Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 344:351.746 (477)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ СИЛОВИХ ЗАХОДІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Ляшук Роман Миколайович

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Академії управління Міністерства внутрішніх справ

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Грохольський Володимир Людвігович,Академія управління Міністерства внутрішніх справ (м. Київ), начальник кафедри теорії та практики управління органами внутрішніх справ

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Остапенко Олексій Іванович, Львівський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права та адміністративного процесу кандидат юридичних наук, доцент

Доценко Олександр Сергійович, Київський національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри управління в органах внутрішніх справ та спеціальних операцій

Захист відбудеться « 9 » червня 2010 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.731.02 в Академії управління Міністерства внутрішніх справ за адресою: вул. Колекторна, 4, Київ, 02121.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії управління Міністерства внутрішніх справ (вул. Колекторна, 4, Київ, 02121).

Автореферат розісланий « 6 » травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. М. Шестопалова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із важливих аспектів формування України як незалежної держави є фактор ефективного функціонування Державної прикордонної служби України (далі - ДПС України). Охорона кордону є складною і багатогранною діяльністю. Особливої складності додає застосовування силових заходів. Ці питання, окрім правоохоронного аспекту, інколи мають і політичне забарвлення. Тому застосування силових заходів ДПС України потребує чіткого правового регулювання.

Вивчення й аналіз нормативно-правових актів про застосування силових заходів ДПС України показав, що окремі його норми не відповідають вимогам сьогодення, а частина питань взагалі не врегульована. У чинному законодавстві України не міститься чіткого визначення змісту поняття “системи силових заходів Державної прикордонної служби України”. Рівень науково-теоретичного осмислення питання застосування силових заходів в діяльності ДПС України є недостатнім. Такий стан справ призводить до збільшення правопорушень на державному кордоні України. Так, тільки у 2009 році органами охорони державного кордону порушено кримінальних справ на 29 % більше порівняно з 2008 р. Щороку затримується понад 7 500 осіб за незаконне перетинання державного кордону, що у більшості випадків спричиняє застосування силових заходів, серед яких близько 10 % визнаються неправомірними. Для вирішення цих проблем необхідне чітке адміністративно-правове регулювання діяльності ДПС України щодо застосування силових заходів.

Визначення сутності, властивостей заходів адміністративного припинення спеціального призначення ДПС України, специфіки процесуального режиму їх використання за різних обставин, а також розробка аргументованих пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення законодавства про силові заходи ДПС України та практики його застосування мають не тільки теоретичне, а й велике практичне значення.

Питання щодо застосування силових заходів правоохоронними органами знайшли своє відображення в наукових працях: В. Б. Авер'янова, Ю. В. Александрова, В. І. Антипова, О. М. Бандурки, П. Д. Біленчука, Ю. П. Битяка, В. Л. Грохольського, С. М. Гусарова, О. О. Дудорова, О. С. Доценка, М. І. Єропкіна, Р. А. Калюжного, В. А. Клименка, Т. О. Коломоєць, А. Т. Комзюка, В. К. Колпакова, О. В. Копана, А. В. Кофанова, О. В. Кузьменка, І. Б. Ксенка, М. І. Мельника, О. І. Остапенка, Ю. І. Римаренка, О. П. Снігерьова, О. Ф. Сулеви, Л. Г. Чистоклєтова, В. П. Чабана, С. О. Харитонова, В. О. Хоми, О. С. Фролова, О. М. Шевчука та ін. Водночас питання адміністративно-правового регулювання застосування силових заходів ДПС України не досліджувалися взагалі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямоване на реалізацію Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, затвердженої Указом Президента України від 19 червня 2006 року № 546/2006, спеціальної науково-дослідної роботи ДПС України “Правове регулювання застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, фізичної сили та службових собак персоналом Державної прикордонної служби України” (номер державної реєстрації 209-0018 І) та відповідає загальноакадемічній темі наукових досліджень Академії управління МВС “Актуальні питання управлінської та службово-оперативної діяльності ОВС у сучасних умовах розвитку державності України”.

