Державний лад України: поняття, система, гарантії

Діапазон наукового пошуку розширюється аналізом механізму держави у статичному й динамічному аспектах. Державний механізм складається з державних інституцій двох типів і зв'язків між ними. До першої групи належать державні інституції, які здійснюють державно-владну, організаційно-регулятивну діяльність (державні органи). До другої групи - державні організації, основним призначенням яких є безпосередня практична діяльність з виконання функцій держави. Державні органи та інші державні організації об'єднуються структурними зв'язками і відносинами, які створюють єдину систему, надаючи їй цілісності й динамічності, здатності здійснювати певні функції. Проблеми організації й функціонування механізму держави зумовлені необхідністю його вдосконалення в контексті забезпечення максимального наближення до механізму правової держави.

У підрозділі 3.2 "Механізм держави в системі категорій державознавства" на підставі проведеного аналізу ознак механізму сучасної держави узагальнена і уточнена система ознак механізму Української держави, якими є: правова регламентованість; єдність завдань, цілей і принципів організації та функціонування; цілісність, ієрархічність, взаємодія і функціональна визначеність елементів; системність; спрямованість на практичну реалізацію функцій Української держави; стабільність і динаміка; наявність процесуальної форми механізму Української держави; обумовленість державного управління діяльністю конкретних індивідів; забезпеченість організаційними, матеріально-технічними, фінансовими засобами, а в необхідних випадках примусовим впливом; соціальна спрямованість функціонування. Ознаки механізму держави дають можливість визначити ключові категорії, без яких існування будь-якого механізму неможливо. Ознаками механізму Української держави є ті властивості, які характеризують, перш за все, його юридичну природу, обґрунтовують зміст і правові межі функціонування, висвітлюють внутрішньо-організаційні зв'язки між елементами, визначають правову сутність, виокремлюючи серед інших юридичних механізмів, розкривають зв'язки з іншими соціальними системами, підкреслюють його особливості, специфіку, пріоритети, тенденції розвитку як соціальної системи, яка реагує на зовнішні процеси демократичної суспільної трансформації, глобалізації та інтеграції.

Виокремлено найбільш поширені теоретичні підходи щодо визначення поняття принципів організації і функціонування механізму держави за двома напрямами: 1) принципи - це законодавчо закріплені відправні засади, ідеї і вимоги; 2) не існує необхідності у прямому та законодавчому закріпленні тієї чи іншої ідеї для визначення її як принципу державного механізму. Питання про перелік принципів державного механізму відрізняється значною варіативністю, тому акцентована увага на цілісності системи конституційних принципів організації та функціонування механізму сучасної Української держави, їх ролі в модернізації державного механізму. Принципи побудови та функціонування Української держави розкрито як фундаментальні засади, визначення яких утворює необхідні умови для практичного втілення "державного потенціалу", вирішення державних завдань і реалізації функцій у сучасних реаліях.

У підрозділі 3.3 "Орган держави як елемент механізму держави" конкретизована теорія органу держави, в межах якої на підставі комплексного аналізу різноманітних точок зору щодо визначення поняття "орган держави" уточнено його дефініцію та ознаки.

Проведено аналіз співвідношення терміну "державний орган" з термінами "орган держави", "орган державної влади", "державна організація", "державний інститут", "орган публічної влади", "орган місцевого самоврядування" з метою вивчення взаємовпливу, взаємообумовленості цих понять і уточнення правової природи, внутрішньої сутності, соціального призначення й визначення терміну "державний орган". Державний орган досліджено як структурно відокремлену, внутрішньо організовану, юридично оформлену частину державного апарату, яка є колективом громадян (громадянином), має державно-владні повноваження та необхідні правові, матеріально-фінансові засоби для реалізації завдань і функцій держави, використовує правові й організаційні форми та методи діяльності. Конкретизовано ознаки органу держави. Уточнено теоретико-правові засади класифікації державних органів, в межах яких розглянуті та проаналізовані існуючі підходи щодо критеріїв класифікації та видів державних органів. Розкрито найбільш значущі критерії класифікації, які мають наукову обґрунтованість та фундаментальний характер. Державні органи класифіковано за такими критеріями, як: принцип поділу державної влади; характер і зміст діяльності; спосіб (форма) створення; час функціонування (дії); кількісний склад; спосіб прийняття рішень; широта компетенції; територіальна ознака, тобто за територією, на яку поширюються повноваження; правові форми діяльності. Застосування різних класифікаційних критеріїв дозволяє отримати всебічну та цілісну характеристику системи державних органів, зрозуміти специфіку їх практичної діяльності.

Основним завданням конституційної та політичної реформ є розробка оптимальної моделі організації і функціонування державної влади в Україні, якою є модель паритетної взаємодії гілок державної влади, що виходить із загального визначення державної влади як цілісної системи взаємодіючих органів з чітко розподіленими функціями задля унеможливлення неправомірного втручання одних органів держави в діяльність інших.

Четвертий розділ "Теорія гарантій державного ладу" складається з двох підрозділів, у яких визначені поняття, ознаки, функції, класифікаційні критерії гарантій державного ладу та розкрито їх види.

У підрозділі 4.1 "Поняття та ознаки гарантій державного ладу" обґрунтовується положення про те, що державний лад кожної країни зберігає свою непорушність, належним чином функціонує і розвивається лише тоді, коли він має необхідну систему інститутів, норм та правових механізмів їх реалізації. Становлення сучасного державного ладу обумовило науковий пошук у сфері гарантування з метою забезпечення його адекватності реаліям та перспективам суспільно-політичного розвитку. Створення системи ефективних гарантій державного ладу є проблемою, вирішення якої базується на розробці та застосуванні дієвих умов, прийомів та механізмів їх реалізації в сучасних суспільних відносинах. Адже який би високий авторитет не мали норми, що закріплюють державний лад, посідаючи пріоритетне положення не тільки в Конституції, але й в усій системі законодавства України, вони мають ефективно реалізовуватися у фактичних суспільних відносинах. Гарантування державного ладу також пов'язано з необхідністю вдосконалення діяльності держави як у цілому, так і окремих органів державної влади, що покликані забезпечувати стабільність її базових принципів та інститутів.

