Правова статистика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правова статистика

Вступ

На відміну від інших соціальних ідей і політичних орієнтацій демократична правова держава при верховенстві правового закону і пріоритеті прав людини і громадянина практично сприйнято суспільством як майбутнє державного устрою України.

Необхідною умовою розвитку цих процесів є їх правовий супровід і забезпечення державою - єдиною на території країни політичної організації, що здійснює суверенітет, джерело якого - народ України. Але держава і право мають не тільки інструментальне значення і "самостійну цінність. Одночасно це право жити цивілізованої життям і засіб забезпечити людині відповідні свободи". До цієї мети суспільство прийде тільки через підвищення відповідальності, покладеної "на інститути державної влади", рішучі дії з економічного, політичного і соціального реформування, створення якісної "правової бази для таких дій".

Все вищесказане в особливою мірою стосується кримінально-правових наук, в тому числі і правової статистики

Предмет правової статистики та її основні галузі

Однією з таких галузей і є правова чи юридична статистика, яка відображає своїми показниками, як охороняється суспільний і державний лад, різні форми власності, як захищаються гарантовані Конституцією України права і інтереси окремих громадян і юридичних осіб. Основна мета правової статистики - облік порушень законності розглянутих органами МВС, прокуратури, суду та арбітражного суду, а також заходів щодо боротьби з цими порушеннями.

Роль правової статистики в поліпшенні діяльності зазначених органів дуже серйозна, тому що саме вона поряд з іншими джерелами дає можливість встановити, як працюють судові, слідчі, та інші адміністративні установи, як здійснюється правосуддя.

Знаючи кількість скоєних злочинів, з огляду на самих злочинців, маючи в своєму розпорядженні відомості про порушення сімейних, трудових, житлових та інших законів, про поширення кримінальних і адміністративних порушень нарізних ділянках економіки, про розмір збитків від злочинів, приймаючи до уваги результати боротьби з ними, органи юстиції одержують можливість найбільш ефективно здійснювати покладені на них завдання в справі зміцнення законності і правопорядку.

Які ж явища вивчає правова статистика, тобто що слід вважати її предметом? Правова статистика враховує роботу всіх державних органів (прокуратури, міліції, судів, виправно-трудових установ, арбітражного суду, нотаріату тощо), які здійснюють кримінально-правову, адміністративну та цивільно-правову охорону громадського і державного ладу, всіх форм власності, прав та інтересів громадян і організацій. Звідси її предметом і буде кількісна сторона тих явищ, які входять в середу діяльності зазначених органів (по-перше, злочинності та заходів по боротьбі з нею, по-друге, цивільних правопорушень, що стали об'єктом розгляду в суді, нотаріаті або арбітражному суді, і нарешті, по-третє, адміністративних порушень і заходів щодо їх запобігання з боку адміністративних органів).

Слідчо-правова статистика має на меті врахувати всі порушення законності, що розглядаються відповідними органами держави, та заходи з боротьби з цими порушеннями. Важливо підкреслити, що правова статистика аналізує лише ті злочини, адміністративні та цивільні правопорушення, які стали предметом розгляду у кримінальному, адміністративному та цивільному процесі. Таким чином, вона враховує не всі скоєні злочини, а лише ті з них, які були виявлені і з приводу яких велося розслідування і кримінальне судочинство, а також і ті, до яких застосовувалися заходи адміністративного впливу. Правова статистика вивчає також не всі виникли цивільні правопорушення (житлові, трудові, сімейні та ін),а лише ті з них, які послужили підставою для звернення до суду або арбітражного суду з цивільним позовом про примусове здійснення порушеного права, про захист охоронюваного законному інтересу, про визнання права або були підтверджені в порядку нотаріального виробництва. Те ж саме (відповідно) відноситься і до адміністративних правопорушень.

