Злочини в сфері земельних правовідносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сьогодні весь світ потерпає від фінансової кризи. Криза в Україні значно глобальніша, бо до світової фінансової та економічної кризи ще додаються внутрішня політична і владна криза, на фоні якої має місце явище корупції. В Україні не існує такої сфери життєдіяльності суспільства в якій не існувала б корупція. Вона становить значну загрозу демократії, реалізації принципу верховенства права, становленню і розвитку громадянського суспільства. Цим явищем пронизані всі суспільні відносини. Серед таких відносин, які заповнені корупцією є земельні відносини. Станом на сьогодні існує реальна невідповідність між величезними можливостями країни та умовами, в яких проживає населення. Відсутність перспективного прогнозування розвитку земельних відносин, невизначеність оптимального напрямку сільськогосподарського землекористування,застарілість матеріально-технічної бази, незавершеність питання соціального облаштування села та його інфраструктури є тільки деякими аспектами на які негативно впливає корупція.

Існуюча система органів державної влади та місцевого самоврядування, які беруть участь у прийнятті рішень, що впливають на набуття прав на земельні ділянки, їх використання та охорону, не пристосована для задоволення законних інтересів приватних осіб шляхом оперативного надання якісних адміністративних послуг, а спрямована на участь у корупційних схемах. земельний корупція ресурс

Питання запобігання та протидії корупції в сфері земельних відносин треба віднести до головних загальнодержавних стратегічних завдань, яке потребує невідкладного розв'язання оскільки воно загрожує національній продовольчій і екологічній безпеці, перешкоджає економічному розвитку та соціальному прогресові нашої країни.

Держане управління земельними ресурсами - багатогранна організуюча діяльність держави, яка здійснюється на основі та відповідно до чинного земельного законодавства через практичну діяльність її органів виконавчої влади. Управлінська діяльність органів виконавчої влади полягає у: діяльності щодо виконання законів; діяльності з використання владних повноважень, наданих органу виконавчої влади чи посадовій особі (розпорядництво). Організовуючи виконання законів, суб'єкти управління розпоряджаються - видають владні акти управління, які набирають форми правових актів та є предметом дослідження як правової науки, так і науки управління Земельні ресурси є основним об'єктом земельних відносин, як різновиду суспільних. В свою чергу земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) Оскільки єдиним і головним об'єктом земельних відносин є землі в межах території України, то сам термін «земля» можна розглядати і розуміти в багатьох аспектах. Вона може розглядатись як земна куля, основний просторово-операційний і територіальний базис проживання людини і суспільства,природний ресурс і основа екосистеми, частина території на яку поширюється суверенітет держави, нерухоме майно, універсальний засіб виробництва продукції тваринницького та рослинницького походження у сільському господарстві, джерело сировини у видобувній галузі тощо.

Земля є предметом інтересу всіх, без винятку, категорій, груп і прошарків населення; це складний вузол загальнонаціональних, групових (відомчих, територіальних) та індивідуальних (приватних) претензій. Звідси, відносини у сфері освоєння та використання земельного фонду мають загальний, універсальний, багатосуб'єктний, багатомірний і багаторівневий характер

Характерними рисами землі, як природного ресурсу є її незамінність, обмеженість у просторі, локальність за місцем розташування і нерухомість. Земля стає предметом земельних відносин у зв'язку з привласненням її продуктів і використанням її корисних властивостей. При цьому вона залишається неподільним об'єктом природи.

Сьогодні в Україні сфера земельних відносин перебуває в стадії пасивного реформування, при якому рівень життя селянина, соціальне і економічне становище українського суспільства знаходиться на тому ж самому вкрай незадовільному рівні. На тлі перманентних криз, які відбуваються в економічному, політичному і соціальному житті нашої держави, в Україні ще й досі немає єдиного погляду науковців, практиків та державних діячів на проведення та шляхи завершення земельної реформи в державі. Невипадково, що різні погляди до цього часу не сформували державну політику у галузі земельних відносин. Відсутність комплексного підходу до вирішення проблемних питань земельної реформи, пов'язана з тим, що в сучасних умовах, держава майже не впливає на спосіб використання та охорону земель, які знаходяться в державній, колективній і приватній власності. Враховуючи важливість напрямів, які необхідно вирішити під час земельної реформи, вважаємо, що зупинення негативних процесів у галузі земельних відносин можливе за умови більш дієвого владно-управлінського впливу держави на земельні відносини. Крім того, що позитивне зміщення управління земельними ресурсами в незалежній Україні в сторону ринкового не сприяло належному підвищенню рівня використання земель. Більше того, в останні роки, через несистемність і недосконалість законодавчо-нормативної бази та зниження рівня професійності управління, земельні відносини набули загрозливих форм.