Гарантування державного ладу не є простою випадковістю, а постає як складний політико-правовий інститут, існування якого обумовлюється логікою державного і суспільного розвитку. Наявність системи гарантій державного ладу є обов'язковим наслідком існування та формування демократичного типу державного ладу. У разі відсутності гарантій державного ладу втрачається можливість розглядати його як функціонально і структурно стабільне політико-правове явище.

Гарантії державного ладу є системою загальних умов і спеціальних (нормативно-правових та організаційно-правових) засобів, що забезпечують існування та дієвість інститутів державного ладу. Гарантії державного ладу слугують базою для формування певних суспільних відносин, які мають загальну специфіку. Це дозволяє поєднати їх в одну групу і охарактеризувати шляхом виокремлення спільних ознак, які притаманні гарантіям державного ладу взагалі. Єдність виділених ознак характеризує механізм гарантування державного ладу. Метою гарантій державного ладу є безперешкодне й ефективне здійснення діяльності держави та її органів, відповідна трансформація і розвиток її устрою та будівництва.

Показниками ефективності гарантій державного ладу є як якісний стан правових норм, так і механізм забезпечення їх реалізації в соціальній дійсності. Такий баланс у механізмі гарантування призведе до стабільності та ефективності державного ладу. Термінологічна невизначеність у сфері гарантування державного ладу в умовах його демократичної модифікації негативно впливає як на розвиток правової доктрини, так і практику державотворення.

У підрозділі 4.2 "Гарантії державного ладу: критерії класифікації та види" обґрунтовано, що гарантування державного ладу не можна уявляти як однорідну масу гарантій, кожна з яких за своїм змістом і формою відповідає будь-якій іншій. Класифікація гарантій має значення для з'ясування специфіки гарантування державного ладу України. Адекватна систематизація гарантій державного ладу сприяє як розвитку держави, особливо у процесі трансформації державного ладу, так і розвитку теоретико-методологічних засад цієї проблематики. Оскільки й досі в юридичній літературі немає чітко розробленої системи гарантій державного ладу, зроблена спроба знайти найбільш оптимальну модель їх класифікації за допомогою аналізу різних видів окремих частин державно-правової сфери. Застосування різних класифікаційних моделей дозволяє отримати всебічну та цілісну характеристику системи гарантій державного ладу, зрозуміти специфіку їх практичної реалізації.

Виведення класифікаційних критеріїв та відносно самостійних видів гарантій державного ладу базується на аналізі ідей, теорій, доктрин і обумовлено історичними, законодавчими, національними, політичними й іншими особливостями розвитку цього інституту. В основу класифікації гарантій державного ладу були покладені різні класифікаційні критерії: форма закріплення гарантій; сфера дії гарантій; ступінь їх державної забезпеченості; характер правових норм, якими регламентовано державний лад; взаємовідносини держави і громадянина та інші критерії. Залежно від цього можна виробити різні підходи щодо розподілу на групи гарантій державного ладу. В дисертації розглянуто критерії, які походять від якостей самого об'єкта гарантування, або спираються на ті чи інші якості гарантій. А оскільки властивостей гарантій державного ладу можна виділити велику кількість (як змістовних, так і формальних), то і критеріїв класифікації можна знайти багато. Кожна із наведених груп гарантій посідає чільне місце в усій системі гарантій державного ладу, а їх взаємодія надає найбільший практичний ефект у сфері загальних вимог розвитку демократичного державного ладу України. Гарантування державного ладу, підтримання його стабільності й непорушності виступають метою як держави, так і громадянського суспільства. Саме цим підкреслюється загальний вектор розвитку держави, яка має докладати всіх зусиль, аби сприяти реалізації закладених конституцією принципів державного ладу.

ВИСНОВКИ

У дисертації вперше здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування цілісної концепції державного ладу України з урахуванням взаємовпливу і динаміки його елементів та їх функціональної залежності в умовах демократизації практики сучасного державотворення, що дало підстави сформулювати висновки, пропозиції та рекомендації.

1. Сформульовано визначення правової категорії "державний лад" на основі комплексного аналізу співвідношення та міжгалузевого, міждисциплінарного взаємозв'язку її з категоріями "державність", "суспільний лад", "конституційний лад", "політична система", "тип держави", "форма держави" тощо, ґрунтовного вивчення теоретичних підходів до змісту поняття "державний лад". Державний лад України - це нормативно впорядкована (унормована) система суспільних відносин з організації і діяльності держави та її основних інституцій, детермінованих синтезом історичних умов, закономірностей, традицій, новацій і тенденцій сучасного демократичного розвитку. Поняття державного ладу є загальним поняттям, що об'єднує суть, зміст і форму держави. Це сукупність суспільних відносин, які виражають найбільш принципові якості, взаємозв'язки і взаємодію в організації та функціонуванні держави.

2. Поняття "державність" значно ширше понять "держава", "державний лад", "політична система". Державність не обмежується лише організацією і функціонуванням інститутів державної влади на відповідному етапі розвитку суспільства. Якщо держава є елементом політичної системи, то державність у широкому розумінні включає як державу, так і значну частину політичної системи й економічних відносин, а також елементи громадянського суспільства, що впливають на державу, державний лад і політичну систему в цілому.

Поняття "державний лад" і "суспільний лад" є певною мірою близькими, але не тотожними. Якщо брати за основу виникнення понять "конституційний", "державний" та "суспільний лад", то саме поняття "конституційний лад" є відносно умовним. Конституційним ладом є інституційна система суспільних відносин з організації і функціонування громадянського суспільства та правової держави. Конституційний лад характеризує організацію суспільства та держави у багатоманітності існуючих у ньому суспільних відносин; є системою конституційно-правових відносин, зумовлених рівнем розвитку суспільства, держави і права.