Мета і завдання дослідження. Мета полягає у визначенні шляхів удосконалення законодавства з питань застосування силових заходів ДПС України на підставі проведення комплексного аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практики застосування силових заходів для припинення правопорушень на державному кордоні.

Для досягнення визначеної мети необхідно вирішити такі завдання:

- визначити загальне поняття силових заходів ДПС України;

- провести дослідження нормативно-правового забезпечення застосування силових заходів ДПС України;

- проаналізувати зміст заходів адміністративного припинення спеціального призначення ДПС України, генезис цього інституту у правовій науці та законодавстві;

- з'ясувати місце і роль силових заходів у системі державного примусу ДПС України та їх співвідношення із суміжними правовими інститутами;

- розкрити сутність поняття застосування силових заходів в діяльності ДПС України;

- встановити критерії класифікаційного розподілу, ступінь нормативної визначеності та зміст принципів і функцій ДПС України із застосування силових заходів;

- виокремити суб'єкти ДПС України, які наділені правом застосування заходів адміністративного припинення спеціального призначення;

- дослідити підстави, порядок та особливості застосування вогнепальної зброї, бойової техніки, спеціальних засобів, службових собак та заходів фізичного впливу ДПС України;

- сформувати рекомендації, спрямовані на удосконалення адміністративно-правового регулювання застосування системи силових заходів ДПС України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері застосування силових заходів Державною прикордонною службою України.

Предмет дослідження становить адміністративно-правове регулювання практики застосування силових заходів в діяльності Державної прикордонної служби України. силовий державний прикордонний служба

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить сукупність методів та прийомів наукового пізнання як загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, системний аналіз тощо), так і спеціальних (документального аналізу, порівняльно-правового тощо).

Так, за допомогою діалектичного методу пізнання процесів, що відбуваються у сфері застосування заходів адміністративного припинення спеціального призначення ДПС України, розглянуто їх у розвитку та взаємозв'язку, виявлено усталені напрями і закономірності в цілому. Історично-правовий метод використано для вивчення силових заходів ДПС України, їх системи, законодавства про застосування сили та практики його застосування, виявлення зв'язку минулого і сьогодення (підрозд. 1.1, 1.4). Системно-структурний підхід застосовувався при визначенні елементів системи силових заходів ДПС України, класифікації заходів відповідного різновиду державно-правового примусу (підрозд. 1.2, 2.3.), логіко-семантичний - для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозд. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2). Порівняльно-правовий метод використовувався для виявлення переваг і вад зарубіжного досвіду правового регулювання та практики застосування силових заходів особовим складом підрозділів прикордонної охорони та реформування зазначеного інституту (підрозд. 1.2, 3.1, 3.2), соціологічний метод щодо з'ясування думки фахівців-практиків стосовно проблеми, яка досліджується (підрозд. 2.1, 2.2, 2.3). Методи моделювання, аналізу та синтезу були використані для розробки пропозицій щодо удосконалення законодавства. Специфіка досліджуваного об'єкта, його комплексний характер зумовили застосування цілого ряду наукових підходів: фундаментального, органічної єдності теорії й практики, поєднання критичного і раціонального, порівняльно-ретроспективного, єдності логічного та системного підходів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні проблем адміністративно-правового регулювання застосування силових заходів у діяльності ДПС України, яке спрямоване на подальший розвиток засад владно-примусової політики держави, удосконалення чинного законодавства у цій сфері та обґрунтування системи заходів адміністративного припинення спеціального призначення ДПС України. У роботі сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем, а саме:

уперше:

- обґрунтовано наявність та дано визначення системи силових заходів ДПС України;

- визначено функції ДПС України із застосування силових заходів;

- запропоновано класифікацію та визначення бойової техніки правоохоронного призначення, яка може використовуватися для припинення правопорушень на державному кордоні України;

