Взаємодія органів державної влади та інституцій громадянського суспільства в процесі реалізації євроінтеграційної політики України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Спеціальність 25.00.01 - теорія та історія державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з державного управління

ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ІНСТИТУЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СТЕПАНЕНКО

Сергій Васильович

Харків

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України. Науковий керівник - доктор соціологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України СУРМІН Юрій Петрович, Національна академія державного управління при Президентові України, перший заступник директора Інституту проблем державного управління і місцевого самоврядування Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор ДЗЮНДЗЮК Вячеслав Борисович,

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри політології та філософії; кандидат наук з державного управління РАЙНІН Ігор Львович,

Головне управління економіки Харківської обласної державної адміністрації, перший заступник начальника.

Захист відбудеться 12 лютого 2010 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1-й поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75.

Автореферат розісланий 11 січня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.С. Лебець



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток державності потребує ефективної стратегії зовнішньої політики України. Курс на інтеграцію до Європейського Союзу та НАТО передбачає забезпечення гарантій безпеки держави на довготривалу перспективу, що закріплено Законом України „Про основи національної безпеки" від 19 червня 2003 р., відповідними указами Президента України, постановами парламенту та уряду про стратегію взаємовідносин України.

Європейський вибір є водночас і цивілізаційним вибором України, що ідентифікує її як європейську країну. Досвід, набутий з моменту здобуття незалежності в галузі утвердження верховенства права, свободи, розвитку ринкової економіки, встановлення європейських норм і цінностей, можна вважати реальним стартом інтеграції молодої держави в європейське співтовариство.

Розширення масштабів діяльності Європейського Союзу і НАТО щодо гарантій безпеки і стабільності у Європі дозволяє дедалі більшому числу європейських країн брати безпосередню участь у політичному і економічному розвитку європейської цивілізації, захисті її здобутків. Сучасна політика України, що стосується її просування шляхом євроатлантичної інтеграції, характеризується недостатньо розвинутою внутрішньою складовою, а саме інформаційною, яка має базуватися на тісній взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства.

Питання європейської та євроатлантичної інтеграції актуалізуються невпинним поширенням міжнародного тероризму, сепаратистських рухів, тотальної глобалізації і структурними перетвореннями в сучасній геополітиці, що зумовлює формування нового світопорядку, трансформування суто військово-політичного блоку НАТО у важливий чинник міжнародної і європейської безпеки.

Проблема певної переоцінки цінностей постала і перед Україною, яка розглядається європейською спільнотою як один з основних факторів збереження стабільності у Центральній та Східній Європі. Водночас розвиток інтеграційних стосунків між Україною та НАТО відповідає національним інтересам нашої держави, яка прагне заручитися міжнародними гарантіями безпеки.

Стан наукової розробки проблеми. Євроатлантичну проблематику досліджують В. Богданович, Ю. Габермас, А. Гальчинський, В. Горбулін, В. Говоруха, О. Гончаренко, В. Гречанінов, І. Грицяк, М. Єжев, Б. Кравченко, О. Палій, М. Пашков, Л. Прокопенко, Г. Ситник, В. Юрчишин та ін.

Сутність та зміст євроатлантичної інтеграції з'ясовують В. Бакуменко, В. Бодрук, В. Бондаренко, В. Дзюндзюк, Ю. Кальниш, В. Князєв, В. Колесник, О. Литвиненко, С. Майборода, Г. Перепелиця, І. Райнін, О. Семіков, Ю. Сурмін, З. Бжезинський, С. Гантінгтон, С. Гарнет, П. Вайтьєкунас, М. Зюлковські, Р. Каган, Я. Клочковські, В. Шейн, Д. Шерр, Л. Хоффман, Ф. Мьоллерс. Окрім того, К. Вайс та Е. Ведунг звертають увагу на оцінювання державної політики щодо реалізації окремих програм.

Питання розвитку громадянського суспільства й держави досліджуються у працях таких зарубіжних авторів, як Дж. Локк, Ж. Руссо, Р. Арон, М. Вебер, Р. Дарендорф, Е. Дюркгейм, Г. Йонос, П. Манан, Дж. Міль, Т. Парсонс, Т. Пейн, П. Пфіцер, Ж. Сієнс, Ж. Сісмонді, А. де Токвіль, Х. Ходжскін та ін. Проблеми забезпечення національної та міжнародної безпеки всебічно аналізують М. Вавринчук, О. Власюк, В. Воротін, В. Горбатенко, О. Гришуткін, В. Картавцев, А. Качинський, В. Корендович, О. Корнійчук, В. Ліпкан, Г. Новицький, В. Олуйко, Л. Поляков, В. Радецький, В. Рижих, А. Семенченко, І. Ткачов.

