Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний інститут

приватного права і підприємництва Академії правових наук України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ДОГОВІР ПОСТАЧАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ЧЕРЕЗ ПРИЄДНАНУ МЕРЕЖУ ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Немченко Сергій Сергійович

Київ - 2010

Анотація

Немченко С.С. Договір постачання електричної енергії за цивільним законодавством України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України . - Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню договору постачання електричної енергії через приєднану мережу за цивільним законодавством України. В роботі визначаються поняття та ознаки договору постачання електричної енергії. Досліджується правова природа та місце зазначеного договору в системі договорів енергопостачання та цивільно-правових договорів України.

У дисертації визначаються та досліджуються поняття, правова природа та місце договору постачання електричної енергії через приєднану мережу. Проведено класифікацію договорів постачання електричної енергії через приєднану мережу на три групи залежно від типологічної приналежності (за особливостями предмету договору): 1) договори про передачу майна; 2) договори про надання послуг; 3) договори приєднання до торговельної системи.

В дисертації визначаються особливості елементів договору постачання електричної енергії, зокрема притаманний цьому договору специфічний спосіб виконання зобов'язань, який полягає в необхідності передачі енергії абоненту через приєднану мережу. На відміну від договору поставки, електрична енергія передається споживачеві через приєднану до постачальної організації мережу, внаслідок чого забезпечується безперебійне постачання енергією. Обґрунтовується висновок про те, що енергопостачальник зобов'язаний дотримуватися показників якості електричної енергії у разі відсутності з боку споживача оплати за електричну енергію.

Ключові слова: договір постачання електричної енергії через приєднану мережу, виробник та постачальник електричної енергії, системний оператор, загальнонаціональна енергетична мережа, тарифи на енергію.

Аннотация

Немченко С.С. Договор поставки электрической энергии в гражданском законодательстве Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Научно-исследовательский институт частного права и предпринимательства Академии правовых наук Украины. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию договора поставки электрической энергии через присоединенную сеть по гражданскому законодательству Украины.

В работе определены понятие и признаки договора поставки электрической энергии. Исследуется правовая природа и место указанного договора в системе договоров энергоснабжения и гражданско-правовых договоров.

Установлено, что важнейшая черта электроэнергии состоит в ее способности выполнять работу за счет электрического тока, мощность которого и потребляется им либо иным прибором и оборудованием, присоединенным к сети. В собственном смысле при поставке электрической энергии потребляется не энергия, а мощность. При этом потребителем мощности выступает не субъект, а энергопринимающий прибор.

В связи с этим договором электроснабжения должны охватываться те правоотношения, которые возникают при снабжении потребителей через присоединенную сеть электрической энергии, которая должна соответствовать техническим условиям, обеспечивающим передачу необходимого количества энергии.

В диссертации определяются и исследуются виды договоров на оптовом и розничном рынках электроэнергии. Договора, связанные с электроэнергоснабжением, в зависимости от типологической принадлежности (по особенностям предмета договора), классифицированы на три группы: 1) договора о передаче имущества; 2) договора об оказании услуг; 3) договора присоединения к торговой системе.

Диссертант обращает внимание на проблему снабжения электрической энергией потребителей, энергопринимающие устройства которых имеют технологическое присоединение к электрическим сетям потребителей-абонентов: Данная проблема заключается в отсутствии четких договорных механизмов, закрепляющих права, обязанности и ответственность абонента и субабонента. На сегодняшний день распространенными являются случаи отказов абонентов от снабжения электрической энергией субабонентов, а также случаи неплатежей со стороны субабонентов за полученную электроэнергию. Вместе с тем, как вариант решения указанной проблемы, диссертант предложил подход, заключающийся в том, что абонент осуществляет снабжение электрической энергией субабонентов по договору субэнергоснабжения, являющемуся видом договора энергоснабжения. С целью более точной квалификации договоров, заключаемых на оптовом и розничных рынках электрической энергии Украины, в диссертационном исследовании предложил их систематизировать.

В диссертации определяются особенности элементов договора поставки электрической энергии, в частности характерный этому договору специфический способ исполнения обязательств, который состоит в необходимости передачи энергии абоненту через присоединенную сеть. В отличие от договора поставки, электрическая энергия передается потребителю через присоединенную к снабжающей организации сеть, вследствие чего обеспечивается беспрерывное снабжение энергии.

Выявлена особенность обязательств из договора поставки электрической энергии, обусловленная необходимостью наличия технических предпосылок для заключения этого договора, что предусматривает наличие у его сторон системы специальных технических приборов для передачи и приема энергии, которое охватывается понятием присоединенная сеть. Обосновывается вывод о том, что энергоснабжающая организация обязана соблюдать показатели качества электрической энергии даже в случае отсутствия со стороны потребителя оплаты за электрическую энергию.

Определяются юридически значимые последствия нарушения договора поставки электрической энергии, в частности рассматриваются проблемные вопросы возмещения убытков и неустойки за невыполнение либо ненадлежащее выполнения указанного договора. Обосновывается целесообразность дополнения Гражданского кодекса Украины нормой об ограничении размера ответственности поставщика энергии реальными убытками, а также о его праве временно прекратить подачу энергии в связи с аварией без предупреждения потребителя.

Ключевые слова: договор поставки электрической энергии через присоединенную сеть, производитель и поставщик электрической энергии, системный оператор, общенациональная энергетическая сеть, тарифы на энергию.

