Правопорядок: поняття, структура

Вивчення особливостей структури та рівнів впорядкованості правопорядку. Розгляд теоретико-правового аналізу суспільного стану існуючої системи правового державного регулювання у сфері дотримання законності та встановлення правопорядку в державі.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 07.03.2015
Размер файла 43,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Висновки

На сам кінець, я вважаю, що можна зробити короткі висновки по даній темі курсової роботи.

Отже, законність як вимога звернена до всіх суб'єктів права; й саме їх сукупними зусиллями і створюється згадане соціальне середовище. Водночас законність виступає передумовою реалізації їх власних суб'єктивних прав та законних інтересів.

Ця думка концентровано виражена в словах, що належать стародавньому римському політичному діячеві, оратору й філософу Марку Туллію Цицерону: "Щоб бути вільним, необхідно підкорятися законам".

Режим законності забезпечує правопорядок. Правопорядок - це такий стан суспільних відносин, який є сукупним результатом фактичного здійснення юридичних норм в умовах законності. Правопорядок - це законність у дії, це реалізована законність.

Правопорядок - ємне поняття. Його різновиди багатоманітні: громадський правопорядок (у громадських місцях), виробничий, трудовий, військовий, навчальний та ін.

Правопорядок виключно важливий у будь-якій сфері виробничого й взагалі суспільного життя. Не є винятком комерційна й банківська діяльність,

торгівля й громадське харчування тощо. Хоча ці галузі, як раніше, в умовах колишньої "соціалістичної" країни, так і тепер, були і є особливо уразливими саме з погляду законності й правопорядку.

Правопорядок своїми неодмінними, необхідними передумовами має:

1. Досконале законодавство, що відображає потреби й інтереси громадян і суспільства, регулює відповідно до них суспільні відносини.

Сучасна практика парламенту - Верховної Ради України - як законодавчого органу переконливо й яскраво свідчить, наскільки це складна справа - законотворення, яке адекватно відбивало б нові умови життя суспільства;

2. Неухильне виконання чинного законодавства усіма й повсюдно. Лише у єдності ці передумови можуть створити надійні засади для правопорядку.

Прийняття відповідного закону - це лише початок, лише одна з умов законності і правопорядку. Закон тільки тоді виконує свою соціальну службову роль (функцію), коли він виконується всіма без винятку і повсюдно. Не тільки історія тоталітарного суспільства, а й посттоталітарна дійсність переконливо це доводять. Нормальний стан суспільного буття немислимий без найсуворішого дотримання законів, що охороняють права громадян й інтереси суспільства, себто без правопорядку. На відміну від тоталітаризму, де законність відігравала роль ідеологічної прикраси, в нових умовах вона має підтримувати й зберігати демократію. Демократія без законності - річ неймовірна, бо законність - це принцип, глибинна сутність якого полягає у рівності всіх перед законом. Що стосується державної влади, то дія цього принципу поширюється на всі її відгалуження - виконавчу, судову, а рівно й законодавчу владу.

У теоретико-правовій літературі значне місце приділяється опрацюванню проблеми гарантій забезпечення законності та правопорядку. Ці гарантії, серед яких розрізняють об'єктивні та суб'єктивні гарантії, поділяються на такі групи: економічні, політичні, ідеологічні, юридичні, соціальні, організаційні.

Отже, пройшовши весь матеріал, можна для себе почерпнути нові знання, нові уявлення про законність і правопорядок, її роль для розвитку суспільстві та економічної та політичної стабільності, підвищення авторитету держави на світовій арені.

Список використаної літератури

1. Конституція України от 28.06.1996 № 254к/96-ВР

2. Абдулаєв М.І. Теорія держави і права.-М: МОСКВА, 2004. - 187 с.

3. Алексєєв С.С. Теорія держави і права. - М.: НОРМА, 2004. - 132 с

4. Бабаєв В.К. Теорія держави і права. - М., МАУП, 2005.-592 с.

5. Боєр А.А Теорія права і держави. - СПб.: ГУАП; Асоціація філософії права Санкт-Петербурга, 2007. - 386 с.

6. Боннер А.Т. Законність і справедливість в правозастосовчій діяльності. - М.: Російське право, 1992. - 320 с.

7. Венгеров А.Б-Теорія держави і права. - М.: Зе.2000 р.. - 845 с.

8. Дробязко С.Г., Козлов В.С. Загальна теорія права. - Мінськ: Амалфея, 2007. - 480 с.

9. Колюшкіна Л.Ю. Теорія держави і права. 100 екзаменаційних відповідей. - М.: "МарТ", 2004. - 304 с.

10. Дюрягин І.Я Теорія держави и права .- М.: Юрид.література, 1985.- 480 с.

11. Кравчук М. В. Теорія держави и права. Проблеми Теорії держави и права: Навчальний посібник. - 3-тє вид., Змін, й доп. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 228 с.

12. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права. Елементарний курс. - О: Одіссей, 2007. - 384 с.

13. Лазарєв В. Загальна теорія права і держави.- М., МАУП, 2001. - 520с.

14. Мелехін А.В. Теорія держави і права. - М.: Консультант Плюс, 2009. - 640 с.

15. Морозова Л.А. Теорія держави і права. - М.: Російське юридичну освіту, 2010.-384 с.

16. Нерсесянц В. С. Загальна теорія права і держави. - М.: Инфра-М, Норма, 1999. - 552 с.

17. Основи правознавства України: навч. посібник / С.В. Ківалов, П.П. Музиченко, Н.М. Крестовська, А.Ф. Крижановський. - Х.: Одіссей, 2006. - 384 с.

18. Піголкин О.С. Теорія держави та права.- М.: Городец, 2003. -- 544 с

19. Протасов В.Н. Теорія права і держави. Проблеми теорії права і держави. - 2- вид., Пере роб. і доп. - М.: Юрайт-М, 2001. - 346 с.

20. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. - Харків: Консум; Ун-т внутр. справ, 2000. - 704 с.

21. Скакун О.Ф. Теорія держави и права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 664 с.

22. Теорія держави і права. Підручник для юридичних вузів і факультетів. Під ред. В. М. Корельского і В.Д. Перевалова - М.: Видавнича група ИНФРА * М-НОРМА, 1997. - 527 с.

23. Теорія держави і права. Державний іспит [Текст] / М.М. Крестовська, Ю.Н. Оборотів, А.Ф. Крижановський, Л.Г. Матвєєва. - 3-е изд., Перераб. і доп. - Х.: Одіссей, 2007. - 256 с.

24. Хропанюк В.Н. Теорія держави і права. - М: Омега-Л, 2009. - 336 с.

25. Четверніна В.А. Введення в курс загальної теорії права та держави. Навчальний посібник. - К.: Інститут держави і права РАН, 2003. - 204 с.

26. Мурашин Г.О. Демократія // Юридична енциклопедія. - К., 1998. - Т.2. - С.61-62.

27. Степанов В.Ф. Важнейшие критерии эффективности демократического государства // Государство и право. - 2004. - № 5, С.93-96.

28. Шемшученко Ю.С. Правопорядок // Юридична енциклопедія. - К., 1998. - Т.5. - С.48.

29. Шемшученко Ю.С., Бобровник С.В. Законність // Юридична енциклопедія. - К., 1998. - Т.2. - С.498-499.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.