Адміністративна відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ПОТАПОВА СНІЖАНА МИХАЙЛІВНА

УДК 342. 951

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ, ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ПОСЛУГ

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Ірпінь - 2010

ДИСЕРТАЦІЯ Є РУКОПИСОМ

Робота виконана в Національному університеті державної податкової служби України, ДПА України.

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор

Білоус Віктор Тарасович,

Національний університет державної

податкової служби України

професор кафедри фінансового права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Коломоєць Тетяна Олександрівна,

Запорізький національний університет, декан юридичного факультету;

кандидат юридичних наук

Пастух Ігор Дмитрович,

Київський національний університет внутрішніх справ,

доцент кафедри адміністративного права і процесу.

Захист відбудеться „17” вересня 2010 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.02 в Національному університеті державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 55.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий „10” серпня 2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.О. Мацелик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

адміністративний відповідальність проведення розрахунок

Актуальність теми. В умовах формування ринкової економіки джерелом підвищення добробуту окремих громадян та країни в цілому все частіше стає підприємницька діяльність. Проте вона не може відбуватися стихійно, нерегульовано. Державні правові акти покликані забезпечити реалізацію державної політики у конкретних галузях і сферах громадського життя. Однак, через складну економічну ситуацію, недосконалість чинного законодавства, податкової системи, низький рівень правової культури й правосвідомості, через відсутність ефективних контрольних заходів, здійснюється чимало адміністративних проступків у сфері підприємництва, в тому числі порушується порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Цілісного уявлення щодо особливостей, специфічних підстав та умов ефективного застосування адміністративної відповідальності за вказані правопорушення, застосування превентивних заходів для попередження їх проявів, поки що немає. Відтак маємо складну ситуацію, що вказує на факти масового порушення порядку проведення розрахунків під час здійснення операцій купівлі-продажу товарів та послуг, що завдає великих збитків державі, і в умовах якої остання часто не може належним чином відреагувати на протиправні діяння. Таким чином, значна частина економіки України перебуває в „тіні”. Президент України, посилаючись на дослідження вітчизняних фахівців, вказав на зростання тіньової економіки у 2008 році до 31,1%, а за розрахунками світового банку - до 50%, і, нарешті, визнав, що перебування української економіки в „тіні” вже стало питанням національної безпеки.

У процесі формування правової, демократичної держави наприкінці 90-х - початку 2000 років Україна, як самостійна і незалежна держава, спромоглась вирішити проблему податкових надходжень та навести порядок у роздрібному товарообігу. Однак, підрахунки фахівців дають можливість стверджувати, що поза обліком знаходиться, щонайменше, третина готівкових коштів, які використовуються при розрахунках.

Питання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування, в тому числі і за порушення порядку проведення розрахунків, досліджували такі вчені як: Бандурка О.О., Білоус В.Т., Берлач А.І., Бородін І.Л., Долгий О.А., Іголкіна І.П., Колпаков В.К., Марченко В.Б., Мацелик М.О., Мацелик Т.О., Нечай А.А., Попович В.М., Проценко Т.О., Рябченко О.П., Савченко Л.А. та інші. Наприклад, Лук'янець Д.М. вивчав поняття та особливості адміністративної відповідальності, а також досліджував специфіку визначення вини юридичних осіб в адміністративних проступках. Проблемними питаннями адміністративного примусу, різновидом якого є заходи адміністративної відповідальності займалася Т.О. Коломоєць. Ґрунтовні доробки з питань податкових правопорушень, їх специфіки належать М.П. Кучерявенку. Методику здійснення податкового контролю органами ДПС України досліджувала Л.В. Кузенко. Окремі аспекти адміністративної відповідальності як виду юридичної відповідальності, досліджували й інші науковці: О.Ю. Бакаєва, А.В. Дусик, Л.М. Касьяненко, О.О. Крестьянінов, О.О. Кузьменко, А.В. Мазур, В.Я Настюк, В.П. Науменко, О.Ф. Ноздрачов, О.М. Пащенко, В.К. Шкарупа та інші.

Проте, детальному аналізу, в межах окремого дослідження, питання адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не піддавалися.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках забезпечення наукового супроводження законодавчого процесу, передбаченого основними положеннями Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 рр. (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1767), сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (FATF). Напрям дослідження відповідає Концепції реформування податкової системи України, затвердженої Кабінетом Міністрів України 19 лютого 2007 року, Програмі модернізації Державної податкової служби України до 2013 року, затвердженій наказом ДПА України від 20 вересня 2005 року № 420, та Концепції адміністративної реформи в Україні.

Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України, зокрема за темою „Методи виявлення схем мінімізації податків та ухилення від оподаткування під час контрольно-перевірочної роботи. Проведення їх документування та шляхи руйнування” (номер державної реєстрації 0109U000315).

Тема дисертації розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі науки адміністративного та фінансового права, аналізу чинного законодавства України, узагальнень практики його застосування удосконалити теоретичні засади та правове регулювання питань, пов'язаних з адміністративною відповідальністю за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

дати соціально-правову характеристику адміністративній відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків;

з'ясувати специфіку порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг як об'єкту адміністративно-правової охорони;

охарактеризувати ознаки адміністративного правопорушення порядку проведення розрахунків;

визначити суть та значення складу адміністративного правопорушення як підстави адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

з'ясувати сутність та особливості превентивних заходів, що застосовуються з метою недопущення порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

окреслити коло проблемних питань щодо організації контролю за дотриманням вимог законодавства в ході здійснення розрахункових операцій та їх обліку і запропонувати шляхи їх вирішення;

визначити напрямки та способи удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі вирішення питання про адміністративну відповідальність за порушення порядку проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Предмет дослідження - адміністративна відповідальність за порушення порядку проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання. За допомогою діалектико-матеріалістичного методу усі явища розглядаються у їх взаємозв'язку та єдності, що дозволяє відстежити їх розвиток і взаємний вплив. За його допомогою було з'ясовано зміст і ознаки адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків, а також проблеми, які виникають у процесі її реалізації щодо юридичних і фізичних осіб (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2).

За допомогою логіко-семантичного методу сформульовано та поглиблено понятійний апарат в дослідженні (1.1, 1.2, 2.2, 3.2,). Застосовуючи формально-юридичний метод, автор тлумачив правові норми, які використовуються при правовому регулюванні порядку здійснення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (підрозділи 1.3, 2.1). Застосування методів моделювання, аналізу та синтезу дозволило сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства.

Під час аналізу емпіричного матеріалу застосовувались соціологічні прийоми отримання інформації: аналіз документів, анкетування. Так, дисертантом було проаналізовано дані Управління статистики в Чернігівській області та Державної судової адміністрації Чернігівської області за 2007, 2008, 2009 роки, що відображають стан притягнення винних до адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків, проведено анкетування споживачів (450 респондентів).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження склали наукові праці фахівців у галузі адміністративного та фінансового права В.Б. Авер'янова, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, І.Л. Бородіна, Л.К. Воронової, В.К. Колпакова, А.А. Нечай, Н.Р. Нижник, В.П. Пєткова, Д.В. Приймаченка, О.П. Рябченко та зарубіжних вчених. Положення та висновки роботи базуються на приписах Конституції України, Законів України: “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державну податкову службу в Україні”, „Про Національний банк України”, інших чинних законодавчих і підзаконних актів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших праць, в якій комплексно досліджено актуальні проблеми адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, в результаті якої автором сформульовано висновки, нові наукові положення і рекомендації, зокрема:

вперше:

сформульовано авторське визначення поняття „порушення порядку проведення розрахунків”;

доведено необхідність законодавчого закріплення поняття „уповноважена особа державної податкової служби при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за порушення порядку проведення розрахунків”;

розроблено власні пропозиції щодо внесення змін та доповнень до КУпАП та інших нормативно-правових актів України;

запропоновано створити „гарячу телефонну лінію” державної податкової служби України та Національного банку України, на яку б громадяни повідомляли інформацію про порушення порядку проведення розрахунків під час здійснення операцій купівлі-продажу товарів та послуг;

удосконалено:

поняття адміністративного правопорушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та його елементи в частині мотиву і мети здійснення правопорушень;

систему превентивних заходів, що здійснюються з метою недопущення порушень порядку проведення розрахунків;

набули подальшого розвитку:

визнання контролю як засобу виявлення адміністративних правопорушень і покарання правопорушників та способу надання методичної допомоги підконтрольному об'єкту;

вдосконалення системи альтернативних покарань за порушення порядку проведення розрахунків у випадках, коли виконання передбачених норами КУпАП санкцій неможливе з певних причин;

обґрунтування пропозицій щодо закріплення на законодавчому рівні принципів адміністративної відповідальності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення, висновки та пропозиції сприятимуть удосконаленню адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і можуть бути використані:

у правотворчій діяльності - для вдосконалення чинного законодавства у сфері контролю за порядком проведення розрахунків, шляхом внесення змін та доповнень до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Кодексу України про адміністративні правопорушення (акт впровадження № 04-19/14-3435 від 30 листопада 2009 р.)