Зв'язок категорій "державний лад" та "політична система" полягає в наступному: становлення державного ладу безпосередньо відбувається в умовах функціонування відповідної політичної системи, політичного режиму.

Державний лад є динамічною системою, яка утворюється з багатьох підсистем, кожна з яких, у свою чергу, є також складною системою. Як будь-яка система державний лад для свого існування повинен мати механізм управління, серцевиною якого є багатогранна організуюча діяльність держави.

В свою чергу, політична і правова свідомість лише опосередковано впливають на функціонування державного ладу. А безпосередній вплив пов'язаний зі структурними формами діяльності як засобами взаємозв'язків між державним і суспільним ладом.

Багатоваріантне і складне поняття "тип держави" дало можливість більш повно розкрити сутність державного ладу, особливості виникнення та еволюції держави, побачити в цілому історичний прогрес в розвитку державно організованого суспільства; дозволило зрозуміти внутрішню логіку історичного розвитку державності.

Зв'язок категорій "державний лад" і "форма держави" крім часткового збігу предмета логічного обґрунтування, яким виступає держава, пояснюється закладеною в них одноманітністю підходів до дослідження. Такі елементи форми держави, як форма державного правління і форма державного устрою відбивають наявність у визначенні державного ладу статичного елементу, а відображенням динамічного елементу є державний режим. В широкому розумінні державний лад постає як опосередкована єдність типу та форми держави, де визначальною характеристикою є форма держави. Елементом форми держави, який дає змогу усвідомлювати якісні особливості існуючого державного ладу є державний режим. Правовий аналіз державного режиму та процесів його еволюції має реальний сенс у випадку розгляду цих процесів саме у контексті існуючого державного ладу. Поняття державного устрою включається у зміст поняття "державний лад". Відповідно форма держави у вузькому розумінні відображає наявність у визначенні державного ладу статичного елементу. А відбиттям динамічного елементу є визначення типу держави та державного режиму.

3. Осмислення становлення і розвитку державного ладу дозволило визначити основні вектори розвитку правової думки та практики сучасних державотворчих процесів. Розроблена періодизація основних етапів розвитку державного ладу України. Цими етапами є: 1) перший етап - 1990-1995 рр. - етап проголошення незалежності України (прийняття Декларації про державний суверенітет України, Акта проголошення незалежності України) і внесення відповідних змін до чинної на той час Конституції України 1978 р., обумовлених зміною державного ладу України; 2) другий етап - 1995-1996 рр. - етап розбудови державного ладу України, закріплений Конституційним Договором між Верховною Радою України і Президентом України; 3) третій етап - 1996-2004 рр. - етап становлення й розвитку державного ладу, передбачений чинною Конституцією України, яка закріпила якісно новий державний лад; 4) четвертий етап - 2004-2010 рр. - етап внесення змін до чинної Конституції України та їх реалізації, які обумовили трансформацію окремих інститутів державного ладу України; 5) п'ятий етап - вересень 2010 р. - донині - визнання неконституційним Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08 грудня 2004 р. й приведення нормативно-правових актів та інститутів державного ладу у відповідність до Конституції України від 28 червня 1996 року в редакції, що існувала до внесення змін зазначеним Законом.

Процес еволюції державного ладу позбавлений запрограмованої визначеності, йому властивий альтернативний характер і наявність варіантів подальшого демократичного розвитку. Тому, метою реформування державного ладу України є забезпечення послідовності політико-правових рішень і дій державної влади, спрямованих на узгодження писаних норм Основного Закону країни у відповідність до тієї реальної конституції в матеріальному значенні слова, яка обумовлюється потребами суспільного розвитку.

4. Принципи державного ладу як сутнісні політико-правові установки визначають головні риси державного ладу, його сутність і зміст, характер відносин влади, форми правління і політичного режиму, важливіші сторони правової регламентації відповідних суспільних відносин, а також порядок функціонування політичної, соціальної та економічної систем і є одночасно базовими концепціями їх організації і функціонування. Принципи державного ладу є критерієм оцінки ефективності діяльності держави, її органів, методологічною основою подальшого вдосконалення держави.

Принципами державного ладу є фундаментальні, відправні ідеї, які виражають найважливіші закономірності розвитку державного ладу, мають політико-правовий, програмний, імперативний характер, юридичне верховенство щодо інших нормативних положень і відповідають об'єктивній необхідності розбудови демократичної держави. Ознаками принципів державного ладу є наступні: 1) основоположне, фундаментальне, узагальнююче значення; 2) політико-правовий та програмний характер; 3) нормативність і загальнообов'язковість; 4) визначеність і категоричність; 5) юридичне верховенство щодо інших положень Конституції і всіх інших нормативних актів держави; 6) постійний характер дії; 7) загальновизнаність (на відміну від інших ідеологічних настанов); 8) цілісність; 9) стислий і сконцентрований характер викладення; 10) стійкість і відповідно особливий порядок зміни; 11) інтегративний характер.

Принципи державного ладу є не простою сукупністю, а органічною єдністю, цілісною системою, що виражає якісну визначеність її змісту. У теорії пізнання принцип може виступати як абстрактне визнання ідеї, а точніше як певна сукупність (сума) принципів, що дорівнюють ідеї: наприклад, "демократична", "соціальна", "правова" держава тощо. Систему основних принципів державного ладу України складають: 1) принцип суверенності і незалежності держави; 2) принцип демократизму держави; 3) принцип соціальної держави; 4) принцип правової держави; 5) принцип унітарності Української держави; 6) принцип республіканської форми правління.

Розроблено критеріальний вимір зрілості системи принципів державного ладу. Важливішим її критерієм є цілісність, основними вимогами до якої повинні бути: внутрішня єдність і системність нормативних положень, що регламентують відносини елементів державного ладу; забезпечення стійких різноманітних взаємозв'язків у відповідних правовідносинах між суб'єктами; повнота охоплення ключових якостей, що складають принципи державного ладу; наявність правових механізмів, які забезпечують функціонування елементів державного ладу як цілісної системи; неприпустимість абсолютизації одного з принципів; логічно і формально-юридично обґрунтований порядок розміщення принципів державного ладу в тексті Конституції України.