Взаємодія суб'єктів суспільних процесів - це неодмінна передумова ефективної реалізації державної політики в демократичному суспільстві, зокрема, актуалізації проблеми формування позитивної громадської думки щодо переваг членства України в ЄС та НАТО. Але залишаються недостатньо дослідженими питання, пов'язані з впливом громадянського суспільства на зовнішньополітичний курс держави та політику євроатлантичної інтеграції, що й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана з науково-дослідною роботою Національної академії державного управління при Президентові України „Створення внутрішніх передумов для вступу України в ЄС та НАТО в контексті реалізації державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України" (номер державної реєстрації 0108U002007). Особистий внесок здобувача у її виконання полягає в теоретичному обґрунтуванні напрямів удосконалення інформаційної політики щодо євроінтеграції України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування реальних зав'язків органів державної влади з громадськістю у питаннях реалізації євроінтеграційної політики України. Для досягнення мети в дисертації визначені такі завдання:

- дослідити стан наукової розробки проблеми взаємодії органів державної влади та громадськості європейської та євроатлантичної інтеграції України, проаналізувати відповідну нормативно-правову базу;

- визначити основні проблемні питання реалізації євроінтеграційної політики держави;

- з'ясувати сутнісні особливості та основні напрями євроатлантичної політики держави;

- обгрунтувати роль і місце інститутів громадянського суспільства в процесі реалізації євроатлантичної політики України;

- виявити та проаналізувати пріоритети інформаційної політики держави щодо євроатлантичного шляху розвитку України;

- узагальнити зарубіжний досвід взаємодії держави з інститутами громадянського суспільства в контексті євроінтеграційних викликів.

Об'єкт дослідження - процес формування євроінтеграційної політики України.

Предмет дослідження - пріоритети та засоби взаємодії органів державної влади та громадськості в процесі реалізації євроінтеграційної політики України.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, спрямовані на отримання достовірних результатів, а саме: сукупність прийомів аналізу наукової літератури, нормативно-правових актів, документів органів державної влади, громадських організацій, матеріалів періодичних видань, Інтернет-джерел та результатів соціологічних опитувань. У дисертації використано наступні наукові методи: історичний - для дослідження громадянського суспільства та його впливів на розвиток державотворчих процесів; структурно-функціональний - для з'ясування ролі інститутів громадянського суспільства в реалізації євроатлантичної політики та визначення функцій зв'язку з громадськістю в державному управлінні; порівняльний - для зіставлення зарубіжного і вітчизняного досвіду запровадження політики євроатлантичної інтеграції; моделювання - для вдосконалення взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства; соціологічного та експертного опитування - для виявлення ставлення населення та визначення думки експертів щодо розвитку політики європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Емпіричною базою дослідження є документи, нормативно-правові акти, програми органів державної влади з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, документи політичних партій та громадських рухів. Окрім того, в дисертації використано дані соціологічних досліджень, що проведені Інститутом проблем державного управління та місцевого самоврядування НАДУ при Президентові України в межах виконання науково-дослідної роботи за темами європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних засад удосконалення засобів взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства задля підвищення дієвості євроінтеграційної політики України.

У дисертації

вперше:

- розроблено описову модель взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства в процесі реалізації євроатлантичної політики України, яка включає створення регіональних структурних підрозділів Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, надання їм додаткових повноважень у сфері проведення внутрішньої інформаційної політики, включення до методики оцінювання ефективності організаційно-управлінської діяльності показника рівня обізнаності населення регіону щодо мети та сутності процесу європейської та євроатлантичної інтеграції;

- теоретично обґрунтовано пріоритети та напрямки посилення взаємодії влади й інститутів громадянського суспільства в процесі європейської та євроатлантичної інтеграції з використанням програм регіонального розвитку;

удосконалено:

- підхід стосовно формування позитивного ставлення населення до програм європейської та євроатлантичної інтеграції на регіональному рівні з метою забезпечення їх підтримки суспільством та реалізації єдиної державної внутрішньої інформаційної політики інтеграції України до Європейського Союзу і НАТО;

- методику оцінювання ефективності організаційно-управлінської діяльності органів державного управління, яка стосується реалізації інформаційної політики на місцях щодо роз'яснення завдань і сутності євроатлантичної інтеграції;

дістали подальший розвиток:

- змістовне наповнення основних функцій суб'єктів громадянського суспільства щодо реалізації ними євроінтеграційної політики, що дозволяє сприймати їх як повноправних учасників інформаційної діяльності на регіональному рівні;

- визначення та обґрунтування реальних шляхів упровадження зарубіжного досвіду взаємодії держави та громадськості (пропонуються раціонально осмислені форми співпраці з міжнародними та іноземними організаціями, програмами та фондами), що сприяє регіональному соціально-економічному розвитку.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що основні рекомендації та висновки, сформульовані у дисертаційному дослідженні, можуть бути використані для підготовки нормативних та інструктивних документів у сфері зв'язків з громадськістю в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; вдосконалення відповідних навчальних програм у вищих навчальних закладах з підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців; розширення тематики наукових досліджень з державного управління, соціології, регіонального розвитку тощо.