у науково-дослідній роботі - сформульовані положення та висновки у дисертації можуть бути основою для подальших наукових досліджень з питань адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків;

у навчальному процесі - теоретичні аспекти дослідження використовуються при викладанні в Національному університеті державної податкової служби України дисциплін „Адміністративне право”, „Фінансове право”, а також можуть бути використані при підготовці підручників та посібників з цих дисциплін (акт впровадження від 16 березня 2010 р.)

у правозастосовчій сфері - запропоновані автором рекомендації дозволять покращити практичну діяльність суб'єктів у застосуванні норм адміністративного права щодо порушників правил проведення розрахунків (довідка № 10-1016/596 від 18 лютого 2010 р.)

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що дисертаційне дослідження виконане здобувачем особисто, всі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на основі особистих досліджень автора і мають самостійний характер.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертації обговорювалися на міжкафедральному семінарі кафедри фінансового права та кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на двох науково-практичних конференціях: „Актуальні питання юридичної науки” (27 вересня 2008 року, науково-практична Інтернет-конференція); П'ятій міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток наукових досліджень” (23-25 листопада 2009 року, Полтавський державний педагогічний університет); круглому столі „Проблеми державотворення та правотворення в Україні” (м. Львів, 5 березня 2010 року).

Публікації. Основні положення та висновки знайшли своє відображення у семи наукових публікаціях, з яких: чотири статті опубліковані у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України та три тези доповіді на науково-практичних конференціях та круглому столі.

Структура дисертації передбачає наявність вступу, трьох розділів, що містять десять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (175 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 217 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, його зв'язок з науковими програмами, визначаються об'єкт і предмет, мета та основні завдання дисертаційної роботи, характеризуються методологічна основа, науково-теоретична, нормативно-інформаційна та фактологічна база дослідження, його наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, апробація результатів дослідження і публікації у наукових фахових виданнях.

Перший розділ „Теоретико-правові основи адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” складається з трьох підрозділів, в яких автор досліджує питання сутності та змісту адміністративної відповідальності в цілому, особливостей відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків, зокрема, її характерні ознаки та визначає соціально-економічне значення такої відповідальності для суб'єктів підприємництва, споживачів товарів та послуг.

У підрозділі 1.1. „Поняття адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків” аналізується поняття „адміністративна відповідальність” взагалі та „адміністративна відповідальність за порушення проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, зокрема. З урахуванням наукових підходів до визначення адміністративної відповідальності в цілому, здобувач пропонує авторське бачення цього поняття, як різновиду соціально-правової відповідальності, та сукупність превентивно-каральних заходів, що спрямовані на профілактику протиправної поведінки суб'єктів підприємницької діяльності щодо проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

У підрозділі 1.2. „Ознаки порушення порядку проведення розрахунків” дано визначення поняття „порушення порядку проведення розрахунків”, його загальні характеристики. На основі аналізу загальних основних ознак адміністративного правопорушення сформульоване визначення ознак, притаманних адміністративному порушенню порядку проведення розрахунків.

Запропоновано узгодити визначення поняття „порядок проведення розрахунків” із змістом Закону „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій” для розуміння встановленої державою та юридично закріпленої форми проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при здійсненні якого забезпечується баланс прав та обов'язків кожної із сторін розрахункових правовідносин та реалізовується контрольно-фіскальна функція держави.

Доведено, що порушення порядку проведення розрахунків - це суспільно шкідливе протиправне діяння суб'єктів підприємницької діяльності з метою зменшення сум податкових платежів до бюджетів шляхом приховування факту та/або фіскальних наслідків здійснення операцій купівлі-продажу товарів, надання послуг, подання недостовірної інформації до органів державної податкової служби України та інших контролюючих органів держави, яке тягне за собою адміністративну відповідальність.

У підрозділі 1.3. „Соціально-правова характеристика відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків” на основі аналізу праць вчених, дана соціально-правова характеристика адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків.

Зазначено, що особливістю адміністративної відповідальності у сфері проведення розрахунків є той факт, що вона базується на законодавчих актах, які не лише передбачають перелік адміністративних стягнень, але й визначають порядок, умови та особливості адміністративної діяльності суб'єктів підприємництва - фізичних осіб у процесі практичного використання реєстраторів розрахункових операцій.

Розділ 2 „Сутність, підстави і зміст адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” включає в себе три підрозділи, в яких розкривається зміст складу адміністративного порушення порядку проведення розрахунків, особливості його суб'єктивної та об'єктивної сторін, проблематика визначення об'єкта та суб'єкта вказаного порушення.

У підрозділі 2.1 „Склад адміністративного правопорушення та його значення для призначення покарання” автор узагальнено дослідив елементи юридичного складу адміністративного правопорушення та виявив певні особливості, які характеризують адміністративні правовідносини щодо проведення розрахунків.