Summary

Nemchenko S. Electrical energy supply contract under the civil legislation of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for obtaining of the degree of the candidate of Legal science under special subject 12.00.03 - Civil Law and Civil Procedure, Family Law, Private International Law. - Research Institute of Private Law and Entrepreneurship Legal Studies Academy of Ukraine. - Kyiv, 2010.

The main subject of dissertation is research of the electrical energy supply contract through the joined network under the civil legislation of Ukraine. The paper defined the concept and features of the electrical energy supply contract. Subject of the research is the legal nature and place of specified contract in the system of energy supply contracts and civil contracts in Ukraine.

The dissertation is researching and determining the concept, the legal nature and place of the electrical energy supply contract of through the connected network. It is formulated position on the classification of electrical supply contracts through the joined networks into three groups depending on the typology of accessories (on features of the subject of contract): 1) contracts on the transfer of property, 2) contracts on the provision of services, 3) contract of adhesion to the trading system.

In the dissertation it is specified special features of the elements of the electrical energy supply contract, especially inherent to this contract specific way of fulfilment of the obligation, which lie in necessity of energy transfer to the subscriber via joined network. Unlike the supply contract, electrical energy is transferred to consumers through the connected to organizations supply network, thereby it is ensuring uninterrupted supply of energy. Substantiated the conclusion that energy suppliers must adhere quality rates of electrical energy in situations when consumers are not paying for electrical energy.

Keywords: Electrical energy supply contract through the joined network, manufacturer and supplier of electrical energy, system operator, a nationwide energy network, rate for energy.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах обмеженості та особливої економічної цінності природних енергоносіїв, які складають основу сучасного виробництва, зростає потреба в розробці та ефективному застосуванні адекватних цивільно-правових засобів регулювання обігу енергоносіїв, серед яких визначальне місце займає договір постачання електричної енергії через приєднану мережу.

В сучасній нормотворчій діяльності та судовій практиці актуальними залишаються питання співвідношення норм загального і спеціального законодавства в сфері електроенергетики. Потребує наукового пояснення правова природа та елементи договору постачання електричної енергії через приєднану мережу. Адекватної наукової оцінки вимагає й нетипово значний публічно-правовий вплив на ці договірні відносини.

В Україні на сьогодні бракує системних монографічних праць із загальнотеоретичних і практичних проблем договору постачання електричної енергії через приєднану мережу. Лише в небагатьох наукових працях вітчизняних та російських науковців розглядаються загальні аспекти договору постачання електричної енергії чи його прояви в договірних правовідносинах. Насамперед йдеться про роботи В.В. Вітрянського, О.А. Городова, П.Д. Гуйвана, С.М. Корнєєва, К.Л. Осипчука, С.О. Свіркова, Б.М. Сейнароєва, І.Г. Цибирова та інших.

Такий стан наукових досліджень проблем договору постачання електричної енергії негативно впливає на динаміку договірних зобов'язань з енергопостачання, не сприяє формуванню стабільної договірної практики та виробленню однозначної судової практики вирішення спорів щодо постачання електричної енергії. Наведене вище обумовлює актуальність даного дисертаційного дослідження.

Науково-теоретичною базою даної дисертації є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема: М.М. Агаркова, М.І. Брагінського, Т.В. Боднар, О.Г. Брателя, В.А. Васильєвої, В.В. Вітрянського, М.К. Галянтича, О.В. Дзери, О.С. Іоффе, О.В. Кохановської, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця, Р.А. Майданика, Є.О. Суханова, О.А. Городова, С.М. Корнєєва, Ц.В. Бичкової, С.Д. Волошко, С.М. Корнєєва, A.M. Шафіра, Р.Б. Шишки та інших.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена Вченою радою Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва АПрН України 31 травня 2007 року (протокол № 5). Дисертаційне дослідження виконано відповідно до напрямків наукових досліджень Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва АПрН України «Методологічні засади приватного права» (реєстраційний номер 0103U003101) та «Проблеми здійснення та захисту суб'єктивних цивільних прав» (реєстраційний номер 0108U000494).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є з'ясування сутності та значення договору постачання електричної енергії через приєднану мережу, визначення його правової природи та місця в зобов'язаннях з енергопостачання, формулювання наукових висновків і практичних рекомендацій щодо елементів зазначеного договору, а також подальше вдосконалення правових норм щодо договірного енергопостачання в цивільному праві України.

Мета наукового дослідження зумовила такі завдання наукового пошуку:

- розкрити еволюцію цивільно-правового регулювання зобов'язань з договорів енергопостачання в законодавстві та правовій доктрині;

- дослідити систему джерел цивільно-правового регулювання договірних зобов'язань постачання електричної енергії через приєднану мережу;

- визначити поняття та істотні ознаки договору постачання електричної енергії через приєднану мережу;

- виявити правову природу і місце зазначеного договору в системі зобов'язань з енергопостачання;

- провести класифікацію договорів на ринку електричної енергії;

- визначити порядок укладання, зміни і розірвання зазначеного договору;

- розглянути предмет і суб'єктний склад договору постачання електричної енергії через приєднану мережу;

- встановити зміст договору постачання електричної мережі через приєднану мережу;

- виявити особливості виконання та відповідальності сторін за порушення зазначеного договору;

- розробити пропозиції щодо удосконалення актів цивільного законодавства в аспекті цивільно-правового регулювання в Україні договірних зобов'язань з постачання електричної енергії через приєднану мережу.

