Загальна характеристика Морської Арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика Морської Арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України

Вступ

Арбітражі можуть бути постійними або створюватись для конкретного випадку (ad hoc). Існує думка, що третейське судочинство виникло раніше, ніж державне правосуддя. Третейські суди існували ще у стародавньому Римі. Спочатку їх рішення не виконувалися засобами державного примусу. Сторони в арбітражній угоді самостійно передбачали заходи стягнення та інші способи, що забезпечували виконання арбітражних рішень. Імператор Східної Римської імперії (Візантії) Юстиніан (VI ст. н. е.) уперше в юриспруденції надав рішенням третейських судів силу, еквівалентну рішенням державних судів [14, 608]. Для розвитку комерційного арбітражу епоха феодалізму не була сприятливою, тому що феодал мав абсолютну владу над підлеглими. Інтерес до створення міжнародного комерційного арбітражу з'явився на межі XVIII--XIX ст. У 1905 р. було створено Конгрес торговельних палат. На його засіданні, що відбулось у 1912 р. у Бостоні (США), було схвалено резолюцію про необхідність створення міжнародно-правових норм для розв'язання міжнародних комерційних спорів. У Парижі (Франція) 10 червня 1914 р. було створено Міжнародну торговельну палату, що позитивно позначилось на розвитку міжнародного комерційного арбітражу. Найважливішими міжнародно-правовими актами з міжнародного комерційного арбітражу є Женевський протокол про арбітражні застереження (1923 р.). Це перший міжнародний акт конвенційного характеру у сфері міжнародного комерційного арбітражу. Держави-учасниці зобов'язалися визнавати чинність третейської угоди. А також Женевська конвенція про виконання іноземних арбітражних рішень (1923 р.). Женевський протокол передбачав можливість виконання рішень, виданих арбітражними судами лише на території тієї держави, де такі рішення було прийнято. Цією конвенцію передбачається можливість виконання рішень і на території інших держав.Термін "арбітраж" (арбітражний суд, арбітражний процес, арбітражні процедури) загальновизнаний і повсюдно використовується, але однозначного його тлумачення немає. В Україні до останнього часу цей термін застосовувався для позначення судових органів різної правової природи: судів, які належать до державної судової системи, та приватних (недержавних) судів. І тільки нещодавно з перейменуванням так званих арбітражних судів України на "господарські" ця ситуація змінилася. Деяка невизначеність виникає через позначення арбітражного суду терміном "третейський суд". Річ у тім, що в міжнародному публічному праві під третейським судом часто розуміють відому людству з часів Давньої Греції та Давнього Риму форму мирного урегулювання міждержавних конфліктів як альтернативу їх військовому вирішенню. Іноді термін "третейський суд" вживається в значенні форми і засобу врегулювання між сторонами не правових, а "технічних" питань, пов'язаних з виконанням цивільно-правових угод. Такий суд характеризувався як "квазітретейський суд", оскільки його рішення не підлягають виконанню в порядку, встановленому для виконання рішень з правових спорів.

Це рішення спору на підставі експертної оцінки. Терміном "третейський" нині часто позначають також суд, який на підставі угоди сторін розглядає правові спори, підвідомчі, за відсутності такої угоди, державним судам. Саме тому третейський розгляд справ називають також "альтернативною" (стосовно державних судів) формою розгляду спорів. Таким чином, у вітчизняному законодавстві та в науковій літературі терміни "арбітражний" та "третейський" в застосуванні до суду є синонімами, що можуть використовуватися як взаємозамінювані. Визнання арбітражного суду національним або міжнародним залежить від того, чи належить йому право розгляду спорів з іноземним елементом (сторони, предмет позову, факти, з яких правовідносини виникли). Арбітраж (третейський суд) зарекомендував себе, як метод, що широко застосовується для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі, і необхідності комплексного врегулювання міжнародного комерційного арбітражу в законодавчому порядку; враховує положення про такий арбітраж, які є в міжнародних договорах України, а також в типовому законі, прийнятому в 1985 році Комісією ООН з права міжнародної торгівлі і схваленому Генеральною Асамблеєю ООН для можливого використання державами у своєму законодавстві. Законом України «Про Торгово-Промислові Палати» (Ст.11 від 05.03.98) передбачено право торгово-промислових палат створювати за ініціативою учасників спору третейські суди, галузеві або територіальні комітети (ради) підприємців, цільові секції фахівців-консультантів. арбітражний угода торговий палата

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" до міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін можуть передаватися спори, пов'язані з договірними та іншими цивільно-правовим відносинами, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін розташоване за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями та міжнародних об'єднань і організацій, створених на території України, між собою, між їх учасниками й з іншими суб'єктами права України. У цій роботі дана характеристика Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

1. Морська Арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України: поняття, мета, організаційна структура