Більш детальному дослідженню елементи складу порушення порядку проведення розрахунків піддалися в наступних підрозділах роботи. Це викликано особливостями прояву об'єктивної сторони, складністю доведення суб'єктивної сторони, проблематикою визначення ознак суб'єкта проступку і об'єкта посягання.

У підрозділі 2.2 „Суб'єкт та суб'єктивна сторона порушення порядку проведення розрахунків” розкриті суб'єктивні ознаки правопорушення щодо проведення розрахунків. Дано характеристику загального, спеціального та особливого суб'єктів адміністративного правопорушення щодо проведення розрахунків. На підставі аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що юридична особа не є суб'єктом адміністративного правопорушення.

Однак, інші нормативні акти щодо оподаткування не передбачено. Тому доцільно суб'єктом відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків на рівні КУпАП визнати суб'єктів підприємницької діяльності, які мають статус юридичної особи.

Встановлено, що суб'єктом правопорушення, тобто порушення порядку проведення розрахунків, виступає спеціальний суб'єкт, який безпосередньо здійснює розрахункові операції. Особливим суб'єктом порушення порядку проведення розрахунків є виробники та постачальники РРО. Слід зазначити, що вищевказані суб'єкти не порушують сам порядок проведення розрахунків, вони несуть відповідальність за діяння, які можуть спричинити порушення порядку проведення розрахунків, а саме через наявність виробничих дефектів у конструкції РРО, за допомогою яких проводяться розрахунки.

Визначено, що ознаки суб'єктивної сторони порушення порядку проведення розрахунків характеризуються такими, що притаманні суб'єктивній стороні будь-якого адміністративного правопорушення, та потребують встановлення у діяннях особи конкретної вини, визначення форми, мотивів, мети та цілей порушення. Зазначено, що порушення порядку проведення розрахунків вчиняється в більшості випадків у формі прямого умислу.

Особливу роль серед факультативних ознак суб'єктивної сторони досліджуваного правопорушення відіграє мета його вчинення. Встановлено, що метою є зменшення сум податкових платежів до бюджету шляхом приховування факту та\або фіскальних наслідків здійснення операцій купівлі-продажу товарів, подання недостовірної інформації до органів ДПС України та інших контролюючих органів держави.

Підрозділ 2.3 „Об'єктивні ознаки порушення порядку проведення розрахунків”. Об'єктивною стороною порушення порядку проведення розрахунків є сукупність ознак, що характеризують зовнішній прояв протиправної поведінки правопорушника.

Зазначено, що дане правопорушення відбувається у більшості випадків, у формі бездіяльності, тобто правопорушник свідомо не виконує покладені на нього обов'язки. Об'єктивна сторона також може бути реалізована шляхом вчинення цілої низки різноманітних самостійних дій, які спрямовані на уникнення контролю з боку держави (уповноважених нею органів) за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері продажу (надання послуг), як правило, з метою уникнення оподаткування або ж зменшення розміру податкових та інших обов'язкових платежів.

Встановлено, що ст. 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також за порушення порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Проте, зміст об'єктивної сторони вказаних правопорушень розкривається лише в Законі України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Зважаючи на те, що об'єктивна сторона порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг може проявлятися шляхом здійснення великої кількості самостійних протиправних вчинків або ж їх сукупності, необхідно виокремлювати родовий та безпосередній об'єкти цього правопорушення.

Крім об'єкта порушення порядку проведення розрахунків пропонується виокремити і предмет цього правопорушення. Виходячи з цього, предметом правопорушення, передбаченого ст. 155-1 КУпАП, можна вважати грошові кошти та інші матеріальні блага, які отримує реалізатор товарів (послуг), не використовуючи реєстратори розрахункових операцій для посвідчення факту здійснення відповідних розрахункових операцій, неопломбовані, незареєстровані, непереведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій тощо.

Розділ 3 „Діяльність державних органів щодо попередження та виявлення порушень порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” складається з чотирьох підрозділів, в яких досліджується питання щодо суб'єктів адміністративної юрисдикції по притягненню до адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків, розкривається зміст на сутність превентивних заходів, що здійснюються контролюючими органами держави з метою недопущення вчинення порушення порядку проведення розрахунків.

У підрозділі 3.1 „Суб'єкти адміністративної юрисдикції щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків” на основі наукових праць вітчизняних вчених дається визначення поняття „адміністративна юрисдикція”, яка є одним із видів діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розгляду та вирішення адміністративно-правових спорів і справ про адміністративні правопорушення, застосування санкцій до правопорушників.

