Трибунал Спільноти розвитку Півдня Африки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Кафедра правосуддя

РЕФЕРАТ

на тему:

«Трибунал Спільноти розвитку Півдня Африки»

Студентки 4 курсу 1 групи

юридичного факультету

денної форми навчання

Жук Марії Олександрівни

Київ - 2014

План

1. Загальна характеристика Трибуналу Спільноти розвитку Півдня Африки

2. Склад Трибуналу Спільноти розвитку Півдня Африки

3. Юрисдикція Трибуналу Спільноти розвитку Півдня Африки

4. Порядок розгляду справ Трибуналом Спільноти розвитку Півдня Африки

Висновки

Список використаних джерел

1. Загальна характеристика Трибуналу Спільноти розвитку Півдня Африки

Трибунал Спільноти розвитку Півдня Африки (далі - СРПА) був заснований в 1992 році за статтею 9 Договору СРПА в якості одного з інститутів Співтовариства розвитку Півдня Африки. Установчим документом Трибуналу став Протокол про створення Трибуналу Співтовариства розвитку Півдня Африки. [1]

Хоча САДК Трибунал і був створений в серпні 1992 року, але по суті його введення в дію почалося тільки з призначенням членів, в ході зустрічі на вищому рівні глав держав і урядів, що відбулося 17 - 18 серпня 2005 року в Габороне, Ботсвана. [4]

18 листопада 2005 стало визначною датою для Трибуналу, так як в цей день було офіційно відкрито резиденцію Трибуналу у Віндхук, Намібія високоповажним депутатом, прем'єр-міністром Республіки Намібії Nаhаs Angula. [1]

Варто зазначити, що судді Трибуналу активно співпрацюють з іншими міжнародними органами та установами та регулярно влаштовують зустрічі та конференції. Так, наприклад, Голова та Секретар трибуналу СРПА взяли участь в нарадах Співдружності суддів і реєстраторів з Final / регіональних апеляційних судів в Люксембургзі, Люксембург, Гаага, Нідерландах та Лондоні, Великобританія.

Також були організовані спільні зустрічі із наступними установами: ЕКОВАС суд, ОРВЮА суд, Карибський суд, Верховний суд Австралії, Верховний суд Канади та Секретаріат Співдружності. В ході цих зустрічей, делегація Трибуналу відвідала такі установи як Міжнародний Суд (МС), Європейський суд (Європейський суд), Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії (МТКЮ), Палату лордів і Судовий комітету Таємної ради. [4]

Основні завдання Трибуналу полягають в:

- забезпеченні дотримання і правильному тлумаченні Договорів СРПА і його допоміжних інструментів і виносенні рішеннь щодо таких спорів, які можуть бути передані їй і

- наданні консультативних висновків з таких питань, як саміту СРПА або Ради СРПА.

Даний міжнародний судовий орган створенний для забезпечення динамічності, ефективності та доступні юридичних послуги, що сприяють консолідації регіональної інтеграції і виконання принципів, закріплених в Договорі СРПА.

Доцільно згадати, що всі країни-учасниці СРПА підпадають під юрисдикцію Трибуналу, зокрема: Ангола, Ботсвана, Демократична Республіка Конго, Мадагаскар, Малаві, Маврикій, Мозамбік, Намібія, Південна Африка, Свазіленд, Сейшельські острови, Танзанія, Замбія, Зімбабве. [3]

У ст 22 Протоколу передбачено, що робочими мовами Трибуналу є англійська, португальська та французька. Рада може визначити, що будь-яку іншиу мову для використання як робочу. [2]

2. Склад Трибуналу Спільноти розвитку Півдня Африки

Склад Трибуналу та його структура регламентується ст 3 Протоколу, в якій зазначено, що Трибунал повинен складатися не менше ніж з десяти членів, призначуваних з громадян держав-членів, які відповідають вимогам, що пред'являються для призначення на вищі судові посади у відповідній державі та які є видатними юристами. [2]

Рада призначає п'ять членів, як постійних членів, які регулярно сидять у резиденції трибуналу, а також п'ять додаткових членів, які складають «пул», з якого Голова може запросити члена до складу Трибуналу, коли звичайний член тимчасово відсутній чи інших причин не може виконувати свої функції. [2]

Голова несе відповідальність за вибір членів, які складають трибунал. За пропозицією Трибуналу, Рада може збільшити число членів. Але однією з вимог є обрання не більше одного судді від одної країни.