Результати дисертаційної роботи у формі теоретико-методологічних розробок та рекомендацій впроваджені у практичній діяльності: Нововоронцовської райдержадміністрації Херсонської області (довідка про впровадження від 21 липня 2006 р. № 1-22-248), при наданні консультацій та підготовці рекомендацій практичного характеру щодо обговорення громадських ініціатив; Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (нові підходи щодо створення структурних підрозділів міністерства з метою забезпечення підтримки населенням процесів європейської та євроатлантичної інтеграції) - довідка про впровадження від 27 вересня 2007 р. № 4/15-236; Сумської облдержадміністрації (довідка про впровадження від 25 жовтня 2007 р. № 01-17/3163) - при розробці заходів щодо підвищення ефективності взаємодії органів державної влади та громадськості в процесі євроатлантичної інтеграції з використанням програм регіонального розвитку, а саме: підвищення інституційної спроможності цих програм шляхом створення нових та сприяння діяльності існуючих інституцій регіонального розвитку, заснованих на різних формах власності, організації виконання міжрегіональних інвестиційних та інноваційних проектів; Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка про впровадження від 3 червня 2009 р. № 01-11/377) - при виконанні науково-дослідних робіт з питань інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування у 2008 р.

Основні положення дисертаційного дослідження використані в навчальних процесах ліцею "Наукова зміна" - при розробці спецкурсу "Євроінтеграційна політика України" (довідка про впровадження від 9 червня 2008 р. № 26) та Асоційованої школи ЮНЕСКО Слов'янської гімназії - при розробці факультативного курсу „Європейські студії" (довідка про впровадження від 9 червня 2008 р. № 358).

Апробація результатів дослідження. Основні результати та висновки дослідження апробовані на науково-практичних конференціях за міжнародною участю „Професійна державна служба та місцеве самоврядування" (м. Харків, 2005 р.), „Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування" (м. Київ, 2007 р.), „Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід" (м. Київ, 2008 р.), „Демократичне врядування: наука, освіта, практика" (м. Київ, 2009 р.), а також на VI та VII міжнародних наукових конгресах „Державне управління та місцеве самоврядування" (м. Харків, 2006 р.; м. Харків, 2007 р.), на засіданні „круглого столу" „Формування громадянського суспільства в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення" (м. Київ, 2009 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено в 10 наукових працях, 7 з яких опубліковано у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових у галузі державного управління. Їх загальний обсяг становить 4,5 авт. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Вона викладена на 194 сторінках і містить 5 рисунків (на 3 с.), 2 таблиці (на 1 с.), 6 додатків (на 8 с.); список використаних джерел налічує 279 назв, у т.ч. 44 назви іноземною мовою (на 25 стор.).



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються мета, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, оцінюється ступінь наукової розробленості теми дисертації, висвітлюється наукова новизна й практичне значення одержаних результатів, наводяться дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі - "Теоретичне обґрунтування взаємодії органів державної влади і громадськості у сфері формування і реалізації євроінтеграційної політики держави" - досліджуються теоретичні засади політики євроатлантичної інтеграції України, розкривається сутність та визначаються напрями її реалізації, обґрунтовано необхідність вдосконалення механізмів державного управління процесами європейського розвитку на сучасному етапі.

В роботі аналізуються погляди представників різних наукових шкіл і напрямків на процеси європейської та євроатлантичної інтеграції та стан наукових досліджень регіональних аспектів реалізації зовнішньополітичного курсу України.

Взаємодія органів державної влади та інститутів громадянського суспільства займає провідне місце у західних наукових дослідженнях і політичних дискусіях. Однак в України ця проблема характеризується недостатньою увагою з боку вітчизняних дослідників. Незважаючи на численні наукові напрацювання, залишаються нерозкритими і вимагають подальшої науково-теоретичної розробки питання підвищення ролі громадянського суспільства в процесі реалізації європейської та євроатлантичної політики держави, вдосконалення системи взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства.