Зроблено висновок, що органи адміністративної юрисдикції поділяються на два види: перший - це органи, які здійснюють свої повноваження до адміністративного розгляду справи; другий - це органи, наділені виключними повноваженнями щодо безпосереднього розгляду справи про адміністративне правопорушення.

До системи органів адміністративної юрисдикції, які здійснюють свої повноваження до адміністративного розгляду справи про порушення порядку проведення розрахунків входять: державна податкова служба України, Національний банк України, в окремих випадках - органи внутрішніх справ України. На вказаних суб'єктів покладається обов'язок вести адміністративне розслідування, а саме: виявляти правопорушення, затримувати правопорушника, збирати і подавати докази, складати протокол про адміністративні правопорушення та вчиняти інші процесуальні дії.

У підрозділі 3.2 „Сутність превентивних заходів, що здійснюються з метою недопущення порушень” запропоновано заходи попередження вчинення правопорушень проведення розрахунків з метою недопущення вчинення порушень у майбутньому.

Застосування превентивних заходів в жодному разі не повинно проявлятися як одноактна дія, оскільки результат її застосування буде незначним. Заходи, спрямовані на запобігання вчинення правопорушень, - це система упорядкованих дій, що періодично здійснюються уповноваженими органами й особами стосовно реальних та потенційних правопорушників з метою недопущення вчинення протиправних дій в майбутньому та відвернення/відшкодування наслідків вже вчинених правопорушень.

Виявлено особливості заходів попередження вчинення правопорушень у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, які полягають у наступному:

1) можуть застосовуватися як за відсутності протиправного діяння, так і з метою недопущення вчинення нових правопорушень суб'єктом господарювання, в діяльності якого вже були виявлені відповідні протиправні дії;

2) спрямовуються, як правило, на виявлення правопорушень та забезпечення належного виконання законодавчих вимог у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

3) мають на меті створення моральних чи фізичних перешкод для порушення порядку проведення розрахунків як реальними, так і потенційними суб'єктами підприємництва (їх найманими працівниками), які працюють у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Наголошується на тому, що дієвість застосування превентивних заходів з урахуванням особливостей об'єкта, залежить також від ефективності роботи державних органів, які уповноважені їх застосовувати, а також від рівня нормативного закріплення відповідних превентивних дій та інших обставин.

Запропоновано, з метою недопущення та зменшення правопорушень щодо здійснення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мінімізувати обіг готівкових коштів, а також визначити та ввести граничну суму готівкових розрахунків, вище якої оплата повинна здійснюватись безготівковим шляхом.

У підрозділі 3.3. „Контроль за додержанням порядку проведення розрахунків” досліджено види та особливості контролю державних органів за порядком проведення розрахунків.

Встановлено, що до системи органів, що здійснюють спеціальний контроль за дотриманням порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг входять державна податкова служба України, що здійснює організацію сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів і державних позабюджетних фондів та реалізує свої контрольні повноваження в питаннях сплати обов'язкових платежів платниками податків на території нашої держави, а також Національний банк України, до повноважень якого відноситься здійснення контролю за дотриманням чинного банківського законодавства комерційними банками, в тому числі й стосовно порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Органи ДПС України поряд з НБУ також здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Контроль за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг органами державної податкової служби України здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Головним завданням такого контролю є перевірка відповідності проведення розрахункових операцій суб'єктами підприємництва та їх посадових осіб і працівників торгівлі, громадського харчування та послуг, вимогам чинного законодавства України, виявлення відповідних порушень та притягнення винних до відповідальності, а також надання консультативної допомоги.

Зазначено, що контрольні повноваження НБУ за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти полягають у регулюванні валютних операцій на території України та забезпеченні виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю відповідно до актів валютного законодавства України.

У підрозділі 3.4 „Удосконалення законодавчого регулювання адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків” проведено аналіз чинного законодавства з питань адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків, що дає можливість стверджувати про необхідність змін не лише законодавчих норм, що регулюють порядок проведення розрахунків, але й власне політики держави у цій сфері, що повинна бути спрямована не на формальне притягнення винних до відповідальності, а на вжиття заходів щодо недопущення вчинення вказаних правопорушень, застосування справедливих суворих санкцій, що виконували б карально-превентивні функції.

Запропоновано чітко розмежувати диспозиції статей КУпАП, що передбачають відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків в цілому, порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій та порушення порядку проведення розрахунків при здійсненні валютних операцій. Адже саме тут закладається відмінність між загальною та спеціальними правовими нормами, які передбачають більш суворі санкції. На думку автора, більш доцільним було б розмежувати та передбачити в КУпАП окремими статтями склади правопорушення та відповідальність:

- за порушення, які виникають при проведенні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

- за порушення, які виникають при використанні саме реєстраторів розрахункових операцій;

- за порушення, які виникають при здійсненні розрахункових операцій в іноземній валюті.