Морська арбітражна комісія є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України “Про міжнародний комерційний Арбітраж” від 24 лютого 1994 року, Положенням про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій Палаті України і Регламентом. Торгово-промислова палата України затверджує Регламент Морської арбітражної комісії, порядок обчислювання арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів та інших витрат Комісії, сприяє її діяльності. Майнові спори, що виникають у зв'язку з договором або іншими цивільно-правовими відносинами, пов'язаними з торговельним мореплавством і віднесеними до компетенції Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (Морська арбітражна комісія), розглядаються цією комісією за наявності згоди сторін. Майновий спір, пов'язаний з торговельним мореплавством, в якому бере участь іноземна юридична або фізична особа, може бути за згодою сторін передано на розгляд іноземного суду або арбітражу. Морська арбітражна комісія приймає до розгляду спори за наявності угоди між сторонами про передачу їх на її вирішення. Комісія приймає до розгляду також спори, що їх сторони зобов'язані передати на її вирішення в силу міжнародних договорів. Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України має печатку із своїм найменуванням українською та англійською мовами із зображенням якоря та терезів правосуддя. Мети і задачі Морської Арбітражної Комісії при ТПП організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, вирішення спорів, координація їхніх взаємин з державою в особі його органів;участь в організації в Україні і за границею професійного навчання і стажування фахівців - громадян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробці і реалізації державних і міждержавних програм у цій області.

Організація морської арбітражної комісії

Морська арбітражна комісія складається з голови, двох його заступни-ків, арбітрів та відповідального секретаря. Має Президію, членами якої є голова Морської арбітражної комісії та його заступники.

Голова Морської арбітражної комісії є одночасно й головою Президії. Два члени Президії утворюють кворум. Рішення Президії приймається більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос голови Президії є вирішальним. Голова Морської арбітражної комісії та його заступники призначаються

Президією Торгово-промислової палати України строком на 4 роки. Голова Морської арбітражної комісії організує діяльність комісії, виконує функції, які передбачені цим Регламентом, представляє Морську арбітражну комісію в її стосунках в Україні і за кордоном. В період відсутності голови Морської арбітражної комісії його функції виконує за призначенням голови Морської арбітражної комісії один із його заступників. Функції заступників голови Морської арбітражної комісії визначаються головою Морської арбітражної комісії. Арбітрами можуть бути особи, призначені сторонами за умови дотримання цього Регламенту, або особи, призначені Президентом Торгово-промислової палати України. Президія Торгово-промислової палати України затверджує Рекомендаційний список арбітрів, до якого можуть бути включені як громадяни України, так і громадяни інших держав та особи без громадянства. В списку вказується ім'я та прізвище арбітра, його громадянство та постійне місце проживання, освіта, спеціальність, вчений ступінь (звання), посада та інші відомості за рішенням Президії Морської арбітражної комісії.

Арбітри незалежні, об'єктивні і неупереджені при виконанні своїх обов'язків. Вони не можуть бути представниками сторін.

Відповідальний секретар Морської арбітражної комісії призначається Президентом Торгово-промислової палати України за поданням Президії Морської арбітражної комісії.Відповідальний секретар організує діловодство і виконує інші передбачені Регламентом функції. Арбітри, Президія та відповідальний секретар Морської арбітражної комісії зобов'язані отримуватись конфіденційності щодо спорів, які розглядаються в Морській арбітражній комісії.

2. Функції МАК при ТППУ

Морська арбітражна комісія вирішує спори, які випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають із торгового мореплавства незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб'єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права. Зокрема, Морська арбітражна комісія вирішує спори щодо:

1) фрахтування суден, морського перевезення вантажів, а також перевезення вантажів у змішаному плаванні (ріка--море);

2) морського буксирування суден та інших плавучих засобів;

3) морського страхування і перестрахування;

4) пов'язаних з купівлею-продажем, заставою та ремонтом морських суден та інших плавучих засобів;

5) з лоцманської та льодової проводки, агентського та іншого обслуговуван-ня морських суден, а також суден внутрішнього плавання, оскільки відповідні операції пов'язані з плаванням таких суден морськими шляхами;

6) пов'язаних з використанням суден для здійснення наукових досліджень, видобування корисних копалин, гідротехнічних та інших робіт;

7) щодо рятування морських суден або морським судном судна внутрішнього плавання, а також щодо рятування в морських водах судном внутрішнього плавання іншого судна внутрішнього плавання;

8) пов'язаних з підніманням затонулих у морі суден та іншого майна;

9) пов'язаних із зіткненням морських суден, морського судна і судна внутрішнього плавання, суден внутрішнього плавання у морських водах, а також із заподіянням судном пошкоджень портовим спорудам, засобам навігаційної обстановки та іншим об'єктам;

10) зв'язаних із заподіянням пошкоджень рибальським сітям і іншим знаряддям ловлення, а також з іншим заподіянням шкоди під час здійснення морського рибного промислу.

Морська арбітражна комісія вирішує також спори, що виникають у зв'язку з плаванням морських суден і суден внутрішнього плавання по міжнародних ріках, у випадках, вказаних вище, а також спори, зв'язані із здійсненням суднами внутрішнього плавання закордонних перевезень.

Спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України. Згідно Закону «Про комерційний арбітраж» Розд.IV Ст16. Третейський суд має право виносити постанови про свою компетенцію самостійно, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди. З цією метою арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору. Винесення третейським судом рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження. Заява про те, що третейський суд перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена, як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлено в ході арбітражного розгляду. МАК при ТПП може в будь-якому з цих випадків прийняти заяву, зроблену пізніше, якщо він визнає затримку виправданою.

Якщо третейський суд винесе постанову з питання попереднього характеру, що він має компетенцію, будь-яка сторона може протягом 30 днів після отримання повідомлення про цю постанову просити орган, зазначений в статті 6, прийняти рішення з цього питання; таке рішення не підлягає ніякому оскарженню; поки таке прохання чекає на своє вирішення, третейський суд може продовжувати розгляд та прийняти арбітражне рішення. Повноваження третейського суду давати розпорядження про вжиття забезпечувальни заходів. Якщо сторони не домовились про інше, третейський суд може на прохання будь-якої сторони розпорядитися про вжиття якою-небудь стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними. Третейський суд може зажадати від будь-якої сторони надати належне забезпечення у зв'язку з такими заходами. Питання про компетенцію Морської арбітражної комісії в кожній конкретній справі вирішує голова Морської арбітражної комісії. У випадку, коли Морська арбітражна комісія винесе постанову як з питання попереднього характеру, що вона має компетенцію, будь-яка сторона може протягом 30 днів після одержання цієї постанови оспорити її шляхом звернення з клопотанням про її відміну до Київського міського суду, рішення якого з цього питання не підлягає оскарженню; поки таке прохання чекає на своє вирішення, Морська арбітражна комісія може продовжити розгляд та прийняти арбітражне рішення.

АРБІТРАЖНА УГОДА

Морська арбітражна комісія приймає до розгляду спори при наявності письмової угоди (домовленості) між сторонами про передачу їй всіх або певних спорів, які виникають чи можуть виникнути між сторонами у зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди. Вона укладається в письмовій формі і вважається укладеною, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телефаксу, телеграфу або з використанням інших засобів зв'язку, що забезпечують її фіксацію, а також шляхом обміну позовною заявою і відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність арбітражної угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в договорі на документ, який містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, якщо договір укладено в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане арбітражне застереження частиною договору. Арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору.

Арбітражна угода -- необхідність, зміст, дійсність. В основних багатосторонніх конвенціях з питань арбітражу, вироблених під егідою ООН (Нью-Йоркській конвенції про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р. та Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р.) під арбітражною угодою розуміють як застереження в письмовому договорі, так і окрему угоду, підписану сторонами, що міститься в обміні листами, телеграмами тощо. Ці конвенції встановлюють незалежно від закону, що застосовується до основного контракту, спеціальні колізійні правила для визначення дійсності арбітражної угоди. Особливістю укладеної арбітражної угоди є те, що вона обов'язкова для сторін, і ухилитися від передання суперечки до арбітражу вони не можуть. Звичайний суд, як правило, не вправі ні скасувати арбітражну угоду, ні переглянути за суттю рішення арбітражу.

Зважаючи на те, що арбітражна угода за своєю суттю є договором, вона повинна відповідати загальним вимогам до договорів.

Винесення Морською арбітражною комісією рішення про недійсність договору не означає недійсність арбітражного застереження. Морська арбітражна комісія приймає до розгляду спори, віднесені до її компетенції міжнародними договорами та угодами. Заява про відсутність у Морської арбітражної комісії компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що Морська арбітражна комісія перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена відразу ж, як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлено в ході арбітражного розгляду. Морська арбітражна комісія може в будь-якому з цих випадків прийняти заяву, зроблену пізніше, якщо визнає затримку виправданою. Якщо сторони не домовились про інше, Морська арбітражна комісія може на прохання будь-якої сторони розпорядитися про вжиття якою-небудь стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які вона вважає необхідними. Морська арбітражна комісія може зажадати від будь-якої сторони надати належне забезпечення у зв'язку з такими заходами.Звернення сторони до державного суду до або під час арбітражного розгляду з проханням про вжиття забезпечувальних заходів та винесення судом постанови про вжиття таких заходів не є несумісним з арбітражною угодою.

При призначенні арбітра орган зважає на будь-які вимоги, що ставляться до кваліфікації арбітра угодою сторін, і такі міркування, які можуть забезпечити призначення незалежного і неупередженого арбітра, а в разі призначення одноособового або третього арбітра бере також до уваги бажаністьпризначення арбітром особи іншого громадянства, ніж громадянство, до якого належать сторони.

Склад морської арбітражної комісії, який розглядає справу. Сторони можуть за власним розсудом визначати кількість арбітрів, в тому числі одного. Якщо немає згоди сторін про кількість арбітрів, призначаються три арбітри. Арбітр чи арбітри, які розглядають справу, незалежно від їх кількості іменуються під час розгляду справи складом Морської арбітражної комісії. Сторони можуть за власним розсудом узгодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів за умови дотримання положень Регламенту Морської арбітражної комісії при ТПП України. У разі відсутності такої угоди:

при арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра і двоє призначених таким чином арбітрів призначають третього арбітра -- голову складу Морської арбітражної комісії в даній справі; якщо сторона не призначить арбітра протягом 30 днів після одержання повідомлення про це Морської арбітражної комісії або якщо два арбітри протягом 30 днів з моменту їх призначення не домовляться про призначення третього арбітра, арбітр згідно з п. 3 ст. 11 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” призначається Президентом Торгово-промислової палати України;

при арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторони не домовились про призначення арбітра, арбітр згідно з п. 3 ст. 11 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” призначається Президентом Торгово-промислової палати України.