- сформульовано ряд конкретних пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики застосування силових заходів в діяльності ДПС України;

удосконалено:

- поняття застосування силових заходів в діяльності ДПС України;

- наукове обґрунтування меж правомірного застосування силових заходів ДПС України в різних умовах;

- порядок дій прикордонників після застосування силових заходів;

- порядок та підстави використання службових собак як заходу адміністративного припинення спеціального призначення;

дістали подальшого розвитку:

- визначення, класифікація та зміст принципів застосування силових заходів ДПС України;

- систематизація наукових поглядів щодо силових заходів та їх застосування;

- визначення місця заходів адміністративного припинення спеціального призначення ДПС України та їх різновидів у системі заходів державного примусу;

- аналіз окремих силових заходів ДПС України;

- дослідження правового регулювання застосування силових заходів ДПС України та використання досвіду зарубіжних країн.

Практичне значення отриманих результатів. Наукові положення висновки, пропозиції та рекомендації, отримані в результаті дисертаційної роботи, можуть бути використані в:

- правозастосовчій діяльності - використання одержаних результатів дозволить підвищити правомірність і ефективність діяльності ДПС України (акти впровадження від 24 січня і 10 березня 2010 року);

- правотворчій діяльності - для підготовки законопроектів та підзаконних нормативно-правових актів. Напрацьовані в процесі дослідження матеріали використані при підготовці змін та уточнень до законодавчих і підзаконних актів, зокрема законів України “Про Державну прикордонну службу України”, “Про міліцію”, “Про державний кордон України”, а також при підготовці відомчих наказів та інструкцій (акти впровадження від 24 січня і 10 березня 2010 року);

- навчальному процесі - матеріали дисертаційної роботи доцільно використовувати для підготовки підручників та навчальних посібників з дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративна відповідальність”, “Адміністративна діяльність”, “Тактика прикордонної служби”, “Теорія держави та права”. Вони вже застосовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, Навчальному центрі підготовки молодших спеціалістів ДПС України (м. Черкаси), Кінологічному навчальному центрі ДПС України (м. Великі Мости) та в органах охорони кордону (акти впровадження від 24 січня, 3 і 10 березня 2010 року);

- науково-дослідній роботі - для подальших досліджень проблем діяльності правоохоронних органів України.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації оприлюднені в доповідях і опубліковані в матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій: “Сучасні напрями теоретичних та прикладних досліджень 2009” (м. Одеса, 16-27 березня 2009 р.); “Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених” (м. Київ, 23-24 квітня 2009 р.); “Наукові здобутки на шляху до вдосконалення правової системи” (м. Тернопіль, 8 травня 2009 р.); “Розвиток правової свідомості сучасного суспільства” (м. Тернопіль, 6 жовтня 2009 р.); “Актуальні проблеми правового забезпечення екологічної безпеки, використання та охорони природних ресурсів” (м. Харків, 9-10 жовтня 2009 р.); “Актуальні проблеми правового регулювання організації та здійснення митної діяльності” (м. Дніпропетровськ, 27 листопада 2009 р.); “V Прибузькі юридичні читання” (м. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України” (м. Хмельницький, 14 жовтня 2008 р.); “Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні” (м. Львів, 25 вересня 2009 р.); “Закарпатські правові читання” (м. Ужгород, 28-30 квітня 2009 р. ); “Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України” (м. Хмельницький, 20 листопада 2009 р.); “Актуальні питання управління органами внутрішніх справ у сучасних умовах” (м. Київ, 30 жовтня 2009 р.), міжвузівській науково-теоретичній конференції “Права людини та механізм їх забезпечення в Україні” (м. Київ, 4 грудня 2009 р.).

Результати наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та практики управління ОВС Академії управління МВС; кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Національної академії ДПС України.