Визнана доцільність збільшення, порівняно з діючими, розміри штрафних санкцій, які мають диференціюватися залежно від тяжкості вчиненого проступку, його попередньої протиправної діяльності суб'єкта-правопорушника та інших обставин.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено узагальнення теоретичних положень та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у необхідності вдосконалення механізму адміністративно-правового регулювання порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

В результаті проведеного дослідження виявлено проблеми недосконалості законодавства стосовно адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків та на основі вивчення вітчизняного та позитивного світового досвіду сформульовано висновки, пропозиції і рекомендації, що спрямовані на досягнення поставленої мети, шляхом реалізації отриманих результатів:

1. Порушення порядку проведення розрахунків - це суспільно шкідливе протиправне діяння суб'єктів підприємницької діяльності з метою зменшення сум податкових платежів до бюджетів шляхом приховування факту та/або фіскальних наслідків здійснення операцій купівлі-продажу товарів, надання послуг, подання недостовірної інформації до органів державної податкової служби України та інших контролюючих органів держави.

2. Адміністративна відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків є різновидом юридичної відповідальності і представлена сукупністю превентивно-каральних заходів, що спрямовані на попередження протиправної поведінки суб'єктів підприємницької діяльності щодо проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

3. У разі повторного виявлення РРО з виробничими дефектами того самого виробника, доцільно передбачити можливість скасування дозволу на право вироблення реєстраторів розрахункових операцій.

4. Суб'єктом порушення порядку проведення розрахунків за ст. 155-1 КУпАП мають бути визнані юридичні особи, до яких повинні застосовуватися адміністративні санкції у випадку, коли визначити фізичну особу - порушника порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг неможливо.

5. В межах ст. 155-1 КУпАП пропонується визначити ознаки об'єктивної сторони порушення порядку проведення розрахунків або ж у примітці до цієї правової норми назвати акт законодавства, в якому такі ознаки вміщені.

6. Розміри штрафних санкцій за порушення порядку проведення розрахунків повинні не лише покривати завдані правопорушенням збитки та відшкодовувати оплату праці контролюючих служб, але й забезпечувати додаткові надходження до бюджету.

Встановити відносно визначені штрафи, що застосовуються до юридичних осіб за порушення порядку проведення розрахунків з урахуванням розміру завданої шкоди та інших обставин.

7. Заходи адміністративної відповідальності мають ґрунтуватися на принципах законності, невідворотності та справедливості покарання, суть яких має бути визначена КУпАП. З метою втілення в життя таких принципів необхідно запровадити систему взаємозамінюваних адміністративних санкцій.

8. Для забезпечення якісного та оперативного контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків передбачити зарахування певного відсотка від суми виконаних штрафних санкцій за правопорушення, виявлені працівниками відповідних установ, на їх розрахункові рахунки з метою використання відповідних коштів для преміювання працівників.

9. Зобов'язати виробника або постачальника РРО вилучити реєстратори розрахункових операцій з виробничими дефектами та у строк не більше трьох місяців повернути їх вартість суб'єкту підприємницької діяльності з урахуванням індексу інфляції та виключити відповідну модель РРО з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Розробити та впровадити методику перевірки порядку використання РРО, а також передбачити застосування такого запобіжного заходу як тимчасове вилучення реєстратора розрахункових операцій для перевірки його технічного стану.

10. Метою порушення порядку проведення розрахунків є зменшення сум податкових платежів до бюджету шляхом приховування факту та/або фіскальних наслідків здійснення операцій купівлі-продажу товарів (надання послуг), подання недостовірної інформації до органів державної податкової служби України та інших контролюючих органів держави, а в окремих випадках - перешкоджання споживачам захищати свої права.

11. Об'єктивною стороною порушення порядку проведення розрахунків є порушення процесуальних строків подання звітності до органів ДПС України, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, реалізацією товарів (надання послуг) при відсутності показника ціни на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; порушення встановленого порядку здійснення обліку товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації та за реалізацію зі складів необлікованих товарів.

12. Застосування заходів попередження порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - це система, упорядкованих дій, що періодично здійснюються уповноваженими органами й особами стосовно реальних та потенційних правопорушників з метою недопущення вчинення протиправних дій в майбутньому та відвернення/відшкодування наслідків вже вчинених правопорушень.

13. Підвищення авторитету контролюючих органів (ДПС, НБУ, органів внутрішніх справ), вжиття заходів щодо попередження в них корупції, належне їх інформаційне забезпечення, стабільність законодавства, оптимізація податків та забезпечення невідворотності справедливих покарань поряд із застосуванням інших превентивних заходів сприятиме зменшенню порушень порядку проведення розрахунків.