Настрої, що панують у суспільстві, свідчать про те, що інформаційна політика ще не дає бажаного результату і потребує подальшого вдосконалення. Питання європейського вибору України можна розглядати з точки зору термінів, засобів та умов досягнення стратегічної мети, а мету членства в Європейському Союзі та НАТО доцільно сприймати як засіб забезпечення рівня життя за європейськими стандартами та підвищення конкурентоспроможності сучасної економіки.

Доведено, що ідея європейської єдності має глибоке історичне коріння і базується на ідеологічному, геополітичному, гуманістичному та економічному підґрунті. Інститути громадянського суспільства формують альтернативну органам влади силу, яка за своїм потенціалом спроможна стимулювати європейські інтеграційні процеси. Для того щоб Україна як незалежна самостійна держава утвердилася в ролі повноправного суб'єкта міжнародних відносин, потрібно забезпечити ефективне використання внутрішніх економічних і політичних ресурсів, спрямувати зусилля нації на розбудову української державності на засадах розвитку громадянського суспільства. Лише за цих умов Україна як найбільша за територією держава у Східній Європі може стати важливим чинником процесів, які відбуваються на континенті, і не залишатися на узбіччі докорінних змін у сучасному світі.

Розвиток співпраці України з НАТО та Європейським Союзом потребує сучасних інструментів гарантування безпеки країни і підвищення добробуту громадян, здійснення судової, адміністративної й оборонної реформ, подолання корупції, дбайливого використання енергетичних ресурсів, збереження навколишнього природного середовища.

Одним з основних завдань влади щодо забезпечення підтримки населенням зовнішньополітичного курсу інтеграції України до НАТО є налагодження публічного партнерства між владою та інститутами громадянського суспільства як рівноправних суб'єктів політики європейської та євроатлантичної інтеграції. У роботі обґрунтовано шляхи посилення такого партнерства, подальших демократичних перетворень з метою усунення перешкод щодо здійснення європейських та євроатлантичних прагнень України. Значний вплив на формування позитивного ставлення українського суспільства до інтеграції країни в НАТО мають також ситуативні чинники, пов'язані з діяльністю самого Північноатлантичного альянсу та зовнішньою політикою держав-сусідів.

Членство України в євроатлантичній колективній системі безпеки має забезпечити сталий економічний і політичний розвиток на тривалу перспективу.

У другому розділі - "Громадянське суспільство та процес реалізації євроатлантичної політики України" - узагальнюються різні концепції формування громадянського суспільства та його ролі в процесі державотворення.

Обґрунтовано положення про те, що основою подальшого розвитку сучасного громадянського суспільства в Україні має стати традиційний український лібералізм та моральність, яка притаманна нашому народу. Тож громадянське суспільство в Україні має свої традиції, специфічні форми самоорганізації людей та багатий досвід демократичних перетворень. Процес формування громадянського суспільства нерозривно пов'язаний зі становленням правової держави, але інколи відбувається стихійно, без належної взаємодії його молодих інститутів. Натомість надмірне адміністративне втручання держави веде до ризику збереження недієздатної системи управління розвитком суспільства, яке тільки відносно можна назвати громадянським.

Влада сприймає громадський сектор як набридливого прохача коштів, а не як рівного партнера, що стає на заваді здійснення ефективної внутрішньої і зовнішньої політики та її складових - європейської та євроатлантичної інтеграції. З іншого боку, сукупність громадських організацій не складає в нашій державі консолідованої громадянської спільноти, що також не сприяє процесу європейської інтеграції України. Потрібно розробити та запровадити правові акти, які б стимулювали благодійництво та розвиток неурядових організацій та забезпечували раціональне використання матеріальних і фінансових ресурсів для підтримки громадських організацій на місцевому рівні.

Європейські цінності в Україні усвідомлюються, перш за все, як високий рівень життя та соціального захисту громадян. Дані соціологічних опитувань свідчать, що дві третини громадян підтримують вступ до Євросоюзу. Але на порядку дня постає важливе питання європейської ідентифікації громадян, виховання почуття національної гордості, що має велике значення для країн-членів Євросоюзу. Якщо на заході країни більшість населення ідентифікує себе як громадяни держави (43 %), то на сході, особливо в центрі країни, більшість вагається з цим визначенням, що підтверджує положення про необхідність посилення взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства в процесі реалізації європейської та євроатлантичної інтеграції України. Цього можна досягти, використовуючи диференційований підхід до інформаційного забезпечення процесів євроатлантичної інтеграції та сучасної системи зв'язків з громадськістю, яке має ґрунтуватися на адресному підході до різних соціальних груп.