Якщо під час процедури призначення, узгодженої сторонами: одна із сторін не дотримується цієї процедури; або сторони або два арбітри не можуть досягти згоди згідно з такою процедурою; або третя особа, включаючи установу, не виконує яку-небудь функцію, покладену на неї згідно з такою процедурою, будь-яка сторона може просити Президента Торгово-промислової палати України вжити необхідних заходів, якщо тільки угода про процедуру призначення не передбачає інших способів забезпечення призначення.При призначенні арбітра Президентом Торгово-промислової палати України враховуються будь-які вимоги, що ставляться до кваліфікації арбітра угодою сторін, і такі міркування, які можуть забезпечити призначення незалежного і неупередженого арбітра, а в разі призначення одноособового арбітра чи голови складу Морської арбітражної комісії береться також до уваги бажаність призначення арбітром особи іншого громадянства, ніж громадянство, до якого належать сторони. Постанови Президента Торгово-промислової палати України, що приймаються згідно з ст. 3.3, 3.5 «Регламенту МАК при ТПП України», оскарженню не підлягають.

Відвід арбітру може бути заявлено тільки в тому разі, якщо існують обставини, що викликають обгрунтовані сумніви щодо його неупередженості або незалежності, або якщо він не має кваліфікації, обумовленої угодою сторін. Сторона може заявити відвід арбітру, якого вона призначила або у призначенні якого вона брала участь, лише з причин, які стали їй відомі після його призначення. Я кщо процедура відводу таки відбувається,сторони можуть на свій розсуд домовитися про процедуру відводу арбітра за умови підтримання чинних правил,в разі відсутності такої домовленості сторона, що має намір заявити відвід арбітру, протягом 15 днів після того, як їй стало відомо про сформування третейського суду або про будь-які обставини, що суперечать неупередженості арбітра, повинна в письмовій формі повідомити третейський суд про мотиви відводу. Якщо арбітр, якому заявлено відвід, сам не відмовляється від посади або інша сторона не погоджується з відводом, питання про відвід вирішується третейським судом.

Припинення мандата арбітра відбувається, коли арбітр юридично або фактично виявляється неспроможним виконувати свої функції або невиправдано довго не виконує їх з інших причин, його мандат втрачає чинність, якщо арбітр бере самовідвід або сторони домовляються про припинення мандата. В інших випадках, якщо зберігаються розбіжності щодо будь-якої з таких підстав, будь-яка сторона може звернутися з проханням вирішити питання про припинення дії мандата; таке рішення не підлягає ніякому оскарженню.

3. Арбітражне провадження та виконання арбітражних рішень

В ході арбітражного провадження до сторін має бути рівне ставлення і кожній стороні повинні бути надані всі можливості для викладення своєї позиції. Згідно положень Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” сторони можуть на свій розсуд домовитися про процедуру розгляду справи Морською арбітражною комісією. В разі відсутності такої угоди Морська арбітражна комісія може з дотриманням положень Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” вести арбітражний розгляд таким чином, який вона вважає за належний. Повноваження, надані Морській арбітражній комісії, включають повноваження на визначення допустимості та належності будь-якого доказу. Місцезнаходженням Морської арбітражної комісії і місцем проведення її засідань по розгляду справ є місто Київ.Сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. В разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається Морською арбітражною комісією з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін. Морська арбітражна комісія може, якщо сторони не домовились про інше, зібратися в іншому місці, яке вона вважає належним для проведення консультацій між арбітрами, заслуховування свідків, експертів чи представників сторін або для огляду товарів, іншого майна чи документів. Арбітражний розгляд ведеться українською чи російською мовою.Сторони можуть на свій розсуд домовитись про мову чи мови, які використовуватимуться під час арбітражного розгляду.В разі відсутності такої домовленості Морська арбітражна комісія визначає мову чи мови, які використовуватимуться під час розгляду. Така домовленість або визначення, якщо в них не застережено інше, стосуються будь-якої письмової заяви сторони, будь-якого слухання справи та будь-якого арбітражного рішення, постанови чи іншого повідомлення Морської арбітражної комісії. Морська арбітражна комісія може дати розпорядження про те, щоб будь-які заяви та документальні докази супроводжувались перекладом на мову або мови, про які домовились сторони, або які визначені Морською арбітражною комісією. Строк арбітражного розгляду справи не повинен перевищувати 6 місяців з дня одержання Морською арбітражною комісією належно оформленого позову і суми арбітражного збору.