Публікації. Основні наукові положення та висновки викладені у 7 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та 13 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують дев'ять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 246 сторінок, з них 197 - основний текст, додатки - 25 сторінок, обсяг списку використаних джерел - 24 сторінки. Список використаних джерел складається із 209 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету і завдання дослідження, його об'єкт і предмет. Відображено теоретико-методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення роботи, подані відомості про апробацію результатів та публікацію матеріалів дослідження, розкрито структуру дисертації.

Розділ 1 “Загальнотеоретична характеристика силових заходів Державної прикордонної служби України” складається з чотирьох підрозділів, в яких досліджено поняття та зміст силових заходів, розглянуто рівень дослідження проблеми, принципи, функції та правове регулювання застосування силових заходів ДПС України.

Підрозділ 1.1 “Визначення системи силових заходів Державної прикордонної служби України” присвячений вивченню та аналізу досліджень вітчизняними та зарубіжними науковцями заходів державного примусу в цілому та силових заходів адміністративного припинення зокрема. Визначено зміст і форми застосування силових заходів для припинення правопорушень на державному кордоні.

Наголошується, що розбудова правової і незалежної держави України, неможлива без забезпечення правопорядку на державному кордоні. Чітке адміністративно-правове регулювання застосування силових заходів із припинення правопорушень на державному кордоні сприятиме підвищенню ефективності охорони кордонів, авторитету держави, економічній і соціальній безпеці.

Наведено авторське визначення силових заходів, під якими слід розуміти комплекс виняткових засобів безпосередньої дії, які застосовуються для припинення правопорушень та спрямовані, як правило, на фізичну сторону об'єкта.

Обґрунтовано, що застосування силових заходів ДПС України - це дії уповноважених посадових осіб ДПС України з використання властивостей і якостей вогнепальної зброї, бойової техніки, службових собак, фізичної сили та спеціальних засобів способами носіння, демонстрації і застосування з метою спонукання осіб (правопорушників) до належної поведінки (припинення правопорушення).

Визначено, що силові заходи ДПС України утворюють унікальну сукупність, наділену системними ознаками. Систему силових заходів ДПС України складає комплекс дій із застосування і використання прикордонниками фізичної сили, спеціальних засобів, службових собак, вогнепальної зброї та бойової техніки під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України з метою припинення правопорушень, віднесених до їх компетенції, в порядку та при наявності підстав, визначених законами України.

Автор доводить, що застосування силових заходів ДПС України порівняно з іншими заходами державного примусу, повинно носити винятковий характер і визначає їх місце серед заходів державного примусу таким чином: державно-правовий примус - адміністративний примус - заходи адміністративного припинення - заходи адміністративного припинення спеціального призначення - система силових заходів ДПС України.

Підрозділ 1.2 “Принципи застосування силових заходів Державної прикордонної служби України” містить науковий огляд визначення принципів, розкриваються зміст і значення принципів при застосуванні силових заходів в діяльності ДПС України.

Аргументовано доводиться, що для забезпечення правомірності застосування силових заходів ДПС України повинна діяти система принципів, порушення яких призводить до визнання неправомірності застосування таких заходів.

Принципи застосування силових заходів - це універсальні, науково обґрунтовані й апробовані практикою, закріплені прямо або опосередковано в нормативно-правових актах основні ідейні засади, які виражають сутність і специфіку порядку застосування силових заходів як самостійного правового явища і які є орієнтиром для практичної діяльності ДПС України у цій сфері.

Залежно від джерела закріплення та сфери дії принципи застосування силових заходів ДПС України автор поділяє на:

- міжнародно-правові: застосування заходів адміністративного припинення тільки визначеним колом суб'єктів; застосування сили тільки при крайній необхідності; мінімізація застосування силових заходів; визначення обставин носіння і застосування вогнепальної зброї; попередження про застосування силових заходів; заборона використання тих видів зброї, які служать джерелом невиправданого ризику;

- загальні: верховенство права; законність застосування силових заходів; повага і дотримання прав, свобод людини й громадянина; гласність; гуманізм; справедливість; пріоритет договірних (мирних) засобів припинення правопорушень та принцип пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку;

- спеціальні: мінімізація завданої шкоди; своєчасність і адекватність застосування екстраординарних заходів адміністративного припинення.