Постійний конструктивний діалог щодо формування і реалізації політики євроатлантичної інтеграції України між владою та суспільством має привести до узгодження позицій та спільного вирішення проблеми консолідації українського суспільства та його трансформації в громадянське. Такий соціальний діалог неодмінно має будуватись на принципах рівноправності, паритетності та взаємоповаги відповідальних сторін. Рівноправне партнерство інститутів громадянського суспільства та органів влади - це перспективний шлях упровадження євроатлантичної політики та її підтримки громадськістю.

У третьому розділі - "Засоби удосконалення системи взаємодії органів державної влади з інститутами громадянського суспільства" - розглядаються питання комунікації органів державної влади з громадськістю, сучасний стан їхньої взаємодії та шляхи вдосконалення. Законодавство зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування інформувати громадськість про свою діяльність. Закон України "Про інформацію" гарантує громадянам безперешкодний доступ до відкритої інформації. Для налагодження інформаційної роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування існують спеціальні інформаційні служби. Виходячи з реалій сьогодення, можна стверджувати, що Україні потрібна високорозвинена система РR, яка б змогла забезпечити достатню підтримку населенням євроатлантичних прагнень керівництва країни.

При реалізації інформаційної регіональної політики слід брати до уваги ті ж самі фактори впливу на реалізацію стратегічного євроатлантичного курсу нашої держави, а саме: диференціацію населення, адресну аргументацію для окремих верств населення, специфіку регіонів, а також рівень їх соціального-економічного та політичного розвитку, переважання тієї чи іншої територіальної конфесії, особливості менталітету тощо.

У розділі проаналізовані питання, пов'язані з можливим нейтральним статусом України в контексті сучасних реалій міжнародних відносин. Такі чинники, як загроза територіальних претензій, наявність поблизу кордонів зон воєнних конфліктів, не дають підстав стверджувати, що Україна гарантує свою безпеку, з огляду на її відмову від ядерної зброї. Водночас, і позаблоковий статус не може бути для України прийнятним, оскільки не гарантує від загрози.

Подальший розвиток демократії в Україні потребує зміцнення зворотного зв'язку між органами державної влади та інститутами громадянського суспільства, активного залучення громадян до вироблення єдиної стратегії подальшого розвитку держави, розділивши тим самим спільну відповідальність за подальшу долю країни. Нинішнє переважання симпатій населення України не на користь підтримки євроатлантичної інтеграції свідчить про неефективну інформаційну політику владних структур. Саме тому структура аргументації євроатлантичного курсу України має бути до дрібниць продуманою, адресною, мати системний характер. Вступ до НАТО - це значний позитив від належності до європейської спільноти розвинених демократичних країн та отримання гарантій безпеки.

У розділі доведена необхідність посилення взаємодії органів державної влади з інститутами громадянського суспільства шляхом створення спеціально уповноваженого координаційного органа, функції якого може виконувати Міністерство регіонального розвитку та будівництва України як центральний орган виконавчої влади в сфері формування та реалізації державної політики регіонального розвитку. Сучасні позиції України щодо європейської інтеграції є закономірним явищем непослідовності і зволікання реформування суспільних відносин. Посилання на брак часу для розбудови власної державності й адаптації до умов статусу без'ядерної держави лише частково пояснюють недоліки у зовнішній політиці України. Адже інші країни Центральної та Східної Європи, які наполегливо здійснювали реформи, опинилися попереду України на шляху до європейської інтеграції.

Однією з найбільших проблем, пов'язаною з використанням потенціалу плідного функціонування органів державної влади в Україні, є їхня непрозора діяльність та закритість від громадськості, що гальмує процеси європейської та євроатлантичної інтеграції. Таким чином, взаємодія органів державної влади та інститутів громадянського суспільства в процесі реалізації євроінтеграційної політики стає визначальним фактором для досягнення порозуміння в суспільстві і згуртування всіх регіонів України навколо національної ідеї, якою може і повинна стати інтеграція до європейської спільноти.

Державна регіональна політика має міжвідомчий системний характер і здійснюється скоординованими зусиллями органів державної влади та органів місцевого самоврядування під впливом інститутів громадянського суспільства. Отже, розвиток регіональної політики передбачає порозуміння між регіонами та подолання різного сприйняття своєї ідентичності, співпрацю з інститутами громадянського суспільства для розбудови демократії.



ВИСНОВКИ

За допомогою низки наукових методів у дисертації розв'язано важливе наукове завдання й одержано нові результати з питань удосконалення засобів взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства в процесі реалізації системної євроатлантичної політики України. Вони підтверджують гіпотезу, покладену в основу дослідження, а реалізовані його мета й завдання дозволяють сформулювати такі висновки й пропозиції:

1. Аналіз наукової літератури, окремих документів, а також програмних положень громадських і політичних організацій свідчить, що взаємодія органів державної влади та суб'єктів громадянського суспільства в процесі реалізації європейської та євроатлантичної політики України, особливо на регіональному рівні, є однією з важливих проблем державного управління. Попри те, що така взаємодія посідає помітне місце у західних наукових і політичних дискусіях, вона не отримує достатньої уваги з боку українських дослідників.

