньострокова стратегія підвищення рівня допомоги вразливим групам населення у м. Харкові / М.С. Кряж // Соціальна політика регіону: [монографія] / В.В.Говоруха, В.Г.Бульба, С.О. Горбунова-Рубан та ін. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. - С. 181-186.

7. Кряж М.С. Доступність лікарських засобів як складова соціальної безпеки громадян України пільгових категорій / М.С. Кряж// Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: тези доп. на міжнар. наук.-практ. конф., 31 жовтня 2007 р. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - С.340-342;

8. Кряж М.С. Лікарське забезпечення вразливих верств населення в контексті захисту соціальних прав громадян України // М.С. Кряж / Державне управління та місцеве самоврядування: тези ІХ міжнар. наук. конгресу, 26-27 березня 2009 р. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. - С.359-360.

9. Кряж М.С. Механізми здійснення соціальної відповідальності в Україні: на прикладі фармацевтичного бізнесу / М.С. Кряж // Взаємодія органів місцевого самоврядування і громадських організацій: інноваційні рішення в соціальній політиці: матер. міжнар. наук.-практ. конфер., 25 вересня 2008 р. - Х.: Центр стратегічних досліджень та інноватики, 2008. - С.85-88.

АНОТАЦІЯ

Кряж М. С. Державна політика забезпечення соціально вразливих верств населення України лікарськими засобами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків, 2010.

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й нове вирішення наукової проблеми удосконалення механізмів державного управління лікарським забезпеченням соціально вразливих верств населення України. Нестабільність економічного розвитку України зумовлює певні труднощі щодо реалізації Національної лікарської політики, що здійснюється в контексті реформування галузі охорони здоров'я. В наслідок загальної економічної кризи, недосконалої системи оподаткування виробництва фармацевтичної продукції та форм власності на фармацевтичному ринку зберігається стійка тенденція до зростання цін на лікарські засоби.

Встановлено, що першочерговими заходами щодо вирішення проблеми забезпечення лікарськими засобами пільгових категорій населення в Україні є: введення особистого реєстру громадян, що потребують лікування, і їх віднесення до пільгових груп; впровадження соціального та обов'язкового медичного страхування з метою часткової компенсації вартості лікування важких захворювань, розробка ефективних механізмів реімбурсації вартості лікарських засобів, визначення переліку державних соціальних стандартів лікування із зазначенням видів та обсягів медичної та фармацевтичної допомоги, що надається громадянам безоплатно за рахунок бюджетів усіх рівнів і коштів обов'язкового медичного страхування.

Ключові слова: механізми державного управління, соціально-вразливі верстви населення, забезпечення ліками, соціальна відповідальність бізнесу, реімбурсація.

Кряж М. С. Государственная политика обеспечения социально незащищенных слоев населения Украины лекарственными средствами. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Харьковский региональный институт госудрственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Харьков, 2010.

В диссертации приведено теоретическое обоснование и новое решение научной проблемы усовершенствования механизмов государственного управления лекарственным обеспечением социально незащищенных слоев населения Украины. Нестабильность экономического развития Украины обусловливает определенные трудности в реализации Национальной лекарственной политики, которая осуществляется в контексте реформирования отрасли охраны здоровья. Вследиствие общего экономического кризиса, необоснованности налогообложения производства фармацевтической продукции и форм собственности на фармацевтическом рынке сохраняются устойчивые тенденции роста цен на лекарственные средства.

В Украине не полностью обеспечиваются государственные социальные гарантии в сфере здравоохранения не только из-за экономических факторов, но и из-за существующего кризиса в отраслевом управлении, который постоянно углубляется. Увеличение количества заболеваний, уменшение численности лиц с высокими показателями здоровья, повышение уровня смертности людей трудоспособного возраста, сокращение продолжительности жизни связаны с отсутствием качественной и доступной медицинской помощи вследствие дефицита ее реального нормативно-правового обеспечения, в том числе стандартов лечебно-профилактических мероприятий.

Установлено, что первоочередными мероприятиями по разрешению проблемы фармацевтического обеспечения лекарственными средствами льготных категорий в Украине являются: введение реестра нуждающихся в лечении граждан и их отнесение к льготным группам; внедрение социального и обязательного медицинского страхования с целью частичной компенсации стоимости лечения тяжелых заболеваний; разработка эффективных механизмов реимбурсации стоимости лекарственных препаратов; определение перечня государственных социальных стандартов лечения, видов и объемов медицинской и фармацевтической помощи, которая предоставляется грмажданам бесплатно за счет бюджетов всех уровней и средств обязательного медицинского страхования.

На смену традиционным спонсорству, меценатству и благотворительности со стороны фармацевтического бизнеса должны прийти более еффективные и системно работающие механизмы, а именно: социальные инвестиции - средства, которые выделяются компанией для снижения социальной напряженности в регионе, где размещено фармацевтическое производство и повышения уровня жизни различных, прежде всего, социально незащищенных слоев населения этих территорий; эквивалентное финансирование - совместное финансирование социальных программ компанией, органами государственной власти и органами местного самоуправления; социально-значимый маркетинг - направление определенной части средств от реализации конкретного товара на выполнение социальных программ.

Ключевые слова: механизмы государственного управления, социально незащищенные слои населения, обеспечение лекарствами, социальная ответственность бизнеса, реимбурсация.

Kryazh M. S. Public policy in the sphere of provision of socially unprotected layers of population with medical means. - Manuscript.

A dissertation for getting a scientific degree of Candidate of Sciences in Public Administration, speciality 25.00.02 - Mechanisms of Public Administration.- Kharkiv Regional Institute of Public Administration, of the National Academy of Public Administration Attached to the Office of the President of Ukraine. - Kharkiv, 2010.

The dissertation gives the theoretical grounding and a new solution to the scientific problem of public administration mechanism perfection in the sphere of provision of socially unprotected layers of population of Ukraine with medical means. Unstability of economical development of Ukraine causes some difficulties as to the realisation of National Medical Policy which is fulfilled within the context of public health system reformation. As a result of a global economic crisis, imperfect taxation system of pharmaceutical production and ownership in the pharmaceutical market there is a strong tendency for medicine price growing.

It was determined that top priority measures to solve the problem of provision of people entitled to a benefit with medicine in Ukraine are as follows: personal registry of citizens in need of treatment, and their assignment to privileged groups; the introduction of compulsory social and health insurance for partial compensation of the cost of serious diseases treatment, development of effective mechanisms for medicine cost reimbursement, definition of state social standards of treatment indicating the types and amounts of medical and pharmaceutical care provided to citizens free of charge through the budgets of all levels and funds of compulsory health insurance.

Key words: mechanisms of public administration, socially vulnerable layers of population, medicine provision, social responsibility of business, reimbursement.

Відповідальний за випуск Бульба Володимир Григорович

Підписано до друку 07.07.2010. Формат 60х841/16. Папір офсетний.

Друк різограф. Обл.-вид.арк. - 0,9. Тираж - 100 прим. Зам. № 112.

ТОВ «Видавничий Дім «Інжек»

61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 20, оф. 2227

Размещено на Allbest.ru