Єдина система державного резерву України, її склад і призначення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Єдина система державного резерву України, її склад і призначення

Державний матеріальний резерв - особливий загальнодержавний запас матеріальних цінностей. В критичні для країни ситуації з нього здійснюється забезпечення невідкладних робіт для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, регулюючого впливу на ринок, державної підтримки різних галузей економіки, підприємств та організацій з метою стабілізації економіки під час тимчасових порушень постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, здійснюється гуманітарної допомоги зарубіжним країнам. стратегічний запас резерв державний

Відповідно до Закону України «Про державний матеріальний резерв», державний резерв - особливий державний запас матеріальних цінностей. До його складу входять:

- мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку, подання медичної допомоги;

- запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави;

- запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених законодавством. [1]

Його створенням займається Кабінет Міністрів України, а організацією формуванням, зберіганням і обслуговуванням - уповноважений центральний орган виконавчої влади. Структура системи державного резерву і порядок управління державним резервом визначаються Кабінетом Міністрів України.

Система державного матеріального резерву, яка на сьогоднішній день діє в Україні, зародилася ще за часів СРСР. Її головною метою було обслуговування всього комплексу відповідних потреб країни з плановою економікою. Розпад Радянського Союзу призвів до втрати значної частини об'єктів інфраструктури системи державного резерву і запасів матеріальних цінностей, які розміщувалися на територіях колишніх союзних республік. Система державного матеріального резерву багато разів перебудовувалася, змінювалися назви і статус органів управління, але завжди зберігала своє призначення, яке полягає в:

- проведення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- надання гуманітарної допомоги;

- забезпечення потреб України в особливий період;

- надання державної підтримки окремим галузям народного господарства та підприємствам з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорцій між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку.

Основним завданням державного резерву є забезпечення у випадках стихійного лиха, неврожаю та в інших непередбачуваних ситуаціях першочергові потреби населення, організувати діяльність ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій до того моменту, поки промисловість і сільське господарство не зможуть налагодити випуск продукції в обсягах, необхідних для вирішення проблем.

Система державного резерву складається з підприємств, установ і організацій, на яких зберігаються матеріальні цінності держрезерву. Запаси матеріально-технічних цінностей державного та мобілізаційного резерву зберігаються на декількох тисячах підприємств різних форм власності, а для виконавців оборонного замовлення можуть передбачатися пільги щодо оподаткування, цільові дотації та субсидії, кредити на пільгових умовах. Головною особливістю таких запасів є те, що вони є державною власністю і не підлягають приватизації ні за яких обставин. Це дозволяє державі оперативно реагувати на ситуацію, здійснювати прозорі операції з запасами товарів, а найголовніше - уникати впливу з боку приватних компаній. В той же час держава направляє великі обсяги бюджетних коштів на створення і підтримування необхідного стану запасів, а також утримування всього апарату управління системою державного матеріального резерву.[1]

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована на розробку державної політики та забезпечення її реалізації у сфері формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження державних запасів товарів, є Державне агентство з управління державним матеріальним резервом. Агенство підпорядковується безпосередньо Кабінету Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Воно було створене Указом Президента  від 13 квітня 2011 року №463/2011 затверджено Положення про Державне агентство резерву України.

Основними завданнями, які виконує Держрезерв України, є:

- реалізація державної політики у сфері державного матеріального резерву;

- внесення пропозицій щодо формування політики у сфері державного матеріального резерву;

- управління державним резервом;

- методологічне, інформаційно-аналітичне, науково-методичне забезпечення роботи з формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву;

- планування та організацію мобілізаційної підготовки єдиної системи державного резерву України,забезпечення переведення її з мирного на воєнний стан і сталого функціонування в особливий період;

- організація виконання затверджених Кабінетом Міністрів України завдань щодо формування, зберігання, обслуговування, розміщення, відпуску, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного резерву, дотримання нормативних умов їх кількісного та якісного стану та несе відповідальність за їх виконання;

- розробка пропозицій до проекту Державного бюджету України на наступний рік у частині структури видатків на забезпечення функціонування системи державного резерву;

- встановлення порядку розроблення номенклатури матеріальних цінностей державного резерву і норм їх накопичення, у тому числі незнижуваного запасу.[2]

З кожним роком все більше уваги приділяється удосконаленню системи управління та функціонування підприємств державного резерву. Так, штат працівників системи державного резерву з моменту заснування до сьогодні збільшився. Крім цього, у системі державного резерву є власна охорона, що являє собою штатний підрозділ, який налічує близько 1000 чоловік, існує єдина система відео нагляду і контролю за переміщенням вантажів, за допомогою якої здійснюється реєстрація всього транспорту, який входить і виходить з підприємств даної системи. Також створений науково-дослідний інститут «Ресурс», тобто здійснено науковий підхід до розв'язання проблем зберігання товарно-матеріальних цінностей. Основними напрямками роботи інституту є закладка високоякісних продуктів харчування, товарів промислової групи та їх ефективне зберігання, встановлення системи контролю за якістю товарів при їх виробництві, при передачі на зберігання та протягом всього терміну зберігання. Сьогодні запаси зберігають близько 40 підприємств та організацій, що належать до системи державного резерву, а також більше 1000 пунктів відповідального зберігання, які не належать до такої системи.[3]

Для підвищення ефективності управління підприємствами системи державного резерву та економії бюджетних коштів Держкомрезервом проведені заходи з оптимізації мережі підприємств, що входять до сфери його управління: об'єднані державні підприємства та організації системи державного резерву, що дозволило сконцентрувати матеріальні і фінансові ресурси, підвищити ефективність управлінських рішень і вирішити соціальні питання працівників таких підприємств без скорочення їх штатної чисельності.

Однак, сьогодні державний матеріальний резерв, як стратегічний запас держави, використання якого чітко регламентується законодавством, дедалі більше використовується для вирішення поточних проблем. Внаслідок інтенсивного використання протягом останніх років ресурсів державного матеріального резерву, хронічного неповернення запозиченого в установлені строки, проведення розрахунків з Державним агентством з управління державним матеріальним резервом  за відпущені матеріальні ресурси шляхом здійснення взаємозаліків, значно зменшено наявні обсяги багатьох видів продукції.

Список використаних джерел

1.Закон України «Про державний матеріальний резерв»

2. [електронний ресурс] Державне агентство резерву України Режим доступу: http://www.gosrezerv.gov.ua/

3. [електронний ресурс] Державна служба України з питань регулярної політики та розвитку підприємництва Режим доступу: http://www.dkrp.gov.ua/info/1866

Размещено на Allbest.ru