2. Основна проблема недостатньої підтримки суспільством проголошеного курсу на євроатлантичну інтеграцію полягає в тому, що влада не докладає необхідних зусиль для роз'яснення змісту, наслідків і переваг від членства в ЄС та НАТО. Хоч владою і запропоновано суспільству низку концептуальних програм, проте непрозорість і непослідовність її дій, корупція, обмеженість доступу громадян до об'єктивної інформації не дозволяють забезпечити сталість демократичних процесів узагалі та реалізацію стратегічних цілей євроінтеграції.

Ставлення українського суспільства до НАТО значною мірою визначається ситуативними чинниками. Досвід подолання аналогічних проблем у країнах Східної Європи та результати соціологічних опитувань в Україні свідчать про те, що в майбутньому цей курс може бути підтриманий значною частиною українського населення, оскільки найбільше прихильників цього процесу - серед молоді, більш освіченої частини громадян, які є найліпше поінформованими про діяльність Альянсу.

3. Політику входження України до Північноатлантичного альянсу не можна штучно форсувати. Це - природний процес, який має супроводжуватись адекватним розвитком громадянського суспільства до рівня європейських стандартів. Ефективність функціонування суб'єктів громадянського суспільства визначається їх спроможністю впливати на прийняття важливих соціальних та економічних рішень. Громадянське суспільство є вагомим чинником суспільних перетворень, упорядкування суспільного життя.

4. Аналіз взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства в Україні свідчить про те, що сучасні виклики та нова архітектура міжнародних відносин поставили перед країною велику кількість задач як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, від вирішення яких залежить її майбутнє у політичній, економічній, соціокультурній сферах. Усі ці процеси вимагають по-новому подивитися на розвиток громадянського суспільства.

Негативний вплив на процеси інституціалізації громадянського суспільства справляють суб'єктивні чинники, які виникли в ході сучасних реформаторських перетворень (на рівні правлячої еліти ще має місце недооцінка самої ідеї громадянського суспільства).

5. Зарубіжний досвід свідчить, що посилення аргументації та її адресності забезпечує необхідний рівень суспільної підтримки інтеграції країни до Північноатлантичного альянсу, що потребує послідовної, виваженої політики реалізації цього курсу.

6. Одним із важливих засобів посилення процесів євроатлантичної інтеграції України є створення регіональних структурних підрозділів Міністерства регіонального розвитку та будівництва України та надання їм відповідних додаткових повноважень у сфері єдиної державної внутрішньої інформаційної політики.

Доведена доцільність створення за участі громадськості агенцій регіонального розвитку у всіх регіонах України, які мають сприяти соціально-економічному розвитку територій, співпрацювати з регіональними громадськими організаціями, покращуючи інформованість населення щодо політики держави з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

7. Складні проблеми європейської та євроатлантичної політики України потребують подальших досліджень за такими напрямами:

- визначення нормативно-правової бази розвитку європейської та євроатлантичної політики України;

- вдосконалення організаційного зміцнення зв'язків органів державної влади з інститутами громадянського суспільства;

- аналіз суперечливих моментів українського державотворення та історичного розвитку з метою відновлення європейської ідентичності;

- поглиблення досліджень регіональних особливостей та відмінностей по лінії "Схід - Захід" для досягнення консолідованого сприйняття європейської та євроатлантичної інтеграції України;

- пошук нових підходів до формування і реалізації державної політики інформування населення з питань євроатлантичної інтеграції, поглиблення взаємодії гілок державної влади з обов'язковим залученням громадських інституцій до цього процесу;

- впровадження європейських стандартів з урахуванням вітчизняних напрацювань щодо обґрунтування концептуальних засад розбудови громадянського суспільства.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Степаненко С. В. Аргументація європейської інтеграції та європейська ідентичність України / С. В. Степаненко // Вісник НАДУ. - 2007. - № 4. - С. 246-253.

2. Степаненко С. В. Фактори економічного розвитку України в контексті європейської інтеграції / С. В. Степаненко // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - 2007. - № 4 (19). - С. 47-53.

3. Степаненко С. В. Шляхи вдосконалення роз'яснювальної політики щодо проєвропейського шляху розвитку України / С. В. Степаненко // Державне будівництво: електрон. наук. вид. - 2007. - № 1. - Режим доступу: http://www.nbug.gov.ua

4. Степаненко С. В. Транскордонне співробітництво на нових східних кордонах Європейського Союзу / С. В. Степаненко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. - 2008. - № 1 (33). - С. 137-143.