5. Уточнено загальнотеоретичне визначення поняття "функції держави". Функції Української держави - це об'єктивно необхідні, взаємопов'язані напрями та види її діяльності, спрямовані на реалізацію завдань, досягнення відповідної мети в конкретних формах за допомогою спеціальних методів, які виражають сутність, соціальне призначення держави, роль та місце її в суспільстві на конкретному етапі розвитку. Як напрями діяльності функції держави опосередковують собою, насамперед, зміст її діяльності, а як види - форми діяльності держави. У структурі функцій держави можна виділити два види елементів: 1) елементи, що виражають розвиток, рух, динамічну сторону функції; 2) елементи, що виражають стійку, статичну сторону.

Основними ознаками, які опосередковують сутність та зміст функцій держави, є: 1) загальний, предметний, об'єктивно необхідний характер; 2) найбільш повне відображення сутності й соціального призначення держави; 3) функції держави, функції державної влади і функції державних органів співвідносяться як загальне, особливе й часткове в діяльності держави; 4) спрямованість на виконання основних завдань і досягнення цілей, які формуються на кожному конкретному історичному етапі розвитку; 5) постійний, стійкий характер; 6) структурованість та взаємозв'язок елементів; 7) здійснення функцій держави в певних формах та конкретними методами.

6. Система функцій Української держави - це пов'язані між собою напрями та види державної діяльності, що у своїй сукупності складають певну цілісність. Система функцій Української держави трансформується: деякі функції держави зникають взагалі, а інші змінюються за обсягом та змістом, відповідно, змінюється і їх значущість. У функціональній характеристиці держави вітчизняна теорія відходить від попередньої методологічної догматизації, враховує нові проблеми, але, разом із тим, зберігає й те позитивне, що було напрацьовано в цій сфері на попередньому етапі. Аргументовано наступний зв'язок: "система" є об'єктивною реальністю, яка не залежить від волі та свідомості індивіда, її неможливо спроектувати, а "класифікація" є результатом тієї логічної операції, за допомогою якої пізнається "система", до того ж соціальна цінність класифікації тим вища, чим більш точно і адекватно вона виражає об'єктивні системні зв'язки.

Узагальнення функцій держави дозволило виділити класифікаційні критерії та відповідні види функцій Української держави: 1) за об'єктами (сферами) діяльності держави - об'єктні (лінійні): внутрішні і зовнішні функції держави. Внутрішні: політична, економічна, соціальна, екологічна, культурна; зовнішні: оборонна, зовнішньополітична, зовнішньоекономічна, екологічна, зовнішньокультурна (гуманітарна); 2) за способами діяльності держави - технологічні (владні, процесуальні, організаційні): законодавча (правотворча), виконавча, судова, контрольна; 3) за тривалістю дії (за умовами діяльності держави): постійні, тимчасові.

7. Проблеми внутрішніх і зовнішніх об'єктних функцій держави не зводяться до формально юридичних аспектів. Головне - суть і зміст цих функцій. Сформульовано наступні визначення понять внутрішніх об'єктних функцій Української держави.

Політична функція Української держави - це нормативно визначені напрями та види її діяльності з регулювання сфери політичних відносин, вироблення й реалізації внутрішньої і зовнішньої політики, створення умов та інститутів для розвитку народовладдя й політичної стабільності та забезпечення національної безпеки з метою формування громадянського суспільства.

Економічна функція Української держави - це об'єктивно необхідні, нормативно визначені, конкретні напрями і види її діяльності в економічній сфері з правової регламентації економічних процесів (формування рамкових умов функціонування економіки), створення організаційних передумов, необхідних для економічної діяльності, реалізації соціально-економічних проектів і програм та забезпечення економічної безпеки.

Соціальна функція Української держави - це об'єктивно необхідні, нормативно регламентовані напрями та види її діяльності із забезпечення й гарантування гідних умов існування, створення рівних і справедливих можливостей для розвитку кожної людини, формування ефективного механізму соціального захисту з метою досягнення в суспільстві соціальної злагоди і співробітництва на основі сталих процесів соціальної структурованості.

Екологічна функція Української держави - це об'єктивно необхідні, нормативно регламентовані напрями та види її діяльності із забезпечення раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і екологічної безпеки.

Культурна функція Української держави - це об'єктивно необхідні, нормативно регламентовані напрями та види діяльності держави щодо створення правових, економічних, матеріальних, фінансових, соціальних, організаційних засад розвитку та забезпечення оптимального рівня функціонування культури, науки, освіти, мистецтва й інших духовно-культурних галузей суспільства.

8. Модифікація функціонального призначення держави відображається в формах реалізації її функцій. Форми реалізації функцій держави є об'єктивацією (зовнішнім виразом) практичної діяльності держави щодо здійснення її функцій у конкретних умовах. Результатом дослідження форм реалізації функцій держави є виокремлення і аналіз двох підходів щодо їх трактування. Згідно з першим підходом, форми реалізації функцій держави є діяльністю основних складових механізму держави, специфічними видами державної діяльності. Такими формами є: 1) законодавча, 2) виконавча, 3) судова, 4) контрольно-наглядова діяльність. Згідно з другим підходом, форми реалізації функцій держави - це однорідна за характером та змістом діяльність органів держави щодо здійснення її функцій. Відповідно до такого підходу, форми можна поділити на правові: правотворча, правозастосовча, (правовиконавча правоохоронна, договірна); та організаційні (фактичні): організаційно-регламентуюча, організаційно-економічна (організаційно-господарська), організаційно-ідеологічна. Класифікація форм реалізації функцій держави сприяє вивченню специфічних видів окремих груп державних органів відповідно до їх завдань і компетенції, розподілу повноважень між ланками державного механізму.