14. Зменшення попереджувальних строків проведення планової перевірки з 10 до 3 днів, а також періодичне здійснення раптових перевірок дозволить податківцям належним чином підготуватися до перевірки, ефективно здійснити розподіл трудового навантаження на працівників ДПС та більш ефективно виявляти порушення порядку проведення перевірок. Планова перевірка підприємців, діяльність яких пов'язана із споживанням товарів та послуг, має проводитися один раз на рік за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби.

15. Контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг здійснюється шляхом ревізій, інспекцій, звірок та інших заходів. У зв'язку з цим необхідна уніфікація законодавчих норм, що передбачають види таких контрольних заходів, умови, порядок та особливості їх проведення.

16. Удосконалення законодавчого регулювання адміністративної відповідальності за порушення порядку розрахунків має відбуватися шляхом визначення та впровадження в життя системи превентивних заходів; запровадження безготівкових форм організації проведення розрахунків; чіткого формулювання правових норм, що передбачають відповідальність за вказані правопорушення; визначення системи альтернативних покарань, диференціації штрафних санкцій з урахуванням такої кваліфікуючої ознаки, як повторність.

17. Внести доповнення до Закону України „Про банки й банківську діяльність” щодо підстав проведення Нацбанком позапланових перевірок уповноважених банків та пунктів обміну іноземної валюти:

- наявність скарг та заяв користувачів банківських послуг щодо роботи відповідного обмінного пункту;

- виявлення фактів у ході перевірки діяльності пунктів обміну відповідного банку порушення валютного законодавства, або не надання керівником відповідного пункту обміну валют пояснення та документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит Національного банку протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- виявлення недостовірних даних щоденних банківських звітів у випадку, якщо банк не надасть пояснення та документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит Національного банку протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- подання банком у встановленому порядку скарги про порушення законодавства посадовими особами територіальних управлінь НБУ під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагається повне або часткове скасування результатів відповідної перевірки;

- проведення реорганізації (ліквідації) банку, або ж провадження процедури банкрутства;

- порушення стосовно керівництва банку карної справи;

- рішення суду.

Застосування заходів адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг має відбуватися з урахуванням пріоритету прав і законних інтересів громадян, суб'єктів господарювання та економічних інтересів держави.

18. Доповнити п. 16 ст. 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” словами: „вилучати реєстратори розрахункових операцій з виробничими дефектами та відшкодовувати суб'єктам підприємницької діяльності їх вартість з урахуванням рівня інфляції протягом трьох місяців”.

19. З метою мінімізації обігу готівкових коштів розробити та прийняти Програму розвитку Національної системи масових електронних платежів на 2010-2012 роки, якою зобов'язати суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують РРО, приймати для оплати платіжні картки, а банківським установам за власний рахунок встановити платіжні термінали в торгових точках для здійснення оплати за придбаний товар/надану послугу. Визначити та ввести граничну суму готівкових розрахунків, вище якої оплата повинна здійснюватись безготівковим шляхом.

20. З метою оперативного реагування на вчинені порушення при проведенні розрахунків, внести зміни до ст. 234-2 „Органи державної податкової служби України” КУпАП щодо надання повноважень посадовим особам органів ДПС України розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення за порушення порядку проведення розрахунків (ст. 164-1).

21. Доповнити Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відповідною нормою, а саме: „Перевірка діяльності підприємств у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг здійснюється один раз на рік, а щодо дотримання порядку проведення розрахунків під час здійснення операцій купівлі-продажу валюти - один раз на півроку”.

22. Доповнити пункт 2. ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” словами: „у випадку порушення строків подання звітності до органів ДПС України, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, реалізації товарів (надання послуг) при відсутності показника ціни на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; порушення встановленого порядку здійснення обліку товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації та за реалізацію зі складів необлікованих товарів”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Потапова С. М. Поняття адміністративної відповідальності та її ознаки / С. М. Потапова // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 9. - С. 40-43.

Потапова С. М. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку проведення розрахунків) / С. М. Потапова // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - №12. - С. 82-84.

Потапова С. М. Ознаки суб'єкта правопорушення, передбаченого ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку проведення розрахунків) / С. М. Потапова // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - №7. - С. 46-48.

Потапова С. М. Посилення адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг / С. М. Потапова. - Наука і правоохорона. - № 1. - 2010. - С. 111-118.

Потапова С. М. Поняття порушення порядку проведення розрахунків / С.М. Потапова [Електронний ресурс] // Актуальні питання юридичної науки : матеріали Науково-практичної Інтернет-конференції, 27 вересня 2008 року. - Режим доступу до журн.: http://www.lex-line.com.ua.