Президія за мотивованим зверненням складу Морської арбітражної комісії чи однієї із сторін має право продовжити цей строк. Усі документи, що стосуються арбітражного розгляду, повинні бути подані сторонами у такій кількості примірників, щоб кожна з них мала по одному примірнику, а Морська арбітражна комісія -- не менше одного примірника. Секретаріат Морської арбітражної комісії забезпечує своєчасне направлення сторонам усіх документів у справі. Вони направляються за адресою, вказаною сторонами.

Позовна заява, відзив на позов, повістка, арбітражне рішення, постанова та ухвала направляються стороні лише рекомендованим листом або вручаються особисто під розписку.Всі інші документи і повідомлення можуть бути направлені звичайним листом, по телефаксу, телеграфу.

Порядок обчислення арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів і інших витрат Морської арбітражної комісії затверджує Торгово-промислова палата України. Визначення та розподіл арбітражного збору та відшкодування витрат Морської арбітражної комісії здійснюються відповідно до Положення про арбітражні збори і витрати, яке є складовою частиною цього Регламенту (додаток). Порушення порядку та строку сплати арбітражного збору і відшкодування витрат Морської арбітражної комісії може призвести до зупинення або припинення арбітражного розгляду. Постанова про зупинення або припинення арбітражного розгляду у справі у таких випадках виноситься головою Президії Морської арбітражної комісії.

Протягом строку, погодженого сторонами або визначеного МАК при ТПП, позивач повинен заявити про обставини, що підтверджують його позовні вимоги, про питання, що підлягають вирішенню, та про зміст своїх позовних вимог, а відповідач повинен заявити свої заперечення з цих причин, якщо тільки сторони не домовилися про інше щодо необхідних реквізитів таких заяв. Сторони можуть подати разом із своїми заявами всі документи, які вони вважають такими, що мають відношення до справи, або можуть зробити посилання на документи або інші докази, які вони представлять надалі. Якщо сторони не домовились про інше, в ході арбітражного розгляду будь-яка сторона може змінити або доповнити свої позовні вимоги або заперечення щодо позову, якщо тільки третейський суд не визнає недоцільним дозволити таку зміну або доповнення з урахуванням допущеної затримки.

Попередню підготовку справи до розгляду здійснює відповідальний секретар відповідно Склад Морської арбітражної комісії перевіряє стан підготовки справи до розгляду і, якщо визнає за необхідне, вживає додаткових заходів по підготовці справи, зокрема вимагає від сторін письмові пояснення, докази та інші додаткові документи. Про час і місце проведення засідання і його персональний склад сторони сповіщаються відповідальним секретарем за 30 днів до моменту проведення такого засідання.Цей строк за угодою сторін може бути скорочено або продовжено.

За умови дотримання будь-якої іншої угоди сторін склад Морської арбітражної комісії приймає рішення про те, чи проводити усне слухання справи для подання доказів або для усних дебатів, чи здійснювати розгляд тільки на основі документів та інших матеріалів. Проте, крім того випадку, коли сторони домовились не проводити усного слухання, Морська арбітражна комісія повинна провести таке слухання на відповідній стадії розгляду, якщо про це просить будь-яка із сторін.Сторонам заздалегідь має бути направлене повідомлення про будь-яке засідання складу Морської арбітражної комісії, що проводиться з метою огляду товарів, іншого майна чи документів.Всі заяви, документи чи інша інформація, подані однією із сторін складу Морської арбітражної комісії, повинні бути передані іншій стороні. Сторонам повинні також передаватись висновки експертів чи інші документи та докази, на яких може грунтуватися рішення складу Морської арбітражної комісії.Сторони можуть вести свої справи в Морській арбітражній комісії і брати участь в арбітражному розгляді як безпосередньо, так і через належним чином уповноважених представників.Посилання на поважні причини:

1)позивач не подає свою позовну заяву, як це вимагається, - склад Морської арбітражній комісії припиняє розгляд.

2) відповідач не подає своїх заперечень щодо позову відповідно до цього, -- склад Морської арбітражної комісії продовжує розгляд справи, невважаючи таке неподання заперечень визнанням позову;

3) будь-яка сторона не з'являється на розгляд справи або не подає документальних доказів -- склад Морської арбітражної комісії може продовжити розгляд та винести рішення за наявними в справі матеріалами.

Морська арбітражна комісія може відкласти розгляд справи:

а) у випадку необхідності витребувати нові докази;

б) у зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача і відсутністю в справі підтвердження про вручення йому повідомлення про день арбітражного розгляду справи,

в) у випадку відхилення клопотання про відвід арбітра і звернення сторони, яка заявила таке клопотання, до Президента Торгово-промислової палати України відповідно до ст. 3.11 «Регламенту МАК при ТПП.»

Розгляд справи може бути відкладено і за наявності інших обставин, що перешкоджають, на думку суду, вирішенню спору в даному засіданні.Відкладаючи розгляд справи, Морська арбітражна комісія виносить мотивовану ухвалу. Якщо сторони не домовились про інше, Морська арбітражна комісія:

а) може призначити одного чи кількох експертів для роз'яснення конкретних питань, які визначаються складом Морської арбітражної комісії;

б) може зажадати від сторін надання експерту будь-якої інформації, що стосується справи, або пред'явлення для огляду чи надання можливості огляду будь-яких документів, товарів чи іншого майна, що має відношення до справи.