Об'єктом дослідження є договірні правовідносини постачання електричної енергії через приєднану мережу.

Предмет дослідження становлять договірні зобов'язання з постачання електричної енергії через приєднану мережу, положення чинних в Україні нормативних актів, що стосуються договору постачання електричної енергії через приєднану мережу, відповідні положення законодавства зарубіжних країн, Європейського Союзу, вітчизняні та зарубіжні наукові джерела, договірна практика, практика вітчизняних судів.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження склали, зокрема, такі методи дослідження: діалектичний, історико-правовий, формально-логічний, порівняльно-правовий, аналізу та синтезу, узагальнення, системно-структурний тощо.

За допомогою діалектичного методу досліджувалось формування та розвиток положень про договори енергопостачання і норм, що закріплюють цей договір у цивільному праві (підрозділи 1.2, 2.2 та 2.3 дисертації). Історичний метод використаний для дослідження розвитку концепції договорів енергопостачання (підрозділ 1.1 дисертації). За допомогою порівняльного методу виявлені особливості договорів енергопостачання, що закріплені в договірному праві багатьох країн континентальної системи права, а також в міжнародно-правових актах (підрозділ 1.3). При цьому важливе значення для дослідження має аналіз судової практики в Україні, а також доктрини та судових матеріалів зарубіжних країн з усталеною практикою застосування договорів енергопостачання. Метод системно-структурного аналізу використаний для встановлення правової природи і місця договору постачання електричної енергії через приєднану мережу в системі договірних зобов'язань з енергопостачання (підрозділ 2.2 дисертації).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому що дисертація є одним з перших у вітчизняній юридичній науці дисертаційним дослідженням договору постачання електричної енергії через приєднану мережу. В результаті дисертаційного дослідження отримано і сформульовано низку теоретичних положень, що виносяться на захист.

Уперше:

1) запропоновано визнати електричну енергію за договором постачання через приєднану мережу особливим (sui generis) об'єктом цивільного права, на який поширюються положення ЦК України про право власності, з огляду на відчужуваність електричної енергії, передачу цього блага в користування і неможливість в повному обсязі бути об'єктом поставки в силу відсутності речової форми існування зазначеної енергії. За такого підходу передача електричної енергії споживачу (або третій особі) є невід'ємним елементом виконання і кваліфікуючою ознакою зазначеного договору, що дозволяє відмежувати його від договору оренди електрифікованого приміщення, випадків несанкціонованого використання електричної енергії без укладення договору тощо;

2) доведено, що найважливіша риса електроенергії полягає в її здатності виконувати роботу за рахунок електричного току, потужність якого споживається тим чи іншим приладом та обладнанням, приєднаним до мережі. Тому при постачанні електричної енергії споживається не енергія, що суперечило б фізичному закону збереження енергії, а потужність, і при цьому споживачем потужності виступає не суб'єкт, а енергоприймаючий пристрій. Внаслідок чого доведено, що договором електропостачання повинні охоплюватися ті правовідносини, які складаються при постачанні споживачів через приєднану мережу електричною енергією, яка повинна відповідати технічним умовам, що забезпечують передачу необхідної кількості енергії;

3) встановлено нетипово значний публічно-правовий вплив та обумовлені цим особливості виникнення та здійснення договірних відносин постачання електричної енергії через приєднану мережу, а саме: особливості способу виконання зобов'язань, суб'єктного складу, змісту обов'язків електропостачальної організації за цим договором.

4) обґрунтовано висновок, що за своєю типовою приналежністю договір постачання електричної енергії через приєднану мережу є договором купівлі-продажу потужності електричної енергії під час її постачання споживачам через приєднану мережу, з властивими цьому договору особливостями укладення, суб'єктного складу та виконання;

5) договір постачання електричної енергії відмежовано від суміжних з ним договорів на ринку електроенергетики. Обґрунтовано висновок про те, що положення про договір постачання електричної енергії через приєднану мережу не поширюються на інші договори, пов'язані з поставкою електричної енергії: (а) договірні організаційні зобов'язання в сфері електроенергетики (зокрема, договір про приєднання до торгової системи оптового ринку електричної енергії); (б) договірні зобов'язання з надання послуг на ринку електроенергетики (зокрема, договір з передачі електричної енергії по мережі, договір про здійснення технологічного приєднання енергоприймаючого пристрою/енергетичної установки до електричної мережі, договору про надання послуг з оперативно-диспетчерського управління); (в) договори, які визначають порядок використання об'єктів електромережевого господарства і входять до єдиної національної електричної мережі; (г) договори про міжмережеву взаємодію (угоди про спільну діяльність з електроенергетичними системами іноземних країн);

6) доведено доцільність визнання Договору між членами оптового ринку електричної енергії України від 15 листопада 1996 року нормативно-правовим договором і специфічним джерелом правового регулювання відносин в енергетичній сфері. Виявлено наступні відмінності зазначеного Договору від звичайного цивільно-правового договору: (а) цей Договір містить невід'ємні додатки нормативно-правового характеру, які визначають економічні та фінансові механізми функціонування оптового ринку електроенергетики; (б) для набрання чинності він має бути погоджений з компетентними державними органами; (в) він є обов'язковим для його сторін та учасників оптового ринку електричної енергії.