5. Степаненко С. В. Аргументація євроатлантичного курсу України: "за" та "проти" / С. В. Степаненко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. - 2009. - № 1 (35). - С. 392-398.

6. Степаненко С. В. Роль інституцій громадянського суспільства в процесі реалізації євроатлантичної політики України / С. В. Степаненко // Україна-НАТО. - 2009. - № 2 (27) - С. 45-54.

7. Степаненко С. В. Проблема комунікації органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськістю / С. В. Степаненко // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - 2009. - № 2 (25). - С. 153-159.

8. Степаненко С. В. Розроблення системи взаємодії органів державної влади із суб'єктами громадянського суспільства в процесі реалізації євроінтеграційної політики України / С. В. Степаненко // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування : матер. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 31 трав. 2007 р. : У 4 т. / За заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна. - К. : Вид-во НАДУ, 2007. - Т. 4. - С. 123-125.

9. Степаненко С. В. Удосконалення системи взаємодії органів державної влади із суб'єктами громадянського суспільства на регіональному рівні / С. В. Степаненко // Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід : матер. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 30 трав. 2008 р. : У 3 т. / За заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна. - К. : Вид-во НАДУ, 2008. -Т. 3. - С. 157-159.

10. Степаненко С. В.Зовнішньоекономічна діяльність України: розвиток подій та зміни / С. В. Степаненко // Професійна державна служба та місцеве самоврядування : матер. міжвуз. наук.-практ. конф., Харків, 20 квіт. 2005 р. / Харк. нац. екон. ун-т. - Х. : Вид-во ХНЕУ, 2005. - С. 93-95.



АНОТАЦІЯ

Степаненко С. В. Взаємодія органів державної влади та інституцій громадянського суспільства в процесі реалізації євроінтеграційної політики України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 - теорія та історія державного управління. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків, 2010.

У дисертаційному дослідженні висвітлені теоретичні аспекти політики європейської інтеграції України та сформульовані практичні рекомендації щодо вдосконалення взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства в процесі її реалізації. Узагальнено зарубіжний досвід, який підтверджує, що посилення аргументації та адресність її проведення забезпечує необхідний рівень суспільної підтримки процесів євроатлантичної інтеграції.

Обґрунтовано доцільність проведення єдиної державної політики в галузі європейської та євроатлантичної інтеграції шляхом створення структурних підрозділів Міністерства регіонального розвитку та будівництва у всіх регіонах країни. Важливою складовою формування та впровадження сучасної моделі взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства має стати реалізація ефективної державної регіональної політики, яка передбачає розвиток громадянського суспільства, нейтралізацію сепаратистських тенденцій, подолання диспропорцій у розвитку регіонів та економічну стабільність.

Ефективність функціонування інститутів громадянського суспільства визначається насамперед їх спроможністю впливати на прийняття важливих для суспільства рішень, які визначають розвиток держави на тривалу перспективу і які впливають на життя багатьох поколінь. Новітній розвиток міжнародних відносин поставив перед нашою країною ряд складних питань, від успішного вирішення яких залежить становлення України як сильної незалежної держави, яка користується повагою та визнанням у сучасному світі. Та наявність низки проблем як зовнішнього, так і внутрішнього характеру стримують демократичний розвиток громадянського суспільства в Україні на шляху до повноцінної європейської та євроатлантичної інтеграції.

У роботі визначені можливі шляхи підвищення ефективності реалізації державної політики в сфері європейської та євроатлантичної інтеграції та запропоновано критерії оцінки її дієвості.

Ключові слова: теорія та історія державного управління, державне управління, державна політика європейської та євроатлантичної інтеграції, громадянське суспільство, регіональна політика, зовнішньополітичний курс, взаємодія влади і громадянського суспільства, стратегія державотворення, органи державної влади.



АННОТАЦИЯ

Степаненко С. В. Взаимодействие органов государственной власти и институций гражданского общества в процессе реализации политики европейской интеграции Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.01 - теория и история государственного управления. - Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Харьков, 2010.

В диссертации на основании изучения отечественных и зарубежных литературных источников в сфере государственного управления и европейской интеграции раскрыты теоретико-методологические основы интеграционной политики Украины. Сформулированы практические рекомендации по совершенствованию взаимодействия органов государственной власти и институтов гражданского общества в процессе реализации евроатлантической интеграции Украины. Обобщен зарубежный опыт, который подтверждает, что усиление аргументации и адресность ее проведения обеспечивает необходимый уровень общественной поддержки для полноценной евроатлантической интеграции.