Робиться висновок, що під час застосування силових заходів правопорушнику повинна заподіюватись мінімальна шкода, а завдання шкоди стороннім особам взагалі не допускається. Це досягається через дотримання принципів застосування силових заходів.

У підрозділі 1.3 “Функції Державної прикордонної служби України із застосування силових заходів” визначаються і аналізуються функції ДПС України із застосування силових заходів.

Функції ДПС України із застосування силових заходів автор розглядає як основні напрями діяльності ДПС України, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета екстраординарних заходів адміністративного припинення, виявляються їх сутність і соціальне призначення.

Обґрунтовується розподіл функцій ДПС України із застосування силових заходів на основні та додаткові. До основних автор відносить: правоохоронну функцію, за допомогою якої забезпечується захист прав і законних інтересів людини й громадянина; функцію припинення, що полягає у застосуванні фізичної сили, спеціальних засобів, службових собак, вогнепальної зброї та бойової техніки для припинення протиправних діянь; інформаційну функцію - інформування про можливість застосування силових заходів відносно правопорушників. До додаткових - попереджувальну функцію, яка у більшості випадків впливає на попередження та запобігання правопорушень; забезпечувальну функцію, що створює умови для подальшого притягнення винних осіб до юридичної відповідальності; репрезентативну функцію, яка полягає в тому, що працівник, попереджуючи про можливість застосування силових заходів, доводить до правопорушника свій правовий статус як представника державної виконавчої влади.

У підрозділі 1.4 “Історичний розвиток і ступінь дослідження правового регулювання використання силових заходів Державною прикордонною службою України” досліджується правове регулювання застосування зброї та інших силових заходів ДПС України на різних етапах розвитку державності.

Здійснений аналіз стану наукової розробки проблеми застосування примусу для припинення правопорушень свідчить про те, що форми застосування сили для охорони правопорядку напрацьовувались тривалий час і проходили певні етапи розвитку, які відповідають розвитку суспільства і держави.

Зазначається, що застосування силових заходів прикордонною вартою в дореволюційний період регулювалось відносно демократичними нормами права. Визначалася необхідність попередження про застосування сили, мінімізація шкоди, заподіяння тілесних ушкоджень чи смерті правопорушнику тільки в умовах крайньої необхідності, обов'язок надання допомоги потерпілим особам тощо. За неправомірне застосування силових заходів наставала кримінальна відповідальність. За часів СРСР характер правового регулювання дій прикордонників із застосування силових заходів змінився і простежується тенденція до політизування таких підстав та умов.

Розділ 2. “Нормативно-правове регулювання застосування сил та засобів Державної прикордонної служби України” складається з трьох підрозділів, у яких визначається коло суб'єктів застосування силових заходів ДПС України; здійснено аналіз нормативно-правового регулювання підстав, умов, порядку та особливостей застосування сил та засобів припинення правопорушень на державному кордоні України.

У підрозділі 2.1 “Визначення сил Державної прикордонної служби України, порядок їх підготовки та застосування” визначаються та аналізуються суб'єкти, наділені правом застосування силових заходів в процесі виконання завдань і функцій ДПС України.

Сили Державної прикордонної служби України - це сукупність людських ресурсів, які використовуються ДПС України для забезпечення та безпосереднього виконання завдань і функцій з охорони державного кордону України.

Доводиться, що правом застосування силових заходів в ДПС України наділяється персонал, який відповідно до його службових повноважень може залучатися до оперативно-службової діяльності під час виконання завдань з охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, а саме: військовослужбовці, працівники, службовці воєнізованої охорони ДПС України та члени громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону.

Визначено, що умовами допуску працівників ДПС України до застосування заходів адміністративного припиненя спеціального призначення є: а) належність до категорії особового складу чи громадського формування, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону; б) завершення початкової підготовки та засвоєння матеріальної частини зброї, підстав, порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні з нею; в) надання допуску до самостійного несення служби.