9. Форми реалізації функцій держави нерозривно пов'язані із методами їх реалізації. Методи реалізації функцій держави є системою засобів, способів й прийомів здійснення напрямів та видів її діяльності.

Наукове опрацювання різних підходів щодо розуміння методів реалізації функцій держави дозволило класифікувати їх за таким критерієм, як особливості прояву волі держави (владно-організуючого впливу) при здійсненні функцій держави. Вони поділені на: загальні (загальнофункціональні) методи - переконання, стимулювання, примус; спеціальні - методи, необхідні для здійснення конкретно визначеної функції держави (наприклад, для економічної функції - прогнозування, економічне програмування тощо, для екологічної - кадастровий облік, моніторинг та ін.). Обґрунтовано взаємозв'язок методів та функцій держави. Методи є важливою складовою процесу реалізації функцій держави, наявність прогресивних методів та їх правильне використання є передумовою ефективності процесу реалізації функцій держави.

10. В результаті комплексного аналізу теорії механізму Української держави як інституціонального елементу державного ладу виділено наступні теоретичні підходи до визначення поняття "механізм держави": 1) широке і вузьке тлумачення механізму держави, згідно з яким, у вузькому сенсі він визначався як апарат державної влади, а в широкому - як політична система суспільства; 2) "механізм держави" і "державний апарат" є тотожними поняттями; 3) ототожнення "механізму держави" з "державним апаратом" у його широкому розумінні; 4) поняття механізму держави є більш широким, порівняно з поняттям державного апарату, який визнається частиною механізму держави; 5) розгляд механізму держави в динаміці, як сукупності засобів, чинників і принципів функціонування системи державних органів.

Обґрунтовано теоретичний підхід щодо виокремлення чотирьох складових у змісті категорії "механізм держави": 1) правова - сукупність правових норм, що визначають систему державних інституцій, їх повноваження, форми і методи діяльності, способи реалізації завдань і функцій держави; 2) структурна - сукупність державних організацій: органів держави, державних підприємств, державних установ; 3) функціональна - система визначених функцій, для реалізації яких створені відповідні державні організації; 4) інструментальна - система визначених законодавством повноважень, способів, методів, прийомів й засобів реалізації державних функцій.

Принципи організації та функціонування державного механізму - це найбільш важливі фундаментальні засади, ідеї і вимоги, що лежать в основі його побудови і діяльності, розкривають сутність, соціальний зміст, призначення, основні цілі і завдання. В результаті дослідження обґрунтована цілісна система принципів, які є основою модернізації державного апарату та механізмів (форм) взаємодії його основних структурних елементів. Принципами організації та функціонування механізму Української держави є: 1) демократизм; 2) верховенство права, законність; 3) поділ влади; 4) народовладдя, представництво інтересів громадян у всіх ланках державного апарату; 5) гласність і відкритість; 6) субординація та координація; 7) професіоналізм та компетентність; 8) гуманізм. Принципи державного ладу є вихідними засадами організації механізму Української держави та основоположними засадами і, водночас, умовами його повноцінного, безперешкодного, ефективного функціонування.

11. Комплексне та ґрунтовне дослідження різноманітних точок зору, які існують в юридичній науці щодо визначення терміна "державний орган", дозволило виділити п'ять основних теоретичних підходів: 1) державний орган є елементом механізму держави, який наділений державно-владними повноваженнями та відповідними засобами, необхідними для здійснення завдань і функцій держави; 2) державний орган є частиною державного апарату, що бере участь у реалізації функцій держави та наділена для цього владними повноваженнями; 3) державний орган є сукупністю осіб, громадян або державних службовців, які здійснюють завдання і функції держави; 4) державний орган є державною інституцією або організацією, що діє від імені та за дорученням держави, має владні повноваження; 5) державний орган розглядається як частина державного апарату, що є групою осіб або однією особою, наділеною державно-владними повноваженнями для виконання завдань і функцій держави. Останній підхід є найбільш комплексним, обґрунтованим, системним і дозволив сформувати цілісне уявлення про орган держави.

12. Розроблена концепція гарантій державного ладу України. Гарантії державного ладу України - це система загальних умов і спеціальних (нормативно-правових та організаційно-правових) засобів, що забезпечують існування та дієвість інститутів державного ладу. Ознаками гарантій державного ладу є: формальна визначеність; системність; цілеспрямованість; процесуальність; матеріальність; постійний характер дії гарантій та детермінованість повноважень суб'єктів державного ладу; ефективність; адекватність гарантій (зорієнтованість на реальний рівень розвитку суспільних відносин).

13. Розроблена класифікація гарантій державного ладу. Аналіз гарантій державного ладу з позицій системного підходу дозволив виділити такі класифікаційні критерії та види гарантій державного ладу: залежно від змісту та виду суспільної діяльності: загальні та спеціальні (юридичні) гарантії:

– загальні гарантії за сферами державного ладу поділено на: економічні, політичні, соціальні, ідеологічні та культурні гарантії. Визначено, що загальні (загальносоціальні) гарантії - це сукупність об'єктивних і суб'єктивних чинників, які спрямовані на практичну реалізацію та всебічну охорону, усунення можливих причин і перешкод на шляху формування демократичного державного ладу в Україні. Загальні гарантії не діють автоматично, вони створюють передумови становлення, реальності та трансформаційного розвитку демократичних засад державного ладу, діяльності держави, а безпосередній порядок здійснення інтересів держави в цілому і кожної окремої особи визначаються у спеціальних юридичних нормах. Спеціальні (юридичні) гарантії за способом забезпечення поділено на дві групи: нормативно-правові та організаційно-правові гарантії. Спеціальні (юридичні) гарантії державного ладу - це правові форми, засоби, способи і методи, за допомогою яких реалізується, охороняється й захищається діяльність держави взагалі та діяльність органів державної влади зокрема, усуваються недоліки та встановлюється відповідальність за порушення чинного законодавства, чим і забезпечується існування демократичного державного ладу. Нормативно-правові гарантії державного ладу за змістом регулюючого впливу поділяються на: матеріальні та процесуальні гарантії; за формою об'єктивації: на конституційні та галузеві гарантії. Організаційно-правові гарантії державного ладу класифіковано за наступними критеріями. За способом створення гарантів: державні та недержавні; залежно від сфери дії: внутрішньодержавні і міжнародні; за характером діяльності: органи-гаранти загальної компетенції та органи-гаранти спеціальної компетенції; за територією поширення компетенції органів-гарантів: загальнодержавні та місцеві; за функціональним призначенням: організаційно-політичні, організаційно-економічні, організаційно-соціальні, організаційно-культурні та організаційно-ідеологічні.