Потапова С. М. Сутність превентивних заходів / С. М. Потапова // Розвиток наукових досліджень : матеріали П'ятої міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 25 листопада 2009 року. - Збірник матеріалів, том четвертий. - С. 132-139

Потапова С. М. Удосконалення законодавчого регулювання адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків / С. М. Потапова : Проблеми державотворення та правотворення в Україні : матеріали учасників Всеукраїнського круглого столу, м. Львів, 5 березня 2010 року / Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів: ЛьвДУВС, 2010. - С. 305-309.

АНОТАЦІЇ

Потапова С. М. Адміністративна відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07. - адміністративне право і процес; фінансове право;інформаційне право. - Національний університет державної податкової служби України. - Ірпінь, 2010.

У дисертації здійснено комплексне дослідження адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг( ст. 155-1 КУпАП).

Досліджено сутність та зміст адміністративної відповідальності в цілому, особливості відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків зокрема, дається правова характеристика ознак та визначено соціально-економічне значення такої відповідальності для суб'єктів підприємництва, споживачів їх товарів та послуг. В дисертації проаналізовано сутність та підстави адміністративної відповідальності, визначено юридичний склад адміністративного правопорушення у зазначеній сфері .

Автором обґрунтовані поняття і ознаки адміністративної відповідальності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; розглянуто превентивні заходи, що здійснюються з метою недопущення правопорушень; проаналізовано суб'єкти адміністративної юрисдикції та їх правовий статус щодо виявлення порушень та розгляду справ про адміністративні правопорушення у вказаній сфері .

Визначено шляхи удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків, сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до КУпАП, інших законодавчих актів України.

Ключові слова: адміністративна відповідальність, розрахунки, правопорушення, органи адміністративної юрисдикції, превентивні заходи, удосконалення.

Потапова С.М. Административная ответственность за нарушение порядка проведения расчетов в сфере торговли, общественного питания, услуг.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07.- административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный университет государственной налоговой службы Украины.- Ирпень, 2010.

Диссертация является комплексным исследованием административной ответственности за нарушение порядка проведения расчетов в сфере торговли, общественного питания, услуг (ст. 155-1 КУАП) .

В работе на основании анализа научных мыслей относительно понятия и сущности административной ответственности сформулировано авторское определение понятия „административная ответственность” за нарушение порядка проведения расчетов в сфере торговли, общественного питания и услуги. Таким образом, административная ответственность за нарушение порядка проведения расчетов, как разновидность социально-правовой ответственности, является совокупностью превентивно-карательных приемов, которые направлены на предупреждение противоправного поведения субъектов предпринимательской деятельности относительно проведения расчетов в сфере торговли, общественного питания и услуг.

Определено, что нарушение порядка проведения расчетов - это объективное противоправное деяние субъектов предпринимательской деятельности с целью уменьшения сумм налоговых платежей в бюджеты путем сокрытия факта и \или фискальных последствий осуществления операций купли - продажи товаров, предоставление услуг, предоставление неправдивой информации органам государственной налоговой службы Украины и другим контролирующим органам государства.

Изучен юридический состав правонарушений порядка проведения расчетов в сфере исследуемых отношений. Уставлено, что субъектом указанных правонарушений является специальный субъект, который непосредственно осуществляет расчетные операции. Особенным субъектом нарушения порядка проведения расчетов являются производители и поставщики регистраторов расчетных операций (РРО), которые в свою очередь, не нарушают сам порядок проведения расчетов, однако несут ответственность за деяния, которые могут привести к нарушению порядка проведения расчетов, а именно: наличие производственных дефектов в конструкции РРО, при помощи которых осуществляются расчетные операции. Значительное внимание в работе оказано исследованию юридического лица как субъекта административной ответственности. Предложено, субъектом правонарушений порядка проведения расчетов, наравне с физическими лицами, признать и юридических лиц.

Определено, что нарушения порядка проведения расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг совершаются в большинстве случаев в форме прямого умысла.

Исследовано, что объективная сторона данных правонарушений не раскрыта в ст. 155-1 КУАП, а указана лишь в Законе Украины „О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг”. В связи с этим необходимо определить в рамках КУАП признаки объективной стороны нарушений порядка проведения расчетов. Предложено также четко разграничить диспозиции статей КУАП, которые предусматривают ответственность за нарушение порядка проведения расчетов в целом, нарушения порядка использования регистраторов расчетных операций и нарушение порядка проведения расчетов при осуществлении валютных операций. На взгляд диссертанта, более целесообразным было разграничить и предусмотреть ответственность за нарушение в сфере порядка проведения расчетов в отдельных статьях КУАП.