Підрозділ 2.2 “Адміністративно-правове регулювання застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу та службових собак особовим складом підрозділів Державної прикордонної служби України” присвячений дослідженню підстав, алгоритму, умов та особливостей застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу та службових собак особовим складом ДПС України.

Досліджено поняття “зброя”. Зброєю (озброєнням) Державної прикордонної служби України вважається табельна вогнепальна та інша зброя, яка є на озброєнні в ДПС України. Дано наукове тлумачення підстав застосування зброї.

Наголошується, що використання зброї потрібно відрізняти від змісту дій із її застосування. Використанням вогнепальної зброї слід вважати дії зі зброєю, які не завдають тілесних ушкоджень людині. Застосуванням зброї є використання її властивостей, спрямоване на безпосереднє завдання шкоди правопорушнику.

Здійснено аналіз правових підстав застосування спеціальних засобів, які пропонується доповнити нормативно визначеною можливістю зупинки транспортного засобу шляхом застосування пристрою для примусової зупинки.

Вперше розглядається використання службових собак ДПС України як силового заходу припинення правопорушень.

Доводиться, що застосування всіх силових заходів повинно закінчуватись в момент, коли особа припинила правопорушення або знаходиться в такому стані, в якому фізично не може продовжити протиправне діяння чи вчинити нове (зупинення транспортного засобу, поранення правопорушника, знаходження під дією спеціальних засобів тощо).

Дисертантом запропоновано удосконалення порядку застосування силових заходів ДПС України, який включає в себе: прийняття рішення про застосування силових заходів; підготовку спеціального засобу чи зброї до застосування; попередження про застосування силового заходу та надання часу на реакцію правопорушника; застосування заходу адміністративного припинення спеціального призначення; забезпечення надання необхідної допомоги потерпілим; огляд місця події; термінову усну та подальшу письмову доповідь про застосування сили безпосередньому начальникові та прокурору; службове розслідування за фактом застосування силових заходів.

У підрозділі 2.3 “Адміністративно-правове регулювання застосування бойової техніки особовим складом підрозділів Державної прикордонної служби України” розглядається поняття “бойова техніка”, визначаються її види та правові основи застосування.

Автором вперше виділено бойову техніку, яка використовується для припинення правопорушень на державному кордоні України, та запропоновано її класифікацію.

Бойова техніка ДПС України - це бойові машини, кораблі (катери), літаки та вертольоти зі встановленим на них озброєнням (артилерією, кулеметами, гранатометами та ін.), що використовуються прикордонниками для охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні під час припинення правопорушень.

Доводиться, що кожен вид бойової техніки виконує окремі завдання, які не співпадають із випадками застосування зброї. Зважаючи на це, нормативно-правові акти, які регулюють застосування силових заходів, пропонується доповнити окремим розділом про використання бойової техніки, в якому розділити підстави та порядок їх використання.

Розділ 3 “Шляхи удосконалення адміністративно-правового регулювання застосування системи силових заходів Державної прикордонної служби України” складається з двох підрозділів, у яких узагальнюється зарубіжний досвід правового регулювання застосування силових заходів, аналізується якість правового регулювання застосування вогнепальної зброї, бойової техніки, спеціальних засобів, фізичної сили та використання службових собак в діяльності ДПС України, а також визначаються можливі шляхи удосконалення правового регулювання застосування системи силових заходів.

У підрозділі 3.1 “Зарубіжний досвід застосування вогнепальної зброї, бойової техніки, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу та службових собак особовим складом підрозділів прикордонної охорони” проведено порівняльний аналіз зарубіжного законодавства, яке регулює застосування силових заходів органами прикордонної охорони.

Встановлено, що залежно від державних та суспільно-політичних особливостей різних країн їх прикордонна охорона наділяється різними можливостями застосування заходів адміністративного припинення спеціального призначення. У окремих сусідніх державах, законодавство з питань застосування сили при охороні кордонів значною мірою подібне до вітчизняного.