Класифікація, взята за основу, дозволила послідовно дослідити складний, багаторівневий і різноаспектний механізм гарантування державного ладу, не порушуючи цілісності критеріїв.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Наливайко Л.Р. Державний лад України: теоретико-правова модель: монографія / Л.Р. Наливайко.- Х.: Право, 2009.- 600 с.

Статті у наукових фахових виданнях України:

2. Наливайко Л. Історія становлення державного ладу України / Л. Наливайко // Підприємництво, господарство і право.- 2009.- №10.- С. 31-35.

3. Наливайко Л.Р. Нормативно-правові гарантії державного ладу України / Л.Р. Наливайко // Унів. наук. зап. Часопис Хмельниц. ун-ту упр. та права.- 2009.- №1.- С. 24-27.

4. Наливайко Л.Р. Ознаки гарантій державного ладу України / Л.Р. Наливайко // Наук. вісн. Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ: зб. наук. праць.- 2009.- №1.- С. 7-14.

5. Наливайко Л.Р. Система організаційно-правових гарантій державного ладу України / Л.Р. Наливайко // Вісн. Запоріз. юрид. ін-ту ДДУВС. - 2009.- №1.- С. 3-12.

6. Наливайко Л.Р. Роль принципів державного ладу у розбудові демократичної, соціальної і правової держави / Л.Р. Наливайко // Унів. наук. зап. Часопис Хмельниц. ун-ту упр. та права.- 2008.- №1.- С. 11-15.

7. Наливайко Л.Р. Регулююча роль держави в економічній сфері / Л.Р. Наливайко // Вісн. Запоріз. юрид. ін-ту.- 2007.- №2.- С. 3-9.

8. Наливайко Л.Р. Реформування механізму держави в контексті євроінтеграційної орієнтованості зовнішньої політики України / Л.Р. Наливайко // Наук. вісн. Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ: зб. наук. праць.- 2007.- №2.- С. 48-53.

9. Наливайко Л.Р. Теорія соціальної функції сучасної Української держави в умовах політичних та економічних перетворень / Л.Р. Наливайко // Унів. наук. зап. Часопис Хмельниц. ун-ту упр. та права.- 2007.- №1.- С. 13-17.

10. Наливайко Л.Р. Системний взаємозв'язок категорій "державний лад" та "суспільний лад" / Л.Р. Наливайко // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007.- С. 78-83.

11. Наливайко Л.Р. Прокуратура в механізмі Української держави / Л.Р. Наливайко // Вісн. Луган. держ. ун-ту внутр. справ.- 2007.- Спец. вип. №3: Ідея права і держава: у 4 ч., ч.3.- С. 108-118.

12. Наливайко Л.Р. Конституційно-правові основи економічної функції Української держави / Л.Р. Наливайко // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: зб. наук. ст.- Івано-Франківськ: Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2007.- Вип. XVIII.- С. 29-34.

13. Наливайко Л. Форми здійснення політичної функції Української держави / Л. Наливайко // Підприємництво, господарство і право.- 2006.- №8.- С. 3-7.

14. Наливайко Л.Р. Системний взаємозв'язок категорій конституційний та державний лад: теоретико-методологічні підходи / Л.Р. Наливайко // Вісн. Запоріз. юрид. ін-ту.- 2006.- №4.- С. 3-13.

15. Наливайко Л.Р. Співвідношення категорій "державний лад" і "політична система" в аспекті розробки загальної концепції розбудови Української держави / Л.Р. Наливайко // Вісн. Запоріз. юрид. ін-ту.- 2006.- №3.- C. 17-24.

16. Наливайко Л.Р. Соціальна функція Української держави та її конституційно-правові основи / Л.Р. Наливайко // Наук. вісн. Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ: зб. наук. праць.- 2006.- №2.- С. 155-159.

17. Наливайко Л.Р. Верховенство права як принцип основ державного ладу України / Л.Р. Наливайко // Актуальні проблеми політики: зб. наук. праць / гол. ред. С.В. Ківалов.- Одеса: Фенікс, 2006.- Вип. 28.- С. 117-122.

18. Наливайко Л.Р. Конституційно-правові засади та зміст екологічної функції Української держави / Л.Р. Наливайко // Унів. наук. зап. Часопис Хмельниц. ун-ту упр. та права.- 2006.- №1.- С. 181-185.

19. Наливайко Л. Конституційно-правові основи механізму Української держави та його принципів / Л. Наливайко // Підприємництво, господарство і право.- 2005.- №11.- С. 8-11.

20. Наливайко Л. До питання про визначення поняття "механізм Української держави" / Л. Наливайко // Підприємництво, господарство і право.- 2005.- №10.- С. 92-96.

21. Наливайко Л.Р. Структурованість як невід'ємний атрибут конституційного механізму Української держави / Л.Р. Наливайко // Бюлетень М-ва юстиції України.- 2005.- №8.- С. 5-15.

22. Наливайко Л.Р. Гарантії державного ладу України: проблеми визначення поняття / Л.Р. Наливайко // Наук. вісн. юрид. акад. М-ва внутр. справ: зб. наук. праць.- 2005.- №4.- С. 153-159.