Зміст правової статистики випливає, зокрема, із завдань правосуддя України сформульованих у Законі України про судоустрій від 5.06.81 р., в Кримінальному та Цивільному кодексі, у Законі України про прокуратуру від 5.11.91р. Відповідно до цього правова статистика, застосовуючи свої специфічні методи, повинна якісно відобразити ті заходи, які здійснюють до державних органів для захисту від будь-яких посягань на суспільний і державний лад, відносини власності, на політичні, трудові,житлові та інші особисті і майнові права та інтереси громадян.

При вивченні правової статистики важливо виходити, по-перше, з тих чи інших правових порушень, які вона покликана враховувати, і, по-друге, зрізного характеру установ, які практично займають його.

Ґрунтуючись на цьому поділі, судова статистика підрозділяється на три самостійних галузі:

1) кримінально-правову, що має своїм безпосереднім об'єктом кількісну сторону злочинності та заходів щодо її попередження;

2) цивільно-правову, безпосереднім об'єктом якої є кількісна сторона цивільних правопорушень, що розглядаються судом і арбітражним судом;

3) адміністративно-правову, об'єктом якої є кількісна сторона адміністративних порушень і заходів щодо боротьби з ними.*

Таким чином, правова статистика відображає своїми показниками всі стадії кримінального, цивільного та адміністративного процесів, причому всі ці показники характеризують, з одного боку, абсолютні і відносні розміри тих чи інших правопорушень (наприклад, кримінальні), а з іншого --ефективність роботи відповідних органів (судів, наприклад) про попередження даних правопорушень.

Самостійним розділом правової статистики є статистика прокурорського нагляду, кількісно відображає багатогранної діяльності прокуратури. В даний час у всіх юридичних вузах викладається судова статистика, яка теоретично обгрунтовує практику статистичної роботи в органах МВС, прокуратури і суду. правовий статистика суд

Стосовно до кримінально-правової статистики, яка вказує два об'єкти

- Злочинність і діяльність органів, які ведуть боротьбу з нею, можна так конкретизувати завдання статистичного аналізу:

1) дати цифрову характеристику стану, рівня, структури, динаміки злочинності та діяльності правоохоронних органів по боротьбі з нею, тобто відповісти на питання, що є, яке становище справ (описова функція);

2) виявити статистичні зв'язки, залежності, співвідношення, закономірності в стан, структуру і динаміку злочинності і в діяльності правоохоронних органів. Причому це завдання треба розуміти широко і необмежуватися виявленням статистичних співвідношень і закономірностей у характеристиці самої злочинності. А оскільки на злочинність надають вплив і соціальні чинники, то необхідно виявити залежності змін до структури і динаміку злочинності від інших соціальних явищ і процесів (наприклад, від змін у структурі та динаміці населення, рівні освіти, змісту праці і кваліфікації працівників організації дозвілля і вільного часу і т.д.), тобто певною мірою з'ясувати, чому таке положення справ (пояснювальна функція);

3) визначити тенденції розвитку злочинності, скласти статистичний кримінологічний прогноз, тобто уявити хоча б приблизно, що очікується, які перспективи (прогностична функція);

4) виявити "тривожні" моменти в характеристиці злочинності, позитивні сторони і недоліки у роботі правоохоронних органів, "вузькі місця",слабкі ланки (низький рівень розкриття злочинів, тривалі терміни і низька якість розслідування і розгляд справ і т.д.), щоб на основі цих даних своєчасно прийняти рішення, розробити заходи щодо поширення позитивного досвіду та усунення недоліків, тобто підготувати дані для того, щоб вирішити, що потрібно робити, що вжити (організаторська, управлінська функція).

Таким чином, до основних завдань статистичного вивчення злочинності відносяться:а) певні стану злочинності, її рівня, структури, динаміки;б) виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів;в) вивчення особистості злочинців;г) вивчення всієї системи заходів боротьби злочинністю.

Задачі і методи аналізу кожної з підгалузі правової статистики --кримінально-правової і громадянської - мають багато спільного. І в тому і в іншому випадку метою аналізу є встановлення чинників, що формують досліджують сукупність, виявлення виявляють у ній закономірностей.