Автор подає конкретні пропозиції щодо запровадження в Україні кращих прикладів закордонного досвіду правового регулювання застосування силових заходів в охороні державного кордону, що надало б змогу вдосконалити правомірність припинення правопорушень шляхом надання додаткових можливостей прикордонникам діяти відповідно до обстановки, забезпечення безпеки суспільства під час застосування зброї та бойової техніки і особистої безпеки персоналу прикордонної служби.

Підрозділ 3.2 “Удосконалення правового регулювання застосування системи силових заходів Державної прикордонної служби України” присвячений розгляду шляхів удосконалення правового регулювання застосування системи силових заходів ДПС України, пошуку організаційних заходів покращення діяльності прикордонників із припинення правопорушень, формуванню пропозицій змін і доповнень до нормативно-правових актів з питань застосування заходів адміністративного припинення спеціального призначення та визначенню причин, усунення яких значно вплинуло б на підвищення правомірності застосування вогнепальної зброї, бойової техніки, спеціальних засобів, фізичної сили та використання службових собак у діяльності ДПС України.

ВИСНОВКИ

У висновках згруповано найбільш значущі наукові та практичні результати проведеного дослідження, які мають теоретичне і практичне значення для вдосконалення адміністративно-правового регулювання застосування силових заходів в діяльності Державної прикордонної служби України. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети, зокрема такі:

1. У ході дослідження особливостей заходів адміністративного припинення визначено поняття силових заходів ДПС України, як комплексу виняткових засобів безпосередньої дії, що застосовуються для припинення правопорушень та спрямовані на фізичну сторону об'єкта.

2. Аналіз нормативно-правового забезпечення застосування силових заходів дозволив зробити висновок про необхідність розмежування між правоохоронними органами України заходів адміністративного припинення. Розкриття поняття застосування силових заходів ДПС України, їх сутності, аналіз критеріїв відмежування від компетенції інших правоохоронних органів дозволили вперше обґрунтувати доцільність визнання та застосування спеціальних заходів адміністративного припинення ДПС України як систему силових заходів Державної прикордонної служби України, а комплексний аналіз її зв'язків та властивостей - сформулювати її визначення.

3. Класифікаційний розподіл принципів застосування силових заходів ДПС України здійснено з урахуванням існуючих у правовій доктрині варіантів, доведено доцільність їх розмежування на групи. Базовим варіантом розподілу принципів застосування силових заходів ДПС України в адміністративному праві України ми визначаємо: міжнародно-правові; загальні та спеціальні, що забезпечує дотримання законності під час застосування силових заходів.

4. Уперше сформовано функції ДПС України із застосування силових заходів. Розглядаючи їх значення, проведено поділ на основні (правоохоронна, припиняюча та інформаційна) та додаткові (попереджувальна, репрезентативна і забезпечувальна) функції.

5. У результаті вивчення історичного розвитку та ступеня дослідження правового регулювання використання силових заходів ДПС України встановлено: норми права, які регулювали застосування силових заходів прикордонною вартою в дореволюційний час містили чимало демократичних положень; в радянський період відбулась політизація підстав та умов застосування сили. Пропонується визначити у вітчизняному законодавстві додатковою умовою застосування силових заходів на кордоні України - розмір економічних збитків, які заподіюються державі незаконною діяльністю осіб, при спробі їх втечі на територію суміжної держави.

6. За результатами дослідження виділено сили ДПС України, які наділені правом застосування заходів адміністративного припинення спеціального призначення. Визначено недоліки використання персоналу в процесі силового припинення правопорушень і сформовано рекомендації щодо покращення.

7. Сформовано алгоритм застосування вогнепальної зброї, бойової техніки, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу та службових собак особовим складом ДПС України.