Удосконалено:

7) положення про доцільність класифікації договорів, пов'язаних з енергопостачанням, залежно від їх типологічної приналежності (за особливостями предмету договору) на: (а) договори про передачу майна; (б) договори про надання послуг; (в) договори приєднання до торговельної системи;

8) висновок про те, що договорами в сфері електроенергетики можуть бути визнані не будь-які договори енергопостачання або його різновиди, а лише ті, що укладаються енергопостачальними організаціями із споживачами (абонентами) або останніми із субабонентами і виступають підставами передачі електричної енергії замовнику або третій особі;

Дістало подальший розвиток:

9) положення про те, що енергопостачальник не несе відповідальності за якість електричної енергії у випадку порушення споживачем режиму електропостачання, що зазначений в договорі про постачання електричної енергії, зокрема, граничного рівня споживання електричної потужності в певні проміжки часу;

10) аргументація того, що у випадку несплати за електричну енергію у терміни і за умов, передбачених у договорі, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) зобов'язані, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання (передачу) йому електричної енергії.

Практичне значення одержаних результатів полягають в тому, що: (а) теоретичні доробки дисертанта можуть бути використані при подальших наукових дослідженнях проблем договірного права, окремих інститутів зобов'язального права; (б) результати дисертаційного дослідження можуть використовуватись в навчальному процесі для підготовки підручників і навчальних посібників, методичних рекомендацій з курсу цивільного права та спецкурсів з проблем договірного (зобов'язального) права; (в) сформульовані дисертантом пропозиції про внесення змін і доповнень до чинного законодавства можуть використовуватись в законотворчості; (г) рекомендації щодо застосування чинного законодавства та удосконалення договірного регулювання придатні до застосування у практиці судів України, а також у договірній практиці.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були предметом обговорення на спільних засіданнях наукових відділів Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України. Результати дослідження доповідалися на трьох міжнародних науково-практичних конференціях «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених» (19-20 квітня 2007 р., 24-25 квітня 2008 р. та 23-24 квітня 2009 р., Юридичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка).

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення у 6 опублікованих працях: 3 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що входять до переліку фахових наукових видань, затверджених ВАК України, та у 3 тезах виступів на міжнародних науково-практичних конференціях.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, зазначається її зв'язок із науковими програмами, планами, темами, визначається мета, завдання, об'єкт, предмет, методи дисертаційного дослідження, висвітлюється наукова новизна одержаних результатів, практичне значення одержаних результатів, наводяться дані про їх апробацію і публікації за темою дисертації.

Розділ 1. «Розвиток правового регулювання ринків електричної енергії в Україні» складається з трьох підрозділів, в яких досліджуються стан і тенденції правового регулювання ринків електричної енергії в Україні, висвітлюється іноземний досвід правового регулювання ринків електричної енергії, проводиться характеристика джерел цивільно-правового регулювання зобов'язань з договору постачання електричної енергії через приєднану мережу.

У підрозділі 1.1. «Стан і тенденції правового регулювання ринків електричної енергії в Україні» визначаються стан і тенденції правового регулювання вітчизняних ринків електричної енергії.

В дисертації обґрунтовується, що сучасна сегментація вітчизняного ринку електроенергетики на оптовий та роздрібний, яка сформувалася у процесі розвитку ринку електричної енергії, зафіксована у законодавстві України нечітко і не містить ефективних цивільно-правових та інших юридичних механізмів її оптимізації, що не сприяє формуванню цивілізованої системи енергозабезпечення.

Звертається увага на те, що проблеми, які заважають ефективному функціонуванню ринку електричної енергії, взаємопов'язані та здебільшого мають спільні причини виникнення. Реформа в енергетичному секторі потребує комплексного підходу. Починати реформи з розвитку електроенергетичної галузі слід зі створення і вдосконалення енергетичного законодавства. Нині нормативні акти, які регулюють відносини у паливно-енергетичному комплексі, містять велику кількість неузгодженостей і залишають можливості для зловживань. У зв'язку з цим, особливого значення набуває розробка закону України «Про державне регулювання природних монополій та суміжних ринків в паливно-енергетичному комлексі», який фактично має чітко визначити правовий статус Національної комісії з регулювання електроенергетики України (НКРЕ) та механізм його діяльності

Звертається увага на концептуальну важливість цивільно-правових механізмів, які передбачають розвиток конкуренції між постачальниками електричної енергії на оптовому та роздрібному ринках шляхом поступового запровадження двосторонніх договорів на купівлю електроенергії між виробником, постачальником і/або споживачем. У цьому зв'язку обґрунтовується доцільність запровадження системи гарантій забезпечення постачання електричної енергії всім споживачам у разі встановлення ринкових відносин та панування повної конкуренції в цій галузі.

Стримуючим фактором подальшого розвитку ринку електричної енергії в Україні є відсутність ефективного механізму стягнення боргів за спожиту електроенергію. У зв'язку із чим необхідно впровадити механізми забезпечення виконання договірних зобов'язань і посилення відповідальності за їх порушення.

У підрозділі 1.2. «Джерела правового регулювання договірних відносин постачання електричної енергії через приєднану мережу» визначено систему джерел правового регулювання відносин на ринку електричної енергії.