Однією із існуючих загрозливих форм у державному управлінні земельними відносинами є існування корупції, яка ґрунтується на свавіллі чиновників і породжує організовану злочинність та створює плацдарм для існування кримінального середовища в країні. Це явище є «больовою точкою» українського суспільства, його раковою пухлиною,деформованою матрицею існування державницько-чиновницького апарату.

Для початку розкриємо зміст терміну «корупція». Корупція - це використання особою, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки або пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка, пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей [5].

Явище корупції в сфері земельних відносин досить різноманітне, розгалужене, багатогранне, багатофункціональне і складне, оскільки воно охоплює і включає в себе й інші види корупції. Сюди можна включити і корупцію в сфері державної служби, корупцію в органах місцевого самоврядування, корупцію в органах виконавчої влади, корупцію у сфері надання адміністративних послуг, корупцію в судових органах, корупцію в органах внутрішніх справ, корупцію в депутатській діяльності і багато інших, але це вже тема для іншої статті. Як бачимо простір для існування земельної корупції зачіпає майже всі інститути гілок влади, оскільки всі вони прямо чи опосередковано мають відношення до земельних відносин. Підтвердженням цього є той факт, що корупція в сфері земельних відносин охоплює також значну кількість суб'єктів органів держави до повноважень яких входить одне, на наш погляд, найвідповідальніше - розпорядження земельними ресурсами. Відповідно до Земельного Кодексу України розпоряджатися землями мають право: Кабінет Міністрів України; Верховна Ради Автономної Республіки Крим; Рада міністрів Автономної республіки Крим; Київська і Севастопольська міські ради; обласні ради; районні ради; сільські, селищні, міські ради; місцеві державні адміністрації. Окрім перелічених державних інституцій які займаються державним управлінням земельними ресурсами, функціонують і ряд інших, таких як: Держземагенство та його структурні підрозділи; Державне агентство водних ресурсів та його структурні підрозділи; Держлісагенство та його структурні підрозділи; Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»; районні та міські органи містобудування та архітектури; природоохоронні та санітарно-епідеміологічні органи; комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Корупція в земельній сфері складається з великого кола заплутаних, бюрократичних зв'язків, що утворюють складну систему її функціонування.

На нашу думку процвітання корупції у всіх сферах життєдіяльності держави в першу чергу зумовлено відсутністю дії в Україні норми права, яке повинно діяти через призму законів.

Стандартна відповідь посадових осіб вищих ешелонів влади, які приймають рішення про надання земельних ділянок на прохання про виділення десяти соток для городництва така - вільної землі немає, або ж тривають роботи по розробленню та утвердженню генеральних планів. Це для одних прохачів. А для інших є, і не десять, а двісті соток. У звичайного громадянина одержання необхідних висновків і погоджень до проекту землеустрою, технічної документації потребує від одного до трьох років, в той час коли документи із заяв підставних осіб оформляються протягом трьох-чотирьох тижнів. Будь-якому праву однієї людини має відповідати обов'язок іншої - його забезпечення. Коли такий обов'язок відсутній, то право перетворюється на декларацію, закон - на непотріб, а держава - на інструмент пограбування. Законодавством передбачене переважне право на отримання земельної ділянки ветеранами праці, потерпілими від Чорнобильської катастрофи, молодими сім'ями, інвалідами тощо. Проте часто у виконкомах сільських, селищних та міських рад заяви від таких громадян залишаються без розгляду або взагалі не приймаються із посиланням на відсутність вільних земель. Водночас приймаються сотні сумнівних рішень про надання земельних ділянок у власність громадянам,які жодним чином не належать до незахищених верств населення або взагалі не проживають у відповідній місцевості.