Цікавою є процедура обрання суддів Трибуналу. Так, ст 4 Протоколу передбачено, що кожна держава може висунути одного кандидата, при цьому належна увага повинна бути приділена справедливої представленості жінок і чоловіків в процесі висування і призначення. Судді повинні бути обрані Радою зі списку кандидатів, висунутого державами-членами протягом шести місяців. Судді призначаються на Саміті за рекомендацією Ради. При цьому, якщо суддя призначається на місце іншого судді, строк повноважень якого не сплив, такий суддя призначаються на термін, що залишився в його попередника. Члени призначаються терміном на п'ять років з можливістю ще одного переобрання. [2]

Відповідно до ст 7 Протоколу Трибунал обирає свого Голову строком на три роки. Якщо Голова тимчасово відсутній чи з інших причин не може виконувати свої функції, інші судді обирають Виконуючого обов'язки Голови. [2]

Згідно зі ст 12 Трибунал призначає Секретаря, який, з урахуванням загального контролю з боку Голови, несе відповідальність за повсякденне управління Трибуналом. Трибунал може використовувати інших співробітників, які можуть бути необхідними, щоб вона могла виконувати свої функції. Терміни та умови обслуговування, заробітної плати та допомог Секретаря та інших співробітників, визначається Радою за рекомендацією Трибуналу. [2]

3. Юрисдикція Трибуналу Спільноти розвитку Півдня Африки

Ст 14 Протоколу передбачає, що Трибунал має юрисдикцію щодо всіх суперечок і всіх додатків, переданих йому згідно з Договором і Протоколом, які відносяться до:

- тлумачення і застосування Договору;

- тлумачення, чи застосування дії протоколів, всіх допоміжних документів, прийнятих в рамках Співтовариства, і актів інститутів Співтовариства;

- всі питання, спеціально передбачені в будь-яких інших угодах, які держави-члени могли укласти між собою або в рамках спільноти і які надають компетенцію Трибуналу. [2]

Обсяг юрисдикції Трибуналу, регламентований ст 15 Протоколу, означає, що Трибунал має юрисдикцію щодо спорів між державами-членами, і між фізичними або юридичними особами та державами-членами [2]

Ні фізична або юридична особа не може пред'явити позов проти держави-члена, якщо він або вона не вичерпав всі доступні засоби правового захисту або не в змозі діяти відповідно до внутрішньої юрисдикції.

Якщо суперечка передається на розгляд Трибуналу однією стороною, то вже згоди інших сторін у спорі не потрібно.

Ст 17, 18 та 1 Протоколу передбачають юрисдикцію Трибуналу по вирішенню спорів між державами-учасницями, юридичними, фізичними особами, співробітниками та Співтовариством. Так, суперечка між державою-членом і Співтовариством може бути передана на розгляд трибуналу будь-якою державою-членом або компетентною установою чи органом товариства. [2]

Так само суперечка між фізичною або юридичною особою і Співтовариством теж може бути передана на розгляд трибуналу якої фізичної або юридичної особи або компетентного установи або органу Співтовариства.

Цікавою особливістю є те, що Трибунал має виняткову юрисдикцію щодо всіх спорів між Співтовариством і його співробітників, які стосуються умов їх зайнятості.

Також, Трибунал повноважний виносити консультативні висновки, які можуть бути запитані на вищому рівні або Радою за пунктом 4 статті 16 Договору.