23. Наливайко Л.Р. Проблеми суверенітету на сучасному етапі розвитку Української держави / Л.Р. Наливайко // Наук. вісн. юрид. акад. М-ва внутр. справ: зб. наук. праць.- 2005.- №2.- С. 147-157.

24. Наливайко Л.Р. Концепції і підходи до розуміння поняття "державний лад" / Л.Р. Наливайко // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005.- Спецвипуск, т.1.- С. 176-181.

Статті у наукових фахових виданнях інших країн:

25. Nalivayko L.R. Performance problems of the Ukrainian state in social sphere / L.R. Nalivayko // European Journal Of Natural History (London).- 2006.- №5.- Р. 85-86.

26. Наливайко Л.Р. Современные политические процессы и развитие государственности в Украине / Л.Р. Наливайко // Право: теория и практика [The law: theory & practice].- №5.- 2006.- С. 58-61.

27. Наливайко Л.Р. Содержание экологической функции современного государства: конституционно-правовые основы [Электронный ресурс]/ Л.Р. Наливайко // Российское право в Интернете.- №2.- 2006.- Режим доступа к журн.: http://rli.consultant.ru/magazine/2006/const_law.

Інші публікації, які відображають наукові результати дисертації:

28. Наливайко Л.Р. Трансформація змісту гуманітарної функції держави в контексті освітніх євроінтеграційних процесів / Л.Р. Наливайко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія: зб. ст.- Ялта: РВВ КГУ, 2007.- Вип. 14: Ч. 1.- С. 134-138.

29. Наливайко Л.Р. Конституційний процес в Україні / Л.Р. Наливайко // Закон і право.- 2007.- №6.- С. 2.

30. Наливайко Л.Р. До питання про визначення поняття функцій держави / Л.Р. Наливайко // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту: зб. наук. ст. Юридичні науки.- 2005.- №1.- С. 51-57.

31. Наливайко Л.Р. Розподіл державної влади в Україні в контексті конституційної реформи / Л.Р. Наливайко // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту: зб. наук. ст. Юридичні науки.- 2004.- №1.- С. 54-58.

32. Наливайко Л.Р. Інформаційна безпека та інформаційна політика в Україні: конституційно-правовий аспект / Л.Р. Наливайко // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту: зб. наук. ст. Юридичні науки.- 2003.- №1.- С. 60-65.

33. Наливайко Л.Р. Процес імплементації результатів всеукраїнського референдуму 16 квітня 2000 року / Л.Р. Наливайко // Влада. Людина. Закон.- 2002.- №7.- С. 126-130.

Матеріали наукових конференцій та круглих столів, що проводилися в Україні:

34. Наливайко Л.Р. Загальнотеоретичні проблеми механізму держави в умовах формування правової держави / Л.Р. Наливайко // Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні: Всеукр. наук.-практ. конф.: у 2 ч.- Запоріжжя: Юридичний ін-т ДДУВС, 2010.- Ч. І.- С. 115-118.

35. Наливайко Л.Р. Механізм Української держави як інституціональний елемент державного ладу / Л.Р. Наливайко // Від громадянського суспільства - до правової держави: тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф.- Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010.- С. 100-102.

36. Наливайко Л.Р. Державність як загальнотеоретична категорія / Л.Р. Наливайко // Проблеми національної державності: матеріали Міжнар. наук. конф. пам'яті д.ю.н., проф. Стрельцова Л.М.; за заг. ред. Є.Л. Стрельцова.- Одеса: Астропринт, 2010.- С. 52-55.

37. Наливайко Л.Р. Форми і методи реалізації функцій Української держави: до постановки проблеми / Л.Р. Наливайко // Правове життя сучасної України: тези доп. Міжнар. наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу / відп. ред. Ю.М. Оборотов.- О.: Фенікс, 2009.- С. 178-180.

38. Наливайко Л.Р. Принцип демократизму держави як принцип державного ладу / Л.Р. Наливайко // Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф.: у 2 ч.- Сімферополь: Кримнавчпеддержвидав, 2009.- Ч. І.-С. 26-29.

39. Наливайко Л.Р. Класифікація гарантій державного ладу: критерії та види / Л.Р. Наливайко // Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.: у 2 ч.- Запоріжжя: Юридичний ін-т ДДУВС, 2009.- Ч. І.- С. 109-111.

40. Наливайко Л.Р. Принцип верховенства права: методологічні підходи / Л.Р. Наливайко // Наука-2009: теоретичні та прикладні дослідження: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.- Черкаси: СУЕМ, 2009.- С. 106-107.

41. Наливайко Л.Р. Принцип соціальної держави як принцип державного ладу / Л.Р. Наливайко // Національна ідея та національний інтерес України: єднання заради майбутнього: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.- Сімферополь: Центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2009.- С. 147-149.

42. Наливайко Л.Р. Соціальна правова державність як домінанта суспільного розвитку України / Л.Р. Наливайко // Права людини: теорія, реальність, перспективи: матеріали Регіональн. наук.-практ. конф. / за ред. О.Ф. Фрицького. - Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2009.- С. 43-46.

43. Наливайко Л.Р. Проблеми суверенності держави в умовах сучасних глобалізаційних процесів / Л.Р. Наливайко // Сучасний вимір держави та права: зб. наук. праць / за ред. В.І. Терентьєва, О.В. Козаченка.- Миколаїв: Іліон, 2008.- С. 100-102.

44. Наливайко Л.Р. Теоретико-методологічні проблеми дослідження категорії "державний лад" / Л.Р. Наливайко // Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.: у 2 ч.- Запоріжжя: Юридичний ін-т ДДУВС, 2008.- Ч. 1.- С. 95-98.

45. Наливайко Л.Р. Принципи державного ладу: теоретико-правовий аспект / Л.Р. Наливайко // Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф.- Одеса: Астропринт, 2008.- С. 341-344.