В разі відсутності домовленості про інше експерт на прохання сторони або якщо склад Морської арбітражної комісії вважає це за необхідне, повинен після подання свого усного чи письмового висновку взяти участь у розгляді справи, де сторонам надається можливість ставити йому запитання і представляти свідків-експертів для свідчення у спірних питаннях.

Морська арбітражна комісія вирішує спір згідно з такими нормами права, які сторони обрали як такі, що застосовуватимуться до суті спору. Будь-яка вказівка на право або системи права тієї чи іншої держави, якщо в ній не висловлено іншого наміру, повинна тлумачитись як така, що безпосередньо відсилає до матеріального права цієї держави, а не до її колізійних норм.

В разі відсутності будь-якої вказівки сторін Морська арбітражна комісія застосовує право, визначене згідно з колізійними нормами, які вона вважає за необхідне застосувати.Склад Морської арбітражної комісії приймає рішення “по справедливості” або як “дружній посередник” лише в тому випадку, коли сторони прямо уповноважили його на це.У всіх випадках склад Морської арбітражної комісії приймає рішення згідно з умовами угоди, міжнародних конвенцій і з врахуванням торгових звичаїв, що стосуються даної угоди.Арбітражний розгляд завершується остаточним арбітражним рішенням чи постановою Морської арбітражної комісії про припинення арбітражного розгляду.При арбітражному розгляді справи колегіальним складом арбітрів будь-яке рішення Морської арбітражної комісії, якщо сторони не домовились про інше, повинно бути винесено більшістю арбітрів. Проте питання процедури можуть вирішуватись головою складу Морської арбітражної комісії, якщо його уповноважать на це сторони або всі члени складу Морської арбітражної комісії.Арбітражне рішення повинно бути винесено в письмовій формі та під-писано одноособовим арбітром або арбітрами. При колегіальному арбітражному розгляді достатньо наявності підписів більшості членів складу Морської арбітражної комісії за умови зазначення причини відсутності інших підписів. В арбітражному рішенні повинні бути зазначені мотиви, на яких воно грунтується, висновок про задоволення чи відхилення позовних вимог, сума ар-бітражного збору і витрат в справі, їх розподіл між сторонами.В арбітражному рішенні повинні бути зазначені його дата та місце засідання Морської арбітражної комісії. Якщо в ході арбітражного розгляду сторони врегулюють спірні питання, склад Морської арбітражної комісії припиняє розгляд справи і, на прохання сторін, за умови відсутності заперечень з його боку, фіксує це врегулювання у вигляді арбітражного рішення на узгоджених умовах.

Арбітражне рішення на узгоджених умовах має бути винесено згідно з п. 6-9 ст. 8 Регламенту і повинно містити вказівку на те, що воно є арбітражним рішенням. Таке рішення має ту ж силу і підлягає виконанню так само, як і будь-яке інше арбітражне рішення щодо суті спору.Склад Морської арбітражної комісії виносить постанову про припинення арбітражного розгляду у випадках, коли:

а) позивач відмовляється від своїх вимог; якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду справи і Морська арбітражна комісія не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору;

б) сторони домовляються про припинення розгляду;

в) склад Морської арбітражної комісії визнає, що продовження розгляду стало з якихось причин непотрібним чи неможливим, в тому числі, коли позивач порушив порядок сплати арбітражного збору.

Прийняте рішення по суті спору або постанова про припинення провадження у справі оголошується в арбітражному засіданні після закінчення розгляду справи. Склад Морської арбітражної комісії має право оголосити тільки резолютивну частину рішення.Протягом 10 днів з моменту прийняття рішення сторонам надсилається у письмовій формі мотивоване рішення, підписане арбітрами у відповідності з пунктом 7 цієї статті. Голова Морської арбітражної комісії має право у виняткових випадках в разі необхідності продовжити цей строк, але не більш як на 10 днів.

Дія повноважень складу Морської арбітражної комісії припиняється одночасно з завершенням арбітражного розгляду справи.Протягом 30 днів після одержання рішення, якщо сторони не домовились про інший строк:

а) будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може просити склад Морської арбітражної комісії в справі про виправлення будь-якої допущеної помилки в підрахунках, описки, друкарської помилки чи іншої помилки аналогічного характеру;

б) за наявності відповідної домовленості між сторонами будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може просити склад Морської арбітражної комісії дати роз'яснення якого-небудь конкретного пункту або частини арбітражного рішення. Склад Морської арбітражної комісії, якщо він визнає прохання виправда-ним, має внести відповідні виправлення або дати роз'яснення протягом 30 днів після одержання відповідного прохання. Таке роз'яснення стає складовою частиною арбітражного рішення.