8. Для усунення суперечок з приводу розмежування підстав застосування вогнепальної зброї та бойової техніки уперше здійснено класифікацію бойової техніки, яка використовується для припинення правопорушень на державному кордоні України. Бойову техніку розділено на бойові машини, кораблі (катери) та літаки (вертольоти) ДПС України, визначено випадки їх застосування.

9. Зроблено висновок про доцільність подальшого аналізу, узагальнення та запозичення позитивного зарубіжного досвіду щодо нормативної регламентації доцільності застосування сили та щодо надання прикордонникам додаткових можливостей дій відповідно до обстановки з метою забезпечення особистої безпеки.

10. Необхідно вдосконалити нормативно-правове регулювання застосування силових заходів ДПС України, врахувавши пропозицій, які передбачають:

- внесення змін до підстав та умов застосування силових заходів;

- виділення правових основ використання бойової техніки в окремий розділ відповідних нормативно-правових актів та її розподіл на види з встановленням підстав застосування;

- визначення в Законі України “Про Державну прикордонну службу України” порядку і випадків застосування системи силових заходів, виключивши посилання з питань застосування сили на нормативно-правові акти інших правоохоронних органів;

- визначення в законодавстві України переліку ворожих дій іноземних суден та опису випадків затримання суден-порушників силою зброї;

- надання прикордонникам додаткових можливостей дій відповідно до обстановки і забезпечення особистої безпеки.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, але висновки і пропозиції, що надаються, можуть використовуватися в розробці проектів законів, інших нормативних актів, у теоретичних дисциплінах вищих навчальних юридичних закладів, у підготовці персоналу ДПС України до служби з охорони кордону, для вдосконалення нормативно-правових актів, у практичній діяльності ДПС України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ляшук Р. М. Спеціальні принципи застосування силових заходів Державної прикордонної служби України / Р. М. Ляшук // Форум права. 2009. № 2. С. 244-249 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-2/09lrmpcu.pdf.

2. Ляшук Р. М. Щодо вдосконалення регулювання застосування бойової техніки в охороні державного кордону / Р. М. Ляшук // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць / Керівник авт. кол. О. В. Ківалов; відп. за вип. О. В. Козаченко. Миколаїв: Поліграф. підпр. СПД Румянцева Г. В., 2009. Вип. 38. С. 622-631.

3. Ляшук Р. М. Адміністративно-правові підстави застосування зброї персоналом Державної прикордонної служби України / Р. М. Ляшук // Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право”: Зб. наук. праць / гол. ред. Д. В. Приймаченко; відп. за вип. Т. П. Дерев'янко. Дніпропетровськ: Вид-во Академії митної служби України, 2009. № 2 (3). С. 94-100.

4. Ляшук Р. М. Заходи адміністративного припинення спеціального призначення Державної прикордонної служби України в системі заходів державного примусу / Р. М. Ляшук // Південноукраїнський правничий часопис: Збірник наукових праць / гол. ред. О. Ф. Долженков ; відп. за вип. М. М. Ісаєнко. Одеса: Вид-во Одеського державного університету внутрішніх справ, 2009. № 1. С. 159-162.

5. Ляшук Р. М. Адміністративно-правове регулювання застосування засобів примусової зупинки транспорту / Р. М. Ляшук // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 492. Правознавство. Чернівці: Вид-во “Рута”, 2009. С. 93-96.

6. Ляшук Р. М. Історичний розвиток правового регулювання використання силових заходів в охороні кордону (ХVІІІ-ХІХ ст.) / Р. М. Ляшук // Університетські наукові записки: Зб. наук. праць / гол. редактор Кондратьєв Р. І.; відп. за вип. Ю. В. Білоусов. Хмельницький: Вид-во Хмельницького університету управління і права, 2009. № 2 (30). С. 196-202.

7. Ляшук Р. М. Визначення системи силових заходів Державної прикордонної служби України / Р. М. Ляшук // Вісник Академії управління Міністерства внутрішніх справ: Наук. журнал / гол. ред. В. Т. Білоус. К.: Академія управління МВС, 2009. № 4. С. 115-126.