Аналіз цивільних правопорушень, як і злочинності, немислимий без застосування узагальнюючих ПОКАЗНИКІВ, різних угруповань, дослідження динамічних рядів і використання інших якісних методів.

Проте поряд із загальними моментами аналізу показників цивільно-правової статистики має в порівнянні з аналізом даних кримінальної судової статистики свою специфіку, яка зумовлена особливістю предмета дослідження. Так необхідно пам'ятати, що громадянська судова статистика включає відомості не тільки про суспільних відносинах врегульованих нормами безпосередньо цивільного права, а й про трудових, сімейних, аграрних, земельних та інших правовідносинах, що стали предметом розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. Система даних цивільної судової статистики виключає також показники, характеризують боку цивільного процесу, всі стадії судочинства і результати правоохоронної діяльності.

Базуючись на ретельно розгрупувати матеріалі, статистичний аналіз дозволяє отримати уявлення про структуру цивільних судових справ, виявити тенденцію в динаміці окремих правопорушень (зменшення або, навпаки, збільшення випадків даного правопорушення). Статистичний аналіз дозволяє також характеризувати всі стадії цивільного процесу, дає можливість судити про ефективність діяльності правозастосовних органів по боротьбі з цивільними правопорушеннями.

Всі судження про виконання судових рішень, спрямованих на відновлення порушуються прав громадян і організацій, необхідний статистичний аналіз діяльності судових виконавців

Значення правової статистики

Правова статистика відіграє істотну роль у справі боротьби з порушеннями законності, поліпшення діяльності суду, прокуратури і органів МВС. Статистичні матеріали використовуються перш за все для оперативного керівництва цих органів з метою контролю і виявлення позитивних і негативних сторін у їх діяльності. Необхідно пам'ятати, що облік в області здійснення правосуддя є одночасно і контролем над слідчої та судової практикою. Тільки за допомогою добре організованою правової статистики можна встановити, як працюють суду, прокуратура, арбітражний суд, міліція та органи, що приводять вирок у виконання. У поєднанні з іншими матеріалами статистичні показники представляють важливе джерело аналізу роботи юстиції України. Дозволяючи встановити основні тенденції у цій роботі, статистика допомагає виявити найбільш типові недоліки і вжити заходів до їх ліквідації.

Слід також мати на увазі використання матеріалів правової статистики в роботі з удосконалення законодавства. Розробка проектів законів у сфері кримінального, цивільного і адміністративного права і процесу, а також судочинства не може обійтися без цілого ряду показників, що висвітлюють поширеність конкретних видів порушень, практичні застосування чинного законодавства. Ілюструючи своїми даними практику застосування тих чи інших законів, характеризуючи рух певних порушень, правова статистика підтверджує доцільність або, навпаки, недоцільність дії в даний період конкретного закону, його ефективність. Звідси може виникнути необхідність встановлення нових форм боротьби з певними порушеннями.

Величезна роль правової, точніше кримінальної статистики у справі вивчення та попередження злочинності. Щоб діяти з будь-якими шансами на успіх, треба знати той матеріал, на який треба буде впливати.

Господарсько-правова статистика та її роль у боротьбі зі злочинністю

Економічна злочинність та інші правопорушення у сфері господарської діяльності досягли в Україні в останні роки катастрофічних розмірів. За оцінками фахівців, збитки сягають десять мільярдів доларів на рік, однак ця ЦИФРА ЛИШЕ ПЕРЕДБАЧУВАНА. Більше того, неможливо встановити навіть загальні розміри збитків від зареєстрованих правопорушень у сфері господарської діяльності з нині діючій системі їх обліку. І тут важливу роль могла б зіграти єдина господарсько-правова статистика, показники якої давали б певну і різнобічну характеристику існуючих явищ.

Сучасний рівень статистичного аналізу господарських правопорушень і злочинів не відповідає потребам боротьби з ними, особливо за період до ринкових відносин. Ця галузь правової статистики не виділена навіть в підручниках. Існуючі форми статистичного спостереження та методи вивчення кількісної сторони збитків від економічних правопорушень неадекватно відображають загальний розмір першого і поширеність останніх.