46. Наливайко Л.Р. Принципи організації та функціонування механізму Української держави / Л.Р. Наливайко // Управлінські, правові та соціально-економічні чинники розвитку Української держави в ХХІ сторіччі: матеріали VI наук.-практ. конф. / упор. Поляк О.В., Килипенко Н.Є.- Чернівці: Друк Арт, 2008.- С. 28-32.

47. Наливайко Л.Р. Теоретико-методологічні проблеми становлення державного ладу в умовах трансформації політичної системи суспільства / Л.Р. Наливайко // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: зб. тез наук. доп. за матеріалами IV Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених / укл. М.Л. Варченко, Н.М. Гончарова та ін.- Луцьк: ПП Іванюк В.П., 2008.- С. 115-117.

48. Наливайко Л.Р. Соціальна політика держави і системне забезпечення демократичних реформ / Л.Р. Наливайко // Розвиток юридичної науки на сучасному етапі: матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції.- Тернопіль, 2007.- С. 21-23.

49. Наливайко Л.Р. Основні засади державного ладу України / Л.Р. Наливайко // Визначальні тенденції ґенезу державності і права: зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. "Треті Прибузькі юридичні читання" / за ред. В.І. Терентьєва, О.В. Козаченка.- Миколаїв: Іліон, 2007.- С. 155-157.

50. Наливайко Л.Р. Теоретичні підходи до визначення змісту категорії "тип держави" / Л.Р. Наливайко // Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте?2007: сб. науч. трудов по материалам Междунар. науч. -практ. конф.- Одесса: Черноморье, 2007.- Т. 8.- С. 66-69.

51. Наливайко Л.Р. Механізм Української держави: правові засади формування та функціонування / Л.Р. Наливайко // Актуальні питання реформування правової системи України: зб. наук. статей за матеріалами IV Міжнар. наук.-практ. конф.: у 2 т. / уклад. Т.Д. Климчук, І.М. Якушев.- Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007.- Т. 1.- С. 245-250.

52. Наливайко Л.Р. Гуманітарна функція держави в контексті впровадження європейських освітніх норм і стандартів / Л.Р. Наливайко // Реалізація положень Болонської угоди в процесі реформування галузевої освіти системи МВС України: проблеми і перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.- Запоріжжя: Юридичний ін-т ДДУВС, 2007.- С. 31-33.

53. Наливайко Л.Р. Механізм Української держави в умовах сучасних глобалізаційних та інтеграційних процесів / Л.Р. Наливайко // Наукові дослідження - теорія та експеримент`2007: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.- Полтава: ІнтерГрафіка, 2007.- Т. 3.- С. 81-83.

54. Наливайко Л.Р. Трансформація змісту гуманітарної функції держави в контексті освітніх євроінтеграційних процесів / Л.Р. Наливайко // Розвиток Міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.- Ялта: РВНЗ КГУ, 2007.- С. 164-168.

55. Наливайко Л.Р. Проблеми реалізації економічної функції Української держави / Л.Р. Наливайко // Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні: матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції.- Тернопіль, 2007.- С. 45-48.

56. Наливайко Л.Р. Проблеми забезпечення екологічних прав в контексті реалізації екологічної функції держави / Л.Р. Наливайко // Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти: зб. тез доповідей за матеріалами І Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених.- Суми: УАБС НБУ, 2006.- С. 316-318.

57. Наливайко Л.Р. Особливості державного ладу та практика українського державотворення / Л.Р. Наливайко // Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти: Міжнар. наук.-практ. конф.: зб. наук. праць / за заг. ред. В.М. Єрмоленка та ін.- К.: Магістр - ХХІ ст., 2007.- С. 328-330.

58. Наливайко Л.Р. Категорія "державний лад": постановка проблеми / Л.Р. Наливайко // Право ХХІ століття: становлення та перспективи розвитку: зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. "Другі Прибузькі читання" / за ред. В.І. Терентьєва, О.В. Козаченка.- Миколаїв: Іліон, 2006.- С. 120-122.

59. Наливайко Л.Р. Соціальна функція Української держави в умовах сучасних трансформаційних перетворень / Л.Р. Наливайко // Молодь у юридичній науці: зб. тез Міжнар. наук. конф. молодих учених "П'яті осінні юридичні читання": у 5 ч.- Хмельницький: Вид-во Хмельниц. ун-ту упр. та права, 2006.- Ч. 2.-С. 61-64.

60. Наливайко Л.Р. Трансформація економічної функції Української держави в умовах глобалізації / Л.Р. Наливайко // Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії - шляхи європейської інтеграції: матеріали конф.- Вінниця: ВІ МАУП, 2006.- С. 110-111.

61. Наливайко Л.Р. Гарантування державного ладу в контексті поглиблення євроінтеграційної політики / Л.Р. Наливайко // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студ., аспір. і молодих науковців: у 2 т. / уклад. В.Й. Лажнік, С.В. Федонюк.- Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006.- Т. 1.- С. 93-95.

62. Наливайко Л.Р. Місце Конституції України в системі нормативно-правових гарантій державного ладу / Л.Р. Наливайко // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: зб. тез наук. доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студ. та аспір.- Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006.- С. 232-233.

63. Наливайко Л.Р. Окремі складові екологічної функції Української держави: конституційно-правовий аспект / Л.Р. Наливайко // Друга Міжнар. наук.-практ. конф. "СПЕЦПРОЕКТ: аналіз наукових досліджень": зб. наук. праць.- Дніпропетровськ: Ера, 2005.- С. 59-63.

64. Наливайко Л.Р. Роль принципів державного ладу у демократичному формуванні української держави / Л.Р. Наливайко // Влада і суспільство: проблеми взаємодії: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.- Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2005.- С. 159-163.

65. Наливайко Л.Р. Система органів державної влади та принцип територіальності / Л.Р. Наливайко // Молодь у юридичній науці: зб. тез Міжнар. наук. конф. молодих вчених "Четверті осінні юридичні читання": у 3 ч.- Хмельницький: Вид-во Хмельниц. ун-ту упр. та права, 2005.- Ч. І. -С. 197-201.