Обґрунтовано доктринальне поняття ринку електричної енергії України як єдиної впорядкованої системи взаємовідносин між суб'єктами господарської діяльності при здійсненні купівлі-продажу електричної енергії, правові та організаційні засади яких визначені Конституцією України, Законом України «Про електроенергетику», Рішенням Конституційного Суду України від 12 лютого 2002 р. №3-рп/2002 (справа про електроенергетику), нормативними актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Дисертант доводить доцільність визнання Договору між членами оптового ринку електричної енергії (ОРЕ) України від 15 листопада 1996 року нормативно-правовим договором і специфічним джерелом правового регулювання відносин в електроенергетичній сфері. Нормативно-правовий характер зазначеного Договору обумовлений значними його відмінностями від звичайного цивільно-правового договору. Так, цей договір містить невід'ємні додатки, що визначають економічні та фінансові механізми функціонування ОРЕ - Правила оптового ринку електричної енергії, Інструкцію про порядок розрахунків, Інструкцію про порядок використання коштів ОРЕ, Інструкцію про порядок нарахування та обліку витрат. Так само цей Договір має особливий порядок набрання чинності, адже він має бути погоджений з центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, НКРЕ та з Антимонопольним комітетом. По-третє, положення цього Договору фактично є обов'язковими як для суб'єктів, що його підписали, так і для будь-яких учасників ОРЕ, оскільки будь-яка їх діяльність на цьому ринку підпадає під регулювання цим Договором.

На думку дисертанта, незважаючи на значний рівень колізійності законодавчого регулювання відносин у електроенергетиці, критичної оцінки заслуговує тенденція до розширення компетенції Кабінету Міністрів України з питань нормативно-правового регулювання змісту та виконання зобов'язань з постачання електричної енергії. З огляду на це обґрунтовується висновок про доцільність вилучення частини норм щодо договору постачання електричної енергії, які визначають режим енергопостачання, з підзаконного рівня та віднесення їх до сфери регулювання законів у сфері електроенергетики. При цьому регулювання підзаконними актами відносин за договором постачання електричної енергії через приєднану мережу має здійснюватись у тій частині, в якій ЦК та ГК України допускають прийняття таких підзаконних актів. З огляду на це сформульовані відповідні пропозиції до ЦК і ГК України.

У підрозділі 1.3. «Характеристика іноземного досвіду правового регулювання відносин постачання електричної енергії через приєднану мережу» визначаються особливості енергетичного законодавства країн - членів Європейського Союзу, РФ, США, Великобританії.

Обґрунтовується висновок про доцільність врахування досвіду становлення правовідносин на ринку електроенергії в європейських країнах. З цією метою виявлено сформовані світовою практикою чотири основні моделі оптових ринків електричної енергії: а) модель єдиного покупця; б) лібералізована модель єдиного покупця; в) модель повномасштабного (обов'язкового) спотового ринку; г) модель двосторонніх договорів з балансуючим ринком.

Відповідно до моделі «єдиного покупця» спеціально створена компанія закуповує всю вироблену в країні електричну енергію та одночасно є єдиним оптовим продавцем електричної енергії розподільчим компаніям та великим споживачам.

Модель «повномасштабного (обов'язкового) спотового ринку» передбачає встановлення обов'язкового пулу, через який всі великі виробники повинні продавати свою електричну енергію, і всі постачальники повинні купувати свою електричну енергію. Такий пул засновано на багатосторонній угоді, яка є контрактом на пропорційну купівлю і продаж електричної енергії через пул, в якому визначаються всі необхідні умови для такої торгівлі. За цією моделлю ціни і графік диспетчеризації визначаються за результатами регулярних аукціонів, які зазвичай проводяться один раз на день.

Дисертантом встановлено, що найбільш широко в європейських країнах застосовується модель «двосторонніх договорів та балансуючого ринку», сутність якої полягає в праві учасників ринку вибирати між комбінацією довго-, середньо- та короткострокових договорів та купівлею електричної енергії на балансуючому ринку. Ця модель є більш складною для її запровадження, ніж інші моделі, оскільки через можливість учасників ринку укладати контракти безпосередньо між собою обсяги постачання, зазначені у контрактах, мають бути узгоджені з роботою системи у реальному часі. Тому для учасників ринку встановлюються детально розроблені та обов'язкові правила, за якими вони надають повідомлення про обсяги електричної енергії, зазначені у контрактах, оператору системи.

Вказується на те, що балансуючий ринок характеризується створенням для учасників цінових стимулів наближення обсягів електричної енергії за контрактами купівлі-продажу до фактичних. На відміну від спотового ринку, на якому у кожному розрахунковому періоді встановлюється єдина ціна, на балансуючому ринку встановлюються дві різні ціни залежно від того купується чи продається електрична енергія.

Розділ 2. «Договір постачання електричної енергії через приєднану мережу в системі зобов'язань з енергопостачання» складається з трьох підрозділів, що присвячені дослідженню поняття договору постачання електричної енергії, встановленню його правової природи та місця в системі зобов'язань з енергопостачання, характеристиці видів договорів на оптовому та роздрібному ринках електроенергії.

Підрозділ 2.1. «Поняття договору постачання електричної енергії через приєднану мережу» присвячений висвітленню доктринальних і законодавчих підходів до визначення поняття договору постачання електричної енергії через приєднану мережу за цивільним законодавством України.

Встановлено, що договір постачання енергії, інших ресурсів через приєднану мережу є загальнородовою правовою категорією, що охоплює низку договірних різновидів залежно від предмету поставки (електрична енергія, газ тощо). Визначено, що договір постачання електричної енергії через приєднану мережу є каузальним, двостороннім, консенсуальним, оплатним договором.