Не менш болючим земельним питанням із корупційною складовою є мораторій на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення. Продовження в чергове в нашій державі мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення є тим інструментом, за допомогою якого можна уникнути тенденції зловживань та корупції в сфері земельних відносин, але в реальності фактично існує тіньовий процес купівлі-продажу цих земель, при здійсненні таких цивільно-процесуальних дій як передача майнових прав на нерухоме майно, застава земельної ділянки під час отримання кредиту чи зміна цільового призначення земельної ділянки, яке є також забороненим під час дії мораторію, але при достатньому хабарі заборони зникають.

Рівень корупції в Україні не знаходиться на одному місці, а постійно зростає. Так, відповідно до індексу сприйняття корупції складеному міжнародною правозахисною організацією Transparency International у 2011 році Україна посіла 152 місце, порівняно зі 134 місцем у 2010 році. [6]. Але ми вважаємо, що ці дані можуть суттєво відрізнятись від ситуації в дійсності, оскільки дана міжнародна організація не оприлюднює інформацію, про критерії і показники по яким здійснюється визначення рівня корупції в країнах світу.

Запобігання та протидія корупції у сфері земельних відносин здійснюється за допомогою силових структур, про що свідчить статистика. Близько сотні злочинів у сфері земельних відносин виявили минулого року співробітники управління Міністерства внутрішніх справ у Київській області. У 2010 році на Київщині в порушених кримінальних справах до відповідальності притягнуто 12 голів сільських і селищних рад. На жаль, не поодинокі й приклади того, як ті, хто за своєю службовою діяльністю повинні б сприяти збереженню земельних ресурсів, теж беруть досить активну участь у «земельних» махінаціях. Тільки за підсумками минулого року таких виявилося 14.Сума збитків у розслідуваних кримінальних справах становить понад 81 млн. грн. Із них компенсовано (шляхом арешту та вилучення майна) 52 млн. грн. Предметом злочинних зазіхань є 567 га земель, із них 88 га -- землі лісового фонду, 12 га -- водного фонду. В державну власність повернуто 73 га землі [10]. У 2013 році було порушено 1294 кримінальні справи які містили корупційні правопорушення.

На думку вчених з Нідерландів Пола Ван Дер Молена та Арбінда Туладара, при ефективній протидії корупції в сфері державного управління земельними відносинами повинні бути такі складові: потужні правові рамки для захисту права власності; чітке визначення прав землекористувачів; виконання приписів закону; відкриті земельні торги; стандартизовані процедури для трансакцій з землею та наглядові процедури; запровадження антикорупційного бюро; запровадження карт (планів) землекористування; моніторинг незаконних транзакцій із землею; запровадження структури платежів за послуги, яка унеможливлює хабарі; вільний доступ до інформації; комп'ютеризація земельно-кадастрових даних; створення спеціалізованих судів, які б розглядали справи щодо титулів на землю. Окрім цього вони наголошують на тому, що запобігання та протидія корупції в сфері земельних відносин не може бути ізольована від боротьби з корупцією в інших сферах, протидія корупції в земельній сфері має бути частиною національної цілісної політики доброчесності та порядності. Ми вважаємо, що всі ці заходи європейського зразка та спрямування можуть бути ефективними лише при їх стовідсотковому взаємопов'язаному впровадженні із повним фінансовим забезпеченням, що неможливе сьогодні в Україні [14].

Дещо інші рекомендації, які є першочерговими заходами у протидії корупції в земельній сфері надала робоча група «Перспективи співробітництва України та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки» щодо протидії корупції в сфері земельних відносин, до складу якої увійшло 97 вчених, науковців, державних діячів та високо посадовців: завершення проведення інвентаризації земель та встановлення меж адміністративно-територіальних утворень; запровадження прозорого механізму реалізації земельних ділянок шляхом проведення тендерів (аукціонів); посилення контролю за законністю виділення земельних ділянок та сплатою земельного податку і орендних платежів; завершення формування автоматизованої системи земельного кадастру та створення електронного земельного кадастру; вирішення питання щодо виділення коштів органам місцевого самоврядування, особливо населених пунктів, які віднесені до курортних, для розроблення проектів установлення меж, режиму округів і зон санітарної охорони та перенесення їх на місцевість; ужиття органам державної виконавчої служби дієвих заходів до примусового стягнення штрафів за постановами органів земельних ресурсів, а також звільнення захоплених земельних ділянок та знесення самовільно збудованих споруд за рішеннями судових органів; посилення на державному рівні роботи над формуванням вкрай негативного та неприйнятного ставлення суспільства до явища корупції; ведення екологічного моніторингу та контролю за ефективністю використання земельних ресурсів.