Склад Морської арбітражної комісії за своєю ініціативою протягом 30 днів рахуючи від дати винесення арбітражного рішення може виправити будь-які помилки. Якщо сторони не домовились про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом 30 днів після одержання арбітражного рішення просити склад Морської арбітражної комісії винести додаткове рішення стосовно вимог, які були заявлені в ході арбітражного розгляду справи, але не були відображені в арбітражному рішенні. Якщо склад Морської арбітражної комісії визнає прохання обгрунтованим, він повинен протягом 30 днів після одержання прохання винести додаткове рішення.

Якщо в ході арбітражного розгляду сторони врегулюють спір, третейський суд припиняє розгляд і, на прохання сторін та за відсутності заперечень з його боку, фіксує це врегулювання у вигляді арбітражного рішення на узгоджених умовах

Арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в п. 2 ст 6 Закону України «Про комерційний арбітраж» , лише у разі, якщо сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону;або суд визначить, що об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Суд, до якого подано клопотання про скасування арбітражного рішення, може, якщо визнає це належним і якщо про це просить одна із сторін, зупинити провадження з питання про скасування на встановлений ним строк з тим, щоб надати третейському суду можливість відновити арбітражний розгляд або вжити інших дій, які, на думку третейського суду, дадуть можливість усунути підстави для скасування арбітражного рішення

Рішення Морської арбітражної комісії є остаточним. Воно виконується сторонами добровільно в установлений Морською арбітражною комісією строк. Якщо строк виконання рішення не встановлено, воно підлягає негайному виконанню. Арбітражне рішення визнається обов'язковим і в разі відмови від його добровільного виконання приводиться до виконання в примусовому порядку в залежності від місця знаходження боржника. Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень ст 35-36 ЗУ «Про комерційний арбітраж».

Якщо боржник знаходиться в Україні, рішення Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України за письмовим клопотанням заявника приводиться до виконання згідно з Законом України “Про міжнародний комерційний арбітраж” і цивільним процесуальним законодавством України шляхом звернення до компетентного суду за місцем знаходження боржника.Якщо боржник знаходиться за межами України, письмове клопотання заяв-ник надсилає компетентному суду країни знаходження боржника і згідно з ст. III Нью-Йоркської Конвенції про визнання і приведення до виконання іноземних арбітражних рішень (1958 р.) або міждержавним договором державний суд до-говірної країни визнає і приводить до виконання рішення Морської арбітражної комісії згідно з процесуальним законодавством країни, де порушено клопотання про визнання та приведення до виконання цих рішень.В компетентний державний суд сторона, яка спирається на арбітражне рішення і порушує клопотання про його визнання і приведення до виконання, повинна подати належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення чи належним чином засвідчену його копію, а також оригінал арбітражної угоди, зазначеної в ст. 1.2 Регламенту, або належним чином засвідчену її копію. Якщо клопотання, арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення до виконання даного рішення, сторона, яка порушує клопотання, повинна подати також належним чином засвідчений переклад цих документів на цю мову в двох примірниках.

Переклад засвідчується офіційним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою.

Закон також передбачає, що положення про арбітражну угоду і пред'явлення позову за суттю спору в суді, про заходи забезпечення позову, про визнання і приведення у виконання арбітражного рішення, а також про підстави для відмови у визнанні або приведенні у виконання арбітражного рішення застосовується і в тих випадках, коли місце арбітражу розташоване за кордоном. Наведені положення також є типовими і застосовуються в міжнародній арбітражній практиці.

У різних країнах діє різний порядок приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, але всі вони можуть бути зведені, згідно із класифікацією Е. Брунцевої, до чотирьох основних моделей:

1) депонування чи реєстрація рішення в суді або іншому компетентному органі, після чого воно може бути виконане, як рішення місцевого суду;

2) виконання арбітражного рішення безпосередньо, без його де понування чи реєстрації (але для цього може бути потрібен дозвіл суду на виконання);

3) звернення до суду із проханням про визнання та виконання рішення (екзекватура);

4) пред'явлення в суд позову на підставі арбітражного рішення як свідчення наявності боргового зобов'язання, що підлягає судовому захисту. До цього способу вдаються тільки за відсутності можливості застосувати жоден інший спосіб.

Найчастіше на практиці застосовується третя модель. У широкому значенні термін "екзекватурування" -- це процедура, здебільшого судова, що полягає у наданні арбітражному рішенню виконавчої сили, тобто здатності бути приведеним у виконання із застосуванням, у разі потреби, примусових заходів з боку державних органів стосовно зобов'язаної особи чи її майна. За системи екзекватурування компетентна інстанція після розгляду в спрощеному провадженні дійсності рішення і без судового розгляду за участю сторін, як правило, видає виконавчий документ -- наказ про виконання на прохання заінтересованої сторони. Т. Яблочков дає таке визначення екзекватуруванню: "Exequatur є ухвалою суду, якою державна влада наділяє іноземне судове рішення виконавчою формулою, іншими словами, дає цьому рішенню на її території сприяння закону та допомогу місцевої влади". Екзекватурування арбітражного рішення додає рішенню як виконавчої сили, так і визнання; відмова в ньому виключає і можливість визнання рішення. Постанова суду про визнання і виконання іноземного арбітражного рішення в різних країнах має різні форми. Так, в Україні та Росії суд виносить ухвалу, на підставі якої видається виконавчий лист, у США суд підтверджує арбітражне рішення, що потім підлягає виконанню як судове рішення.