Проанализирована нормативно-правовая база отношений Украины и НАТО. Их основу составляет Закон Украины "Об основах национальной безопасности" от 19.06.2003 г., Хартия про особое партнерство между Украиной и Организацией Североатлантического договора, План действий Украина-НАТО и Целевые планы. А также Решение СНБО Украины от 23.05.2002 г. "О стратегии Украины по отношению к Организации Североатлантического договора". Указом Президента Украины от 15.06.2004 г. № 648/2004 утверждена Военная доктрина Украины. Во всех вышеперечисленных документах зафиксирована цель - присоединения Украины к Организации Североатлантического договора.

Доказана необходимость проведения целостной государственной политики в сфере европейской и евроатлантической интеграции путем создания структурного подразделения Министерства регионального развития и строительства Украины во всех регионах страны.

В этой связи сделан ряд предложений практического характера которые направлены на повышение эффективности реализации государственной политики в сфере европейской и евроатлантической интеграции. Кроме того, предложены критерии оценки эффективности информирования населения о необходимости евроатлантической интеграции.

В работе главное внимание уделяется изучению развития отношений между Украиной и НАТО, которые имеют позитивную динамику. И все же решение вопроса о вступлении Украины в НАТО усложняется рядом нерешенных внутренних проблем. Изменение ситуации вокруг этой проблемы зависит от действий самой Украины, от ее способности перейти от деклараций к конкретным действиям по реализации программ демократических преобразований, а также ускорения экономических и политических реформ, проведение четкой геополитики на вхождение в европейские экономические и политические структуры.

Главная преграда на пути интеграции Украины в НАТО - низкий уровень общественной поддержки евроатлантической интеграции. Таким образом, необходимо обеспечить поддержку населением европейского пути развития, которым пошла Украина. Отношение украинского общества к НАТО в большей степени зависит от ситуативных факторов. Опыт преодоления подобных проблем в странах Восточной Европы и тенденции социального распределения говорят о том, что в будущем этот курс может быть поддержан значительной частью украинского населения. Это обусловлено тем, что больше всего сторонников этого процесса - среди молодежи, более образованной части населения, и той части граждан, которые информированы о деятельности Альянса.

Сегодня в Украине органы государственной власти предложили обществу ряд концептуальных документов развития институтов гражданского общества. Но существующие проблемы в стране, а именно: закрытость власти, коррупция, недостаточная свобода средств массовой информации, проблемность доступа граждан к информации не позволяют утверждать, что страна находиться на пути твердого демократического развития и способна реализовать стратегию стабильного эволюционного развития.

Ключевые слова: теория и история государственного управления, государственное управление, политика европейской и евроатлантической интеграции, гражданское общество, региональная политика, внешнеполитический курс, взаимодействие власти и гражданского общества, стратегия построения государства, органы государственной власти.



ANNOTATION

Stepanenko S. V. State power authorities and civil society institutions co-operation in the process of European integration policy realization in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for getting a scientific degree of Candidate of Sciences in Public Administration following for specialіty 25.00.01 - theory and history of public administration. - Kharkiv Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration attached to the Office of the President of Ukraine. - Kharkiv, 2010.

The thesis is devoted to the theoretical aspects of European integration policy in Ukraine and practical recommendations concerning the improvement of state power authorities and civil society institutions co-operation in the process of its realization. Foreign experience which confirms that amplification of argumentation and its conduction addressing provide the necessary level of public support for valuable Euro-Atlantic integration is generalized.

The expediency of conducting a single state policy in the field of European and Euro-Atlantic integration by creation of the structural subdivisions in the Ministry of Regional Development and Building in all regions of Ukraine is grounded. Realization of the effective state regional policy that foresees civil society development, separatist tendencies neutralization, imbalance overcoming in the regions development and economical stability is an important component of formation and implementation of the modern model of state power authorities and civil society institutions co-operation.

The effectiveness of the civil society institutions functioning is defined first of all by their ability to influence the decision-making process important for society that determines the perspective state development and influences the existence of many generations. The innovative international relationships development has caused a great number of difficult issues for our country the successful decision of which can lead to Ukraine`s formation as a strong independent country that is held in respect and recognition in the modern world. But the presence of the problems both of the external and internal character bounds the democratic development of the civil society of Ukraine on its way to the valuable European and Euro-Atlantic integration.

Keywords: theory and history of public administration, public administration, state policy of European and Euro-Atlantic integration, civil society, regional policy, foreign policy, power and civil society co-operation, state formation strategy, state power authorities.

Размещено на Allbest.ru