Аналізуючи запропоновані завдання, ми впевнені, що вони були запропоновані і раніше іншими науковцями, з метою удосконалення державного управління земельними ресурсами. В останні роки ми досить часто спостерігаємо проведення публічних, комунікативних заходів, зборів публічного характеру в центральних органах виконавчої влади, в наукових установах (круглі столи, семінари, конференції, тощо), метою яких є протидія корупції. На нашу думку більшість таких заходів є недосконалими, неефективними, в контексті їхнього практичного застосування, тому що містять в собі фрагментарний, поверхневий підхід, приймаються на макроекономічному рівні, а рівень корупції,її існування від цього не зменшується, а навпаки. Так наприклад вперше в історії діяльності Державного агентства земельних ресурсів України було затверджено наказ «Про затвердження Плану заходів щодо запобігання і протидії корупції у центральному апараті Державного агентства земельних ресурсів України та територіальних органах земельних ресурсів на 2012 рік» від 14.02.2012 року № 60, але така важлива складова як інформація про номер гарячої телефонної лінії відомств, за допомогою якого можна було б приймати факти про корупційні діяння, рекомендації, зауваження, пропозиції стосовно тих чи інших питань пов'язаних із земельною сферою - не вказано. При відсутності такої складової, запобігання та протидія корупції в сфері земельних відносин заздалегідь приречена на провал.

Основним і найважливішим у протидії, запобіганні, викоріненні корупції, є вивчення та дослідження її сутності існування, тобто природи при якій вона функціонує. З цього приводу важливий погляд професора Мартиненка В. Ф., який наголошує на тому, що у суспільстві поки що не сформоване об'єктивне та адекватне, цілісне відображення природи (законодавчо-нормативної, організаційної, соціальної, фінансової, управлінської, духовно-моральної) корупції та рушійних сил доброчесності в органах державної влади. Методологія дослідження природи корупції потребує конкретизації не тільки того, що заважає, а, в першу чергу, того, що забезпечує нормальне функціонування суспільства, придатного для проживання не більшості, а усіх громадян. Це потребує цілісного, причинно-наслідкового макроекономічного аналізу суспільного розвитку, в якому дослідження рушійних сил має бути системоутворюючим інструментом побудови формування механізмів ефективної влади у громадянському суспільстві. Дослідження рушійних сил на системному рівні в Україні зумовлює необхідність дослідження природи корупції, аналіз якої є провідним у пізнанні закономірностей державного управління суспільним розвитком, для чого необхідно дати характеристику її родових ознак, які мають бути достатніми для розкриття змісту та причинно-наслідкових особливостей її походження. Розкриття природи будь-яких суспільних явищ, в тому числі корупції зумовлює необхідність аналізу суперечностей суспільного розвитку. Пізнання суперечностей на етапі наукового осмислення рушійних сил суспільного розвитку пов'язане із необхідністю комплексного, об'ємного аналізу корупції як суспільного явища, яка безумовно є негативним синергетичним результатом становлення і розвитку рушійних сил нового способу господарювання.

Висновки

Проведений аналіз матеріалу, дає підстави для таких висновків. Стан державного управління земельними ресурсами, як основного об'єкту земельних відносин, характеризується такими параметрами:

1. Відсутністю цілісної, досконалої системи державного управління земельними ресурсами, як території держави, як базисного природного об'єкту, як основного засобу виробництва.

2. Природою існуючої корупції в сфері земельних відносин є неефективна система державного управління в ній.

3. Законодавчо-нормативний супровід протидії корупції в земельній сфері відсутній.

4. Ефективним інструментом запобігання та протидії корупції в сфері земельних відносин є формування мотиваційних механізмів на державному рівні, мотиваційних механізмів праці державних службовців, що передбачає необхідність утворення нової системи державного управління цією сферою.

Перспективи подальших розвідок. Знаходять своє відображення у дослідженні шляхів протидії корупції в сфері земельних відносин відповідно до окремої категорії земель та у розкритті змісту мотиваційних механізмів державних службовців та контролю зі сторони громадянського суспільства.

Размещено на Allbest.ru