В Україні (як і в багатьох колишніх республіках СРСР), згідно зі ст. 3 Закону України "Про визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів", за винятком деяких випадків, "рішення іноземного суду, може бути пред'явлене до примусового виконання в Україні протягом трьох років з моменту вступу рішення в законну силу". Іншими словами, кредитор рішення може звернутися до компетентного українського суду із клопотанням про визнання і виконання цього рішення протягом трьох років з моменту набуття ним чинності. Порядок виконання рішень відповідно до Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 20 березня 1999 р. Угоду ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 2889-12 від 19 грудня 1992 р. Цією міжурядовою угодою передбачається, що держави -- учасниці СНД взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів що набули чинності. Це означає, що рішення, винесені компетентними судами однієї держави-учасниці, підлягають негайному виконанню на території інших держав-учасниць. Проте у приведенні до виконання рішення може бути відмовлено на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, за умови, що ця сторона надасть компетентному суду за місцем, де запитується приведення у виконання, докази того, що:

* судом запитуваної держави -- учасниці СНД раніше було винесено рішення, що набуло чинності, у справі між тими самими сторонами, щодо того самого предмета і на тій самій підставі;

* наявне визнане рішення компетентного суду третьої держави-учасниці або держави, що не є учасницею СНД, стосовно суперечки між тими самими сторонами, щодо того самого предмета і на тих самих підставах;

* суперечку відповідно до даної Угоди вирішено некомпетентним судом;

* іншу сторону не було сповіщено належним чином про процес;

* минув трирічний термін давнини пред'явлення рішення до примусового виконання.

За тих самих підстав суд може відмовити у визнанні чи приведенні у виконання арбітражного рішення, незалежно від того, в якій країні його було винесено. Аналогічні положення містяться й у Європейській конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (ст. 9), а також у ст. 36 Типового закону ЮНСІТРАЛ, у ст. 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та в законодавствах багатьох держав.

При розгляді клопотання суд не може перевіряти рішення за суттю, а перелік підстав для відмови у визнанні та приведенні у виконання є вичерпним. Тягар доведення наявності певних обставин (які можуть існувати як окремо, так і в комбінації) покладено на сторону, що заперечує виконання, за винятком випадків, коли суд зі своєї ініціативи (навіть якщо сторона, що подала клопотання, не порушує таких питань) досліджує можливість розгляду даної суперечки арбітражем і наявність невідповідності публічному порядку.

Висновок

Отже, підсумовуючи все вищезазначене, Морська Арбітражна Комісія при Торгово-промисловій палаті України є самостійно-діючою арбітражною установою (третейським судом) для розгляду справ у сфері торгового мореплавства. Діяльність цього органу регулюється Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та Положенням про цю комісію (додаток №2 цього Закону). Морська Арбітражна Комісія при Торгово-промисловій палаті України вирішує і спори, які випливають договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають у сфері торговельного мореплавства незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб`єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права. Приймає на розгляд спори лише за наявності угоди між сторонами про передачу їх на вирішення. Спори, що їх сторони зобов`язані передати на її вирішення в силу міжнародних договорів, також розглядаються комісією. Рішення Морська Арбітражна Комісія при Торгово-промисловій палаті України виконуються сторонами добровільно у встановлені терміни. На виконанні в строк рішення виконуються відповідно до закону і міжнародних договорів. Зокрема, порядок виконання рішень цих арбітражних установ встановлений Конвенцією ООН «Про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень» (1958р.) Торгово-промислова палата України затверджує Регламент Морської Арбітражної Комісії при Торгово-промисловій палаті, порядок обчислення арбітражного збору, ставки гонорарів арбітражів та інших витрат комісії, сприяє її діяльності.

Варто зазначити, що з моменту заснування МАК при ТПП України з кожним роком важливість її діяльності набуває все більшого значення.

Використана література

1. «Регламент Морської Арбітражної Комісії при Торгово-Промисловій палаті України», Затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України,25.08.1994 р., протокол № 107(2);

2. Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 05.03.98 N 01-8/80)

3. «Кодекс торгівельного мореплавства» (ВВР) 1995, N 47, ст.349),(Вводиться в дію Постановою ВР N 277/94-вр від 09.12.94),(Із змінами, внесеними згідно із Законом N 590/97-вр від 21.10.97, ВВР, 1998, N2, ст.5),Розд.І, Ст. 8.,Розд.4 Ст41-44

4. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» N 4003-XII (4003-12 ) від 24.02.94, ВВР, 1994, N 25, ст.199 (ВВР, 1994, N25,ст.198) (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV (762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247,N 2798-IV ( 2798-15 ) від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 42, ст.464 )

5. Закон України «Про зовнішноьоекономічну діяльність» (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 19 лютого 1992 року N 2139-XII, Постановами Верховної Ради України остання від 16 листопада 2006 року N 358-V)

Размещено на Allbest.ru