Нині існує декілька відокремлених систем обліку господарських правопорушень. Він здійснюється Міністерством статистики, міністерством юстиції та внутрішніх справ, Генеральною прокуратурою України, Вищим арбітражним судом, податковою адміністрацією, митною службою, іншими міністерствами і відомствами. Правоохоронними органами враховуються суми збитків, завданих внаслідок вчинення економічних злочинів: суми збитків за даними обвинувального висновку, суми, погашені на стадії попереднього розслідування; суми, присуджені судом до сплати. Але навіть ці збитки підлягають самостійного обліку в різних відомствах: органах внутрішніх справ, юстиції, прокуратури. Такий стан не дає можливості провести їх сумарну оцінку.

Порушення договірних зобов'язань найбільш широко враховуються статистикою арбітражного суду, яка досить тонко відображає суперечки, що виникають при укладенні та виконанні господарських договорів, питання про відповідальності за господарські правопорушення та їх профілактики. Але характер і розмір збитків в документах первинного обліку фактично не фіксується.

Відомча статистика далеко не так глибоко відображає суперечки, що виникають при укладенні та виконанні договорів, контрагентами по яких виступають організації одного і того ж відомства, а тим більше розмір шкоди, завданої внаслідок порушення зобов'язань. Не виходять за межі відомчих меж і претензійна служба юридичних відділів у народному господарстві.

У Міністерстві статистики фіксуються добровільно сплачені постачальниками штрафні санкції, які дають можливість більш тонко реєструвати всі випадки невиконання господарських договорів, судити про ефективності претензій. Однак ці відомості залишаються в стінах

Міністерства, що виключає можливість аналізу рівня і динаміки сум, добровільно сплачених контрагентами, винними у порушенні зобов'язань.

Таким чином, кожне відомство за допомогою своїх програм спостереження вивчає господарські правопорушення тільки з якогось одного боку.

Державного органу, який би узагальнював, а тим більше аналізував всю інформацію про збитки від вчинення економічних злочинів та інших правопорушень у сфері господарювання і порушення договірної дисципліни, немає. Відсутні і єдині, науково обгрунтовані програми такого спостереження.

Єдину систему обліку та звітності правоохоронних органів, арбітражного суду, податкової адміністрації, митної служби можна було б створити шляхом об'єднання існуючих програм спостереження в одне ціле.

Вона повинна включати також відомості про збитки у господарстві, завданих розкраданнями, випуском недоброякісної продукції, порушеннями договірної дисципліни і т.д. Зрозуміло, що статистична звітність не може охопити всі підстави господарських спорів, але дані про заподіяні збитки повинні бути відображені в документах первинного обліку.

Господарсько-правова статистика не може не охоплювати і зовнішньоекономічну діяльність підприємств та господарських об'єднань.

Результати експортно-імпортних операцій впливає на формування фондів економічного стимулювання і валютних відрахувань. Підприємства часто залишають виручку у валюті за кордоном. Тому необхідність підлягає обліку і контролю в цьому питанні не викликає сумнівів. Показники порушень українськими підприємствами зовнішньоторговельних договорів із зазначенням їх підставі видів повинні бути більш обґрунтованими і ширше фіксуватися господарсько-правової статистикою, ніж це має місце нині.

Звичайно, далеко не всі можливі показники необхідно включати в господарсько-правову статистику, а тільки ті, які характеризують саме господарські правопорушення і розмір збитків, завданих суб'єкту господарської діяльності або державі. Звітність арбітражного суду, правоохоронних та деяких інших органів дає певне уявлення про розмір завданих правопорушеннями збитків, але у зв'язку з відомчої розділеному, неузгодженістю показників порівняльний аналіз у різних галузях економіки неможливе. Немає можливості провести такий аналіз, виявити причини та умови цих правопорушень і за окремими регіонами.

Таким чином, відомчий принцип організації господарсько-правової статистики не дає можливості проводити комплексний аналіз господарських правопорушень і не дозволяє повною мірою використовувати цей дієвий, ефективний спосіб зміцнення законності в господарських відносинах.