Правовою метою цього договору є придбання права власності на електричну енергію, а його фактичною метою - надання абоненту можливості вибрати в межах, встановлених договором, певну кількість електричної енергії. Мотив у договорі постачання електричної енергії полягає в задоволенні потреби абонента у використанні електричної енергії та отриманні позитивного ефекту від її використання.

Встановлено специфічний спосіб виконання зобов'язань за досліджуваним договором, що полягає в необхідності передачі енергії абоненту через приєднану до постачальної організації мережу, внаслідок чого забезпечується безперебійне постачання електричною енергією.

Дисертантом обґрунтовується теза про те, що цей договір не повинен суперечити вимогам оптового ринку електричної енергії, що обумовлено необхідністю постійного і безперервного збалансування виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України.

З огляду на відсутність в абонента як сторони договору постачання електричної енергії можливості приймати участь у виробленні договірних умов дисертант констатує, що цей договір є договором приєднання, що обумовлює доцільність застосування до договору постачання електричної енергії особливих вимог щодо змісту, суб'єктного складу, порядку виконання та припинення, встановлених ст. 634 ЦК України.

Сформульовано доктринальне визначення поняття договору постачання електричної енергії через приєднану мережу як двостороннього, каузального, оплатного різновиду купівлі-продажу, що передбачає постачання електричної енергії абоненту через приєднану мережу, на який поширюються положення про договір приєднання, а також публічний договір (за участю абонента-юридичної особи) або про споживчий договір (за участю абонента-фізичної особи).

У підрозділі 2.2. «Правова природа і місце договору постачання електричної мережі через приєднану мережу в системі зобов'язань з енергопостачання» досліджується правова природа і місце договору постачання електричної енергії через приєднану мережу в системі зобов'язань з енергопостачання.

Дисертант критично сприймає поширену в науці позицію про віднесення договору про постачання електроенергії до договорів про надання послуг, оскільки енергія є не послугою, а предметом цього договору, і не охоплюється діяльністю з надання послуг. На відміну від послуги, енергія є особливою нематеріальною матерією фізичного світу, яка не завжди споживається одночасно з її постачанням.

Доводиться, що договір постачання електричної енергії та договір купівлі-продажу співвідносяться як вид і рід відповідно. Те, що постачання електричною енергією через приєднану мережу є технічною особливістю (одним із способів) виконання зобов'язань із купівлі-продажу, не є достатнім критерієм для виділення досліджуваного договору в самостійний договірний вид. Однак до цього договору в силу специфіки його предмета, яким є електрична енергія, не можуть бути застосовані всі положення про купівлю-продаж (поставку), передбачені главою 54 ЦК України.

Договір постачання електричної енергії через приєднану мережу передбачає постачання електричної енергії як одного з виду енергетичних ресурсів, поряд з тепловою енергією, газом, іншими ресурсами, постачання яких здійснюється через приєднану мережу. Тому договір постачання електричної енергії визначається дисертантом як різновид договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу.

В роботі приділяється значна увага питанню відмежування зобов'язань, що виникають з договору постачання електричної енергії через приєднану мережу, від інших, суміжних з ними договірних зобов'язань, які виникають на ринку електроенергетики, зокрема, від організаційних зобов'язань, зобов'язань з надання послуг, інших груп договірних зобов'язань, які не охоплюються раніше зазначеними договірними зобов'язаннями і виникають на оптовому і роздрібних ринках електричної енергії.

Підрозділ 2.3. «Види договорів на оптовому та роздрібному ринках електроенергії» містить характеристику договорів на оптовому та роздрібному ринках електричної енергії та визначення серед них місця досліджуваного договору.

Спеціальне законодавство і договірна практика сформували розгалужену систему договорів постачання електричної енергії, яка зважаючи на особливості ринку електричної енергії не завжди може бути пояснена з позиції загального поняття купівлі-продажу чи постачання. В дисертації відзначається, що договір постачання електричної енергії через приєднану мережу має спільні та відмінні ознаки із суміжними договорами, які в сукупності становлять систему договорів на ринку постачання електроенергії.

За особливостями предмету (типологічною особливістю) договори, пов'язані з енергопостачанням, поділяються на:

1) договори про передачу майна, які в свою чергу поділяються на: а) договори, за якими набувається електрична енергія з метою її споживання (договір енергопостачання, договір субенергопостачання); б) договори між суб'єктами електроенергетики, відповідно до яких набувається електрична енергія з метою її подальшого перепродажу (договір купівлі-продажу, поставки); в) договір про порядок використання об'єктів електромережевого господарства, яке входить до єдиної національної електричної мережі;

2) договори про надання послуг, що включають в себе: а) договір про здійснення технологічного приєднання; б) договір про надання послуг з передачі електричної енергії по мережі; в) договір на оперативно-диспетчерське управління; г) договір про міжмережеву взаємодію; д) угоди, які регулюють взаємодію таких суб'єктів оптового ринку, як адміністратор торговельної системи, мережна компанія, системний оператор;

3) договір приєднання до торговельної системи, який в силу своїх особливостей займає окреме місце в цій класифікації.

Приділено увагу поняттю оптового і роздрібного ринків електричної енергії. Дисертантом підкреслюється, що, зважаючи на відсутність в чинному законодавстві України визначення поняття «роздрібний ринок електричної енергії», в науці сформувалось розуміння роздрібного ринку як будь-якого ринку електроенергії, за винятком оптового. В свою чергу оптовим є ринок, що складається між учасниками, які набули статус учасників оптового ринку електроенергії. При цьому статус суб'єкта оптового ринку - постачальника, споживача, енергозбутової організації - можна отримати при досягненні мінімальних кількісних характеристик заявленого споживання, реалізації, збуту електроенергії, які встановлюються основними положеннями функціонування оптового ринку електроенергії.