Щодо апеляційної юрисдикції, то відповідно до ст 20А Протоколу Трибунал наділяється апеляційної юрисдикцією щодо спорів, пов'язаних з правовими висновками і висновками колегії, заснованої на протоколі переданя їй сторони у спорі. [2]

Особливістю апеляційного розгляду є те, що тільки сторона спору може звернутися з доповідю. Треті сторони, які повідомили Секретаря про істотний інтерес до цього питання відповідно до Правил, можуть письмово зробити подання і їм буде надається можливість бути заслуханою трибуналом Трибуналу. Трибунал може підтримати, змінити або скасувати правові висновки та укладенні рішення

4. Порядок розгляду справ Трибуналом Спільноти розвитку Півдня Африки

Розгляд Трибуналом справи може бути розпочатий двома шляхами - поданням відповідної заяви або наявністю спеціальної угоди між сторонами по справі. В рамках розгляду спору можливе подання покозу як в односторонньому порядку, так і зустрічного позову відповідача до позивача.

Трибунал розглядає спори у двох формах - спочатку у письмовій, а потім в усній. При чому, відповідно до ст 41 Протоколу правова позиція повинна бути закінченою після завершення письмової. Ніяких додаткових документів не може бути наданона розгляд Трибуналу після закриття дебатів, крім як за згодою іншої сторони. Після закриття дебатів справа має бути готова до слухання. Президент призначає дату для відкриття усного судочинства під час якого заслуховуються свідки та експерти. При чому черговість виступів та часовий регламент встановлює Трибунал. [2]

По закінченню усної частини Трибунал виносить рішення. Рішення Трибуналу має бути викладені в письмовій формі і доставлені в відкритому судовому засіданні і повинні бути зазначені мотиви, на яких вони засновані. Рішення суду приймаються більшістю голосів. Рішення та ухвали Трибуналу є остаточним і обов'язковим. [2]

Суд може винести рішення про відмову. Перш ніж дати таке рішення суд повинен переконатися в тому, що він володіє юрисдикцією щодо спору і що позов є обґрунтованим фактично і юридично. Сторона, щодо якої було винесено таке рішення може звернутися до суду щодо скасування такого рішення. В такому випадку заявник зобов'язаний зазначити підстави для такої заяви.

Висновки

На мою думку Трибунал Спільноти розвитку Півдня Африки є важливим органом міжнародної юрисдикції, він поширює свою діяльність на територію однієї з найбідніших країн світу, але проаналізувавши його установчій документ - Протокол та продивившись рішення даного органу, усвідомлюєш, що Трибунал Спільноти розвитку Півдня Африки є компетентним і розвиненим органом.

Можливо саме завдяки такій серйозній Спільноті, в структурі якої знаходиться даний Трибунал, Африка перестане бути країною третього світу. Сам по собі Трибунал Спільноти розвитку Півдня Африки є унікальним міжнародним судовим органом. Особливістю даного органу, по-перше, є його юрисдикція щодо розгляду спорів між державами-членами, юридичними, фізичними особами, співробітниками і Співтовариством - а це доволі широке коло. По-друге, його компетенція у тлумаченні та застосуванні усіх укладених Співтовариством актів також дає підстави усвідомити масштаби даної судової установи.

Рішення Трибуналу Спільноти розвитку Півдня Африки (SADC (T) 2/2007; 03/2009) Louis Karel Fick проти Республіки Зімбабве: http://www.sadc-tribunal.org/?cases=louis-karel-fick-others-v-the-republic-of-zimbabwe

трибунал спільнота африка юрисдикція

Список використаних джерел

1. Southern African Development Community Treaty [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://www.sadc-tribunal.org/?page_id=1176

2. Protocol for Tribunal and Rules of Procedure [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://www.sadc-tribunal.org/?instruments=tribunal-and-rules-of-procedure

3. Офіційний сайт Спільноти розвитку Півдня Африки [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://www.sadc.int/

4. Офіційний сайт Трибуналу Спільноти розвитку Півдня Африки [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://www.sadc-tribunal.org/

Размещено на Allbest.ru