Більша підвищення якості господарсько-правової статистики має базуватися на чіткому розмежуванні її функцій і завдань з функціями і завданнями економічної статистики. Система даних останньої характеризує економічну, фінансову, виробничу діяльність суб'єктів господарювання. А господарсько-правова статистика повинна відтворювати рівень дотримання законності і правопорядку в сфері господарської діяльності. Вона має не стільки економічний характер, скільки контролюючий, тобто дає можливість суспільству і державним органам контролювати якісні наслідки деяких економічних процесів і своєчасно приймати рішення щодо їх усунення.

На думку А. Кальмана, глибокий і всебічний облік усіх факторів економічної злочинності, а також інших правопорушень у різних галузях господарювання (за якими, як показують наукові дослідження, теж ховаються економічні злочини) можливий тільки на основі єдиної централізованого господарсько-правової статистики. Тому Міністерство статистики України повинно було б розробити єдині бланки первинного обліку та звітності з цих правопорушень, обов'язкові для всіх правоохоронних, контролюючих органів та суб'єктів господарської діяльності. Це дає можливість органам влади і управління більше оперативно і ефективно проводити роботу з профілактики таких правопорушень і виявляти фактори, які їх визначають. Зазвичай, у повному обсязі це завдання може бути вирішене тільки за допомогою машинної обробки первинних документів статистичної звітності, а таку можливість має в повному обсязі тільки Мінстат.*

Але цілковита статистична звітність не виключає необхідності проведення спеціально організованих досліджень, які дають можливість поглиблювати і доповнювати звичайну статистичну інформацію. Для організації полномерних соціологічних і статистичних досліджень економічних підприємств та правопорушень, вказує А. Кальман, доцільно створити при Міністерстві статистики науково-дослідну лабораторію (групу),залучити до роботи в ній фахівців різного профілю - юристів, економістів, фінансистів, соціологів.

У всіх розвинених країнах розмір збитків від економічних правопорушенням та їх причини ретельно вивчаються і аналізуються як на урядовому рівні, так і в наукових установах. Ми ж поки що не можемо навіть приблизно підрахувати, скільки втрачає держава від цих правопорушень.

Організація єдиної централізованої системи господарсько-правової статистики в Україні дала б можливість виявити найбільш уразливі місця в правовому регулюванні, економічному обороті і економіці країни в цілому, сприяла б запобіганню господарських правопорушень і злочинів.

Висновок

Незважаючи на те, що правотворчий підхід до висновків і результатами статистичних досліджень в російському і в українському законодавстві дещо відрізняються один від одного, але ці відмінності не настільки істотні і до того ж по ряду об'єктивних і суб'єктивних причин російська правотворча думка трохи випереджає українську, що дає нашим законодавцям використовувати позитивний досвід накопичений російськими юристами після прийняття тих чи інших нормативних актів, і уникати помилок, обов'язково зустрічаються на такому тернистому шляху як правотворчість.

Використовуючи позитивний досвід не тільки Росії, але й інших розвинених держав, з огляду на національні й історичні особливості нашого народу

Україна стане демократичною та правовою державою, яка займе своє гідне місце серед розвинених демократичних держав.

Список використаних джерел

1. Блувштейн Ю.В. Особистість злочинця як предмет криміналістичного дослідження. В сб: "Питання боротьби зі злочинністю", вип.13. М: Юридична література, 1971.

2. Кальман А. Господарсько-правова система - засіб запобігання економічних правопорушень. Право України, 1995, N 1.

3. Правовая статистика. Учебник под редакцией Осетрова И.А., М.: Юрид. лит., 1980.

4. Правовая статистика. Підручник під редакцією Яковлєвої З.Г. М.: Юрид. лит., 1986

5. Кузьмічесва С.К., Саламаха Г.І. Статистика. Учебное пособие в 2-хчастинах. Частина 1-а. Горький. ВШ МВС СРСР, 1979.

Размещено на Allbest.ru