В дисертації детально розглядається проблема постачання електричною енергією субабонентів - споживачів, енергоприймаючі пристрої яких мають технологічне приєднання до електричних мереж інших, т.зв. «основних абонентів». Наголошується, що відносини між субабонентом, основним абонентом та енергопостачальною організацією не можуть регулюватися трьохстороннім договором енергопостачання, оскільки субабонент може одержувати електроенергію лише в такому режимі, в якому одержує її основний абонент. Також договірні відносини між субабонентом і основним абонентом не можуть здійснюватись в рамках договору постачання електричної енергії, адже основний абонент не являється електропостачальником. Дисертант поділяє висловлену в літературі думку про те, що між основним споживачем і субспоживачем слід укладати особливий договір - договір субелектропостачання. Укладення такого договору є можливим виключно за згоди енергопостачальної організації. При цьому зобов'язання основного абонента за договором субелектропостачання повинні полягати в тому, щоб передавати субабоненту електричну енергію такої ж якості і в тому ж режимі, в якому сам основний абонент отримує її від електропостачальної організації.

Розділ 3. «Цивільно-правова характеристика елементів договору постачання електричної енергії через приєднану мережу» складається з п'яти підрозділів, в яких досліджуються істотні умови та предмет вказаного договору, його сторони, умови про кількість та якість енергопостачання, зміст, порядок укладення, зміни і розірвання та відповідальність сторін за цим договором.

У підрозділі 3.1. «Предмет договору постачання електричної енергії через приєднану мережу» розглядається предмет договору, умови про кількість та якість енергопостачання за договором постачання електричної енергії через приєднану мережу.

Обґрунтовується висновок про існування значного кола істотних умов договору постачання електричної енергії через приєднану мережу, що обумовлено особливостями електричної енергії як об'єкту цивільного права та значним публічно-правовим впливом на цей договір.

За змістом ч. 1 ст. 714 ЦК України, ч. 1 ст. 275 і ч. 1 ст. 276 ГК України до істотних умов договору постачання електричної енергії через приєднану мережу доцільно відносити його предмет, кількість і якість енергії, строки, ціни та порядок розрахунків, правовий режим використання електричної енергії, умови безпечної експлуатації енергетичних мереж, приладів та обладнання, які перебувають у віданні споживача, інші істотні умови договору поставки.

Обґрунтовується висновок про визнання предметом досліджуваного договору електричної енергії як загальної кількісної міри руху матерії та різновиду енергетичного життєзабезпечення. При цьому дисертант наголошує, що за своїми фізичними властивостями електрична енергія матеріальна, вона має здатність виконувати роботу (у фізичному розумінні), і тому є предметом економічного обігу та цивільно-правових правочинів. На думку дисертанта, електричну енергію варто відносити до такого об'єкту цивільних прав як майно з особливим правовим режимом, обумовленим специфічними властивостями електричної енергії, що не характерні для речей.

Підрозділ 3.2. «Сторони договору постачання електричної енергії через приєднану мережу» містить характеристику сторін договору постачання електричної енергії через приєднану мережу.

В дисертації звертається увага на те, що ЦК і ГК України, називаючи сторін за договором енергопостачання, оперують наступними різними термінами: «постачальник», «енергопостачальне підприємство (енергопостачальник)», «споживач», «абонент». В Законі України «Про електроенергетику» підприємства, які займаються виробництвом, передачею, постачання електричної енергії називаються суб'єкти електроенергетики.

З метою уніфікації правової термінології дисертант, на підставі аналізу чинного законодавства та наукових поглядів щодо сторін договору постачання електричної енергії через приєднану мережу, пропонує іменувати їх «енергопостачальна організація», якою є суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, основним видом діяльності якого є постачання електричної енергії абонентам (споживачам), та який отримав спеціальну ліцензію на цей вид господарської діяльності, та «споживач» («абонент») - юридична або фізична особа, електроустаткування якої має технологічне приєднання до електричних мереж суб'єкта електроенергетики, і яка використовує електричну енергію для власних потреб на підставі договору про її постачання. При цьому поняття «споживач» і «абонент» не є тотожними, оскільки перше є ширшим і включає в себе «субабонентів».

У підрозділі 3.3. «Зміст договору постачання електричної енергії через приєднану мережу» розглядаються права та обов'язки сторін договору постачання електричної енергії через приєднану мережу.

Встановлено, що основний зміст цього договору визначає обов'язок енергопостачальної організації здійснити постачання електричної енергії шляхом її подачі та передачі прав на споживану енергію абоненту, на якого покладено обов'язок сплачувати прийняту енергію, дотримуватися передбаченого договором режиму споживання електричної енергії, забезпечувати належний технічний стан та безпеку експлуатації енергетичних мереж, які знаходяться в його віданні, а також справність приладів та обладнання, що використовуються в процесі споживання енергії.

Дисертант наголошує на тому, що у разі укладення договору постачання електричної енергії через приєднану мережу з абонентом - фізичною особою на такий договір поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Умова договору енергопостачання про кількість енергії вважається погодженою, якщо в договорі передбачено, по-перше, кількість кіловат-годин електроенергії, що підлягає постачанню абонентові, по-друге, величина приєднаної споживачем потужності струмоприймачів і потужності обладнання, яке буде використовувати електричну енергію у добовому максимумі навантаження енергопостачальної організації. Кількість поданої абонентові й використаної їм енергії визначається на підставі даних обліку про її фактичне споживання. Облік електроенергії провадиться на основі вимірів за допомогою лічильників електричної енергії й інформаційно-вимірювальних систем.

Якість електроенергії характеризується двома показниками - напругою й частотою струму. Якість подаваної енергії повинна відповідати вимогам, встановленим державними стандартами й іншими обов'язковими правилами або передбаченим договором енергопостачання.

Режим подачі електричної енергії передбачає узгодження: а) якості енергії; б) кількості енергії; в) допустимість перерв в подачі електроенергії та їх строк, якщо споживач не є суб'єктом, у відношенні якого такий захід є неприпустимим. При цьому наголошується, що, як правило, подача електроенергії має здійснюватись абонентові безупинно й безперебійно, однак у договорі може бути передбачена умови про перерви, припинення або обмеження подачі електроенергії.

Договір електропостачання є строковим, однак в силу його особливостей він передбачає автоматичну пролонгацію необмежену кількість разів

Ціна договору електропостачання визначається на підставі тарифів на електричну енергію, що поставляється споживачам. Наразі такі тарифи включають вартість одиниці електричної енергії, а також вартість передачі одиниці електричної енергії й інших послуг, надання яких є невід'ємною частиною процесу поставки енергії споживачам. Тарифи на електроенергію залежно від порядку їх визначення бувають регульованими (визначаються НКРЕ) і нерегульованими (визначаються в кожному конкретному випадку постачальниками, які отримали ліцензію на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, і споживачами).

Підрозділ 3.4. «Порядок укладення, зміни і розірвання договору постачання електричної енергії через приєднану мережу» присвячений дослідженню особливостей укладення, зміни та розірвання договору постачання електричної енергії через приєднану мережу.

Порядок укладення, зміни й розірвання договору постачання електричної енергії через приєднану мережу значно відрізняється від порядку укладення, зміни й розірвання інших видів договору купівлі-продажу. Це обумовлено насамперед тим, що договір енергопостачання одночасно є публічним договором і договором приєднання.

Особливості предмету цього договору передбачають визначення необхідних технічних передумов для його укладення. Насамперед, це означає, що для укладення договору постачання електричної енергії споживач має довести те, що він має електроустановки і дотримується встановлених вимог до приладів і устаткування, що пов'язані із споживанням і обліком електричної енергії, а також правил приєднання до електричної мережі. Відтак укладенню такого договору передує значна переддоговірна робота як з боку абонента, так і енергопостачальної організації.

Дисертант відзначає, що в силу приписів чинного законодавства порядок укладання договору електропостачання суттєво відрізняється у випадках постачання електроенергії за регульованим і нерегульованим тарифом. Так, у разі постачання електричної енергії за регульованим тарифом, сторони укладають договір на постачання електричної енергії у відповідності до типового договору на постачання електричної енергії, закріпленого у додатку № 3 до Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28. У разі ж постачання електроенергії за нерегульованим тарифом споживачу необхідно мати: а) договір про постачання електричної енергії з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, призупинений в частині обсягів постачання електроенергії та оплати за неї на строк дії договору купівлі-продажу електроенергії з постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом; б) договір про купівлю-продаж електричної енергії з постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом; в) договір про технічне забезпечення електропостачання споживача з ліцензіатом з передачі електричної енергії магістральними (міждержавними) мережами.

Дисертант звертає увагу на те, що у зв'язку із відсутністю у чинному цивільному законодавстві України норми, яка б гарантувала незмінність договірних умов у випадках зміни чинного законодавства, внесення будь-яких змін до законодавчих актів, що регулюють відносини із постачання електричної енергії, автоматично означає зміну відповідних умов вказаного договору, що не завжди відповідає інтересам споживачів, а інколи призводить до зловживань з боку електропостачальних організацій їх монопольним становищем.

У підрозділі 3.5. «Відповідальність сторін за договором постачання електричної енергії через приєднану мережу» розглядаються особливості відповідальності сторін за договором постачання електричної енергії через приєднану мережу.

В дисертації звертається увага на те, що оскільки цивільне законодавство (ЦК і ГК України, Закон «Про електроенергетику») закріплює загальне правило про стягнення збитків в повному обсязі, на разі існує формально-юридична можливість масового припинення постачання електричної енергії через загальнонаціональну електромережу внаслідок стягнення споживачами з електропостачальних організацій значних сум упущеної вигоди, яка може значно перевищувати активи як кредиторів (споживачів), так і боржників (виробників та постачальників енергії). Обмеження розміру відповідальності постачальника електричної енергії перед споживачем встановлено на підзаконному рівні ПКЕЕ, проте, на думку дисертанта, цього не достатньо для забезпечення належного функціонування ринків електричної енергії. Тому дисертант пропонує закріпити в ЦК України положення про обмеження відповідальності енергопостачальників за невиконання договору енергопостачання лише відшкодуванням реальних збитків.

Обґрунтовується висновок про те, що право постачальника на тимчасове припинення подачі електричної енергії має бути передбачено на рівні закону, а не лише на підзаконному рівні, оскільки тимчасове припинення подачі енергії стосується режиму використання електроенергії.

договор енергія правовий

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у дослідженні поняття, правової природи та елементів договору постачання електричної енергії за цивільним законодавством України.